Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №916/1224/25 — Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/1224/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. при секретарі судового засідання Фатєєвій Г.В. розглянувши №916/1224/25

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

до відповідача Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “ВІЛЬЯМС” (65016, м. Одеса, Фонтанська дорога, 123, прим. 5М, код ЄДРПОУ 40190615)

про визнання незаконним та скасування рішень

Представники сторін:

від позивача: Шахновський О.О. ордер;

від відповідача: Чукітова В.В. ордер;

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “ВІЛЬЯМС” про:

- визнання недійсним рішення Зборів Уповноважених Кооперативу Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Вільямс” від 03.03.2023р. про виключення ОСОБА_1 з Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Вільямс”;

- визнання недійсним договору (Персональний меморандум асоційованого члена кооперативу від 15 вересня 2021 року № В/2888415317 та Інструктивна декларація від 15 вересня 2021 року № В/2-2/1/6-П, укладеного між ОСОБА_1 та Обслуговуючим кооперативом “Житлово-будівельний кооператив “Вільямс”;

- стягнення з Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Вільямс” на користь ОСОБА_1 1 189 205,00 грн. сплачених ОСОБА_1 як пайовий внесок, у порядку двосторонньої реституції за недійсним правочином або як безпідставно набуті кошти;

- стягнення з Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Вільямс” на користь ОСОБА_1 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі, що буде розрахований позивачем за весь період прострочення (станом на дату ухвалення рішення суду) попередній розрахунок штрафних санкцій станом на 21 березня 2025 року становить 123 655,33 грн, остаточна сума буде уточнена в судовому засіданні;

- стягнення з Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Вільямс” на користь ОСОБА_1 інфляційних втрат у розмірі, що буде розрахований позивачем за весь період прострочення (станом на дату ухвалення рішення суду) попередній розрахунок інфляційних втрат станом на 21 березня 2025 року становить 669 796,30 грн, остаточна сума буде уточнена в судовому засіданні.

Ухвалою від 01.04.2025р. судом, у порядку ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху.

02.04.2025р. до господарського суду надійшла заява (вх. №3765/25) від ОСОБА_1 про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.07.2025р. провадження по справі №916/1224/25 було відкрито. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

22.04.2025р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в додатках до якого містилось клопотання про закриття провадження по справі в частині позовних вимог, а саме вимог про визнання недійсним Персонального меморандуму асоційованого члена кооперативу від 15 вересня 2021 року № В/2888415317 та Інструктивної декларації від 15 вересня 2021 року № В/2-2/1/6-П, укладених між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , стягнення з Кооперативу на користь позивача 1 189 205грн., сплачених як пайовий внесок, у порядку двосторонньої реституції за недійсним правочином або як безпідставно набуті кошти, а також стягнення 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі, що будуть розраховані позивачем за весь період прострочення, з попереднім розрахунком станом на 21 березня 2025 року в сумі 123 655,33 грн, та інфляційних втрати у розмірі, що будуть розраховані позивачем за весь період прострочення, з попереднім розрахунком станом на 21 березня 2025 року в сумі 669 796,30 грн, із уточненням остаточних сум у судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.07.2025р. клопотання Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “ВІЛЬЯМС” про закриття провадження по справі в частині позовних вимог було задоволено, провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Вільямс” про: визнання недійсним договору (Персональний меморандум асоційованого члена кооперативу від 15 вересня 2021 року № В/2888415317 та Інструктивної декларації від 15 вересня 2021 року № В/2-2/1/6-П), укладеної між ОСОБА_1 та Обслуговуючим кооперативом “Житлово-будівельний кооператив “Вільямс”; стягнення з Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Вільямс” на користь ОСОБА_1 1 189 205,00 грн. сплачених ОСОБА_1 як пайовий внесок, у порядку двосторонньої реституції за недійсним правочином або як безпідставно набуті кошти; стягнення з Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Вільямс” на користь ОСОБА_1 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі, що буде розрахований позивачем за весь період прострочення (станом на дату ухвалення рішення суду) попередній розрахунок штрафних санкцій станом на 21 березня 2025 року становить 123 655,33 грн, остаточна сума буде уточнена в судовому засіданні; стягнення з Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Вільямс” на користь ОСОБА_1 інфляційних втрат у розмірі, що буде розрахований позивачем за весь період прострочення (станом на дату ухвалення рішення суду) попередній розрахунок інфляційних втрат станом на 21 березня 2025 року становить 669 796,30 грн, остаточна сума буде уточнена в судовому засіданні було закрито на підставі на підставі п.1 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.

04.08.2025 Господарським судом Одеської області отримано копію ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.08.2025р у справі № 916/1224/25 /вх. № 1338/25, якою доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/1224/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду у зв`язку надходження апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.07.2025

Ухвалою суду від 01.09.2025р. провадження у справі № 916/1224/25 було зупинити до повернення матеріалів справи з апеляційної інстанції.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2025р. ухвала Господарського суду Одеської області від 15.07.2025р. була залишена без змін.

Ухвалою суду від 08.12.2025р. провадження по справі було поновлено із призначенням до розгляду в засіданні суду.

16.12.2025. за вх. №40217/25 до суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, згідно якої останній просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Загальних зборів Членів Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “ВІЛЬЯМС” від 15 вересня 2021 року про прийом ОСОБА_1 до Кооперативу з наданням статусу Асоційованого члена Кооперативу та затвердження укладених з ОСОБА_1 Персонального меморандуму асоційованого члена кооперативу № В/2888415317 та Інструктивну декларації від 15 вересня 2021 року № В/2-2/1/6-П; яке оформлене протоколом засідання Загальних зборів Членів Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “ВІЛЬЯМС” від 15 вересня 2021 року;

- визнати незаконним та скасувати рішення Загальних зборів Членів Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “ВІЛЬЯМС” від 06 жовтня 2022 року про призначення Уповноважених Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “ВІЛЬЯМС”; яке оформлене протоколом засідання Загальних зборів Членів Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “ВІЛЬЯМС” від 06 жовтня 2022 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Качур О.М., реєстровий № 1544, 1545;

- визнати незаконним та скасувати рішення Зборів Уповноважених Кооперативу Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “ВІЛЬЯМС” від 03 березня 2023 року про виключення ОСОБА_1 з Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “ВІЛЬЯМС”, яке оформлене протоколом засідання Зборів Уповноважених Кооперативу Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “ВІЛЬЯМС” від 03 березня 2023 року;

18.12.2025р. до Господарського суду за вх. ГСОО №2004/25 надійшла ухвала Верховного суду від 15.12.2023р. по справі №916/1224/25, відповідно до якої відкрите касаційне провадження у справі № 916/1224/25 за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Григор`єва Сергія Володимировича на додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.11.2025р., призначено до розгляду справу № 916/1224/25 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на 21 січня 2026 року о 14:00 год у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду. Вказаною ухвалою витребувано у Господарського суду Одеської області та/або Південно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи №916/1224/25.

Ухвалою суду від 19.12.2026р. провадження у справі № 916/1224/25 було зупинено до повернення матеріалів справи з касаційної інстанції.

Постановою Верховного суду від 02.02.2026р. додаткова постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.11.2025 у справі №916/1224/25 була залишена без змін.

Ухвалою суду від 03.04.2026р. провадження по справі було поновлено із призначенням до розгляду в засіданні суду.

У судовому засіданні 05.05.2026р., судом в протокольній формі було прийнято до розгляду заяву позивача від 16.12.2025. за вх. №40217/25 про зміну предмету позову.

Ухвалою Господарського суду від 23.06.2026р. підготовче засідання було закрито, розгляд справи призначено по суті в засіданні суду.

22.04.2025р. за вх. №12895/25 до суду від відповідача надійшов відзив на позов, згідно якого останній позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими, безпідставними та просить суд в задоволені позову відмовити повністю.

01.05.2025р. за вх.№13994/25 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої позивач вказує що заперечення відповідача є безпідставними, не підтверджені належним та допустимим доказами, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

21.05.2026. за вх. №17686/26 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з урахування заяви про зміну предмету позову, згідно якого останній позовні вимоги не визнає вважає їх необґрунтованими, безпідставними в зв`язку з чим в задоволенні позову просить суд відмовити повністю.

Судом, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

15.09.2021 року ОСОБА_1 подав до ОК «ЖБК «Вільямс» заяву про вступ до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Вільямс» з отриманням статусу Асоційованого члена Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Вільямс» (надалі - Заява про вступ до Кооперативу), в якій просив прийняти його до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Вільямс», для участі як Асоційованого члена у діяльності Відповідача, відповідно до положень Статуту Відповідача.

Відповідно до пункту 7.1 Статуту Кооперативу (в редакції від 13.06.2018, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) членство у Кооперативі поділяється на просте та асоційоване.

Пунктом 7.3.8 Статуту передбачено, що вступ до Кооперативу Асоційованих членів здійснюється на підставі письмової заяви на ім`я Голови Правління Кооперативу.

Рішення Голови Правління Кооперативу про прийняття нових Асоційованих членів Кооперативу набуває чинності після затвердження його Загальними зборами Членів Кооперативу (п. 7.3.10 Статуту).

Позивач вказує, що 15.09.2021 ОСОБА_1 підписав заяву на ім`я Голови Правління Іванова В.В. про вступ до Кооперативу з отриманням статусу Асоційованого члену.

За посиланнями позивача, 15 вересня 2021 року між ОСОБА_1 , та ОБСЛУГОВУЮЧИМ КООПЕРАТИВОМ «ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ «ВІЛЬЯМС» було укладено Персональний меморандум асоційованого члена кооперативу № В/2888415317 (далі – Меморандум)та Інструктивну декларації від 15 вересня 2021 року № В/2-2/1/6-П, далі Інструктивна декларація.

Позивач зазначає, що відповідно до умов Меморандуму та Інструктивної декларації ним сплачено вступний внесок в розмірі 2 500,00 грн та здійснена часткова оплата грошового паю в розмірі 960 422,00 грн (квитанція від 15.09.2021 № 150910039) та 228 783,00 грн (квитанція від 17.12.2021 № 17-14659551/с), всього на суму 1 189 205,00 грн. В результаті сплати вступного внеску позивач набув статусу Асоційованого члена Кооперативу, тобто члена кооперативу без права вирішального голосу.

В подальшому, 03.03.2023 рішенням Загальних зборів Уповноважених Кооперативу ОСОБА_1 виключено з членів Кооперативу, сплачені грошові кошти вирішено повернути не пізніше двох років починаючи з 01.01.2024, тобто до 31.12.2025.

Зазначення рішення, як вказує позивач, приймалось без його повідомлення про проведення засідання Зборів Уповноважених Кооперативу та щодо фактичних обставин прийняття рішення від 03.03.2023р. Також відповідач вказує що Кооператив обмежує його права та перешкоджає в управлінні.

Поряд з цим, як вказує позивач на вказаній заяві вже було надруковано рішення Голови Правління ОСОБА_3 про прийом заявника до Кооперативу на умовах участі як Асоційованого члена у діяльності Кооперативу. Рішення підлягає затвердженню Загальними зборами Членів Кооперативу після отримання від заявника вступного внеску та першої частини паю в порядку, передбаченому відповідним персональним меморандумом. Вказане рішення скріплене підписом Голови Правління ОСОБА_3 та круглою печаткою Кооперативу.

За посиланнями позивача, відповідне рішення Голови Правління Кооперативом затверджене протоколом засідання Загальних зборів Членів ОК «ЖБК «ВІЛЬЯМС» від 15.09.2021, з якого вбачається що на зборах Членів Кооперативу прийняли участь 3 особи. Головою Загальних зборів Членів Кооперативу обраний ОСОБА_3 , секретарем – ОСОБА_4 .

За посиланнями позивача, відповідно до пункту 6.2 Статуту до складу засновників (членів) Кооперативу станом на 15.09.2021 входили ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . На засіданні Загальних зборів Членів Кооперативу 15.09.2021 реєстр присутніх не складався, а сам протокол не містить інформації про повний склад присутніх. З тексту протоколу можливо встановити, що серед присутніх одна особа, яка має статус члену ОСОБА_7 , а ОСОБА_4 до складу засновників (членів) Кооперативу не входить, встановити зі змісту протоколу особу третього присутнього учасника зборів неможливо.

Отже на переконання позивача, висновок про наявність кворуму та повноважність Загальних зборів розглядати та приймати рішення за всіма питаннями порядку денного є передчасним.

Відповідно до пункту 9.1 Статуту Загальні збори є вищим органом управління Кооперативу.

Підпунктом 9.2.12 Статуту передбачено, що затвердження рішення Голови Правління Кооперативу про прийняття нових членів та асоційованих членів до Кооперативу та припинення їх членства належить до компетенції Загальних зборів.

Пунктом 9.3 Статуту передбачено, що повноваження щодо прийняття рішень з питань, що зазначені в підпунктах 9.2.1-9.2.13 пункту 9.2 Статуту, не можуть бути делеговані іншим органам управління Кооперативу.

Відповідно до Статуту засідання Загальних зборів можуть бути черговими та позачерговими. Чергові Загальні збори Членів Кооперативу скликаються Правлінням Кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік (п. 9.7 Статуту).

Позачергові Загальні збори Членів Кооперативу скликаються на вимогу не менше третини його членів, Ревізійної комісії Кооперативу; органу управління кооперативного об`єднання, членом якого є Кооператив (п. 9.9 Статуту).

Загальні збори Членів Кооперативу правомочні розглядати питання Порядку денного, якщо в них приймають участь більше половини його членів, що мають право ухвального голосу (п. 9.11 Статуту).

Позивач звертає увагу, що протокол засідання Загальних зборів Членів Кооперативу від 15.09.2021 не містить інформації про наявність кворуму на даних зборах, адже в даному протоколі не зазначено інформації про присутніх осіб та порядок їх голосування, з вказанням необхідної інформації. Також відсутні докази повідомлення членів Кооперативу про скликання загальних зборів.

На переконання позивача, з урахуванням приписів Статуту та змісту протоколу від 15.09.2021р, відсутності реєстру присутніх на засіданні та недоведеності наявності кворуму, рішення про прийняття ОСОБА_1 до асоційованих членів Кооперативу не приймалося Загальними зборами у встановленому законом та Статутом порядку, а тому він не набув статусу асоційованого члена Кооперативу.

Пунктом 8.14 Статуту встановлено, що розмір паїв, порядок, строки та умови їх внесення Членами Кооперативу та Асоційованими членами Кооперативу визначається цим Статутом, рішеннями Загальних зборів Членів Кооперативу, прийнятих в межах їх повноважень відповідно до мети, предмету та основної діяльності Кооперативу, в тому числі шляхом затвердження текстів Персональних меморандумів.

За посиланнями позивача Персональний меморандум члена (асоційованого члена) Кооперативу від 15.09.2021 № В/2888415317 та Інструктивна декларація від 15.09.2021 № В/2-2/1/6-П, укладені між ОСОБА_1 та Кооперативом, у встановленому Статутом порядку не затверджувались. Протокол засідання Загальних зборів Членів Кооперативу від 15.09.2021 — не може вважатися належним підтвердженням затвердження Меморандуму та Інструктивної декларації, оскільки збори не були правомочними та не могли ухвалювати рішення з питань, що належать до виключної компетенції Загальних зборів. Тому на підставі цього протоколу неможливо вважати затвердженими ні Меморандум, ні Інструктивну декларацію, а отже — розмір пайових внесків, строки та порядок їх внесення у спосіб, передбачений Статутом, не встановлювались.

Отже на переконання позивача, Кооператив не довів належного встановлення строків і порядку сплати паю, порушення яких нібито стало підставою для припинення членства ОСОБА_1 . Персональний меморандум та Інструктивна декларація не набули чинності, а тому не могли створити для ОСОБА_1 жодних обов`язків, у тому числі щодо сплати паю.

Позивач наголошує, що від імені Кооперативу Персональний меморандум підписаний виконавчим директором ОСОБА_8 , який, як зазначено, діє на підставі Статуту.

Відповідно до Статуту в Кооперативі створені наступні органи управління: Загальні збори Членів Кооперативу (Розділ 9); Правління Кооперативу, яке очолюється Головою Правління (Розділ 10), Ревізійна комісія (Розділ 11). Пунктом 10.6 Статуту передбачено, що Правління може наймати Виконавчого директора для оперативного управління діяльністю Кооперативу. Виконавчий директор виконує свої функції на умовах контракту.

Статутом Кооперативу обсяг повноважень Виконавчого директора не встановлюється, відсутні умови про можливість представництва Кооперативу Виконавчим директором без довіреності.

На переконання позивача, Персональний меморандум та Інструктивна декларація підписані неповноважним представником.

Отже позивач констатує, що рішення Голови Правління Іванова В.В. про прийняття ОСОБА_1 до асоційованих членів та тексти укладених між ОСОБА_1 та Кооперативом Персонального меморандуму та Інструктивної декларації не були затверджені Загальними зборами Членів Кооперативу, відповідно правочин щодо членства є недійсним та не підлягає виконанню. Засідання Загальних зборів Членів Кооперативу 15.09.2021 відбулось за відсутності кворуму, відповідно Загальні збори не були повноважні приймати рішення з порядку денного.

Позивач зазначає, що зазначеним рішенням Загальних зборів вирішувались питання щодо прав та обов`язків ОСОБА_1 , зокрема щодо прийняття його до Кооперативу та встановлення умов сплати паю, відсутність кворуму та недотримання процедури скликання і проведення Загальних зборів є істотними порушеннями закону та Статуту Кооперативу. Такі порушення унеможливлюють визнання даних рішень легітимними й такими, що породжують правові наслідки.

Більше того, як зазначає позивач, без чинного рішення Загальних зборів про прийняття ОСОБА_1 до асоційованих членів Кооперативу правочин щодо членства не виник, відповідно — позивач взагалі не набув правового статусу асоційованого члена Кооперативу. За таких обставин Кооператив не мав повноважень застосовувати до ОСОБА_1 будь-які корпоративні санкції, у тому числі виключення з членів Кооперативу; не мав правових підстав встановлювати порядок повернення коштів, визначати строки повернення або розпоряджатися грошовими коштами, сплаченими позивачем як пай.

Крім того, позивач вказує, що протоколом Загальних зборів членів ОК «ЖБК «ВІЛЬЯМС» від 06.10.2022 призначено Уповноважених Кооперативу. В Загальних зборах прийняли участь 4 особи: ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 . Вирішили призначити Уповноваженими Кооперативу: ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 .

Позивач наголошує, що на момент призначення та проведення Загальних зборів вже було прийнято та опубліковано Закон України «Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» та станом на 06.10.2022 відповідач був обізнаний про зміни в законодавстві та про те, що з 10.10.2022 всі асоційовані члени вважатимуться повноправними членами Кооперативу та матимуть право вирішального голосу.

За посиланнями позивача, зі структури ОК «ЖБК «ВІЛЬЯМС» вбачається, що лише три його простих члена здійснюють функції з управління Кооперативом, керують господарською діяльністю Кооперативу, однак, до нього входять інші члени (асоційовані), кількість яких складає понад 2500 осіб. Такі члени жодним чином не беруть участь у діяльності Кооперативу, контролі його органів та не впливають на прийняття рішень, які, зокрема, стосуються їх безпосередніх прав і обов`язків.

