Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №140/1856/18 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа №: 140/1856/18

Провадження № 2/148/9/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року Тульчинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Дамчука О.О.

за участю секретаря Носулько К.П.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Тульчин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору: Немирівська міська рада, ФОП ОСОБА_3 про зобов`язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, шляхом демонтажу паркану.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з надалі уточненим позовом до ОСОБА_2 про зобов`язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, шляхом демонтажу паркану.

В обґрунтування позову вказувала що згідно договору купівлі - продажу від 21.09.2017 року укладеного між Немирівською міською радою Вінницької області та ОСОБА_1 , до останньої перейшла у власність земельна ділянка для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури площею 0,1200 га, кадастровий номер 0523010100:01:004:0333, яка розміщена за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності ОСОБА_1 зазначену земельну ділянку було зареєстровано в державному реєстрі 21.09.2017 року, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

По сусідству із земельною ділянкою 0,1200 га, кадастровий номер 0523010100:01:004:0333, яка розміщена за адресою: АДРЕСА_1 , розміщена земельна ділянка для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1000 га, кадастровий № 523010100:01:004:0085, яка розташована по АДРЕСА_2 , належить на праві власності ОСОБА_2 .

У кінці 2017 року ОСОБА_2 на власний розсуд встановила металевий паркан між суміжними земельними ділянками.

Після самовільного встановлення паркану відповідачем, ОСОБА_1 звернулась до Немирівської міської ради Вінницької області із заявою стосовно встановлення меж земельної ділянки площею 0,1200 га, кадастровий номер 0523010100:01:004:0333 та вирішення земельного спору між позивачем та ОСОБА_2 .

Як вбачається із акту обстеження земельної ділянки м. Немирів від 25.01.2018 року комісією по розгляду звернень громадян міста Немирів було проведено обстеження земельної ділянки гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та земельних, ділянок гр. ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 .

При обстежені відповідних земельних ділянок комісією було виявлено, що гр. ОСОБА_2 встановлено огорожу своїх земельних ділянок, однак огорожа, яка була встановлена не відповідає координатам її земельних ділянок, що внесені в Державний земельний кадастр.

Комісією було рекомендовано гр. ОСОБА_2 встановити межі своїх земельних ділянок та закріпити їх межовими знаками, відповідно до відомостей Державного земельного кадастру; перенести огорожу з земельної ділянки гр. ОСОБА_1 та земель загального користування; привести у відповідність до вимог чинного законодавства України використання цих земель до 01.06.2018 року.

Комісією було рекомендовано гр. ОСОБА_1 у разі не перенесення гр. ОСОБА_2 огорожі у встановлений термін до 01.05.2018 року, звернутись до суду щодо відшкодування збитків та щодо зобов`язання перенести огорожу.

Землевпорядною організацією ДП «Поділлягеодезкартографія» було проведено обстеження та винесення меж земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури площею 0,1200 га, кадастровий номер 0523010100:01:004:0333, яка розміщена за адресою: АДРЕСА_1 , і було встановлено, що частина земельної ділянки площею 0,0054 га самовільно зайнята гр. ОСОБА_2 , що підтверджується кадастровим планом земельної ділянки.

Просить суд зобов`язати ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0054 га, кадастровий номер 0523010100:01:004:0333, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу металевої конструкції - паркану за рахунок ОСОБА_2 та привести земельну ділянку до стану, придатного для використання ОСОБА_1 за цільовим призначенням.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 744,00 грн., витрат на проведення судової земельно - технічної експертизи в розмірі 10 800,00 грн., витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 10 000,00 грн.

У судове засідання представник позивача, адвокат Герасимчук О.О. надав заяву в якій зазначив, що позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять задовільнити у судовому порядку та розгляд справи провести у відсутності позивача та її представника.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача, адвокат Гунько О.А. у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_2 , являється власником земельної ділянки кадастровий номер 0523010100:01:004:0085, земельної ділянки кадастровий номер 0523010100:01:004:0084 та земельної ділянки кадастровий номер 0523010100:01:004:0086 Відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи, на належних ОСОБА_2 земельних ділянках розміщено: літ. А Гараж; літ. Б Сарай; №1 Огорожа; №2 Ворота; літ. а Ганок; літ. а1 Ганок.

Будівництво зазначених об`єктів нерухомого майна, в тому числі і огорожі ОСОБА_2 здійснювала протягом 2010-2012 pp., виключно в межах вказаних ділянок, що підтверджується копією інвентарної справи яка наявна в матеріалах справи.

На момент видачі державних актів на право власності на земельні ділянки кадастровий номер 0523010100:01:004:0084, 0523010100:01:004:004, 0523010100:01:004:0086, межі вказаних ділянок були винесені та погоджені і користувачами суміжних земельних ділянок.

Власником суміжної земельної ділянки з кадастровим номер: 0523010100:01:004:0333 являється ОСОБА_1 . Як вже зазначалося, паркан побудовано ОСОБА_2 у 2012 році, тобто до моменту встановлення меж земельної ділянки належної ОСОБА_1 кадастровий номер 0523010100:01:004:0333. З того часу ОСОБА_2 вільно та відкрито користувалась своїм майном в тому числі і парканом, даний факт можуть підтвердити свідки. Жодних зауважень та претензій з приводу встановлення паркану до Відповідача не надходило. На момент будівництва паркану сформованою були тільки ділянки з кадастровими номерами 0523010100:01:004:0084, 0523010100:01:004:0085, 0523010100:01:004:0086, які належать на праві власності ОСОБА_2 .. Межі земельної ділянки належної ОСОБА_1 кадастровий номер 0523010100:01:004:0333 встановлено лише у 2014 році на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 в оренду для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

До складу проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 , виготовлений Приватним підприємцем ОСОБА_3 , входить протокол погодження (встановлення) меж земельної ділянки від 07 липня 2014 року додатками до якого є абрис зовнішніх меж земельної ділянки гр. ОСОБА_1 та акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

Дійсно, в липні 2014 року, з метою встановлення меж земельної ділянки з метою передачі в оренду гр. ОСОБА_1 , на місце виїжджав технік-геодезист. На момент проведення обмірів ділянки ОСОБА_1 паркан вже існував. Відповідача та інших власників (користувачів) суміжних земельних ділянок було запрошено з метою погодження зовнішніх межових знаків та прийому межових знаків на зберігання земельної ділянки землекористувача ОСОБА_1 .

На момент проведення обмірів, техніком-геодезистом було визначено межові знаки земельної ділянки ОСОБА_1 , по межі з ділянкою ОСОБА_2 , виключно по існуючому паркану.

Особисто Відповідачу, техніком-геодезистом було вказано на існуючий паркан як безпосередньо на межовий знак суміжних земельних ділянок (моєї ділянки та ділянки ОСОБА_1 ).

У зв`язку із зазначеним Відповідач підписала абрис зовнішніх меж земельної ділянки гр. ОСОБА_1 та акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання. Тобто погодила межі земельної ділянки ОСОБА_1 по існуючому паркану.

Однак, після подання гр. ОСОБА_1 позову до ОСОБА_2 , стало відомо, що громадянка ОСОБА_1 та землевпорядна організація, яка виготовляла проект землеустрою, ввели ОСОБА_2 в оману та встановили межі земельної ділянки ОСОБА_1 відмінні від тих які були погоджені, тим самим захопивши належне ОСОБА_2 майно.

Можливості встановити межі земельної ділянки ОСОБА_1 так як вони визначені відповідно до даних Державного земельного кадастру, у техніка-геодезиста не було, так як для цього йому потрібно було зайти на огороджену та охоронювану територію. Ні від гр. ОСОБА_1 , ні від техніка-геодезиста прохання про доступ до огородженої та охоронюваної ділянки не надходило. Всі роботи технік-геодезист виконував виключно на земельній ділянці ОСОБА_1 та на ділянку ОСОБА_2 не проходив.

Гр. ОСОБА_1 у 2014 році фактично визнала порядок користування земельною ділянкою по існуючих межових знаках. Фактичні межі земельної ділянки, кадастровий номер 0523010100:01:004:0333 відрізняються від меж вказаних ділянок які внесено до Державного земельного кадастру.

Крім того, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 містить польовий журнал горизонтальної зйомки земельної ділянки гр. ОСОБА_1 та журнал тахеометричної зйомки, відповідно до яких межі та конфігурація земельної ділянки яка обмірялася, при виготовленні проекту землеустрою, критично відрізняються від меж та конфігурації земельної ділянки кадастровий номер 0523010100:01:004:0333 що внесено до Державного земельного кадастру.

Дані розбіжності спричинені допущенням ряду критичних помилок землевпорядною організацією, що виконувала землевпорядні роботи по встановленню меж земельної ділянки ОСОБА_1 та внесенням недостовірних даних до Державного земельного кадастру.

Порядок фактичного користування земельними ділянками, що існує станом на сьогодні, сформувався задовго до виготовлення землевпорядної документації. Жодних зауважень від гр. ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з приводу існуючого паркану, що був побудований у 2012 році, ніколи не надходило.

Крім того, власником земельної ділянки, кадастровий номером 0523010100:01:004:0333, ОСОБА_1 стала 21 вересня 2017 року на підставі договору купівлі-продажу, тобто на момент існування паркану, в якому чітко вказано що Покупець оглянув земельну ділянку, ознайомився з її кількісними і якісними характеристиками, підземними і наземними спорудами. Про наявність будь-яких зауважень до земельної ділянки з приводу її кількісних характеристик зі сторони Покупця в Договорі не зазначено Тобто, на момент укладення договору купівлі-продажу, ОСОБА_1 прийняла земельну ділянку в кількості та межах відповідно до фактичного користування.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 в оренду для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розроблявся на підставі рішення 19 сесії 6 скликання Немирівської міської ради №667 від 20.09.2013 року у зв`язку із набуттям ОСОБА_1 у власність нежитлової будівлі кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою АДРЕСА_1 у власність на підставі ухвали Немирівського районного суду №140/1184/13-ц від 12.06.2013 року.

Попереднім власником нежитлової будівлі кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою міс: АДРЕСА_1 являлося ТОВ «Немирівський КГХ».

Для обслуговування нежитлової будівлі кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », попередньому власник | ТОВ «Немирівський КГХ» на підставі державного акту на право постійного користування землею серія ВН №000053 надано в постійне користування земельну ділянку кадастровий номер 0523010100:01:004:0025 площею 0,0740 га.

У зв`язку із набуттям у власність гр. ОСОБА_1 нежитлової будівлі, до неї могло перейти право користування земельною ділянкою, на якій вона розміщена, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Просить відмовити в задоволенні позову в повному об`ємі.

28.01.2026 у якості представника відповідача ОСОБА_4 , вступила у справу адвокат Чернілевська Р.С., відповідно ордера Серія АВ № 1268640 від 28.01.2026, яка 05.03.2026, 24.03.2026, 10.06.2026, 13.07.2026 та 28.07.2026 у судові засідання направляла заяви через систему «Електронний суд» про відкладення слухання справи, оскільки зайнята в іншому процесі, таку поведінку представника відповідача, адвоката Чернілевської Р.С. суд розцінює, як зловживання процесуальними правами та затягування судового розгляду, оскільки зайнятість адвоката в іншому процесі не визнається поважною причиною для постійного відкладення справи. Сторона несе ризик вибору представника, який не може збалансувати свій робочий графік. Крім цього якщо представник зайнятий, відповідач не позбавлений права направити іншого представника, оскільки у судовому засіданні приймав участь також адвокат Гунько О.А., який також не з`являвся у судові засідання та клопотань про відкладення судових засідань суду не надавав.

Також 01.10.2026 року сторона відповідача у судове засідання не з`явилася, хоча повідомлялася своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомила, про день та час слухання справи повідомлялися своєчасно та належим чином, відповідно до ст. 128 ЦПК України. Клопотань про відкладення слухання справи суду не надали.

Крім того заявлені стороною відповідача свідки: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 неодноразово у судові засідання не з`явилися, згідно повернутих на адресу рекомендованих повідомлень, адресати відсутні за вказаною адресою, крім того відповідач не забезпечив явку даних свідків у судове засідання.

Третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору, ФОП ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, згідно рекомендованого повідомлення повернутого на адресу суду, зазначено, що остання померла. (а.с.39, Т.4)

Представник Немирівської міської ради у судове засідання не з`явився, хоча повідомлявся своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив, про день та час слухання справи повідомлялися відповідно до ст. 128 ЦПК України. Клопотань про відкладення слухання справи суду не надав.

За таких обставин суд ухвалив розглянути справу за відсутності сторони відповідача та третіх осіб на підставі наявних у справі даних і доказів, відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, встановив наступне.

Відповідно договору купівлі - продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 21.09.2017 року укладеного між Немирівською міською радою Вінницької області та ОСОБА_1 , до останньої перейшла у власність земельна ділянка для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури площею 0,1200 га, кадастровий номер 0523010100:01:004:0333, яка розміщена за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 37-38 Т.1)

Відповідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21.09.2017 року за № 98065804, право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури площею 0,1200 га, кадастровий номер 0523010100:01:004:0333, яка розміщена за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано в державному реєстрі 21.09.2017 року.(а.с. 39 Т.1)

Відповідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за № НВ-0000824432017 від 14.09.2017, земельна ділянка з кадастровим номером 0523010100:01:004:0333, яка розміщена за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури площею 0,1200 га зазначено опис меж:

Від А до Б землі Немирівської міської ради; .

Від Б до В землі ПП ОСОБА_8 ;

Від В до Г землі Немирівської міської ради;

Від Г до Д землі ОСББ Добробут;

Від Д до А землі ОСОБА_2 (а.с. 40-43 Т.1)

Відповідно листа виконкому Немирівської міської ради від 12.07.2018 за № 02-17-1771 адресованого адвокату Герасимчуку О.О. зазначено, що комісією по розгляду звернень громадян міста Немирів складений акт від 31.05.2018 р. стосовно спору землекористувачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 , та по АДРЕСА_3 , який по одному примірнику наданий вищевказаним громадянам.

Запитувана інформація Комісією висвітлена в акті від 31.05.2018 р., згідно якого Комісією на місці встановлено :

Земельна ділянка площею 0,1200 га (кадастровий номер 0523010100:01:004:0333), розташована в АДРЕСА_1 знаходиться у власності гр. ОСОБА_1 , для будівництва і обслуговування будівель ринкової інфраструктури.

Земельні ділянки у власності гр. ОСОБА_2 площею:

0,1000 га (кадастровий номер 0523010100:01:004:0084), яка розташована в АДРЕСА_2 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

0,1000 га (кадастровий номер 0523010100:01:004:0085), яка розташована в АДРЕСА_2 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд присадибна ділянка);

0,0201 га (кадастровий номер 0523010100:01:004:0086), яка розташована в АДРЕСА_2 , для ведення особистого селянського господарства.

При обстеженні вищевказаних земельних ділянок виявлено, що гр. ОСОБА_2 встановлено огорожу своїх вищевказаних земельних ділянок.

Спеціалістами ПП «Центр земельних відносин» проведено кадастрову зйомку цих земельних ділянок, в результаті виявлено, що фактично огорожу встановлено частково на земельній ділянці гр. ОСОБА_1 , та на землях загального користування міської ради.

Огорожа гр. ОСОБА_2 не відповідає координатам її земельних ділянок, що внесені в Державний земельний кадастр, що підтверджується наданими матеріалами спеціалістами ПП «Центр земельних відносин».

Крім того, комісією виявлено, що вищевказані земельні ділянки ОСОБА_2 використовуються не за цільовим призначенням, фактично земельні ділянки використовуються для ведення комерційної діяльності, розташована пилорама.

Комісія рекомендувала:

Гр. ОСОБА_2 :

- встановити межі своїх земельних ділянок та закріпити їх межовими знаками, відповідно до відомостей Державного земельного кадастру;

- перенести огорожу з земельної ділянки гр. ОСОБА_1 та земель загального користування міської ради до 01.05.2018 p.;

- привести у відповідність до вимог чинного законодавства України використання цих земель до 01.06.2018 р.

Гр. ОСОБА_1 у разі не перенесення гр. ОСОБА_2 огорожі встановлений термін до 01.05.2018 p., звернутися до суду щодо відшкодував збитків (встановлення обмежень щодо використання частини земельні ділянки) та щодо зобов`язання перенесення огорожі.

Відділу земельних відносин міської ради, у разі не перенесення огорожі і земель загального користування міської ради, та не приведення у відповідність до вимог чинного законодавства України використання земель гр. ОСОБА_2 у встановлений термін до 01.06.2018 p., направити листи до компетентних органів виконавчої влади. (а.с. 45-47 Т.1)

Відповідно висновку експерта № 496 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 29.11.2019 року вбачається, що на підставі топографо-геодезичних робіт визначено фактичні межі, площі та координати поворотних точок меж земельних ділянок розташованих по АДРЕСА_4 відповідно до проведених інструментальних обмірів земельної ділянки встановлено, що:

ОСОБА_1 станом на час проведення дослідження фактично користується земельною ділянкою для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури кадастровий номер 0523010100:01:004:0333 за адресою АДРЕСА_1 площею 0,1177га. (1177,0кв.м.), площа та конфігурація земельної ділянки не відповідає площі та конфігурації земельної ділянки, яка перебуває у приватній власності ОСОБА_1 ..

ОСОБА_2 станом на час проведення дослідження фактично користується земельною ділянкою для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_3 площею 0,2149га. (2149,0кв.м.) при цьому необхідно зазначити, що до складу вище зазначеної площі входить земельна ділянка кад. номер 0523010100:01:004:0086, кад. номер 0523010100:01:004:0085 та кад. номер 0523010100:01:004:0084.

На додатку 1 графічно відображено План земельних ділянок площею 0,2149га. та 0,1177га. які перебувають у фактичному користуванні ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 та ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами співставлення земельної ділянки площею 0,1000га., кадастровий номер 0523010100:01:004:0085 та земельної ділянки площею 0,0201га., кадастровий номер 0523010100:01:004:0086, які розташовані по АДРЕСА_1 та перебувають у приватній власності ОСОБА_2 , земельної ділянки площею 0,1200га., кадастровий номер 0523010100:01:004:0333, яка розташована по АДРЕСА_1 та перебуває у приватній власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення серія та номер НМТ 122248, від 21.09.2017р. можливо зробити висновок, що межі земельної ділянки яка перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_9 накладаються на земельну ділянку кадастровий номер 0523010100:01:004:0333, яка перебуває у приватній власності ОСОБА_1 , а саме: у фактичному користуванні ОСОБА_2 перебуває земельна ділянка площею 0,0054га. (54,0кв.м.), яка входить до складу земельної ділянки площею 0,1200га. кадастровий номер 0523010100:01:004:0333 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, яка перебуває у приватній власності ОСОБА_1 .

На додатку 2 графічно відображено план співставлення земельної ділянки площею 0,1000га., кадастровий номер 0523010100:01:004:0085 та земельної ділянки площею 0,0201га., кадастровий номер 0523010100:01:004:0086, які розташовані по АДРЕСА_1 , земельної ділянки площею 0,1200га., кадастровий номер 0523010100:01:004:0333 яка розташована по АДРЕСА_1 із земельними ділянками, які перебувають у фактичному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 192-217 Т.1)

Відповідно висновку експерта № КСЕ-19/102-23/15881 за результатами проведеної комплексної судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 26.11.2024 встановлено, що на підставі проведеного дослідження, з врахуванням вимог земельного законодавства в сфері землеустрою, встановлено, що Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 в оренду та будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та його затвердження в цілому відповідають вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування.

На підставі проведеного дослідження встановлено, що розміри, конфігурація та місце розташування земельної ділянки зазначені в польовому журналі зйомки земельної ділянки гр. ОСОБА_1 яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , відповідають розмірам, конфігурації та місцю розташуванню земельної ділянки зазначених на кадастровому плані на земельну ділянку площею 0,12 га, що міститься в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 в оренду для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що графічно відображено на Схематичному плані меж 3 в Додатку 4, який додається до висновку експерта.

Фактичний порядок користування земельною ділянкою з кадастровим номером 0523010100:01:004:0333, що належить гр. ОСОБА_1 графічно відображений на Схематичному плані меж 4 в Додатку 5 до висновку експерта.

Конфігурація, проміри та площа земельної ділянки з кадастровим номером 0523010100:01:004:0333, що належить гр. ОСОБА_1 фактично відображені на Схематичному плані меж 4 в Додатку 5 до висновку сперта.

На підставі проведеного дослідження встановлено, фактичне землекористування земельною ділянкою з кадастровим номером 0523010100:01:004:0333, що належить гр. ОСОБА_1 в частині площі, конфігурації та цільового призначення земельної ділянки відповідає право встановлювальним документам, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 в оренду для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та нормативно-правовим актам з питань землеустрою та землекористування, а в частині місця розташування поворотних точок межі земельної ділянки кадастровий номер 0523010100:01:004:0333 та відповідно промірів довжин ліній між ними - не відповідає, що графічно відображено на Схематичному плані меж 5 в Додатку 6, який додається до висновку експерта. (а.с. 154-187 Т.2)

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист. Зокрема, визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін (пункти 1, 2, 4 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини перша-третя статті 12 ЦПК України).

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої-другої статті 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності.

За змістом статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності (частина п`ята статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»),

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частин другої, третьої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Стаття 80 ЗК України закріплює суб`єктний склад власників землі, визначаючи, що громадяни та юридичні особи є суб`єктами права власності на землі приватної власності, територіальні громади є суб`єктами права власності на землі комунальної власності та реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, держава, реалізуючи право власності через відповідні органи державної влади, є суб`єктом права власності на землі державної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Отже обов`язковою умовою передачі у користування громадянину та юридичній осіб земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, є наявність відповідного рішення компетентного органу.

Згідно ч.2 ст.116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

У відповідності до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Стаття 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначає, що самовільне зайняття земельної ділянки будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно ч.ч.1, 2, 3 ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі - продажу від 21.09.2017 року укладеного між Немирівською міською радою Вінницької області та ОСОБА_1 , до останньої перейшла у власність земельна ділянка для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури площею 0,1200 га, кадастровий номер 0523010100:01:004:0333, яка розміщена за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності ОСОБА_1 на зазначену земельну ділянку було зареєстровано в державному реєстрі 21.09.2017 року, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Разом із тим, під час судового розгляду справи встановлено, що ОСОБА_2 отримавши у власність земельну ділянку кадастровий номер 523010100:01:004:0085 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1000 га, яка розташована по АДРЕСА_2 , фактично користується більшою територією, ніж площа переданої їй земельної ділянки.

Крім цього також встановлено, що ОСОБА_2 на власний розсуд встановила металевий паркан на частині земельної ділянки кадастровий номер 0523010100:01:004:0333, яка розміщена за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 , що підтверджується актом обстеження земельної ділянки м. Немирів від 25.01.2018 року, згідно якого комісією по розгляду звернень громадян міста Немирів було проведено обстеження земельної ділянки гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та земельних, ділянок гр. ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 , що розміщені в м. Немирів.

При обстежені відповідних земельних ділянок комісією було виявлено, що гр. ОСОБА_2 встановлено огорожу своїх земельних ділянок, однак огорожа, яка була встановлена не відповідає координатам її земельних ділянок, що внесені в Державний земельний кадастр.

Комісією було рекомендовано гр. ОСОБА_2 встановити межі своїх земельних ділянок та закріпити їх межовими знаками, відповідно до відомостей Державного земельного кадастру; перенести огорожу з земельної ділянки гр. ОСОБА_1 та земель загального користування; привести у відповідність до вимог чинного законодавства України використання цих земель до 01.06.2018 року.

Комісією було рекомендовано гр. ОСОБА_1 у разі не перенесення гр. ОСОБА_2 огорожі у встановлений термін до 01.05.2018 року, звернутись до суду щодо відшкодування збитків та щодо зобов`язання перенести огорожу.

Також встановлено, що землевпорядною організацією ДП «Поділлягеодезкартографія» було проведено обстеження та винесення меж земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури площею 0,1200 га, кадастровий номер 0523010100:01:004:0333, яка розміщена за адресою: АДРЕСА_1 , і було встановлено, що частина земельної ділянки площею 0,0054 га самовільно зайнята гр. ОСОБА_2 , що підтверджується кадастровим планом земельної ділянки.

Крім цього згідно висновку експерта № 496 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 29.11.2019 року, було встановлено, що:

ОСОБА_1 станом на час проведення дослідження фактично користується земельною ділянкою для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури кадастровий номер 0523010100:01:004:0333 за адресою АДРЕСА_1 площею 0,1177га. (1177,0кв.м.), площа та конфігурація земельної ділянки не відповідає площі та конфігурації земельної ділянки, яка перебуває у приватній власності ОСОБА_1 .

ОСОБА_2 станом на час проведення дослідження фактично користується земельною ділянкою для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_3 площею 0,2149га. (2149,0кв.м.) при цьому необхідно зазначити, що до складу вище зазначеної площі входить земельна ділянка кад. номер 0523010100:01:004:0086, кад. номер 0523010100:01:004:0085 та кад. номер 0523010100:01:004:0084.

За результатами співставлення земельної ділянки площею 0,1000га., кадастровий номер 0523010100:01:004:0085 та земельної ділянки площею 0,0201га., кадастровий номер 0523010100:01:004:0086, які розташовані по АДРЕСА_1 та перебувають у приватній власності ОСОБА_2 , земельної ділянки площею 0,1200га., кадастровий номер 0523010100:01:004:0333, яка розташована по АДРЕСА_1 та перебуває у приватній власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення серія та номер НМТ 122248, від 21.09.2017р. експертом зроблено висновок, що межі земельної ділянки яка перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_9 накладаються на земельну ділянку кадастровий номер 0523010100:01:004:0333, яка перебуває у приватній власності ОСОБА_1 , а саме: у фактичному користуванні ОСОБА_2 перебуває земельна ділянка площею 0,0054га. (54,0кв.м.), яка входить до складу земельної ділянки площею 0,1200га. кадастровий номер 0523010100:01:004:0333 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, яка перебуває у приватній власності ОСОБА_1 .

Таким чином огорожа ОСОБА_2 не відповідає координатам її земельних ділянок, що внесені в Державний земельний кадастр по периметру земельної ділянки площею 0,00054 га (54,0 кв. м.)

ОСОБА_2 фактично користується більшою територією, ніж надано їй у власність. Тому фізичні характеристики території, якою фактично користується ОСОБА_2 відрізняються від фізичних характеристик, зазначених у правовстановлюючих документах на земельні ділянки.

Тобто, експертом встановлено, що ОСОБА_2 фактично самовільно захопила та користується більшою територією, ніж надано їй у власність, а саме площею 0,00054 га (54,0 кв. м.), яка огороджена парканом з металевого профілю.

Також за клопотанням відповідача, судом була призначена комплексна судова земельно-технічна експертиза та експертиза з питань землеустрою, згідно висновку експерта № КСЕ-19/102-23/15881 від 26.11.2024, експертами встановлено, що :

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 в оренду та будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та його затвердження в цілому відповідають вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування.

На підставі проведеного дослідження експертами також встановлено, що розміри, конфігурація та місце розташування земельної ділянки зазначені в польовому журналі зйомки земельної ділянки гр. ОСОБА_1 яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , відповідають розмірам, конфігурації та місцю розташуванню земельної ділянки зазначених на кадастровому плані на земельну ділянку площею 0,12 га, що міститься в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 в оренду для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що графічно відображено на Схематичному плані меж 3 в Додатку 4, який додається до висновку експерта.

Також експертами встановлено, що фактичне землекористування земельною ділянкою з кадастровим номером 0523010100:01:004:0333, що належить гр. ОСОБА_1 в частині площі, конфігурації та цільового призначення земельної ділянки відповідає право встановлювальним документам, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 в оренду для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та нормативно-правовим актам з питань землеустрою та землекористування, а в частині місця розташування поворотних точок межі земельної ділянки кадастровий номер 0523010100:01:004:0333 та відповідно промірів довжин ліній між ними - не відповідає, що графічно відображено на Схематичному плані меж 5 в Додатку 6, який додається до висновку експерта.

Таким чином даним висновком комплексної судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою також підтверджено, що ОСОБА_2 фактично самовільно захопила та користується більшою територією, ніж надано їй у власність, а Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 в оренду та будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та його затвердження відповідають вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування.

Відповідно до вимог статей 12, 13, 81 ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином з огляду на вищевикладене, судом встановлено, що ОСОБА_2 встановлено огорожу своїх земельних ділянок, однак огорожа, яка була встановлена не відповідає координатам її земельних ділянок, що внесені в Державний земельний кадастр та частина земельної ділянки площею 0,0054 га кадастровий номер 0523010100:01:004:0333, яка розміщена за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури площею 0,1200 га та яка належить ОСОБА_1 , самовільно зайнята гр. ОСОБА_2 , у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 6 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 5 частини 3 статті 133 ЦПК України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Згідно частини 1 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу до матеріалів справи долучено копію Договору про надання правової допомоги від 16.07.2018 (а.с.163-164, Т.1), копію детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом Герасимчуком О.О. (а.с. 167), платіжне доручення № №029,32624 від 25.07.2018 про сплату 10 000,00 грн. юридичних послуг Герасимчуку О.О. (а.с. 165, Т.1), а тому з урахуванням вимог ч.2 ст.141 та ст.137 ЦПК України суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн. Клопотань про зменшення суми витрат на правничу допомогу в порядку ч.5 ст. 137 ЦПК України від відповідача на адресу суду не надходило.

Згідно позиції ВС висловленої у Постанові КЦС ВС року по справі № 275/150/22 від 13.03.2025, у розумінні положень частини п`ятої статті 141 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, є можливим лише на підставі клопотання іншої сторони у разі, обґрунтованого цією стороною відповідного клопотання щодо недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт, а тому суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у додатковій постанові від 28 листопада 2023 року по справі № 940/1004/22, провадження № 61-2675св23).

Крім цього ухвалою Немирівського райсуду від 15.04.2019 у справі призначено судову земельно-технічну експертизу, оплату за проведення якої покладено на позивача ОСОБА_1 (а.с. 142, Т.1)

Згідно квитанції № 31 від 30.08.2019 року ОСОБА_1 сплатила 10 800,00 гривень -вартість експертизи (а.с.166, Т.1).

Судовим експертом Данилюком В.О. складено висновок № 496 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи у цивільній справі № 140/1856/18. (а.с.192-216, Т.1).

Слід зазначити, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.11.2023 року у справі № 712/4126/22 виснувано, що відмова у відшкодуванні судових витрат за проведення експертизи стороні, на користь якої ухвалено судове рішення (особливо, якщо суд врахував відповідний висновок експерта як доказ), не відповідає вимогам розумності та правової визначеності, «підриває» конструкцію забезпечення передбачуваності застосування процесуальних норм, а тому не є такою, що відповідає верховенству права.

Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 сплатила 10 800,00 гривень за проведення призначеної судом експертизи, то вказану суму слід стягнути з відповідача.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача також підлягає стягненню судовий збір у розмірі 704.80 грн.(а.с. 31)

Керуючись ст. ст. 13, 81, 141, 223, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору: Немирівська міська рада, ФОП ОСОБА_3 про зобов`язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, шляхом демонтажу паркану, задовільнити.

Зобов`язати ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0054 га, кадастровий номер 0523010100:01:004:0333, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , шляхом демонтажу металевої конструкції - паркану за рахунок ОСОБА_2 та привести земельну ділянку до стану, придатного для використання ОСОБА_1 за цільовим призначенням.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_5 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_6 сплачений судовий збір у розмірі 744 грн 00 коп., витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. та витрати на проведення судової земельно - технічної експертизи в розмірі 10 800,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текс судового рішення складено 09.10.2026 року.

Суддя Дамчук О.О.