Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №910/8812/25 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року

м. Київ

cправа № 910/8812/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючої, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Колосова О. П.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (самопредставництво),

відповідача - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2026 (колегія суддів: Сковородіна О. М. - головуюча, Мальченко А. О., Горбасенко П. В.) у справі

за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_2"

про стягнення ІНФОРМАЦІЯ_3,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У липні 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_2" (далі - ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2"), у якому просило стягнути з відповідача на користь позивача ІНФОРМАЦІЯ_8

1.2. Позовні вимоги ІНФОРМАЦІЯ_1 обґрунтовані порушенням ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2" договору про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 21.04.2023 № 286/3/23/232 (далі - договір про закупівлю від 21.04.2023 № 286/3/23/232) в частині своєчасної поставки товару. Оскільки відповідач не дотримався строків поставки товару, передбачених договором про закупівлю від 21.04.2023 № 286/3/23/232, то позивач пред`явив до стягнення з ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2" пеню та штраф.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 у справі № 910/8812/25 задоволено позов ІНФОРМАЦІЯ_1.

Вирішено стягнути з ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2" на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 1 206 405,00 грн пені, 768 600,00 грн штрафу та ІНФОРМАЦІЯ_5 витрат зі сплати судового збору.

2.2. Господарський суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ІНФОРМАЦІЯ_1, виходив із того, що ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2" поставило товар із пропуском строку, передбаченого договором про закупівлю від 21.04.2023 № 286/3/23/232. При цьому місцевий господарський суд, перевіривши розрахунок штрафних санкцій, наданий позивачем, виснував про його правильність. Господарський суд першої інстанції, встановивши такі обставини, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ІНФОРМАЦІЯ_1.

2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2026 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 у справі № 910/8812/25 та ухвалено нове рішення, яким позов ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволено частково.

Вирішено стягнути з ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2" на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 витрат зі сплати судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

2.4. Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції, виходив із того, що в цьому випадку ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2" не було належним чином повідомлено про розгляд справи в суді першої інстанції, оскільки місцевий господарський суд помилково надсилав процесуальні документи на неправильну адресу.

За таких обставин апеляційний господарський суд із покликанням на пункт 3 частини 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України виснував про наявність обов`язкової підстави для скасування рішення господарського суду першої інстанції з огляду на неповідомлення ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2" про розгляд цієї справи в суді першої інстанції.

Крім того, апеляційний господарський суд установив, що ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2" допустило порушення строку поставки товару за договором про закупівлю від 21.04.2023 № 286/3/23/232. При цьому апеляційний господарський суд, перевіривши розрахунок штрафних санкцій, наданий позивачем, зазначив про його обґрунтованість. Водночас, як установив суд, в апеляційній скарзі ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2" на рішення суду першої інстанції викладена заява відповідача про зменшення штрафних санкцій.

Апеляційний господарський суд, установивши відсутність доказів щодо заподіяння позивачу збитків, фактичне виконання відповідачем основного зобов`язання в повному обсязі, з метою дотримання балансу інтересів сторін і недопущення перетворення неустойки на несправедливо надмірний тягар для боржника дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру пред`явлених до стягнення пені та штрафу на 50 %. Крім того, за висновком апеляційного господарського суду, саме такий розмір відповідальності є пропорційним, справедливим і відповідає засадам розумності.

При цьому, за висновком апеляційного господарського суду, оскільки на відповідача покладається обов`язок відшкодувати позивачу ІНФОРМАЦІЯ_5 судового збору за подання позовної заяви, а на позивача покладається обов`язок відшкодувати відповідачу ІНФОРМАЦІЯ_6 судового збору за подання апеляційної скарги, то в цьому випадку належить здійснити взаємозалік. Апеляційний господарський суд зазначив, що різниця, яка підлягає стягненню із ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2" на користь ІНФОРМАЦІЯ_1, складає ІНФОРМАЦІЯ_7 (ІНФОРМАЦІЯ_5 - ІНФОРМАЦІЯ_6), а сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Частково не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2026 у справі № 910/8812/25, до Верховного Суду звернулося ІНФОРМАЦІЯ_1 з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену постанову в частині розподілу судових витрат та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2" на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 витрат зі сплати судового збору.

3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначає, що оскаржувана постанова апеляційного господарського суду в частині розподілу судових витрат ухвалена з порушенням норм процесуального права. ІНФОРМАЦІЯ_1, звертаючись із касаційною скаргою, покликається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. ІНФОРМАЦІЯ_1 вважає, що апеляційний господарський суд, ухвалюючи постанову в оскаржуваній частині, порушив приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України та не врахував висновки щодо застосування цієї процесуальної норми права, викладені в додатковій постанові Верховного Суду від 27.11.2024 у справі № 910/12603/23 та постановах Верховного Суду від 10.03.2021 у справі № 904/5702/19, від 29.04.2025 у справі № 911/3065/23.

Скаржник із покликанням на неврахування апеляційним господарським судом висновків Верховного Суду, викладених у зазначених постановах, стверджує, що спір у цій справі виник виключно внаслідок неправомірних дій ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2". За таких обставин ІНФОРМАЦІЯ_1 вважає, що у випадку зменшення судом неустойки на підставі статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України сплачений позивачем судовий збір повністю покладається на відповідача як на винну сторону. Однак, за доводами скаржника, апеляційний господарський суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, помилково цього не врахував.

3.4. ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2" у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін. На думку ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2", апеляційний господарський суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, не допустив порушень норм процесуального права. Крім того, ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2" вважає, що правовідносини у справах, на які покликається ІНФОРМАЦІЯ_1, є неподібними із правовідносинами в цій справі, яка розглядається.

4. Позиція Верховного Суду

4.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

4.2. Заслухавши суддю-доповідачку, пояснення позивача, дослідивши доводи, наведені в касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія суддів зазначає таке.

4.3. Предметом позову в цій справі є вимоги ІНФОРМАЦІЯ_1 до ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2" про стягнення з відповідача на користь позивача ІНФОРМАЦІЯ_8

4.4. Позовні вимоги ІНФОРМАЦІЯ_1 обґрунтовані порушенням ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2" договору про закупівлю від 21.04.2023 № 286/3/23/232 в частині своєчасної поставки товару. Оскільки відповідач не дотримався строків поставки товару, передбачених договором про закупівлю від 21.04.2023 № 286/3/23/232, то позивач пред`явив до стягнення з ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2" пеню та штраф.

4.5. Господарський суд першої інстанції, розглянувши справу № 910/8812/25 по суті позовних вимог, дійшов висновку про задоволення позову ІНФОРМАЦІЯ_1.

4.6. Апеляційний господарський суд, переглянувши рішення господарського суду першої інстанції, частково не погодився з висновками місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позову ІНФОРМАЦІЯ_1. Тому апеляційний господарський суд скасував рішення господарського суду першої інстанції та ухвалив нове рішення, яким частково задовольнив позов ІНФОРМАЦІЯ_1.

4.7. ІНФОРМАЦІЯ_1 не погоджується з висновками апеляційного господарського суду в частині розподілу судових витрат, а тому звернулося з касаційною скаргою на постанову апеляційного господарського суду. Таким чином, предметом касаційного перегляду є постанова апеляційного господарського суду у справі № 910/8812/25 виключно в частині розподілу судових витрат.

4.8. Отже, під час касаційного провадження Верховний Суд у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, здійснює перегляд оскаржуваної постанови тільки в частині розподілу судових витрат.

4.9. ІНФОРМАЦІЯ_1, звертаючись із касаційною скаргою, покликається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

4.10. Пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

4.11. Касаційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 з покликанням на положення пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України мотивована тим, що апеляційний господарський суд, ухвалюючи постанову в оскаржуваній частині, порушив приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України та не врахував висновки щодо застосування цієї процесуальної норми права, викладені в додатковій постанові Верховного Суду від 27.11.2024 у справі № 910/12603/23 та постановах Верховного Суду від 10.03.2021 у справі № 904/5702/19, від 29.04.2025 у справі № 911/3065/23.

4.12. Колегія суддів установила, що в додатковій постанові Верховного Суду від 27.11.2024 у справі № 910/12603/23 викладено висновок, який, на думку скаржника, не було враховано апеляційним господарським судом під час ухвалення оскаржуваної постанови:

"3.8. Отже, справедливим, і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, є застосування частини 9 статті 129 ГПК України та необхідність покладення на відповідача сплаченого позивачем судового збору до суду першої, апеляційної, касаційної інстанцій, оскільки спір у даному випадку виник внаслідок неправильних дій відповідача".

4.13. Верховний Суд установив, що в постанові Верховного Суду від 10.03.2021 у справі № 904/5702/19 викладено висновок, на неврахування якого апеляційним господарським судом покликається ІНФОРМАЦІЯ_1:

"3.15. Разом із тим, колегія суддів відзначає, що у постанові Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 902/339/16 наведено правовий висновок, відповідно до якого судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки. Такої правової позиції суди дотримувались виходячи із того, що вона була підтримана Пленумом Вищого господарського суду України (пункт 3.17.4 постанови № 18 від 26.12.2011)".

4.14. Колегія суддів установила, що в постанові Верховного Суду від 29.04.2025 у справі № 911/3065/23 викладено висновок, який, на думку ІНФОРМАЦІЯ_1, не враховано апеляційним господарським судом:

"5.42. Водночас Верховний Суд зазначає, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення не є наслідком необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а є виключно застосуванням судом свого права на таке зменшення, передбаченого законодавством. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 19.12.2024 у справі № 922/1248/24, від 03.04.2018 у справі № 902/339/16, від 10.03.2021 у справі № 904/5702/19, від 14.06.2022 у справі № 905/2135/19".

4.15. Скаржник із покликанням на неврахування апеляційним господарським судом висновків Верховного Суду, викладених у зазначених постановах, стверджує, що спір у цій справі виник виключно внаслідок неправомірних дій ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2".

За таких обставин ІНФОРМАЦІЯ_1 вважає, що у випадку зменшення судом неустойки на підставі статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України сплачений позивачем судовий збір повністю покладається на відповідача як на винну сторону. Однак, за доводами скаржника, апеляційний господарський суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, помилково цього не врахував.

4.16. Верховний Суд, проаналізувавши висновки, на які покликається скаржник, перевіривши та надавши оцінку доводам ІНФОРМАЦІЯ_1, зазначає, що згідно із частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

4.17. Пунктом 2 частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

4.18. Отже, Верховний Суд зазначає, що розподіл судового збору залежить від правомірності та обґрунтованості пред`явлених позовних вимог. Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 29.04.2025 у справі № 911/3065/23, на яку покликається скаржник.

4.19. У справі, що розглядається, апеляційний господарський суд установив, що ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2" допустило порушення строку поставки товару за договором про закупівлю від 21.04.2023 № 286/3/23/232. При цьому апеляційний господарський суд, перевіривши розрахунок штрафних санкцій, наданий позивачем, зазначив про його обґрунтованість.

4.20. Водночас, як установив суд, в апеляційній скарзі ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2" на рішення суду першої інстанції викладена заява відповідача про зменшення штрафних санкцій. Апеляційний господарський суд, установивши відсутність доказів щодо заподіяння позивачу збитків, фактичне виконання відповідачем основного зобов`язання в повному обсязі, з метою дотримання балансу інтересів сторін і недопущення перетворення неустойки на несправедливо надмірний тягар для боржника дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру пред`явлених до стягнення пені та штрафу на 50 %. Крім того, за висновком апеляційного господарського суду, саме такий розмір відповідальності є пропорційним, справедливим і відповідає засадам розумності.

4.21. При цьому, за висновком апеляційного господарського суду, оскільки на відповідача покладається обов`язок відшкодувати позивачу ІНФОРМАЦІЯ_5 судового збору за подання позовної заяви, а на позивача покладається обов`язок відшкодувати відповідачу ІНФОРМАЦІЯ_6 судового збору за подання апеляційної скарги, то в цьому випадку належить здійснити взаємозалік. Апеляційний господарський суд зазначив, що різниця, яка підлягає стягненню із ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2" на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 складає ІНФОРМАЦІЯ_7 (ІНФОРМАЦІЯ_5 - ІНФОРМАЦІЯ_6), а сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

4.22. Проте Верховний Суд зазначає, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення не є наслідком необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а є виключно застосуванням судом свого права на таке зменшення, передбаченого законодавством.

Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 29.04.2025 у справі № 911/3065/23, від 19.12.2024 у справі № 922/1248/24, від 03.04.2018 у справі № 902/339/16, від 10.03.2021 у справі № 904/5702/19, від 14.06.2022 у справі № 905/2135/19, на неврахування яких обґрунтовано покликається скаржник.

4.23. У цій справі, за встановленими апеляційним господарським судом обставинами, зменшення розміру пені та штрафу не було наслідком необґрунтованості позовних вимог, а тому розподіл судового збору повинен був здійснюватися пропорційно до розміру позовних вимог, які були визнані судом обґрунтованими. Це підтверджується висновками щодо вирішення питання про розподіл судового збору, викладеними в постановах Верховного Суду від 29.04.2025 у справі № 911/3065/23, від 10.03.2021 у справі № 904/5702/19, від 16.10.2019 у справі № 910/143/19.

4.24. При цьому, з огляду на встановлені господарськими судами обставини справи, колегія суддів погоджується з доводами скаржника про те, що спір у цій справі виник виключно внаслідок неправомірних дій ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2.

4.25. За таких обставин апеляційний господарський суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, дійшов помилкового висновку про наявність у цьому випадку покладення на позивача обов`язку із відшкодування відповідачу ІНФОРМАЦІЯ_6 судового збору за подання апеляційної скарги.

4.26. Наведене свідчить про те, що апеляційний господарський суд неправильно застосував положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

4.27. При цьому Верховний Суд визнає необґрунтованими доводи ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2" про те, що правовідносини у справах, на які покликається ІНФОРМАЦІЯ_1, є неподібними із правовідносинами в цій справі, що розглядається. Колегія суддів зазначає, що висновки Верховного Суду щодо застосування положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України є загальними та універсальними.

4.28. Таким чином, наведені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, підтвердилися.

4.29. З урахуванням наведеного витрати щодо сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі ІНФОРМАЦІЯ_5 підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, а витрати щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на відповідача. За таких обставин у цьому випадку необхідно додатково стягнути з ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2" на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 судового збору за подання позовної заяви.

4.30. Тому Верховний Суд вважає за необхідне змінити оскаржувану постанову апеляційного господарського суду в частині розподілу судових витрат, додатково стягнувши з ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2" на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 судового збору за подання ІНФОРМАЦІЯ_10 позовної заяви. В частині стягнення з ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2" на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 витрат зі сплати судового збору оскаржувану постанову апеляційного господарського суду належить залишити без змін.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.3. За змістом частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.4. Пунктом 3 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

5.5. Частинами 1, 4 статті 311 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

5.6. З урахуванням меж перегляду справи в суді касаційної інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені в касаційній скарзі, підтвердилися, а тому постанову апеляційного господарського суду в оскаржуваній частині належить змінити в частині розподілу судових витрат, додатково стягнувши з ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2" на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 судового збору за подання ІНФОРМАЦІЯ_10 позовної заяви. В частині стягнення з ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2" на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 витрат зі сплати судового збору оскаржувану постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін.

6. Судові витрати

Оскільки за подання касаційної скарги судовий збір не сплачувався, то Верховний Суд не здійснює розподіл судового збору за результатами розгляду касаційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2026 у справі № 910/8812/25 змінити в частині розподілу судових витрат, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_2" на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_9 судового збору за подання ІНФОРМАЦІЯ_10 позовної заяви.

3. У частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_2" на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 витрат зі сплати судового збору постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2026 у справі № 910/8812/25 залишити без змін.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак