Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №910/5522/26 — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.10.2026Справа № 910/5522/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

За позовом Фізичної особи-підприємця Гудемчука Анатолія Миколайовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТЕМАТИК"

про стягнення 499 245,12 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Гудемчук Анатолій Миколайович звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТЕМАТИК" з вимогою про стягнення коштів у сумі 499 245,12 грн, з яких: 103 842,72 грн штрафу за односторонню необгрунтовану відмову від виконання зобов?язань за Договором купівлі-продажу № 20012026 від 20.01.2026 року у розмірі 10% від вартості товару та 395 402,40 грн збитків, завданих порушенням зобов?язання (у вигляді різниці між ціною, встановленою у Договорі, та поточною ринковою ціною аналогічного товару).

Ухвалою суду від 18.05.2026 відкрито провадження у справі постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

03.06.2026 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що він повернув кошти, сплачені позивачем по рахунку в якому зазначався серійний номер жниварки, яку відповідач не зміг поставити в силу неспроможності позивача здійснити попередню оплату до 25 січня 2026 року. Вказав, що поставив на склад аналогічну жниварку, яка повністю відповідає предмету укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу № 20012026 від 20 січня 2025 року. Також заперечував проти вимог про стягнення збитків у зв`язку з не доведенням їх понесення.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

20.01.2026 між позивачем (покупцем) та відповідачем (продавцем) укладено договір купівлі-продажу № 20012026, за умовами якого Продавець прийняв на себе зобов`язання передати у власність Покупця жниварку зернобобову JOHN DEERE 630F HYDRA FLEX, робоча ширина 9.1 м, а Покупець оплатити вказану жниварку, зокрема здійснивши попередню оплату у розмірі 200,000 (двісті тисяч) гривень до 31 січня 2026 року.

Відповідач виставив позивачу Рахунок на оплату № 20012026/1 від 27.01.2026 р., згідно якого предметом поставки була зернобобова жниварка JOHN DEERE 630F HYDRA FLEX, 2012 р.в., серійний номер НОМЕР_1 . Загальна вартість товару становить 1 038 427,20 грн з ПДВ.

Позивачем на виконання п. 3.2.1 Договору та вищевказаного рахунку на оплату здійснено попередню оплату за поставку зазначеної жниварки у розмірі 200 000,00 грн.

Сторонами не оспорюється факт сплати позивачем на рахунок відповідача попередньої оплати у розмірі 200 000 грн. у строк до 31.01.2026.

Згідно умов п. 2.1 договору продавець повинен передати товар покупцю в строк до 5-ти робочих днів з дати здійснення повної оплати за товар згідно умов п.п. 3.2.2 Договору.

Відповідно до умов п.п. 3.2.2 Договору залишок вартості товару покупець оплачує на підставі рахунку-фактури Продавця протягом 3-х робочих днів з моменту отримання повідомлення Продавця про наявність товару на його складі.

02.04.2026 відповідач в односторонньому порядку повернув позивачу суму попередньої оплати у розмірі 200 000 грн., де в призначені платежу зазначив «розірвання договору».

Вказаний факт повернення коштів підтверджується сторонами у справі, тому доведенню не потребує.

Як встановлено судом вище, що на виконання умов укладеного між сторонами Договору відповідач виставив позивачу рахунок на оплату № 20012026/1 від 27.01.2026 р., згідно якого предметом поставки було визначено зернобобову жниварку JOHN DEERE 630F HYDRA FLEX, 2012 р.в., серійний номер НОМЕР_1 .

Таким чином, мала відбутися поставка саме цього товару зазначеного в рахунку на оплату № 20012026/1 від 27.01.2026.

Всупереч ст. 74 ГПК України доказів поставки товару у передбачені строки суду не подано.

Доводи відповідача з приводу того, що він повернув кошти, сплачені позивачем по рахунку в якому зазначався серійний номер жниварки, яку відповідач не зміг поставити в силу неспроможності позивача здійснити попередню оплату до 25.01.2026 року є безпідставними, оскільки сторонами в договорі визначено проведення попередньої оплати до 31.01.2026.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки, за яким, відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною другою цієї статті визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами ч.1 ст. 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Статтями 6 та 627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України унормовано, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

При цьому, право учасників господарських правовідносин встановлювати інші, ніж передбачено Цивільним кодексом України, види забезпечення виконання зобов`язань, у тому числі, встановлювати неустойку за порушення негрошового зобов`язання, визначено ч. 2 ст. 546 Цивільного кодексу України, що узгоджується із свободою договору, яка передбачена ст. 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, суб`єкти господарських відносин при укладенні договору наділені правом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності - договірної санкції за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до п. 4.3 Договору за односторонню необгрунтовану відмову від виконання своїх зобов`язань , що випливають з цього договору, винна сторона несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків від загальної вартості товару, вказаної у п. 3.1 цього договору.

Оскільки судом встановлено факт невиконання відповідачем обов`язку з поставки товару у строк, який погоджений контрагентами у договорі, то позивач має право вимагати стягнення з відповідача штрафу згідно положень п. 4.3 договору, за долученим до позовної заяви розрахунком, який перевірено судом і який є вірним.

Таким чином вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 103 842,72 грн. штрафу підлягають задоволенню.

З приводу заявлених позивачем до стягнення з відповідача 395 402,40 грн. збитків суд зазначає наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно з частинами першою, другою статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Всупереч статті 74 ГПК України, позивачем не доведено факту спричинення відповідачем збитків, безпосереднього причинного зв`язку між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування, наявність вини, тобто усіх елементів складу цивільного правопорушення, які були б підставою для покладення на відповідача відповідальності у формі збитків.

Посилання позивача на подорожчання такого саме виду товару не тягне саме по собі правових наслідків у вигляді відшкодування збитків, без надання суду доказів несення вказаних збитків. тому є необґрунтованими, а в позові в частині стягнення 395 402,40 грн. збитків слід відмовити.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТЕМАТИК" (03150, місто Київ, вулиця Предславинська, будинок 55 квартира 63, код 45476248) на користь Фізичної особи-підприємця Гудемчука Анатолія Миколайовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) 103 842 (сто три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 72 коп. штрафу, 1 557 (одну тисячу п`ятсот п`ятдесят сім) грн. 64 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.241 ГПК України та може бути оскаржене в апеляційному порядку у строки, передбачені розділом IV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак