Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №349/1301/26 — Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/1301/26

Провадження № 2/349/923/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12 жовтня 2026 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

в складі судді Могили Р.Г.

за участі секретаря судового засідання Матасової Н.М,

розглянув у відкритому підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рогатинської міської ради Івано-Франківської області про визнання права власності на частину майна колишнього колгоспного двору та частину домоволодіння в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

У серпні 2026 року ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Падучак І.І., звернулася до суду з позовом до Рогатинської міської ради Івано-Франківської області, в якому просила:

- визнати за нею, як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати за нею право власності на 1/2 частину вказаного домоволодіння, як членом колишнього колгоспного двору.

Позов обґрунтований тим, що станом на 15 квітня 1991 року позивачка, а також ОСОБА_2 проживали у вказаному домоволодінні та були членами колгоспного двору, де кожен з них мав по 1/2 частині в домоволодінні. Позивачка є спадкоємцем за заповітом належної ОСОБА_2 частини домоволодіння .

Зазначає, що спадщину прийняла, однак коли звернулася із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину на частину домоволодіння, нотаріус відмовив у зв`язку з відсутністю документів, які посвідчують право власності спадкодавця на вказане нерухоме майно.

25 вересня 2026 року відповідач подав заяву в якій не заперечував щодо задоволення позовних вимог.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 01 вересня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та справу призначено до підготовчого засідання.

Позивачка ОСОБА_1 у підготовче засідання не з`явилася, її представник адвокат Падучак І.І. просила справу розглянути за їхньої відсутності, про що зазначила в позовній заяві.

Рогатинська міська рада Івано-Франківської області подала заяву про розгляд справи за відсутності їхнього представника.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

У зв`язку з тим, що особи, які беруть участь у справі в підготовче засідання не з`явились, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи

За змістом частин 3 та 4 статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 206 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши письмові докази в підготовчому засіданні, суд ухвалює рішення про задоволення позову з огляду на таке.

Відповідно до копії виписки з погосподарської книги Верхньолипицької сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області за 1990-1995 роки, домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 станом на 15 квітня 1991 року належало до суспільної групи «колгоспний двір», де проживали: ОСОБА_2 – голова двору та її дочка ОСОБА_1 (а.с.4).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , виданого 29 листопада 2018 року виконавчим комітетом Верхньолипицької сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області (а.с.8).

У зв`язку із смертю ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне їй майно, в тому числі на 1/2 частину вказаного домоволодіння.

Згідно копії заповіту посвідченого 02 жовтня 2015 року секретарем виконавчого комітету Верхньолипицької сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області та зареєстрованого в реєстрі за № 110, ОСОБА_2 все належне їй майно заповіла дочці ОСОБА_1 (а.с.9).

Відповідно до копії довідки виконавчого комітету Верхньолипицької сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області від 19 березня 2019 року №219, заповіт ОСОБА_2 від 02 жовтня 2025 року за реєстровим №110, не змінено та не скасовано. На день смерті ОСОБА_2 разом з нею в с. Малинівка Рогатинського району Івано-Франківської області проживала ОСОБА_1 (а.с.11).

19 березня 2019 року державним нотаріусом Рогатинської державної нотаріальної контори Андрейків Т.В. заведена спадкова справа щодо майна ОСОБА_2 за № 63919116, що підтверджується копією витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 55515420 від 19 березня 2019 року ( а.с. 12 ).

Постановою державного нотаріуса Рогатинської державної нотаріальної контори Івано-Франківської області Андрейків Т.В. від 24 липня 2026 року №852/02-31, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 на частину домоволодіння, через відсутність документа, що підтверджує право власності спадкодавця на вказане нерухоме майно (а.с.16).

Відповідно до копій технічного паспорта на будинок садибного типу з господарським будівлями та спорудами, виданого на ім`я ОСОБА_1 та довідки ТОВ «Технічна інвентаризація та оцінка нерухомості» від 12 червня 2026 року № 436, до складу домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 27 травня 2026 року входили: житловий будинок загальною площею 80,4 кв.м., житловою площею 49,6 кв.м., літня кухня площею 35,3 кв.м., стайня площею 38,4 кв.м., гараж площею 49,2 кв.м., ворота площею 6,9 кв.м. (а.с. 17-20, 22).

Згідно копії довідки ОКП «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації» від 01 липня 2026 року №282, реєстрація права власності на вказане домоволодіння не проводилась (а.с. 21).

Відповідно до довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 05 серпня 2026 року, вартість домоволодіння становить 199 279,03 грн (а.с.23-25).

Застосовані норми права та висновки суду за результатами розгляду справи

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно ст.120 ЦК УРСР в редакції 1963 року, що поширюється на спірні правовідносини, колгоспний двір визначався, як сімейно - трудове об`єднання осіб, всі або частина яких були членами колгоспу, брали участь у суспільному виробництві колгоспу та спільно вели підсобне господарство. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. При цьому за змістом ч.2 ст.123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться в п. 6 Постанови № 20 від 22 грудня 1995 р. «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» положення ст.ст.17,18 Закону України «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 р.).

До правовідносин, що виникли раніше, застосовується чинне на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору. Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 р. не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Вказані обставини дають суду підстави зробити висновок про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , як члени колгоспного двору мали по 1/2 частині у вище вказаному житловому будинку, з господарськими будівлями та спорудами.

Відповідно до ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст.1220, ч.1 ст.1270 ЦК України).

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ч.1 ст. 1233 ЦК України).

За ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину, або не прийняти її.

Відповідно до ч.1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

За змістом частини першої статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Статтею 55 Конституції України гарантовано право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що оскільки позивачка набула право власності на частину житлового будинку та приналежних будівель, як спадкоємець за заповітом після смерті ОСОБА_2 , а також як член колишнього колгоспного двору, однак не може отримати правовстановлюючі документи на нерухоме майно в позасудовому порядку, тому це право підлягає захисту судом шляхом його визнання.

Керуючись ст. ст. 200, 206, 263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Рогатинської міської ради Івано-Франківської області про визнання права власності на частину майна колишнього колгоспного двору та частину домоволодіння в порядку спадкування задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , як членом майна колишнього колгоспного двору, право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, а саме: житлового будинку загальною площею 80,4 кв.м., житловою площею 49,6 кв.м., літньої кухні площею 35,3 кв.м., стайні площею 38,4 кв.м., гаража площею 49,2 кв.м., воріт площею 6,9 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, а саме: житлового будинку загальною площею 80,4 кв.м., житловою площею 49,6 кв.м., літньої кухні площею 35,3 кв.м., стайні площею 38,4 кв.м., гаража площею 49,2 кв.м., воріт площею 6,9 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , рєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Рогатинська міська рада Івано-Франківської області, місцезнаходження: Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, м. Рогатин, вул. Галицька, 65, код ЄДРПОУ 04054323.

Повний текст рішення складено 12 жовтня 2026 року.

Суддя Р.Г.Могила