Постанова від 19 липня 2026 р. у справі №207/2659/26 — Південний районний суд міста Кам’янського

№ 207/2659/26

№ 3/207/583/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року суддя Південного районного суду міста Кам`янського І.М. Юрченко, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Кам`янського РУП ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, мати-вихователька «ДБСТ», проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 ст. 173-2 КпАП України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення: 25 травня 2026 року о 19 год. 04 хв. ОСОБА_1 знаходилася за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила відносно свого сина-вихованця малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домашнє насильство психологічного характеру, та фізичного характеру, що полягає в побитті, та що могло завдати шкоди здоров`ю малолітнього ОСОБА_2 .

Від захисника ОСОБА_1 – адвоката Похвалітого А.А. до суду надійшло клопотання про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, в якому зазначив, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №963882 від 26.05.2026 за провину ОСОБА_1 ставиться вчинення 25.05.2026 відносно малолітньої особи - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 домашнього насилля психологічного та фізичного характеру, у вигляді (формі) побиття, натомість матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження факту вчинення таких протиправних дій стосовно малолітньої особи ОСОБА_2 .

До протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №963882 від 26.05.2026 поліцейським долучено: пояснення малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якому зазначено: «Хочу додати, що мама мене не била»; пояснення матері-виховательки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в якому остання заперечує застосування будь-якої сили відносно ОСОБА_3 .

Доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, на підтвердження факту вчинення 25.05.2026 ОСОБА_1 домашнього насилля психологічного та/або фізичного характеру відносно малолітньої особи ОСОБА_2 , у тому числі побиття останнього, матеріали справи №207/2659/26 не містять.

У той же час, поліцейським до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №963882 від 26.05.2026 безпідставно долучено копії пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_4 стосовно обставин та подій, які нібито мали місце 19.05.2026 за участі іншої малолітньої особи ОСОБА_5 , та не стосуються обставин, які підлягають встановленню (доказуванню) в суді у даній справі, в межах висунутого особі обвинувачення.

Також, до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №963882 від 26.05.2026 долучено копію протоколу огляду місця події, складеного слідчим Трифоненко М.О. в порядку, передбаченому КПК України, при цьому відсутній письмовий дозвіл слідчого або прокурора на розголошення відомостей досудового розслідування, що є порушенням вимог ч.1 ст.222 КПК України, тягне за собою недопустимість такого доказу.

Відповідно до положень ч.1 ст.222 КПК України Відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.

Також, матеріали справи №207/2659/26 не містять постанови про закриття кримінального провадження, тому відсутні правові (законні) підстави для використання протоколу огляду місця події, складеного слідчим Трифоненко М.О. за правилами КПК України, у даній справі, яка розглядається за правилами КУпАП.

Окрім викладеного, протокол огляду місця події від 25.05.2026, складений слідчим Трифоненко М.О. за правилами КПК України, не містить жодних відомостей (даних) на підтвердження як самого факту побиття (нанесення побоїв) так і інших обставин, які підлягають встановленню у даній справі, що вказує на відсутність події та складу адміністративного правопорушення, кваліфікованого за ч.2 ст.173-2 КУпАП.

До складеного протоколу про адміністративне правопорушення не долучено відповідних доказів, що відображають об`єктивну та суб`єктивну сторону інкримінованого адміністративного правопорушення, кваліфікованого поліцейським за ч.2 ст.173-2 КУпАП, тому фабула адміністративного протоколу не відповідає обставинам справи та наявним у розпорядженні суду доказам.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП (абз. 2 ст. 251 КУпАП).

Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається суть адміністративного правопорушення.

Складання протоколу - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень ст. 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Отже, обставини, наведені у протоколі про адміністративне правопорушення, суб`єктом, який його склав, повинні підтверджуватись іншими зібраними цим суб`єктом доказами.

Натомість, висновок працівника поліції про наявність в діях ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, не підтверджується належними та допустимими доказами, фактично зроблений на припущеннях.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Просить суд провадження в справі про адміністративне правопорушення №207/2659/26 за ч.2 ст.173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 , закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В судове засідання адвокат Похвалітий А.А. не з`явився, надав суду клопотання, в якому просив справу розглянути без його участі з урахуванням наданого клопотання про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, просить провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, надала суду клопотання, в якому просила справу розглянути без її участі з урахуванням наданого клопотання про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, просить провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно неї за ч. 2 ст. 173-2 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з положеннями ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 7, ст. 245 та ст. 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення.

Суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші, що мають значення для правильного вирішення справи. Законом України від 22.05.2024 № 3733-IX, який набрав чинності 19.12.2024, внесені зміни до КУпАП та ст. 173-2 цього Кодексу викладена у новій редакції.

Приписами ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Приписами ч. 2 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення діяння, передбаченого частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Таким чином, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №963882 від 26.05.2026 за провину ОСОБА_1 ставиться вчинення 25.05.2026 відносно малолітньої особи - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 домашнього насилля психологічного та фізичного характеру, у вигляді (формі) побиття, натомість матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження факту вчинення таких протиправних дій стосовно малолітньої особи ОСОБА_2 .

До протоколу про адміністративне протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №963882 від 26.05.2026 поліцейським долучено:

Пояснення малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якому зазначено: «Хочу додати, що мама мене не била».

Пояснення матері-виховательки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в якому остання заперечує застосування будь-якої сили відносно ОСОБА_3 .

Стаття 251 КУпАП зазначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насиллю»:

п.3 домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;

п.17 фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Натомість доказів, передбачених ст.251 КУпАП, на підтвердження факту вчинення 25.05.2026 ОСОБА_1 домашнього насилля психологічного та/або фізичного характеру відносно малолітньої особи ОСОБА_2 , у тому числі побиття останнього, матеріали справи №207/2659/26 не містять, в протоколі також не зазначені свідки, які б підтверджували зазначені в протоколі події.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово зазначає, що, оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Згідно з ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Суддя звертає увагу на те, що обов`язок довести наявність ознак домашнього насильства в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в тому числі заподіяння шкоди фізичному чи психічному здоров`ю потерпілого (наявність в діях особи складу правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП) покладається на посадову особу, яка складає протокол про адміністративне правопорушення.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 22.12.2010 № 23-рп/2010 зазначає, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпція, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції Українипрезумпції невинуватості.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 р., доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Згідно правової позиції, яка міститься у постанові Верховного Суду від 08.07.2020 р. у справі № 463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, яка притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Матеріали справи не містять беззаперечних доказів вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», які б могли бути кваліфіковані як домашнє насильство та містили б склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративні правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, під час судового розгляду справи не знайшло свого підтвердження належними та достовірними доказами те, що ОСОБА_1 було вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ст.173-2 ч.2 КУпАП.

Отже, ОСОБА_1 не може бути притягнута до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, оскільки в його діях не вбачається ознак складу цього правопорушення.

Відповідно до вимог ст. ст. 9, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

За таких обставин, провадження по справі необхідно закрити у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 247, 256, 283 – 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,

ПОСТАНОВИВ :

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КпАП України – закрити, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Південний районний суд міста Кам`янського.

Суддя І.М. Юрченко