Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №185/5905/23 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/5905/23

Провадження № 2-др/185/38/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Перекопського М. М.,

за участю секретаря судового засідання Шевченко Н. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АПП Хлібопродукт», третя особа — Ізюмська районна адміністрація Харківської області, про визнання договору оренди землі неукладеним, скасування державної реєстрації права оренди на земельну ділянку та повернення земельної ділянки,

встановив:

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 липня 2026 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АПП Хлібопродукт», третя особа — Ізюмська районна адміністрація Харківської області, про визнання договору оренди землі неукладеним, скасування державної реєстрації права оренди на земельну ділянку та повернення земельної ділянки задоволено частково, а саме: 1) скасовано державну реєстрацію договору оренди землі від 10 листопада 2016 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «АПП Хлібопродукт», зареєстрованого 08 квітня 2017 року за № 34692087, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6322881500:04:000:0198 та 2) зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «АПП Хлібопродукт» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 6322881500:04:000:0198, площею 5,5921 га, розташовану на території Бригадирівської сільської ради Ізюмського району Харківської області. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Водночас під час ухвалення рішення судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат між сторонами.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 10 вересня 2026 року цивільну справу повернуто до суду першої інстанції для усунення недоліків, пов`язаних із невирішенням питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі та в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду питання про ухвалення додаткового рішення.

У зв`язку із цим судом першої інстанції призначено судове засідання для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення.

Позивачка ОСОБА_1 подала заяву від 03 жовтня 2026 року, в якій просила розглянути питання про ухвалення додаткового рішення без її участі.

Дослідивши матеріали цивільної справи, наявні докази понесення судових витрат, урахувавши результат вирішення спору, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з частиною третьою зазначеної статті до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною першою, п.3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Як убачається з матеріалів справи, під час звернення до суду з позовом ОСОБА_1 сплатила судовий збір, що підтверджується такими платіжними документами:

- квитанцією АТ «ТАСКОМБАНК» № 32528798800006475037 від 13 березня 2023 року на суму 1073,60 грн;

- квитанцією АТ «ТАСКОМБАНК» № 32528798800006475239 від 13 березня 2023 року на суму 2070,23 грн.

Отже, загальна сума сплаченого позивачкою судового збору становить 3143,83 грн.

Зазначені платіжні документи містять відомості про платника, отримувача коштів, призначення платежів та їх розмір, а тому підтверджують понесення позивачкою витрат зі сплати судового збору під час звернення до суду із цим позовом.

Вирішуючи питання про розподіл зазначених витрат, суд ураховує, що рішенням від 13 липня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Суд задовольнив вимоги про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки та її повернення позивачці, водночас відмовив у задоволенні вимоги про визнання договору оренди землі неукладеним.

Таким чином, судове рішення ухвалено частково на користь позивачки, що є підставою для розподілу понесених нею витрат зі сплати судового збору відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, а отже, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2070,23 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

У позовній заяві ОСОБА_1 вказувала на орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу, які очікувала понести у зв`язку з розглядом справи.

Питання витрат на професійну правничу допомогу також порушувалося сторонами у поданих процесуальних документах.

Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною чи третьою особою.

Отже, для вирішення питання про розподіл таких витрат необхідно встановити їх розмір, зв`язок із розглядом конкретної справи, обсяг наданої правничої допомоги та наявність обов`язку відповідної сторони здійснити її оплату.

Однак у матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, які б давали можливість установити погоджений сторонами розмір гонорару, обсяг фактично наданих адвокатом послуг, їх вартість, а також суму, яка була сплачена або підлягає сплаті за надання правничої допомоги у цій справі.

Саме лише зазначення орієнтовних сум судових витрат у процесуальних документах не підтверджує фактичного надання відповідних послуг та виникнення обов`язку з їх оплати в заявленому розмірі.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для покладення на кожну зі сторін витрат на професійну правничу допомогу, оскільки їх розмір та підстави для відшкодування належними доказами не підтверджені.

Керуючись статтями 133, 137, 141, 259, 263–265, 270 ЦПК України, суд

ухвалив:

Постановити додаткове рішення про розподіл судових витрат у цивільній справі № 185/5905/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АПП Хлібопродукт», третя особа — Ізюмська районна адміністрація Харківської області, про визнання договору оренди землі неукладеним, скасування державної реєстрації права оренди на земельну ділянку та повернення земельної ділянки.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АПП Хлібопродукт» на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2070,23 (дві тисячі сімдесят гривень двадцять три копійки) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АПП Хлібопродукт", код 39368040, с. Капитолівка, вул. Центральна, 2, Ізюмський р-н, Харківська обл.

Суддя М. М. Перекопський