Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №910/8912/26 — Господарський суд міста Києва

Суд: Господарський суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Господарське

Категорія: зберігання

Дата: 07 жовтня 2026 р.

Справа: №910/8912/26

Суддя: Погрібна С.В.

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2026Справа № 910/8912/26

у складі суду, суддя Погрібна С.В., після виходу з відпустки та лікарняного, розглянувши матеріали за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області (адреса: 69035, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 166; код ЄДРПОУ ВП: 44118663)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНСАЙ ТРЕЙДІНГ" (адреса: 01133, м. Київ, б-р. Лесі Українки, буд. 26-Б, оф. 408; код ЄДРПОУ: 41240221)

про стягнення коштів

без виклику сторін,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНСАЙ ТРЕЙДІНГ" (далі - відповідач) про стягнення вартості втраченого (пошкодженого) майна, описаного згідно Акту опису і попередньої оцінки безхазяйного майна № 4/03 від 16.11.2020 у розмірі 328 882, 50 грн.

Ухвалою суду від 22.07.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу час на усунення недоліків.

28.07.2026 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, прийнята судом.

Ухвалою суду від 30.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та, між іншого, встановлено відповідачу строк для подання суду відзиву - 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Будь-які звернення, клопотання чи відзив від відповідача до суду не надходили.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження в справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01133, м. Київ, б-р. Лесі Українки, буд. 26-Б, оф. 408.

Однак, конверт з ухвалою про відкриття провадження в справі від 30.07.2026 був повернутий до суду.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Також судом враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду по справі № 910/8912/26 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи викладене, відповідач повідомлений належним чином про розгляд даної справи.

Приймаючи до уваги зазначене, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи та встановлено обставини.

Рішення виноситься суддею з урахуванням строку її перебування у відпустці та лікарняного.

Окрім того, у зв`язку зі збройною агресією збоку РФ, на підставі чого введено в Україні воєнний стан, враховуючи поточну обстановку, постійні тривоги, які впливають на працездатність, суд був вимушений вийти за межі строку винесення рішення, встановленого ГПК України.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступне.

16.11.2020 комісія у складі: керівника комісії: Гавриленко Д.Е. - начальник Олександрівського відділу по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Запорізькій області; заступника керівника комісії: Юхименко В.В. - старший державний ревізор-інспектор Олександрівського відділу по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Запорізькій області; члени комісії: Рощина Л.В. - головний державний ревізор-інспектор Олександрівського відділу по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Запорізькій області; суб`єкта господарювання, який прийняв майно на зберігання, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи): ТОВ «Інсай Трейдінг» (код ЄДРПОУ 412402211), директор Гриценко О.А.; у присутності прокурора Запорізької місцевої прокуратури №1 Гладенка Я.Ю. здійснила опис, оцінку і передачу на зберігання будівельних матеріалів у складі двоповерхової споруди незавершеного будівництва, які були у використанні та мають значний знос, та розташовані за адресою: м. Запоріжжя, перетин вулиць Цегельної та Крайньої (кадастровий квартал 2310100000:07:081), а саме:

- профільний оціліндрований брус (діаметр 180,0 мм) у кількості 370,0 кв.м, загальною вартістю 259 000,00 грн;

- брус для кровлі у кількості 6,0 куб.м, загальною вартістю 16 800,00 грн;

- металочерепиця коричневого кольору у кількості 325,0 кв.м, загальною вартістю 19 500,00 грн;

- вікна металопластикові (7,2 кв.м) у кількості 6 шт, загальною вартістю 6000 грн;

- вікна металопластикові (20,0 кв.м) у кількості 5 шт, загальною вартістю 15000 грн;

- вікна металопластикові (7.5 кв.м) у кількості 2 шт, загальною вартістю 2000 грн;

- вхідні двері металопластикові (4,0 кв.м) у кількості 1 шт, загальною вартістю 5000 грн;

- ринва водостічна коричневого кольору у кількості 60,0 м, загальною вартістю 3300 грн;

- труба водостічна коричневого кольору у кількості 41,5 м, загальною вартістю 2282,50 грн.

