Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №922/2508/26 — Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2508/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Мужичук Ю.Ю.

за участі секретаря судового засідання Крамарової Н.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовомШевченківської окружної прокуратура міста Харкова в особі Харківської міської ради

доОдарченко Андрія Миколайовича

простягнення коштів

за участю представників:

прокурор: Сапітон Д.В.;

позивача: не з`явився;

відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Шевченківська окружна прокуратура міста Харкова звернулась в інтересах держави в особі Харківської міської ради до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди земельної ділянки площею 0,0198 га, кадастровий номер 6310136300:14:005:0010, по просп. Людвіга Свободи, 41 у м. Харкові у сумі 286 697,51 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як орендар земельної ділянки комунальної власності за адресою: м. Харків, просп. Людвіга Свободи, 41, неналежно виконував свої зобов`язання за договором оренди землі №б/н від 20.12.2004 щодо своєчасної та повної сплати орендної плати, внаслідок чого, за розрахунком прокурора, у останнього утворилася заборгованість за період з 2020, 2021 та 2023–2025 роки зі сплати орендної плати у розмірі 286 697,51 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.07.2026 суд постановив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, розгляд справи № 922/2508/26 здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 12.08.2026 року о 14:30.

Протокольною ухвалою від 12.08.2026 на підставі ст. 183 ГПК України відкладено підготовче засідання на 26.08.2026 об 11:15.

Протокольною ухвалою від 26.08.2026 на підставі ст.182 та 185 ГПК України закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 16.09.2026 о 12:00.

У судовому засіданні 16.09.2026 розгляд справи по суті не було розпочато у зв`язку з оголошенням сигналу повітряної тривоги. Протокольною ухвалою від 16.09.2026 на підставі ст.216 ГПК України відкладено судове засідання на 23.09.2026 об 11:00.

23.09.2026 від прокурора надійшло до суду клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та зменшення позовних вимог (вх.№23388).

В обґрунтування поданого клопотання прокурор зазначив, що за результатами додаткової перевірки розрахунку заявленої до стягнення заборгованості встановлено необхідність його коригування у зв`язку з неврахуванням при первісному визначенні ціни позову звільнення від сплати орендної плати за землю за березень 2020 року, а також пільги зі сплати орендної плати за 2025 рік. У зв`язку з наведеним прокурор просить повернутись до стадії підготовчого провадження у даній справі, а позовні вимоги у справі № 922/2508/26 вважати наступними: «Стягнути з Одарченка Андрія Миколайовича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 04059243, майдан Конституції, 7, місто Харків, 61003, номер рахунка (IBAN) UA928999980334119815000020649, код отримувача 37874947, банк отримувача – Казначейство України, отримувач – ГУК Харків обл/МТГ Харків, код класифікації доходів бюджету 18010900) заборгованість з орендної плати за договором оренди земельної ділянки площею 0,0198 га, кадастровий номер 6310136300:14:005:0010, по просп. Людвіга Свободи, 41 у м. Харкові у сумі 185 483,20 гривень.» Крім цього, у зв`язку із зменшення позовних вимог просить повернути зайво сплачену суму судового збору у розмірі 777,97 грн.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною першою статті 177 Господарського процесуального кодексу України завданнями підготовчого провадження є, зокрема, остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, а також вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Господарським процесуальним законодавством не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Втім, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.01.2022 у справі № 234/11607/20 зроблено висновок, що: "при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду, як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод".

Так, у Постанові від 26.07.2023 по справі №911/1638/22 (пункти 5.31., 5.32.) Верховний суд вказав, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть повернутися до стадії вчинення тих чи інших процесуальних дій, які за загальним правилом можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження, й після закриття підготовчого провадження. Разом з тим, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до дій, що проводяться на стадії підготовчого провадження, з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21.

Також, подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21, від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18, від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21, від 07.03.2023 у справі № 904/1252/22, від 30.08.2023 у справі № 910/10477/22 та в ухвалі Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 923/525/20.

