Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №295/5523/25 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/5523/25

Категорія 70

2/295/1787/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Перекупки І.Г.,

при секретарі судового засідання Городнюк Є.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Богунського районного суду м. Житомира справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану в м. Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту батьківства, внесення змін до актового запису, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності на частку квартири, -

В С Т А Н О В И В :

До Богунського районного суду м. Житомира 23.04.2025 звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану в м. Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту батьківства, внесення змін до актового запису, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності на частку квартири. В обґрунтування позовних вимог вказала, що вона, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з вересня 2017 року спільно проживала з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте шлюб не був зареєстрований в органах державної реєстрації актів цивільного стану. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 народила сина ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданим 07.08.2018 Житомирським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області. Згідно з свідоцтвом про народження виданого Житомирським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області 07.08.2018 батьком дитини записано згідно з вимогами ч. 1 ст. 135 СК України як ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 помер, що підтверджується висновком щодо ненасильницької смерті людини від 03.02.2025.

В період спільного проживання із ОСОБА_3 вона, ОСОБА_1 разом вели спільне господарство та виховували разом спільну дитину - ОСОБА_4 .

Крім того, приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу 08.08.2025 видано свідоцтво за законом на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 , а саме на 1/3 ід. частину квартири АДРЕСА_1 . Разом з тим в матеріалах спадкової справи наявна заява відповідачки - ОСОБА_2 від 08.08.2025, в якій ОСОБА_2 зазначає, що інших спадкоємців за законом, в тому числі, малолітніх, неповнолітніх осіб, які знаходились на утриманні померлого та пережившої його дружини, немає. Однак, 9 травня 2025 року Богунським районним судом м. Житомира було відкрито провадження по справі № 295/5523/25 та направлено позовну заяву про встановлення факту батьківства відповідачу - ОСОБА_2 .

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, заслухавши учасників процесу, оцінивши безпосередньо в судовому засіданні всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з вересня 2017 року спільно проживала з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проте шлюб не був зареєстрований в органах державної реєстрації актів цивільного стану. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 народила сина ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданим 07.08.2018 Житомирським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області. В свідоцтві про народження, що видане Житомирським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області 07.08.2018, батьком дитини записано згідно вимогами ч. 1 ст. 135 СК України, дитина зазначена як ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 помер, що підтверджується висновком щодо ненасильницької смерті людини від 03.02.2025.

Крім того, приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу 08.08.2025 видано свідоцтво за законом на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 , а саме на 1/3 ід. частину квартири АДРЕСА_1 . Разом з тим в матеріалах спадкової справи наявна заява відповідачки - ОСОБА_2 від 08.08.2025, в якій ОСОБА_2 зазначає, що інших спадкоємців за законом, в тому числі, малолітніх, неповнолітніх осіб, які знаходились на утриманні померлого та пережившої його дружини, немає. Однак, 9 травня 2025 року Богунським районним судом м. Житомира було відкрито провадження по справі № 295/5523/25 та направлено позовну заяву про встановлення факту батьківства відповідачу - ОСОБА_2 .

Факти спільного проживання та сімейних відносин підтверджується наступними доказами:

-актом № 149 від 25.02.2025, складеним ТОВ «КК» Домком Житомир» за участі сусідів в якому зазначено, що ОСОБА_3 проживав за даною адресою без реєстрації: АДРЕСА_2 разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з 01.09.2017 по день смерті;

-інформаційною довідкою АЗПСМ № 10 від 14.02.2025, в якій зазначено, що ОСОБА_3 перебував під наглядом амбулаторії № 10. Пацієнт неодноразово звертався за медичною допомогою до лікарів загальної практики з громадянкою ОСОБА_1 . ОСОБА_1 завжди уважно стежила за здоров`ям свого цивільного чоловіка, проявляючи турботу та підтримку, приймала активну участь у його лікуванні та своєчасному обстеженні, ретельно стежила за виконанням лікарських рекомендацій;

-відомостями наданими Комунальним некомерційним підприємством «ЦЕНТР НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ» Житомирської обласної ради про те, що 03.05.2024 бригадою екстреної медичної допомоги здійснювався виїзд до гр. ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 . Також, у системі реєстрації та опрацювання викликів «Централь 103» (з 01.02.2023 по 10.02.2025) зареєстровано п`ять дзвінків на єдиний телефонний номер «103» Центральної оперативно - диспетчерської служби щодо виїзду бригад ЕМД для надання екстреної медичної допомоги громадянину ОСОБА_3 , а саме: 02.10.2024, номер заявки 216; 12.10.2024, номер заявки 414; 16.10.2024, номер заявки 287; 01.11.2024, номер заявки 417; 03.02.2025, номер заявки 175. Виїзди бригад ЕМД Центральної станції екстреної медичної допомоги м. Житомир відбувалися за адресою: АДРЕСА_2 (адреса є місцем реєстрації позивача).

ОСОБА_3 всіляко цікавився розвитком сина ОСОБА_6 , та приймав активну участь у вихованні дитини. На дитячих фотографіях син разом з батьком, який піклувався ним з дитинства.

Під час отримання реабілітаційних послуг в Центрі комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю, ОСОБА_3 виявляв активну позицію щодо участі у житті хлопчика, цікавився реабілітаційними заходами, разом з позивачем супроводжував дитину під час отримання транспортної послуги, що підтверджується інформаційною довідкою № 48 від 12.02.2025.

Також ОСОБА_3 під час отримання послуг реабілітації дитиною у МБФ «Місія України» супроводжував та доглядав його разом з матір`ю ОСОБА_1 , приводив та забирав дитину з ЖСЗДО № 59, цікавився його розвитком у вихователів групи «Бджілка».

Оскільки син, ОСОБА_4 , є дитиною інвалідом з дитинства (підгрупа А) та часто хворіє гострими респіраторно - вірусними захворюваннями та при відвідуванні амбулаторії № 19 ОСОБА_3 приходив разом з сином на прийоми до лікаря та він самостійно отримував для дитини памперси та рецепти на ліки у «Міссію України в АЗПСМ 19.

Відповідно до частини першої другої статті 125 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька або за рішенням суду. Відповідно до ст.130 СК України, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.

Згідно з п.7 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Заява про встановлення факту батьківства розглядається судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини, коли відповідно до ч. 2 ст. 55 СК України запис про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис взагалі відсутній і може бути подана матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

Згідно з ч. 1 ст. 103ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до позиції Верховного суду України по справі № 592/4443/17 від 18.03.2020 підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути лише висновок судово - медичної (молекулярно - генетичної) експертизи.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права, згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зауважив, що «на сьогодні ДНК - тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь - який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства».

Згідно з висновком молекулярно - генетичної експертизи № 51462 від 14.01.2026 ймовірність того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є біологічною бабусею, тобто матір`ю батька дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , народженої матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складає 97,93 %. (Т. 1 а. с. 146-170).

Щодо визнання права власності на 1/6 ідеальної частки квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , судом встановлено.

Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу 08.08.2025 видано свідоцтво за законом на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 , а саме на 1/3 ідеальної частини квартири АДРЕСА_1 . Разом з тим в матеріалах спадкової справи наявна заява відповідачки - ОСОБА_2 від 08.08.2025, в якій ОСОБА_2 зазначає, що інших спадкоємців за законом, в тому числі, малолітніх, неповнолітніх, осіб, які знаходились на утриманні померлого та пережившої його дружини, немає. Однак, 9 травня 2025 року Богунським районним судом м. Житомира було відкрито провадження по справі № 295/5523/25 та направлено позовну заяву про встановлення факту батьківства відповідачу - ОСОБА_2 .

Відповідно до положень статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною першою статті 1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Статтею 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частиною 1 ст. 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

У частині четвертій статті 1268 ЦК України зазначено, що малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Згідно з частиною першої статті 1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, що передбачено частиною першою статті 1296 ЦК України.

Відповідно до статті 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, то свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Відповідно до статті 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

У постановах Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2- 1316/2227/11, від 14 травня 2018 року у справі № 296/10637/15-ц, від 23 вересня 2020 року у справі № 742/740/17 викладено правові висновки, відповідно до яких свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є неповнолітнім на момент смерті батька - ОСОБА_3 .

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , є таким що прийняв спадщину після смерті батька, на підставі чого суд вважає за необхідне визнати право власності на спадкове майно, а саме 1/6 частки квартири АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 є звільненою від сплати судового збору на підставі п. 10 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», посвідчення І категорії, особи яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , особа пенсійного віку.

Керуючись ст. ст. 7, 80, 121, 125, 130, 134, 135 Сімейного кодексу України, ст. ст. 4, 12, 13, 19, 76, 81, 263, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, Постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану в м. Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту батьківства, внесення змін до актового запису, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності на частку квартири, задовільнити.

Встановити факт батьківства ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Житомира, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , стосовно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце народження – місто Житомир, місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Внести зміни до актового запису № 2087 від 07.08.2018 про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зробленого Житомирським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, в якому зазначити батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину на 1/6 ідеальної частки квартири АДРЕСА_1 виданого на ім`я ОСОБА_2 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В.Я. від 08.08.2025, зареєстрованого в реєстрі за № 8586.

Визнати право власності на 1/6 ідеальної частки квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце народження м. Житомир, місце реєстрації: АДРЕСА_2 , як спадкоємцем за законом після смерті батька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Звільнити від сплати судового збору ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_1 на підставі п. 10 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», посвідчення І категорії, особи яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 09.10.2026.

Суддя Богунського районного

суду м. Житомира І. Г. Перекупка