Вирок від 08 жовтня 2026 р. у справі №128/3294/26 — Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/3294/26

ВИРОК

Іменем України

09 жовтня 2026 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області у складі

судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2

та учасників судового провадження:

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 05.03.2026 за №12026020050000133, по обвинуваченню

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Переорки, Вінницького району Вінницької області, громадянина України, адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , освіта середня спеціальна, непрацюючого, одруженого, військовозобов`язаного, відповідно до ст. 89 КК України несудимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, в порушення вимог статей 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» №60-95-ВР від 15.02.1995 (в редакції Закону №530-У від 22.12.2006), Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними» від 15.02.1995, наказу Міністерства охорони здоров`я України №481 від 20.08.2008 та наказу Міністерства охорони здоров`я України №634 від 29.07.2010, з наступними змінами та доповненнями до наведених нормативних актів, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут наркотичних засобів, діючи з корисливих мотивів, у невстановлену досудовим розслідуванням дату та час, за невстановлених обставин, незаконно придбав у невстановленої особи наркотичний засіб, обіг якого обмежено, – метадон з метою його подальшого збуту. У подальшому ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, порушуючи правовий режим обігу наркотичних засобів, з метою незаконного збагачення, 06 травня 2026 року приблизно о 16 год 30 хв, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено, – метадон, під час телефонної розмови домовився із особою під зміненими анкетними даними ОСОБА_7 , який залучений для оперативної закупки в якості покупця, про передачу йому наркотичного засобу – метадону за грошову винагороду. Після чого ОСОБА_5 06 травня 2026 року приблизно о 18 год 45 хв, перебуваючи поблизу вул. 1-го Травня в с. Медвеже Вушко, Вінницького району Вінницької області, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, порушуючи правовий режим обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, під час проведення контролю за вчиненням злочину збув ОСОБА_7 , який залучений для оперативної закупки наркотичного засобу в якості покупця, чотири таблетки із наркотичним засобом, обіг якого обмежено, – метадон, за що отримав від останнього грошові кошти в сумі 500 гривень. Відповідно до висновку експерта, в наданих на експертизу чотирьох таблетках міститься наркотичний засіб – метадон. Метадон відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. В таблетці масою 0,5077 г маса метадону становить 0,0223 г. В таблетці масою 0,5095 г маса метадону становить 0,0224 г. В таблетці масою 0,1986 г маса метадону становить 0,0088 г. В таблетці масою 0,2014 г маса метадону становить 0,089 г. Загальна маса метадону становить 0,5448 г.

Крім того, ОСОБА_5 , посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, в порушення вимог статей 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» №60-95-ВР від 15.02.1995 (в редакції Закону №530-У від 22.12.2006), Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними» від 15.02.1995, наказу Міністерства охорони здоров`я України №481 від 20.08.2008 та наказу Міністерства охорони здоров`я України №634 від 29.07.2010, з наступними змінами та доповненнями до наведених нормативних актів, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут наркотичних засобів, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, у невстановлену досудовим розслідуванням дату та час, за невстановлених обставин, незаконно придбав у невстановленої особи наркотичний засіб, обіг якого обмежено, – метадон з метою його подальшого збуту. У подальшому ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, порушуючи правовий режим обігу наркотичних засобів, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на збут наркотичного засобу, з метою незаконного збагачення, 02 червня 2026 року повідомив особі під зміненими анкетними даними ОСОБА_8 , який був залучений для оперативної закупівлі наркотичного засобу в якості покупця, алгоритм дій, за допомогою яких він міг у ОСОБА_5 придбати наркотичний засіб, обіг якого обмежено, – метадон. Після чого ОСОБА_7 , виконуючи вказівки ОСОБА_5 , 02 червня 2026 року об 11 год 45 хв, перебуваючи за адресою: с. Пултівці, вул. Приозерна, 1-А, Вінницького району Вінницької області, використовуючи термінал ТОВ ФК «Контрактовий дім», здійснив переказ грошових коштів в сумі 1 000 грн на банківську картку АТ «Універсал Банк» (монобанк) № НОМЕР_1 , після чого останній пообіцяв передати наркотичну речовину при особистій зустрічі, місце якої зазначить під час телефонної розмови з ОСОБА_7 . Надалі ОСОБА_5 03 червня 2026 року приблизно о 16 год 53 хв, виконуючи попередню домовленість з ОСОБА_7 щодо збуту останньому наркотичної речовини, знаходячись в селищі Стрижавка по вул. Героїв України, Вінницького району Вінницької області, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, порушуючи правовий режим обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, збув ОСОБА_7 одну упаковку з дев`ятьма таблетками із надписом «Метадон ЗН». Відповідно до висновку експерта, в наданій на експертизу таблетці міститься наркотичний засіб – метадон. В таблетці масою 0,5052 г маса метадону становить 0,0224 г. Відповідно до висновку експерта, в наданих на експертизу 8 таблетках міститься наркотичний засіб – метадон. У 8 таблетках загальною масою 4,0336 г загальна маса метадону становить 0,1795 г.

У судовому засіданні 08.10.2026 обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, визнав у повному обсязі при обставинах, викладених в обвинувальному акті. Суду надав показання, що дійсно збував метадон. Знає, що вчинив злочини. Розкаюється у вчиненому, більше такого робити не буде.

Прокурор під час судових дебатів просив ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, та призначити йому покарання: за ч. 1 ст. 307 КК України – позбавлення волі строком на 5 років, за ч. 2 ст. 307 КК України – позбавлення волі строком на 6 років з конфіскацією всього належного майна, на підставі статті 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років, початок строку відбуття покарання обчислювати з моменту набрання вироком законної сили, зарахувати в строк відбуття призначеного покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, до набрання вироком законної сили раніше обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою залишити без змін. Також просив скасувати накладені арешти на майно, арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду від 05.06.2026 на мобільний телефон залишити в силі до моменту виконання додаткового покарання у виді конфіскації майна, вирішити питання щодо речових доказів, а саме: мобільний телефон – конфіскувати в дохід держави, інші речові докази – знищити, та стягнути з обвинуваченого витрати, понесені на проведення експертиз, у загальній сумі 23 586,64 грн.

Обвинувачений ОСОБА_5 під час судових дебатів погодився із покаранням, яке просив призначити прокурор.

Захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_6 погодилася із позицією обвинуваченого.

Враховуючи думки учасників судового провадження, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним досліджувати докази у кримінальному провадженні щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Суд визнав за можливе обмежитись допитом обвинуваченого, а також дослідженням доказів щодо особи обвинуваченого. Водночас судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст встановлених обставин, сумнівів у добровільності їхніх позиції немає, а також судом роз`яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оглянувши обвинувальний акт, суд вважає, що дії ОСОБА_5 треба кваліфікувати за ч. 1 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичного засобу, та за ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичного засобу, вчинене повторно.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог статті 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Водночас суд також враховує, що відповідно до частин першої-другої статті 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому суд враховує, що за місцем проживання скарг на ОСОБА_5 не надходило, факти порушень громадського порядку не зафіксовано, поведінка в побуті задовільна; перебував під наркотичним спостереденням у лікаря нарколога КП ВОПНД «Соціотерапія» з певним діагнозом, перебуває на замісній підтримувальній терапії метадоном з 07.06.2021 до теперішнього часу; одружений, непрацюючий, відповідно до ст. 89 КК України несудимий.

Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.

Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані, викликаному вживанням наркотичних засобів.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на наявність пом`якшуючої та обтяжуючої покарання обвинуваченого обставин, відомості, що характеризують особу обвинуваченого, позицію державного обвинувача щодо можливості виправлення обвинуваченого лише в умовах ізоляції від суспільства, думку сторони захисту, яка співпадає з думкою прокурора, суд вважає, що виправлення і перевиховання ОСОБА_5 можливе лише в ізоляції від суспільства, через що суд вважає необхідним для виправлення та перевиховання ОСОБА_5 обрати йому міру покарання у межах санкцій статей обвинувачення у виді позбавлення волі з конфіскацією всього належного ОСОБА_5 на праві приватної власності майна, із застосуванням положень статті 70 КК України, що відповідатиме меті покарання та буде достатнім для його виправлення і запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень. Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного, а також з особою винуватого, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню. Таке покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості та індивідуалізації покарання, буде гарантувати безпеку для суспільства.