Судом враховано, що необхідність зменшення розміру позовних вимог виникла внаслідок проведення прокурором додаткової перевірки правильності розрахунку заявленої до стягнення заборгованості, за результатами якої встановлено обставини, що безпосередньо впливають на розмір грошового зобов`язання відповідача. При цьому заявлене прокурором зменшення розміру позовних вимог не змінює предмету та підстав позову, характеру спірних правовідносин і обраного способу захисту, а спрямоване на приведення ціни позову у відповідність до фактичного розміру заявленої до стягнення заборгованості.

За таких обставин, зважаючи на необхідність забезпечення правильного визначення розміру заявлених вимог, а також з метою забезпечення реалізації прокурором процесуального права, передбаченого статтею 46 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність вагомих обставин для повернення до стадії підготовчого провадження та прийняття зменшення розміру позовних вимог у справі.

Протокольною ухвалою від 23.09.2026 задоволено клопотання прокурора (вх. №23388 від 23.09.2026), постановлено: повернутися до стадії підготовчого провадження; прийняти зменшення розміру позовних вимог та вважати позовні вимоги викладеними в редакції зазначеного клопотання.

Протокольною ухалою від 23.09.2026 після з`ясування питань, передбачених ч.2 ст. 182 ГПК України закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 07.10.2026 о 15:15.

У судовому засіданні 07.10.2026 прокурор підтримав позовні вимоги.

Харківська міська рада свого повноважного представника у судове засідання 07.10.2026 не направила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, копію ухвали в порядку ч. 2-4 ст. 120 та ч. 5 ст. 242 ГПК України направлено Харківській міській раді в електронний кабінет системи «Електронний Суд».

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, копію ухвали в порядку ч. 2-4 ст. 120 та ч. 5 ст. 242 ГПК України направлено відповідачу в електронний кабінет системи «Електронний Суд».

Відповідно до ч. 1ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 4ст. 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Зокрема, у справі Осіпов проти України, суд нагадав, що стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Суд повинен лише встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента (там само). З точки зору Конвенції заявник не має доводити, що його відсутність у судовому засіданні справді підірвала справедливість провадження або вплинула на його результат, оскільки така вимога позбавила б змісту гарантії статті 6 Конвенції.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

У судовому засіданні 07.10.2026, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

Рішенням 25 сесії Харківської міської ради 4 скликання №147/04 від 06.10.2004 «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об`єктів» надано СПД-ФО ОСОБА_1 в оренду строком до 01.10.2029 земельну ділянку загальною площею 0,0198 га по просп. Людвіга Свободи, 41 для завершення будівництва тимчасового магазину-кафе з літнім майданчиком до 01.10.2006 та для подальшої експлуатації об`єкту (пункт 132 додатку 1 до рішення)

На підставі вищевказаного рішення Харківської міської ради №147/04 від 06.10.2004 між Харківською міською радою та СПД-ФО ОСОБА_1 укладено договір оренди землі №б/н від 20.12.2004 (далі Договір оренди від 20.12.2004), зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга № 4) від 28.01.2005 за №6310/05, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право 11819926, дата державної реєстрації 23.10.2015), на користування земельною ділянкою площею 0,0198 га, кадастровий номер 6310136300:14:005:0010, по просп. Людвіга Свободи, 41 для завершення будівництва тимчасового магазину-кафе з літнім майданчиком до 01.10.2006 та для подальшої експлуатації об`єкту до 01.10.2029.

Фактичне передання земельної ділянки орендарю оформлено актом прийому-передачі земельної ділянки від 28.01.2005

Договір укладено строком: на період завершення будівництва до 01.10.2006 року (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації), на період експлуатації – до 01.10.2029 року. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію. (п.8 Договору)

Договором про зміну від 28.12.2015 внесено зміни до Договору та визначено,що нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації №297 від 08.11.2013 становить 474 382,00 грн, а з урахуванням коефіцієнту індексації за 2014 рік складає 592 503,00 грн (п. 5 Договору).

Відповідно до п. 9 Договору орендна плата за земельну ділянку вноситься Орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.

Відповідно до умов договору оренди землі у редакції договору про його зміну від 28.12.2015, розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком №1423/15 від 28.08.2015 на рік становить 5,6% від її нормативної грошової оцінки і складає 33 180,18 грн, або в місяць – 2 765,02 гривень.

За інформацією головного управління ДПС у Харківській області від 26.03.2026 №5816/5/20-40-24-05-07, Одарченко А.М. (РНОКПП НОМЕР_1 ) є платником орендної плати за користування земельною ділянкою, площею 0,0198 га, кадастровий номер 6310136300:14:005:0010, по просп. Людвіга Свободи, 41 у м. Харкові.

За даними ГУ ДПС у Харківській області (лист 5816/5/20-40-24-05-07 від 26.03.2026) станом на 27.03.2026 в інтегрованій картки платника податку по орендній платі з фізичних осіб рахується заборгованість по нарахованим податковим зобов`язанням за вищезазначену земельну ділянку у розмірі 221030,81 гривень. На початок 2020 року рахувалась переплата по орендній платі з фізичних осіб у розмірі 12605,69 гривень. Заборгованість виникла по нарахованим податковим зобов`язанням у 2021 за 2020 (17.10.2021) у розмірі 50400,00 грн, у 2023 за 2021 (17.06.2023) у розмірі 50400,00 грн, у 2023 за 2023 (24.10.2023) у розмірі 63756,01 грн, у 2024 році 50164,14 грн, у 2025 році 18916,33 гривень.

Згідно Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №НВ-9970591072026 від 16.06.2026 нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 6310136300:14:005:0010 становить 1 848 538,62 грн.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 02.04.2020 № 540 пункт 52-4 Податкового кодексу України викладено такій редакції: «Не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності».

Щодо 2020 року при визначенні розміру заборгованості прокурором враховано положення пункту 52-4 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України. У зв`язку з цим розрахунок орендної плати за 2020 рік здійснено за 11 місяців, без урахування березня 2020 року.

Пунктом 2 рішення Харківської міської ради від 14.07.2023 №403/23 встановлено, що в період з 01.01.2022 по 31.12.2022 земельні ділянки комунальної власності, надані в користування на умовах оренди фізичним особам, не є об`єктами оподаткування.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» від 11.04.2023 №3050-ІХ внесено зміни до пункту 69.14 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України та визначено, що починаючи з 1 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території. Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, визначається у встановленому КМУ порядку. Зазначений законодавчий акт набрав чинності 06.05.2023

Отже щодо 2023 року прокурор виходив із необхідності врахування положень підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України та визначав орендну плату за період з 07.05.2023 по 31.12.2023.

Крім того, при визначенні розміру заборгованості з орендної плати за 2024 рік прокурором враховано рішення 29 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 19.08.2024 №633/24 «Про продовження дії пільг з місцевих податків». Відповідно до пункту 1.2 зазначеного рішення за період з 01.04.2024 по 31.12.2024 для земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні фізичних осіб, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, встановлено ставку земельного податку на рівні 0 відсотків від їх нормативної грошової оцінки. Водночас фізичним особам, юридичним особам та фізичним особам-підприємцям за цей же період надано пільгу у розмірі 100 відсотків шляхом зменшення податкового зобов`язання після нарахування орендної плати за користування земельними ділянками комунальної форми власності.

Таким чином, виходячи зі змісту вказаного рішення, при здійсненні розрахунку заявленої до стягнення заборгованості за 2024 рік прокурором враховано орендну плату лише за період з 01.01.2024 по 31.03.2024, тобто за три місяці 2024 року.

З урахуванням здійсненого прокурором перерахунку та прийнятої судом заяви про зменшення розміру позовних вимог предметом розгляду у цій справі є вимога про стягнення з Одарченка А.М. заборгованості з орендної плати за землю за 2020, 2021, 2023 та 2024 роки у загальному розмірі 185 483,20 грн.

