Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №905/475/25 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року

м. Київ

cправа № 905/475/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача - Грачова Є. О. (адвокат),

відповідача - Гребенара О. В. (адвокат),

розглянув касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.07.2026 у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі"

про стягнення 29 536 992,87 грн.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. 05.05.2025 Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ "НЕК "Укренерго", Компанія, Оператор системи передачі (ОСП), позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" (далі - АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", Товариство, користувач, відповідач) про стягнення з відповідача 29 536 992,87 грн, з яких: 29 267 108,90 грн заборгованості за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 01.01.2024 № 0518-03041-ПД (далі - договір диспетчерського управління від 01.01.2024, договір № 0518-03041-ПД); 151 828,72 грн інфляційних втрат, 3 % річних у сумі 118 055,25 грн, посилаючись на положення статей 525, 526, 530, 610- 612, 625, 629, 634 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 173, 193 Господарського кодексу України, чинного до 27.08.2025 (далі - ГК України), статей 1, 4 Закону України "Про ринок електричної енергії".

Позовна заява обґрунтовується неналежним виконанням Товариством умов укладеного з Компанією договору диспетчерського управління від 01.01.2024 у частині повної та своєчасної оплати вартості наданих ОСП послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, на яку (вартість наданих послуг) за відповідні періоди прострочення позивачем нараховано інфляційні втрати (за березень 2025 року) та 3 % річних (за період із 19.01.2025 до 16.04.2025).

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

2. Господарський суд Донецької області рішенням від 03.10.2025 (суддя Говорун О. В.) позов задовольнив частково. Стягнув із АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" на користь ПрАТ "НЕК "Укренерго" 29 267 108,90 грн заборгованості, 151 828,72 грн інфляційних втрат і 3 % річних у сумі 118 055,11 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовив. Відстрочив виконання цього рішення на 6 місяців.

3. Рішення аргументоване частковою обґрунтованістю позовних вимог, оскільки:

1) матеріали справи не містять доказів щодо виконання Товариством зобов`язання за договором диспетчерського управління від 01.01.2024, а користувач не надав доказів на підтвердження оплати в повному обсязі актів надання послуг, до яких в подальшому були складено 3 акти коригування (від 30.04.2024 № ДУА-0006278, від 30.06.2024 № ДУА-0007786, від 31.12.2024 № ДУА-0012413), що могло би бути підставою для зменшення основної суми заборгованості за договором (на суму 7086,07 грн, визначену в 3 актах коригування) після погодження сторонами відповідних актів коригування;

2) пунктами 3.4- 3.7 договору № 0518-03041-ПД передбачено два види оплати послуги: поетапна оплата планової вартості послуги, яка здійснюється до відповідного числа кожного місяця; розрахунок за фактичний обсяг. Зокрема, виходячи зі змісту пункту 3.5 договору диспетчерського управління від 01.01.2024, у користувача виникає грошове зобов`язання з оплати за отримані послуги, а в Компанії право вимагати сплати коштів у строки, визначені сторонами в розділі 3 цього договору. Відповідач не довів неправильного визначення позивачем планової вартості послуги, на яку надалі було нараховано 3 % річних та інфляційні втрати.

Разом із тим, задовольняючи частково клопотання представника відповідача про відстрочення виконання рішення на 12 місяців, суд першої інстанції, керуючись статтями 239, 331 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), виснував, що військова агресія проти України та правовий режим військового стану в країні однаково негативно впливають на обидві сторони цього спору. Водночас зазначені відповідачем обставини, зокрема, безпосередня близькість провадження господарської діяльності до зони проведення бойових дій, захоплення значної частини майна на тимчасово окупованій території України, спричинення істотної майнової шкоди внаслідок численних обстрілів агресором об`єктів енергетичної інфраструктури є такими, що істотно ускладнюють виконання рішення суду. Відстрочення виконання рішення надасть можливість Товариству акумулювати грошові кошти, продовжити господарську діяльність в умовах воєнного стану та накопичити кошти для проведення розрахунків із Компанією. Діяльність АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" є надзвичайно важливою та підтримує життєздатність цивільної та військової інфраструктури Донецької області, а необхідність забезпечення роботи відповідача, основними споживачами якого є населення Донецької області та підприємства, що надають комунальні послуги населенню, і підприємства, що фінансуються з державного бюджету, в умовах воєнного стану є очевидною. Отже, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, а саме справедливості, добросовісності, розумності є виключні підстави для задоволення клопотання про відстрочення виконання рішення суду на 6 місяців.

