Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №295/7970/26 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/7970/26

Категорія 35

2/295/4307/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі головуючої судді Стрілецької О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом, поданим представником Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Миру 23Б» – адвокатом Невеською Олександрою Олександрівною, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги,

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

Адвокат Невеська О.О. шляхом використання Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд» звернулась з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території за період з 01.08.2024 по 30.04.2026 у розмірі 16 340,92 грн, з яких 9258,06 грн – основний борг; 4752,00 грн – пеня; 485,00 грн – 3% річних; 1845,86 – інфляційні, а також судові витрати.

Позов обґрунтований тим, що власниками квартир будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , було створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Миру 23Б».

Згідно з рішенням загальних зборів співвласників будинку від 16.09.2021 встановлений тариф на внесок на утримання будинку в розмірі 6,58 грн за 1 кв. м.

Позивач посилається на те, що квартира АДРЕСА_2 належала на праві власності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спадкоємцем за законом, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , є її син ОСОБА_1 , до якого в порядку спадкування перейшов обов`язок сплатити заборгованість за спожиті за життя спадкодавця послуги.

Отже, відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 не сплачує внески, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у сумі 9512,42, грн, яку позивач просить стягнути на свою користь.

Також на підставі ст. 625 ЦК України просить стягнути 485,00 грн - 3% річних, 1845,86 грн - інфляційні, нараховані за зазначений вище період, а також 4752,00 грн пені, яка нарахована у подвійному розмірі облікової ставки Національного Банку України.

ІІ. Процедура та позиції сторін

Згідно з ухвалою суду від 23.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі направлялась відповідачу за зареєстрованим місцем його проживання, однак поштове відправлення повернулось на адресу суду не врученим з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. 51-52), а відтак на підставі п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України відповідач вважається таким, що копію процесуального рішення отримав.

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Сторони не скористались своїм правом та не подали до суду клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Заяви по суті справи до суду також не надходили.

ІІІ. Національне законодавство, яке підлягає застосуванню, обставини, встановлені судом, докази на їх підтвердження, оцінка та мотиви суду

У статті 322 ЦК України передбачений обов`язок власника утримувати майно, що йому належить.

Згідно зі ст. 162 ЖК України власники (споживачі) повинні щомісячно здійснювати оплату за отримані комунальні послуги у строки встановлені договором або законом. Плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань співвласників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законами України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

В частинах 1, 4 статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами; основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

У частині 5 статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання.

Статтею 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначені обов`язки співвласника, згідно з якою співвласник зобов`язаний, зокрема, виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; виконувати передбачені статутними документами обов`язки перед об`єднанням.

У пунктах 1, 5, 10 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що співвласники зобов`язані, зокрема, виконувати рішення зборів співвласників; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на управління багатоквартирним будинком, в тому числі включають: витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічної переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку та інше; невикористання власником належної йому квартири чи нежитлово приміщення або відмова від використання спільного майна, не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання має право відповідно законодавства та статуту об`єднання, зокрема, встановлювати порядок сплати, перелік, розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного ремонтного фондів; визначати підрядника, укладати договори про управління, експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків та платежів.

Нормами статтей 525, 526, 530 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а також встановлений у зобов`язанні строк (термін) його виконання.

Положенням статті 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до пункту 1 розділу І Статуту ОСББ «Миру 23Б», затвердженого загальними зборами співвласників будинку АДРЕСА_1 , протокол №1/2025 від 28.04.2025, позивач створений власниками квартир та нежитлових приміщень цього багатоквартирного будинку (а. с. 7-16).

Метою створення ОСББ «Миру 23Б» відповідно до пункту 1 розділу ІІ Статуту є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутом.

Відповідно до пункту 2 розділу V Статуту співвласник зобов`язаний, зокрема, своєчасно сплачувати належні внески і платежі та дотримуватись правил користування житловими приміщеннями.

Право власності на квартиру АДРЕСА_2 з 11.06.2009 на підставі рішення Богунського районного суду м. Житомир від 27.04.2009 було зареєстровано за ОСОБА_2 , що підтверджується змістом Інформації з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно від 11.09.2009 (на звороті а. с. 16).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується змістом свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 20).

ОСОБА_1 у встановлений законом строк подав заяву про вступ у спадщину після смерті матері ОСОБА_2 , отримав свідоцтво про право на спадщину за законом (а. с. 17).

Право власності на квартиру АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 30.09.2025 зареєстроване за ОСОБА_1 (а. с.16).

Таким чином, ОСОБА_1 як власник майна, є споживачем послуг, які надає позивач.

Відповідно до рішення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , яке оформлене та затверджене протоколом № 2 від 16.09.2021, встановлений перелік і розмір внесків житлових приміщень співвдасників будинку, на утримання будинку та прибудинкової території,який становить 6 грн 58 коп за 1 кв.м. від загальної площі приміщення, що належить співвласникові (а. с. 26-27).

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 по сплаті внесків з утримання будинку та прибудинкової території утворилась за період з 01.08.2024 по 30.04.2026, яка становить 9258,06 грн (а. с. 21).

Приписами ст. 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У статті 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із частинами 1,3,5 статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Зі змісту ч. 2 ст. 1219 ЦК України вбачається, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

За правилами ст. 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Виходячи з аналізу ст. 608, 1219 ЦК України, характер спірних зобов`язальних правовідносин, які виникли між сторонами, допускає правонаступництво.

У постанові Верховного Суду від 15.03.2018 в справі № 401/710/15-ц зроблений висновок, що прийнявши спадщину відповідач набув право на квартиру, успадкувавши також права та обов`язки спадкодавця. Отже, незалежно від того чи отримав він свідоцтво про право на спадщину та/чи здійснив реєстрацію прав власника на успадковане нерухоме майно, він має нести тягар утримання майна, що йому належить.

На підставі наведених вище правових норм суд робить висновок, що до ОСОБА_1 , який прийняв спадщину, в порядку спадкування перейшли обов`язки щодо сплати заборгованості по сплаті внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, яка утворилась за життя спадкодавця, в тому числі, яка є предметом цього позову, та щодо сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, право на яке він набув у порядку спадкування з моменту смерті спадкодавця.

Таким чином, суд визнає обгрунованими вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за надані послуги.

У позовній заяві, окрім боргу за внесками, позивач просив стягнути інфляційні та річні як відповідальність за порушення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань (висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц).

На підставі постанови Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації)

Отже, ця постанова поширюється на послуги, які надаються в будинках, в яких діють об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі строк дії режиму воєнного стану неодноразово продовжувався, який діє по цей час.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», який був затверджений на підставі наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, і який втратив чинність, та Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, протягом періоду, за який нарахована заборгованість відповідачу, м. Житомир не відноситься до території, на якій велися або ведуться активні бойові дії.

Саме з цих підстав норми постанови Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» не застосовуються до спірних з відповідачем правовідносин.

На підставі наведених норм права суд вважає, що оскільки відповідач допустив неналежне виконання грошового зобов`язання, внаслідок чого виникла заборгованість, наявні правові підстави для стягнення з ОСОБА_1 інфляційних і трьох відсотків річних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

За період з 01.08.2024 по 30.04.2026 позивачем на заборгованість відповідача нараховані 3% річних у розмірі 485,00 грн та інфляційні в розмірі 1845,85 грн, які підлягають стягненню на його користь.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне внесення плати за надані послуги, яка також нарахована за період з 01.08.2024 по 30.04.2026, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що становить 4752,00 грн (а. с. 31).

Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 549 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню у розмірі, встановленому у договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.

На підставі наведених норм права суд вважає, що оскільки відповідач допустив неналежне виконання грошового зобов`язання, внаслідок чого виникла заборгованість, наявні правові підстави для стягнення з ОСОБА_3 пені.

Позивач нарахував пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Разом з тим, відповідно до рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , яке оформлене та затверджене протоколом № 2 від 16.09.2021, встановлено, що за несвоєчасну сплату внесків на суму прострочених платежів нараховується пеня в розмірі у розмірі 0.1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше суми прострочених платежів.

Враховуючи, що Цивільний кодекс України базується на принципі свободи договору, співвласниками багатоквартирного будинку прийнято рішення про нарахування пені у розмірі 0.1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше суми прострочених платежів, а відтак нарахування пені в подвійному розмірі облікової ставки Національного Банку України є неправомвірним.

Розмір пені, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 за несвоєчасну сплату внесків на утримання житлового приміщення, становить 2639,78 грн (а. с. 31), який нарахований за такою формулою: щомісячний платіж, який виник у поточному місяці у сумі 440,86 грн, який не змінювався, Х на 0.1% (розмір пені) Х на кількість днів прострочення (від дня виникнення прострочення зі сплати щосячного внеску з 20 числа кожного місяця, оскільки щомісячний платіж за внесками підлягає сплаті до 20 числа кожного наступного місяця, по 30.04.2026). Загальний розмір пені обчислений шляхом додавання нарахованої неустойки за кожен місяць, за який виникла заборгованість.

Проаналізувавши надані позивачем докази в їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, надавши оцінку нормам матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що відповідач допустив неналежне виконання грошового зобов`язання, що призвело до порушення майнових прав позивача, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню частково з підстав наведених по тексту рішення, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 14228,70 грн.

ІV. Розподіл судових витрат

Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Отже, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 2895,36 грн (3328,00 грн х 87% від задоволених вимог).

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат на оплату професійної правничої допомоги у сумі 11000,00 грн підтверджено змістом протоколу №1 погодження гонорару за юридичні послуги від 07.05.2026; актом №1 приймання – передачі юридичних послуг у справі №295/7970/26 від 19.08.2026, які складаються зі складання позовної заяви, підготовки інших документів, претензій, заяв тощо; платіжними інструкціями № 855 від 19.05.2026 та № 899 від 19.08.2026 про оплату послуг адвоката в загальному розмірі 11000,00 грн (а. с. 54-57).

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

У постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 та у додатковій постанові від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц зазначено, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, постанова від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80, від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Відповідно до послідовної практики Верховного Суду, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (постанови Верховного Суду від 09.03.2021 у справі № 200/10535/19-а, від 18.03.2021 у справі № 520/4012/19, від 23.04.2021 у справі № 521/15516/19, від 14.06.2021 у справі № 826/13244/16).

За правилами п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з огляду на часткове задоволення позовних вимог, розмір правничої допомоги до стягнення мав би становити 9570,00 грн (11000,00 грн х 87% від задоволених вимог)

Разом з тим, враховуючи категорію і складність цієї справи, яка за характером спірних правовідносин є малозначною, розглянута у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, розмір заявлених до стягнення вимог становить 16340,92 грн, те, що позовні вимоги задоволені частково, беручи до уваги обсяг та характер виконаної адвокатом роботи, яка складається фактично з підготовки позовної заяви та направлення її до суду, виходячи з принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності наданих адвокатських послуг, суд робить висновок, що заявлені до стягнення витрати на надання правничої допомоги у сумі 11000,00 грн підлягають зменшенню, судом не встановлена їх доцільність і необхідність у такому розмірі, а тому суд стягує з відповідача на користь позивача витрати з надання правничої допомоги у сумі 3000,00 грн.

Керуючись ст. 2, 7, 10-13, 76-83, 133, 141, 259, 263-268, 280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Миру 23Б» заборгованість, яка утворилась за період з 01.08.2024 по 30.04.2026, у розмірі 14228,70 грн, яка складається із заборгованості по внескам на утримання житлового будинку та прибудинкової території – 9258,06 грн, 3% річних – 485,00 грн, інфляційні – 1845,86 грн, пеня – 2639,78 грн, а також судовий збір у розмірі 2895,36 грн та витрати з надання правничої допомоги в розмірі 3000,00 грн.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Миру 23Б», місцезнаходження: м. Житомир, просп. Миру, 23Б, код ЄДРПОУ: 44183287.

Представник позивача: адвокат Невеська Олександра Олександрівна, робоча адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя О.В. Стрілецька