Вищезазначена позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 05.06.2026 ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою із можливістю внесення застави, який в подальшому продовжувався ухвалами судів.

У листі ВССУ «Про судову практику застосування судами першої інстанції та апеляційної інстанції процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» роз`яснено, що у п. 74 рішення ЄСПЛ (у справі «Харченко проти України») зазначено: «Суд вважає, що за відсутності чіткого положення, яке встановлювало б правило, коли і за яких умов взятий під вартою на стадії досудового розслідування має далі триматися під вартою на стадії судового розслідування, такий стан не відповідає критерію «передбачуваності закону» для цілей п. 1 ст. 5 Конвенції. Суд також повторює, що практика, яка склалася в умовах прогалин законодавства, коли особа може перебувати під вартою без визначення певного строку тримання, без конкретного правового положення або судового рішення, сама по собі суперечить принципу правової визначеності і захисту від свавілля, які є загальною ідеєю Конвенції принципу верховенства права (див. справу «Барановський проти Польщі» №28358/95, п.п. 55-56, ЄКЛП 2000-III, та справу «Кавка проти Польщі» №25874/94 п. 51, від 09.01.2001, справу «Фельдман проти України», № 76556/01 та №3877904, п. 73 від 08.04.2010)». У пункті 75 цього ж рішення вказано, що хоча національний суд прийняв рішення про попереднє ув`язнення заявника, він не визначив подальший строк тримання під вартою і жодним чином не обґрунтував своє рішення. Це призвело до стану невизначеності підстав перебування заявника під вартою після цієї дати. У зв`язку з цим Суд нагадує, що тривале тримання під вартою без визначення в рішенні суду відповідних підстав є несумісним з принципом захисту від свавілля, закріпленого в п. 1 ст. 5 (див. справа «Соловей і Зозуля проти України», п. 76, від 27.11.2008).

Аналізуючи наведені правові позиції ЄСПЛ, можна дійти висновку про те, що зазначення у вироку строку шляхом настання певної події, а саме: набрання цим вироком законної сили, не суперечитиме п. 74 рішення у справі «Харченко проти України». Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 115 КПК України строки, встановлені цим Кодексом, обчислюються годинами, днями і місяцями. Строки можуть визначатися вказівкою на подію.

Отже, з врахуванням вищезазначених роз`яснень, суд вважає, що обраний обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою треба залишити до набрання вироком законної сили.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_5 треба обчислювати з дня набрання вироком законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КПК України, попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

У строк покарання ОСОБА_5 треба зарахувати строк перебування його під вартою як попереднє ув`язнення з 03.06.2026 (з моменту затримання відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 03.06.2026) до дати набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Вінницький міський суд Вінницької області ухвалами слідчих суддів від 11.05.2026, від 05.06.2026 та від 08.06.2026 наклав арешти на майно, які треба скасувати.

Водночас установлено, що Вінницький міський суд Вінницької області ухвалою слідчого судді від 05.06.2026 (справа № 127/19565/26), крім іншого, наклав арешт на мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 12С».

Оскільки при призначенні покарання суд дійшов висновку про необхідність застосування додаткового покарання у виді конфіскації всього належного ОСОБА_5 на праві приватної власності майна, тому арешт, накладений Вінницьким міським судом Вінницької області ухвалою слідчого судді від 05.06.2026 на майно, що є предметом конфіскації, з метою забезпечення виконання покарання у виді конфіскації майна, скасуванню не підлягає.

Питання щодо речових доказів суд вирішує на підставі статті 100 КПК України.

Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, наданих суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

У частині першій статті 96-1 КК України визначено, що спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Враховуючи викладене, на підставі статей 96-1, 96-2 КК України, п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України, беручи до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_5 фактично використовував мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 12С», ІМЕІ: НОМЕР_2 , який у нього було вилучено, для виконання об`єктивної сторони злочинів, які скоєно умисно, за їхнє вчинення передбачено основне покарання у виді позбавлення волі, тому зазначений мобільний телефон треба конфіскувати в дохід держави.

