Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №910/7126/26 — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.10.2026Справа № 910/7126/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна"

про стягнення 50 001, 93 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" з вимогою про стягнення недоплаченого страхового відшкодування у сумі 50 001,93 грн, у зв`язку з настанням страхового випадку (ДТП) 23.01.2024 року.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 19.06.2026 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

07.07.2026 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що ним було здійснено виплату належного страхового відшкодування у розмірі 32 658,66 грн., а підстави для виплати додаткового страхового відшкодування відсутні.

Позивач правом на подачу відповіді на відзив не скористався.

15.07.2026 відповідач подав суду письмові пояснення до відзиву, до яких додав звіт про оцінку вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу 517В_SOS_-260706-348495, проведений оцінювачем Дубовик Е.В., згідно якого вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу «HYUNDAI», державний номер НОМЕР_1 складає 74 451,94 грн. Також надав суду платіжну інструкцію в національній валюті № 00168546 від 09.07.2026 про перерахування на користь позивача залишок страхового відшкодування у розмірі 41 793,28 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

20.01.2024 між позивачем (страховиком) та ОСОБА_1 (страхувальником) укладений договір добровільного комплексного страхування транспортних ризиків № AZEP-218947247, за умовами якого був застрахований автомобіль «Hyundai», державний номер НОМЕР_2 .

23.01.2024 у м. Львові сталась ДТП за участю автомобіля «Hyundai», державний номер НОМЕР_2 та автомобіля «Toyota», державний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 .

Внаслідок чого транспортний транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Відповідно до постанови Шевченківського районного суду міста Львова від 20.03.2024 у справі № 466/1129/24 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Як зазначає позивач розмір матеріального збитку у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу «Hyundai», державний номер НОМЕР_2 у спірній ДТП, визначений ремонтною калькуляцією № 01905_51 від 08.02.2024 р. та складає 82 660,59 грн.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Toyota», державний номер НОМЕР_3 , за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу застрахована відповідачем на підставі договору (полісу) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР № 214701143.

Згідно пояснень сторін 15.03.2024 позивач звернувся до відповідача з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду.

20.05.2024 відповідач сплатив на користь позивача 32 658,66 грн. страхового відшкодування.

Звертаючись в суд з указаним позовом позивач просить стягнути з відповідача на свою користь різницю між понесеною ним шкодою та виплаченою відповідачем сумою страхового відшкодування у розмірі 50 001,93 грн.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

В силу приписів ст. 22, 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у спорах, пов`язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальними.

Тобто, відповідач, як страховик винної у ДТП особи, зобов`язаний відшкодувати завдані останньою збитки третій особі (у даному випадку - позивачу) в обсязі, визначеному Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та відповідно до договору страхування, укладеному з особою, що застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.

За таких обставин, розрахунок заявленої до стягнення з відповідача суми страхового відшкодування має здійснюватись з урахуванням приписів ст. 22, 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідно до п. 34.3 ст. 34 Закону "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Отже, потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди, лише якщо представник страховика не з`явився у визначений у п. 34.2 ст. 34 Закону строк.

Як встановлено матеріалами справи огляд пошкодженого майна було проведено представником відповідача у встановлений строк, отже страховиком не порушено порядку оцінки розміру матеріальних збитків, завданих позивачу.

Таким чином, виходячи з наведених положень Закону, потерпілий має право на самостійне обрання аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди лише у випадку, якщо представник страховика не з`явився у визначений пунктом 34. 3 статті 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» строк для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 11.09.2019 у справі № 161/14532/16-ц.

Як вбачається зі звіту про оцінку вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу 517В_SOS_-260706-348495 від 07.07.2026, проведений оцінювачем Дубовик Е.В., вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу «HYUNDAI», державний номер НОМЕР_1 складає 74 451,94 грн.

При цьому, всупереч ст. 74 ГПК України іншого звіту чи невідповідності поданого відповідачем звіту вимогам Закону позивачем суду не подано.

Таким чином відповідачем оцінено шкоду та здійснено визначення розміру страхового відшкодування у встановленому Законом порядку.

Як встановлено судом, відповідач платіжною інструкцією в національній валюті № 00168546 від 09.07.2026 сплатив на користь позивача страхове відшкодування в розмірі 41 793,28 грн.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки відшкодування у сумі 41 793,28 грн. здійснено після відкриття провадження у справі, тому вимоги в цій частині підлягають закриттю відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України за відсутністю предмета спору.

Решта заявлених вимог у розмірі 8 208,65 грн. були безпідставно включені до суми страхового відшкодування, тому відповідно до вимог ст. 16 Закону України "Про страхування" стягненню не підлягають, а в позові в цій частині слід відмовити.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до пункту 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи.

Частиною 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру правомірно заявлених вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-240, 250-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі № 910/7126/26 в частині стягнення 41 793,28 грн. страхового відшкодування.

2. У позові в іншій частині відмовити.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 40, код 20782312) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (03062, місто Київ, проспект Берестейський, будинок 65, код 30115243) 2 225 (дві тисячі двісті двадцять п`ять) грн. 32 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак