Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №922/2769/26 — Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2769/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Мужичук Ю.Ю.

за участі секретаря судового засідання Крамарової Н.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-Логістична Компанія «СХІД»

додержави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації

про стягнення збитків

за участю представників:

позивача: адвокат Омаров Ульві Мурад Огли;

відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортно-Логістична Компанія «СХІД» звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, в якій просить суд стягнути з останньої збитки, завдані внаслідок збройної агресії російської федерації в розмірі 8 042 897,70 (вісім мільйонів сорок дві тисячі вісімсот дев`яносто сім гривень 70 копійок), що у грошовому еквіваленті в доларах США за курсом Національного банку України (на дату знищення майна, 12.07.2025), складає 192 307,08 USD (сто дев`яносто дві тисячі триста сім доларів США 08 центів).

Ухвалою суду від 10.08.2026 прийнято позовну до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/2769/26, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження. Призначено у справі проведення підготовчого засідання на 09.09.2026 о 12:00.

Враховуючи розірвання дипломатичних відносин України з Російською Федерацією, що унеможливлює надсилання цієї ухвали на адресу відповідача в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення підготовчого засідання у даній справі здійснено шляхом розміщення на сайті Судової влади України відповідного оголошення-повідомлення.

Визначаючи, чи поширюється на Російську Федерацію судовий імунітет у справі, яка розглядається, судом враховано наступне.

Предметом позову є відшкодування шкоди, завданої збройною агресією РФ проти України; місцем завдання шкоди є територія суверенної держави Україна; передбачається, що шкода завдана агентами РФ, які порушили принципи та цілі, закріплені у Статуті ООН щодо заборони військової агресії, вчиненої стосовно іншої держави - України; вчинення актів збройної агресії іноземною державою не є реалізацією її суверенних прав, а свідчить про порушення зобов`язання поважати суверенітет та територіальну цілісність іншої держави - України, що закріплено у Статуті ООН; національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні фізичній особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб`єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом генерального делікту).

У зв`язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України 24 лютого 2022 року, Україна розірвала дипломатичні відносини з Росією, що у свою чергу з цієї дати унеможливлює направлення запитів та листів до посольства Російської Федерації в Україні у зв`язку із припиненням його роботи на території України.

До висновків щодо розірвання дипломатичних відносин між Україною і Російською Федерацією, на основі аналізу наведених вище норм права та фактичних обставин, дійшов Верховний Суд у постанові від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19 (провадження №61-18782св21), від 25.01.2019 № 796/165/18, від 18.05.2022 № 760/17232/20-ц, а також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2022 у справі № 635/6172/17, провадження № 14-167 цс 20, (пункт 58).

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Отже, Російська Федерація, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії.

Відомості про судовий розгляд справи та зазначені процесуальні рішення своєчасно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відомості якого є загальнодоступними, та у мережі Інтернет на офіційному сайті Судова влада України.

Протокольною ухвалою від 09.09.2026 на підставі ст. 182 та 185 ГПК України закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 07.10.2026 о 12:15.

Представник позивача у судовому засіданні 07.10.2026 підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач у призначене судове засідання не з`явився, будь-яких заяв або пояснень по суті спору на адресу суду від відповідача не надходило.

У судовому засіданні 07.10.2026, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

Як убачається з матеріалів справи, 05.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «ХАЗАР» ЛТД як Зберігачем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЛК «СХІД», як Поклажодавцем, було укладено договір відповідального зберігання №01/25.

Відповідно до пункту 1.1 договору Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання харчові продукти (далі – товар/продукція) протягом строку дії цього Договору.

Згідно з пунктом 1.2 договору Перелік товару зазначається в Акті приймання-передачі, накладній або в іншому документі, що фіксує перелік отриманого товару, що є невід`ємною частиною Договору.

Зберігач здійснює зберігання продукції у нежитловій будівлі літ. «XVI-1» за адресою: м. Харків, вул. Академіка Проскури,б. 1, корп. 51. (п.1.4 Договору).

Відповідно до пункту 6.1 договору сторони погодили, що при виникненні форс-мажорних обставин (випадку або дії непереборної сили, які не залежать від волі Сторін), а саме: пожеж, повеней, зсувів, інших стихійних лих, сезонних природних явищ, аварій, катастроф, військових дій якогонебудь характеру, народних хвилювань, блокад, страйків і страйків, заборони імпорту або експорту, прийняття органами державної влади або управління рішень, незаконний дій третіх осіб, сторона звільняється від відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань на час дії вищевказаних обставин.

Згідно з пунктом 7.1 договору останній вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє по 31.12.2025 включно. Строк дії договору продовжується на той самий строк і на тих самих умовах, якщо жодна зі сторін протягом дії договору не заперечила проти такого продовження. Кількість пролонгацій не обмежується.

На виконання умов договору відповідального зберігання №01/25 сторонами 05.01.2025 — складено та підписано Акт передачі майна на відповідальне зберігання згідно з договором №01/25 від 05.01.2025, відповідно до якого ТОВ «ТЛК «СХІД» передало, а ТОВ фірма «ХАЗАР» ЛТД прийняло на відповідальне зберігання продукти харчування. Загальна вартість переданого на відповідальне зберігання майна становила 8 042 897,70 грн. Сторонами також визначено, що зазначене майно зберігається за адресою: м. Харків, вул. Академіка Проскури, 1, корп. 51, а строк його зберігання встановлено з 05.01.2025 до 31.12.2025.

У період дії договору відповідального зберігання, а саме 12.07.2025, на території за адресою: м. Харків, вул. Академіка Проскури, 1, сталася пожежа.

Як убачається з Акта про пожежу від 13.07.2025, складеного Харківським районним управлінням ГУ ДСНС України у Харківській області, пожежа виникла 12.07.2025 близько 04 год. 40 хв. За наслідками пожежі в акті зафіксовано знищення та пошкодження майна, у тому числі продуктів харчування, транспортних засобів, обладнання, матеріалів, будівель та інженерних систем. У графі щодо причини пожежі зазначено: «пов`язана з проведенням бойових дій».

За даним фактом 12.07.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221130001145 було внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення – злочину передбаченого ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України та в ході досудового розслідування було встановлено, що 12 липня 2025 року внаслідок ворожого обстрілу за адресою: м. Харків, вул. Академіка Проскури, 1 на території заводу «Хартрон» з невстановленого типу зброї було пошкоджено/знищено майно ТОВ «ТЛК «СХІД».

Відповідно до інвентаризаційного опису запасів від 14.07.2025 інвентаризаційною комісією ТОВ фірма «ХАЗАР» ЛТД встановлено повне знищення харчових продуктів (товару) на суму 8 042 897, 70 грн, які були передані від ТОВ «ТЛК «СХІД» (код ЄДРПОУ 34756813) до ТОВ фірма «ХАЗАР» ЛТД (код ЄДРПОУ 22647877) на відповідальне зберігання згідно з договором відповідального зберігання №01/25 від 05.01.2025 та Актом передачі майна на відповідальне зберігання від 05.01.2025, які зберігались за адресою: м. Харків, вул. Академіка Проскури, буд. 1, корп. 51.

25.12.2025 постановою старшого слідчого 2 відділення слідчого відділу УСБУ в Харківській області, капітаном юстиції Анастасією Мулик, ТОВ «ТЛК «СХІД» було визнано потерпілою особою у кримінальному провадженні № 12025221130001145 від 12.07.2025. У постанові зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що 12.07.2025 року мало місце порушення законів та звичаїв ведення війни військовослужбовцями підрозділів збройних сил та інших відомств РФ, що полягали у здійсненні обстрілів із використанням невстановленого виду озброєння невстановленого калібру по території за адресою: м. Харків, вул. Академіка Проскури, буд. 1. Також у постанові встановлено, що внаслідок вказаного обстрілу було знищено майно, що належить ТОВ «ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ «СХІД» (код ЄДРПОУ 34756813).

В межах проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12025221130001145 від 12.07.2025 було проведено судову товарознавчу експертизу судовим експертом Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» за результатами якої складено висновок експерта № 19569 від 01.07.2026.

Відповідно до висновку експерта №19569 від 01.07.2026, розмір матеріальної шкоди, завданої власнику ТОВ «ТЛК «СХІД» зруйнованого/знищеного в результаті обстрілу майна, що знаходилось за адресою: Харків, вул.Академіка Проскури, 1 станом на 12.07.2025, складала: 8 042 897,70 грн. або 192 307,08 доларів США.

Як вбачається з дослідницької частини вказаного висновку, при проведенні експертизи застосовано, зокрема, Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №326, та Методику визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, затверджену наказом Міністерства економіки України та Фонду державного майна України від 18.10.2022 №3904/1223, а також інші нормативні та методичні джерела у сфері судово-товарознавчої експертизи та визначення вартості майна.

Посилаючись на те, що належне йому майно було знищено внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, а розмір завданої шкоди підтверджується висновком судової товарознавчої експертизи №19569 від 01.07.2026 та іншими наданими до матеріалів справи доказами, ТОВ «Транспортно-логістична компанія «СХІД» звернулося до суду з цим позовом, в якому просить стягнути з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації збитки, завдані внаслідок збройної агресії російської федерації в розмірі 8 042 897,70 (вісім мільйонів сорок дві тисячі вісімсот дев`яносто сім гривень 70 копійок), що у грошовому еквіваленті в доларах США за курсом Національного банку України (на дату знищення майна, 12.07.2025), складає 192 307,08 USD (сто дев`яносто дві тисячі триста сім доларів США 08 центів).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 6 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

За приписами ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

В силу ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.1, ч.2 ст.1166 Цивільного кодексу України).

Суд зазначає, що при вирішенні спорів про відшкодування шкоди за ст.1166 Цивільного кодексу України, доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

Відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 02.03.2022 військова агресія Російської Федерації була засуджена як така, що порушує статтю 2 (4) Статуту ООН, а також суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Крім того, Російську Федерацію було зобов`язано припинити застосування сили проти України та вивести свої збройні сили за межі міжнародно визнаних кордонів України.

Аналогічних висновків дійшов і Міжнародний суд ООН, який у своєму наказі про забезпечувальні заходи від 16.03.2022 у справі щодо звинувачень в геноциді за конвенцією про попередження та покарання злочину геноциду (Україна проти Російської Федерації) зобов`язав Російську Федерацію припинити військову агресію проти України.

Також Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію ES-12/1 від 24.03.2022, якою додатково засуджує військову агресію Росії проти України, вимагає від Російської Федерації припинення військових дій, в тому числі атак проти цивільних осіб та цивільних об`єктів, а також засуджує всі порушення міжнародного гуманітарного права та порушення прав людини та вимагає безумовного дотримання міжнародного гуманітарного права, включно із Женевськими Конвенціями 1949 року та Додатковим протоколом 1977 року до них.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14.04.2022 про заяву Верховної Ради України "Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні" визнано геноцидом Українського народу дії Збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 210/4458/15-ц, від 30.01.2020 у справі 287/167/18-ц, ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.08.2017 у справі № 761/9437/15-ц висловлено правову позицію про те, що факт збройної агресії Російської Федерації проти України встановленню в судовому порядку не потребує.

Преамбулою Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" встановлено, що Україна згідно з Конституцією України є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки, у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Відповідно до ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Отже, протиправність діяння відповідача, як складового елементу факту збройної агресії Росії проти України в розумінні ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України є загальновідомим фактом, який закріплено державою на законодавчому рівні.

Обов`язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв`язок між вчиненими порушеннями і завданими збитками. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв`язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Судом встановлено, що 12.07.2025 територія за адресою: м. Харків, вул. Академіка Проскури, буд. 1, де у нежитловій будівлі літ. «XVI-1» за договором відповідального зберігання №01/25 від 05.01.2025 зберігалося належне ТОВ «Транспортно-логістична компанія «СХІД» майно, зазнала обстрілу, внаслідок якого виникла пожежа та було знищено майно позивача.

Обставини зазначеної події зафіксовано Актом про пожежу від 13.07.2025, відповідно до якого пожежа виникла 12.07.2025 близько 04 год. 40 хв. за адресою: м. Харків, вул. Академіка Проскури, буд. 1, а причину пожежі визначено як таку, що «пов`язана з проведенням бойових дій».

За фактом вказаної події 12.07.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості та розпочато кримінальне провадження №12025221130001145 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України. У короткому викладі обставин кримінального правопорушення зафіксовано здійснення 12.07.2025 ворожого обстрілу з невстановленого типу зброї за адресою: м. Харків, вул. Академіка Проскури, буд. 1, на території заводу «Хартрон», унаслідок якого, серед іншого, зазнало пошкодження майно ТОВ «ТЛК «СХІД».

Крім того, постановою старшого слідчого 2 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області капітана юстиції А.В. Мулик від 25.12.2025 про визнання юридичної особи потерпілим та залучення представника потерпілої юридичної особи у кримінальному провадженні №12025221130001145 зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено порушення 12.07.2025 законів та звичаїв ведення війни військовослужбовцями підрозділів збройних сил та інших відомств РФ, яке полягало у здійсненні обстрілів із використанням невстановленого виду озброєння невстановленого калібру по території за адресою: м. Харків, вул. Академіка Проскури, буд. 1. У цій же постанові зазначено, що внаслідок указаного обстрілу було знищено майно, що належить ТОВ «Транспортно-логістична компанія «СХІД».

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 326 затверджено Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації (надалі - Порядок), який встановлює процедуру визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії РФ, починаючи з 19.02.2014.

Згідно з пунктом 2 вказаної постанови Міністерствам, іншим центральним та місцевим органам виконавчої влади постановлено розробити і затвердити у шестимісячний строк методики, передбачені Порядком, затвердженим цією постановою.

За змістом підпункту 18 пункту 2 Порядку, визначення шкоди та збитків здійснюється окремо за таким напрямом: економічні втрати підприємств (крім підприємств оборонно-промислового комплексу), у тому числі господарських товариств, включає втрати підприємств усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна, втрати фінансових активів, а також упущену вигоду від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності. Основні показники, які оцінюються (зокрема): вартість втраченого, знищеного чи пошкодженого майна підприємств недержавної форми власності; вартість втрачених фінансових активів підприємств недержавної форми власності.

Відповідно до пункту 5 Загальних засад оцінки збитків, завданих майну та майновим правам внаслідок збройної агресії російської федерації (додаток до постанови № 326 від 20.03.2022 Кабінету Міністрів України, надалі Загальні засади) оцінка збитків, завданих постраждалим, здійснюється шляхом проведення аналітичної оцінки збитків, стандартизованої, незалежної оцінки збитків або є результатом проведення судової експертизи.

Незалежна оцінка збитків проводиться суб`єктами оціночної діяльності суб`єктами господарювання, визнаними такими Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", із дотриманням національних стандартів оцінки майна та Міжнародних стандартів оцінки майна з урахуванням особливостей, що визначені цими Загальними засадами та методиками оцінки шкоди та збитків, передбаченими пунктом 5 Порядку.

18.10.2022 наказом Міністерства економіки України та Фонду державного майна України за № 3904/1223 затверджено Методику визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією російської федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності.

Пунктом 1 Методики № 3904/1223 передбачено, що вона застосовується під час оцінки (визначення розміру) реальних збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям, іншим суб`єктам господарювання всіх форм власності внаслідок втрати, руйнування або пошкодження їх майна у зв`язку зі збройною агресією Росії, оцінки (визначення розміру) упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності зазначеними суб`єктами господарювання, а також оцінки потреб у відновленні майна суб`єктів господарювання.

Механізми оцінки (визначення розміру) реальних збитків, упущеної вигоди та оцінки потреб у відновленні, що наведені в цій Методиці, розроблено на підставі національних та міжнародних стандартів оцінки, а також керівних принципів Світового банку щодо оцінки збитків та інших матеріалів, що розроблені організаціями, визнаними у світовому співтоваристві.

Ця Методика є обов`язковою для використання під час оцінки збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, проведення судової експертизи (експертного дослідження), пов`язаної з оцінкою збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, та її положення переважають над іншими положеннями нормативно-правових актів, методик, рекомендацій тощо, які регулюють питання визначення розміру збитків, завданих підприємствам, установам, організаціям, іншим суб`єктам господарювання всіх форм власності. У разі якщо певні питання, пов`язані з оцінкою збитків, не врегульовано цією Методикою, застосовуються інші нормативно-правові акти з питань оцінки майна, що визначені такими згідно із Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", та оціночні процедури, що передбачені міжнародними та національними стандартами оцінки, міжнародною оціночною практикою. Необхідність та доцільність застосування інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна обґрунтовуються у звіті про оцінку збитків (висновку експерта).

Методика передбачає механізми оцінки (визначення розміру) збитків, завданих підприємствам, установам, організаціям та іншим суб`єктам господарювання всіх форм власності внаслідок збройної агресії, оцінки (визначення розміру) упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності зазначеними суб`єктами господарювання, а також оцінки потреб у відновленні майна суб`єктів господарювання станом на дату оцінки, яка є датою не раніше ніж 23.02.2022. Оцінка (визначення розміру) збитків (упущеної вигоди) станом на дату оцінки, яка передує 23.02.2022, здійснюється шляхом проведення оцінки згідно з вимогами Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" або судової експертизи (експертного дослідження) згідно із Законом України "Про судову експертизу" з дотриманням методичного регулювання оцінки майна, яке здійснюється національними стандартами оцінки та міжнародними стандартами оцінки, європейськими стандартами оцінки, нормами міжнародної оціночної практики, що склалася, за наявності вихідних даних та інформаційних джерел, необхідних для проведення оцінки (визначення розміру) збитків.

Як уже було встановлено судом, розмір матеріальної шкоди, завданої ТОВ «Транспортно-логістична компанія «СХІД» внаслідок знищення належного йому майна, визначено за результатами судової товарознавчої експертизи, проведеної у межах кримінального провадження №12025221130001145 від 12.07.2025, за результатами якої Національним науковим центром «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України складено висновок експерта №19569 від 01.07.2026.

При проведенні експертного дослідження застосовано, зокрема, Методику визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності, затверджену наказом Міністерства економіки України та Фонду державного майна України від 18.10.2022 №3904/1223, а також Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №326, та інші нормативні і методичні джерела у сфері судово-товарознавчої експертизи та визначення вартості майна.

Відповідно до висновку експерта №19569 від 01.07.2026 розмір матеріальної шкоди, завданої власнику ТОВ «ТЛК «СХІД» зруйнованого/знищеного в результаті обстрілу майна, що знаходилось за адресою: Харків, вул.Академіка Проскури, 1 станом на 12.07.2025, складала: 8 042 897,70 грн. або 192 307,08 доларів США.

Доказів, які б спростовували визначений висновком експерта №19569 від 01.07.2026 розмір матеріальної шкоди, матеріали справи не містять.

Щодо вини, як складового елемента цивільного правопорушення, законодавством України на позивача не покладається обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. В контексті зазначеного, саме відповідач повинен доводити відсутність своєї вини у спірних правовідносинах.

Зазначений висновок підтверджується Верховним Судом, зокрема, у постанові від 21.04.2021 у справі № 648/2035/17, постанові від 14.02.2018 у справі № 686/10520/15-ц.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем у справі на підставі належних та допустимих доказів доведено повний склад цивільного правопорушення, що є умовою та підставою для застосування до відповідача такого заходу відповідальності як відшкодування збитків.

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суду належить зважати на його ефективність з точки зору ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У п.145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд вказав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).

З урахуванням наведеного, ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Права особи в суді повинні бути захищені таким способом, який реально відновить її порушені інтереси.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що вимога позивача про стягнення з відповідача збитків, завданих внаслідок збройної агресії російської федерації в розмірі 8 042 897,70 (вісім мільйонів сорок дві тисячі вісімсот дев`яносто сім гривень 70 копійок), що у грошовому еквіваленті в доларах США за курсом Національного банку України (на дату знищення майна, 12.07.2025), складає 192 307,08 USD (сто дев`яносто дві тисячі триста сім доларів США 08 центів) є ефективним способом захисту порушеного права в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та фактично призведе до відновлення його порушених прав.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, а також фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є цілком обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача та підлягають стягненню до Державного бюджету України.

Керуючись статтями 12, 13, 74, 86, 29, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської федерації (119991, російська федерація м. Москва, вул. Житня, 14) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСЮ «ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ «СХІД» (61108, Харківська обл., м. Харків, пр-кт Академіка Курчатова, 4-Б; код ЄДРПОУ 34756813, на рахунок № НОМЕР_1 в АТ «КРЕДОБАНК») збитки, завдані внаслідок збройної агресії російської федерації в розмірі 8 042 897,70 грн., що у грошовому еквіваленті в доларах США за курсом Національного банку України (на дату знищення майна, 12.07.2025) складає 192 307,08 доларів США.

Стягнути з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської федерації (119991, російська федерація м. Москва, вул. Житня, 14) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів: Головне управління казначейства у м. Києві, код ЄДРПОУ: 37993783, рахунок: UА908999980313111256000026001, банк одержувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106) 96 514,77 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "09" жовтня 2026 р.

СуддяЮ.Ю. Мужичук