Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №643/15704/21 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року

м. Київ

справа № 643/15704/21

провадження № 61-5820св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

суддів: Луспеника Д. Д., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Сердюка В. В.,

учасники справи:

позивач - Харківська міська рада,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору,: Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, Шоста харківська міська державна нотаріальна контора,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Харківської міської ради на заочне рішення Салтівського районного суду

м. Харкова, в складі судді Харченко А. М., від 02 жовтня 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду, в складі колегії суддів: Маміної О. В., Мальованого Ю. М., Тичкової О. Ю., від 24 березня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У квітні 2024 року Харківська міська рада (далі - міська рада) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання спадщини відумерлою, зобов`язання вчинити певні дії.

2. В обґрунтування позовних вимог міська рада посилалась на те, що

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 яка була власником квартири

АДРЕСА_1 , де була зареєстрована та проживала сама.

3. Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 24 жовтня

2019 року у справі № 643/7680/18, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 21 січня 2020 року, залишено без задоволення заяву Харківської міської ради, подану в порядку окремого провадження, про визнання спадщини відумерлою та передачу в комунальну власність квартири АДРЕСА_1 .

4. Вказані судові рішення мотивовані тим, що після смерті ОСОБА_4 із заявами про прийняття спадщини звернулись особи, яким на час вирішення справи, не було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, як і не надано доказів, того, що вони усунені від спадщини чи відмовилися від її прийняття.

5. При цьому, апеляційним судом у справі № 643/7680/18 було встановлено, що

- ОСОБА_4 , склала заповіт від 10 січня 1986 року, яким заповіла свої грошові заощадження ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ;

- 19 липня 2017 року у Шостій харківській міській державній нотаріальній конторі заведена спадкова справа № 454/2017 після смерті

ОСОБА_4 , а із заявами про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

6. Позивач зазначає, що в матеріалах спадкової справи відсутні документи, які б могли бути доказами родинних чи інших відносин

ОСОБА_4 та осіб, які подали заяви про прийняття спадщини після її смерті.

7. Посилаючись на викладене, Харківська міська рада просить суд визнати відумерлою спадщиною квартиру

АДРЕСА_1 , загальною площею 32,40 кв. м, житловою площею 16,60 кв. м, яка належала на праві приватної власності ОСОБА_4 .

Короткий зміст оскаржених судових рішень

8. Заочним рішення Салтівського районного суду м. Харкова від 02 жовтня 2025 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду

від 24 березня 2026 року, у задоволенні позову відмовлено.

9. Суди дійшли до висновку про відсутність підстав для визнання спадщини відумерлою та передачу квартири у комунальну власність територіальної громади м. Харкова, оскільки наявність осіб, які звернулися із заявами про прийняття спадщини, щодо яких не прийнято рішення про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень статті 1277 ЦК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

10. У касаційній скарзіХарківська міська рада просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухваливши нове судове рішення про задоволення позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

11. У квітні 2026 року Харківська міська рада подала касаційну скаргу на заочне рішення Салтівського районного суду м. Харкова від 02 жовтня

2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 24 березня

2026 року.

12. Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2026 року відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи

№ 643/15704/21, які у червні 2026 року надійшли до Верховного Суду.

13. Ухвалою Верховного Суду від 01 жовтня 2026 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

14. Підставою касаційного оскарження судових рішень міська рада зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах положень частини першої статті 1277 ЦК України (пункт 3 частини 2 статті 389 ЦПК України).

15. Також вважає, що судами порушені норми процесуального права та наявні передбачені пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підстави для скасування оскаржених судових рішень (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

16. Касаційна скарга мотивована тим, що з моменту смерті ОСОБА_4 і заведення спадкової справи пройшло понад вісім років, однак жодною особою спадкові права не оформлені та свідоцтво про право на спадщину не видано.

17. Вважає, що за відсутності підтвердження прав заявників на спадкування після смерті ОСОБА_4 у територіальної громади наявне право на визнання спірної квартири відумерлою спадщиною, а саме по собі подання заяв про прийняття спадщини відповідачами, які тривалий час не доводять ні в межах спадкової справи, ні в суді, що вони є родичами спадкодавця та мають законні підстави для спадкування, свідчить що вони не є спадкоємцями.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов

Фактичні обставини справи, встановлені судами

18. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилась спадщина, до складу якої увійшла, зокрема, квартира

АДРЕСА_2 , що належала їй на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 , виданого 07 жовтня 1996 року Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду.

19. За даними Спадкового реєстру виявлено наявність заповіту від імені ОСОБА_4 , посвідченого 10 січня 1986 року Першою харківською державною нотаріальною конторою за № 5-3-4, яким ОСОБА_4 заповіла ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в рівних частинах кожному, належні їй грошові заощадження з процентами, що знаходяться в державній ощадній касі

№ 6211/0298 м. Харкова на рахунку № НОМЕР_2 , на рахунку № НОМЕР_3 , на рахунку

№ НОМЕР_4 , в державній ощадній касі № 3297/038 м. Харкова на рахунку № НОМЕР_5 , в ощадній касі № 3297 м. Харкова на рахунку № НОМЕР_6 та в ощадній касі

№ 3297 м. Харкова на рахунку № НОМЕР_7 .

20. У Шостій харківській державній нотаріальній конторі, 19 липня 2017 року заведена спадкова справа № 454/2017 після смерті ОСОБА_4 . Заяви про прийняття спадщини подали ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

21. За повідомленням Шостої харківської міської державної нотаріальної контори від 06 березня 2025 року, у спадковій справі № 454/2017 свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

22. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

23. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

24. Відповідно до статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).

25. Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

26. ЦК України запобігає таким ситуаціям, коли відсутність спадкоємців має наслідками відсутність власників спадкового майна та його занепад. А тому передбачає у такому випадку перехід прав на це майно до територіальної громади за місцем знаходження цього майна (стаття 1277 ЦК України). У разі відсутності спадкоємців за заповітом чи за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття у територіальної громади виникає інтерес щодо переходу спадкового майна у власність громади.

27. За змістом частин першою-третьої статті 1277 ЦК України:

У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна.

28. Згідно зі статтею 338 ЦПК України суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.

29. Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

30. За змістом частини першої статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

31. Відумерлою є спадщина, визнана такою на підставі встановлення судом існування (чи не існування) кількох юридичних фактів: факту смерті спадкодавця, відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від спадщини, неприйняття спадкоємцями спадщини чи відмови від її прийняття, дотримання органом місцевого самоврядування відповідної процедури (див. постанови Верховного Суду від 14 лютого 2023 року у справі

№ 712/14171/21, від 25 липня 2023 року у справі № 204/3252/21, від 22 квітня 2024 року у справі № 205/5655/21, від 17 липня 2024 року у справі

№ 522/1364/20, від 10 липня 2024 року у справі № 521/15714/22).

32. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного від 07 вересня 2026 року у справі № 644/2440/24 міститься висновок про те, відумерлість спадщини означає, що на спадкове майно, яке залишилося після смерті спадкодавця, ніхто зі спадкоємців в силу різних причин не претендує, або спадкоємці взагалі відсутні, внаслідок чого (неможливості спадкування) територіальна громада за місцем відкриття спадщини на підставі рішення суду стає законним правонаступником (не спадкоємцем) померлої особи в частині тих прав та обов`язків, які залишилися після її смерті.

33. У розглядуваній справі Харківська міська рада, у 2018 році зверталась до суду в порядку окремого провадженні із заявою про визнання відумерлою спадщиною квартири, яка належала ОСОБА_4 (справа № 643/7680/18). Однак суди першої та апеляційної інстанції відмовили у задоволенні заяви міської ради поданої в порядку окремого провадження, пославшись на наявність осіб, які подали заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 . При цьому особи, які подали заяви про прийняття спадщини, не були залучені до участі у справі № 643/7680/18, а заінтересованою особою було лише Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.

34. У 2024 році Харківська міська рада, врахувавши висновки судів у справі № 643/7680/18, подала до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , як осіб, що подали заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , позов про визнання квартири відумерлою спадщиною.

35. Відмовляючи у задоволенні позову міської ради, суди послались на те, що після смерті ОСОБА_4 у Шостій харківській державній нотаріальній конторі 19 липня 2017 року заведена спадкова справа № 454/2017, із заявами про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а наявність осіб, які звернулися із заявами про прийняття спадщини, щодо яких не прийняті рішення, виключає можливість застосування статті 1277 ЦК України.

36. Водночас, ухвалюючи оскаржені судові рішення, суди не звернули уваги, що саме по собі подання особою заяви про прийняття спадщини, не є підтвердженням того, що така особа є спадкоємцем, та не призводить до набуття статусу спадкоємця.

37. Не підтверджує статус спадкоємця і факт заведення спадкової справи, оскільки за змістом підпункту 2.1. пункту 2 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України підставою для заведення спадкової справи є подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини.

38. Питання про те, чи є спадкоємцем особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, та чи має вона право на спадкування на стадії заведення спадкової справи нотаріус не вирішує.

39. Нотаріальна контора надала суду копію спадкової справи № 454/2017, в якій містяться заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 подані ОСОБА_1 19 липня 2017 року, ОСОБА_2 20 вересня

2017 року, ОСОБА_3 03 листопада 2017 року. Однак жодна із цих заяв не містить відомостей про те, на підставі чого вказані особи вважають себе спадкоємцями ОСОБА_4 .

Документів, які б підтверджували родинні зв`язки зі спадкодавцем чи факт проживання з ОСОБА_4 однією сім`єю, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 нотаріусу не надали. При цьому в матеріалах спадкової справи наявні письмові роз`яснення нотаріуса, адресовані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , щодо необхідності надання документів, які підтверджують родинні зв`язки зі спадкодавцем.

40. За цих обставин висновок судів попередніх інстанцій щодо наявності спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 є передчасним і таким, що не ґрунтується на матеріалах справи.

41. Заповіт ОСОБА_4 від 10 січня 1986 року не стосується квартири

АДРЕСА_1 , а згідно доданої до позову довідки КП «Жилкомсервіс» від 10 травня 2017 року

ОСОБА_4 була зареєстрована у спірній квартирі одна.

42. Вочевидь, на Харківську міську раду не може бути покладено тягар доказування того факту, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які

у 2017 році подали заяви про прийняття спадщини без зазначення підстав для спадкування, та понад 8 років не вчиняють юридично значимих дій для оформлення свого права на спадщину, є спадкоємцями ОСОБА_4 .

43. Звернення міської ради до суду з цим позовом до відповідачів, і мало б забезпечити їм можливість у відкритому змагальному судовому процесі підтвердити свій статус спадкоємців ОСОБА_4 .

44. Протилежний підхід означав би, що будь-яка особа, незалежно від наявності у неї статусу спадкоємця, може подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини і таким чином фактично заблокувати на невизначений строк вирішення питання про визнання спадщини відумерлою і передачу її територіальній громаді.

45. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

46. З огляду на те, що до повноважень Верховного Суду не належить встановлення фактичних обставин, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення фактичних обставин, що мають значення для її правильного вирішення.

47. Під час нового розгляду справи суду, з урахуванням висновків викладених Верховним Судом в цій постанові, необхідно встановити обставини, які мають значення для вирішення справи, актуалізувати інформацію щодо спірної квартири і спадкової справи, та, з дотримання передбаченого процесуальним законом порядку, ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

48. При цьому суду необхідно вжити заходів до повідомлення учасників справи, про дату, час і місце судового засідання.

49. В матеріалах справи (т. 1 а. с. 132) наявний ордер, виданий 21 серпня

2023 року адвокатом Кайдашовим В. С. на надання у цій справі правової допомоги ОСОБА_2 , в Октябрському районному суді м. Полтави.

50. З огляду на тривалість розгляду справи та неодноразову зміну її територіальної підсудності (з м. Харкова до м. Полтави та у зворотному напрямку) під час нового розгляду справи доцільно з`ясувати у адвоката Кайдашова В. С. чи уповноважений він на представництво інтересів

ОСОБА_2 в Салтівському районному суді м. Харкова.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Харківської міської ради задовольнити частково.

2. Заочне рішення Салтівського районного суду м. Харкова від 02 жовтня 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 24 березня

2026 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: В. В. Шипович Д. Д. Луспеник О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Сердюк