Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №522/24346/25 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року

м. Київ

справа № 522/24346/25

провадження № 61-2342св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Шиповича В. В. (суддя-доповідач)

суддів: Луспеника Д. Д., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Сердюка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Військова прокуратура Південного регіону України (Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Військова прокуратура Херсонського гарнізону Південного регіону України (Херсонська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону),

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону на постанову Одеського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Комлевої О. С., Драгомерецького М. М., Сегеди С. М., від 27 січня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся із позовом до Військової прокуратури Південного регіону України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Військова прокуратура Херсонського гарнізону Південного регіону України, про скасування наказу та поновлення на роботі,

в якому просив суд:

- визнати протиправними та скасувати наказ військової прокуратури Південного регіону України № 347к від 03 грудня 2014 року;

- поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури України на посаді прокурора військової прокуратури Херсонського гарнізону Південного регіону України.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

2. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси, у складі судді Науменко А. В., від 07 листопада 2025 року відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України. Роз`яснено позивачу право на звернення до суду у порядку адміністративного судочинства.

3. Суд першої інстанції виходив з того, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги мають бути розглянуті у порядку адміністративного судочинства.

4. Не погодившись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою до Одеського апеляційного суду, в якій посилався на те, що подав адміністративний позов до Одеського окружного адміністративного суду, а не цивільний позов до Приморського районного суду м. Одеси. При цьому незаконна реєстрація поданого ними адміністративного позову не робить справу цивільною. Вважає, що Приморський районний суд м. Одеси, отримавши адміністративний позов, який не був йому адресований, мав направити його за належністю до суду вказаного в позові.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

5. Постановою Одеського апеляційного суду від 27 січня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 07 листопада 2025 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

6. Колегія суддів виходила з того, що ОСОБА_1 у цій справі звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, який за своєю правовою природою є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративних судів. Проте суд першої інстанції на наведене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. У касаційній скарзі Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 27 січня 2026 року, залишивши в силі ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 07 листопада 2025 року.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

8. 24 лютого 2026 року Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону подала касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 27 січня 2026 року у справі № 522/24346/25.

9. Ухвалою Верховного Суду від 02 квітня 2026 року відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи

№ 522/24346/25, які у травні 2026 року надійшли до Верховного Суду.

10. Ухвалою Верховного Суду від 01 жовтня 2026 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

11. Підставою касаційного оскарження судового рішення прокуратура зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права під час вирішення питання про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі.

12. Вказує, що у позивача виник спір із суб`єктом владних повноважень, а спори з приводу проходження та звільнення з публічної служби є публічно-правовими, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів. Суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України, оскільки подана ОСОБА_1 позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

13. При цьому суд апеляційної інстанції безпідставно не застосував наведені положення, через що ухвалив судове рішення, яке підлягає скасуванню. Також суд апеляційної інстанції не надав оцінки наявності підстав для залишення без розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 через зловживання процесуальними правами.

14. Наголошує, що позивач вже звертався до Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/235/22 з адміністративним позовом з аналогічними позовними вимогами про поновлення на роботі в органах прокуратури, який постановою Верховного Суду від 22 травня 2024 року було залишено без розгляду через пропуск строку звернення до суду.

Відзив на касаційну скаргу не подано

Обставини справи

15. 05 листопада 2025 року у Приморському районному суді м. Одеси за вхідним номером 94215/25 зареєстровано позов ОСОБА_1 до Військової прокуратури Південного регіону України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Військова прокуратура Херсонського гарнізону Південного регіону України, про скасування наказу та поновлення на роботі.

16. Приморським районним судом м. Одеси присвоєно справі за позовом ОСОБА_1 єдиний унікальний номер 522/24346/25, номер провадження 2/522/10520/25 та, відповідно, до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 листопада 2025 року головуючим у справі визначено суддю Науменка А. Г.

17. В матеріалах справи наявний конверт поштового відправлення з датою на штемпелі «24.12.14», у графі «Адреса відправника, індекс» зазначено: « ОСОБА_1 АДРЕСА_1 »;

у графі «Адреса одержувача, індекс» зазначено: «Одеський окружний адмінсуд, вул. Ф. Дорога 14, м. Одеса 65062», олівцем дописана адреса «Балківська 33» та індекс «65029».

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

18. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

19. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

20. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

21. Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

22. Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

23. Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою як компетенцію різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського й адміністративного.

24. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є предмет спору, характер спірних матеріальних правовідносин і їх суб`єктний склад. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

25. Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції судів, які розглядають справи за правилами цивільного, кримінального, господарського й адміністративного судочинства. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання, тобто діяти в межах установленої законом компетенції.

26. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

27. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

28. При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

29. У частині першій статті 1 ЦК України вказано, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

30. Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

31. Частиною другою, третьою статті 14 ЦПК України передбачено, що позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів.

32. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

33. Відповідно до частини першої статті 33 ЦПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

34. Результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом (частина чотирнадцята статті 33 ЦПК України).

35. Згідно з частиною першою статті 184 ЦПК України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

36. Частиною першою статті 187 ЦПК України визначено, що за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

37. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

38. Заявлений ОСОБА_1 до вирішення спір стосується звільнення з публічної служби в органах прокуратури та є публічно-правовим, з чим погоджуються всі учасники цієї справи. Спірними ж фактично є процесуальні дії, які мав вчинити суддя місцевого загального суду, отримавши такий позов.

39. Позовна заява ОСОБА_1 була зареєстрована 05 листопада

2025 року Приморським районним судом м. Одеси та того ж дня, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу, передана судді цього суду, як цивільна справа № 522/24346/25.

40. За цих обставин, суддя Приморського районного суду м. Одеси, діючи в межах визначених ЦПК України повноважень, відмовляючи у відкритті провадження у цивільній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України, правильно виходив з того, що заявлений ОСОБА_1 спір є публічно-правовим, не підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства і має розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

41. Відмова у відкритті провадження у цивільній справі сама по собі не є перешкодою для звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду для вирішення публічно-правового спору щодо поновлення на роботі в органах прокуратури.

42. Крім того, колегія суддів не може залишити поза увагою те, що після скасування ухвали про відмову у відкритті провадження у справі Приморський районний суд м. Одеси, виконуючи вказівки апеляційного суду, ухвалою

від 10 лютого 2026 року передав справу до Одеського окружного адміністративного суду.

43. Однак постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду

від 17 квітня 2026 року вказану ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 10 лютого 2026 року було скасовано, а справу направлено до Приморського районного суду м. Одеси для продовження розгляду.

Апеляційний адміністративний суд погодився з публічно-правовим характером спору, проте констатував, що Приморський районний суд м. Одеси не є адміністративним судом, а тому вирішення процесуальних питань за правилами КАС України, зокрема щодо передачі справи іншому суду, виходить за межі його повноважень.

44. Відповідно до положень статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

45. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що апеляційний суд помилково скасував ухвалу суду першої інстанції, а тому касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова Одеського апеляційного суду від 27 січня 2026 року скасуванню із залишенням в силі ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 07 листопада 2025 року.

46. Верховний Суд, в межах цього касаційного провадження, не дає оцінки доводам прокуратури щодо неодноразових звернень ОСОБА_1 з аналогічними позовами про поновлення на роботі в органах прокуратури, а також наявності обставин, які вказують на зловживання позивачем процесуальними правами, оскільки оцінку цим доводами та обставинам має надати суд, уповноважений на розгляд та вирішення публічно-правового спору.

Керуючись статтями 400, 409, 413, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону задовольнити.

2. Постанову Одеського апеляційного суду від 27 січня 2026 року скасувати, залишивши в силі ухвалу Приморського районного суду м. Одеси

від 07 листопада 2025 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: В. В. Шипович Д. Д. Луспеник О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Сердюк