Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №207/5984/25 — Заводський районний суд міста Кам’янського

Суд: Заводський районний суд міста Кам’янського

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: надання послуг

Дата: 29 вересня 2026 р.

Справа: №207/5984/25

Суддя: Похваліта С. М.

справа № 207/5984/25

провадження № 2/208/1566/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

30 вересня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського Дніпропетровської області в складі: Головуючого судді – Похвалітої С.М., за участю секретарів судового засідання Золотоноші А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль» про стягнення безпідставно набутих грошових коштів,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль», у якому просить стягнути з відповідача на її користь 3 156,94 грн. безпідставно набутих грошових коштів та понесені судові витрати.

На обґрунтування позову зазначила, що 25 квітня 2025 року під час користування мобільним застосунком «Приват24» здійснила два платежі за комунальні послуги з використанням функції «Сплатити все».

Перший платіж було здійснено о 14 год. 31 хв. на суму 672,64 грн., другий — о 14 год. 39 хв. на суму 2 484,30 грн. Загальна сума платежів становила 3 156,94 грн.

Після проведення платіжних операцій позивачка виявила, що кошти помилково були спрямовані на особовий рахунок ОСОБА_2 , яка їй не знайома та за адресою якої позивачка не проживає.

Позивачка пояснила, що не мала наміру оплачувати комунальні послуги іншої особи та не перебувала з нею у правовідносинах, які могли б бути підставою для перерахування коштів.

Квартира позивачки за адресою: АДРЕСА_1 обладнана автономним газовим опаленням та не обслуговується відповідачем. Відтак позивачка не мала зобов`язань щодо оплати послуг теплопостачання за особовим рахунком сторонньої особи.

З метою повернення коштів позивачка зверталася до служби підтримки АТ КБ «ПриватБанк», а також до відповідача.

Листом від 11 серпня 2025 року № C-303/23 АТ «Дніпровська ТЕЦ» повідомило про розгляд звернення щодо повернення коштів, зазначивши, що вони були зараховані на особовий рахунок іншого споживача в оплату послуг теплопостачання. У поверненні коштів підприємство відмовило, пославшись на нормативне регулювання безготівкових розрахунків та відсутність, на його думку, правових підстав для повернення.

Позивачка вважає, що внаслідок помилкового перерахування коштів та їх подальшого зарахування на рахунок іншого споживача відповідач без достатньої правової підстави набув або зберіг майнову вигоду за її рахунок, у зв`язку із чим кошти підлягають поверненню.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась надала суду заяву про розгляд справи за її відсутністю, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, посилаючись на підстави зазначені в позовній заяві.

В судове засідання представник відповідача Акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль» не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

Суд відповідно до статті 280 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

10 лютого 2026 року ухвалою суду відкрито провадження.

Вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані суду докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25 квітня 2025 року позивачка здійснила через мобільний застосунок «Приват24» два платежі на загальну суму 3 156,94 грн., а саме 672,64 грн. о 14 год. 31 хв. що підтверджується квитанцією 0.0.4333640992.1 в АТ КБ «Приватбанк», отримувач Дніпровська теплоцентральна АТ, код отримувача 00130820, рахунок отримувача UA073052990000029026287672235 та 2 484,30 грн. о 14 год. 39 хв. що підтверджується квитанцією 0.0.4333643604.1 в АТ КБ «Приватбанк» отримувач Дніпровська теплоцентральна АТ, код отримувача 00130820, рахунок отримувача UA073052990000029026287672235.

Платіжні документи підтверджують здійснення зазначених операцій та реквізити, за якими було спрямовано кошти.

Судом також встановлено, що зазначені кошти були зараховані на особовий рахунок ОСОБА_2 , а не на особовий рахунок позивачки. Позивачка не мала наміру оплачувати зобов`язання цієї особи, не була з нею знайома та не мала перед нею обов`язків, виконання яких могло б обґрунтовувати спірне перерахування.

Квартира позивачки за адресою: АДРЕСА_1 обладнана автономним газовим опаленням та не обслуговується відповідачем.

Із відповіді АТ «Дніпровська ТЕЦ» від 11 серпня 2025 року № C-303/23 вбачається, що підприємство обізнане про вимогу щодо повернення коштів і підтверджує їх зарахування на особовий рахунок іншого споживача в оплату послуг теплопостачання. Попри звернення позивачки, кошти їй не повернуто.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Відповідно до частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Частина друга статті 1212 Цивільного кодексу України передбачає застосування відповідних положень незалежно від того, чи було безпідставне набуття або збереження майна результатом поведінки набувача, потерпілого, інших осіб або наслідком події.

Отже, для виникнення зобов`язання з повернення безпідставно набутих коштів необхідно встановити факт набуття або збереження майна відповідачем за рахунок позивачки та відсутність достатньої правової підстави для такого набуття або збереження.

При цьому виникнення такого зобов`язання не залежить від доведення вини набувача. Визначальним є встановлення факту одержання або збереження майнової вигоди за рахунок іншої особи без належної правової підстави.

Згідно зі статтями 12 та 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього їх дослідження, перевіряючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши надані докази, суд виходить із того, що позивачка фактично перерахувала належні їй кошти, однак вони були спрямовані не за її наміром, а на особовий рахунок іншого споживача.

Відсутність у позивачки наміру виконувати зобов`язання ОСОБА_2 , відсутність між ними відповідних правовідносин та відсутність зобов`язання позивачки оплачувати послуги за чужим особовим рахунком свідчать про відсутність правової підстави для такого платежу з боку позивачки.

Водночас вирішальне значення має те, що кошти були зараховані на особовий рахунок іншого споживача в рахунок оплати послуг, наданих відповідачем, що підтверджується відповіддю підприємства від 11 серпня 2025 року № C-303/23 та іншими дослідженими доказами.

Внаслідок такого зарахування, за встановлених у справі обставин, відповідач отримав оплату за послуги теплопостачання за рахунок коштів позивачки. Якщо відповідним зарахуванням було погашено або зменшено зобов`язання іншого споживача перед відповідачем, це свідчить про збереження відповідачем майнової вигоди у формі задоволення власної грошової вимоги до такого споживача.

Позивачка не є споживачем за відповідним особовим рахунком і не мала наміру виконувати зобов`язання іншої особи. Відповідач не навів правової підстави, яка дозволяла б йому утримувати отриману майнову вигоду саме за рахунок позивачки після встановлення помилкового характеру платежу.

За таких обставин суд доходить висновку, що кошти в сумі 3 156,94 грн. були набуті або збережені відповідачем за рахунок позивачки без достатньої правової підстави.

Посилання відповідача на нормативні акти, що регулюють безготівкові розрахунки, не спростовує зазначеного висновку. Правила виконання платіжних операцій регулюють порядок проведення платежів, однак самі по собі не створюють безумовного права утримувати майнову вигоду, набуту за рахунок іншої особи без належної правової підстави.

Обставина, що платіж був проведений через банківський застосунок, також не усуває можливості виникнення зобов`язання з повернення безпідставно набутих коштів. Вирішальним є встановлений судом факт надходження та зарахування коштів і відсутність правової підстави для їх утримання за рахунок позивачки.

Суд враховує, що позивачка вживала заходів для добровільного повернення коштів, однак відповідач відмовив у задоволенні її вимоги. Така відмова не звільняє відповідача від виконання обов`язку, передбаченого статтею 1212 Цивільного кодексу України, якщо встановлено наявність усіх елементів відповідного зобов`язання.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення 3 156,94 грн. безпідставно набутих коштів є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76–81, 89, 133, 141, 259, 263–265,280-282 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 1212 ЦК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль» про стягнення безпідставно набутих грошових коштів — задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль», ЄДРПОУ 00130820, адреса: Дніпровська область, м.Кам`янське, вул.Заводська, 2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 3 156 (три тисячі сто п`ятдесят шість) гривень 94 копійки.

Стягнути з Акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль», ЄДРПОУ 00130820, адреса: Дніпровська область, м.Кам`янське, вул.Заводська, 2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок».

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості сторін:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач - Акціонерне товариство «Дніпровська теплоелектроцентраль», ЄДРПОУ 00130820, адреса: Дніпровська область, м.Кам`янське, вул.Заводська, 2.

Суддя Похваліта С. М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua