Суд: Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Недбале ставлення до військової служби
Дата: 04 жовтня 2026 р.
Справа: №495/7011/26
Суддя: Топалова А. Л.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 495/7011/26
Номер провадження 3/495/1874/2026
05 жовтня 2026 рокум. Білгород-Дністровський
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Топалова А.Л., розглянувши матеріали, що надійшли від НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, інспектор прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) військової частини НОМЕР_2 , у званні майстер-сержант, місце проживання: АДРЕСА_1 , -
ВСТАНОВИЛА:
06.08.2026 до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №379524 від 05.08.2026 з доданими до них матеріалами відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.172-15 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі -КУпАП).
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення адміністративного правопорушення із таким формулюванням: 11.07.2026 о 14.59 год. під час несення служби в прикордонному наряді «Перевірка документів» на напрямку виїзду з України в ППр «Старокозаче» майстер-сержант ОСОБА_1 внаслідок особистої неуважності не здійснив в повній мірі перевірку паспорту громадянки України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 , виданого на імя громадянки України ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка надала на прикордонний контроль паспорт громадянки України для виїзду за кордон з терміном дії по 02.07.2026, та здійснив її пропуск через державний кордон. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.2 ст.172-15 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину свою визнав та висловив каяття, пояснив, що порушення вчинив неумисно, має значний обсяг службових обов`язків, опрацьовує велику кількість інформації, для перевірки паспортів під час контролю використовував карт-рідер (зчитувач біометричних документів), проте він при перевірці даного паспорту не спрацював. Просив врахувати, що за результатами даної помилки будь-яких суспільно шкідливих наслідків не настало, його дії не призвели шкоди державі чи будь-яким особам, а він зробив належні висновки, просив звільнити його від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпАП.
Вивчивши матеріали справи, ретельно дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до положень ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з положеннями ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 Кодексу завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із ст.280 Кодексу орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином під час розгляду справи, законодавець покладає на суд обов`язок, обумовлений з`ясуванням істотних обставин справи, перелік яких визначено законом, які слугують правовими підставами (підґрунтям) для прийняття рішення про визнання особи винуватою у скоєнні інкримінованого правопорушення та застосування до неї заходу державного примусу у вигляді накладення стягнення.
При цьому, законодавець у положеннях ст.7 Кодексу констатує, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність законодавчо-визначених ознак, наявність яких дає підстави дійти висновку у кожному конкретному випадку щодо належної правової кваліфікації дій особи, та як наслідок прийняти рішення щодо можливості притягнення такої особи до юридичної відповідальності.
Відсутність (недоведеність) хоча б однієї із ознак складу адміністративного правопорушення унеможливлює прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності та застосування відносно неї заходів державного примусу.
Частина перша статті 172-15 Кодексу передбачає адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби. Частина друга цієї статті встановлює відповідальність діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду.
Диспозиція вказаної норми ст.172-15 Кодексу передбачає відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, указана норма за своєю властивістю є бланкетною, тобто з метою її застосування та врегулювання суспільних відносин, виникає необхідність звернення до нормативно-правових актів, які детально регламентують порядок проходження військової служби.
Також відповідно до ст.254 Кодексу про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Судом встановлено що висновок службового розслідування складено 31 липня 2026 року, а протокол про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №379524 складено 05 серпня 2026 року, тобто після спливу 96 годин з моменту виявлення, що свідчить про порушення норм статті 254 Кодексу.
Також суд звертає увагу, що КУпАП містить чітко визначену норму про притягнення до адміністративної відповідальності особу за порушення правил несення прикордонної служби.
Норма статті 172-15 Кодексу поширюється на військовослужбовців, а на прикордонників поширюється норма статті 172-18 Кодексу.
Статтею ч.2 ст.172-18 Кодексу передбачено, що адміністративна відповідальність настає за порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України, вчинене в умовах особливого періоду.
За приписами КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Суд зауважує, що перекваліфікація дій, які поставлені в провину особі яка притягується до відповідальності КУпАП не передбачена, а у разі недоведеності провини особи, суд не зобов`язаний відшукувати в її діях, склад іншого правопорушення, перебираючи на себе функції обвинувача.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.
В силу вимог ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином наявні у справі докази, які безпосередньо дослідженні судом під час судового розгляду, не підтверджують факт скоєння інкримінованого ОСОБА_1 йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, керуючись п. 1 ч. 1 ст.247, 124, 251, 283-285 КУпАП, суд, -
ПОСТАНОВИЛА:
Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-15 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Суддя Анна ТОПАЛОВА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua