Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №904/6198/25 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року

м. Київ

cправа № 904/6198/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючої, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Колосова О. П.,

за участю представників:

позивача - Марісенка А. В. (самопредставництво, в режимі відеоконференції),

відповідача - Крюкової Д. О. (адвоката, в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЛ ОІЛ"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.07.2026 (колегія суддів: Кощеєв І. М. - головуючий, Чус О. В., Дармін М. О.) та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2026 (суддя Бєлік А. Г.) у справі

за позовом Дніпровської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЛ ОІЛ"

про стягнення заборгованості за несплату орендної плати в розмірі 10 283 147,19 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У жовтні 2025 року Дніпровська міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЛ ОІЛ" (далі - ТОВ "СІЛЛ ОІЛ"), у якому просила стягнути з відповідача на користь позивача 10 283 147,19 грн несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:01:236:0017.

1.2. Позовні вимоги Дніпровської міської ради обґрунтовані порушенням ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" умов договору оренди землі від 23.10.2020 № 598 у частині сплати орендної плати за цим договором. При цьому позивач стверджував, що на момент подання позову у відповідача існує заборгованість зі сплати орендної плати за договором оренди землі від 23.10.2020 № 598 з огляду на її систематичну несплату протягом трьох років. Дніпровська міська рада, покликаючись на наведені обставини, вважала, що в цьому випадку наявні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 10 283 147,19 грн заборгованості за договором оренди землі від 23.10.2020.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2026 закрито провадження у справі № 904/6198/25 в частині стягнення з ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" основної заборгованості в розмірі 3 475 416,88 грн.

Позов Дніпровської міської ради задоволено частково. Вирішено стягнути з ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" на користь Дніпровської міської ради 6 735 980,49 грн несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:01:236:0017. В іншій частині позову відмовлено.

2.2. Господарський суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги Дніпровської міської ради, виходив із того, що порядок внесення орендної плати за землю встановлено Законом України "Про оренду землі", який є спеціальним для регулювання відносин оренди землі та не містить підстав для звільнення орендаря від сплати орендної плати протягом строку дії договору оренди землі. При цьому місцевий господарський суд не взяв до уваги доводи ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" про неможливість використання орендарем земельної ділянки за договором оренди землі від 23.10.2020 № 598 за її цільовим призначенням, оскільки, за висновком суду, до спірних правовідносин не можуть бути застосовані загальні положення статті 762 Цивільного кодексу України, які декларують право наймача на звільнення від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути ним використане через обставини, за які він не відповідає.

Водночас місцевий господарський суд установив, що відповідно до баз даних інформаційно-комунікаційних систем Державної податкової служби України станом на 01.08.2025 у ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" по Дніпропетровській області обліковується заборгованість з орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 10 211 397,37 грн, у тому числі 363,22 грн (залишок несплаченої пені). Господарський суд першої інстанції також установив відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження сплати заборгованості ТОВ "СІЛЛ ОІЛ". За таких обставин суд визнав доведеними вимоги Дніпровської міської ради про сплату ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" заборгованості в розмірі 10 211 397,37 грн. Тому місцевий господарський суд виснував про наявність правових підстав для відмови Дніпровській міській раді в задоволенні позовних вимог про стягнення з ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" 71 749,82 грн (10 283 147,19 грн - 10 211 397,37 грн).

Разом із тим місцевий господарський суд дійшов висновку про необхідність закрити провадження у справі № 904/6198/25 у частині стягнення з ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" основної заборгованості в розмірі 3 475 416,88 грн. Господарський суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі № 904/6198/25 в частині стягнення з ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" основної заборгованості в розмірі 3 475 416,88 грн, виходив із того, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2024 у справі № 904/1838/24 було задоволено спільну заяву Дніпровської міської ради та ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" про затвердження мирової угоди від 22.08.2024 та затверджено мирову угоду від 09.04.2024, укладену між Дніпровською міською радою та ТОВ "СІЛЛ ОІЛ". При цьому, як установив господарський суд першої інстанції, Дніпровська міська рада та ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" у пункті 1.3 мирової угоди домовилися про те, що сума коштів, яка підлягає сплаті ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" Дніпровській міській раді складає 3 475 416,88 грн (3 159 469,89 грн - заборгованість ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою; 315 946,99 грн - штраф (пеня)). З урахуванням наведеного суд зазначив, що пунктом 1.3 мирової угоди врегульовано розмір і порядок оплати заборгованості ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за 2024 рік. При цьому місцевий господарський суд виснував, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2024 у справі № 904/1838/24 є виконавчим документом, що підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" для виконання судових рішень, які набрали законної сили. З урахуванням наведеного господарський суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" на користь Дніпровської міської ради 6 735 980,49 грн несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою (10 211 397,37 грн - 3 475 416,88 грн.)

2.3. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.07.2026 скасовано рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2026 у справі № 904/6198/25 у частині стягнення з ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" заборгованості зі сплати орендної плати в розмірі 579 030,64 грн та змінено рішення суду в частині стягнення судового збору. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення з ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" заборгованості зі сплати орендної плати в розмірі 579 030,64 грн. Викладено резолютивну частину рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2026 у справі № 904/6198/25 в такій редакції:

"Позов задовольнити частково.

Провадження в частині стягнення основного боргу, у розмірі 3 475 416,88 грн. - закрити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЛ ОІЛ" (49000, м. Дніпро, вул. Барикадна, буд. 15 А, код ЄДРПОУ 43449413) на користь Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 26510514) кошти у розмірі 6 228 699,67 грн. несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою за кадастровим номером 1210100000:01:236:0017, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 93 430,50 грн.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили".

В іншій частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2025 у справі № 904/6198/25 залишено без змін.

2.4. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення господарського суду першої інстанції в апеляційному порядку, здійснив перевірку розрахунку суми заборгованості зі сплати орендної плати за земельну ділянку з урахуванням часткових оплат ТОВ "СІЛЛ ОІЛ". При цьому апеляційний господарський суд узяв до уваги уточнений розрахунок заборгованості зі сплати орендної плати за земельну ділянку, доданий позивачем до відзиву на апеляційну скаргу. Відтак апеляційний господарський суд виснував, що у відповідача наявна заборгованість зі сплати орендної плати за земельну ділянку в розмірі 9 704 116,55 грн. Крім того, апеляційний господарський суд урахував наявність ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2024 у справі № 904/1838/24, якою було задоволено спільну заяву Дніпровської міської ради та ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" про затвердження мирової угоди від 22.08.2024 та затверджено мирову угоду від 09.04.2024, укладену між Дніпровською міською радою та ТОВ "СІЛЛ ОІЛ". За таких обставин суд виснував, що із загального розміру встановленої заборгованості (9 704 116,55 грн) належить виключити заборгованість у розмірі 3 475 416,88 грн, яка вже врегульована мировою угодою та щодо якої провадження у справі закрито. Крім того, апеляційний господарський суд, погоджуючись із висновками місцевого господарського суду про наявність підстав для стягнення з відповідача частини заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди землі від 23.10.2020, виснував про те, що ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" не надало належних і допустимих доказів, які би підтверджували неможливість використання орендованої земельної ділянки протягом усього спірного періоду.

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Частково не погоджуючись із постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.07.2026 та рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2026 у справі № 904/6198/25, до Верховного Суду звернулося ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" із касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені судові рішення в частині задоволення позовних вимог Дніпровської міської ради та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення з ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" 6 228 699,67 грн несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою.

3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" зазначає, що судові рішення в оскаржуваній частині ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. ТОВ "СІЛЛ ОІЛ", звертаючись із касаційною скаргою, покликається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" вважає, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, порушили приписи статей 75, 86, 236, 269 Господарського процесуального кодексу України, неправильно застосували положення статей 13, 21 Закону України "Про оренду землі", статей 93, 206 Земельного кодексу України, статей 509, 610, 614, частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України та не врахували висновки щодо застосування цих норм права, викладені в постановах Верховного Суду від 23.02.2022 у справі № 616/41/20, від 21.09.2021 у справі № 910/13158/20, від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20, від 16.09.2019 у справі № 922/2209/18, від 16.03.2020 у справі № 922/1658/19, від 14.06.2022 у справі № 904/3789/19, від 09.04.2026 у справі № 922/511/24.

3.4. Скаржник із покликанням на неврахування господарськими судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у зазначених постановах, стверджує, що земельна ділянка була передана ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" за результатами земельних торгів саме для нового будівництва. Наведені обставини, за доводами ТОВ "СІЛЛ ОІЛ", свідчать про те, що єдиною метою укладення договору оренди землі від 23.10.2020 № 598 було здійснення нового будівництва на земельній ділянці, і саме можливість реалізації такого будівництва становила зміст права користування земельною ділянкою, за яке сплачувалася орендна плата.

При цьому ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" зазначає, що правова природа орендної плати нерозривно пов`язана із здійсненням орендарем права користування земельною ділянкою, а тому в цьому випадку суди повинні були встановити, чи мав орендар реальну можливість реалізувати це право у спірний період. З урахуванням викладеного ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" стверджує, що під час розгляду цієї справи першочергово необхідно було дослідити, чи могла земельна ділянка використовуватися ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" відповідно до мети, з якою вона була передана в оренду. Однак, за доводами скаржника, господарські суди попередніх інстанцій не встановлювали таких обставин і не надали належної оцінки доводам ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" про передачу земельної ділянки саме для нового будівництва.

ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" наголошує на тому, що 29.12.2021 Головне архітектурно-планувальне управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради прийняло рішення про відмову ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" у видачі містобудівних умов та обмежень щодо забудови земельної ділянки. Надалі, як зазначає скаржник, вказана відмова була оскаржена ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" у судовому порядку. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2022 у справі № 160/812/22 визнано протиправною відмову у видачі містобудівних умов та обмежень. Однак після повторного розгляду заяви ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" Дніпровська міська рада та її виконавчі органи повторно відмовили у видачі містобудівних умов та обмежень. Разом із тим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 у справі № 160/32066/23 повторну відмову також визнано протиправною та скасовано. Ці судові рішення, як стверджує скаржник, набрали законної сили.

3.5. Крім того, скаржник, покликаючись на судові рішення у справах № 160/812/22, № 160/32066/23, вважає, що на цей час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України у взаємозв`язку зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України у правовідносинах зі стягнення орендної плати за договором оренди земельної ділянки, переданої для забудови у випадку, коли неможливість використання земельної ділянки виникла внаслідок встановленої адміністративним судом протиправної відмови уповноваженого органу орендодавця у видачі містобудівних умов та обмежень.

3.6. ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" також стверджує про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України у правовідносинах, коли позивач лише на стадії апеляційного перегляду справи подає новий розрахунок розміру позовних вимог, який не був предметом дослідження в суді першої інстанції, та фактично усуває недоліки доказування позову, а апеляційний господарський суд бере до уваги такий розрахунок без встановлення передбачених частиною 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України підстав для прийняття такого доказу.

3.7. ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" стверджує, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами розмір пред`явленої до стягнення заборгованості, а висновки судів щодо доведеності розміру заборгованості не відповідають фактичним обставинам справи та наявним у матеріалах справи доказам. Крім того, за доводами скаржника, суди попередніх інстанції не надали оцінки наданим сторонами доказам.

3.8. Дніпровська міська рада у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Дніпровська міська рада зазначає, що відповідач реалізував передбачені законодавством повноваження щодо передачі земельної ділянки в оренду, уклавши з позивачем договір оренди землі від 23.10.2020. При цьому, за доводами Дніпровської міської ради, в цьому випадку немає підстав вважати, що відповідач вчиняв дії, які перешкоджали користуванню земельною ділянкою. На думку Дніпровської міської ради, ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" не довело неможливості використання земельної ділянки, а договір оренди землі від 23.10.2020 № 598 не містить положень, які би передбачали звільнення орендаря від сплати орендної плати в разі неотримання містобудівних умов та обмежень.

4. Обставини справи, встановлені судами

4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що рішенням Дніпровської міської ради від 02.09.2020 № 237/60 "Про проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки, площею 0,8980 га, по шосе Донецькому в районі буд. № 2 Д (Амур-Нижньодніпровський район)" затверджено проект землеустрою, розроблений Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ЕКСПЕРТ М", щодо виділення земельної ділянки площею 0,8980 га (кадастровий номер 1210100000:01:236:0017) на шосе Донецькому в районі буд. 2-Д, код класифікації видів цільового призначення земель (КВЦПЗ) - 12.11 (для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу). Земельну ділянку за основним цільовим призначенням віднесено до категорії "землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення".

4.2. За результатами земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення комунальної власності, відповідно до протоколу від 23.10.2020 № 2/10 та рішення Дніпровської міської ради від 02.09.2020 № 237/60 23.10.2020 між Дніпровською міською радою (орендодавець) і ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" (орендар) укладено договір оренди землі, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Пустовим С. В., зареєстрований у реєстрі за номером 598.

4.3. Відповідно до пункту 1 договору оренди землі від 23.10.2020 № 598 орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для будівництва будівель і споруд придорожньої інфраструктури, яка розташована на шосе Донецькому в районі буд. 2-Д (Амур-Нижньодніпровський район), цільове призначення земельної ділянки (код КВЦПЗ) - 12.11 (для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу) (кадастровий номер 1210100000:01:236:0017)

4.4. За змістом договору оренди землі від 23.10.2020 № 598 в оренду ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" передано земельну ділянку площею 0,8980 га; категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; цільове призначення - 12.11 (для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу); функціональне призначення - для будівництва будівель та споруд придорожньої інфраструктури.

4.5. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що право оренди зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 27.10.2020, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 230312719, кадастровий номер 1210100000:01:236:0017, площа - 0,8980 га, зі строком оренди до 23.10.2030.

4.6. Згідно з пунктом 9 договору оренди землі від 23.10.2020 № 598 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі. Розмір орендної плати встановлюється за результатами земельних торгів відповідно до протоколу проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення комунальної власності від 23.10.2020 № 1/10 і вимог Земельного та Податкового кодексів України.

4.7. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору оренди (пункт 10 договору оренди землі від 23.10.2020 № 598).

4.8. Відповідно до пункту 11 договору оренди землі від 23.10.2020 № 598 орендна плата вноситься в такі строки: за земельні ділянки комунальної власності, набуті в оренду за результатами земельних торгів: за перший рік - не пізніше трьох банківських днів із дня укладення договору оренди; починаючи з наступного року - відповідно до Податкового кодексу України. Річна плата за користування земельною ділянкою (кадастровий номер 1210100000:01:236:0017 ), право оренди якої набуто на торгах, а також сума витрат, здійснених виконавцем земельних торгів на організацію та проведення торгів, виконавцем робіт із землеустрою на підготовку лота до продажу, підлягають сплаті ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" не пізніше трьох банківських днів із дня укладення договору оренди землі.

4.9. Пунктом 11.1 договору оренди землі від 23.10.2020 № 598 передбачено, що орендна плата вноситься орендарем незалежно від результатів його діяльності на рахунок орендодавця в центральному органі виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

4.10. Згідно з пунктом 15 договору оренди землі від 23.10.2020 № 598 земельна ділянка передається в оренду для будівництва будівель і споруд придорожньої інфраструктури.

4.11. За змістом пункту 18 оренди землі від 23.10.2020 № 598 на орендаря - ТОВ "СІЛЛ ОІЛ", крім іншого, покладено обов`язок отримати вихідні дані для проєктування та здійснення проєктно-вишукувальних робіт у встановленому порядку, а також звернутися до спеціально уповноваженого органу містобудування та архітектури для отримання містобудівних умов та обмежень щодо забудови земельної ділянки (кадастровий номер 1210100000:01:236:0017).

4.12. Відповідно до розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, грошова оцінка якої проведена станом на 23.10.2020, прийнятий для розрахунку розмір орендної плати у відсотках від нормативної грошової оцінки земельної ділянки визначено на рівні 7,07000003 %, що становить 2 278 399,76 грн.

4.13. Відповідно до листа Департаменту по роботі з доходами місцевого бюджету Дніпровської міської ради від 11.08.2025 № 3/13-249 з додатками, ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" задекларувало зобов`язання зі сплати орендної плати за земельну ділянку згідно з договором оренди землі від 23.10.2020 № 598: 2020 рік - 434 855,88 грн; 2021 рік - 2 524 717,32 грн; 2022 рік - 2 278 399,76 грн; 2023 рік - 3 073 330,54 грн; 2024 рік - 3 231 248,71 грн; 2025 рік - 3 617 540,85 грн. Сплачено: 2020 рік - 2 278 399,76 грн; 2021 рік - 681 173,44 грн; 2022 рік - 409 833,30 грн; 2023 рік - 0,00 грн; 2024 рік - 1616,27 грн; 2025 рік - 138,78 грн.

4.14. Відповідно до баз даних інформаційно-комунікаційних систем Державної податкової служби України станом на 01.08.2025 у ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" по Дніпропетровській області обліковується заборгованість з орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 10 211 397,37 грн, у тому числі 363,22 грн (залишок несплаченої пені), яка складається з несплачених грошових зобов`язань, визначених платником податків, грошових зобов`язань, донарахованих контролюючим органом за результатами контрольно-перевірочної роботи, та пені, нарахованої відповідно до вимог статті 129 Податкового кодексу України.

4.15. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2024 у справі № 904/1838/24 було задоволено спільну заяву Дніпровської міської ради та ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" про затвердження мирової угоди від 22.08.2024 та затверджено мирову угоду від 09.04.2024, укладену між Дніпровською міською радою та ТОВ "СІЛЛ ОІЛ".

4.16. У мировій угоді, затвердженій ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2024 у справі № 904/1838/24, зокрема, зазначено таке:

"Дніпровська міська рада, яка є позивачем у справі № 904/1838/24, що розглядається Господарським судом Дніпропетровської області (далі - Сторона 1), в особі секретаря Дніпровської міської ради Санжари Олександра Олександровича, який діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та довіреності від 21.06.2023 № 7/10-1243, і Товариство з обмеженою відповідальністю "СІЛЛ ОІЛ", яке є відповідачем у справі № 904/1838/24, що розглядається Господарським судом Дніпропетровської області (далі - Сторона 2), в особі директора Кручініна Олександра Сергійовича, який діє на підставі Статуту, разом іменуються Сторони, домовились про укладення мирової угоди (далі - Угода) про врегулювання спору у справі № 904/1838/24, що розглядається Господарським судом Дніпропетровської області.

Між Сторонами існує судовий спір за позовом Сторони 1 до Сторони 2 про розірвання договору оренди земельної ділянки, розташованої по шосе Донецькому, в районі буд. 2 Д (Амур-Нижньодніпровський район), кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:01:236:0017, площею 0,8980 га, укладеного між Стороною 1 та Стороною 2, державну реєстрацію якого проведено 27.10.2020 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Пустовим С. В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.10.2020 індексний номер 54855451, номер запису про інше речове право 38922119, та зобов`язання Сторони 2 повернути земельну ділянку Стороні 1, привівши у стан, не гірший порівняно з тим, у якому Сторона 2 одержала її в оренду.

За результатами земельних торгів відповідно до протоколу від 23.10.2020 №2/10 проведення земельних торгів у формі аукціону між Стороною 1 та Стороною 2 було укладено договір оренди землі, функціональне використання - для будівництва будівель та споруд придорожньої інфраструктури, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 230312719, кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:01:236:0017, площею 0,8980 га (далі - Земельна ділянка).

Під час розгляду в судовому порядку адміністративних справ № 160/812/22, № 160/32066/23 було встановлено неможливість використання Стороною 2 Земельної ділянки.

У результаті розгляду господарської справи № 904/4015/23 було встановлено наявність у Сторони 2 підстав для звільнення від сплати орендної плати за користування Земельною ділянкою у зв`язку із неможливістю її використання.

Дніпровська міська рада визнає, що відповідно до судових рішень в адміністративній справі № 160/27056/23 "змінено режим забудови території, припинено вид користування земельної ділянки для будівництва будівель та споруд придорожньої інфраструктури, територію Набережної по вул. Шолохова - Донецьке шосе по р. Дніпро віднесено до земельних ділянок, які не підлягають забудові", а тому будівництво Стороною 2 на Земельній ділянці є неможливим.

За інформацією Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (лист від 08.08.2024 № 37165/5/04-36-04-02-12), з 27.10.2020 по 08.08.2024 Стороні 2 нараховано кошти зі сплати орендної плати за користування Земельною ділянкою у сумі 6 327 997,01 (шість мільйонів триста двадцять сім тисяч дев`ятсот дев`яносто сім грн 01 коп.) грн, пені - 27,78 (двадцять сім грн 78 коп.) грн, донараховано штрафних санкцій (за невчасну сплату) - 3033,07 (три тисячі тридцять три грн 07 коп.) грн, сплачено Стороною 2 3 369 637,18 (три мільйони триста шістдесят дев`ять тисяч шістсот тридцять сім грн 18 коп.) грн. Податковий борг з орендної плати за Земельну ділянку Сторони 2 становить 2 961 420,69 (два мільйони дев`ятсот шістдесят одна тисяча чотириста двадцять грн 69 коп.) грн.

…Зважаючи на істотні зміни обставин, якими Сторони керувалися під час укладення договору, керуючись статтею 652 Цивільного кодексу України, статтею 192 Господарського процесуального кодексу України, Сторони погодились урегулювати існуючий спір на підставі взаємних поступок і домовились про укладення Угоди на таких умовах.

1. Сторони домовились, що:

1.1. Сума коштів, що підлягає сплаті Стороною 1 Стороні 2, становить 6 914 179,56 (шість мільйонів дев`ятсот чотирнадцять тисяч сто сімдесят дев`ять грн 56 коп.) грн та складається з:

1.1.1. Суми коштів у розмірі 3 438 762,68 (три мільйони чотириста тридцять вісім тисяч сімсот шістдесят дві грн 68 коп.) грн, внесеної (сплаченої) Стороною 2 з 27.10.2020 по 08.08.2024: 676 752,40 (шістсот сімдесят шість тисяч сімсот п`ятдесят дві грн 40 коп.) грн - гарантійний внесок, що дорівнює 30 % від стартового розміру річної орендної плати; 1 601 647,36 (один мільйон шістсот одна тисяча шістсот сорок сім грн 36 коп.) грн - розмір коштів річної орендної плати, сплачених за результатами проведення земельних торгів у формі аукціону за вирахуванням гарантійного внеску; 1 091 237,42 (один мільйон дев`яносто одна тисяча двісті тридцять сім грн 42 коп.) грн - інші платежі, сплачені Стороною 2 за договором оренди Земельної ділянки; 1098,50 (одна тисяча дев`яносто вісім грн 50 коп.) грн - реєстраційний внесок за участь в аукціоні № 28445 (лот № 56901); 34 027,00 (тридцять чотири тисячі двадцять сім грн 00 коп.) грн - відшкодування витрат з підготовки лоту до земельних торгів; 34 000,00 (тридцять чотири тисячі грн 00 коп.) грн - винагорода за проведення земельних торгів.

1.1.2. Суми коштів у розмірі 3 475 416,88 (три мільйони чотириста сімдесят п`ять тисяч чотириста шістнадцять грн 88 коп.) грн - заборгованість Сторони 2 зі сплати орендної плати за користування Земельною ділянкою, яка складається з: 2 961 420,69 (два мільйони дев`ятсот шістдесят одна тисяча чотириста двадцять грн 69 коп.) грн - заборгованість зі сплати орендної плати за користування Земельною ділянкою, яка зазначена у листі Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 08.08.2024 № 37165/5/04-36-04-02-12; 198 049,20 (сто дев`яносто вісім тисяч сорок дев`ять грн 20 коп.) грн - донарахування суми заборгованості зі сплати орендної плати за користування Земельною ділянкою станом на 31.10.2024, яка порахована за формулою: 594147,57/12*4, де 594 147,57 грн - задекларовані Стороною 2 податкові зобов`язання з плати за користування Земельною ділянкою за 2024 рік, 12 - кількість місяців у році, 4 - кількість місяців, за які донараховано суму заборгованості зі сплати орендної плати за користування Земельною ділянкою станом на 31.10.2024; 315 946,99 (триста п`ятнадцять тисяч дев`ятсот сорок шість грн 99 коп.) грн - сума штрафу (пені), що становить 10 відсотків від загальної суми заборгованості та порахована за формулою: 2 961 420,69 + 198 049,20 - 3 159 469,89 / 100*10.

1.2. Суми коштів, зазначені у підпункті 1.1 Угоди, сплачуються Стороною 1 Стороні 2 у строк до 20.10.2024.

1.3. Сума коштів, що підлягає сплаті Стороною 2 Стороні 1, становить 3 475 416,88 (три мільйони чотириста сімдесят п`ять тисяч чотириста шістнадцять грн 88 коп.) грн та складається з суми коштів 3 159 469,89 грн (три мільйони сто п`ятдесят дев`ять тисяч чотириста шістдесят дев`ять грн 89 коп.) грн - заборгованість Сторони 2 зі сплати орендної плати за користування Земельною ділянкою та штраф (пеня) - 315 946,99 (триста п`ятнадцять тисяч дев`ятсот сорок шість грн 99 коп.) грн.

4.17. Дніпровська міська рада, вважаючи порушеними свої права внаслідок неналежного виконання ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" умов договору оренди землі від 23.10.2020 № 598, звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просила стягнути з відповідача на користь позивача 10 283 147,19 грн несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:01:236:0017.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

5.2. Заслухавши суддю-доповідачку, пояснення учасників справи, дослідивши доводи, наведені в касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає таке.

5.3. Предметом позову в цій справі є вимоги Дніпровської міської ради до ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" про стягнення з відповідача на користь позивача 10 283 147,19 грн несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:01:236:0017.

5.4. Позовні вимоги Дніпровської міської ради обґрунтовані порушенням ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" умов договору оренди землі від 23.10.2020 № 598 в частині сплати орендної плати за цим договором. При цьому позивач стверджував, що на момент подання позову у відповідача існує заборгованість зі сплати орендної плати за договором оренди землі від 23.10.2020 № 598 з огляду на її систематичну несплату протягом трьох років. Дніпровська міська рада, покликаючись на наведені обставини, вважала, що в цьому випадку наявні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 10 283 147,19 грн заборгованості за договором оренди землі від 23.10.2020.

5.5. Господарські суди попередніх інстанцій, розглянувши справу № 904/6198/25 по суті позовних вимог Дніпровської міської ради, дійшли висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі № 904/6198/25 в частині стягнення з ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" основної заборгованості в розмірі 3 475 416,88 грн. Крім того, господарські суди попередніх інстанцій (з урахуванням часткового скасування апеляційним господарським судом рішення суду першої інстанції) вирішили стягнути з ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" 6 228 699,67 грн несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою.

5.6. ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" частково не погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, а тому звернулося з касаційною скаргою на судові рішення в цій справі в частині задоволення позовних вимог Дніпровської міської ради.

5.7. Отже, Верховний Суд із урахуванням приписів статті 300 Господарського процесуального кодексу України під час касаційного провадження здійснює перегляд оскаржуваних судових рішень у межах доводів і вимог касаційної скарги ТОВ "СІЛЛ ОІЛ", які стали підставою для відкриття касаційного провадження, тобто тільки в частині задоволення позовних вимог Дніпровської міської ради.

5.8. ТОВ "СІЛЛ ОІЛ", звертаючись із касаційною скаргою, покликається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

5.9. Пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права в подібних правовідносинах.

5.10. Касаційна скарга ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" із покликанням на положення пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України мотивована тим, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, порушили приписи статей 75, 86, 236, 269 Господарського процесуального кодексу України, неправильно застосували положення статей 13, 21 Закону України "Про оренду землі", статей 93, 206 Земельного кодексу України, статей 509, 610, 614, частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України та не врахували висновки щодо застосування цих норм права, викладені в постановах Верховного Суду від 23.02.2022 у справі № 616/41/20, від 21.09.2021 у справі № 910/13158/20, від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20, від 16.09.2019 у справі № 922/2209/18, від 16.03.2020 у справі № 922/1658/19, від 14.06.2022 у справі № 904/3789/19, від 09.04.2026 у справі № 922/511/24.

5.11. Колегія суддів установила, що в постанові Верховного Суду від 23.02.2022 у справі № 616/41/20, на яку покликається ТОВ "СІЛЛ ОІЛ", викладено такі висновки:

"Оренда земельної ділянки є різновидом найму майна, а тому до регулювання відносин з найму (оренди) земельної ділянки застосовуються загальні положення про найм (оренду), якщо інші правила не передбачено спеціальним Законом. Положення Закону України "Про оренду землі" не забороняють застосування до відносин з оренди землі положень частини шостої статті 762 ЦК України, згідно з якими наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає (постанови Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 399/935/16-ц (провадження № 61-304св17), від 01 квітня 2020 року у справі № 357/8110/18 (провадження № 61-15401св19), від 28 березня 2019 року у справі № 469/912/15 (провадження № 61-33986св18).

Такий правовий висновок узгоджується із тлумаченням частини шостої статті 762 ЦК України, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08 травня 2018 року у справі № 910/7495/16 (провадження № 12-37гс18): норма частини шостої статті 762 ЦК України визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

…Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відсутність у частині шостій статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством".

5.12. Колегія суддів також установила, що в постанові Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 910/13158/20, на яку покликається скаржник, викладено такі висновки:

"У пункті 6.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16 зазначено, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

Відтак, для застосування частини шостої статті 762 ЦК України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном визначальною умовою такого звільнення є наявність обставин, за які орендар не відповідає.

Тобто, позивач повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем, і він не відповідає за ці обставини.

Підставою звільнення від зобов`язання сплачувати орендну плату ця норма визначає об`єктивну неможливість використовувати передане в оренду майно".

5.13. У постанові Верховного Суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20, на яку покликається ТОВ "СІЛЛ ОІЛ", викладено такі висновки:

"Частиною 1 статті 93 і статтею 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності".

5.14. Крім того, за доводами скаржника, в постановах Верховного Суду від 16.09.2019 у справі № 922/2209/18, від 16.03.2020 у справі № 922/1658/19, від 14.06.2022 у справі № 904/3789/19, від 09.04.2026 у справі № 922/511/24 викладено висновки про те, що суд зобов`язаний повно і всебічно дослідити всі докази, надати оцінку кожному істотному доводу сторін, врахувати правові висновки Верховного Суду та належно мотивувати прийняте рішення.

5.15. Скаржник із покликанням на неврахування господарськими судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у зазначених постановах, стверджує, що земельна ділянка була передана ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" за результатами земельних торгів саме для нового будівництва. Наведені обставини, за доводами ТОВ "СІЛЛ ОІЛ", свідчать про те, що єдиною метою укладення договору оренди землі від 23.10.2020 № 598 було здійснення нового будівництва на земельній ділянці, і саме можливість реалізації такого будівництва становила зміст права користування земельною ділянкою, за яке сплачувалася орендна плата.

При цьому ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" зазначає, що правова природа орендної плати нерозривно пов`язана із здійсненням орендарем права користування земельною ділянкою, а тому в цьому випадку суди повинні були встановити, чи мав орендар реальну можливість реалізувати це право у спірний період. З урахуванням викладеного ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" стверджує, що під час розгляду цієї справи першочергово необхідно було дослідити, чи могла земельна ділянка використовуватися ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" відповідно до мети, з якою вона була передана в оренду. Однак, за доводами скаржника, господарські суди попередніх інстанцій не встановлювали таких обставин і не надали належної оцінки доводам ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" про передачу земельної ділянки саме для нового будівництва.

ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" наголошує на тому, що 29.12.2021 Головне архітектурно-планувальне управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради прийняло рішення про відмову ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" у видачі містобудівних умов та обмежень щодо забудови земельної ділянки. Надалі, як зазначає скаржник, вказана відмова була оскаржена ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" у судовому порядку. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2022 у справі № 160/812/22 визнано протиправною відмову у видачі містобудівних умов та обмежень. Однак після повторного розгляду заяви ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" Дніпровська міська рада та її виконавчі органи повторно відмовили у видачі містобудівних умов та обмежень. Разом із тим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 у справі № 160/32066/23 повторну відмову також визнано протиправною та скасовано. Ці судові рішення, як стверджує скаржник, набрали законної сили.

5.16. Верховний Суд, проаналізувавши висновки, на які покликається скаржник, перевіривши та надавши оцінку доводам ТОВ "СІЛЛ ОІЛ", зазначає, що за змістом частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

5.17. Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків

5.18. Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

5.19. Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

5.20. Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

5.21. У частині 1 статті 627 Цивільного кодексу України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

5.22. Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

5.23. Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

5.24. За змістом приписів статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

5.25. Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

5.26. Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

5.27. За змістом статті 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

5.28. Згідно із частиною 1 статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

5.29. Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

5.30. У статті 15 Закону України "Про оренду землі" визначено, що істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

5.31. Статтею 21 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

5.32. Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

5.33. Орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 4.1 статті 14 Податкового кодексу України).

5.34. За змістом статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки; платником орендної плати є орендар земельної ділянки; об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

5.35. При цьому розмір та умови внесення орендної плати встановлюються в договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4 статті 288 Податкового кодексу України).

5.36. Водночас приписами частини 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

5.37. Отже, оренда землі є окремим видом найму майна, загальні правила якого визначені приписами цивільного (приватного) права. Подібні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 у справі № 918/391/23 та постановах Верховного Суду від 18.08.2026 у справі № 916/3539/25, від 02.12.2025 у справі № 926/1964/24, від 01.04.2025 у справі № 917/49/24, від 04.02.2025 у справі № 916/3679/23.

5.38. Верховний Суд зазначає, що згідно із частиною 4 статті 14 Цивільного кодексу України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, установлених договором або актами цивільного законодавства.

5.39. Верховний Суд також зазначає, що відповідно до частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

5.40. При цьому оренда земельної ділянки є різновидом найму майна, а тому до регулювання відносин із найму (оренди) земельної ділянки застосовуються загальні положення про найм (оренду), якщо інші правила не передбачено спеціальним Законом. Положення Закону України "Про оренду землі" не забороняють застосування до відносин із оренди землі положень частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України. Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 23.02.2022 у справі № 616/41/20, на неврахування яких господарськими судами попередніх інстанцій обґрунтовано покликається ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" у касаційній скарзі.

5.41. З урахуванням наведеного Верховний Суд визнає помилковими висновки господарського суду першої інстанції про те, що до спірних правовідносин не можуть бути застосовані загальні положення статті 762 Цивільного кодексу України.

5.42. Крім того, відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16, частина 6 статті 762 Цивільного кодексу України визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно через обставини, за які орендар не відповідає. Подібні висновки також викладені в постанові Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 910/13158/20, на яку покликається скаржник.

5.43. Водночас відсутність у частині 6 статті 762 Цивільного кодексу України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством. Подібні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16.

5.44. Отже, орендар повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем, і він не відповідає за ці обставини. Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 910/13158/20, на яку покликається ТОВ "СІЛЛ ОІЛ". Крім того, колегія суддів установила, що такі висновки також викладені в постановах Верховного Суду від 22.07.2026 у справі № 910/14122/24, від 10.12.2025 у справі № 915/1201/24, від 11.12.2025 у справі № 922/619/25.

5.45. При оцінці таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об`єкта оренди, а орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він покликається в обґрунтування своїх вимог, а також довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин, зокрема, внаслідок зміни кон`юнктури на ринку товарів, робіт, послуг, з вини орендодавця, через дію непереборної сили, тощо. Якщо орендар із незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то на підставі цієї ж норми закону він вправі порушувати питання і про повне звільнення його від внесення орендної плати. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 22.07.2026 у справі № 910/14122/24, від 15.07.2025 у справі № 915/867/24, від 14.05.2025 у справі № 910/1833/24.

5.46. З урахуванням наведеного колегія суддів зазначає, що відповідач послідовно під час розгляду цієї справи господарськими судами попередніх інстанцій (зокрема, в письмових поясненнях, поданих до господарського суду першої інстанції, апеляційний скарзі, поданій до апеляційного господарського суду) наголошував про наявність у цьому випадку підстав для звільнення ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" від орендної плати через неможливість використовувати земельну ділянку відповідно до її функціонального призначення з огляду на відмову Дніпровської міської ради та її виконавчих органів видати ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" містобудівні умови та обмеження.

5.47. Однак господарський суд першої інстанції, дійшовши помилкового висновку про незастосування до спірних правовідносин частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України, не досліджував такі обставини та не надав належної оцінки доводам відповідача.

5.48. Водночас апеляційний господарський суд, погодившись із висновками місцевого господарського суду про наявність підстав для стягнення з відповідача частини заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди землі від 23.10.2020, також не надав оцінки доводам, викладеним в апеляційний скарзі ТОВ "СІЛЛ ОІЛ", і належним чином не перевірив, чи міг орендар використовувати орендовану земельну ділянку.

5.49. Верховний Суд зазначає, що, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення в рішенні лише доводів і доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог процесуального закону щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 29.09.2026 у справі № 910/5637/25, від 15.09.2026 у справі № 908/2131/24, від 15.09.2026 у справі № 914/2921/25.

5.50. При цьому колегія суддів зазначає, що встановлені судами фактичні обставини справи достеменно не спростовують доводів скаржника про неможливість використання земельної ділянки через обставини, за які він не відповідає. Водночас Верховний Суд з огляду на межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені статтю 300 Господарського процесуального кодексу України, позбавлений можливості встановити такі суттєві фактичні обставини справи, які мають вирішальне значення для її правильного вирішення.

5.51. За таких обставин зміст оскаржуваних судових рішень свідчить про те, що господарські суди попередніх інстанцій не виконали покладений на них обов`язок стосовно повного та всебічного дослідження матеріалів справи.

5.52. З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що наведені ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" підстави касаційного оскарження, визначені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, частково підтвердилися, оскільки господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, неправильно застосували положення частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України та не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування цієї норм права, на які обґрунтовано покликається скаржник у касаційній скарзі та які взяті до уваги колегією суддів під час касаційного перегляду судових рішень. Господарські суди попередніх інстанцій також не дослідили зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

5.53. Крім того, скаржник, покликаючись на судові рішення у справах № 160/812/22, № 160/32066/23, вважає, що на цей час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України у взаємозв`язку зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України у правовідносинах зі стягнення орендної плати за договором оренди земельної ділянки, переданої для забудови, у випадку, коли неможливість використання земельної ділянки виникла внаслідок встановленої адміністративним судом протиправної відмови уповноваженого органу орендодавця у видачі містобудівних умов та обмежень.

5.54. ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" також стверджує про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України у правовідносинах, коли позивач лише на стадії апеляційного перегляду справи подає новий розрахунок розміру позовних вимог, який не був предметом дослідження суду першої інстанції, та фактично усуває недоліки доказування позову, а апеляційний господарський суд бере до уваги такий розрахунок без встановлення передбачених частиною 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України підстав для прийняття такого доказу.

5.55. Однак колегія суддів визнає необґрунтованими доводи ТОВ "СІЛЛ ОІЛ", які охоплюються підставами касаційного оскарження, передбаченими пунктам 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки на відміну від законодавства, яке діє omnes (щодо всіх, тобто з дією на невизначене коло суб`єктів), судове рішення у приватноправовому спорі, як правило, діє partes (тобто з правовими наслідками тільки для сторін у справі). Судове рішення, ухвалене у справі, за жодних обставин не може бути протиставлене особі, яка не брала участі в цій справі. Зокрема, судове рішення про задоволення позову стосується особи, щодо якої ухвалено це рішення, і не визначає права чи обов`язки інших осіб. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 05.10.2026 у справі № 38/5005/5752/2012, від 25.08.2026 у справі № 910/5391/24, від 05.08.2026 у справі № 914/2903/25.

Водночас зміст судових рішень у справах № 160/812/22, № 160/32066/23, на які покликається скаржник, свідчить про те, що Дніпровська міська рада не брала участі в їх розгляді.

5.56. З урахуванням наведеного колегія суддів зазначає, що відсутні підстави для формування висновку щодо застосування частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України у взаємозв`язку зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

5.57. Стосовно доводів скаржника про те, що апеляційний господарський суд на стадії апеляційного перегляду справи взяв до уваги новий розрахунок розміру позовних вимог, то колегія суддів зазначає, що такий розрахунок не є доказом у розумінні процесуального законодавства. При цьому, як виснував апеляційний господарський суд, подання такого розрахунку не свідчить про зміну предмета або підстав позову, оскільки предметом позову як і під час звернення до місцевого господарського суду, залишається вимога про стягнення заборгованості за договором оренди землі від 23.10.2020.

5.58. З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що наведені скаржником підстави касаційного оскарження, визначені пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не підтвердилися.

5.59 Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

5.60. Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

5.61. Загальними вимогами процесуального законодавства, передбаченими у статтях 73, 74, 76, 77, 86, 236- 238 Господарського процесуального кодексу України, визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, із яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

5.62. Колегія суддів вважає, що господарські суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином зібраних у справі доказів та не встановили пов`язаних із ними всіх суттєвих фактичних обставин цієї справи, що входили до предмета доказування. У зв`язку з наведеним ухвалені у справі судові рішення не відповідають вимогам процесуального законодавства, а тому їх не можна визнати законними та обґрунтованими.

5.63. Водночас порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають важливе значення для правильного вирішення цієї справи, та які не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно відповідно до визначених законодавством меж розгляду справи судом касаційної інстанції.

5.64. Під час нового розгляду цієї справи для правильного вирішення спору господарському суду першої інстанції необхідно врахувати наведене, всебічно, повно з`ясувати і встановити всі фактичні обставини справи та докази, що мають юридичне значення для вирішення спору та залежно від встановленого прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

5.65. З урахуванням наведеного касаційну скаргу ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" належить задовольнити частково, оскаржувані судові рішення - скасувати в частині задоволення позовних вимог Дніпровської міської ради, а справу в цій частині - передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Пунктом 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібраних у справі доказів, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1- 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

6.3. Згідно із частиною 4 статті 310 Господарського процесуального кодексу України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

6.4. Ураховуючи межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення в цій справі слід скасувати в частині задоволення позовних вимог Дніпровської міської ради, а справу № 904/6198/25 в цій частині передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції для ухвалення обґрунтованого та законного судового рішення з урахуванням викладеного в цій постанові.

7. Судові витрати

Оскільки в цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЛ ОІЛ" задовольнити частково.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.07.2026 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2026 у справі № 904/6198/25 скасувати в частині задоволення позовних вимог Дніпровської міської ради, справу № 904/6198/25 в цій частині передати на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак