Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №345/4658/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/4658/26

Провадження № 2/345/3171/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

12.10.2026 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі судді Миговича О.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін і без проведення судового засідання цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В

Представник ТзОВ «Юніт Капітал» Кукса К.О. звернулася до суду з позовом в якому просить стягнути із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 509127022 від 13.07.2021 в розмірі 23 752,25 грн. Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 13.07.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір № 509127022 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, відповідно до якого відповідач отримав кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 7250,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а також відповідач зобов`язався повернути Кредит та сплатити проценти за його користування. Таким чином, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало відповідачу на його банківську карту, що в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Отже, первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором. Однак відповідач не виконав свої зобов`язання щодо повернення кредиту, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

28.11.2018 між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс було укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до якого ТОВ «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача.

14.02.2022 між ТОВ «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу № 14/02/2022-01, відповідно до якого ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 23 752,25 грн.

Відповідач не повернув своєчасно суму кредиту та нараховані відсотки для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, відповідно до умов кредитного договору № 509127022 від 13.07.2021, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка на момент подання позовної заяви становить 23 752,25 грн., в тому числі: 7250,00 грн. - заборгованість за кредитом, 16 502,25 грн. - заборгованість по несплаченим відсотках за користування кредитом. Оскільки погасити заборгованість в добровільному порядку відповідач відмовляється, позивач змушений звернутися до суду із вищевказаним позовом.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14.08.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У строк встановлений судом відповідач відзив на позов не подавав, будь яких інших клопотань та заяв від відповідача до суду подано не було, відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача у прохальній частині позовної заяви вказав, що не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов слід задоволити, частково з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 13.07.2021 року між ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено кредитний договір (договір кредитної лінії) № 509127022, підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відповідно до пунктів 1.1, 1.2 якого кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредиту у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 7 250,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога».

Згідно з п. 1.7. кредитна лінія надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником (далі – «Дисконтний період»). У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору, строк дії Кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого траншу за Договором.

Сторони погодили, що встановлений в п. 1.7. Договору строк Дисконтного періоду та, відповідно, строк надання Кредитної лінії може бути продовжено Позичальником, шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена.

За користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом, які нараховуються в наступному порядку:

- виключно на період строку визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 602,25 (шістсот дві цілих двадцять п`ять сотих) процентів річних, що становить 1,65 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним (п. 1.9.1);

- за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 602,49 (шістсот дві цілих сорок дев`ять сотих) процентів річних, що становить 1,65 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати Позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті (п. 1.9.2).

Відповідно до п. 1.9.3. у випадку користування Кредитом з боку Позичальника після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 (шістсот двадцять цілих п`ять десятих) процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним Договором, щодо виникнення у Позичальника зобов`язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього Договору

Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,70 процентів від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору.

Кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV66Z5V.

Факт перерахування коштів у сумі 7250,00 грн відповідачу на вказану у заявці на отримання грошових коштів в кредит банківську карту № НОМЕР_1 підтверджується платіжним дорученням від 13.07.2021 року.

Згідно із розрахунком заборгованості, який надано ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за кредитним договором № 509127022 від 13.07.2021 року заборгованість становить 23 752,25 грн.

28.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язується відступити ТзОВ «Таліон Плюс» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги № 151 від 14.09.2024 на виконання договору факторингу № 28/1118-01 до ТзОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги за кредитним договором № 509127022 від 13.07.2021 на суму 16 415,25 грн.

Згідно із розрахунком заборгованості, який надано ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за кредитним договором № 509127022 від 13.07.2021 року заборгованість становить 16 450,25 грн, з яких: 7250,00 грн. - заборгованість за кредитом, 9 200,25 грн. - заборгованість по несплаченим відсотках за користування кредитом.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до якого ТОВ «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача.

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги № 7 від 28.10.2021 на виконання договору факторингу № 05/0820-01 до ТзОВ «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги за кредитним договором № 509127022 від 13.07.2021 на суму 23 752,25 грн.

Згідно із розрахунком заборгованості, який надано ТОВ «Таліон Плюс» за кредитним договором № 509127022 від 13.07.2021 року заборгованість становить 23 752,25 грн, з яких: 7250,00 грн. - заборгованість за кредитом, 16 502,25 грн. - заборгованість по несплаченим відсотках за користування кредитом.

14.02.2022 між ТОВ «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт капітал» було укладено договір факторингу № 14/02/2022-01, за яким від ТОВ «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт капітал» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 509127022 від 13.07.2021 на суму 23 752,25 грн., що підтверджується витягом з реєстру права вимоги № 1 від 14.02.2022.

Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України).

Так, за ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Договір, в тому числі і договір кредиту, є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Отже, кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 509127022 від 13.07.2021 року у формі електронного документа з використанням одноразового ідентифікатора MNV66Z5V, в якому були погоджені сума кредиту, проценти за користування кредитними коштами, строк та порядок повернення коштів.

Зазначений правочин вчинено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Факт перерахування коштів у сумі 7250,00 грн відповідачу на вказану у заявці на отримання грошових коштів в кредит банківську карту № НОМЕР_1 підтверджується платіжним дорученням від 13.07.2021 року.

Із витребуваної судом інформації з АТ КБ «Приват банк» від 24.08.2026 встановлено, що в Банку на ім`я ОСОБА_1 було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 . Щодо зарахування на картку грошових коштів, то за період з 13.07.2021 було зарахування коштів у сумі 7250,00 грн на зазначену картку.

Таким чином, первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надав відповідачу кредит у розмірі, погодженому сторонами.

Внаслідок послідовного укладення договорів факторингу про відступлення прав вимоги № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, № 05/0820-01 від 05.08.2020 року, та №14/02/2022 від 14.02.2022 до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 509127022 від 13.07.2021 року.

Згідно зі ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях і суд не вправі збирати докази, що стосуються предмета спору, за своєю ініціативою, крім конкретних випадків, встановлених цим Кодексом (частини 5, 7 статті 81 ЦПК України).

Судом встановлено, що 13.07.2021 між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено договір кредитної лінії № 509127022, що не заперечується останнім.

ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання за кредитним договором № 509127022 від 13.07.2021 виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов договору, з якими він погодився, що підтвердив своїм підписом у виді одноразового ідентифікатора.

Разом з тим відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість за вказаним кредитним договором.

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідач суду не надав, не подав будь-яких доказів на спростування користування ним наданими йому товариством кредитними коштами, а також не подав будь-яких доказів на спростування наданого товариством розрахунку заборгованості.

Договір, укладений між відповідачем та первісним кредитором, договори факторингу, укладені між первісним кредитором та ТзОВ «Таліон Плюс», між ТзОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Онлайн Фінанс», між ТзОВ «Онлайн Фінанс» та ТзОВ «Юніт Капітал» у встановленому порядку недійсними не визнані, тобто, в силу положень статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності указаних правочинів.

Отже, ТзОВ «Юніт Капітал» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 509127022 від 13.07.2021.

Враховуючи те, що ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» як первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором перед відповідачем виконало у повному обсязі, будь-яких доказів в спростування чого суд не встановив, а відповідач не надав, тому, враховуючи правомірність набуття прав вимоги ТзОВ «Юніт Капітал», суд приходить висновку про обґрунтованість позовних вимог до відповідача.

А тому, оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи, що відповідач істотно порушив умови кредитного договору № 509127022 від 13.07.2021, а, зокрема, у встановленому порядку та строки не погашав кредит та проценти за користування ним, суд дійшов висновку, що позовна заява ТзОВ «Юніт Капітал» є обґрунтованою, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 23 752,25 грн.

Розподіл судових витрат:

питання судових витрат суд вирішує за правилами ст. 141 ЦПК України, при цьому враховує, що до судових витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи, останній відносить оплату судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Враховуючи, що суд прийшов до висновку про задоволення позову, то згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір необхідно стягнути з відповідача.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Приписами ч. 2 ст.137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правової допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026 року між ТОВ «Юніт Капітал» та адвокатським об`єднанням «Тимошенко та партнери»; додаткову угоду № 25770340408 від 19.06.2026 року до договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026 року, акт прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правової №20/01/26-02 від 20.01.2026 року на загальну суму 7000 грн.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

В інших судових рішеннях Верховний Суд також формував правову позицію щодо самостійного зменшення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Схожих висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 02 липня 2020 року по справі № 362/3912/18 і Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 201/14495/16-ц у додатковій постанові від 30 вересня 2020 року, самостійно зменшивши судові витрати на професійну правничу допомогу, виходячи із критеріїв реальності та розумності вартості адвокатського гонорару. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України, від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада від 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний характер.

З врахуванням складності справи та обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); ціни позову; незначного обсягу юридичної та технічної роботи щодо підготовки справи до розгляду, реального часу, необхідного для виконання таких послуг, суд приходить до висновку, що заявлені витрати за надання правничої допомоги в розмірі 7 000,00 грн. є явно неспівмірними, не відповідають критеріям реальності адвокатських витрат (дійсності, необхідності) та розумності.

А тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 3000,00 грн. витрат за надання правничої допомоги.

На підставі викладеного, ст.ст. 204, 207, 512, 514, 525, 526, 610, 612, 628, 639, 1048, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст. 3, 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», керуючись ст.ст. 12, 137, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 280-284, 289 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В

позов задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» адреса: Київ, б-р Л.Українки, 34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163 заборгованість за кредитним договором № 509127022 від 13.07.2021, у розмірі 23 752,25 грн.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» адреса: Київ, б-р Л.Українки, 34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163) 2662,40 грн судового збору та 3000,00 грн за надання професійно правничої допомоги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Суддя