Надаючи правову кваліфікацію вищевказаним обставинам, що стали предметом спору між сторонами у даній справі, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з такого.

За змістом статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Отже, обов`язковою передумовою реалізації права на судовий захист в порядку господарського судочинства є наявність у позивача суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, які порушуються, не визнаються або оспорюються іншими особами - відповідачами, та на захист якого спрямоване звернення до суду з позовом.

Відтак, вирішуючи спір, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, і лише встановивши наявність такого - суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, приймає рішення про захист порушеного права або про відмову у захисті. Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Згідно з частиною 1 статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у господарські правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює господарські права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у господарських, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11, у пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18, у пункті 26 постанови від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц).

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах (частина 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України). У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою (частина 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України). У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті (абзаци 1 та 2 частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4 статті цього Закону). Крім того, прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює.

На переконання суду, прокурор, звертаючись з даним позовом, обґрунтував порушення інтересів держави, а саме вказав, що недоотримання місцевим бюджетом орендної плати порушує визначальні матеріальні потреби суспільства, територіальної громади м. Харкова, тобто порушуються інтереси держави в цілому, оскільки ослаблюються економічні основи місцевого самоврядування, що призводить до неможливості забезпечення виконання відповідних програм розвитку. Ненадходження орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності у встановленому договором та законом розмірі призводить до недоотримання місцевим бюджетом відповідних коштів та зачіпає майнові інтереси територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради.

При цьому, прокурором було встановлено, що Харківською міською радою, як суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження у спірних правовідносинах, самостійно не вживаються заходи захисту прав територіальної громади.

Шевченківська окружна прокуратура міста Харкова листом від 05.02.2025 №55-107-598вих-25 повідомила Харківську міську раду про наявність заборгованості Одарченка А.М. зі сплати орендної плати за користування спірною земельною ділянкою та необхідність вжиття заходів, спрямованих на захист майнових інтересів територіальної громади.

У подальшому, листом від 18.12.2025 №55-107-6897вих-25 прокуратура повторно звернулася до Харківської міської ради з приводу наявної заборгованості та вжиття заходів щодо її стягнення.

У порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру» Шевченківська окружна прокуратура міста Харкова листом від 13.07.2026 №55-3751-26 (№55-107-4168вих-26) повідомила Харківську міську раду про встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді та про намір звернутися до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Одарченка Андрія Миколайовича про стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 зазначено, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Таким чином, прокурором дотримані процедури, передбачені законодавством України, для звернення до суду в інтересах держави, так само як і обґрунтовано в чому може полягати порушення інтересів держави. Тобто, вбачаються обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави прокуратурою в особі Харківської міської ради.

У відповідності до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до статтей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно статті 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату, аналогічну норму містить і статті13 Закону України "Про оренду землі".

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно частин 1-2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Частиною 3 статті 22 Закону України "Про оренду землі" визначено, що розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно статті 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Плата за землю обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 271.1.1 статті 271 Податкового кодексу України базою оподаткування платою за землю є нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Нормативне регулювання визначення розміру орендної плати за оренду земельних ділянок державної або комунальної власності відбувається за імперативно встановленою формулою множення нормативної грошової оцінки на коефіцієнт, який погоджується сторонами в договорі, але у законодавчо встановлених межах. Розмір нормативної грошової оцінки згідно з наведеними вище законодавчими нормами встановлюється відповідним органом місцевого самоврядування.

У силу положень ч.ч.1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України унормовано, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, 20.12.2004 року між Харківською міською радою Харківської області та суб`єктом підприємницької діяльності-фізична особа Одарченком Андрієм Миколайовичем укладено договір оренди землі №б/н.

У відповідності до п. 1 Договору Орендодавець на підставі рішення XXV сесії Харківської міської ради IV скликання від 06 10.2004 року №147/04 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції та подальшой експлуатації об`єктів", надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться: місто Харків, проспект Л. Свободи, 41 (сорок один).

Згідно із п. 2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0198 га, в тому числі: ріллі - га, багаторічних насаджень - га, сіножатей - га, пасовищ - га, лісів - га, під забудовою 0,0084 га, інших угідь 0,0114 га.

У відповідності до п. 8 Договору він укладений строком: на період завершення будівництва до 01.10.2006 року (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації), на період експлуатації – до 01.10.2029 року.

Згідно із п. 2 Договору про зміну договору від 28.12.2015 кадастровий номер земельної ділянки 6310136300:14:005:0010.

У відповідності до п. 9 цієї Додаткової угоди розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком №1423/15 від 28.08.2015 на рік становить 5,6% від її нормативної грошової оцінки і складає 33 180,18 грн, або в місяць – 2 765,02 гривень.

Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця (п. 11 Договору оренди).

Прокурор стверджує, що у відповідача утворилася заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою у загальному розмірі 185 483,20 грн, з яких: 46 399,85 грн — за 2020 рік; 64 369,71 грн — за 2021 рік; 53 318,51 грн — за період з 07.05.2023 по 31.12.2023; 21 395,13 грн — за період з 01.01.2024 по 31.03.2024. За 2022 рік заборгованість прокурором не нараховувалась у зв`язку із застосуванням відповідної пільги зі сплати орендної плати.

Перевіряючи заявлену до стягнення суму заборгованості, суд звертає увагу на наступне.

Згідно із Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №НВ-9970591072026 від 16.06.2026 нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 6310136300:14:005:0010 становить 1 848 538,62 грн.

При цьому, значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2024 рік — 1,12, за 2023 рік — 1,051, за 2022 рік — 1,15 для земель і земельних ділянок, крім сільськогосподарських угідь, за 2021 рік — 1,1 для земель несільськогосподарського призначення, за 2020 рік — 1,0.

Таким чином, при здійсненні розрахунку розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки у ретроспективі з урахуванням встановлених Держгеокадастром коефіцієнтів індексації, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:14:005:0010 у 2024 році — 1 528 223,06 грн (1 711 609,83 грн / 1,12); у 2023 році — 1 454 065,71 грн (1 528 223,06 грн / 1,051); у 2022 році — 1 264 404,97 грн (1 454 065,71 грн / 1,15); у 2021 році — 1 149 459,06 грн (1 264 404,97 грн / 1,1); у 2020 році — 1 149 459,06 грн (1 149 459,06 грн / 1,0).

За умовами Договору у редакції договору про зміну договору оренди землі від 28.12.2015 розмір орендної плати за земельну ділянку визначено на рівні 5,6 % від її нормативної грошової оцінки.

За розрахунком прокурора, виходячи з визначеної ним у ретроспективному порядку нормативної грошової оцінки земельної ділянки у 2020 році у розмірі 1 149 459,06 грн та встановленої Договором ставки орендної плати у розмірі 5,6 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, річний розмір орендної плати за 2020 рік становив 64 369,71 грн (1 149 459,06 грн Ч 5,6 %), а розмір орендної плати за один місяць — 5 364,14 грн (64 369,71 грн / 12).

Водночас Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 02.04.2020 № 540 пункт 52-4 Податкового кодексу України викладено такій редакції: «Не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності».

Зазначену обставину прокурором враховано при здійсненні уточненого розрахунку заборгованості..

Отже, з урахуванням звільнення від сплати орендної плати за березень 2020 року розмір орендної плати, що підлягала сплаті Одарченком А.М. за 11 місяців 2020 року, становить 59 005,54 грн (5 364,14 грн Ч 11).

При цьому, згідно з інформацією Головного управління ДПС у Харківській області, станом на початок 2020 року в інтегрованій картці платника Одарченка А.М. обліковувалась переплата з орендної плати у розмірі 12 605,69 грн, яку прокурором також враховано при визначенні розміру заборгованості за відповідний період.

