Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №243/3496/26 — Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №243/3496/26

Провадження № 2/552/5283/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.10.2026 м. Полтава

Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого- судді Сидоренко І.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Попович Ю.М.,

розглянувши у судовому засіданні в залі Київського районного суду м. Полтави цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Котовська Тетяна Олександрівна до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про стягнення грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії померлого в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про стягнення грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії. Свої вимоги обґрунтував тим, що позивач є дочкою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 проживав перебував на обліку як пенсіонер в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої входить у тому числі не одержана за життя пенсія.

04.03.2025 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі за №208, відповідно до якого спадщина складається з недоотриманої пенсії за період з 01.04.2024 року по 31.05.2024 року. На суму 6508,52 грн., а також наявної заборгованості по виплаті пенсії, яка обліковується в головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, як заборгованість за рішенням Донецького окружного адміністративного суду.

12.05.2025 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі за № 464.

Згідно з листом № 0500-0202-8/26063 від 21.03.2025 року Головного управління ПФУ в Донецькій області залишок недоотриманої пенсії, належної спадкодавцю ОСОБА_2 за періоди з 01.03.2016 року по 31.10.2022 року та з 01.04.2024 року по 31.05.2024 року складає 130033,47 грн., що є заборгованістю з пенсійних виплат за рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/1322/21.

Позивач неодноразово зверталася до відповідача з листами щодо виплати їй заборгованості з належної спадкодавцю пенсії, проте, до теперішнього часу дана заборгованість їй не виплачена.

У зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 грошові кошти, набуті нею у порядку спадкування за законом у вигляді недоотриманої пенсії за життя ОСОБА_2 , у розмірі 130033,47 грн.

У судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися, надали заяву про розгляд справи без їх участі, на задоволенні позову наполягають.

Представник відповідача у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, проте надала до суду відзив на позовну заяву, та зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України не погоджується з позовними вимогами ОСОБА_3 з наступних підстав.

Відповідно до статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності – входять до складу спадщини.

Підстави та порядок виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера визначені статтею 52 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-IV.

Частиною першою статті 52 Закону № 1058 встановлено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Із заявою про виплату недоотриманої пенсії особа звертається до сервісного центру ПФУ за місцем реєстрації/проживання або через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України.

Сервісний центр приймає документи (як подані особисто, так і ті, що надійшли через вебпортал), реєструє їх та вносить до відповідного програмного комплексу. Приписами пункту 5.2. передбачено, що заява про виплату допомоги на поховання та необхідні документи працівником структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, приймаються у порядку, передбаченому пунктом 4.2 розділу IV цього Порядку, та засобами програмного забезпечення передаються для опрацювання до структурного підрозділу з питань виплати пенсій органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

Згідно з пунктом 1.8. Порядку № 22-1 днем звернення за виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

Пунктом 2.26 Порядку № 22-1 встановлено, що для виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки з померлим пенсіонером, документ, що посвідчує особу заявника.

Члени сім`ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті. Для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв`язку з відсутністю членів сім`ї або в разі не звернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину.

Частиною першою статті 46 Закону № 1058 визначено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення

за отриманням пенсії.

Таким чином, розмір недоотриманої пенсії розраховується з дня звернення та виплачується не більше ніж за три роки.

При надані відповіді на запит нотаріуса щодо суми недоотриманої пенсії органи Пенсійного фонду України вказують суму пенсії на дату формування довідки про розмір недоотриманої пенсії та обов`язково зазначають, що розмір виплати може бути зменшено в залежності від дати звернення до територіального органу Пенсійного фонду України особи, яка має право на отримання даної виплати згідно свідоцтва про право на спадщину. При цьому, системний аналіз статей 1219 ЦК України та статті 1227 ЦК України, при застосуванні до встановлених у цій справі обставин, дає підстави для висновку, що потрібно розрізняти: право на пенсію (призначення, перерахунок, нарахування, виплата тощо), (як об`єкт цивільних прав), яке нерозривно пов`язане із особою і яке, відповідно не входить до складу спадщини та припиняється зі смертю особи, яка мала таке право; та право на суми нарахованої пенсії за життя спадкодавцю, які належали йому, але недоотримані за життя, що передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності – входять до складу спадщини (стаття 1227 ЦК України).

У постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2020 року по справі №428/12730/19 зазначено, що при вирішенні спорів про право на спадщину на належні спадкодавцю за життя суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, визначальним є те, чи були такі виплати нараховані спадкодавцеві за життя, оскільки лише за умови, що такі суми були нараховані за життя, проте не отримані спадкодавцем, вони можуть увійти до складу спадщини.

Подібний за змістом висновок висловлено Верховним Судом України у постановах від 26 лютого 2020 року у справі № 243/2404/19-ц, від 14 квітня 2020 року у справі №431/6232/16-ц, від 09 грудня 2020 року у справі № 243/9613/19-ц.

За матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області з дислокацією у м. Бахмут (далі – Головне управління) як внутрішньо переміщена особа та отримувач пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02.06.2022 по справі 200/13227/21, яке набрало законної сили 21.09.2022 зобов`язано поновити нарахування та виплати пенсії з 01 березня 2016 року та виплатити заборгованість, яка утворилася з 01 березня 2016 року.

Головним управлінням виконано рішення суду та з 01.03.2016 поновлено нарахування та виплату пенсії ОСОБА_2 . Доплата за період з 01.03.2016 по 31.10.2022 в розмірі 127482,99 грн. облікована Головним управлінням та включена до переліку отримувачів виплат станом на 1 січня 2023 року, сформованого відповідно до вимог «Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території», затвердженого постановою

Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165 (далі – Порядок № 1165).

Щодо здійснення виплати пенсії, призначеної на виконання Рішення суду зазначає, що проведено виплату коштів на погашення заборгованості в межах бюджетних призначень в загальному розмірі 3958,04, а саме: в липні 2023 року – в розмірі 557,32 грн, в вересні 2023 року – в розмірі 2093,00 грн, в жовтні 2023 року – 1303,00 грн та у листопаді 2023 року – 4,10 грн, в грудні 2023 року – 0,62 грн.

Залишок пенсійних виплат за минулий період станом на 01.01.2024 складає 123524,95 грн.

Особливості реалізації прав осіб, які проживають на тимчасово окупованій території, на пенсійне забезпечення визначено статтею 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», пунктом 14-4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058.

Згідно пункту 14-4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058 громадяни України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України або під час тимчасової окупації територій виїхали на підконтрольну Україні територію, виплата пенсії згідно з цим Законом проводиться за умови неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та Російської Федерації неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації підтверджується повідомленням про це органу Пенсійного фонду в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії».

Таким чином, починаючи з 2014 року особи, які проживали на тимчасово окупованій території, мали можливість одержувати пенсії від Пенсійного фонду України, якщо не отримали громадянства Російської Федерації та не одержують пенсії та соціальні послуги від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації.

За наявною інформацією, за життя з часу припинення пенсійних виплат ОСОБА_2 , який мешкав на тимчасово окупованій території України, до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою щодо поновлення виплати пенсії, в тому числі із повідомленням про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації не звертався, а відтак пенсія за період з 01.04.2024 по 31.05.2024 не підлягала нарахуванню і не була йому нарахована.

Отже, сума недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 за період з 01.04.2024 по 31.05.2024 відсутня.

Нарахування пенсійних коштів не проводилось з 01.04.2024 у зв`язку з не проходженням пенсіонером фізичної ідентифікації, передбаченої постановою кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам»

Виходячи з того факту, що ОСОБА_2 на дату смерті мав статус внутрішньо переміщеної особи, виплата заборгованості регулюється положеннями Порядку № 1165.

Кошти Державного бюджету України передбачаються в бюджеті Пенсійного фонду України в обсягах, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за минулий період, нарахованих в 2026 році, буде визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2027 рік після його затвердження.

Таким чином, суми, що увійшли до складу спадщини померлого ОСОБА_2 , обліковані Головним управлінням та включені до переліку отримувачів станом на 01 січня 2027 року.

Виплата недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 буде розпочата в 2027 році в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат згідно з означеним Порядком № 1165 після надходження відповідного фінансування.

Залишок недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 станом на 05.05.2026 складає 123 524,95 грн.

Кошти, які не були нараховані померлому не є належною пенсійною виплатою(недоотриманою пенсією). За таких умов, пенсійні виплати не можуть бути нараховані померлій особі та не можуть вважатися недоотриманою пенсією, а тому не підлягають виплаті членам сім`ї померлого.

Щодо вимоги стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані із наданням правничої допомоги у розмірі 10000,00 грн, зазначає, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу

судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивачем не надано до суду договір про надання правової (правничої) допомоги, Акт прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги, Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та Платіжну інструкцію про плату гонорару. Тобто витрати на правничу допомогу не підтверджені належним чином.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Вважає, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн не відповідають критерію реальності адвокатських витрат.

У зв`язку з чим у задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі.

У відповіді на відзив представник позивача зазначає, що пред`являючи вимогу про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області на користь ОСОБА_1 грошові кошти, набуті нею у порядку спадкування за законом у вигляді недоотриманої пенсії за життя ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 130033,47 грн., керувався інформацією про розмір недоотриманої пенсії за життя ОСОБА_2 , яка була надана безпосередньо Головним управлінням Пенсійного фонду України у Донецькій області у листі №0500-0202-8/26063 від 21.03.2025: «Таким чином, загальний залишок недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 за періоди з 01.03.2016 по 31.10.2022 та 01.04.2024 по 31.05.2024 складає 130033,47 грн.»

Зазначене також спростовує твердження Відповідача у відзиві на позов наступного змісту (аркуш №7) «…відтак пенсія за період з 01.04.2024 по 31.05.2024 не підлягала нарахуванню і не була йому нарахована. Отже, сума недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 за період з 01.04.2024 по 31.05.2024 відсутня.» та у наданому рішенні №П/С №914190834514 від 14.08.2025 (аркуш №2) про відмову у виплаті недоотриманої пенсії за результатами розгляду заяви від 05.08.2025 №7343 ОСОБА_1 (не направлялось Позивачеві та представнику) «…Отже, право на нарахування (перерахунок) пенсійних виплат є нерозривно пов`язаним з особою пенсіонера. На підставі вищевикладеного, сума недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 за період з 01.04.2024 по 31.05.2024 відсутня.»

До того ж, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом №208 від 04.03.2025 вказується, що спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: недоотриманої пенсії за період з 01.04.2024 по 31.05.2024, розмір якої складає 6508,52 грн., а також наявної заборгованості по виплаті пенсії, яка обліковувалась в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як заборгованість за рішенням Донецького окружного адміністративного суду.

Вказані у свідоцтві про право на спадщину за законом №208 від 04.03.2025 відомості були отримані нотаріусом за його запитом від відділу обслуговування громадян №12 управління обслуговування громадян Головного управління Документ сформований в системі Пенсійного фонду України в Донецькій області, згідно з довідкою №0500-0215- 8/106102 від 01.11.2024, посилання на яку міститься у свідоцтві.

Отже суми та періоди, зазначені Позивачем у позовній заяві, підтверджуються документами, наданими безпосередньо Відповідачем, з чого вбачається, що у відзиві на позов Відповідач надає до суду неправдиві відомості, стверджуючи про те, що розмір недоотриманої пенсії складає 123524,95 грн., та про не нарахування пенсії за період 01.04.2024 по 31.05.2024.

Враховуючи те, що за твердженням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у відзиві на позов (аркуш №6, аркуш №8), остання виплата заборгованості з пенсійних виплат відбулася в грудні 2023 року у розмірі 0,62 грн., ще за життя ОСОБА_2 , а подальші виплати відповідачем не проводились (ні щомісячні, ні на сплату заборгованості за рішенням від 02.06.2022 Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/13227/21), тобто, сума заборгованості не зменшувалась, а матеріали справи не місять доказів протилежного, то загальна сума заборгованості недоотриманої пенсії станом на 05.05.2026 не може складати 123524,95 грн.

Така поведінка Відповідача свідчить про невиконання суб`єктом владних повноважень, як учасником даної справи, своїх обов`язків, передбачених пунктами 1, 2, 5 ч. 2 ст. 44 ЦПК України та має наміром ввести суд в оману при встановленні обставин у даній справі.

Неправдиві відомості, надані у відзиві на позов Відповідачем, також підтверджуються його твердженням про виконання ним рішення від 02.06.2022 Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/13227/21, заборгованість за яким увійшла до складу спадщини, оскільки зазначене рішення у справі №200/13227/21 не було виконано Відповідачем за життя ОСОБА_2 .

Доказів на підтвердження повного виконання рішення від 02.06.2022 Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/13227/21 Відповідачем не надано.

Отже, Позивачем заявлена вимога про стягнення недоотриманої пенсії, що увійшла до складу спадщини ОСОБА_2 , сума якої включена до суми заборгованості з пенсійних виплат за рішенням від 02.06.2022 Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/13227/21.

Зазначене підтверджує, що Позивач не заявляв вимогу про стягнення коштів, які не були нараховані померлому.

Безпідставним також є посилання Відповідача на те, що зміст позовних вимог фактично зводиться до включення до складу спадщини того майна, якого не існує та право на яке спадкодавець за час життя не набув, оскільки, на думку відповідача, ОСОБА_2 за життя не набув право власності на свої пенсійні виплати, розмір яких було стягнуто на його користь з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за рішенням від 02.06.2022 Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/13227/21 та які увійшли до складу спадщини.

Тому, просять суд позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про стягнення недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 у розмірі 130033,47 грн., в порядку спадкування за законом – задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти, набуті нею у порядку спадкування за законом у розмірі 130033,47грн., а також судові витрати, що складаються із суми судового збору у розмірі 1064,96 грн., та витрат пов`язаних із наданням правничої допомоги у розмірі 10000,00 грн.

Суд, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про стягнення грошових сум у вигляді недоотриманої пенсії, підлягають задоволенню в з наступних підстав.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Руїз Торіха проти Іспанії» від 09 грудня 1994, заява № 18390/91 вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Згідно з вимогами ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав є визнання права.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2022 року частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного управління пенсійного фонду України , визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо припинення виплати ОСОБА_2 пенсії з 01.03.2016 року, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити ОСОБА_2 нарахування та виплати пенсії з 01.03.2016 року та виплатити заборгованість, яка утворилася з 01 березня 2016 року.

Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 08 серпня 2024 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Донецьку Донецької області.

04.03.2025 року позивач отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі за №208, відповідно до якого спадщина складається з недоотриманої пенсії за період з 01.04.2024 по 31.05.2024 у розмірі 6508,52 грн., а також наявної заборгованості по виплаті пенсії, яка обліковувалась в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як заборгованість за рішенням Донецького окружного адміністративного суду (довідка №0500-0215-8/106102 від 01.11.2024 відділу обслуговування громадян №12 управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області).

Згідно з даними спадкової справи № 20/2024, заведеної Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малаховим М.С. до майна померлого ОСОБА_2 , листом Головного управління ПФУ в Донецькій області від 16.07.2025 року, наданому на запит нотаріуса в доповнення до раніше направленої відповіді №0500-0215-8/106102 від 01.11.2024 року повідомлено, що в Головному управління Пенсійного фонду України в Донецькій області обліковується сума, нарахована на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02.062022 року по справі № 200/13227/21, яке набрало законної сили 21.09.2022 року щодо зобов`язання поновити ОСОБА_2 нарахування та виплати пенсії з 01.03.2016 року та виплатити заборгованість, яка утворилася з 01.03.2016 року. По пенсійній справі ОСОБА_2 наявний залишок недоотриманої пенсії за період з 01.03.2016 – 31.10.2022 року у сумі 123524,95 грн.

Таким чином у судовому засіданні встановлено, що нотаріусом позивачу видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті її батька ОСОБА_2 на недоотриману спадкодавцем пенсію за період з 01.04.2024 по 31.05.2024 у розмірі 6508,52 грн. та за період з 01.03.2016 – 31.10.2022 року у сумі 123524,95 грн.

Загальний розмір нарахованої при житті спадкодавцю ОСОБА_2 та не отриманої ним пенсії становить 130033,47 грн. (123524,95 грн+6508,52 грн.).

З метою отримання наведеної суми недоотриманої пенсії позивач неодноразово зверталася до відповідача з відповідними заявою. Проте, відповідачем не виплачені суми недоотриманої пенсії за вказані у Свідоцтві про право на спадщину за законом період та розмірі.

При цьому, наявність заборгованості по недоотриманої спадкодавцем пенсії за періоди з 01.03.2016 - 31.10.2022 року та з 01.04.2024 - 31.05.2024 року у розмірі 130033,47 грн. відповідачем визнається у відповіді на запит представника позивача, адвоката Котовської Т.О. від 21.03.2025 року № 0500-0202-8/26063.

У зв`язку з наведеним, судом не можуть бути прийняти до уваги ствердження представника відповідача щодо необхідності відмови у задоволенні позову з підстав, що часткової виплати суми заборгованості за пенсійними виплатами за життя спадкодавця та відсутності здійснення нарахувань.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 Цивільного кодексу України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно частин першої та третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Відповідно до ст. 1219 ЦК України, не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608цього Кодексу.

Під час визначення обсягу спадщини необхідно виходити з того, що права та обов`язки, суб`єктом яких був спадкодавець на час відкриття спадщини, переходять до його спадкоємців. Спростування цієї презумпції можливе лише у випадках, коли права та обов`язки є нерозривно пов`язаними з особою спадкодавця. Отже, закон вказує, що до складу спадщини не включаються особисті немайнові права. Безпосередньою ознакою немайнових прав є невіддільність останніх від особи їхнього носія.

Пенсією є щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Таким чином, право на аліменти, пенсії та інші соціальні виплати, як на періодичні платежі, не входить до складу спадщини, оскільки мають на меті матеріальне забезпечення конкретної особи, а передумовою виникнення зазначених прав у спадкодавця була його участь у сімейних, соціальних та трудових відносинах. Однак наведене правило не застосовується до випадків, коли зазначені суми були нараховані, але не одержані спадкодавцем і за умови відсутності членів його сім`ї, бажаючих їх отримати. В такому належить застосовувати ст. 1227 ЦК України.

Згідно зі ст. 1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Аналізуючи, наведені правові норми вбачається, що до складу спадщини входить сума пенсії, яка була нарахована, але не отримана спадкодавцем за життя з незалежних від нього причин.

Зміст ч. 3 ст. 52 Закону України № 1058-ІУ також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодування у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

У відповідності до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.

Таким чином, діючим законодавством, в залежності від моменту звернення, визначено два шляхи для отримання недоодержаної пенсії померлого пенсіонера, а саме: в межах шестимісячного строку з моменту смерті пенсіонера, у разі звернення членів сім`ї та зі спливом зазначеного строку спадкоємцями померлого пенсіонера.

Як зазначалось вище при оформленні прав на недоотриману пенсію після померлого пенсіонера, спадкоємцям з-поміж інших документів необхідно подати до органу, що призначає пенсію, свідоцтво про право на спадщину.

Свідоцтво про право на спадщину за законом є правовстановлюючим документом та з його отриманням позивач набула всіх прав і обов`язків спадкоємця, а отже право власності якого вона набула є правом спадкоємця на успадковане майно, й має відмінний за характером від процедури отримання членами сім`ї померлого пенсіонера сум недоодержаної пенсії.

Крім того, свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 04 березня 2025 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 на даний час є дійсним та жодним чином не оскаржене, не скасоване та не піддано сумніву. З огляду на наявність дійсного документу, що посвідчує право позивача на суму недоотриманої пенсії за період, що за межами встановленого ст. 46 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» трирічного строку, суд вважає, що виплаті підлягає сума недоотриманої пенсії померлого пенсіонера ОСОБА_2 , розмір якої визначено свідоцтвом про право на спадщину за законом.

Згідно з статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою ст. 16 Цивільного Кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності надувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Отже, ураховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання про необхідність задоволення позову ОСОБА_5 у повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивача сплачено 1064,96 гривень судового збору.

Суд прийшов до висновку про задоволення вимог позивача та стягнення з відповідача суму успадкованої недоотриманої за життя ОСОБА_2 пенсії у розмірі 130033,47 гривень. Тому, за рахунок бюджетних асигнувань, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1064,96 гривень.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зобов`язаний врахувати подані стороною у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, докази, надати їм належну оцінку і лише після цього прийняти відповідне судове рішення з цього питання.

Всупереч вищенаведеним вимогам ст. 141 ЦПК України, позивачем та представником позивача не надано доказів на підтвердження розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи - договорів, рахунків тощо, а тому у задоволенні вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.15,16,25,328,1216,1217, 1218, 1227,1261 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 4, 12, 13, 76, 78, 81, 89, 128, 141, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268, 353, 355, 356 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Котовська Тетяна Олександрівна до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про стягнення грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії померлого в порядку спадкування - задовольнити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 13486010, яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3, на користь на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , грошові кошти, набуті нею у порядку спадкування за законом у вигляді недоотриманої пенсії за життя ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 130033 (сто тридцять тисяч тридцять три) грн. 47 коп.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 13486010, яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , витрати по сплаті судового збору у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн. 96 коп.

У задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу – відмовити.

Повний текст рішення виготовлений 09 жовтня 2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Київського районного

суду м. Полтави І.О. Сидоренко