Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №295/16726/25 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/16726/25

Категорія 30

2/295/1737/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі головуючого судді Перекупки І.Г.,

при секретарі судового засідання Городнюк Є.П.,

за участю представника позивача - адвоката Антонюк О.М.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача - адвоката Кравчук А.В., розглянувши у приміщенні Богунського районного суду м. Житомира у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 , інтереси якого представляє адвокат Антонюк Ольга Михайлівна до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Ковалевський Андрій В`ячеславович про визнання договору дарування удаваним правочином та визнання такий правочин недійсним через його оспорюваність внаслідок вчинення під впливом тяжкої обставини, -

В С Т А Н О В И В :

До Богунського районного суду м. Житомира звернувся ОСОБА_2 , інтереси якого представляє адвокат Антонюк О.М. з позовом до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Ковалевський А.В. про визнання договору дарування удаваним правочином та визнання такий правочин недійсним через його оспорюваність внаслідок вчинення під впливом тяжкої обставини. В обгрунтування позовних вимог вказав, що він, ОСОБА_2 являється власником 5/6 частки квартири АДРЕСА_1 . 9 червня 2025 року відповідач ОСОБА_1 маючи на меті приховати правочин купівлі-продажу, ввів його, ОСОБА_3 в оману та оформив право власності на квартиру АДРЕСА_1 як Договір купівлі-продажу.

Просить визнати Договір дарування від 9 червня 2025 року на 5/6 часток в праві спільної часткової власності квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 удаваним правочином, застосувавши до нього норми, що регулюють правовідносини за договором купівлі-продажу.

Визнати такий Договір купівлі-продажу від 9 червня 2025 року на 5/6 часток в праві спільної часткової власності квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 недійсним, внаслідок вчинення його під впливом тяжкої для ОСОБА_2 обставини і на вкрай невигідних умовах.

В судовому засіданні представник позивача звернула увагу, що позивач ОСОБА_2 , у своєму пояснені суду (а. с. 144), заяві на адресу приватного нотаріуса Бердичівського районного нотаріального округу Пашинському О.М. від 30.10.2025 р. (а. с. 21-22) просить «…скасувати довіреність…». Позивач наполягає, що він уклав з ОСОБА_4 договір дарування, в обхід договору купівлі-продажу, так як він, ОСОБА_2 отримав кошти за передачу майна. Договір був укладений в обхід співвласника 1/6 частки вищевказаної квартири - ОСОБА_5 . Так, як він, ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 кошти в розмірі 80 000 (вісімдесят тисяч грн.). При цьому обдарований обіцяв йому, ОСОБА_2 виплатити більшу суму, аніж ту, що передав. Даною заявою ОСОБА_2 підтримує факт отримання ним коштів від ОСОБА_1 і те, що договір дарування був підписаний з метою не узгоджувати факт купівлі-продажу 5/6 часток вказаного об`єкта нерухомості зі співвласником ОСОБА_5 .

Представник відповідача адвокат Кравчук А.В. направив до суду відзив зі змісту якого представник наполягає, що договір дарування між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений в межах чинного законодавства. (а. с. 47-54).

Таку позицію відповідач ОСОБА_4 та його представник підтримували протягом всього терміну слухання справи у суді.

Нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Ковалевський Андрій В`ячеславович суду пояснив, що він укладав Договір дарування від 09.06.2025 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на 5/6 (п`ять шостих) часток в праві спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 . За погодженням сторін, дарунок цей оцінено в суму 1 147 603, 35 (один мільйон сто сорок сім тисяч шістсот три гривні 35 копійок). (а. с. 107-110, 125-126)

Свідок ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , суду пояснив, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Добровольського ОСОБА_7 знає з самого його дитинства, знав батьків так як жили по сусідству. ОСОБА_5 також знає давно. Підтримують стосунки як сусіди. ОСОБА_8 розповідав, що хоче продати свою частку батьківської квартири. (а. с. 117-118, 126-127).

Свідок ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , суду пояснив, що ОСОБА_10 знає як мешканця м. Житомира, який постійно стоїть біля ломбарду. ОСОБА_2 знає через його дядька - ОСОБА_5 . У ОСОБА_2 окрім частини майна у батьківській квартирі ніякого житла немає. ОСОБА_11 останній час говорив, що хоче продати свою частку у батьківській квартирі у будинку АДРЕСА_3 . Останній час ОСОБА_11 часто їздив до вітчима в АДРЕСА_4 . (а. с. 115-116, 127-129).