4. Східний апеляційний господарський суд постановою від 02.07.2026 (головуючий - Гетьман Р. А., судді Россолов В. В., Хачатрян В. С.) рішення Господарського суду Донецької області від 03.10.2025 скасував у частині стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 40 743,51 грн та ухвалив у цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, виклавши абзац 2 резолютивної частини рішення від 03.10.2025 у такій редакції:

"Стягнути з Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Комерційна, б. 8, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00131268) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00100227) заборгованість у розмірі 29 267 108 (двадцять дев`ять мільйонів двісті шістдесят сім тисяч сто вісім) грн 90 коп., 3 % річних у розмірі 77 311 (сімдесят сім тисяч триста одинадцять) грн 60 коп., інфляційні втрати у розмірі 151 828 (сто п`ятдесят одна тисяча вісімсот двадцять вісім) грн 72 коп. та витрати з оплати судового збору у розмірі 353 947 (триста п`ятдесят три тисячі дев`ятсот сорок сім) грн 69 коп.".

5. Постанова мотивована посиланням на норми статей 610, 612, 625 ЦК України, статей 13, 74, 86, 236, 269, 277, 331 ГПК України, застосовуючи які суд апеляційної інстанції виснував про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі з огляду на те, що, ураховуючи правові висновки, викладені в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.03.2026 у справі № 914/2625/23 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.03.2024 у справі № 922/1813/23, від 29.07.2025 у cправі № 905/959/24, при розрахунку 3 % річних за період прострочення виконання грошового зобов`язання таким періодом необхідно вважати період прострочення виконання спірного грошового зобов`язання саме за фактичний обсяг наданих послуг у межах визначеного позивачем граничного періоду прострочення, а тому позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних у сумі 40 743,51 грн, нарахованих на суми планових (декадних) платежів, задоволенню не підлягають як такі, що суперечать умовам договору диспетчерського управління від 01.01.2024 та положенням статті 625 ЦК України, оскільки відповідальність за невиконання грошового зобов`язання може наставати виключно щодо існуючого та належним чином підтвердженого зобов`язання.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, ПрАТ "НЕК "Укренерго" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить зазначену постанову скасувати повністю, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі в частині стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 40 743,51 грн.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

7. На обґрунтовування своїх вимог скаржник посилається на неправильне застосування та порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, наголошуючи на тому, що:

1) апеляційний суд не врахував висновків щодо застосування положень статей 525, 526, 530, 610- 612, 625, 629 ЦК України у подібних правовідносинах (у контексті допустимості нарахування оператором системи передачі 3 % річних як за прострочення сплати вартості планових обсягів послуг, так і за прострочення сплати вартості фактично наданих послуг, які є взаємопов`язані та не замінюють один одного), викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.05.2026 у справі № 918/604/25, від 02.06.2026 у справі № 924/1083/25, від 25.06.2026 у справі № 904/2616/24, від 02.07.2026 у справі № 918/1018/25;

2) суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази щодо виникнення, розміру та строків виконання декадних грошових зобов`язань, а саме 9 рахунків на декадні платежі за січень-березень 2025 року.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

8. АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваній постанові.

Розгляд справи Верховним Судом

9. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 24.08.2026 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ "НЕК "Укренерго" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.07.2026 у справі № 905/475/25 та призначив розгляд цієї справи у судовому засіданні на 06.10.2026.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

10. Заявою-приєднанням до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" надало згоду на приєднання до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, розміщеного на офіційному сайті ОСП, на окремих умовах чинного договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 03.06.2019 № 0518-03041.

20.12.2023 Компанія повідомила Товариство про приєднання до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного управління), дата акцептування - 01.01.2024. Ідентифікатор договору № 0518-03041-ПД.

11. Згідно з пунктами 1.1, 1.2, 2.1, 2.2 договору диспетчерського управління від 01.01.2024 цей договір є публічним приєднання та встановлює порядок і умови надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління користувачем системи передачі. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом приєднання користувача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього договору. Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 309 (далі - НКРЕКП, Кодекс системи передачі відповідно), та є однаковими для всіх користувачів. Цей договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії сторін в умовах паралельної роботи у складі об`єднаної енергетичної системи (ОЕС) України. За цим договором ОСП безперервно надає послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи (ОЕС) України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавним лініям зв`язку (ОЕС) України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі - послуга). Послуга, яка надається за цим договором, згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016:2010) має код 35.12. Користувач зобов`язується здійснювати оплату за надану послугу відповідно до умов цього договору.

Пунктами 3.1, 3.2, 3.4, 3.6 договору № 0518-03041-ПД передбачено, що ціна договору визначається як сума нарахованої фактичної вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком за календарний рік. Розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць. Оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється НКРЕКП, відповідно до затвердженої ним методики (порядку) та оприлюднюється OCП на своєму офіційному вебсайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою. Планова та/або фактична вартість послуги визначається як добуток діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України. Плановий обсяг послуги, що використовується для визначення планової вартості послуги, визначається на підставі даних Адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) за кожну декаду розрахункового періоду.

12. У пунктах 3.5, 3.7 договору диспетчерського управління від 01.01.2024 сторони погодили, що користувач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків: 1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду; 2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду; 3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду. Користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі. Вартість фактично наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти надання послуги направляються користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Коригування обсягів та вартості фактично наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в "Системі управління ринком", що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку. Оплату вартості послуги, після коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання послуги (включно), або акт надання послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно). Акти надання послуги та акти коригування до актів надання послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді виконавець ОСП направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає користувачу два примірники акта надання послуги та/або акта коригування до актів надання послуги в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.

13. За змістом пункту 3.8 договору № 0518-03041-ПД користувач здійснює підписання актів надання послуги та актів коригування до актів надання послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання користувачем. У разі виникнення розбіжностей за отриманими від ОСП за попередній розрахунковий період актами надання послуги користувач має право оскаржити зазначені в акті надання послуги вартість та/або фактичний обсяг послуги шляхом направлення ОСП (АКО) та ППКО повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов`язання у встановлений цим договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта надання послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей. У разі підтвердження розбіжностей ППКО користувача надає АКО актуальні дані для здійснення врегулювання. Врегулювання розбіжностей здійснюється в терміни та відповідно до вимог додатка 10 до Правил ринку та відображаються в акті коригування.

Відповідно до пунктів 11.5, 11.6, 13.1 договору диспетчерського управління від 01.01.2024 будь-які документи, що створюються/укладаються сторонами під час виконання цього договору (у тому числі акт надання послуги або акт коригування до акта наданої послуги), можуть бути підписані сторонами як у паперовій формі шляхом проставлення власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового нефункціонування Сервісу, про що ОСП зобов`язаний повідомити на своєму офіційному вебсайті, так і в електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено законом) за допомогою Сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами та знаходиться в мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/. Один документ повинен бути підписаний обома сторонами в один і той самий спосіб (залежно від форми документу). Рахунки, акти надання послуги, акти коригування до актів надання послуги, акти звірки розрахунків та повідомлення вважаються отриманими стороною: у день їх доставки кур`єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачу, яка підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції. Цей договір набирає чинності з дати акцептування заяви-приєднання, зазначеної в повідомленні ОСП, і діє до 31 грудня (включно) року, у якому акцептована заява-приєднання.

14. На виконання умов договору № 0518-03041-ПД Компанія надала Товариству послуги, що підтверджується такими актами надання послуг: від 31.01.2025 № ДУА-0013194 на суму 10 121 914,87 грн; від 28.02.2025 № ДУА-0013971 на суму 10 134 385,32 грн, від 31.03.2025 № ДУА-0014766 на суму 9 009 221,60 грн.

15. Також позивачем складено такі акти коригування:

- № ДУА_К-0002997 до акта надання послуги від 31.12.2024 № ДУА-0012413 згідно з договором № 0518-03041-ПД на суму 11 440 955,27 грн;

- № ДУА_К-0003015 до акта надання послуги від 31.03.2024 № ДУА-0005499 згідно з договором № 0518-03041-ПД (з урахуванням акта коригування від 25.06.2024 № ДУА_К-0002115) на суму 18 476 836,74 грн;

- № ДУА_К-0003064 до акта надання послуги від 30.04.2024 № ДУА-0006278 згідно з договором №0518-03041-ПД (з урахуванням акта коригування від 04.07.2024 № ДУА_К-0002351) на суму 11 530 597,27 грн;

- № ДУА_К-0003088 до акта надання послуги від 31.01.2024 № ДУА-0003988 згідно з договором № 0518-03041-ПД (з урахуванням акта коригування від 30.05.2024 № ДУА_К-0001518) на суму 21 328 449,97 грн;

- № ДУА_К-0003405 до акта надання послуги від 29.02.2024 № ДУА-0004753 згідно з договором № 0518-03041-ПД (з урахуванням акта коригування від 13.06.2024 № ДУА_К-0001859) на суму 18 805 873,86 грн;

- № ДУА_К-0003593 до акта надання послуги від 31.05.2024 № ДУА-0007021 згідно з договором № 0518-03041-ПД (з урахуванням акта коригування від 09.07.2024 № ДУА_К-0002486) на суму 11 517 668,28 грн;

- № ДУА_К-0003619 до акта надання послуги від 30.06.2024 № ДУА-0007786 згідно з договором № 0518-03041-ПД на суму 10 136 118,17 грн.

Із урахуванням зазначених актів коригування до актів наданих послуг за договором диспетчерського управління від 01.01.2024 загальна вартість послуг ОСП із диспетчерського (оперативно-технологічного) управління відповідачу за період із січня 2025 року по березень 2025 року становить 29 267 108,90 грн.

16. Позивач оформив і направив відповідачу такі 9 рахунків-фактур:

- від 15.01.2025 № ДУ-0049566/0518-03041-ПД на суму 3 234 119,02 грн;

- від 25.01.2025 №ДУ-0050298/0518-03041-ПД на суму 3 280 053,25 грн;

- від 05.02.2025 № ДУ-0051028/0518-03041-ПД на суму 3 610 066,22 грн;

- від 14.02.2025 № ДУ-0052503/0518-03041-ПД на суму 3 318 838,49 грн;

- від 25.02.2025 № ДУ-0053238/0518-03041-ПД на суму 3 702 980,28 грн;

- від 05.03.2025 № ДУ-0053969/0518-03041-ПД на суму 3 031 826,63 грн;

- від 14.03.2025 № ДУ-0055449/0518-03041-ПД на суму 3 249 479 грн;

- від 25.03.2025 № ДУ-0056186/0518-03041-ПД на суму 2 726 133,56 грн;

- від 04.04.2025 № ДУ-0056925/0518-03041-ПД на суму 3 007 408,99 грн.

Вказані рахунки-фактури та акти скріплені електронним підписом представника Компанії та направлені Товариству через систему, яка забезпечує функціонування електронного документообігу між сторонами, що підтверджується відповідними роздруківками (скріншотами) з екрану (із програмним забезпеченням), доданими до матеріалів справи.

Позиція Верховного Суду

17. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оскільки вимоги поданої касаційної скарги стосуються незгоди позивача із постановою суду апеляційної інстанції виключно в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 40 743,51 грн, колегія суддів здійснює касаційний перегляд зазначеної постанови лише у відповідній частині.

18. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши в межах вимог касаційної скарги наведені в ній доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.

19. В основу оскаржуваної постанови покладено висновок апеляційного суду про те, що при розрахунку 3 % річних за період прострочення виконання грошового зобов`язання таким періодом необхідно вважати період прострочення виконання спірного грошового зобов`язання саме за фактичний обсяг наданих послуг у межах визначеного позивачем граничного періоду прострочення, а тому позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних у сумі 40 743,51 грн, нарахованих на суми планових (декадних) платежів, задоволенню не підлягають як такі, що суперечать умовам договору диспетчерського управління від 01.01.2024 та положенням статті 625 ЦК України, оскільки відповідальність за невиконання грошового зобов`язання може наставати виключно щодо існуючого та належним чином підтвердженого зобов`язання.

20. Колегія суддів вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні зазначених позовних вимог з огляду на таке.

21. Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

22. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

23. Розкриваючи зміст засади свободи договору у статтях 6, 627 ЦК України, законодавець визначає, що свобода договору полягає у праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів і погодженні умов договору.

Однак, закріпивши принцип свободи договору в ЦК України, законодавець разом із тим передбачив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 6 та статті 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства (такий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 10.10.2012 у справі № 6-110цс12).

24. Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

25. Із матеріалів справи вбачається, що позивач здійснив нарахування 3 % річних за прострочення поетапної оплати планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду відповідно до виставлених рахунків, а також за прострочення оплати за фактичний обсяг наданих послуг.

26. Водночас, як достовірно встановили суди попередніх інстанцій, згідно з пунктами 3.5 і 3.7 договору диспетчерського управління від 01.01.2024 сторони погодили здійснення користувачем оплати як за певні періоди (подекадно) за планову вартість послуг, так і сплати загальної їх вартості за місяць, в якому фактично надавалися послуги.

27. У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.03.2026 у справі № 914/2625/23, на яку послався апеляційний суд в обґрунтування своєї позиції щодо відмови у стягненні 3 % річних у сумі 40 743,51 грн, нарахованих на суми планових (декадних) платежів, сформульовано такі висновки щодо застосування положень статей 7, 625, 630 ЦК України та статей 179, 184 ГК України:

"8.19. Отже, на відміну від Типового договору в умовах укладеного сторонами Договору, які визначають порядок оплати за надану позивачем послугу, хоча і встановлено обов`язок відповідача здійснювати часткову попередню оплату (пункт 2.4), проте у такому випадку слід виходити з вартості наданих послуг, а не вартості планових обсягів послуги (оплата планових обсягів не передбачена).

8.20. Об`єднана палата зазначає, що Типовий договір у розумінні статей 179, 184 ГК України є ані нормативним актом, ані самостійним укладеним договором. Натомість він становить собою сукупність істотних умов, які уповноважений орган визначає як такі, що є обов`язковими при укладенні сторонами договору відповідного типу, але сторони можуть включати до умов фактично укладеного ними договору додаткові положення, які уточнюють прямо не встановлений або достатньою мірою не деталізований у відповідному Типовому договорі порядок здійснення прав та виконання обов`язків сторін.

8.21. Відповідно до статті 630 ЦК України (в редакції, яка діяла в спірний період) договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку (проте у справі, що переглядається, Договір не містив такого положення). Якщо у договорі не міститься посилання на типові умови, такі типові умови можуть застосовуватися як звичай ділового обороту, якщо вони відповідають вимогам статті 7 цього Кодексу. Відповідно ж до частини другої статті 7 ЦК України звичай, що суперечить договору або актам цивільного законодавства, у цивільних відносинах не застосовується.

8.22. Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.09.2020 зі справи № 233/3676/19, хоча частина друга статті 637 ЦК України передбачає можливість врахування у разі тлумачення умов договору також типових умов (типових договорів), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови, у силу прямих приписів частини другої статті 630 та частини другої статті 7 ЦК України виключається застосування типових умов, якщо вони суперечать домовленостям сторін або актам цивільного законодавства.

8.24. З огляду на зазначене відсутні підстави для тлумачення судом умов Договору з урахуванням норм Типового договору, який передбачає поетапну оплату планового обсягу послуг, оскільки таке тлумачення не враховує погодженого сторонами у Договорі порядку оплати за надану позивачем послугу і така умова Договору не визнавалася недійсною в судовому порядку.

8.28. Об`єднана палата враховує, що саме позивач у відповідній сфері, має відповідну ліцензію НКРЕКП, типовий договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління розміщений на його вебсайті, водночас зміст пункту 2.4 укладеного сторонами Договору є іншим в частині порядку оплати, ніж пункт 2.4 Типового договору (у редакції, станом на час укладення Договору)".

28. Таким чином, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.03.2026 у справі № 914/2625/23 підтвердив, що вирішення питання про існування у користувача зобов`язання з оплати планових i фактичних обсягів послуги з передачі електричної енергії у визначений строк залежить безпосередньо від конкретно погоджених сторонами умов договору.