Всього вартість майна становить 328 882,50 грн, про що складено Акт опису і попередньої оцінки безхазяйного майна № 4/03.

Зі змісту вищезазначеного Акту №4/03 вбачається, що майно, перелічене за порядковим номером 1, відповідно до договору від "___ " _____ _ 2020 року № _ прийняв на відповідальне зберігання: представник: ТОВ «Інсай Трейдінг» (код ЄДРПОУ 41240221) директор Гриценко О.А.; місцезнаходження майна: м. Запоріжжя, перетин вулиць Цегельної та Крайньої (кадастровий квартал: 2310100000:07:081).

30.03.2026 на виконання вимог розділу IV Порядку взаємодії між підрозділами органу доходів і зборів під час роботи з безхазяйними речами та майном, що переходить у власність держави, затвердженого наказом Міндоходів від 10.10.2013 № 570 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1849/24381, керуючись наказом ГУ ДПС у Запорізькій області від 20.01.2021 № 153 «Про організацію роботи з безхазяйним майном» (зі змінами), робоча група у складі: керівника робочої групи - Сергієнко Лариси Володимирівни; заступника керівника робочої групи - Павлих Олена Миколаївна; членів робочої групи: Зуєва Олександра Едуардовича - головного державного інспектора відділу організації стягнення бору та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Запорізькій області; Литвинової Олени Вікторівни - головного державного інспектора відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Запорізькій області; провели перевірку наявності безхазяйного майна та майна, що переходить у власність держави, станом на 2026 р., переданого на відповідальне зберігання (реалізацію) підприємству (установі, організації), зокрема: будівельних матеріалів у складі двоповерхової споруди незавершеного будівництва, які були у використанні та мають значний знос, розташовані за адресою: м. Запоріжжя, перетин вулиць Цегельної та Крайньої (кадастровий квартал 2310100000:07:081), передані ТОВ «Інсай Трейдінг» на підставі Акту опису і попередньої оцінки безхазяйного майна № 4/03 від 16.11.2020.

Проте, під час проведення інвентаризації безхазяйного майна за його місцезнаходженням, робочою групою встановлено знищення вищезазначеного майна внаслідок пожежі.

07.04.2026 Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області розглянуло лист ГУ ДПС у Запорізькій області від 30.03.2026 року № 4338/5/08-01-13-02-03 та повідомило, що 28.06.2021 за адресою: м. Запоріжжя, вуд. Цегельна, 157 сталась пожежа в покинутому будинку на загальній площі 300 м2. Причина пожежі -- необережне поводження з вогнем під час куріння.

Приймаючи рішення, суд виходить з наступного:

Підпунктом 19-1.1.23 п. 19-1.1 ст.19 Податкового кодексу України контролюючі органи організовують роботу з виявлення, обліку, зберігання, оцінки та розпорядження безхазяйним майном та іншим майном, що переходить у власність держави, а також з обліку, попередньої оцінки, зберігання майна, вилученого та конфіскованого за порушення митного і податкового законодавства

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до ч. 1 ст. 937 Цивільного кодексу України договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу.

Договір зберігання, за яким зберігач зобов`язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання.

Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Відповідно до ч. 3 ст. 937 Цивільного кодексу України прийняття речі на зберігання може підтверджуватися видачею поклажодавцеві номерного жетона, іншого знака, що посвідчує прийняття речі на зберігання, якщо це встановлено законом, іншими актами цивільного законодавства або є звичним для цього виду зберігання.

Відповідно до ч. 2 ст. 938 Цивільного кодексу України якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Відповідно до ст. 942 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов`язаний піклуватися про річ, як про свою власну.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Відповідно до ст. 950 Цивільного кодексу України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця.

Зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності.

Відповідно до ч. 1 ст. 951 Цивільного кодексу України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; 2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно ч. 2 вказаної статті збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 3 ст. 22 Цивільного кодексу України, збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправна поведінка, 2) збитки, 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, 4) вина боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, 16.11.2020 на зберігання ТОВ «Інсай Трейдінг» ГУ ДПС у Запорізькій області передано майно, загальною вартістю 328 882,50 грн, зокрема: профільний оціліндрований брус (діаметр 180,0 мм) у кількості 370,0 кв.м, брус для кровлі у кількості 6,0 куб.м, металочерепиця коричневого кольору у кількості 325,0 кв.м, вікна металопластикові (7,2 кв.м) у кількості 6 шт, вікна металопластикові (20,0 кв.м) у кількості 5 шт, вікна металопластикові (7.5 кв.м) у кількості 2 шт, вхідні двері металопластикові (4,0 кв.м) у кількості 1 шт, ринва водостічна коричневого кольору у кількості 60,0 м, загальною вартістю 3300 грн та труба водостічна коричневого кольору у кількості 41,5 м., що підтверджується Актом опису і попередньої оцінки безхазяйного майна № 4/03 від 16.11.2020.

Отже, у відповідача, як зберігача, в силу приписів ст. 942 Цивільного кодексу України, виник обов`язок зберігання переданого позивачем майна.

В свою чергу, 28.06.2021 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Цегельна, 157, внаслідок необережного поводження з вогнем під час куріння, сталась пожежа в покинутому будинку на загальній площі 300 м2, внаслідок чого, вищезазначене майно було знищене у повному обсязі.

Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Таким чином, сукупність встановлених обставин справи у їх логічному поєднані між собою свідчить про недотримання відповідачем взятого на себе обов`язку зі зберігання переданого позивачем по Акту опису і попередньої оцінки безхазяйного майна № 4/03 від 16.11.2020 майна загальною вартістю 328 882,50 грн.

Суд зазначає, що чіткий опис та вартість майна в розмірі 328 882,50 грн, із зазначенням вартості окремо по позиціях, була узгоджена сторонами в Акті опису і попередньої оцінки безхазяйного майна № 4/03 від 16.11.2020, який не містить жодних застережень/заперечень стосовно наведеного у акті опису фактичної кількості та вартості переданого на зберігання майна як кожної позиції окремо, так і в цілому, що посвідчено підписами та печатками обох сторін.

Таким чином, суд за наслідками дослідження наявних у справі доказів, дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується вартість переданого позивачем на зберігання відповідачу майна в розмірі 328 882,50 грн та недотримання відповідачем взятого на себе обов`язку щодо схоронності зазначеного майна, що є протиправною формою поведінки, в результаті якої відбулась втрата переданого майна вартістю 328 882,50 грн.

Також, за результатами оцінки наявних у справі доказів в сукупності, суд дійшов висновку, що наслідком протиправної поведінки відповідача є шкода в розмірі вартості втраченого майна в розмірі 328 882,50 грн, і така шкода перебуває у безпосередньому причинному зв`язку з протиправною поведінкою відповідача, адже її заподіяння зумовлено невиконання ним взятого на себе обов`язку зі зберігання майна, обумовленого приписами ст. ст. 526, ч. 1 ст. 942, ст. 949 Цивільного кодексу України.

Доводів позивача відповідачем не спростував.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, що має наслідок їх задоволення у повному обсязі.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНСАЙ ТРЕЙДІНГ" (адреса: 01133, м. Київ, б-р. Лесі Українки, буд. 26-Б, оф. 408; код ЄДРПОУ: 41240221) на користь Головного управління ДПС у Запорізькій області (адреса: 69035, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 166; код ЄДРПОУ ВП: 44118663) вартість втраченого (пошкодженого) майна описаного згідно Акту опису і попередньої оцінки безхазяйного майна №4/03 від 16.11.2020 у розмірі 328 882,50 грн та судовий збір у сумі 4 933,24 грн.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Рішення складено та підписано після виходу судді з відпустки та лікарняного 08.10.2026.

Суддя Світлана ПОГРІБНА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua