Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №343/1447/26 — Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/1447/26

Провадження №: 2/343/1074/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року м. Долина

Долинський районний суд Івано - Франківської області в складі:

головуючого судді – Андрусіва І.М.,

з участю: секретаря судового засідання - Семків В.М.,

розглянувши у приміщенні Долинського районного суду Івано - Франківської області, у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу № 343/1447/26, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій сторін:

позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник - адвокат Кажук В.Б., звернувся до суду із позовом (а.с. 1-3), до відповідача ОСОБА_2 , в якому, із врахуванням зменшених позовних вимог (а.с. 54), просить стягнути із відповідача на його користь:

- борг за договором позики, в розмірі 2 480 доларів США, що станом на 26.06.2026 становить 107 880 грн.;

- три проценти річних від простроченої суми у розмірі 5 965 грн.;

- понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог послався на те, що він 03.11.2011 позичив до 01.01.2021 відповідачу ОСОБА_2 2 480 доларів США. Однак, на його вимоги про повернення коштів відповідач не реагує. Оскільки борг в розмірі 2 480 доларів США на даний час не повернутий, він змушений звертатись до суду із даним позовом. Також, враховуючи те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання, просить стягнути з нього три проценти річних від простроченої суми.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Кажук В.Б. не з`явилися. Останній надіслав заяву (а.с. 61), в якій просить розгляд справи проводити без його участі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явився, хоча про місце, дату і час проведення таких повідомлявся у встановленому законом порядку (а.с. 58).

ІІ. Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

30 червня 2026 року ухвалою суду відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кажук В.Б. 31.07.2026 подав заяву про зменшення позовних вимог.

31 липня 2026 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кажук В.Б. 22.09.2026 на електронну пошту суду надіслав заяву про проведення розгляду справи без їхньої участі.

Відповідач ОСОБА_2 відзиву, будь-яких заяв та клопотань щодо процесуальних питань, жодних доказів на спростування обґрунтувань позивача суду не надав, хоча повідомлявся про розгляд даної справи у встановленому законом порядку.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 хоча і повідомлявся про місце, дату і час розгляду справи у встановленому законом порядку, в судове засідання повторно не з`явився, причин неявки не повідомив, відзив на позов не подавав, сторона позивача заперечень стосовно заочного розгляду справи не заявляла, а тому ухвалою суду постановлено провести заочний розгляд даної справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Оскільки учасники справи у судове засідання не з`явились, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

З урахуванням того, що розгляд справи відбувся за відсутності учасників справи, датою ухвалення рішення у справі є дата складання повного судового рішення, що відповідає вимогам ч. 5 ст. 268 ЦПК України.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

матеріалами справи встановлено, що 03.11.2011 відповідач ОСОБА_2 власноручно написав розписку (а.с. 7), в якій зазначено: «Я, ОСОБА_2 , позичив до 01.01.2021 у ОСОБА_1 2 480 доларів США». Дана розписка підписана відповідачем ОСОБА_2 .

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку із неналежним виконанням позичальником (відповідачем ОСОБА_2 ) взятих на себе зобов`язань перед позикодавцем (позивачем ОСОБА_1 ) за укладеним сторонами договором позики.

ІV. Оцінка суду:

суд, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, долучені на обґрунтування позову, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, доходить такого висновку.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Саме суди є останньою правовою інстанцією в державі, в якій кожен громадянин за необхідності шукає захисту своїх прав, свобод та інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст. 4 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положеннями ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Стосовно позовних вимог в частині стягнення заборгованості за договором позики, суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

На підтвердження укладення договору позики та його умов, згідно із ч. 2 ст. 1047 ЦК України, може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому виконавцем визначеної грошової суми, або визначеної кількості речей.

Слід зазначити, що договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

Так, суд встановив, що відповідач ОСОБА_2 взяв у позивача ОСОБА_1 в борг 2 480 доларів США. Кошти у повному обсязі зобов`язувався повернути до 01.01.2021. Однак, в строк відповідач ОСОБА_2 отримані в якості позики кошти не повернув і доказів протилежного останнім суду надано не було.

При цьому, слід зазначити, що при укладенні договору позики між сторонами в письмовій формі були погоджені всі істотні умови такого договору. Таким чином, вказаний договір позики вважається укладеними та підлягає виконанню.

Згідно із ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до розписки від 03.11.2011 позивач ОСОБА_1 виконав зобов`язання перед відповідачем ОСОБА_2 та надав йому кошти в борг, в той час як зобов`язання позичальника виконані не були.

Згідно із ч. 1 ст. 524 ЦК України, зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Тому, як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.

Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення ч. 1 ст. 1046 ЦК України, а також ч. 1 ст. 1049 ЦК України, належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.

Крім того, висновки про можливість ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті містяться й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018, в справі № 14-134цс18 та постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц.

Таким чином, в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню і з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути борг за договором позики, в розмірі 2 480 доларів США, що станом на 26.06.2026 в гривневому еквівалентні становить 107 880 грн.

Стосовно позовних вимог в частині стягнення із відповідача на користь позивача трьох процентів річних від простроченої суми, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Отже, нарахування трьох процентів річних від простроченої суми входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання.

Так, сторона позивача просить стягнути із відповідача три проценти річних від простроченої суми, що становить 5 965 грн., однак на обґрунтування даної суми не надає жодного розрахунку та не вказує період, за який було здійснено такий розрахунок.

Таким чином, суд вважає за необхідне самостійно здійснити розрахунок трьох процентів річних.

При цьому, здійснюючи розрахунок трьох процентів річних, суд бере до уваги п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Так, для розрахунку трьох процентів річних береться: сума заборгованості – 107 880 грн та період – з 02.01.2021 (початок прострочення виконання грошового зобов`язання) до 23.02.2022 (початок дії в Україні воєнного стану).

Таким чином, три проценти річних становить 3 706,34 грн (107 880 грн (сума заборгованості) х 3% річних х 418 (дні прострочення виконання зобов`язання) : 365 : 100) і розмір таких слід стягнути із відповідача на користь позивача.

V. Розподіл судових витрат:

частина 1 статті 133 Цивільно процесуального кодексу України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1 351 грн., що підтверджується платіжною інструкцією (а.с. 41), а тому, беручи до уваги, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позову і стягнення із відповідача 111 586,34 грн., що становить 98% від розміру заявлених позовних вимог, то, з урахуванням ч. 1 ст. 141 ЦПК України, слід стягнути з нього на користь позивача 1 323,98 грн (1 351 грн х 98% / 100%) сплаченого судового збору, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що основні положення про витрати на професійну правничу допомогу містяться у ст. 137 ЦПК України, відповідно до яких, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

Підсумовуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 на підтвердження понесених витрат на правничу професійну допомогу надав такі документи:

- ордер серії АТ №1143461 від 20.06.2026 на надання правової допомоги ОСОБА_1 адвокатом Кажуком В.Б. (а.с. 36);

- акт виконаних робіт від 22.06.2026, у якому визначено характер правової допомоги та її вартість на загальну суму 6 000 грн., а саме: надання правової консультації - 800 грн.; підготовка і складення позову – 4 200 грн.; представництво інтересів в суді – 1 000 грн (а.с. 40);

- квитанцію № 27 від 23.06.2026, відповідно до якої ОСОБА_1 сплатив адвокату Кажуку В.Б. 6 000 грн (а.с. 39).

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що розмір витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, тобто на оплату послуг адвоката, є частково доведеним і обґрунтованим, оскільки представник позивача - адвокат Кажук В.Б. не брав участі в судових засіданнях, а тому суд зменшує витрати понесені позивачем на професійну правничу допомогу до 5 000 грн.

Водночас, беручи до уваги те, що позов задоволено частково, а саме на 98%, із врахуванням п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, із відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути 4 900 грн (5 000 грн х 98% : 100%) понесених витрат на правничу допомогу.

На підставі викладеного, ст. 55 Конституції України, ст. 13, 524, 610, 611, 625, 626, 629, 1046, 1047 ЦК України та керуючись ст. 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 289, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення боргу задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 : борг за договором позики від 03.11.2011, в розмірі 2 480 (дві тисячі чотириста вісімдесят) доларів США, що у гривневому еквіваленті станом на 26.06.2026 становить 107 880 (сто сім тисяч вісімсот вісімдесят) гривень; три проценти річних у розмірі 3 706 (три тисячі сімсот шість) гривень 34 копійки; 1 323 (одну тисячу триста двадцять три) гривні 98 копійок сплаченого судового збору та 4 900 (чотири тисячі дев`ятсот) гривень понесених витрат за надання професійної правничої допомоги.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто Долинським районним судом Івано - Франківської області за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його складення. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Івано – Франківського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду складено 12.10.2026.

Суддя: І.М.Андрусів