29. У зв`язку з наведеним, ураховуючи укладення між сторонами договору диспетчерського управління від 01.01.2024 шляхом приєднання Товариства до умов Типового договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного управління), розміщеного на офіційному сайті ОСП, колегія суддів констатує, що, на відміну від справи № 914/2625/23, на висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в якій передчасно послався апеляційний суд, у межах справи № 905/475/25 сторони у пункті 3.5 вказаного договору якраз чітко погодили обов`язок користувача здійснювати поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду, що виключає релевантність зазначеного правового висновку об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду до спірних договірних правовідносин у цій справі.

30. Суд касаційної інстанції зауважує, що в силу презумпції правомірності правочину, закріпленої статтею 204 ЦК України, означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (аналогічний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 916/5073/15, від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010, у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17 і в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.07.2023 у справі № 916/818/22).

31. Отже, судом першої інстанції достовірно встановлено та судом апеляційної інстанції не спростовано той факт, що позивач має право на стягнення 3 % річних у сумі 40 743,51 грн, нарахованих за прострочення поетапної сплати відповідачем планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду.

32. Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до підпункту "в" пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України у мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції мають бути зазначені мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.

Згідно з частиною 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України

33. Колегія суддів погоджується з доводами скаржника про неврахування апеляційним судом висновку щодо застосування положень статей 525, 526, 530, 610-612, 625, 629 ЦК України у подібних правовідносинах (у контексті допустимості нарахування оператором системи передачі 3 % річних як за прострочення сплати вартості планових обсягів послуг, так і за прострочення сплати вартості фактично наданих послуг, які є взаємопов`язані та не замінюють один одного), викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.05.2026 у справі № 918/604/25 (предмет позову ПрАТ "НЕК "Укренерго" - стягнення з Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" заборгованості за договором про надання послуг з передачі електричної енергії, 3 % річних та інфляційних втрат), від 02.06.2026 у справі № 924/1083/25 (предмет позову ПрАТ "НЕК "Укренерго" - стягнення з Акціонерного товариства "Хмельницькенергозбут" 3 % річних та інфляційних втрат), від 25.06.2026 у справі № 904/2616/24 (предмет позову ПрАТ "НЕК "Укренерго" - стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" заборгованості за договором про надання послуг з передачі електричної енергії, 3 % річних та інфляційних втрат), від 02.07.2026 у справі № 918/1018/25 (предмет позову ПрАТ "НЕК "Укренерго" - стягнення з Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" заборгованості за договором про надання послуг з передачі електричної енергії та 3 % річних), оскільки у всіх зазначених постановах Верховного Суду сформульовано такі усталені правові висновки:

1) при розрахунку за послугу користувач та ОСП зобов`язані використовувати як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно, які є взаємопов`язані та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Користувач зобов`язаний здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а по закінченню відповідного місяця сплатити фактичний обсяг послуги, отриманої за такий розрахунковий місяць;

2) якщо укладеним між сторонами договором визначено саме такий порядок розрахунків за надану послугу як оплата планових платежів та оплата за актом приймання-передачі послуги, то невиконання або неналежне виконання користувачем як зобов`язання з оплати планового обсягу на умовах попередньої оплати, так і зобов`язання з оплати фактичного обсягу послуг, отриманих за розрахунковий місяць, є порушенням виконання грошового зобов`язання і передбачає застосування правових наслідків порушення зобов`язання та настання відповідальності, зокрема, згідно з нормами статей 611, 625 ЦК України.

34. Схожі за змістом висновки викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 904/5899/21, від 24.11.2022 у справі № 927/713/21 зі спорів, що виникли з подібних правовідносин.

35. Ураховуючи в сукупності правові висновки, викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 904/5899/21, від 24.11.2022 у справі № 927/713/21, від 14.05.2026 у справі № 918/604/25, від 02.06.2026 у справі № 924/1083/25, від 25.06.2026 у справі № 904/2616/24, від 02.07.2026 у справі № 918/1018/25, колегія суддів наголошує, що, порушуючи норми статей 236, 269, 282 ГПК України, суд апеляційної інстанції не спростував покладений в основу первісного рішення правильний висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовної вимоги про стягнення 3 % річних у загальній сумі 118 055,11 грн, до складу якої включено й спірну суму - 40 743,51 грн.

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України

36. За змістом положень пункту 4 частини 2 статті 287 та пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України підставою касаційного оскарження є недослідження судом зібраних у справі доказів, однак за умови висновку Верховного Суду про обґрунтованість хоча б однієї з підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

37. Із мотивів, наведених у пунктах 26, 28- 31, 33- 35 цієї постанови, колегія суддів погоджується з доводами скаржника про те, що всупереч вимогам статей 86, 236, 269, 282 ГПК України апеляційний суд не дослідив зібраних у справі доказів щодо виникнення, розміру та строків виконання відповідачем декадних грошових зобов`язань за договором диспетчерського управління від 01.01.2024, а саме 9 рахунків на декадні платежі за січень-березень 2025 року, які разом із іншими наявними у матеріалах справи доказами в їх сукупності підтверджують факт прострочення виконання Товариством зобов`язань з оплати планових послуг, у зв`язку з чим Компанія правомірно нарахувала на суму основної заборгованості 3 % річних у загальній сумі 118 055,11 грн.

38. За таких обставин суд першої інстанції цілком обґрунтовано задовольнив позовну вимогу про стягнення 3 % річних у загальній сумі 118 055,11 грн, до складу якої включено й спірну (оскаржувану позивачем) суму - 40 743,51 грн.

39. Таким чином, Верховний Суд погоджується з доводами скаржника про те, що на порушення положень статей 86, 236, 269, 282 ГПК України суд апеляційної інстанції не спростував правильний висновок суду першої інстанції про задоволення позову у частині стягнення 3 % річних у загальній сумі 118 055,11 грн.

40. Отже, скаржник належним чином обґрунтував наявність підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК України, оскільки апеляційний суд помилково не врахував правових висновків, викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.05.2026 у справі № 918/604/25, від 02.06.2026 у справі № 924/1083/25, від 25.06.2026 у справі № 904/2616/24, від 02.07.2026 у справі № 918/1018/25, як наслідок, висновок суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 40 743,51 грн є таким, що не ґрунтується на вимогах законодавства та дослідженні усіх обставин і зібраних у справі доказів (9 рахунків-фактур) та доводів учасників справи.

41. Із наведених раніше мотивів Верховний Суд відхиляє необґрунтовані доводи відповідача, викладені у відзиві на касаційну скаргу.

42. У зв`язку з викладеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити, оскаржувану постанову - скасувати, а законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову - залишити в силі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

43. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

44. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, місцевий господарський суд, на відміну від апеляційного суду, дійшов правильного висновку про часткову обґрунтованість позову (у частині стягнення 3 % річних у загальній сумі 118 055,11 грн, до якої включено й спірну суму - 40 743,51 грн).

45. Згідно зі статтею 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

46. Зважаючи на те, що висновок суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позову в частині стягнення 3 % річних у сумі 40 743,51 грн не відповідає положенням статей 86, 236, 269, 282 ГПК України щодо всебічного, повного, об`єктивного і безпосереднього розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, а наведені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК України, отримали підтвердження під час касаційного провадження, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити, оскаржувану постанову - скасувати, а законне та обґрунтоване рішення місцевого господарського суду - залишити в силі.

Розподіл судових витрат

47. З огляду на те, що касаційна скарга підлягає задоволенню шляхом скасування постанови апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції, яким було частково задоволено позовну вимогу майнового характеру (про стягнення 3 % річних у сумі 118 055,11 грн (77 311,60+40 743,51 грн)), Верховний Суд, керуючись правилами розподілу судових витрат, передбаченими статтею 129 ГПК України, вбачає підстави для здійснення розподілу судових витрат у виді судового збору в сумі 4884,80 грн (3028х2х0,8), сплаченій позивачем за подання касаційної скарги, шляхом покладання на відповідача обов`язку з відшкодування витрат скаржника в зазначеній сумі, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" задовольнити.

Постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.07.2026 у справі № 905/475/25 скасувати.

Рішення Господарського суду Донецької області від 03.10.2025 у справі № 905/475/25 залишити в силі.

Стягнути з Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн 80 коп. витрат зі сплати судового збору, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Наказ доручити видати Господарському суду Донецької області.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай