Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №644/11196/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Баронін Д. Б.

Справа № 644/11196/26

Провадження № 2/644/6512/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 р. м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Бароніна Д.Б.,

секретаря судового засідання Нестеренко А.Ю.,

представника позивачки ОСОБА_1 ,

представника відповідача Макаренка О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

1.Позиції сторін, процесуальні дії

1.1. ОСОБА_2 звернулася через свого представника до Індустріального районного суду м. Харкова з позовною заявою до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог представник позивачки посилається на те, що 01.11.2018 близько 11 год. 20 хв. на залізнично-дорожньому переході в смт. Шевченкове на 95 км., пікет №7, на другій колії, тепловоз ЧМЕЗ 3386 під керуванням ОСОБА_3 скоїв наїзд на ОСОБА_2 , 2002 р.н., яка внаслідок цього отримала тяжкі тілесні ушкодження.

Внаслідок тяжкого ушкодження, здоров`ю позивачки було спричинено моральну шкоду. Шкода, яка була завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується незалежно від наявності вини.

При визначенні розміру моральної шкоди позивачка виходить з наступного: внаслідок наїзду позивачка зазнала стресу, фізичного болю, її життєвий уклад порушений вже у молодому віці до кінця життя, все своє доросле життя позивачка буде зазнавати немайнових втрат, позивачка позбавлена можливості повноцінно реалізовувати себе в професійному житті, переживає постійно дискомфорт, біль та втрату функціональності.

Враховуючи викладене, представник позивачки звернувся з цим позовом до суду та просить стягнути з відповідача на користь позивачки моральну шкоду у розмірі 200000 грн. без урахування податків та зборів.

1.2. Представник відповідача надав відзив, в якому у задоволенні позовних вимог просив відмовити. Посилався на те, що в діях потерпілої був наявний умисел на порушення правил поведінки громадян на залізничному транспорті. Потерпіла ОСОБА_2 не повинна була наближатись до залізничних колій на відстань ближче ніж 5 метрів, вона свідомо, з власної волі і без стороннього примусу сама порушила п.п. 2.2, 2.3, 2.5 Правил безпеки громадян на залізничному транспорті.

Крім того представник відповідача вважає, що шкода була завдана зокрема і внаслідок непереборної сили (невідворотна за даних умов подія).

Позивачем в обґрунтування ступеня понесених фізичних, душевних чи психічних страждань не надано жодних доказів, як от: звернення за фаховою медичною допомогою, проходження реабілітації, висновок судово-психологічної експертизи, тощо. Взагалі відсутнє обґрунтування за яким позивачем визначено саме такий розмір моральної шкоди.

Крім того, у разі задоволення позовних вимог це може негативно вплине на діяльність АТ «Укрзалізниця», оскільки наразі всі ресурси і фінансування спрямовані виключно на забезпечення безпеки та стабільності залізничних перевезень під час воєнного стану. Це буде мати наслідком виникнення додаткового фінансового тягаря, що ускладнить основну діяльність підприємства, що має стратегічне значення для економіки України, оскільки АТ «Укрзалізниця» включено до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 83.

1.3. Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

1.4. У судовому засіданні представник відповідача у задоволенні позовних вимог просив відмовити з підстав, які викладені у відзиві.

2.Обставини справи, зміст спірних правовідносин

2.1. Згідно з постановою про закриття кримінального провадження, яка була винесена 28.01.2019 старшим слідчим СВ Шевченківського відділення поліції Куп`янського ВП ГУНП в Харківській області, слідчий встановив, що 01.11.2018 о 11:32 до чергової частини Шевченківського ВП Куп`янського ВП ГУНП в Харківській області зі служби «102» надійшло повідомлення про те, що 01.11.2018 близько 11:20 на залізно-дорожньому переході в смт. Шевченкове, на 95 км., пікет №7, на другій колії, тепловоз ЧМЕЗ 3386 під керуванням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , 2002 р.н. В наслідок ДТП остання отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритого множинного перелому кісток голені та стегна з роздавленням м`яких тканин правої нижньої кінцівки, травматична ампутація правої ступні, больовий травматичний шок II ступеня, кровотеча, гостра післягеморагічна анемія.

У вищевказаній постанові слідчий дійшов висновку про те, що кримінальне провадження № 12018220450000280 від 01.11.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 276 КК України, слід закрити у зв`язку з відсутністю складу злочину, оскільки дії локомотивної бригади у складі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були правильні, відповідали вимогам інструкцій, а ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження внаслідок власної неуважності та необережності, а саме порушила п. 2.2, 2.5 Правил безпеки громадян на залізничному транспорті України.

У вищенаведеній постанові слідчим було встановлено наступні обставини:

- допитаний слідчим в якості свідка ОСОБА_3 , машиніст електровозу ВП «Локомотивне депо Куп`янськ» регіональної філії «Південна залізниця» дав показання про те, що 01.11.2018 він заступив на денну зміну, яка почалась 09:30 год. та закінчується в 21:30 год.. ОСОБА_3 знаходився на роботі в смт. Шевченкове, адже район обслуговування охоплює і м. Куп`янськ. О 11:17 год. він виїхав зі станції Шевченкове Південне на тепловозі ЧМЕЗ 3386, де знаходився у якості машиніста, а ОСОБА_4 у якості помічника машиніста. При виконанні маневрових робіт ОСОБА_3 рухався на вищевказаному тепловозі у бік м. Куп`янськ з 3 колії на 1 колію. Приблизно за 30 метрів до залізничного переходу, який знаходиться біля банку «Аваль», він побачив, що до переходу рухається дівчина з боку вул. Харківський шлях та подав звуковий сигнал, але вона ніяк не відреагувала та стояла саме посередині 1 шляху (між колій). У цей момент машиніст одразу прийняв рішення про застосування екстреного гальмування. Після цього, ОСОБА_3 не припиняв подавати звукові сигнали. Тепловіз рухався приблизно зі швидкістю 18 км/год., і до нього було приєднано 6 завантажених вугіллям вагонів, тому через масу тепловіз не зупинився одразу і здійснив наїзд на дівчину. Тепловіз здійснив повну зупинку через приблизно 2-3 метри після залізничного переходу. Після зупинки ОСОБА_3 побачив, що дівчина знаходиться по лівий бік від тепловозу і в неї була відсутня права нога. Після цього, останній одразу повідомив чергового по станції, а він у свою чергу викликав швидку та поліцію;

- допитаний слідчим в якості свідка ОСОБА_4 , дав аналогічні показання показанням ОСОБА_3 ;

- допитані слідчим у якості свідків особи, які знаходились біля залізничного переходу - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 показали, що 01.11.2018 близько 11:30 год. ОСОБА_5 зупинився на своєму велосипеді за стовпчиками, адже побачив, що з боку м. Куп`янськ на великій швидкості рухається товарний потяг, який гудів, адже наближався до станції, після чого через декілька секунд під`їхала ОСОБА_6 , яка теж була на велосипеді, та зупинилась паралельно ОСОБА_5 . Через декілька хвилин пройшла молода дівчина з довгим чорним волоссям, без шапки та без капюшону. Чи були в неї навушники їм не відомо, адже волосся було спущене по обличчю. Вона пройшла мимо них, і була нібито на «своїй хвилі» та стала на колії і дивилася прямо. ОСОБА_7 та ОСОБА_8 стояли мовчки, адже були не знайомі. Потім в один момент, вони звернули увагу, що сигналить потяг, звук йде зліва, з боку ст. Шевченкове. Після чого, вони побачили маневровий тепловіз з вагонами, який сигналив, і рухався на дівчину та знаходився на відстані приблизно 5 метрів від дівчини. Колеса у тепловоза не рухались, але під тиском вагонів він мабуть рухався далі. Вони почали кричати дівчині «Тікай», але вона ніяк не реагувала, просто стояла. Після цього тепловіз збив її, і протягнув близько 7 метрів від переходу і зупинився. Дівчина впала по той бік тепловозу. Після цього, вони пішли до дівчини аби подивитись, що з нею та надати першу медичну допомогу. Дівчина просто лежала, і дивилась угору. Машиніст сказав не чіпати дівчину до приїзду швидкої, і попрохав дочекатись працівників поліції;

- допитана слідчим в якості свідка ОСОБА_2 пояснила, що 01.11.2018 вона знаходилась в смт. Шевченкове, де займалася своїми справами. Так, близько 11:30 год. цього ж дня, вона йшла до магазину через залізничний перехід, що знаходиться біля банку «Аваль» в смт. Шевченкове. Саме у цей момент з боку м. Куп`янськ до м. Харків йшов товарний потяг і вона стала біля стовпчиків. Позаду неї стали чоловік і жінка, які були з велосипедами, останні сварились між собою. Потім ОСОБА_2 пам`ятає, що лежить на землі і до неї підійшла жінка, яка сказала не рухатись. Також ОСОБА_2 показала, що тепловіз який рухався з боку ст. Шевченкове вона не бачила, звукових сигналів не чула. Була без навушників, без шапки та без капюшону, тобто її слуху нічого не заважало;

- згідно з довідкою про розшифровку швідкісномірної стрічки локомотив серії ЧМЕЗ №3376, який рухався по досліджуваній дільниці Куп`янськ Шевченкове, де почав маневрові роботи 01.11.2018 близько 10:35. На 94,8 км. ст. Шевченкове о 11:17 год. при виконанні маневрових робіт під білий колір локомотивного світлофору, при швидкості 18 км/год машиніст застосував екстрене гальмування з розрядкою в гальмівній магістралі до нуля. Гальмівний шлях при екстреному гальмуванні склав 25 м., розрахунковий шлях 26 м.

2.2. Згідно з висновком експерта №12-14/81-ШВ/18 від 16.01.2019, складеного судово-медичним експертом Шевченківського районного відділення судово-медичної експертизи, у ОСОБА_2 мали місце наступні тілесні ушкодження: травматичний дефект (ампутація) правої нижньої кінцівки на рівні нижньої та середньої третини правового стегна, що підтверджується наявністю сформованої кукси правого стегна на рівні нижньої та середньої третини його з травматичним руйнуванням кісток і м`яких тканин та їх відокремлення. Також були виявлені ділянки пігментації на задній поверхні грудної клітини, правій сідниці та правому стегні, що можуть бути слідами загоєння саден.

Дані тілесні ушкодження могли утворитися від травматичної дії тупих предметів, які могли бути частинами рухливого залізничного складу. Грубі пошкодження кісток та розтрощення м`яких тканин правої ноги можуть свідчити про велику відносну масу травмуючого агенту.

За ступенем тяжкості травматична ампутація правої нижньої кінцівки на рівні нижньої та середньої третини правого стегна, виявлена у ОСОБА_2 відноситься до тяжких тілесних ушкоджень. Процент постійної втрати загальної працездатності складає 60 %.

Садна могли утворитися за механізмом удару-тертя і за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

2.3. Згідно з довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №282690 від 22.06.2020, ОСОБА_2 встановлена 2 група інвалідності з 11.02.2020. Висновок про умови та характер праці: продовжити навчання, протипоказана важка фізична робота, тривале перебування на ногах.

Згідно з індивідуальною програмою реабілітації інваліда №356/450 від 29.03.2021, яка заповнена на ОСОБА_2 , в розділі трудова реабілітація вказано, що важка фізична праця та тривале перебування на ногах протипоказано.

2.4. Відповідно до листа директора з інженерно-технічного забезпечення АТ “Укрзалізниця” від 24.09.2021 тепловоз ЧМЕЗ № 3386 перебуває на балансі виробничого підрозділу “Локомотивне депо Куп`янськ” регіональної філії “Південна залізниця” АТ “Укрзалізниця”.

У листі директора Департаменту майнової політики АТ “Укрзалізниця” від 03.11.2025 вказано, що внаслідок військової агресії російської федерації проти України з24.02.2022 станом на 31.08.2025 пошкоджено, знищено та втрачено 130261 майновий об`єкт, а розмір прямих збитків становить 83 067 мільйонів гривень.

3. Релевантні джерела права

3.1. Згідно з ч. 1, 2 ст. 23 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

У ч. 1, 2 ст. 1167 ЦК України вказано, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, зокрема, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Згідно з ч. 1, 2, 5 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

У п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України непереборна сила визначена як надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

Частинами 2, 4 статті 1193 ЦК України визначено, що якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.

Суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням кримінального правопорушення.

3.2. Згідно з пунктами 2.2, 2.3, 2.5 Правил безпеки громадян на залізничному транспорті України, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 54 від 19.02.1998 зі змінами та доповненнями, перед тим, як увійти в небезпечну зону (ступити на колію), потрібно впевнитись у відсутності поїзда (або локомотива, вагона, дрезини тощо).

При наближенні поїзда до перону або платформи громадяни повинні стежити за звуковими сигналами, що подаються з локомотива, моторвагонного рухомого складу та іншого спеціального самохідного рухомого складу, уважно слухати оповіщення, що передаються по гучномовному зв`язку.

При наближенні поїзда (або локомотива, вагона, дрезини тощо) треба зупинитись поза межами небезпечної зони, пропустити його і, впевнившись у відсутності рухомого складу, що пересувається по сусідніх коліях, почати перехід.

Пішоходам забороняється ходити по залізничних коліях та наближатися до них на відстань менше п`яти метрів.

3.3. Згідно з п.п. «а» п. 164.2.14. Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

3.4. У постанові Верховного Суду від 26 квітня 2022 року у справі № 184/1461/20-ц вказано, що особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець небезпечного об`єкта зобов`язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілим несуть однаковий обов`язок відшкодувати завдану шкоду, як винні, так і невинні володільці об`єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки.

Разом із цим відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, має свої межі, за якими відповідальність виключається. До них належать непереборна сила та умисел потерпілого. Під умислом потерпілого слід розуміти усвідомлене бажання особи заподіяти шкоду. При цьому особа повинна розуміти значення своїх дій та мати змогу керувати ними. Обов`язок доведення умислу потерпілого або наявності непереборної сили законом покладається також на володільця джерела підвищеної небезпеки, оскільки діє цивільно-правова презумпція заподіювача шкоди.

Відсутність вини водія забезпеченого транспортного засобу та закриття кримінального провадження відносно нього не звільняє від обов`язку відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки.

Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 598/438/21 вказав, що сума моральної шкоди, стягнута на підставі рішення суду про відшкодування моральної шкоди, завданої життю та здоров`ю, не підлягає оподаткуванню.

4. Оцінка доказів та аргументів сторін

4.1. Дослідженими в судовому засіданні доказами підтверджується, що позивачка ОСОБА_2 зазнала тілесних ушкоджень тяжкого та легкого ступенів тяжкості внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, а саме внаслідок наїзду на неї тепловоза, який перебував на балансі підрозділу АТ “Укрзалізниця”. Ці обставини не оспорюються учасниками справи.

В даному випадку під час досудового розслідування слідчим була встановлена відсутність вини водія тепловоза у завданні позивачці тілесних ушкоджень, а постанова слідчого про закриття кримінального провадження з цих підстав оскаржена ніким не була. Разом з тим, моральна шкода, яка була завдана ушкодженням здоров`я позивачці внаслідок наїзду на неї тепловоза, в силу приписів статей 1167, 1187 ЦК України має бути відшкодована АТ “Укрзілізниця” незалежно від вини особи, яка завдала шкоду.

Суд вважає за необхідне окремо відзначити, що залучення до участі у цій справі в якості третьої особи ОСОБА_3 , який був водієм тепловоза, не було необхідним, оскільки в силу ч. 1 ст. 1191 ЦК України право зворотної вимоги (регресу) у розмірі виплаченого відшкодування шкоди виникає лише до винної особи. В рамках кримінального провадження було встановлено, що вина ОСОБА_3 у завданні шкоди позивачці відсутня.

4.2. Стосовно аргументів представника відповідача про наявність обставин непереборної сили чи умислу потерпілої суд зазначає наступне.

Ознаками обставин, що є проявом непереборної сили, є такі елементи: ці обставини не залежать від волі учасників цивільних відносин, мають надзвичайний характер та/або є невідворотними.

Рух тепловоза по колії та неможливість повністю зупинити його до моменту наїзду на позивачку не є обставинами непереборної сили, оскільки ці обставини були проявом волі працівників АТ “Укразілзниця” та позивачки. З цих же причин ці обставини також не були надзвичайними або невідворотними. Наїзд тепловозу на позивачку стався внаслідок порушення позивачкою Правил безпеки громадян на залізничному транспорті і ця обставина буде врахована судом під час визначення розміру моральної шкоди, проте ця обставина не свідчить про наявність непереборної сили у вищеописаній ситуації.

Щодо умислу ОСОБА_2 на завдання їй тілесних ушкоджень суд зазначає, що у цивільних правовідносинах умисел як форма вини означає, що особа усвідомлювала протиправний характер своєї поведінки та бажала або свідомо допускала настання негативних наслідків чи шкоди (збитків).

На думку суду, відсутні достатні та достовірні докази, які б підтверджували, що ОСОБА_2 бажала або свідомо допускала наїзд тепловозу на неї та завдання внаслідок цього їй тілесних ушкоджень. Отже, в діях позивачки був відсутній умисел на завдання собі шкоди.

4.3. Визначаючи розмір моральної шкоди, який слід відшкодувати на користь позивачки, суд враховує, що розмір моральної шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням принципів розумності, справедливості та співмірності.

У цій справі суд враховує наступні обставини:

- внаслідок наїзду тепловозу та отримання каліцтва позивачка, як і будь-яка нормально реагуюча людина, безумовно зазнала сильного стресу та фізичного болю;

- на момент наїзду тепловозу та отримання каліцтва позивачці виповнилося 16 років, тобто вона втратила одну з двох нижніх кінцівок у молодому віці та вимушена буде нести тягар цієї втрати у виді побутового дискомфорту та втрати певного ступеня функціональності до кінця свого життя;

- вищеописані події суттєво вплинули на життєвий уклад та професійні перспективи позивачки, оскільки вона отримала 2 групу інвалідності, їй протипоказана важка фізична праця або тривале перебування на ногах;

- ушкодження здоров`я позивачки сталося за відсутності вини водія тепловозу, виключно внаслідок порушення позивачкою Правил безпеки громадян на залізничному транспорті.

В підсумку суд вважає, що розумним, справедливим та співмірним розміром відшкодування моральної шкоди на користь позивачки буде сума в розмірі 100000 грн. Більший розмір відшкодування в розмірі 200000 грн., про який просить представник позивачки, на думку суду не враховує того, що шкода позивачці була завдана внаслідок порушення нею Правил безпеки громадян на залізничному транспорті.

Суд вважає неспроможними посилання представника відповідача на скрутне матеріальне становище АТ “Укрзалізниця”, оскільки в силу ч. 4 ст. 1193 ЦК України розмір відшкодування шкоди може бути зменшено лише в залежності від матеріального становища фізичної (а не юридичної) особи - завдавача шкоди.

Таким чином, позовні вимоги слід задовольнити частково на суму 100000 грн.

5. Розподіл судових витрат, вирішення інших процесуальних питань

5.1. Позивачка була звільнена від сплати судового збору за подання цього позову на підставі п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інших положень щодо сплати судового збору відповідачем, в разі задоволення вимог позивача, звільненого від сплати судового збору, чинна редакція ЦПК України не містить. При цьому суд виходить із необхідності обов`язкового покладення на сторону, не на користь якої ухвалено судове рішення та яка не звільнена від сплати судового збору, зобов`язання щодо сплати судового збору, а також суд виходить з того, що кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади (ч. 3 ст. 9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2019 по справі № 161/4985/17 зроблено висновок про те, що у разі задоволення позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір стягується з відповідача на користь держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини заявлених до нього позовних вимог, якщо цього відповідача також не звільнено від сплати судового збору.

Приймаючи до уваги вимоги ст. 141 ЦПК України, положення Закону України «Про судовий збір», а також часткове задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 1000 гривень – пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.12,81,89,200,206,223,263,265,280-282 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про відшкодування моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (код в ЄДРПОУ 40075815, місцезнаходження вул. Єжи Гедройця, буд. 5, м. Київ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) в якості відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 100000 (сто тисяч) гривень без урахування (без стягнення) податків та зборів.

Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (код в ЄДРПОУ 40075815, місцезнаходження вул. Єжи Гедройця, буд. 5, м. Київ) на користь держави судовий збір у розмірі 1000 гривень (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106).

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Денис БАРОНІН