Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №405/6906/26 — Подільський районний суд міста Кропивницького

Суд: Подільський районний суд міста Кропивницького

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 04 жовтня 2026 р.

Справа: №405/6906/26

Суддя: Майданніков О. І.

Справа № 405/6906/26

провадження № 3/405/1030/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2026м. Кропивницький

Подільський районний суд міста Кропивницького у складі: головуючого судді Майданнікова О.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , одруженого, непрацюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

25.09.2026 о 12 год. 15 хв. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 , у кафе «Кафе», перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно ОСОБА_2 , з якою раніше проживав однією сім`єю без реєстрації шлюбу, а саме ображав її, принижував та погрожував, унаслідок чого було завдано шкоди психологічному здоров`ю ОСОБА_2 , за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 , якому роз`яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП, заявив про визнання вини та визнав факт конфлікту з потерпілою. Пояснив, що народився в м. Одесі, має середню спеціальну освіту, одружений. Має доньку 2008 року народження від першого шлюбу, яка наразі проживає зі своєю матір`ю. На цей час перебуває у другому зареєстрованому шлюбі, який укладено 04.08.2026. Також зазначив, що сплачує аліменти на утримання доньки.

Пояснив, що з потерпілою раніше проживав однією сім`єю без реєстрації шлюбу до червня 2026 року. Зазначив, що 25.09.2026 прийшов до неї, щоб забрати свої особисті речі, які, за його словами, залишилися у потерпілої. Перед цим перебував на похованні побратима. Повідомив, що вживав алкоголь, а після відмови потерпілої наливати йому між ними виник конфлікт. Зазначив, що перебував у стані алкогольного сп`яніння та, посилаючись також на перенесені контузії, повідомив, що мало пам`ятає обставини події. Водночас визнав, що після вживання алкоголю поводиться агресивно та може ображати інших осіб. Вважає, що працівників поліції викликали для того, щоб він залишив приміщення. Повідомив, що раніше проходив військову службу у 61-й бригаді на напрямку Миколаїв–Херсон, звільнився зі служби у 2022 році. Зазначив, що негативно ставиться до вчиненого.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якій роз`яснено права, передбачені ст. 269 КУпАП, підтвердила обставини події. Додатково повідомила, що ОСОБА_1 висловлював на її адресу погрози з метою змусити її забрати заяву, подану 18.09.2026. Також погрожував домогтися закриття закладу, у якому вона працює, якщо її не звільнять, та зазначав, що зробить для цього все можливе. Пояснила, що працює у кафе на Центральному ринку. Зазначила, що подібні ситуації повторюються приблизно кожні два тижні, коли вона виходить на роботу після двотижневої перерви. Цього разу, крім іншого, висловлювалися погрози, що вона буде виплачувати кошти та що вона ще щось винна. Зазначила, що її вже знають патрульні працівники поліції. За її словами, працівники поліції повідомляють, що не залишать ОСОБА_1 поруч із нею у такому стані, після чого забирають його.

Пояснила, що 14.06.2026 разом із донькою вивезла ОСОБА_1 на дачу. 15.06.2026 він познайомився зі своєю теперішньою дружиною, а 04.08.2026 вони зареєстрували шлюб. Зазначила, що вони припинили стосунки та з 14.06.2026 разом не проживають, тобто на час події 25.09.2026 не проживали разом понад три місяці. До цього, за її словами, вони також не вели спільного господарства, оскільки ОСОБА_1 не працював. Потерпіла заперечила його пояснення щодо наявності у неї особистих речей ОСОБА_1 , зазначивши, що жодних його речей у неї немає. Також пояснила, що її доньці 20 років, вона є її донькою від першого шлюбу та не є донькою ОСОБА_1 .

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та потерпілої, дослідивши матеріали справи й оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Суд дослідив такі матеріали справи:

-протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 841748 від 25.09.2026;

-письмову заяву та письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 , у яких вона повідомила обставини застосування до неї ОСОБА_1 психологічного впливу;

-письмові пояснення свідка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 25.09.2026;

-письмові пояснення ОСОБА_1 ;

-форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 25.09.2026;

-терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 727006 від 25.09.2026.

Суд також ураховує пояснення потерпілої та ОСОБА_1 , надані безпосередньо в судовому засіданні.

Потерпіла підтвердила обставини події та конкретизувала зміст погроз, висловлених ОСОБА_1 . Її пояснення про психологічний вплив узгоджуються зі змістом поданих нею письмової заяви та письмових пояснень.

ОСОБА_1 визнав факт конфлікту з потерпілою, водночас послався на неповне пригадування обставин події. Його пояснення про мету приходу — забрати особисті речі – потерпіла заперечила. Зазначена розбіжність щодо мети приходу сама собою не спростовує повідомлених потерпілою обставин його поведінки. Навіть за наявності спору щодо особистих речей такий спір не виправдовує образ, принижень і погроз.

Визнання ОСОБА_1 того, що після вживання алкоголю він поводиться агресивно та може ображати інших осіб, суд не розцінює як самостійний доказ кожної з описаних у протоколі дій. Його пояснення оцінюються в сукупності з іншими матеріалами справи. Так само факт винесення термінового заборонного припису та складення форми оцінки ризиків не має наперед установленої доказової сили.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство — діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство — форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 3 цього Закону дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на осіб, які спільно проживають або проживали однією сім`єю, але не перебувають або не перебували у шлюбі між собою, їхніх батьків та дітей.

Із пояснень учасників справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 раніше перебували у фактичних сімейних відносинах і спільно проживали до червня 2026 року. Повідомлення потерпілої про відсутність спільного господарства вона пов`язувала з тим, що ОСОБА_1 не працював. Водночас відсутність роботи в одного зі співмешканців сама собою не спростовує проживання однією сім`єю. Припинення цих відносин, окреме проживання понад три місяці та подальша реєстрація ОСОБА_1 шлюбу з іншою особою не виключають поширення на відносини між ним і потерпілою зазначеного Закону. Вчинення відповідних дій за місцем роботи потерпілої також не виключає їх кваліфікації як домашнього насильства.

Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Суд зазначає, що для кваліфікації дій за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП необхідним є встановлення умисних дій психологічного характеру, внаслідок яких була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої. Наявність тілесних ушкоджень чи застосування фізичного насильства для такої кваліфікації не вимагається.

Оцінюючи характер установленої поведінки, суд ураховує, що висловлювання ОСОБА_1 були адресовані безпосередньо потерпілій та, за її поясненнями, спрямовані на примушування забрати раніше подану заяву. Погрози домогтися її звільнення або закриття закладу, у якому вона працює, свідчать про залякувальний характер такого впливу. Суд оцінює ці відомості як конкретизацію змісту погроз, зазначених у протоколі, а не як окремі правопорушення.

Водночас повідомлення потерпілої про інші випадки подібної поведінки суд не розцінює як установлення вини ОСОБА_1 у вчиненні інших правопорушень. Предметом розгляду є подія 25.09.2026, описана у протоколі серії ВАД № 841748.

За результатами оцінки досліджених доказів у їх сукупності суд установив, що 25.09.2026 о 12 год. 15 хв. за адресою: АДРЕСА_3 , у кафе « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, умисно ображав, принижував та висловлював погрози стосовно ОСОБА_2 , з якою раніше проживав однією сім`єю без реєстрації шлюбу, чим завдав шкоди її психічному здоров`ю.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП як вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення діянь психологічного характеру (погрози, образи тощо), внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Вирішуючи питання про вид і розмір адміністративного стягнення відповідно до ст. 33 КУпАП, суд ураховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини ОСОБА_1 , його майновий та сімейний стан, відсутність роботи, сплату аліментів на утримання доньки, повідомлені ним відомості про проходження військової служби та перенесені контузії, а також ставлення до вчиненого.

Заяву ОСОБА_1 про визнання вини, визнання факту конфлікту та висловлене негативне ставлення до своєї поведінки суд ураховує під час визначення стягнення, однак не визнає достатніми для встановлення щирого розкаяння як обставини, що пом`якшує відповідальність.

Обставиною, що обтяжує відповідальність ОСОБА_1 , суд відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 35 КУпАП визнає вчинення правопорушення у стані алкогольного сп`яніння. Ця обставина зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення та підтверджена поясненнями самого ОСОБА_1 у судовому засіданні. З огляду на характер установлених дій суд не вбачає підстав не визнавати її такою, що обтяжує відповідальність.

Обираючи розмір штрафу, суд ураховує, що встановлені дії не обмежувалися окремим образливим висловлюванням, а супроводжувалися приниженням та погрозами, спрямованими на психологічний тиск на потерпілу. З огляду на характер установлених дій, зокрема спрямованість погроз на примушування потерпілої змінити свою поведінку щодо поданої заяви, та з урахуванням обставини, що обтяжує відповідальність, суд вважає необхідним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в максимальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Наведені дані про особу враховуються судом при обранні штрафу та не зумовлюють необхідності застосування більш суворого виду стягнення.

Водночас для запобігання повторенню насильницької поведінки суд вважає необхідним направити ОСОБА_1 на проходження програми для кривдників.

Відповідно до ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи на проходження передбаченої законом програми.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить направлення кривдника на проходження програми для кривдників.

Частиною 1 ст. 28 цього Закону визначено, що суб`єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.

Частина 6 ст. 28 Закону передбачає, що кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.

Необхідність проходження програми суд пов`язує з характером установленого психологічного насильства та поясненнями ОСОБА_1 щодо власної поведінки. Він визнав, що після вживання алкоголю поводиться агресивно та може ображати інших осіб. Ці пояснення у сукупності з установленими обставинами події свідчать про потребу в заходах, спрямованих на усвідомлення ним причин і наслідків своєї поведінки, формування навичок самоконтролю та ненасильницького вирішення конфліктів.

Припинення спільного проживання з потерпілою не запобігло вчиненню встановлених дій за місцем її роботи. Тому саме по собі окреме проживання, як і застосування штрафу, не усуває потреби у спеціальному заході, спрямованому на зміну насильницької поведінки. Направлення на програму доповнює адміністративне стягнення та має на меті запобігти новим випадкам домашнього насильства.

З огляду на характер установлених дій, дані про особу ОСОБА_1 та ставлення до вчиненого суд вважає необхідним направити його до Департаменту соціальної та ветеранської політики Кропивницької міської ради для проходження програми для кривдників строком на три місяці. Такий строк відповідає нижній межі, передбаченій ч. 6 ст.28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», та є обґрунтованим за встановлених обставин справи.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись статтями 23, 33, 34, 35, 39-1, 40-1, статтями 251, 252, 283, 284, 287, 294 КУпАП, статтями 24, 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суд –

постановив:

визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) грн 00 коп., який (штраф) підлягає внесенню через установу банку України за наступними реквізитами: UA368999980313040106000011567, отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл./тг м. Кропивн/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ): 37918230, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО банку - 899998. Призначення платежу: штраф, ОСОБА_1 , протокол серії ВАД №841748 від 25.09.2026.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у вказаний строк надіслати постанову про накладення штрафу для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути: подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті КУпАП та зазначений у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Направити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , до Департаменту соціальної та ветеранської політики Кропивницької міської ради для проходження програми для кривдників строком на 3 (три) місяці.

Копію постанови у триденний строк з дня набрання нею законної сили направити до Департаменту соціальної та ветеранської політики Кропивницької міської ради для організації виконання постанови в частині проходження програми для кривдників.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106, призначення платежу - Судовий збір, адміністративне правопорушення ( ОСОБА_1 ) справа №405/6906/26, Подільський районний суд міста Кропивницького.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Подільський районний суд міста Кропивницького протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови, - без змін, чи зміні постанови.

Суддя Олексій Іванович Майданніков

Оригінал: reyestr.court.gov.ua