Таким чином, з урахуванням звільнення від сплати орендної плати за березень 2020 року та наявної станом на початок 2020 року переплати, сума заявленої до стягнення заборгованості з орендної плати за 2020 рік становить 46 399,85 грн (59 005,54 грн – 12 605,69 грн).

Нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки у 2021 році становила 1 149 459,06 грн. Відтак, виходячи з установленої Договором ставки орендної плати у розмірі 5,6 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розмір орендної плати за 2021 рік становить 64 369,71 грн (1 149 459,06 грн Ч 5,6 %).

Доказів сплати орендної плати за 2021 рік матеріали справи не містять, у зв`язку з чим сума заявленої до стягнення заборгованості за цей період становить 64 369,71 грн.

Виходячи з визначеної нормативної грошової оцінки земельної ділянки у 2023 році у розмірі 1 454 065,71 грн та встановленої договором орендної ставки 5,6 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, за весь 2023 рік Одарченко А.М. мав би сплатити 81 427,68 грн орендної плати (1 454 065,71 грн Ч 5,6 %). При цьому прокурор зазначає, що відповідач звільнений від плати за землю за період з 01.01.2023 по 06.05.2023, у зв`язку з чим нарахування заборгованості за 2023 рік здійснюється за період з 07.05.2023 по 31.12.2023.

Враховуючи вищевказане, сума належної до сплати відповідачем заборгованості за 2023 рік (з 07.05.2023 по 31.12.2023) становить 53 318,51 грн.

Виходячи з визначеної нормативної грошової оцінки земельної ділянки у 2024 році у розмірі 1 528 223,06 грн та встановленої договором ставки орендної плати 5,6 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, за весь 2024 рік Одарченко А.М. мав би сплатити 85 580,49 грн орендної плати (1 528 223,06 грн Ч 5,6 %).

При цьому прокурор здійснює розрахунок заборгованості зі сплати орендної плати за 2024 рік з урахуванням рішення 29 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 19.08.2024 №633/24 «Про продовження дії пільг з місцевих податків», яким, зокрема, за період з 01.04.2024 по 31.12.2024 надано пільгу у розмірі 100 відсотків шляхом зменшення податкового зобов`язання після нарахування орендної плати за користування земельними ділянками комунальної форми власності. У зв`язку з цим прокурором орендна плата за 2024 рік нарахована лише за період з 01.01.2024 по 31.03.2024.

Таким чином, сума належної до сплати Одарченком А.М. орендної плати за період з 01.01.2024 по 31.03.2024 становить 21 395,13 грн (7 131,71 грн Ч 3 місяці).

Відповідачем не надано до суду доказів погашення вищевказаної заборгованості зі сплати орендної плати за землю за 2020, 2021, 2023 та 2024 роки, як і доказів, що спростовують вищенаведених висновків.

Таким чином, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 з орендної плати за користування спірною земельною ділянкою за заявлені періоди становить 185 483,20 грн (46 399,85 грн + 64 369,71 грн + 53 318,51 грн + 21 395,13 грн).

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України та статтями 4, 20, 73, 74, 77, 129, 130, 233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Одарченка Андрія Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 04059243, майдан Конституції, 7, місто Харків, 61003, номер рахунка (IBAN) UA928999980334119815000020649, код отримувача 37874947, банк отримувача – Казначейство України, отримувач – ГУК Харків обл/МТГ Харків, код класифікації доходів бюджету 18010900) заборгованість з орендної плати за договором оренди земельної ділянки площею 0,0198 га, кадастровий номер 6310136300:14:005:0010, по просп. Людвіга Свободи, 41 у м. Харкові у сумі 185 483,20 грн.

Стягнути з Одарченка Андрія Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Харківської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910108, реєстраційний рахунок UA178201720343160001000007171, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету – 2800) витрати по сплаті судового збору 2662,40 грн.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено "09" жовтня 2026 р.

СуддяЮ.Ю. Мужичук