Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №382/1376/26 — Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/1376/26

Провадження № 2-о/382/28/26

РІШЕННЯ

Іменем України

24 серпня 2026 року Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кисіль О.А.

за участю секретаря Голованова В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Яготин справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в особі представника адвоката Лещенко Сергія Олександровича, заінтересована особа Яготинська міська рада Київської області про встановлення факту родинних відносин,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі в особі представника адвоката Лещенко Сергія Олександровича звернулися з позовом до Яготинського районного суду Київської області з позовом встановлення факту родинних відносин.

Згідно позовних вимог просить: встановити, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідною донькою ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановити, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживала з ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 , у віці 93 роки, померла рідна баба заявників (з боку матері) - ОСОБА_4 «Спадкодавець1», що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 28.02.2007 р.

Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді земельних ділянок, а саме: площею 0,2500 га, кадастровий номер: 3225589001:02:025:0062, наданої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та площею 0,1885 га, кадастровий номер: 3225589001:02:025:0061, наданої для ведення особистого селянського господарства, що належали Спадкодавцю1 на праві власності, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 054814 від 30 березня 2001 року.

За час життя, Спадкодавець1 не склав заповіт як розпорядження своїм майном та іншими майновими правами на випадок своєї смерті, а тому спадкування всіх її прав та обов`язків здійснюється за законом спадкоємцями в порядку черговості.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України єдиним спадкоємцем першої черги за законом є донька - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (мати заявників).

Інші спадкоємці відсутні.

На підтвердження відсутності інших спадкоємців та спадкової справи після смерті Спадкодавця1 надається інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 04.05.2026 №85103232.

Спадкоємиця ОСОБА_3 заяву про прийняття спадщини до нотаріуса не подавала, вважавши, що спадщину прийняла шляхом постійного проживання разом зі Спадкодавцем на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 , та протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не заявила про відмову від неї.

Будь-який спір щодо спадкового майна відсутній.

Постійне місце проживання та реєстрації Спадкодавця1 до дня смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ): АДРЕСА_1 (відомості про осіб місце проживання яких було зареєстроване за адресою в період з 25.01.1996 по 25.02.2007 від 22.08.2025 № 1419; акт обстеження депутата від 03.03.2026).

Постійне місце проживання Спадкоємця ОСОБА_3 з 1993 р. і до дня відкриття спадщини ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ): АДРЕСА_1 (акт обстеження депутата від 03.03.2026).

Тобто, ОСОБА_3 постійно проживала на час відкриття спадщини разом зі Спадкодавцем1 за однією за адресою.

ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 86 роки, померла мати заявників - ОСОБА_3 «Спадкодавець2».

Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді: житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; права на вищевказані земельні ділянки (кадастрові номери: 3225589001:02:025:0062, 3225589001:02:025:0061), що належали Спадкодавцю1, після смерті якого Спадкодавець2 спадщину прийняла, але належним чином не переоформила.

За час життя, Спадкодавець2 не склала заповіт як розпорядження своїм майном та іншими майновими правами на випадок своєї смерті, а тому спадкування всіх її прав та обов`язків здійснюється за законом спадкоємцями в порядку черговості.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України єдиними спадкоємцями першої черги за законом є доньки - ОСОБА_5 (заявник1) та ОСОБА_6 (заявник2).

Інші спадкоємці відсутні.

Спадкоємці, в установлений законодавством строк, подали заяви про прийняття спадщини до Яготинської державної нотаріальної контори та 22.08.2025 отримали свідоцтва про право на спадщину на вищевказаний спадковий житловий будинок, в рівних частках.

Нотаріус роз`яснив, що Спадкодавець2 своєчасно не звернулася в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини після смерті Спадкодавця1. Разом з цим у заявників, відсутні документи підтверджуючі родинні відносини між Спадкодавцями. Враховуючи вищевикладене нотаріус не може видати заявникам свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки, що належали Спадкодавцю1, після смерті якої Спадкодавець2 спадщину прийняла шляхом постійного проживання на день відкриття спадщини, але не переоформила на своє ім`я.

Встановлення вказаних фактів необхідно заявникам для одержання свідоцтв про право на спадщину за законом на земельні ділянки.

Ухвалою судді Яготинського районного суду Київської області від 11.06.2026 року відкрито провадження у справі, та призначено до розгляду в порядку окремого позовного провадження з викликом сторін, визначено строк для подання відповіді та заперечень. Зобов`язано державного нотаріуса Яготинської районної державної нотаріальної контори Київської області Сушко Л.М. ( вул. Незалежності 116, м. Яготин) надати до суду копію спадкової справи за №102/2023, відкритої після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Представник заявників в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав та просив їх задоволити.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явилася, направила на адресу суду заяву про розгляд справи в її відсутність, у вирішенні питання покладається на розсуд суду.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представника заявника, свідків, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Так, в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що ОСОБА_9 як донька навідувала свою матір ОСОБА_3 , а потім, оскільки ОСОБА_3 погано себе почувала, то ОСОБА_9 будучи її донькою з червня 2023 року з нею проживала та доглядала за нею.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показала, що вона була сусідкою, ОСОБА_9 як донька навідувала свою матір ОСОБА_3 , а потім, оскільки ОСОБА_3 погано себе почувала, то ОСОБА_9 будучи її донькою влітку 2023 року з нею проживала та доглядала за нею, проживала більше пів року ОСОБА_3 з ОСОБА_9 ..

Приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства» № 4451/70).

В силу ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна людина, права і свободи якої, викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (рішення від 17 червня 2011 року, заява № 21037/05), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.

Згідно із ст. 76 ЦПК України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 , у віці 93 роки, померла рідна баба заявників (з боку матері) - ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді земельних ділянок, а саме: площею 0,2500 га, кадастровий номер: 3225589001:02:025:0062, наданої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та площею 0,1885 га, кадастровий номер: 3225589001:02:025:0061, наданої для ведення особистого селянського господарства, що належали ОСОБА_4 на праві власності, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 054814 від 30 березня 2001 року.

За час життя, ОСОБА_4 не склала заповіт як розпорядження своїм майном та іншими майновими правами на випадок своєї смерті, а тому спадкування всіх її прав та обов`язків здійснюється за законом спадкоємцями в порядку черговості.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України єдиним спадкоємцем першої черги за законом є донька - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (мати заявників). Інші спадкоємці відсутні.

ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 86 роки, померла мати заявників - ОСОБА_3 .

Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді: житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; права на вищевказані земельні ділянки (кадастрові номери: 3225589001:02:025:0062, 3225589001:02:025:0061), що належали ОСОБА_4 , після смерті якого ОСОБА_3 спадщину прийняла, але належним чином не переоформила.

За час життя, ОСОБА_3 не склала заповіт як розпорядження своїм майном та іншими майновими правами на випадок своєї смерті, а тому спадкування всіх її прав та обов`язків здійснюється за законом спадкоємцями в порядку черговості.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України єдиними спадкоємцями першої черги за законом є доньки - ОСОБА_5 (заявник1) та ОСОБА_6 (заявник2). Інші спадкоємці відсутні.

Спадкоємці, в установлений законодавством строк, подали заяви про прийняття спадщини до Яготинської державної нотаріальної контори та 22.08.2025 отримали свідоцтва про право на спадщину на вищевказаний спадковий житловий будинок, в рівних частках.

Нотаріус у листі роз`яснив, що ОСОБА_3 своєчасно не звернулася в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 . Разом з цим у заявників, відсутні документи підтверджуючі родинні відносини між Спадкодавцями. Враховуючи вищевикладене нотаріус не може видати заявникам свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки, що належали ОСОБА_4 , після смерті якої ОСОБА_3 спадщину прийняла шляхом постійного проживання на день відкриття спадщини, але не переоформила на своє ім`я. (а.с.9-38)

Згідно спадкової справи №102/2023 до майна померлої ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 вбачається, що з заявами про прийняття спадщини до державного нотаріуса звернулися доньки померлої ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.59-133)

Суд, розглянувши подані заявником матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до таких висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 293 ЦП К України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення суд розглядає в порядку окремого провадження.

За умовами ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Згідно із ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами: перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню: реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення: проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до положень ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1261 ЦПК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини у строки визначені ст.1270 ЦК України, але за умови, якщо на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Тобто, щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.

Згідно з п.1 постанови Пленуму ВСУ №5 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; - заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Пленум Верховного Суду України у пункті 7 своєї постанови «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 роз`яснив, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Верховний Суд України в листі від 01.01.2012 «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначає, що заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути, зокрема, спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв`язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки. Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом).

При цьому до заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися такі документи та докази: 1) докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, господарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); 2) довідки органів реєстрації актів цивільного стану (далі - РАЦС) про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; 3) пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.

В даному випадку встановлення факту родинних відносин необхідно заявнику для продовження оформлення спадкового майна.

Таким чином, факт родинних відносин має юридичне значення.

У зв`язку з вищезазначеним, заслухавши пояснення свідків, перевіривши надані суду докази на обґрунтування заявлених вимог, повно та всебічно дослідивши надані заявником документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги заявлені заявником, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин є обґрунтованою та підтвердженою належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69, 76, 78, 116, 175, 315-316 ЦПК України, ст.ст. 16, 29, 1217, 1223, 1261, 1268, 1270, 1272 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України за №5 від 31.03.95 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», Постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в особі представника адвоката Лещенко Сергія Олександровича, заінтересована особа Яготинська міська рада Київської області про встановлення факту родинних відносин, задовольнити.

Встановити, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідною донькою ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановити, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживала з ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, після проголошення повного рішення 08 жовтня 2026 року, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 08.10.2026 року.

Суддя Кисіль О. А.