З обвинуваченого ОСОБА_5 , згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України, на користь держави треба стягнути витрати на залучення експертів у даному кримінальному провадженні у загальній сумі 23 586,64 грн (висновок експерта №СЕ-19/102-26/9245-НЗПРАП від 15.05.2026 на суму 5 776,32 грн; висновок експерта №СЕ-19/102-26/11320-НЗПРАП від 04.06.2026 на суму 2 888,16 грн; висновок експерта №СЕ-19/102-26/11730-НЗПРАП від 10.06.2026 на суму 2 888,16 грн; висновок експерта №СЕ-19/102-26/11805-НЗПРАП від 12.06.2026 на суму 3 850,88 грн; висновок експерта №СЕ-19/102-26/11804-НЗПРАП від 29.06.2026 на суму 5 294,96 грн; висновок експерта №СЕ-19/102-26/11806-НЗПРАП від 30.06.2026 на суму 2 888,16 грн).

Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись статтями 349, 368-371, 373, 374, 395 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 307 КК України – у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки;

- за ч. 2 ст. 307 КК України – у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років з конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна.

На підставі статті 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років з конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_5 обчислювати з моменту набрання вироком законної сили.

До набрання вироком законної сили раніше обраний запобіжний захід ОСОБА_5 у виді тримання під вартою – залишити без змін.

Зарахувати ОСОБА_5 у строк відбуття призначеного судом покарання строк попереднього ув`язнення з часу його затримання, а саме: з 03.06.2026, до дати набрання вироком законної сили, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Арешт, накладений Вінницьким міським судом Вінницької області ухвалою слідчого судді від 11.05.2026 на майно, а саме: чотири таблетки білого кольору, які поміщено до спец. пакету НПУ RIС 2132130, – скасувати.

Арешт, накладений Вінницьким міським судом Вінницької області ухвалою слідчого судді від 05.06.2026 на майно, а саме: предмет у вигляді циліндру із нашаруванням на стінках, який поміщено до спецпакету НПУ ICR 0197171; ZIP-пакет із рослинною речовиною, поміщений у спецпакет НПУ ICR 0197181; 6 таблеток по 25 мг, в упаковці «Метадон ЗН», які поміщено у спецпакет НПУ ICR 0197180, – скасувати.

Арешт, накладений Вінницьким міським судом Вінницької області ухвалою слідчого судді від 05.06.2026 на майно, а саме: мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 12С», ІМЕІ: НОМЕР_2 , який поміщено у спецпакет НПУ ICR 0197172, – залишити в силі до моменту виконання додаткового покарання у виді конфіскації майна.

Арешт, накладений Вінницьким міським судом Вінницької області ухвалою слідчого судді від 08.06.2026 на майно, а саме: одну таблетку білого кольору, яку поміщено до спеціального пакета НПУ ICR 0197170, упаковку «Метадон ЗН», в якій міститься 8 таблеток, яку поміщено до спеціального пакета НПУ ICR 0197169, змив з упаковки таблеток «Метадон ЗН», який поміщено до паперового конверта коричневого кольору з відповідними підписами та записами учасників, – скасувати.

Речові докази: чотири таблетки білого кольору, які поміщено до спецпакету НПУ RIC 2132130; предмет у вигляді циліндру із нашаруванням на стінках, який поміщено до спецпакету НПУ ICR 0197171; ZIP-пакет із рослинною речовиною, поміщений у спецпакет НПУ ICR 0197181; 6 таблеток по 25 мг, в упаковці «Метадон ЗН», які поміщено у спецпакет НПУ ICR 0197180; упаковку «Метадон ЗН», в якій міститься 8 таблеток, яку поміщено до спеціального пакета НПУ ICR 0197169; змив з упаковки таблеток «Метадон ЗН», який поміщено до паперового конверта коричневого кольору з відповідними підписами та записами учасників, що передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів відділу поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, – знищити.

Речовий доказ: мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 12С», ІМЕІ: НОМЕР_2 , який поміщено у спецпакет НПУ ICR 0197172, – конфіскувати в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експертів у даному кримінальному провадженні у загальній сумі 23 586 (двадцять три тисячі п`ятсот вісімдесят шість) грн 64 коп.

Вирок суду може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а ОСОБА_5 – у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок суду з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, не може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

СУДДЯ