Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №990/174/26 — Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року

м. Київ

справа № 990/174/26

провадження № 11-274заі26

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Кривенди О. В.,

суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Гімона М. М., Губської О. А., Ємця А. А., Короля В. В., Мазура М. В., Мартинюк Н. М., Пількова К. М., Погрібного С. О., Стрелець Т. Г., Ступак О. В., Тітова М. Ю., Ткача І. В.

розглянула в порядку письмового провадження справу № 990/174/26 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 червня 2026 року(судді Кашпур О. В., Дашутін І. В., Загороднюк А. Г., Смокович М. І., Соколов В. М.) і

УСТАНОВИЛА:

Короткий зміст та обґрунтування наведених у позовній заяві вимог

1. 12 травня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний адміністративний суд) як суду першої інстанції з позовною заявою, в якій просив:

- визнати протиправною, тобто такою, що суперечить положенням статті 1, частини першої статті 8, частини другої статті 19 Конституції України, абзацу четвертого пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) у неприйнятті у пленарному складі рішення по встановленню / невстановленню факту відмови судді Господарського суду Миколаївської області ОСОБА_1 від проходження оцінювання на відповідність займаній посаді через систематичну неявку на іспит у межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, зокрема 30 липня, 20 серпня, 10 вересня, 30 жовтня 2024 року;

- зобов`язати ВККС виконати вимоги абзацу четвертого пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» - розглянути у пленарному складі питання з приводу встановлення / невстановлення факту відмови судді Господарського суду Миколаївської області ОСОБА_1 від проходження оцінювання на відповідність займаній посаді у зв`язку з його систематичною неявкою на іспит у межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, зокрема 30 липня, 20 серпня, 10 вересня, 30 жовтня 2024 року, і за результатами розгляду цього питання прийняти рішення.

Рух адміністративного позову та короткий зміст ухвали суду першої інстанції

2. Касаційний адміністративний суд ухвалою від 18 травня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху та надав позивачеві десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для подання уточненої позовної заяви, форма і зміст якої визначені у статтях 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС). Зокрема, конкретизувати: предмет спору, зміст позовних вимог, з відповідним правовим обґрунтуванням і викладом обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача; обґрунтуванням порушення оскаржуваною бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

3. В ухвалі йшлося і про те, що ОСОБА_1 заявив позовні вимоги до відповідача, які полягають у визнанні протиправною бездіяльності ВККС у неприйнятті у пленарному складі рішення по встановленню / невстановленню факту відмови позивача від проходження оцінювання на відповідність займаній посаді через систематичну неявку на іспит у межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, зокрема 30 липня, 20 серпня, 10 вересня, 30 жовтня 2024 року, а також зобов`язання Комісії прийняти рішення з приводу встановлення / невстановлення факту відмови позивача від проходження такого оцінювання у пленарному складі.

4. Водночас позивач, звертаючись із цим позовом, вказує на рішення ВККС від 18 березня 2026 року № 25/зп-26, за змістом якого Комісія у пленарному складі встановила факт систематичної неявки суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_4 на перший етап «Складання іспиту» кваліфікаційного оцінювання та констатувала, що питання щодо відповідності цих суддів займаній посаді повинні вирішуватися колегіями Комісії.

5. Також у вказаному рішенні Комісія вказала на відсутність підстав уважати, що ці судді відмовилися від проходження оцінювання на відповідність займаній посаді.

6. Отже, як зазначив суд першої інстанції, Комісія у пленарному складі досліджувала питання неявки позивача на іспит у межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді.

7. Таким чином, зі змісту позову убачається, що позивач фактично не погоджується з процедурним рішенням ВККС від 18 березня 2026 року № 25/зп-26.

8. Наведене, як зазначив суд першої інстанції, свідчить про те, що позивач не наводить, які конкретно його права чи інтереси порушенні бездіяльністю ВККС з огляду на існування рішення ВККС від 18 березня 2026 року № 25/зп-26. Позивач мав би конкретизувати предмет позову, адже відсутність конкретизованих предмета позову та порушеного права (інтересу), що випливає з публічно-правових відносин між позивачем і ВККС, перешкоджає суду визначити межі судового розгляду і предмет доказування у справі та, відповідно, здійснити ефективний захист прав позивача, оскільки судовий захист не може надаватися стосовно абстрактних чи гіпотетичних порушень.

9. Оскільки в установлений судом строк позивач недоліків позовної заяви не усунув (жодних клопотань та/або заяв на адресу суду від позивача станом на дату постановення ухвали не надійшло), Касаційний адміністративний суд ухвалою від 10 червня 2026 року цю заяву йому повернув.

10. Своє рішення мотивував тим, що копію ухвали про залишення позовної заяви без руху від 18 травня 2026 року надіслано ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку 19 травня 2026 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення копію цієї ухвали ОСОБА_1 отримав особисто 27 травня 2026 року. Станом на дату постановлення цієї ухвали недоліки позовної заяви не усунуто, жодних клопотань та/або заяв на адресу суду від позивача не надійшло.

Короткий зміст та обґрунтування вимог, наведених в апеляційній скарзі

11. ОСОБА_1 не погодився з ухвалою суду першої інстанції та подав до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) апеляційну скаргу, за змістом якої просить скасувати ухвалу Касаційного адміністративного суду від 10 червня 2026 року та передати справу до цього суду для подальшого розгляду.

12. На обгрунтування скарги зазначає, що, дійсно, ухвалу Касаійного адміністративного суду від 18 травня 2026 року про залишення позову без руху він отримав у поштовому відділенні 27 травня 2026 року, а відтак останнім днем десятиденного строку для усунення недоліків позовної заяви є 06 червня 2026 року.