Свідок ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , суду пояснила, що ОСОБА_8 доводиться їй двоюрідним братом. Його мати, яка померла, доводилася рідною сестрою її батька - ОСОБА_5 . ОСОБА_8 має частку у квартирі, в якій має частку і її батько. У липні минулого року вона дізналася, що ОСОБА_13 подарував громадянину ОСОБА_14 належну йому частку квартири АДРЕСА_1 . Згодом вона дізналася, що ОСОБА_15 ввів в оману брата, оформивши договір купівлі-продажу як подарунок. Знала, що у ОСОБА_2 були борги по кредитам. Окрім цієї частки у брата іншого житла немає. Вона чула, що Лисий психологічно впливав на ОСОБА_2 (а. с. 113-114, 129-130).

Свідок ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , суду пояснив, що він проживає у квартирі АДРЕСА_5 , яка являється частиною квартири, яка залишилася після смерті його матері. ОСОБА_8 доводиться йому племінником. Після смерті матері, ОСОБА_11 продовжував жити з бабусею та на початку війни у 2022 р. ОСОБА_7 призвали до лав ЗСУ і він втратив з ним зв`язок. Пізніше йому стало відомо, що ОСОБА_8 пішов у СЗЧ. В цей час йому також стало відомо, що племінник намагається розпорядитися належною йому часткою у квартирі АДРЕСА_1 . Йому стало відомо, що потенційним набувачем частки квартири є громадянин ОСОБА_15 . Він спілкувався з ОСОБА_15 і попереджав, що по квартирі є питання на що ОСОБА_15 відповів, що у нього немає наміру щодо вказаної квартири але через деякий час він мав розмову з ОСОБА_16 , який йому, ОСОБА_5 повідомив, що ОСОБА_15 , його, ОСОБА_2 ввів в оману і замість купівлі квартири оформив це як подарунок. Лисий впливає на нього психологічно. У ОСОБА_2 окрім цієї частки квартири іншого житла немає. В подальшому ОСОБА_8 пояснив йому, ОСОБА_5 , що після того, як він будучи введеним в оману ОСОБА_15 , йому, ОСОБА_2 було соромно звертатися до нього, як до дядька для врегулювання питання по квартирі. (а. с. 111-112, 130-132).

Свідок ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , суду пояснила, що знає громадянина ОСОБА_1 як особу, яка шляхом введення людей в оману, заволодіває їхнім майном. Таким чином у 2009 р. він став власником будинку АДРЕСА_6 , який належав її матері. Зараз вона, ОСОБА_17 намагається оскаржити цю угоду. (а. с. 149-151).

Свідок ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , суду пояснив, що ОСОБА_8 доводиться йому пасинком. Після смерті його матері, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_11 приїздив до нього додому на АДРЕСА_7 . Точної дати не пам`ятає, але пам`ятає обставини, коли вони втрьох – він, ОСОБА_15 та ОСОБА_8 , знаходилися у квартирі АДРЕСА_1 . Розмова йшла про продаж частки вказаної квартири за 10 000 (десять тисяч грн.). Наголосив, що мова йшла саме про продаж частки квартири і не в якому разу подарунок. Він був у нотаріуса, коли відмовлявся від частки квартири після смерті ОСОБА_5 . При оформлені угоди між ОСОБА_15 та ОСОБА_2 він не був присутній. (а. с. 151-154).

Зі змісту Заяви-пояснення ОСОБА_19 , 1933 р. н., свідчить, що «… ОСОБА_1 вводить в оману людей, здійснює різні схеми, спрямовані на привласнення чужого майна. Зокрема, аналогічна ситуація склалася і зі мною…» (а. с. 120-123).

Дослідивши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, заслухавши учасників процесу, оцінивши безпосередньо в судовому засіданні всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Богунського районного суду м. Житомир від 26.11.2025 головуючим призначено суддю Перекупка І.Г. (а. с. 36).

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомир від 11.12.2025 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 12.00 год. 12.02.2026. (а. с. 39-40).

04.06.2026 ухвалою суду закрито підготовче судове засідання та призначено слухання справи по суті на 10.00 год. 07.08.2026. (а. с. 95-96)

ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно Свідоцтва про народження батьками дитини вказані ОСОБА_20 та ОСОБА_21 . (а. с. 30).

Згідно Свідоцтва про зміну імені ОСОБА_22 від 09.12.2006 р. прізвище змінено на ОСОБА_8 . Актовий запис № 157. (а. с. 29).

На підставі Свідоцтва про право власності від 26.03.2010 р. на квартиру АДРЕСА_1 належить ОСОБА_23 , ОСОБА_5 та ОСОБА_22 . Свідоцтво видане на підставі рішення виконкому Житомирської міської ради від 25.03.2010 р. за № 227 взамін свідоцтва про право власності на житло від 01.10.1999 р. за № НОМЕР_1 . (а. с. 31).

Зі змісту Договору дарування від 11.11.2013 р. ОСОБА_23 безоплатно передала у власність обдарованого, а обдарований, її син, ОСОБА_5 , прийняв в дар земельну ділянку площею 0,0140 га (нуль цілих сто сорок десятитисячних гектара) для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 . Кадастровий номер земельної ділянки – 1810136300:08:038:0011. (а. с. 19-20).

Зі змісту Договору дарування від 09.06.2025 р. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як дарувальник передає безоплатно у власність (дарує) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а обдарований приймає у свою власність (у дарунок) 5/6 (п`ять шостих) часток в праві спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 . За погодженням сторін, дарунок цей оцінено в суму 1 147 603,35 (один мільйон сто сорок сім тисяч шістсот три гривні 35 копійок). (а. с. 16-18).

Згідно Свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_2 від 29.09.2021 р. ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_11 померла ІНФОРМАЦІЯ_12 . Актовий запис № 2019. (а. с. 32).

Згідно Свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_3 від 08.10.2025 р. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_10 . Актовий запис № 3972. (а. с. 33).

Зі змісту Заяви ОСОБА_2 на адресу приватного нотаріуса Бердичівського районного нотаріального округу Пашинському О.М. від 30.10.2025 р. свідчить «…Я, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заявляю, що мною було укладено договір дарування 5/6 часток квартири АДРЕСА_1 , посвідчений 09.06.2025 р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Ковалевським А.В. за р. 1443 на користь ОСОБА_1 . Фактично ми уклали договір дарування, в обхід договору купівлі-продажу, так як я отримав кошти за передачу майна. Договір був укладений в обхід співвласника 1/6 частки вищевказаної квартири – ОСОБА_5 . Так, як я отримав від ОСОБА_1 кошти в розмірі 80 000 (вісімдесят тисяч гривень). При цьому обдарований обіцяв мені виплатити більшу суму, аніж ту, що передав. Даною заявою я підтримую факт отримання мною коштів від ОСОБА_1 і те, що договір дарування був підписаний з метою не узгоджувати факт купівлі-продажу 5/6 часток вказаного об`єкта нерухомості зі співвласником ОСОБА_5 . Мені відомо, що дана заява може бути використана, як письмове підтвердження, як письмове підтвердження факту отримання грошових коштів у рамках підписання договору дарування між мною і ОСОБА_1 . Зі змістом заяви ознайомлений, прочитав її особисто, підтверджую, що викладене відповідає дійсності та відображає мою власну волю…». (а. с. 21)

Зі змісту Заяви ОСОБА_2 на адресу приватного нотаріуса Бердичівського районного нотаріального округу Пашинському О.М. від 30.10.2025 р., ОСОБА_2 просить «…скасувати довіреність, видану мною на ім`я ОСОБА_24 посвідчену приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Ковалевським А.В. 09.06.2025 року за реєстровим номером 1444 та внести відомості про припинення дії довіреності до Єдиного реєстру довіреностей…». Зареєстровано в реєстрі за № 1798. (а. с. 22).

Дана справа розглядається в рамках цивільного судочинства. Положеннями процесуального закону, який регулює правила розгляду таких справ, визначено, що розглядаючи цивільні справи суд керується принципом диспозитивності та змагальності, які визначають, що кожна сторона повинна самостійно подавати докази та доводити ті обставини на які посилається, в тому числі, шляхом подання доказів, заявлення клопотань і несе ризик настання наслідків пов`язаних із вчиненням або не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування заявлених вимог не може перебирати на себе суд або інша сторона. (ст. ст. 12, 13 та 81 ЦПК України).

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона, повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст. 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.78 ЦПК України).

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Разом з тим, відповідно до ст.14 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових, та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Частина 1 ст. 48 ЦПК України визначає, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Відповідачем є особа, на яку вказує позивач як на порушника своїх прав.

На відміну від позивача відповідач - це особа, яка, на думку позивача або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача.

Частиною першою статті 5 ЦК України визначено способи захисту, які застосовуються судом.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Крім того, відповідно до частини першої статті 11 ЦК України цивільні права та обв`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Частиною другою цієї ж статті передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків можуть бути як правочини (пункт 1), так і інші юридичні факти (пункт 4).

У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб`єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Цим правом на застосування певного способу захисту і є права, які існують у рамках захисних правовідносин. Тобто спосіб захисту реалізується через суб`єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов`язань).

В силу частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та ухвалене відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

ОСОБА_2 являється власником 5/6 частки квартири АДРЕСА_1 . 09 червня 2025 р. ОСОБА_1 маючи на меті приховати правочин купівлі-продажу, ввів ОСОБА_3 в оману та оформив право власності на квартиру АДРЕСА_1 як Договір купівлі-продажу.

ОСОБА_2 , звертаючись до суду із даним позовом, обґрунтовував його тим, що ОСОБА_4 ввів його в оману щодо обставин, які мали істотне значення для договору, у зв`язку з чим він підписав цей договір, не усвідомлюючи його суті, наслідків, прав та обов`язків сторін, тобто, не мав дійсного волевиявлення на укладання договору дарування. Як на правову підставу недійсності укладеного правочину посилався на положення статтей 203, 717 ЦК України.

Згідно зі статтею 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір, що встановлює обов`язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

Відповідно до частини другої статті 719 ЦК України договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Обґрунтовуючи позов ОСОБА_2 вказав, що виявив бажання продати належні йому 5/6 часток квартири АДРЕСА_1 але будучи введеним в оману громадянином ОСОБА_4 підписав договір дарування.

В підтвердження своєї позиції звернувся до приватного нотаріуса Бердичівського районного нотаріального округу Пашинському О.М. від 30.10.2025 року з заявою зі змісту якої свідчить «…Я, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заявляю, що мною було укладено договір дарування 5/6 часток квартири АДРЕСА_1 , посвідчений 09.06.2025 р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Ковалевським А.В. за р. 1443 на користь ОСОБА_1 . Фактично ми уклали договір дарування, в обхід договору купівлі-продажу, так як я отримав кошти за передачу майна. Договір був укладений в обхід співвласника 1/6 частки вищевказаної квартири – ОСОБА_5 . Так, як я отримав від ОСОБА_1 кошти в розмірі 80 000 (вісімдесят тисяч гривень). При цьому обдарований обіцяв мені виплатити більшу суму, аніж ту, що передав. Даною заявою я підтримую факт отримання мною коштів від ОСОБА_1 і те, що договір дарування був підписаний з метою не узгоджувати факт купівлі-продажу 5/6 часток вказаного об`єкта нерухомості зі співвласником ОСОБА_5 . Мені відомо, що дана заява може бути використана, як письмове підтвердження, як письмове підтвердження факту отримання грошових коштів у рамках підписання договору дарування між мною і ОСОБА_1 . Зі змістом заяви ознайомлений, прочитав її особисто, підтверджую, що викладене відповідає дійсності та відображає мою власну волю…». (а. с. 21)

Зі змісту Заяви ОСОБА_2 на адресу приватного нотаріуса Бердичівського районного нотаріального округу Пашинському О.М. від 30.10.2025 р., ОСОБА_2 просить «…скасувати довіреність, видану мною на ім`я ОСОБА_24 посвідчену приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Ковалевським А.В. 09.06.2025 року за реєстровим номером 1444 та внести відомості про припинення дії довіреності до Єдиного реєстру довіреностей…». Зареєстровано в реєстрі за № 1798. (а. с. 22).

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Iстотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Як зазначалось вище, за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

За змістом частини п`ятої статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Аналіз положень статей 203, 717 ЦК України свідчить про те, що договір дарування вважається укладеним, якщо сторони мають повну уяву не лише про предмет договору, а й досягли згоди про всі його істотні умови.

Статтею 234 ЦК України встановлено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторони не вчиняють жодних дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування жодних наслідків.

Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють його лише для вигляду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При вчиненні фіктивного правочину учасники мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином.

Отже, основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань за договором; приховування справжніх намірів учасників правочину.

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п`ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України.

Вказаний правовий висновок висловлений у постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 р. у справі № 6-2697цс16.

Аналізуючи набуті судом докази суд звертає увагу, що у ОСОБА_2 5/6 часток квартири АДРЕСА_1 є єдиним житлом і відносини між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не можливо назвати такими, що ОСОБА_2 погодився б на подарунок малознайомій особі єдиного житла.

Суд критично відноситься до тези відповідачів, щодо недоведеності позивачем «…наявності тяжкої обставини, що змусило особу вчинити правочин…».

З пояснень ОСОБА_2 суду (а. с. 144) свідчить «…Я, ОСОБА_2 , через психологічний та моральний тиск, а також погрози зі сторони ОСОБА_1 не можу бути присутнім у судовому засіданні по розгляду справи за позовом у моїх інтересах, оскільки хвилююсь за свій стан, здоров`я, а також свободу. Цими поясненнями хочу повідомити суд, що так, я знаю ОСОБА_1 , мене познайомили з ним, як людиною, що може допомогти у вирішені проблем з виконавчою службою. До служби у Збройних Силах України я мав декілька стягнень, які потрібно було покрити. Я опинився у дуже скрутному становищі, мав борги. Оскільки, я не мав фізичної змоги перебувати у м. Житомир та самостійно закрити виконавчі провадження, то свою зарплатну карту віддав ОСОБА_1 з проханням зняти кошти і закрити штрафи, що він робив. На таке підтвердження зокрема була нотаріально посвідчена заява від мого імені на ім`я ОСОБА_1 . Коли я попросив повернути свою карту - мені було повідомлено, що ще не всі провадження закрито, бо грошей з картки не вистачає, і що ОСОБА_1 деякі штрафи платив зі своїх коштів, хоча не підтвердив мені цього, але я повірив та просив надати квитанції і гарантував повернути це із зарплати. Він не хотів чекати. Тоді ОСОБА_1 запропонував купити моє житло - квартиру АДРЕСА_1 , з вартості якої забере суму, яку він потратив на оплату, з його слів, моїх боргів, а все інше оплатить мені за квартиру. Я не погодився, оскільки це єдина моя власність, навіть зараз я досі зареєстрований там, і це моє місце проживання, іншого я не маю, та залишившись без житла, я опинився б у дуже скрутному становищі на вкрай невигідних умовах, ця пропозиція була тиском під впливом складних життєвих обставин.

Однак ОСОБА_1 сказав мені, що мої борги по виконавчій службі дуже великі, мене можуть посадити до в`язниці, що він і так за мене платив, та терміново потрібно шукати кошти, бо мене розшукує поліція, а як я переоформлю житло на нього, то він відразу дасть мені гроші, щоб я зміг придбати собі інше житло і не мав боргів.

Довірившись ОСОБА_1 та будучи ним наляканим, що можу опинитись у в`язниці, я погодився на продаж, під впливом складних обставин. Я не звертався до родичів, бо боявся, що вони мене не зрозуміють і мені було соромно, що я довів своє життя до такого стану, хотів вирішити свої проблеми сам.

02 червня 2025 р., ОСОБА_1 особисто приїхав до мене, АДРЕСА_8 , на таксі, щоб забрати мене та відвезти до нотаріуса (свого хорошого знайомого) для осоромлення моєї спадщини після смерті матері ОСОБА_5 . На момент нашого приїзду, все було вже підготовлено нотаріусом. На момент оформлення нотаріусом спадщини також був присутній мій відчим ОСОБА_18 . Я оформив спадщину, підписав декілька доручень на ОСОБА_10 та його сина, так як ОСОБА_25 сказав, що це необхідно для оформлення всіх документів. Після оформлення документів, ОСОБА_1 дав мені 40 000 (сорок тисяч грн.), як завдаток на купівлю мого житла ( АДРЕСА_8 ).

Хочу зазначити, що ми домовилися з ОСОБА_1 про гроші за продаж квартири в присутності вітчими ОСОБА_18 . Я хотів, щоб він сплатив мені хоча б 15 000 (п`ятнадцять тисяч) доларів США. Однак я почув відмову. Я зменшив ціну до 12 000 (дванадцяти тисяч) доларів США. Але ОСОБА_1 і тут не погодився запропонувавши ціну в 10 000 (десять тисяч) доларів США і крапка. Розуміючи, що чекати немає часу і відчуваючи постійний тиск та маніпуляцію ОСОБА_26 , я погодився.

09 червня 2025 р. ми зустрілися з ОСОБА_1 на зупинці і поїхали до цього ж нотаріуса, де почав еформлювати договір, де перед самим підписанням вказав, що це буде договір дарування юридично, а не купівля-продаж, оскільки у цієї квартири є ще один співвласник - мій дядько ОСОБА_27 і він першочергово має право на викуп моєї частки, а тому щоб обійти закон, ми маємо оформити це так, як каже він, але щоб я не хвилювався і кошти мені заплатять. Мені не сподобалась така ідея, але ОСОБА_1 черговий раз зазначив, що мені «світить» вирок, можливості мої обмежені та я не маю виходу, і я погодився.

Вийшовши від нотаріуса, я запитав, коли ОСОБА_1 зі мною розрахується та на підтвердження дав мені ще 10 000,00 (десять тисяч) грн. і сказав, що поговоримо пізніше.

Але потім ОСОБА_1 почав мене уникати, коли я підходив до нього і вимагав розрахуватись, перший час він ще давав кошти в загальній сумі 30 000,00 (тридцять тисяч) грн. маленькими частками, мотивуючи, що зараз не має коштів, та в нього проблеми з оформленням земельної ділянки під цим будинком. Далі взагалі перестав давати кошти, а давав горілку та хліб, як безхатьку і відправляв чекати. Я не мав де жити, спати, що їсти.

Прийшовши у розпачі під паркан свого колишнього житла, мене зустріла моя сестра і я розповів ій історію, а згодом і дядькові. Вони пожаліли мене і почали опікуватись.

Зрозумівши, що мене ошукали, а коштів я не отримаю, я негайно відкликав свою заяву у нотаріуса на ім`я ОСОБА_1 , звернувся до адвоката і оскаржую до суду договір дарування, який по факту був удаваним правочином, що за своєю суттю і домовленістю був купівлею-продажом, а договір купівлі-продажу визнаю недійсним, внаслідок вчинення його під впливом тяжкої для мене обставини і на вкрай невигідних умовах.

Я заявляю, що не брав коштів у ОСОБА_1 ні в борг, ні у позику, я отримував кошти за продаж моєї квартири в загальному розмірі 80 000,00 (вісімдесят тисяч) грн., ніяких інших коштів ОСОБА_1 мені не давав, мене було обмануто щодо моєї квартири і заволоділи нею не законно, залишивши мене без житла та грошей.

Я маю адвоката, який представляє мої інтереси і підтримую викладену правову позицію, та прошу позов задовольнити.» (а. с. 144)

За таких підстав, суд вважає, що Договір дарування від 09.06.2025 р. згідно якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передає безоплатно у власність (дарує) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у власність (у дарунок) 5/6 (п`ять шостих) часток в праві спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 не може бути визнаний дійсним з підстав маніпуляції відповідачем ОСОБА_1 обставин укладання договору купівлі-продажу вказаного нерухомого майна.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 215, 216, 234, 627, 638, 640, 717-719 ЦК України, ст.ст. 4-13, 77-84, 142, 259, 260, 264-266, 269 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 , інтереси якого представляє адвокат Антонюк Ольга Михайлівна до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Ковалевський Андрій В`ячеславович про визнання договору дарування удаваним правочином та визнання такий правочин недійсним через його оспорюваність внаслідок вчинення під впливом тяжкої обставини, задовільнити.

Визнати Договір дарування від 09 червня 2025 р. посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Ковалевським Андрієм В`ячеславовичем між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на 5/6 часток в праві спільної часткової власності квартири АДРЕСА_1 - недійсним.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 8 жовтня 2026 року.

Суддя Богунського районного

суду міста Житомир І.Г.Перекупка