Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №621/1083/26 — Зміївський районний суд Харківської області

621/1083/26

2/621/1462/26

РІШЕННЯ

іменем України

08 жовтня 2026 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області :

головуючий - суддя Овдієнко В. В.

секретар судового засідання - Кришталь А. А.,

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК ЄВРОКРЕДИТ",

представник позивача - Журавльов С. Г.,

відповідач - ОСОБА_1 ,

представник відповідача - Доценко Н. В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за відсутності учасників справи в залі суду справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК ЄВРОКРЕДИТ" до ОСОБА_1 про стягнення суми,

у с т а н о в и в:

01.04.2026 від ТОВ "ФК ЄВРОКРЕДИТ" через систему "Електронний суд" до суду надійшла позовна заява до ОСОБА_1 з наступними вимогами: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 208-107-850-2-19-Г в розмірі 80 216 грн 76 коп., з яких: 22 242 грн 39 коп. - заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена), 13 267 грн 37 коп. - заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена), 44 707 грн 00 коп. - заборгованість по сплаті комісій (в тому числі прострочена); стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 2 662 грн 40 коп., а також понесені витрати на правову допомогу у розмірі 11 200 грн 00 коп.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 17.12.2019 між Акціонерним товариством "МЕГАБАНК" та ОСОБА_1 було укладено Кредитний Договір № 208-107-850-2-19-Г (з ануїтетними платежами), який складається з публічної частини договору, якою є Правила обслуговування клієнтів в АТ "МЕГАБАНК", розміщені на сайті АТ "МЕГАБАНК": www.megabank.ua, та індивідуальної частини договору, якою є вказаний Кредитний договір.

Всі вищевказані документи у сукупності складають договірну основу, яка закріплює домовленості банка і клієнта щодо регулювання правовідносин, які виникли між ними, і відповідно до приписів ст. 634 ЦК України є за своєю суттю договором приєднання, що укладений шляхом прийняття клієнтом пропозиції банку згідно ст. ст. 641, 644 ЦК України.

За умовами п. 7.1 Кредитного договору, він набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 28.04.2025, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов`язань за ним.

Відповідно до п. 7.2 Кредитного договору, закінчення строку Договору не звільняє позичальника від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії кредитного договору.

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, кредитодавець надав позичальнику кредитні кошти в сумі та на умовах визначених Договором, які позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю, сплатити проценти за користування Кредитом та інші платежі згідно з додатками до цього Договору. Кредит надавався на споживчі цілі шляхом видачі грошових коштів з каси банку готівкою (п. 1.2. Кредитного договору). Для обліку кредиту та нарахованих процентів за кредитом кредитодавець відкрив відповідні рахунки (п. п. 3.1.1., 3.1.2. Кредитного договору).

Банк свої зобов`язання перед позичальником за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши йому кредит у розмірі та на умовах, погоджених у кредитному договорі.

Позичальник кредит одержав, що відображено у виписках з його рахунку. Однак, свої зобов`язання за кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків та комісії (за наявності) за користування кредитом, відповідач виконав не в повному обсязі, допустивши прострочення здійснення строкових платежів, а також не повернув кредит після закінчення строку кредитування, внаслідок чого у відповідача сформувалась заборгованість перед позивачем, що складається з: - заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена) - 22 242 грн 39 коп.; - заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) - 13 267 грн 37 коп.; - заборгованість по сплаті комісії - 44 707 грн 00 коп. Загальна сума заборгованості складає 80 216 грн 76 коп.

03.09.2024 відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024, між АТ "МЕГАБАНК" та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "МУСТАНГ ФІНАНС" був укладений Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги. ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "МУСТАНГ ФІНАНС" є фінансовою установою та має дідчу ліцензію для здійснення діяльності з надання фінансових послуг.

В подальшому, ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "МУСТАНГ ФІНАНС" 27.12.2024 уклало з ТОВ "ФК ЄВРОКРЕДИТ" Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги. ТОВ "ФК ЄВРОКРЕДИТ" є фінансовою установою та має діючу ліцензію для здійснення діяльності з надання фінансових послуг.

Невиконання відповідачем умов кредитного договору стало підставою для пред`явлення в суді цього позову.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 10.04.2026 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду на 12.05.2026.

12.05.2026 за клопотанням відповідача ОСОБА_1 судовий розгляд відкладено на 02.07.2026.

13.05.2026 представник відповідача Доценко Н. В. надіслала заяву про ознайомлення з матеріалами справи.

28.05.2026 від представника відповідача Доценко Н. В. до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого остання просить відмовити ТОВ "ФК "ЄВРОКРЕДИТ" у задоволенні позовних вимог, стягнути судовий збір з відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог та зменшити розмір витрат позивача за надану професійну правничу допомогу.

На обґрунтування відзиву зазначила, що відповідач частково визнає суму заборгованості за Кредитним договором, а саме часткового стягнення за тілом кредиту та нарахованими відсотками, оскільки як вбачається з виписки з рахунку Боржника, що сформована у програмному комплексі Акціонерного товариства "МЕГАБАНК" відповідачем сплачувались періодичні платежі, які відображені у виписці: 03.01.2020 - 823 грн 99 коп.; 03.02.2020 - 1 524 грн 78 коп.; 02.03.2020 - 1 423 грн 41 коп.; 01.04.2020 - 6 12 грн 45 коп.; 30.07.2021 - 600 грн 00 коп.; 17.12.2021 - 1 000 грн 00 коп.

Відповідач категорично не погоджується з нарахованою позивачем заборгованістю по комісії (в тому числі простроченої) у розмірі 44 707 грн 00 коп., яка включає комісію за надання та обслуговування кредиту, з огляду на таке:

10 червня 2017 року набув чинності Закон України "Про споживче кредитування", у зв`язку із чим відповідно до статті 11 "Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".

Положення частин 1-2, 5 статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" з набуттям чинності Закону України "Про споживче кредитування" залишилися незмінними.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування", загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування", до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Між тим, оскільки позивачем не було зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються відповідачу та за які була встановлена комісія за видачу кредиту, відповідна умова кредиту є нікчемною відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Крім того, зазначене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19, у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) та постанові Верховного Суду від 21 лютого 2024 року у справі № 344/3078/23 (провадження № 61-15548св23).

За таких обставин, положення п. 2.8 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними, а тому позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача комісії у сумі 44 707 грн 00 коп. не підлягають задоволенню.

Також, відповідач не погоджується з нарахованою позивачем заборгованістю по процентах у розмірі 13 267 грн 37 коп., оскільки згідно п. 2.2. Кредитного договору кредит надається на строк до 16.12.2022включно, а додатком 1 до кредитного договору є графік платежів та визначення сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки згідно з яким, платежі розраховані на 36 місяців за період з 17.12.2019 по 16.12.2022. Вказаним графіком передбачено проценти за користування кредитом у розмірі 6 054 грн 78 коп.

Велика Палата Верховного Суду у п. 54 постанови від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 висловила правову позицію, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Поняття "користування кредитом", яким послуговуються скаржники, є окремим випадком "користування чужими коштами". Термін "користування чужими коштами" Велика Палата Верховного Суду розтлумачила в постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17. Зокрема, термін "користування чужими коштами" може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге - прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Отже, "користування кредитом" - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи зазначену норму законодавства просила врахувати, що відповідач частково визнає позовні вимоги.

Також, згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України, визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до Договору про надання правничої допомоги № 1/07 від "01" липня 2025 року укладеним між ТОВ "ФК "ЄВРОКРЕДИТ" та АО "АЛЬЯНС ДЛС", акту приймання-передачі наданих послуг з правничої допомоги № 12062486 від 05.01.2026, вбачається, що розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідача становить 11 200 грн 00 коп.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

А тому, враховуючи те, що розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження, та часткове визнання позову відповідачем, виходячи з критерію реальності та розумності, вважаємо, що витрати на правову допомогу позивача складають 2 000 грн 00 коп.

28.05.2026 представник відповідача Доценко Н. В. надіслала клопотання про витребування доказів, в якому просила витребувати від ТОВ "ФК "ЄВРОКРЕДИТ" детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором № 208-107-850-2-19-Г від 17.12.2019 укладеним між ОСОБА_1 та АТ "МЕГАБАНК" із зазначеною відсотковою ставкою, комісією та періодами нарахування заборгованості.

02.07.2026 у зв`язку із зайнятістю судді Овдієнка В. В. в іншому провадженні, судовий розгляд відкладено на 14.08.2026.

14.08.2026 у зв`язку із перебуванням судді Овдієнка В. В. у відрядженні, судовий розгляд відкладено на 08.10.2026.

28.09.2026 представник позивача Маслюженко М. П. надіслав заяву, в якій просив внести дані про код ЄДРПОУ 45236774 для додаткових відомостей про учасника справи для доступу до електронної справи № 621/1083/26.

08.10.2026 представник відповідача Доценко Н. В. подала клопотання, в якому просила залишити клопотання про витребування доказів без розгляду.

08.10.2026 належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з`явилися.

Представник позивача Журавльов С. Г. надіслав клопотання, в якому просив провести розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Представник відповідача Доценко Н. В. у заяві від 08.10.2026 просила провести розгляд справи за її відсутності та за відсутності відповідача за наявними матеріалами у справі, а також з урахуванням відзиву на позовну заяву.

Відповідно до частини 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Повноваження позивача щодо надання послуг кредитування підтверджуються відомостями, що містяться у Свідоцтві про реєстрацію фінансової установи, виписці з ЄДРПОУ, Витязі із Державного реєстру фінансових установ (а. с. 47-49).

Даними копій кредитного договору № 208-107-850-2-19-Г від 17.12.2019, графіку платежів та обчислення загальної вартості кредиту та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит, паспорта споживчого кредиту "Споживчий кредит готівкою", графіку платежів, заяви № 229211 на отримання кредиту на споживчі цілі у АТ "Мегабанк", паспорта громадянина України, заяви на видачу готівки № TR.2078554.1796.444 від 17.12.2019, підтверджується, що 17 грудня 2019 року між АТ "Мегабанк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, за умовами якого останньому надано кредит у розмірі 23 542 грн 60 коп., строком з 17 грудня 2019 року по 16 грудня 2022 року. Процентна ставка за користування кредитом, що нараховується на суму заборгованості (фіксована), % річних - 15 %. Реальна річна процентна ставка - 132,141 %. Загальна вартість кредиту на дату укладення Договору - 60 085 грн 01 коп. Розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості, в % від суми кредиту сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця - 3,5 %. Процентна ставка за користування кредитом понад строк. вказаний в п. 2.2. Договору, % річних - 0,1 %. Також, договір та його складові містять підпис ОСОБА_1 в якості позичальника (а. с. 10-13, 30-34).

Відповідно до протоколу електронного аукціону № GFD001-UA-20240618-01260, договору № GL1N426240 про відступлення прав вимоги від 03.09.2024, укладеного між АТ "Мегабанк" та ТОВ "ФК "Мустанг Фінанс", ТОВ "ФК "Мустанг Фінанс" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 80 216 грн 76 коп. (а. с. 35-40).

Відповідно до договору № 1/12 про відступлення прав вимоги від 27.12.2024, укладеного між ТОВ "ФК "Мустанг Фінанс" та ТОВ "ФК ЄВРОКРЕДИТ", ТОВ "ФК ЄВРОКРЕДИТ" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 80 216 грн 76 коп. (а. с. 43-46).

Згідно довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором № 208-107-850-2-19-Г від 17.12.2019, виписок по рахунку ОСОБА_1 по кредитному договору, укладеному між АТ "Мегабанк" та відповідачем, станом на 03.09.2024 мається заборгованість у розмірі 80 216 грн 76 коп., з яких: 22 242 грн 39 коп. - заборгованість за основним боргом; 13 267 грн 37 коп. - заборгованість по сплаті відсотків; 44 707 грн 00 коп. - заборгованість по сплаті комісій (а. с. 14-29).

Зазначений розрахунок містить відомості про порядок нарахування заборгованості, дату та суми нарахування процентів.

У відповідності з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Положеннями статей 512-514 ЦК України врегульовано, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивачем надано докази виникнення між сторонами правовідносин у зв`язку укладанням: 17.12.2019 між АТ "Мегабанк" та ОСОБА_1 кредитного договору № 208-107-850-2-19-Г, та подальшим укладанням договорів відступлення прав вимог, у результаті чого ТОВ "ФК ЄВРОКРЕДИТ" набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 208-107-850-2-19-Г від 17.12.2019, та наявності з боку відповідача невиконаних зобов`язань за цим договором.

Розмір невиконаних зобов`язань підтверджується даними розрахунків заборгованості за кредитним договором, які не спростовано відповідачем.

Будь-яких заперечень проти позову чи доказів, які б спростовували надані позивачем розрахунки, або зобов`язання по сплаті нарахованої суми, відповідачем не надано.

Щодо посилань представника відповідача ОСОБА_2 про стягнення з відповідача на користь позивача нарахованої комісії за обслуговування кредиту, суд зазначає наступне:

Згідно пункту 2.8 розділу 2 кредитного договору № 208-107-850-2-19-Г від 17.12.2019 встановлено, що розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості, в % від суми кредиту сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця - 3,50 %.

З довідки-розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем відповідачу було нараховано 44 707 грн 00 коп. заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями (а. с. 14).

Згідно з абзацом третім частини четвертої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" (у редакції станом на 01.01.2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України Про споживче кредитування), кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

10.06.2017 року набрав чинності Закон України "Про споживче кредитування" від 15.11.2016 року №1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері. У зв`язку з чим у Законі України Про захист прав споживачів текст статті 11 викладено в такій редакції: Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України Про споживче кредитування.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України "Про споживче кредитування", після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування", умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно частини другої статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" (10.06.2017) щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною, відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України Про споживче кредитування.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19, провадження № 14-44цс21.

Пунктом 2.8 розділу 2 кредитного договору № 208-107-850-2-19-Г від 17.12.2019, встановлено комісію, яка на час подання позовної заяви склала 44 707 грн 00 коп., тобто, фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена частиною першою статті 11 Закону України "Про споживче кредитування", отже ці положення договору є нікчемними.

Враховуючи, що вимагається до стягнення 44 707 грн 00 коп. - заборгованості за нарахованою та несплаченою комісією за кредитним договором № 208-107-850-2-19-Г від 17.12.2019, щодо якої встановлено нікчемність, належить відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "ФК Єврокредит" в частині стягнення заборгованості за комісією.

Щодо посилань представника відповідача Доценко Н. В. про нарахування відсотків, суд зазначає наступне:

Відповідно до пункту 2.4. розділу 2 Кредитного договору, процентна ставка за користування Кредитом, що нараховується на суму заборгованості (фіксована), % річних - 15 %.

Крім того, відповідно до пункту 4.3. розділу 4 Кредитного договору, нарахування процентів за користування Кредитом проводиться з 1-го по останній календарний день звітного місяця, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році та процентної ставки, передбаченої договором. При цьому день видачі та день повернення Кредиту вважаються одним днем (метод визначення днів для нарахування процентів "факт/360").

Відповідно до пункту 7.2. розділу 7 Кредитного договору, закінчення строку Договору не звільняє позичальника відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору.

Відповідач ОСОБА_1 зобов`язання щодо повернення кредиту за договором відповідно до погодженого строку кредитування не виконав, тому суд дійшов висновку, що вимога про стягнення відсотків за користування кредитом є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також, матеріалами справи підтверджується, що у підписаному позичальником договорі визначені умови користування кредитом.

Таким чином, суми складових заборгованості, які просить стягнути позивач з відповідача, нараховані на погоджених умовами кредитного договору.

За таких обставин, позовна заява ТОВ "ФК Єврокредит" про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 208-107-850-2-19-Г в розмірі 35 509 грн 76 коп., з яких: 22 242 грн 39 коп. - заборгованість за основним боргом; 13 267 грн 37 коп. - заборгованість за відсотками.

У задоволенні решти позову належить відмовити.

Щодо витрат на правову допомогу суд виходить з наступного.

У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано копії: договору про надання правничої допомоги № 1/07 від 01.07.2025, Додатки № № 1, 2, 3 до договору про надання правничої допомоги № 1/07 від 01.07.2025; реєстр боржників від 01.12.2025; акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги № 12062486 від 05.01.2026 (а. с. 50-57).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 в справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зроблено висновок, що: "суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами".

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд взяв до уваги, що розглядувана справа, має незначну складність, не викликала суспільного інтересу під час її розгляду, результат вирішення цієї справи не має вплинути на репутацію сторін, спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, законодавство у цій категорії справ є сталим і судова практика має ознаку єдності.

Представник відповідача Доценко Н. В. заперечувала щодо заявленої суми судових витрат, визначеної представником позивача суми правової допомоги - 11 200 грн 00 коп., просила стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі - 2 000 грн 00 коп.

Суд враховує заперечення представника відповідача щодо витрат на правову допомогу, однак враховуючи конкретні обставини та часткове задоволення позову, дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Таким чином, згідно зі ст. 141 ЦПК України, з відповідача належить стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 223, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК ЄВРОКРЕДИТ" 35 509 (тридцять п`ять тисяч п`ятсот дев`ять) грн 76 коп.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК ЄВРОКРЕДИТ" 1 178 (одну тисячу сто сімдесят вісім) грн 56 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК ЄВРОКРЕДИТ" 4 957 (чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят сім) грн 90 коп. на відшкодування витрат на правову допомогу.

У задоволенні решти позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК ЄВРОКРЕДИТ", місцезнаходження: пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105, м. Дніпро, 49001, код ЄДРПОУ: 40932411.

Відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Повне рішення складене 08.10.2026.

Головуючий: В. В. Овдієнко