13. ОСОБА_1 зазначає, що він на виконання ухвали про залишення позову без руху підготував відповідну заяву, яку відправив рекомендованим листом на адресу Касаційного адміністративного суду 06 червня 2026 року (поштове відправлення № 5400900084443). На підтвердження цього надає відповідні докази.

14. З огляду на викладене позивач вважає, що він дотримав десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, тому у Касаційного адміністративного суду не було підстав для застосування положень пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС.

Позиція інших учасників справи стосовно апеляційної скарги

15. У відзиві на апеляційну скаргу ВККС просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Касаційного адміністративного суду від 10 червня 2026 року - без змін.

16. Посилається на те, що ОСОБА_1 не виконав вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху у строк, встановлений судом, оскільки не надав до суду першої інстанції заяви про уточнення предмета позову, змісту позовних вимог з відповідним обґрунтуванням і викладом обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо необхідності, відповідно до вимог статті 169 КАС, повернення позовної заяви позивачу.

17. Із посиланням на правову позицію Великої Палати, зокрема у постановах від 24 жовтня 2024 року у справі № 990/277/24 та від 14 листопада 2024 року у справі № 990/240/24, звертає увагу на те, що право на звернення до суду не є абсолютним та може обмежуватися встановленими законом строками для звернення до суду.

18. Твердить ВККС і про те, що копію ухвали суду від 18 травня 2026 року позивач отримав 27 травня 2026 року особисто. Відтак наведене презюмує, що суд врахував момент вручення копії ухвали від 18 травня 2026 року, а позивач, який належним чином повідомлений про необхідність усунення недоліків поданої ним позовної заяви, строк пропустив.

19. Крім того, ВККС звертає увагу на те, що позивач зареєстрований у підсистемі «Електронний суд», а тому він мав реальну та достатню можливість своєчасно ознайомитися зі змістом ухвали про залишення позовної заяви без руху, її мотивами та переліком недоліків, які підлягали усуненню.

20. Покликання позивача на те, що 06 червня 2026 року він нібито направив до суду заяву про усунення недоліків засобами поштового зв`язку, не підтверджуються належними та допустимими доказами.

21. Вважає, що Касаційний адміністративний суд правильно встановив, що ОСОБА_1 не виконав вимоги ухвали від 18 травня 2026 року, оскільки не усунув недоліки позовної заяви у встановлений строк.

Рух апеляційної скарги

22. Велика Палата ухвалою від 25 червня 2026 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду від 10 червня 2026 року, а ухвалою від 17 вересня 2026 року призначила цю справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику учасників справи на 08 жовтня 2026 року.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ

Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

23. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, зваживши на аргументи відзиву відповідача, Велика Палата вважає за необхідне зазначити таке.

24. Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

25. Частиною першою статті 2 КАС визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

26. Згідно із частиною першою статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

27. За приписами пункту 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

28. Відповідно до частини четвертої статті 22 КАС Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо, зокрема, оскарження актів, дій чи бездіяльності ВККС.

29. Право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду, вимоги до складання якої зазначені у частині п`ятій статті 160 КАС.

30. Відповідно до частин першої, другої статті 169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

31. Згідно із частиною другою статті 169 КАС в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

32. З матеріалів справи вбачається, що Касаційний адміністративний суд ухвалою від 18 травня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху та надав позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків цієї заяви.

33. Копію ухвали суду першої інстанції позивач отримав 27 травня 2026 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, встановлено судом першої інстанції і не оспорюється позивачем.

34. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, в установлений судом строк.

35. У свою чергу, порядок обчислення процесуального строку визначено у статті 120 КАС.

36. Так, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (частина перша).

37. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (частина шоста).

38. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку (частина дев`ята).

39. Враховуючи вимоги зазначеної статті, закінчення строку, встановленого ухвалою суду від 18 травня 2026 року для усунення недоліків позовної заяви, припадає на 06 червня 2026 року (субота, вихідний день), а отже, останнім днем цього процесуального строку є 08 червня 2026 року.

40. Як видно з матеріалів справи, 10 червня 2026 року за вхідним № П/990/174/26-Д1 до Касаційного адміністративного суду надійшла заява позивача щодо усунення недоліків позовної заяви та доповнення позову аргументами. Відповідно до відтиску штампа на поштовому конверті вказана заява здана на пошту 06 червня 2026 року. Зазначене також підтверджується відстеженням за штриховим кодовим ідентифікатором № 5400900084443 - здано на пошту 06 червня 2026 року, вручено адресату (Касаційний адміністративний суд) 10 червня 2026 року о 10:42.

41. Отже, позивач подав заяву про усунення недоліків позовної заяви до закінчення встановленого ухвалою суду від 18 травня 2026 року строку.

42. За таких обставин Велика Палата дійшла висновку, що, оскільки позивачем в установлений строк направлено засобами поштового зв`язку на адресу суду заяву на виконання вимог ухвали про залишення позову без руху, така заява підлягала перевірці на предмет того, чи усунув ОСОБА_1 недоліки, на які йому було вказано судом.

43. Отже, висновок суду про наявність передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС підстави для повернення позовної заяви ОСОБА_1 є передчасним.

44. Ураховуючи наведене, Велика Палата вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а матеріали за його позовом - направленню до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі.

45. Керуючись статтями 266, 292, 312, 315, 320, 322, 325 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 червня 2026 року скасувати, а матеріали за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. В. Кривенда

Судді: О. О. Банасько Н. М. Мартинюк

О. Л. Булейко К. М. Пільков

М. М. Гімон С. О. Погрібний

О. А. Губська Т. Г. Стрелець

А. А. Ємець О. В. Ступак

В. В. Король М. Ю. Тітов

М. В. Мазур І. В. Ткач