Позивач звертає увагу, що не зважаючи на наявність понад 2500 асоційованих членів ОК «ЖБК «ВІЛЬЯМС», всі рішення стосовно діяльності Кооперативу, включно з розміром внесків, які встановлюються індивідуально для кожного асоційованого члена, визначають лише три члени, які мають право вирішального голосу.

На переконання позивача, Загальні збори членів ОК «ЖБК «ВІЛЬЯМС» від 06.10.2022, у яких взяли участь лише четверо осіб, прийняли рішення про призначення Уповноважених Кооперативу, фактично наділивши вирішальними управлінськими повноваженнями лише трьох членів кооперативу без врахування думки 2500 інших членів кооперативу. На момент прийняття цього рішення кооператив об`єднував понад 2500 асоційованих членів, статус яких відповідно до Закону України «Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому», автоматично підлягав зміні на статус повноправних членів без необхідності ухвалення додаткових рішень органами кооперативу з 10.10.2022та незважаючи на зазначені вимоги закону, керівні органи кооперативу 05.10.2022 затвердили нову редакцію Статуту, якою було введено положення про Збори уповноважених, а вже наступного дня — призначили уповноважених осіб.

Така послідовність дій, як вважає позивач, свідчить про усвідомленість відповідача щодо обсягу прав майбутніх повноправних членів кооперативу та про спрямованість цих дій на створення механізму управління, за якого переважна більшість членів кооперативу фактично позбавляється можливості брати участь у прийнятті рішень, контролі за діяльністю кооперативу, формуванні його органів та впливі на визначення своїх внесків та інших обов`язків.

Позивач звертає увагу, що заміна прямої участі членів механізмом участі через трьох уповноважених суперечить сутності кооперативної організації та є використанням статутних повноважень не для забезпечення належного управління, а з метою збереження контролю в руках обмеженого кола осіб.

На переконання позивача, дії відповідача щодо призначення уповноважених осіб 06.10.2022 мають ознаки зловживання правом у розумінні правової позиції Верховного Суду, оскільки були спрямовані на штучне звуження прав переважної більшості членів кооперативу, створення нерівності у можливостях участі в управлінні, а також на досягнення результату, який суперечить змісту та призначенню кооперативної моделі, з урахуванням чого Рішення Загальних зборів від 06.10.2022 про призначення Уповноважених ухвалене внаслідок зловживання правом, суперечить вимогам закону та є порушує корпоративні права членів кооперативу.

Отже посилаючись на вищенаведені обставини, ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним позовом за захистом порушеного права.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволені позовних вимог з наступних підстав.

Питання господарської діяльності кооперативів врегульовано статтею 94 ГК України, яка визначає кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань, які можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Кооперативи здійснюють свою господарську діяльність відповідно до вимог Господарського кодексу України, інших законодавчих актів.

Законодавець врегулював приписами статей 95-100 ГК України порядок створення та діяльності виробничих кооперативів, як таких, що є, поміж інших, підприємствами колективної власності, передбачивши водночас існування відповідного закону, що регулює діяльність різних видів кооперативів (частина 1 статті 94 ГК України).

Зазначені вище норми ГК України кореспондуються із приписами статей 83,85,86 ЦК України, згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначаються Законом України «Про кооперацію».

За змістом положень статей 2,6,9 Закону України «Про кооперацію» кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Згідно із положеннями статті 12 Закону України «Про кооперацію» основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами.

Відповідно, члени кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Згідно із частиною 3 статті 6 Закону України «Про кооперацію» від 10.07.2003 р. № 1087-IV, в редакції Закону України від 15.08.2022 р. № 2518-IX, який набув чинності 10.10.2022 р., права учасників (членів) кооперативу та його статутних органів, визначені законом, не можуть бути звужені (обмежені) установчими документами кооперативу, рішеннями його статутних органів чи правочинами між кооперативом та його учасниками (членами). Положення установчих документів кооперативу, рішення його статутних органів чи правочини між кооперативом та його учасниками (членами), які звужують (обмежують) права учасників (членів) кооперативу, визначені законом, є нікчемними.

Статтею 8 Закону України «Про кооперацію» від 10.07.2003 р. № 1087-IV встановлено, що статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність. Статут кооперативу повинен містити такі відомості: найменування кооперативу, його тип та місцезнаходження; мета створення кооперативу і вичерпний перелік видів його діяльності; склад його засновників; умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього; права і обов`язки членів та асоційованих членів кооперативу; порядок внесення змін до статуту кооперативу; порядок встановлення розмірів і сплати внесків та паїв членами кооперативу та відповідальність за порушення зобов`язань щодо їх сплати; форми участі членів кооперативу в його діяльності; порядок формування, склад і компетенція органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах; порядок формування, використання та розпорядження майном кооперативу; порядок розподілу його доходу та покриття збитків; порядок обліку і звітності у кооперативі; порядок реорганізації і ліквідації кооперативу та вирішення пов`язаних з цим майнових питань; порядок скликання загальних зборів; умови і порядок повернення паю.

Статут може містити інші пов`язані з особливостями діяльності кооперативу положення, що не суперечать законодавству.

Членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності (частини 1 та 2 статті 10 Закону України «Про кооперацію» від 10.07.2003 р. № 1087-IV).

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про кооперацію» від 10.07.2003 р. № 1087-IV визначено, що основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління.

Основними обов`язками члена кооперативу є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов`язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків. Законами, що регулюють діяльність окремих типів кооперативів або кооперативів за напрямами їх діяльності, та статутом кооперативу можуть бути передбачені додаткові права та обов`язки його членів (частини 2 та 3 статті 12 Закону України «Про кооперацію» від 10.07.2003 р. № 1087-IV).

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України «Про кооперацію» від 10.07.2003 р. № 1087-IV, членство в кооперативі припиняється у разі, зокрема, несплати внесків у порядку, визначеному статутом кооперативу.

Згідно із частинами 1, 2 та 4 статті 14 Закону України «Про кооперацію» від 10.07.2003 р. № 1087-IV у кооперативі допускається асоційоване членство для осіб, які визнають його статут та внесли пай. Асоційований член кооперативу – фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу в кооперативі. При ліквідації кооперативу асоційований член кооперативу має переважне порівняно з членами кооперативу право на одержання паю. Порядок вступу до кооперативу та участь асоційованого члена в його господарській та іншій діяльності, права та обов`язки такого члена, розміри паїв та виплат на паї визначаються статутом кооперативу.

Вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу (частина 1 статті 15 Закону України «Про кооперацію» від 10.07.2003 р. № 1087-IV).

Поряд із цим приписи частини 8 статті 15 Закону України «Про кооперацію» від 10.07.2003 р. № 1087-IV передбачають, що у разі коли з організаційних причин (через територіальне розміщення чи значну чисельність членів кооперативу) проведення загальних зборів членів кооперативу неможливе, статутом кооперативу може бути передбачено скликання зборів уповноважених кооперативу. Кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених визначаються статутом кооперативу.

Аналогічне викладено у пункті 10.19 Статуту – у разі коли з організаційних причин (через територіальне розміщення чи значну чисельність Членів Кооперативу) проведення Загальних зборів Членів Кооперативу неможливе, можуть бути скликані збори Уповноважених Кооперативу. В даному випадку, значною чисельністю Членів Кооперативу вважається якщо в Кооперативі більше 10 Членів. Уповноважені призначаються Загальними зборами Членів Кооперативу, з Членів Кооперативу строком на 5 років. Кількість Уповноважених 3 особи. У разі, якщо на момент закінчення строку на який призначено Уповноважених Кооперативу Загальними зборами Членів Кооперативу не буде призначено нових Уповноважених Кооперативу, повноваження Уповноважених Кооперативу продовжуються до призначення нових Уповноважених Кооперативу.

До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, серед іншого належить затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства (частина 2 статті 15 Закону України «Про кооперацію» від 10.07.2003 р. № 1087-IV).

Аналогічне викладено у пунктів 10.2.12 Статуту – до компетенції Загальних зборів Членів Кооперативу належить затвердження рішення Голови Правління Кооперативу, про прийняття нових Членів та Асоційованих членів до Кооперативу та припинення їх членства.

Відповідно до частин 9,10 та 11 статті 15 Закону України «Про кооперацію» від 10.07.2003 р. № 1087-IV загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених – за наявності не менше двох третин уповноважених. Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах.

Як зазначено, 03.03.2023 р. проведено засідання Зборів Уповноважених ОК «ЖБК „ВІЛЬЯМС“», оформлено протоколом від 03.03.2023 р., на яких прийнято рішення щодо припинення членства громадянки на ім`я ОСОБА_1 в Кооперативі, та визнання Персонального меморандуму члена (асоційованого члена) кооперативу № В/2888415317 від 15.09.2021 р. та Інструктивну декларацію № В/2-2/1/6-П від 15.09.2021 р. припиненим. Участь, в яких приймало троє уповноважених ОСОБА_11 , ОСОБА_5 та ОСОБА_10 .

Частиною 5 статті 15 Закону України «Про кооперацію» від 10.07.2003 р. № 1087-IV передбачено, що про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Позивач вказує, що Відповідач не повідомив його про проведення засідання Зборів Уповноважених Кооперативу та щодо фактичних обставин прийняття рішення від 03.03.2023 року.

Поряд з цим, як вбачається з матеріалів справи, відповідач на адресу позивача направив повідомлення №83/4 від 28.10.2022 р. щодо заборгованості із сплати пайових внесків, в якому Відповідач повідомляє про заборгованість Позивача за пайовими внесками в розмірі, еквівалентному 25 239,84 дол. США, та вимагає її погашення протягом 7 днів. Кооператив зазначає, що, попри воєнний стан в Україні, введений 24.02.2022, будівництво житлового комплексу в с. Лиманка, Одеська область, триває, оскільки активні бойові дії в регіоні відсутні. Відповідач в повідомлені вказував, що несплата внесків позивачем є несправедливою щодо інших членів, які виконують зобов`язання, запропонував пільговий курс 35,20 грн за 1 дол. США для платежів у період з 01.10.2022 по 30.10.2022, а у випадку погіршення майнового стану позивача, запропонував позивачу надати підтверджуючі документи для оновлення графіку платежів. Жодної відповіді на повідомлення №83/4 від 28.10.2022 р. від позивача не надходило.

21.11.2022 р відповідач на адресу позивача направив звернення-вимогу №90/17 від 18.11.2022 р., в якому повідомив про заборгованість у розмірі 25 239,84 дол. США, зазначив, що позивач не сплатив борг, не оновив графік платежів і не надав документи про погіршення майнового стану. Кооператив пропонує частково погашати борг за пільговим курсом 35,50 грн/дол. США з 01.11.2022 по 30.11.2022 і вимагає сплатити прострочену з 24.02.2022 заборгованість. Згідно з роздруківки з веб-сайту «Укрпошта» відправлення повернено відправнику «за закінченням встановленого терміну зберігання».

Також, відповідач на адресу позивача направив повідомлення №96/10 від 01.12.2022 р. щодо заборгованості із сплати пайових внесків, в якому відповідач повідомляє про заборгованість позивача за пайовими внесками в розмірі, еквівалентному 25 239,84 дол. США, та вимагає її погашення протягом 7 днів. Кооператив зазначає, що, попри воєнний стан в Україні, введений 24.02.2022, будівництво житлового комплексу в с. Лиманка, Одеська область, триває, оскільки активні бойові дії в регіоні відсутні. Відповідач в повідомлені вказував, що несплата внесків позивачем є несправедливою щодо інших членів, які виконують зобов`язання, запропонував пільговий курс 35,00 грн за 1 дол. США для платежів у період з 01.12.2022 по 31.12.2022, а у випадку погіршення майнового стану позивача, запропонував Позивачу надати підтверджуючі документи для оновлення графіку платежів. Жодної відповіді на повідомлення №96/10 від 01.12.2022 р. від позивача не надходило.

20.12.2022 р відповідач на адресу позивача направив повідомлення №107/10 від 14.12.2022 р. щодо заборгованості із сплати пайових внесків, в якому Відповідач повідомляє про заборгованість позивача за пайовими внесками в розмірі, еквівалентному 25 239,84 дол. США, та вимагає її погашення протягом 7 днів. Кооператив зазначає, що, попри воєнний стан в Україні, введений 24.02.2022, будівництво житлового комплексу в с. Лиманка, Одеська область, триває, оскільки активні бойові дії в регіоні відсутні. Відповідач вказує, що несплата внесків позивачем є несправедливою щодо інших членів, які виконують зобов`язання, пропонує пільговий курс 35,00 грн за 1 дол. США для платежів у період з 01.12.2022 по 31.12.2022, а у разі погіршення майнового стану позивача пропонує надати підтверджуючі документи для оновлення графіку платежів. Жодної відповіді на повідомлення №107/10 від 14.12.2022 р. від позивача не надходило.

21.12.2022 р відповідач на адресу позивача направив звернення-вимогу №112/6 від 21.12.2022 р., в якій Відповідач зазначив, що позивач має заборгованість у розмірі, еквівалентному 25 239,84 дол. США, Кооператив неодноразово звертався до позивача з проханням сплатити борг, надати документи, що підтверджують погіршення майнового стану через воєнний стан, або оновити графік платежів, однак позивач не виконав жодної з цих умов. Також відповідач повідомив, що Кооператив продовжує будівництво житлових комплексів у с. Лиманка, Одеська область, і нагадує про обов`язок позивача як асоційованого члена сплачувати пайові внески та запропонував частково погасити заборгованість за пільговим курсом 35,00 грн за 1 дол. США. Згідно з роздруківки з веб-сайту «Укрпошта» відправлення повернено відправнику «за закінченням встановленого терміну зберігання»

28.12.2022 р відповідач на адресу позивача направив Повідомлення-попередження №140 від 27.12.2022 р. , в якому Відповідач повідомив, що заборгованість Позивача складає 33 653,14 дол. США та те, що будівництво житлового комплексу в с. Лиманка, Одеська область, триває, попри воєнний стан, і відсутність бойових дій не звільняє Позивача від сплати пайових внесків. Також відповідач повідомив, що Кооператив неодноразово звертався до позивача з вимогою погасити борг або надати документи про погіршення майнового стану для оновлення графіку платежів, але позивач цього не зробив та внаслідок невиконання зобов`язань, Кооператив планує на загальних зборах розглянути питання припинення асоційованого членства Позивача, що унеможливить отримання ним об`єкта нерухомості, а сплачені кошти будуть повернені в гривнях протягом двох років. Позивачу в повідомлені-попередженні запропоновано протягом 7 днів погасити борг або письмово висловити позицію щодо несплати, інакше питання виключення буде винесено на збори. Кооператив наголосив, що відсутність коштів не є підставою для звільнення від відповідальності, посилаючись на постанову Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20 та лист ТПП України від 28.02.2022. Згідно з роздруківки з веб-сайту «Укрпошта» відправлення повернено відправнику «за закінченням встановленого терміну зберігання»

Одночасно на електрону адресу Позивача, яку останній вказав у своїй заяві про вступ до ОК «ЖБК «Вільямс» від 15.09.2021 року, Відповідач шляхом направлення електронних листів направив:

14.12.2022 Повідомлення №107/10 від 14.12.2022 р. щодо заборгованості із сплати пайових внесків, в якому відповідач повідомляє про заборгованість позивача за пайовими внесками в розмірі, еквівалентному 25 239,84 дол. США, та вимагає її погашення протягом 7 днів. Кооператив зазначає, що, попри воєнний стан в Україні, введений 24.02.2022, будівництво житлового комплексу в с. Лиманка, Одеська область, триває, оскільки активні бойові дії в регіоні відсутні. відповідач вказує, що несплата внесків позивачем є несправедливою щодо інших членів, які виконують зобов`язання, пропонує пільговий курс 35,00 грн за 1 дол. США для платежів у період з 01.12.2022 по 31.12.2022, а у разі погіршення майнового стану позивача пропонує надати підтверджуючі документи для оновлення графіку платежів. Жодної відповіді на повідомлення №107/10 від 14.12.2022 р. від позивача не надходило;

17.01.2023 Повідомлення №38 від 10.01.2023 року, яке позивач також додає до своєї позовної заяви, в якому відповідач зазначив, що позивачем були прострочені більше ніж на 30 днів термін сплати частини паю, у зв`язку з чим о 10 год. 00 хв. 03.03.2023 року буде проведено засідання Зборів Уповноважених Кооперативу ОК «ЖБК «Вільямс» у відповідності до положень Статуту Кооперативу. Також в зазначеному повідомленні позивача повідомлено про питання порядку денного засідання Зборів Уповноважених Кооперативу. Запропоновано позивачу надати письмові пояснення щодо прострочення ним сплати його Паю чи його частин та виключення позивача з Кооперативу, повідомлено Позивача про його можливість прийняти участь в зазначеному засіданні Зборів Уповноважених Кооперативу ОК «ЖБК «Вільямс» особисто або через представника;

17.01.2023 року. Звернення-вимогу №112/6 від 21.12.2022 р., в якій відповідач зазначив, що позивач має заборгованість у розмірі, еквівалентному 25 239,84 дол. США, Кооператив неодноразово звертався до позивача з проханням сплатити борг, надати документи, що підтверджують погіршення майнового стану через воєнний стан, або оновити графік платежів, однак Позивач не виконав жодної з цих умов. Також Відповідач повідомив, що Кооператив продовжує будівництво житлових комплексів у с. Лиманка, Одеська область, і нагадує про обов`язок Позивача як асоційованого члена сплачувати пайові внески та запропонував частково погасити заборгованість за пільговим курсом 35,00 грн за 1 дол. США. та Повідомлення- попередження №140 від 27.12.2022 р. , в якому відповідач повідомив, що заборгованість Позивача складає 33 653,14 дол. США та те, що будівництво житлового комплексу в с. Лиманка, Одеська область, триває, попри воєнний стан, і відсутність бойових дій не звільняє позивача від сплати пайових внесків. Також Відповідач повідомив, що Кооператив неодноразово звертався до позивача з вимогою погасити борг або надати документи про погіршення майнового стану для оновлення графіку платежів, але позивач цього не зробив та внаслідок невиконання зобов`язань, Кооператив планує на загальних зборах розглянути питання припинення асоційованого членства позивача, що унеможливить отримання ним об`єкта нерухомості, а сплачені кошти будуть повернені в гривнях протягом двох років. Позивачу в повідомлені-попередженні запропоновано протягом 7 днів погасити борг або письмово висловити позицію щодо несплати, інакше питання виключення буде винесено на збори. Кооператив наголосив, що відсутність коштів не є підставою для звільнення від відповідальності, посилаючись на постанову Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20 та лист ТПП України від 28.02.2022.

12.01.2023 р. відповідач на адресу позивача поштовим зв`язком направив Повідомлення №38 від 10.01.2023 року, яке позивач також додає до своєї позовної заяви в якому відповідач зазначив, що позивачем були прострочені більше ніж на 30 днів термін сплати частини паю, у зв`язку з чим о 10 год. 00 хв. 03.03.2023 року буде проведено засідання Зборів Уповноважених Кооперативу ОК «ЖБК «Вільямс» у відповідності до положень Статуту Кооперативу. Також в зазначеному повідомленні Позивача повідомлено про питання порядку денного засідання Зборів Уповноважених Кооперативу. Запропоновано Позивачу надати письмові пояснення щодо прострочення ним сплати його Паю чи його частин та виключення Позивача з Кооперативу, повідомлено Позивача про його можливість прийняти участь в зазначеному засіданні Зборів Уповноважених Кооперативу ОК «ЖБК «Вільямс» особисто або через представника. Згідно з роздруківки з веб-сайту «Укрпошта» відправлення вручено позивачу особисто.

20.02.2023 р. за вхідним №25 на адресу відповідача від позивача надійшло повідомлення про настання форс-мажорних обставин (обставин неперборної сили), в якому позивач пославшись лише на лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 , зазначив, що внаслідок агресії рф в нього виникли форс-мажорні обставини по виконанню Персонального меморандуму від 15.09.2021, а тому просив перенести строки виконання його зобов`язань до закінчення воєнного стану.

27.02.2023 р. за вхідним №34 на адресу відповідача від представника позивача – адвоката Янковського Р.Я. надійшов адвокатський запит від 16.02.2023 р. та пропозиція укласти Додаткову угоду до Персонального меморандуму асоційованого члена кооперативу №В/2888415317 від 15.09.2021 р..

Як встановлено судом, на засіданні Зборів Уповноважених Кооперативу, яке відбулося 03.03.2023р. був присутній представник позивача – адвокат Янковський Р.Я., який діяв на підставі ордеру.

Як зазначено вище, на засіданні Зборів Уповноважених Кооперативу, яке відбулося 03.03.2023р. було вирішено: відмовити в укладенні та затвердженні запропонованої ОСОБА_1 додаткової угоди до Персонального меморандуму асоційованого члена кооперативу №B/2888415317 від 15 вересня 2021 року датованої 16 лютого 2023 року; припинити членство ОСОБА_1 у Кооперативі; Персональний меморандум члена (асоційованого члена) кооперативу №В/2888415317 від 15 вересня 2021 року та Інструктивну декларацію № B/2- 2/1/6-П від 15 вересня 2021 року до нього вважати такими, що втратили чинність; уповноважити Виконавчого директора Гнатенка І.В. у разі надходження від ОСОБА_1 заяви про повернення внесеного ним частини паю у більш стислі строки, ніж передбачено ч.2 ст. 21 Закону України «Про кооперацію», укласти угоду про порядок повернення паю визначивши на власний розсуд умови такої угоди, які в не перешкоджали Статутної діяльності Кооперативу; повернути ОСОБА_1 суми фактично сплаченого грошового Паю у розмірі 1 189 205,00 гривень у строк, який не може перевищувати двох років, а відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту прийняття цього рішення; у разі повторного звернення та ОСОБА_1 до Кооперативу з визначенням іншого(их) об`єкт(ів) зі схожими технічними характеристиками (ОВНМ) до моменту повернення Кооперативом сплаченого Позивачем паю за Персональним меморандумом члена (асоційованого члена) кооперативу №В/2888415317 від 15 вересня 2021 року та Інструктивну декларацію № B/2-2/1/6-П від 15 вересня 2021 року зарахувати таку суму як сплату частини паю за 44,03 кв.м. за новими укладеними Персональним меморандумом та Інструктивною декларацією до нього. Скористатись правом на повторний вступ до Кооперативу на умовах зазначених в даному пункті ОСОБА_1 може у строк до повернення такій особі суми фактично сплаченого грошового Паю за ПМ та ІД. В будь-якому разі, такий строк не може перевищувати двох років, а відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту прийняття цього рішення; зобов`язати Виконавчого директора Гнатенка І.В. повідомити Позивача про прийняття цього рішення.

07.03.2023р. було направлено повідомлення №181 від 06.03.2023р., в якому повідомлялось про результати прийнятого рішення.

Отже, посилання позивача про те, що його не було жодним чином повідомлено про проведення засідання Зборів Уповноважених Кооперативу, яке відбулося 03.03.2023р і як наслідок його права були порушені не доведено належними доказами, оскільки, як зазначено вище, відповідні повідомлення позивачу направлялись, а його представник – адвокат Янковський Р.Я. приймав участь у зазначеному засіданні.

Статтею 617 ЦК України, передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо сторона договору доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Також, згідно статті 218 ГК України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд враховує висновки Верховного Суду викладені у пунктах 59,60,61,62 постанови від 31.08.2022 р. у справі № 910/15264/21, згідно із якими, відповідно до частини 1 статті 617 ЦК України, частини 2 статті 218 ГК України та статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об`єктивно унеможливлюють виконання особою зобов`язань за умовами договору, обов`язків, передбачених законодавством.

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (пункт 38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 р. у справі № 912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

Отже, підсумовуючи вищевикладені висновки Верховного Суду, слід звернути увагу на те, що існування Листа ТПП від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 не є звільненням від виконання зобов`язань за договором (сплати штрафних санкцій) під час воєнного стану. Втім, це може бути підставою від звільнення, якщо сторона за договором доведе, що внаслідок агресії сусідньої держави неможливо було виконати свої зобов`язання.

Доказів того, що ОСОБА_1 у встановленому законодавством та пунктом 11.3 Персонального меморандуму від 15.09.2021р. порядку підтверджено настання форс-мажорних обставин саме для спірного випадку невиконання зобов`язання матеріали справи не містять.

Позивачем не доведено, що воєнний стан, введений на території України, позбавляє унеможливлює виконання нею зобов`язань зі сплати внесків за Персональним меморандумом від 15.09.2021р. та Інструктивною декалацією від 15.09.2021р.

Окрім того, несплачена сума внесків за Персональним меморандумом від 15.09.2021р. та Інструктивною декларацією від 15.09.2021р. є основним зобов`язання Григор`єва С.В. перед Відповідачем, а не відповідальністю позивача.

Враховуючи викладене, посилання позивача на настання форс-мажорних обставин не звільняло його від обов`язку сплатити нараховані внески у встановлені строки.

Отже, у ОК «ЖБК „ВІЛЬЯМС“» були наявні підстави для прийняття оспорюваного рішення, передбачені нормами частини 1 статті 13 Закону України «Про кооперацію» від 10.07.2003 р. № 1087-IV.

Крім того, згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої, другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено у статті 16 ЦК України. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються. Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вищевказаними нормами.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) відкрито провадження у справі, належним позивачем.

Особа, яка звертається до суду з позовом, реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК України право на судовий захист, вказує у позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке його право та/або охоронюваний законом інтерес порушене особою, до якої пред`явлений позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права/інтересу. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

У постанові від 09.02.2022 у справі №910/6939/20 Велика Палата Верховного Суду вказувала, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. При цьому суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Подібні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №922/1500/18, від 15.08.2019 у справі №1340/4630/18, від 28.11.2019 у справі №918/150/19, від 26.01.2022 у справі №921/787/20 від 14.06.2022 у справі №904/3870/21, від 13.09.2022 у справі №918/1222/21.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.10.2019 у справі №910/6642/18 зроблено висновок про стадійність захисту права, зокрема вказано на те, що під час вирішення господарського спору суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорення відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Як встановлено судом, позивач, звертаючись до суду з позовними вимогами, зокрема, про визнання незаконним та скасування рішення Загальних зборів Членів Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “ВІЛЬЯМС” від 15 вересня 2021 року про прийом ОСОБА_1 до Кооперативу з наданням статусу Асоційованого члена Кооперативу та затвердження укладених з ОСОБА_1 Персонального меморандуму асоційованого члена кооперативу № В/2888415317 та Інструктивної декларації від 15 вересня 2021 року № В/2-2/1/6-П; яке оформлене протоколом засідання Загальних зборів Членів Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “ВІЛЬЯМС” від 15 вересня 2021 року та визнання незаконним та скасувати рішення Загальних зборів Членів Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “ВІЛЬЯМС” від 06 жовтня 2022 року про призначення Уповноважених Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “ВІЛЬЯМС”; яке оформлене протоколом засідання Загальних зборів Членів Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “ВІЛЬЯМС” від 06 жовтня 2022 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Качур О.М., реєстровий № 1544, 1545;

Згідно з положеннями статті 12 Закону України "Про кооперацію" основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.

Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 910/7554/18.

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 15 Закону України "Про кооперацію" вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

За змістом частин восьмої-одинадцятої статті 15 Закону України "Про кооперацію" у разі коли з організаційних причин (через територіальне розміщення чи значну чисельність членів кооперативу) проведення загальних зборів членів кооперативу неможливе, статутом кооперативу може бути передбачено скликання зборів уповноважених кооперативу. Кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених визначаються статутом кооперативу. Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених. Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. Разом з тим, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.03.2020 у справі № 922/756/19, від 05.07.2022 у справі № 911/2269/20.

Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі № 916/211/22 зазначив, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів членів кооперативу можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення члена кооперативу можливості взяти участь у загальних зборах; порушення рішенням загальних зборів прав чи законних інтересів члена.

Однак не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Для визнання недійсними рішень загальних зборів кооперативу повинен бути доведеним факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів члена кооперативу.

Вирішуючи питання про захист порушеного права, суд має враховувати інтереси і самого кооперативу і його інших членів, крім позивача, тобто дотримуватися балансу інтересів членів кооперативу і самого кооперативу. Тому важливо встановити не абстрактне, а конкретне порушене право чи інтерес члена кооперативу для його співставлення з інтересами інших членів та кооперативу, які можуть бути порушені визнанням недійсним ухваленого рішення.

Корпоративна палата зазначає, що такий підхід до вирішення подібних корпоративних спорів є усталеним і його послідовно дотримуються господарські суди під час вирішення спорів щодо оскарження рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичних осіб. Визначальним для задоволення такого позову є наявність ознак порушення оскаржуваним рішенням прав та інтересів позивача. Зазначені висновки містяться в Постанові Верховного Суду від 27 січня 2025 року у справі № 910/14503/23.

За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

З огляду на положення процесуального закону (зокрема статті 236, 237, 267, 270, 282, 301, 315 ГПК України) суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац дванадцятий частини другої вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (див., зокрема, постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22.06.2021 у справах № 334/3161/17 (пункт 55) і № 200/606/18 (пункт 73), від 29.06.2021 у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 25.01.2022 у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20 (пункт 11.87), від 22.02.2022 у справі № 761/36873/18 (пункт 9.21), від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16 (пункт 27).

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19).

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 (пункт 6.56), від 25.01.2022 у справі № 143/591/20 (пункт 8.46), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155), від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16 (пункт 28).

Не підлягає сумніву те, що оцінка обраного позивачем способу захисту порушених прав за критерієм ефективності здійснюється у кожній окремій судовій справі з урахуванням конкретного предмета, підстави позову і мети звернення до суду, а також встановлених судами обставин.

Отже, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси юридичних осіб у спосіб, визначений законом або договором. Суд, відповідно до викладеної в позові вимоги, може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, який не суперечить закону, але лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів (пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17).

Позивач зазначає, що Кооператив безпідставно продовжує користуватись його грошима.

Суд зазначає, що як вбачається з матеріалів справи відповідачем грошові кошти були повернуті позивачу в повному обсязі, та з урахуванням прийняття рішення від 03.03.2023р. про припинення його членства в Кооперативі, правовідносини між сторонами фактично є припиненнями.

Більш того суд зауважує, вимоги щодо визнання незаконним та скасувати рішення Загальних зборів Членів Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “ВІЛЬЯМС” від 15 вересня 2021 року про прийом ОСОБА_1 до Кооперативу з наданням статусу Асоційованого члена Кооперативу та затвердження укладених з ОСОБА_1 Персонального меморандуму асоційованого члена кооперативу № В/2888415317 та Інструктивної декларації від 15 вересня 2021 року № В/2-2/1/6-П; яке оформлене протоколом засідання Загальних зборів Членів Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “ВІЛЬЯМС” від 15 вересня 2021 року протирічить вимоги про визнати незаконним та скасувати рішення Зборів Уповноважених Кооперативу Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “ВІЛЬЯМС” від 03 березня 2023 року про виключення ОСОБА_1 з Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “ВІЛЬЯМС”, яке оформлене протоколом засідання Зборів Уповноважених Кооперативу Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “ВІЛЬЯМС” від 03 березня 2023 року, оскільки перша вимога стосується питання щодо його прийняття до Асоційованих членів Кооперативу та її задоволення призведе до того, що між сторонами перестануть існувати будь-які правовідносини, тоді як друга вимога направлення на поновлення його статусу як члена кооперативу.

При цьому з урахуванням повної виплати сплаченого відповідачем паю, позивачем жодним чином не обґрунтовано та не доведено суду яким чином скасування відповідних рішень відносить його права.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши у сукупності позиції сторін у справі та представленими ними докази, господарських суд доходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Інші посилання позивача не спростовують висновків, до яких дійшов суд.

При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України"

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, аналізуючи норми законодавства та наявні в матеріалах справи докази, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивачазгідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “ВІЛЬЯМС” (65016, м. Одеса, Фонтанська дорога, 123, прим. 5М, код ЄДРПОУ 40190615) – відмовити повністю.

2. Судові витрати по сплаті судового збору покласти на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ).

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 09 жовтня 2026 р.

Суддя К.Ф. Погребна