Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №753/17248/21 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року

м. Київ

Справа № 753/17248/21

Провадження № 61-3051св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

судді-доповідача - Ситнік О. М.,

суддів: Ігнатенка В. М., Калараша А. А., Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2025 року в складі колегії суддів Яворського М. А., Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О.

у справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Ізумруд-3» Дарницького району м. Києва про визнання протиправним і скасування рішення щодо встановлення тарифівна житлово-комунальні послуги та

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовної заяви

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому зазначив, що він є власником квартири АДРЕСА_1 .

18 травня 2021 року він дізнався про наявність протоколу від 15 листопада 2018 року № 15/11 загальних зборів Житлово-будівельного кооперативу «Ізумруд-3» Дарницького району м. Києва (далі - ЖБК «Ізумруд-3»), яким визначено з 01 січня 2019 року тариф на житлово-комунальні послуги (послуги з управління будинками на АДРЕСА_2 ) у розмірі 6 грн за квадратний метр для мешканців/власників квартир на першому поверсі та 7 грн за один квадратний метр площі квартири для мешканців / власників другого поверху і вище.

Вважав, що вказане рішення щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги порушує його права та інтереси як власника майна та співвласника спільного майна багатоквартирного будинку та не відповідає вимогам закону і повинно бути скасоване, оскільки ЖБК «Ізумруд-3» не має права надавати житлово-комунальні послуги та приймати на загальних зборах членів кооперативу будь-які рішення щодо сплати іншими особами житлово-комунальних послуг, зокрема і щодо позивача, який не є членом кооперативу, з тих підстав, що ЖБК «Ізумруд-3» не є надавачем житлово-комунальних послуг (не є управителем та виконавцем комунальних послуг). Водночас посадові особи ЖБК «Ізумруд-3» здійснюють незаконну підміну повноважень об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Протокол від 15 листопада 2018 року № 15/11 загальних зборів ЖБК «Ізумруд-3» прийнято з грубим порушенням статуту та містить ознаки фальсифікації, оскільки у зборах брала участь більша кількість осіб, ніж вказано у Єдиному державному реєстрі, у результатах голосування вказано 233 голоси власників та співвласників, які не брали участь у зборах; згідно з інформацією про власників квартир загальна кількість власників і співвласників складає 309 фізичних осіб, натомість у протоколі зборів вказано про 723 особи.

Просив визнати протиправним та скасувати з моменту прийняття рішення щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги (послуги з управління будинками) на АДРЕСА_2 , оформлене протоколом № 15/11 загальних зборів членів ЖБК «Ізумруд-3».

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

30 червня 2023 року рішенням Дарницького районного суду м. Києва позов задоволено. Скасовано рішення щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги (послуги з управління будинками на АДРЕСА_2 ), оформлене протоколом від 15 листопада 2018 року № 15/11 загальних зборів членів ЖБК «Ізумруд-3».Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду мотивовано тим, що на загальних зборах ЖБК «Ізумруд-3» 28 жовтня 2018 року була відсутня більша половина його членів, а тому оскаржуване рішення, оформлене протоколом від 15 листопада 2018 року № 15/11 та протоколом № 28/10 від 28 жовтня 2018 року, прийнято за відсутності кворуму, що є підставою для визнання недійсними таких рішень загальних зборів.

05 лютого 2025 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ЖБУ «Ізумруд-3» задоволено. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 30 червня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Апеляційний суд зазначив, що позивач у справі не є членом ЖБК «Ізумруд-3», ці обставини справи визнані сторонами та не заперечуються, тому доводи відповідача про те, що вказаний спір віднесений до компетенції господарського судочинства, є хибними та не приймаються колегією суддів як підстава для скасування ухваленого у справі рішення суду.

Відмовляючи у позові по суті позовних вимог, суд апеляційної інстанції керувався тим, що ОСОБА_1 , який не є членом ЖБК «Ізумруд-3», не в праві оспорювати рішення загальних зборів членів кооперативу з підстав недотримання вимог закону та установчих документів - статуту ЖБК «Ізумруд-3» під час скликання і проведення загальних зборів членів кооперативу, оскільки вказані порушення не можуть визнаватися порушенням його прав під час вчинення вказаних процедур кооперативу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

10 березня 2025 року представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Бутко Д. Г. через підсистему «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, у який просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2025 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував правових висновків, викладених у постановахВерховного Суду від 20 березня 2018 року в справі № 916/375/17 та від 28 березня 2018 року в справі № 910/22291/16, про те, що рішення загальних зборів є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Посилається на те, що відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування Закону України від 14 травня 2015 року № 417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (далі - Закону № 417-VIII), зокрема абз. 6 пункту 5 статті 13, у подібних правовідносинах щодо питань: 1) чи розповсюджується на співвласників багатоквартирного будинку статут ЖБУ, який здійснює обслуговування такого будинку, членами якого вони не є; 2) чи зобов`язані співвласники багатоквартирного будинку виконувати рішення загальних зборів ЖБК, членами якого вони не є, щодо встановлення тарифів на утримання будинку.

Вважає, що Київський апеляційний суд не дослідив належним чином докази, а саме подані позивачем документи, додаткові пояснення та аудіозаписи судових засідань у суді першої інстанції, які підтверджують той факт, що позивач намагався визнати незаконним оскаржуване рішення загальних зборів не лише з підстав порушення під час скликання чи проведення загальних зборів, але й ще з підстав невідповідності такого рішення іншим законам, зокрема Закону № 417-VIII.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу представник ЖБК «Ізумруд-3» - адвокат Халупний А. В. зазначив, що правовідносини у справі № 910/22291/16 та у справі № 753/17248/21 не є подібними, а позиція суду апеляційної інстанції є такою, що відповідає сформованій практиці Верховного Суду в подібних спорах.

Доводи касаційної скарги щодо відсутності висновку Верховного Суду є необґрунтованими, оскільки наведені заявником питання не входять до предмета цього спору; у справі, що переглядається, з ОСОБА_1 не стягується заборгованість за внесками на утримання будинку.

Висновки суду апеляційної інстанції щодо відсутності належних і допустимих доказів ґрунтуються на критичній оцінці усіх наданих сторонами матеріалів.Посилання позивача на «аудіозаписи засідань» та «додаткові пояснення» не свідчить про порушення судом вимог процесуального закону щодо дослідження доказів, оскільки наведені аргументи не відносяться до доказів у розумінні статті 76 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України. Суд апеляційної інстанції дослідив усі матеріали справи в межах предмету апеляційного перегляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

20 листопада 2001 року проведено державну реєстрацію ЖБК «Ізумруд-3», запис про реєстрацію № 10651200000001283.

17 грудня 2004 року на підставі договору дарування ОСОБА_1 набув право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

12 грудня 2016 року рішенням загальних зборів членів ЖБК «Ізумруд-3», оформленим протоколом № 14, затверджено нову редакцію статуту ЖБК «Ізумруд-3».

15 листопада 2018 року протоколом ЖБК «Ізумруд-3» оформлено рішення загальних зборів, проведених 27 жовтня 2018 року, яким затверджено витрати на послуги з управління будинками з 01 січня 2019 року в розмірі: перший поверх 6 грн за один квадратний метр площі квартири, з другого до шістнадцятого поверху - у розмірі 7 грн за один квадратний метр площі квартири.

Як вказано в протоколі, у зборах взяли участь особисто власники і співвласники багатоквартирного будинку на АДРЕСА_2 у кількості 47 осіб, що становить 12,63 % голосів, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 1007,4 кв. м. У письмовому опитуванні взяли участь особисто власники і співвласники в кількості 213 осіб, що становить 57,26 %, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 4934 кв. м; особисто власники і співвласники багатоквартирного будинку на АДРЕСА_3 у кількості 33 особи, що становить 9,4 % голосів, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 837 кв. м. У письмовому опитуванні взяли участь особисто власники і співвласники в кількості 197 осіб, що становить 56,13 %, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 4 143 кв. м.

За вказане рішення проголосували: «за» - 383 власників і співвласників, що становить 52,97 %, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 8447,5 кв. м, «проти» - 340 власників і співвласників, що становить 47,03 %, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 7535,78 кв. м.

Згідно зі звітом ревізії фінансово-господарської діяльності ЖБК «Іумруд-3» за період 2018 року під час перевірки ревізійною комісією виявлено, що у протоколі від 15 листопада 2018 року № 15/11 наявні технічні помилки в його оформленні, а саме: невірно вказані дата та номер протоколу, а також змінено підрахунок голосування під час оформлення протоколу (невірний метод підрахунку голосів, оскільки окрім голосів членів кооперативу, які взяли участь у загальних зборах від 28 жовтня 2018 року (за списком - додаток 1 до протоколу загальних зборів), підраховувалися голоси власників квартир, що не відповідає положенням статуту кооперативу). Загальні збори членів кооперативу, які відбулися 28 жовтня 2018 року, мають бути оформлені протоколом за правильними № 28/10 та датою 28 жовтня 2018 року, а результати голосування з питань порядку денного мають бути оформлені відповідно до результатів голосування згідно зі списком - додатком 1 до протоколу загальних зборів.

Як слідує з протоколу від 28 жовтня 2018 року № 28/10 на загальних зборах членів кооперативу присутні 130 членів, а за питання порядку денного, зокрема і питання № 2 - питання внесків (послуги на утримання будинку і прибудинкової території) проголосували: «за» - 88 членів кооперативу, «утримались» - 42 членів кооперативу, «проти» - 0 членів кооперативу.

Позиція Верховного Суду

Касаційне провадження у справі відкрито з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

Згідно з пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вивчив матеріали справи, перевірив доводи касаційної скарги, відзиву та виснував, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Суд, встановлений законом (законний суд), є необхідним інституційним елементом справедливого правосуддя в тому розумінні, яке цьому поняттю надає стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року. Лише такий суд, керуючись правовими засадами та за встановленою законом процедурою, є компетентним здійснювати правосуддя.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства.

Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, зокрема у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), зокрема учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів (пункт 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України).

У справі, що переглядається, спір виник між ОСОБА_1 та ЖБК «Ізумруд-3» щодо визнання протиправним та скасування з моменту прийняття рішення щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги (послуги з управління будинками) на АДРЕСА_2 , оформлене протоколом № 15/11 загальних зборів членів ЖБК «Ізумруд-3». Позивач посилався на те, що вказані збори не мали повноважень ухвалювати таке рішення.

Тобто оспорюваним протоколом загальних зборів ЖБК «Ізумруд-3» вирішувались питання, які стосуються діяльності юридичної особи - житлово-будівельного кооперативу.

Згідно зі статтею 6 Закону України від 10 липня 2003 року № 1087-IV «Про кооперацію» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 1087-IV) кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо. Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків та може мати печатки.

У статті 3 цього Закону вказано, що метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.

За вимогами статті 8 Закону № 1087-IVстатут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність, а стаття 12 указаного Закону перераховує основні права члена кооперативу: участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; одержання кооперативних виплат та виплат на паї; одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і в строки, визначені його статутом; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити. Основними обов`язками члена кооперативу є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов`язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків.

Відповідно до статті 15 Закону № 1087-IVвищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить: затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; заслуховування звітів його органів управління і органів контролю; затвердження порядку розподілу доходу кооперативу; визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв; визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу; визначення розмірів оплати праці голови правління, голови ревізійної комісії (ревізора), а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу; затвердження річного звіту і балансу кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства; прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном; утворення спеціальних комісій із залученням як консультантів найманих працівників; прийняття рішень про вступ кооперативу до кооперативних об`єднань; прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію кооперативу.

Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу.

Спори, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, є корпоративними в розумінні пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України, незалежно від того, чи є позивач акціонером (учасником) юридичної особи, і мають розглядатися за правилами ГПК України (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 вересня 2019 року в справі № 921/36/18, від 01 квітня 2020 року в справі № 813/1056/18, від 15 квітня 2020 року в справі № 804/14471/15).

Верховний Суд у постановах 07 листопада 2023 року в справі № 643/17352/20, від 22 травня 2023 року в справі № 761/5130/21зазначив, що спори у правовідносинах, які стосуються порядку створення, реєстрації, реорганізації, діяльності та ліквідації об`єднань співвласників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку розглядаються господарськими судами, оскільки такі спори виникають під час здійснення права на управління юридичною особою, тому є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи незалежно від суб`єктного складу такого спору.

З огляду на вказане, суди попередніх інстанцій помилково розглянули спір в порядку цивільного судочинства.

Верховний Суд відхиляє доводи позивача про те, що спір повинен розглядатись за правилами цивільного судочинства, оскільки позивач не є членом ЖБК «Ізумруд-3», а є власником квартири у багатоквартирному будинку і спір стосується захисту його прав як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушених, на його думку, діяльністю юридичної особи - ЖБК «Ізумруд-3». Колегія суддів наголошує, що цей спір є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю юридичної особи, а саме реалізації нею своїх повноважень щодо встановлення тарифів, тобто діяльності юридичної особи, а відтак повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

Такі висновки узгоджується з постановою Верховного Суду від 07 листопада 2023 року у справі № 643/17352/20 та ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2024 року у справі № 753/18828/23.

У зв`язку з наведеним доводи касаційної скарги по суті позовних вимог Верховним Судом не досліджуються.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частинами першою, другою статті 414 ЦПК України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

З огляду на те, що суди попередніх інстанцій розглянули справу з порушенням правил юрисдикції, Верховний Суд висновує про наявність підстав для скасування судових рішень із закриттям провадження у справі відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

На виконання вимог частини першої статті 256 ЦПК України Верховний Суд роз`яснює ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду, а також щодо його права протягом десяти днів з дня отримання ним цієї постанови на звернення до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Керуючись статтями 402, 409, 414, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 30 червня 2023 року та постанова Київського апеляційного суду від 05 лютого 2025 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Ізумруд-3» Дарницького району м. Києва про визнання протиправним і скасування рішення щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги закрити.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду й протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення він може звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. М. Ситнік

Судді:В. М. Ігнатенко

А. А. Калараш

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров