Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №126/1537/23 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року

м. Київ

справа № 126/1537/23

провадження № 61-5277св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

суддів: Луспеника Д. Д., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Сердюка В. В.,

учасники справи:

позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 ,

відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Орган опіки та піклування Бершадської міської ради, Служба у справах дітей Бершадської міської ради,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Шлапак Володимир Сергійович, на рішення Бершадського районного суду Вінницької області, в складі судді Рудя О. Г., від 20 листопада 2025 року та постанову Вінницького апеляційного суду, в складі колегії суддів: Шемети Т. М., Берегового О. Ю., Панасюка О. С., від 17 березня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини та відібрання дитини.

2. Позов мотивований тим, що 18 вересня 2011 року сторони уклали шлюб, а ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народився син ОСОБА_2 . Після початку війни сім`я ОСОБА_3 переїхала з м. Вінниці до с. Красносілка Гайсинського району Вінницької області до батьків чоловіка.

3. Позивачка вказує, що через певний час вона почала працювати у

м. Вінниці, до сім`ї приїздила на вихідні, однак в подальшому її відносини з чоловіком погіршилися та їй заборонили бачитися з сином.

4. Стверджує, що відповідач утримує сина, чинить їй перешкоди у вихованні сина та побаченні з ним, що стало підставою для звернень до поліції та органу опіки та піклування, однак ОСОБА_2 рішення органу опіки та піклування, яким було встановлено порядок спілкування матері з сином, не виконує, усі канали її зв`язку з сином заблокував.

5. Посилаючись на те, що батько утримує сина, не дає можливості спілкуватись та бачитись з дитиною, налаштовує проти матері, самовільно змінив місце проживання та навчання дитини, ОСОБА_1 просить суд:

- визначити місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , за її фактичним місцем проживання;

- відібрати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повернути матері ОСОБА_1 .

6. У серпні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини.

7. Позов мотивований тим, що наразі місцем реєстрації та фактичного проживання неповнолітнього ОСОБА_2 є

АДРЕСА_1 .

8. Вказує, що наприкінці 2022 року стосунки між подружжям зіпсувались, відповідачка більшу частину часу проживала окремо від сім`ї в м. Вінниця в орендованій квартирі у зв`язку із зайнятістю на роботі. При цьому у відповідачки з`явилися позашлюбні відносини, через що у сторін відбувались регулярні сварки. У певні дні відповідачка, перебуваючи в колі сім`ї, вступала в конфліктні ситуації з іншими членами родини та застосовувала до сина неприйнятні методи виховання, а саме: фізичне насильство, погрожувала, що забере його та дитині доведеться проживання з нею та іншим чоловіком. Із 2022 року відповідачка не бере участі в утриманні та вихованні сина.

9. У березні 2023 року шлюбні відносини між подружжям фактично припинились, після чого він перейшов на дистанційну форму роботи з метою приділити достатньо часу повноцінному навчанню та вихованню дитини, забезпечення його культурних та соціальних потреб.

10. Наприкінці травня 2023 року між сторонами виник спір щодо місця проживання дитини. Відповідачка приїздила до його будинку в супроводі сторонніх осіб та працівників поліції, провокувала конфліктні ситуації та намагалась силоміць забрати сина всупереч його волі.

11. ОСОБА_2 зазначає, що він постійно проживає з сином, займається його навчанням та вихованням, утримує та створює належний побут. Звертає увагу, що він має педагогічну освіту, працевлаштований, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання. Дитина забезпечена окремою кімнатою, усім необхідним для навчання та дозвілля. В будинку проживають також баба та дід ОСОБА_6 , яких він сприймає як свою родину.

12. Наголошує, що не перешкоджає матері спілкуватися з сином, однак згоди та порозуміння щодо місця проживання дитини вони не дійшли.

13. Посилаючись на викладене, ОСОБА_2 просить суд визначити місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком.

14. Ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 12 грудня 2023 року справи за позовами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 об`єднані в одне провадження.

Короткий зміст оскаржених судових рішень

15. Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області

від 20 листопада 2025 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 17 березня 2026 року, позов ОСОБА_1 задоволено, а у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 за її фактичним місцем проживання.

Відібрано малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від батька дитини ОСОБА_2 без позбавлення його батьківських прав та повернуто малолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матері ОСОБА_1 . Вирішено питання розподілу судових витрат.

16. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що:

- ОСОБА_1 надала належні докази, які підтверджують вчинення ОСОБА_2 перешкод матері у вихованні сина, зокрема, систематичні відмови у зустрічах, блокування зв`язку, навмисне настроювання дитини проти матері тощо;

- ОСОБА_2 самостійно, без погодження з ОСОБА_1 , змінив місце проживання дитини та вивіз сина до м. Києва, змінив місце його навчання, переховує дитину від матері;

- батько дитини створив умови, за яких матір не може вільно реалізувати свої права щодо виховання дитини, не виконує рішення органу опіки та піклування щодо встановленого режиму побачень матері з сином.

17. Врахувавши, що сторони мають рівні права щодо виховання та розвитку дитини, проте у ситуації перебування батьків дитини у неприязних стосунках, свідомий негативний вплив на дитину з боку батька, який, ставлячи власні інтереси вище інтересів дитини, переконуючи сина в аморальній поведінці матері, негативно впливає на їхні відносини в цілому, а також беручи до уваги висновок органу опіки та піклування, районний суд дійшов висновку, що визначення місця проживання дитини з матір`ю відповідатиме найкращим інтересам дитини.

18. При цьому суд виходив з того, що ОСОБА_2 не надав належних доказів, які б вказували, що матір дитини добровільно не брала участі в утриманні та вихованні сина, застосовувала до дитини неприйняті методи виховання, фізичне насильство, погрози тощо.

19. Суд вважав, що саме створювані ОСОБА_2 і його батьками перешкоди у спілкуванні матері з дитиною мають наслідком руйнування її зв`язку із сином.

20. Також суд взяв до уваги, що у справі двічі призначалась судово-психологічна експертиза, проте батько дитини жодного разу не з`явився на виклик до експертної установи та не забезпечив присутність сина, у зв`язку з чим проведення експертизи виявилось неможливим, що суд розцінив як свідоме ухилення ОСОБА_2 від проведення експертизи.

21. Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд констатував, що з огляду на обставини справи, визначаючи місце проживання дитини з матір`ю, суд першої інстанції врахував інтереси дитини, які переважають над інтересами батьків.

22. При цьому у справі встановлено, що батько самовільно змінив місце проживання дитини; дитина не відвідує навчальний заклад, до якого зарахована; не повідомляє матір про місцеперебування та навчання сина; не надає можливості зустрічатися та спілкуватися позивачці з сином, що суперечить сімейним цінностям.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

23. У касаційній скарзі ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат

Шлапак В. С., просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухваливши нове судове рішення про відмову в позові ОСОБА_1 та про задоволення позову ОСОБА_2 .

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

24. У квітні 2026 року ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат

Шлапак В. С., подав касаційну скаргу на рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 20 листопада 2025 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 17 березня 2026 року.

25. Ухвалою Верховного Суду від 28 травня 2026 року відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи, які у червні 2026 року надійшли до Верховного Суду.

26. Ухвалою Верховного Суду від 01 жовтня 2026 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

27. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду

від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16, постановах Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі № 610/2531/17, від 25 липня 2019 року у справі № 761/15172/17, від 28 жовтня 2020 року у справі № 241/47/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

28. Крім того вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах положень статті 89 ЦПК України (пункт 3 частини 2 статті 389 ЦПК України), зокрема щодо допустимості врахування процесуальних документів та поведінки сторін, зафіксованих у межах розгляду справи попереднім складом суду, у випадку коли після задоволення відводу судді розгляд справи розпочинається спочатку.

29. Касаційна скарга мотивована тим, що під час розгляду справи було встановлено належне виконання батьком своїх батьківських обов`язків, створення стабільного та безпечного середовища для проживання дитини, а також наявність тісного емоційного зв`язку дитини з батьком.

30. Вважає, що суди неправильно застосували статтю 171 СК України, оскільки, без належних підстав та спеціальних знань, знехтували думкою дитини, підмінивши її оцінку припущеннями щодо «завченості» відповідей.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

31. У червні 2026 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від імені представника ОСОБА_1 - адвоката Рябокінь Р. П., який ухвалою суду від 07 липня 2026 року повернуто без розгляду особі, яка його подала, як такий, що не підписаний.

Обставини справи, встановлені судами

32. ОСОБА_2 та ОСОБА_7 зареєстрували шлюб 18 вересня 2011 року.

33. Сторони є батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

34. Згідно з довідкою КЗ «Заклад Дошкільної освіти № 21 Вінницької міської ради» ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був вихованцем цього закладу до 01 вересня 2021 року, а згодом почав навчатися у Вінницькому ліцеї № 4, що підтверджено також характеристикою класного керівника.

35. Сторонами не оспорюється, що після повномасштабного вторгнення рф в Україну сім`я ОСОБА_3 переїхала тимчасово проживати до батьків ОСОБА_2 в Гайсинський район Вінницької області, де дитина продовжила навчання у школі. ОСОБА_1 працювала в м. Вінниця і приїздила в село до сім`ї на вихідні.

36. Рішенням Бершадського районного суду від 29 червня 2023 року шлюб між сторонами розірвано.

37. За заявою ОСОБА_1 виконавчий комітет Бершадської міської ради, як орган опіки та піклування, 31 жовтня 2023 року прийняв рішення № 204 «Про визначення способу участі матері у спілкуванні та вихованні дитини», яке батьком ОСОБА_2 не виконувалось.

38. Постановою Бершадського районного суду Вінницької області

від 15 січня 2024 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 184 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 700 грн в дохід держави. Постанова прийнята на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 07 грудня 2023 року серії ВАВ № 517807, з якого вбачається, що 05 грудня 2023 року ОСОБА_2 не виконав рішення виконавчого комітету Бершадської міської ради в частині забезпечення участі у вихованні сина матір`ю ОСОБА_1 .

39. Згідно з довідкою-характеристикою, виданою виконавчим комітетом Шаргородської міської ради, ОСОБА_1 проживала без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 . За період проживання зарекомендувала себе з позитивної сторони, має врівноважений характер, спокійна, трудолюбива, ввічлива, спиртних напоїв не вживає.

40. ОСОБА_2 зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_1 . Характеризується позитивно.

41. Згідно з висновком органу опіки та піклування від 27 травня 2025 року, фактично, з 2022 року малолітній ОСОБА_6 проживав з батьком в

с. Красносілка та перебував на його утриманні. За заявою матері дитини виконавчим комітетом Бершадської міської ради від 31 жовтня 2023 року прийнято рішення № 204 «Про визначення способу участі матері у спілкуванні та вихованні дитини». Однак з матір`ю не бачилась, оскільки, з її слів, зі сторони батька та його рідних чинились перешкоди у спілкуванні з сином. 02 травня 2025 року працівниками Служби у справах дітей Бершадської міської ради спільно з психологом відділу освіти та спорту Бершадської міської ради обстежено умови проживання дитини в с. Красноспілка. Встановлено, що ОСОБА_6 забезпечений всім необхідним, відповідно віку, статі та сезону. ОСОБА_6 навчається онлайн у 3 класі музичної школи в м. Вінниця. Дитина контактна, відкрита, комунікабельна, щира, охоче йде на контакт. Демонструє прихильність до батька. З повагою ставиться до баби та діда. За результатами обстеження зроблено висновок, що батько належним чином виконує батьківські обов`язки, приділяє увагу вихованню та всебічному розвитку дитини. Умови проживання задовольняють потреби хлопчика.

42. Фахівцем із соціальної роботи КУ «Центр соціальних служб Бершадської міської ради» 02 травня 2025 року здійснено відвідування сім`ї ОСОБА_2 за місцем проживання. Під час спілкування хлопчик не виявляв тривоги чи страху, був активний, відкритий у спілкуванні, легко йшов на контакт. Фахівцем надано інформацію щодо можливості отримання безкоштовної допомоги та консультації практичного психолога КУ «Центр соціальних служб Бершадської міської ради» з огляду на те, що дитина не бажає розмовляти про свою матір та зустрічатись із нею.

43. Також КУ «Центр соціальних служб Бершадської міської ради»

з 02 по 08 травня 2025 року здійснено оцінку потреб ОСОБА_6 та з`ясовано, що складні життєві обставини відсутні. Ознаки психологічного травми у дитини відсутні. Стан задоволення потреб дитини задовільний. Батько здатний забезпечувати дитину усім необхідним для проживання та розвитку. Вплив факторів в сім`ї та середовищі на дитину позитивний.

44. Згідно з довідкою від 08 травня 2025 року № 00000000001, виданою ТОВ «Данвер», ОСОБА_2 працював у товаристві з 15 травня 2023 року

по 21 січня 2025 року на посаді менеджер (управитель) з постачання. Дохід за період 01 вересня 2024 року по 21 січня 2025 року склав 53 433,31 грн.

45. Згідно з довідкою від 08 травня 2025 року № 00000000002, виданою ТОВ «Аксібуд», ОСОБА_2 працює в товаристві на посаді менеджер (управитель) з постачання.

46. Згідно з медичними довідками, виданими КНП «Бершадська ОЛІЛ»

від 07 червня 2023 року, ОСОБА_2 за останні 5 років за психіатричною та наркологічною допомогою в цей медичний заклад не звертався.

47. 08 травня 2025 року працівниками Служби у справах дітей Вінницької міської ради обстежено умови проживання ОСОБА_1 за адресою:

АДРЕСА_3 . Встановлено, що вона проживає у в квартирі одна, без реєстрації. Санітарний стан помешкання задовільний. В кімнатах зроблено сучасний ремонт. Наявні побутові прилади відповідно до потреб сім`ї. Для малолітнього ОСОБА_6 облаштована окрема кімната. Коли хлопчик проживав із матір`ю, відвідував додатково танці та театральний гурток у м. Вінниця. Зі слів ОСОБА_1 , вже два роки, як батько ОСОБА_6 не дає їй бачитись із сином, вона лише декілька разів бачила ОСОБА_6 в присутності працівників поліції. Коли 08 травня 2025 року сину виповнилося 10 років вона не змогла привітати сина, оскільки з ним був відсутній зв`язок, а батько дитини не відповідає на телефонні дзвінки. Також зазначила, що часто спілкується по телефону з класним керівником дитини, цікавиться його навчанням та успіхами. Вважає, що сину буде краще проживати з нею у м. Вінниця, оскільки тут більше можливостей для розвитку та навчання дитини. Ві

48. Відповідно до податкової декларації ОСОБА_1 за 2024 рік загальна сума її доходу становить 351 100 грн.

49. В довідці про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин, виданою КНП «Вінницька ОКПЛ ім. акад. О. І. Ющенка» від 19 червня 2025 року № 123, зазначено, що у ОСОБА_1 немає психіатричних розладів та не виявлено вживання психоактивних речовин.

50. Відповідно до інформації, наданої Красносільським ОЗЗСО , ОСОБА_2 , 2015 року народження, який навчався у 4 класі, має високий рівень знань дружелюбний, спілкується з однокласниками, виконує покладені на нього доручення. Хлопчик завжди доглянутий, охайний. Дитину до школи приводять і забирають батько, бабуся чи дідусь.

51. Згідно з інформацією, наданою КНП «Бершадський центр первинної медико-санітарної допомоги» від 28 квітня 2025 року № 431, щодо дитини ОСОБА_6 декларація укладена батьком з лікарем Бершадської АЗПСМ ОСОБА_9 06 вересня 2023 р. Дитині встановлений діагноз: вегетососудиста дистонія по кардіальному типу, синусова брадиаритмія. Групи інвалідності немає. Дитина відвідувала сімейного лікаря у супроводі батька, бабусі та дідуся. Захворювань, які спричинені недостатнім доглядом за дитиною не виявлено.

52. Психологом Центру професійного розвитку педагогічних працівників відділу освіти та спорту Бершадської міської ради 02 травня 2025 року було здійснено виїзд в с. Красносілка з метою визначення психоемоційного стану дитини ОСОБА_6 та рівня міжособистісних відносин у сімейному середовищі, шляхом спостережень та бесіди.

53. 22 травня 2025 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при Бершадській міській раді було розглянуто питання «Про визначення місця проживання малолітньої дитини, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Члени комісії були ознайомлені з матеріалами справи та заслухали обох батьків. В результаті, взявши до уваги інформацію психолога ЦПРПП, свідоме невиконання батьком рішення виконавчого комітету Бершадської міської ради від 31 жовтня 2023 року № 204 «Про визначення способу участі матері у спілкуванні та вихованні дитини», нехтування проходженням судово-психологічної експертизи, призначеної ухвалою Бершадського районного суду від 08 жовтня 2024 року, цілеспрямоване перешкоджання дитині та матері у спілкуванні, чинення на дитину психологічного тиску щодо ставлення та сприйняття матері, враховуючи важливість матері в житті дитини, Комісією прийнято одноголосне рішення та рекомендовано органу опіки та піклування направити висновок до Бершадського районного суду Вінницької області відповідно якого орган опіки та піклування рекомендує визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 .

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

54. Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

55. Відповідно до частин першої-другої, четвертої-п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

56. Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

57. Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

58. Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття 7 Конвенції про права дитини).

59. Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

60. У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи, згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

61. Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

62. Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

63. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

64. Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

65. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

66. Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

67. Відповідно до статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

68. Відповідно до частин першої, другої статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

69. У справі, яка переглядається, суди встановили, що у зв`язку з повномасштабним вторгненням рф на територію України сім`я ОСОБА_3 з

м. Вінниці тимчасово переїхала проживати в Гайсинський район Вінницької області до батьків ОСОБА_2 , де малолітній син сторін продовжив навчання у школі. При цьому ОСОБА_1 працювала у м. Вінниці та приїздила до сім`ї у вихідні дні.

70. Після погіршення стосунків між сторонами, за зверненням

ОСОБА_1 , виконавчий комітет Бершадської міської ради, як орган опіки та піклування, 31 жовтня 2023 року ухвалив рішення № 204 «Про визначення способу участі матері у спілкуванні та вихованні дитини», яке батько дитини

ОСОБА_2 не виконує, що підтверджено як письмовими доказами, так і показаннями свідків.

71. Крім того, суди встановили, що під час розгляду цієї справи

ОСОБА_2 , самостійно, без погодження з ОСОБА_1 , змінив місце проживання та навчання дитини та чинить їй перешкоди у спілкуванні з сином.

72. При цьому ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області

від 07 жовтня 2025 року в порядку забезпечення позову ОСОБА_2 було заборонено змінювати місце проживання малолітнього ОСОБА_2 та зобов`язано у випадку зміни місця проживання повернути сина до

с. Красносілка Гайсинського району Вінницької області.

73. В апеляційному суді ОСОБА_2 не повідомив місце перебування дитини, не надав доказів, які б підтверджували, що дитина навчається та де саме.

74. Комісія Служби у справах дітей Бершадської міської ради підтвердила відсутність ОСОБА_2 за місцем проживання та навчання в

с. Красносілка.

75. Суд першої інстанції двічі, ухвалами від 12 грудня 2023 року та

від 08 жовтня 2024 року, призначав у справі судово-психологічну експертизу з метою встановлення індивідуальних психологічних особливостей дитини - ОСОБА_2 . Позивачкою ОСОБА_1 була здійснена оплата експертного дослідження, експертом проведена з нею психодіагностична бесіда, однак ОСОБА_2 разом із дитиною не прибув, що зумовило складення експертом 05 березня 2025 року повідомлення про неможливість проведення судової експертизи.

76. Рівність прав батьків стосовно дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й першочергово повинні бути визначені й враховані інтереси дитини з урахуванням об`єктивних обставин спору. При визначенні місця проживання дитини судам потрібно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору. Отже, під час розгляду справ щодо визначення місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах (постанова Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 466/1017/20).

77. Ухвалюючи рішення від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України» (заява № 2091/13), ЄСПЛ вказав на те, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по-перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки із сім`єю, крім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або неблагополучна; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (пункт 100 рішення від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09).

78. Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

79. Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

80. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

81. Відповідно до статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

82. Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

83. Частинами першою-третьою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

84. Частинами п`ятою-шостою статті 19 СК України передбачено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

85. У розглядуваній справі наявний висновок органу опіки та піклування

від 27 травня 2025 року, яким рекомендовано визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю - ОСОБА_1 .

86. Суди правильно врахували вказаний висновок, який є обґрунтованим та відповідає інтересам дитини. Орган опіки та піклування провів достатньо глибоке дослідження сімейної ситуації, з урахуванням психологічних та матеріальних факторів, поведінки обох батьків, а також результатів спілкування психолога з дитиною.

87. Відповідно до статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

88. В суді першої інстанції в режимі відеоконференції в присутності батька був опитаний малолітній ОСОБА_2 , який на запитання судді з ким він зараз знаходиться і з ким хоче залишитися проживати, відповів, що з татом, оскільки мама його ображала, била, не давала їсти те, що він хоче, через що він плакав. Коли суддя запитав де вони з батьком наразі знаходяться хлопчик розгубився і вийшов, більше на зв`язок не виходив.

89. Оцінюючи думку дитини висловлену під час такого спілкування, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що допит малолітнього ОСОБА_2 відбувався у режимі відеоконференції в присутності батька ОСОБА_2 , що об`єктивно унеможливлювало забезпечення повної процесуальної нейтральності обстановки.

90. При цьому психолог Центру професійного розвитку педагогічних працівників відділу освіти та спорту Бершадської міської ради, за результатами спілкування з дитиною, звертав увагу, що формування у дитини виключно однобічної емоційної прив`язаності може свідчити про наявність психологічного впливу; такі обставини можуть негативно вплинути на подальший розвиток дитини, формування її особистісної цілісності та міжособистісних навичок.

91. З урахування сукупності встановлених у цій справі обставин, суди належним чином обґрунтували ухвалення свого рішення всупереч думці дитини, висловленої в режимі відеоконференції у присутності батька.

92. З цих підстав підлягають відхиленню доводи касаційної скарги про те, що суду знехтували думкою дитини.

93. Оскаржені судові рішення узгоджуються із практикою Верховного Суду.

94. Так, у постанові від 14 лютого 2019 року у справі № 377/128/18 Верховний Суд, залишаючи без змін рішення судів першої та апеляційної інстанції про задоволення позову шляхом визначення місця проживання дитини з матір`ю, вказав, що суди правильно взяли до уваги те, що відповідач самовільно забрав сина з дитячого садочка та не надає можливості зустрічатися та спілкуватися позивачці з сином, що суперечить сімейним цінностям, які полягають у повазі один до одного та як найкращому вихованні дитини; працівники соціальних служб намагались вжити заходів для відновлення стосунків сторін з дитиною, однак відповідач відмовився від такої допомоги.

95. У постанові від 28 травня 2025 року у справі № 759/14917/20 Верховний Суд погодився з висновком апеляційного суду про наявність підстав для визначення місця проживання малолітньої дочки сторін з матір`ю з огляду на те, що батько, хоча й належним чином займається вихованням та утриманням дитини, однак, перешкоджаючи матері у спілкуванні із дочкою, позбавляє її як належної опіки і виховання з боку матері, так і порушує їх право на прямі контакти, що суперечить найкращим інтересам дитини.

96. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 25 березня 2024 року у справі № 183/1464/22 зробив висновки, що судове рішення про визначення місця проживання дитини за своєю суттю є рішенням про визнання, а за своїм змістом є рішенням немайнового характеру. Зважаючи на відсутність в судовому рішенні про визначення місця проживання дитини обов`язку вчинення дій боржником (тим з батьків, з яким фактично проживає дитина), таке рішення не підлягає примусовому виконанню. Чинне законодавство не передбачає, що невиконання одним з батьків судового рішення щодо визначення місця проживання дитини з іншим з батьків, є умовою/підставою застосування статті 162 СК України. Основною умовою застосування статті 162 СК України є факт «самочинної зміни місця проживання дитини».

У СК України є прогалина та відсутній регулятор, який визначав би правило поведінки учасників сімейних відносин для випадку, коли один з батьків змінив без згоди іншого з батьків місце проживання дитини до ухвалення рішення про визначення місця проживання і після ухвалення судового рішення місце проживання її не змінював. Подібною нормою є стаття 162 СК України, яка підлягає застосуванню на підставі аналогії закону. Очевидно, що позбавлення матері (батька) права ініціювати позов про відібрання дитини, у разі коли один із батьків змінив місце проживання до ухвалення рішення про визначення місця проживання і після ухвалення судового рішення місце проживання сина не змінював, суперечить принципу розумності та справедливості.

Мати (батько) має право на пред`явлення позову про відібрання дитини, у разі коли один з батьків змінив без згоди іншого з батьків місце її проживання до ухвалення рішення про визначення місця проживання і після ухвалення судового рішення місце проживання сина не змінював, згідно зі статтею 162 СК України, яка підлягає застосуванню на підставі аналогії закону.

97. Суди попередніх інстанції врахувавши поведінку батька та встановлені обставини, з метою забезпечення ефективності судового розгляду, дійшли цілком обґрунтованого висновку про відібрання дитини та передачу її матері.

98. Визначене судами у розглядуваній справі місце проживання дитини, після належного виконання ОСОБА_2 ухвалених рішень, які набрали законної сили, в подальшому може бути змінено як за домовленістю батьків так і за рішенням суду, з огляду на інтереси дитини та розвиток сімейної ситуації.

99. Задоволення заяви про відвід судді саме по собі не вказує на недійсність доказів та не скасовує процесуальних рішень ухвалених до такого відводу, на що правильно звертав увагу апеляційний суд.

100. Задовольняючи заяву ОСОБА_2 про відвід судді, Бершадський районний суд Вінницької області в ухвалі від 05 червня 2025 року вказав на відсутність обставин, які б свідчили про упередженість та необ`єктивність судді, однак вважав за можливе задовольнити заявлений відвід, з метою недопущення будь-яких сумнівів в об`єктивності суду.

101. З урахуванням встановлених обставин, оскаржені судові рішення не суперечать висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16, постановах Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі № 610/2531/17, від 25 липня 2019 року у справі № 761/15172/17, від 28 жовтня 2020 року у справі № 241/47/19, на які посилався заявник у касаційній скарзі.

102. Доводи скарги, які спрямовані на необхідність Верховному Суду здійснити переоцінку доказів у справі, виходять за межі розгляду справи судом касаційної інстанції, визначені статтею 400 ЦПК України.

103. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду

від 16 січня 2019 року в справі № 373/2054/16-ц).

104. Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (див. зокрема рішення у справі «Пономарьов проти України») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.

105. Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain від 09 грудня 1994 року, заява № 18390/91, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

106. Оскаржені судові рішення є достатньо вмотивованими та містять висновки судів щодо питань, які мають значення для вирішення справи.

107. Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального прав. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

108. В межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховним Судом не встановлено підстав для висновку, що суди попередніх інстанцій ухвалили оскаржені судові рішення із неправильним застосуванням норм матеріального права або із порушенням норм процесуального права, які б давали підстави для їх скасування.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Шлапак Володимир Сергійович, залишити без задоволення.

2. Рішення Бершадського районного суду Вінницької області

від 20 листопада 2025 року та постанову Вінницького апеляційного суду

від 17 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: В. В. Шипович Д. Д. Луспеник О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Сердюк