Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №910/8867/26 — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2026Справа № 910/8867/26

у складі суду, суддя Погрібна С.В., після виходу з відпустки та лікарняного, розглянувши матеріали за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (адреса: 01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5; код ЄДРПОУ: 40538421)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ростікс Україна» (адреса: 02081, м. Київ, вул. Урлівська, буд. 11/44; ЄДРПОУ: 38474055)

про стягнення коштів

без виклику сторін,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ростікс Україна» (далі - відповідач/ТОВ «РОСТІКС Україна») про стягнення суми заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 34 380,81 грн, нараховані на зазначену суму заборгованості 3% річних у розмірі 6 772,19 грн та інфляційні втрати у розмірі 23 747,00 грн, а також заборгованість з внесків на обслуговування вузла комерційного обліку у розмірі 34, 87 грн.

Ухвалою суду від 20.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та, між іншого, встановлено відповідачу строк для подання суду відзиву - 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Будь-які звернення, клопотання чи відзив від відповідача до суду не надходили.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження в справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02081, м. Київ, вул. Урлівська, буд. 11/44; ЄДРПОУ: 38474055.

Однак, конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі від 20.07.2026 був повернутий до суду.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Також судом враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду по справі № 910/8867/26 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи викладене, відповідач повідомлений належним чином про розгляд даної справи.

Приписами частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги зазначене, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи та встановлено обставини.

Рішення виноситься суддею з урахуванням строку її перебування у відпустці та лікарняного.

Окрім того, у зв`язку зі збройною агресією збоку РФ, на підставі чого введено в Україні воєнний стан, враховуючи поточну обстановку, постійні тривоги, які впливають на працездатність, суд був вимушений вийти за межі строку винесення рішення, встановленого ГПК України.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступне.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 №1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго».

За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

Відповідно до п. 2.1 статуту КП «Київтеплоенерго» підприємство утворено з метою отримання прибутку від провадження господарської діяльності, спрямованої на підвищення надійності енергопостачання споживачів міста Києва, забезпечення стабільних надходжень до бюджету міста Києва, належної експлуатації об`єктів електро-, теплопостачання, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Згідно з п. 2.2.1 цього Статуту предметом діяльності підприємства є надання комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, постачання та розподілу електричної енергії.

Отже, відповідно до статуту КП «Київтеплоенерго», позивач є виконавцем послуг постачання теплової енергії.

01.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Форт» (далі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ростікс Україна» (далі - Орендар) було укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 03/018, відповідно до п. 1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування приміщення площею 195,8 кв.м. для розміщення магазина і офісного приміщення за адресою: м. Київ, вул. Набережно - Хрещатицька, 3А.

Відповідно до п. 5.1. Договору оренди нежитлового приміщення № 03/018 від 01.12.2018 цей Договір набуває чинності з 01.12.2018 та діє до 28.11.2021 включно.

24.09.2020 ТОВ «Ростікс Україна» звернулося до позивача з заявою про переукладення Договору з Київенерго на КП «Київтеплоенерго».

17.08.2021 засобами поштового зв`язку КП «Київтеплоенерго» звернулося до ТОВ «Ростікс Україна» з листом про укладення договірних відносин про надання відповідних комунальних послуг, до якого долучено проєкт договору від 16.08.2021 №250349-04, про надання послуг з постачання теплової енергії до нежитлових приміщень та/або службових квартир, який був отриманий відповідачем 14.09.2021.

Відповідно до розрахунку заборгованості за послуги з постачання теплової енергії за період з грудня 2018 року по жовтень 2021 року за адресою: м. Київ, вул. Набережно - Хрещатицька, 3А обліковується заборгованість у розмірі 34 380,80 грн. Також на зазначену суму заборгованості позивачем за період з 31.12.2018 по 01.04.2026 нараховані 3% річних у розмірі 6 772,19 грн та інфляційні втрати у розмірі 23 747,00 грн.

Водночас, з вищезазначеного розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач частково сплачував заборгованість за теплову енергію, поставлену позивачем.

30.04.2026 КП "Київтеплоенерго" підписано акт звіряння розрахунків за теплову енергію за особовим рахунком № 250349-04, в якому вказано: вихідне сальдо з ПДВ становить 34 380,81 грн та складено рахунок - фактуру № 250349-04/2026-4 про сплату відповідачем зазначеної заборгованості у розмірі 34 380,81 грн.

Також КП «Київтеплоенерго» підписані:

- акт надання послуг з постачання теплової енергії №11/2018-250349-04 від 30.11.2018 на суму 5 912,75 грн;

- акт надання послуг з постачання теплової енергії №12/2018-250349-04 від 31.12.2018 на суму 6 320,17 грн;

- акт надання послуг з постачання теплової енергії №1/2019-250349-04 від 31.01.2019 на суму 6 147,47 грн;

- акт надання послуг з постачання теплової енергії №2/2019-250349-04 від 28.02.2019 на суму 5 553,12 грн;

- акт надання послуг з постачання теплової енергії №3/2019-250349-04 від 31.03.2019 на суму 6 147,47 грн;

- акт надання послуг з постачання теплової енергії №4/2019-250349-04 від 30.04.2019 на суму 991,36 грн;

- акт надання послуг з постачання теплової енергії №8/2019-250349-04 від 31.08.2019 на суму (-) 418,57 грн;

- акт надання послуг з постачання теплової енергії №10/2019-250349-04 від 31.10.2019 на суму 1 190,14 грн;

- акт надання послуг з постачання теплової енергії №11/2019-250349-04 від 30.11.2019 на суму 4 890,95 грн;

- акт надання послуг з постачання теплової енергії №12/2019-250349-04 від 31.12.2019 на суму 4 791,31 грн;

- акт надання послуг з постачання теплової енергії №12/2021-250349-04 від 31.12.2021 на суму (-) 1736,06 грн;

- акт надання послуг з постачання теплової енергії №10/2021-250349-04 від 31.10.2021 на суму 1736,06 грн;

- акт надання послуг з постачання теплової енергії №4/2021-250349-04 від 30.04.2021 на суму 2180,38 грн;

- акт надання послуг з постачання теплової енергії №3/2021-250349-04 від 31.03.2021 на суму 5631,76 грн;

- акт надання послуг з постачання теплової енергії №1/2020-250349-04 від 31.01.2020 на суму 5 033,90 грн;

- акт надання послуг з постачання теплової енергії №2/2020-250349-04 від 29.02.2020 на суму 4 311,90 грн;

- акт надання послуг з постачання теплової енергії №3/2020-250349-04 від 31.03.2020 на суму 3 971,50 грн;

- акт надання послуг з постачання теплової енергії №4/2020-250349-04 від 30.04.2020 на суму 509,16 грн;

- акт надання послуг з постачання теплової енергії №10/2020-250349-04 від 31.10.2020 на суму 1 380,67 грн;

- акт надання послуг з постачання теплової енергії №11/2020-250349-04 від 30.11.2020 на суму 4 295,06 грн;

- акт надання послуг з постачання теплової енергії №12/2020-250349-04 від 31.12.2020 на суму 4754,39 грн;

- акт надання послуг з постачання теплової енергії №1/2021-250349-04 від 31.01.2021 на суму 5631,76 грн;

- акт надання послуг з постачання теплової енергії №2/2021-250349-04 від 28.02.2021 на суму 5087,66 грн.

Зазначені акт звіряння розрахунків за теплову енергію за особовим рахунком № 250349-04 та акти надання послуг з постачання теплової енергії не місять підпису відповідача, однак, матеріали справи не містять зауважень відповідача в частині наданих позивачем послуг.

30.04.2026 КП "Київтеплоенерго" підписано акт звіряння розрахунків з внесків за обслуговування будинкового вузла комерційного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії за період з березня 2020 року по квітень 2026 року за адресою: м. Київ, вул. Набережно - Хрещатицька, 3А за особовим рахунком № 025034910370101, в якому вказано: вихідне сальдо з ПДВ становить 34, 87 грн та складено рахунок № 025034910370101/04/2026/4 про сплату відповідачем зазначеної заборгованості у розмірі 34, 87 грн.

Також КП «Київтеплоенерго» підписані акти виконання робіт з внесків за обслуговування будинкового вузла комерційного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії за особовим рахунком № 025034910370101 за березень 2020 року та червень 2021 року.

Зазначені акт звіряння розрахунків з внесків за обслуговування будинкового вузла комерційного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії за особовим рахунком № 025034910370101 та акти надання послуг з внесків за обслуговування будинкового вузла комерційного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії не місять підпису відповідача, однак, матеріали справи не містять зауважень відповідача в частині наданих позивачем послуг.

Відповідно до розрахунку заборгованості плати за внески за обслуговування будинкового вузла комерційного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії за період з березня 2020 року по квітень 2026 року за адресою: м. Київ, вул. Набережно - Хрещатицька, 3А обліковується заборгованість у розмірі 34, 87 грн.

Факт постачання на об`єкт споживача теплової енергії, а також її обсяг підтверджується корінцями нарядів.

Відповідач заперечень щодо заявлених вимог позову не надав, заборгованість не сплатив.

Приймаючи рішення суд виходить з наступного:

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частиною 2 ст. 714 ЦК України передбачено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно із ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Законодавством України у сфері теплопостачання та надання комунальних послуг передбачено обов`язок споживача укласти відповідні договори на постачання теплової енергії, а також встановлено строки і порядок оплати поставленої теплової енергії, відповідно до яких отриманий товар та послуги оплачуються споживачем щомісячно. Такі положення законодавства у сфері теплопостачання свідчать про обов`язковість договорів про теплопостачання та неможливість споживача відмовитись від укладання договорів (за виключенням випадків та у порядку, встановлених законом). За таких обставин прийняття відповідачем оферта у вигляді поставленого товару та надання послуг може бути у вигляді мовчання.

Таким чином, законодавством передбачений двосторонній обов`язок щодо укладання договорів на постачання теплової енергії.

Згідно зі статтею 20 Закону України «Про теплопостачання», тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб`єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Частиною 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Позивач зазначає, що відповідач вносив плату за поставлену теплову енергію не в повній мірі, в результаті чого за період з грудня 2018 року по жовтень 2021 року за адресою: м. Київ, вул. Набережно - Хрещатицька, 3А, з урахуванням здійснення відповідачем часткової оплати відповідачем та перерахунку, утворилась заборгованість, яка станом на дату подання позовної заяви становить 34 380,80 грн.

Згідно ч. 2 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуальною садибного житлового будинку), колективний споживач).

Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

За змістом абз. 2 ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Судом встановлено, що позивач звертався до відповідач з пропозицією укладення договору про надання послуг з постачання теплової енергії до нежитлових приміщень та/або службових квартир від 16.08.2021 №250349-04, однак, відповідачем була проігнорована зазначена пропозиція.

Також 30.09.2021 позивачем на офіційному веб-сайті КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (https://kte.kmda.gov.ua/) було опубліковано текст Договору про надання послуги з постачання теплової енергії за формою, встановленими Правилами затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 року №830, з урахуванням змін, внесених КМУ від 08.09.2021 № 1022.

Тож в силу вимог ч. 5 ст. 13 Закон України «Про житлово-комунальні послуги» такий договір вважається укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Відповідач, який є орендарем зазначеного вище приміщення, площею 195,8 кв.м., після публікування позивачем тексту Договору про надання послуги з постачання теплової енергії за формою, встановленими Правилами затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 №830, з урахуванням змін, внесених КМУ від 08.09.2021 року №1022 не прийняв рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклав з виконавцем комунальної послуги (позивачем) відповідний індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.

Відсутність письмового договору про постачання теплової енергії не звільняє осіб, які використовували теплову енергію без укладення договору на теплопостачання, від обов`язку оплати за фактично спожиту теплову енергію (зазначений висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 922/4239/16).

Частиною 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Оскільки доказів належної оплати заборгованості відповідач суду не надав, доводів позивача не спростував, позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 34 380,81 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комерційний облік комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки. Розподіл обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії, гарячої та холодної води між споживачами здійснюється відповідно до законодавства. Витрати, пов`язані з обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води та теплової енергії, відшкодовуються: шляхом сплати споживачами комунальних послуг виконавцю комунальної послуги плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України, - у разі укладення індивідуальних договорів або індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем; за рахунок співвласників багатоквартирного будинку - у разі укладення колективного договору про надання комунальних послуг, договорів про надання комунальних послуг з колективним споживачем або у разі прийняття співвласниками відповідного рішення про обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку. Порядок та умови обслуговування та заміни вузла комерційного обліку визначаються правилами і типовими договорами про надання відповідних комунальних послуг.

Таким чином, у відповідача існує обов`язок сплати позивачу заборгованості з внесків за обслуговування вузла комерційного обліку в розмірі 34,87 грн.

Також за прострочення зобов`язання позивач просив стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. Нормами ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд враховує, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних (в порядку статті 625 ЦК України) є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Контррозрахунку суми позовних вимог, спростувань доводів позивача у встановленому законом порядку відповідачем не надано.

За результатами здійсненої перевірки нарахування позивачем заявлених до стягнення індексу інфляції та 3% річних судом встановлено, що їх розмір відповідає вимогам зазначених вище норм цивільного законодавства і є арифметично правильними, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та3% річних підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Так, доводи позивача, викладені у його позовній заяві підтверджені належними та допустимими доказами, а відповідачем не надано доказів на спростування доводів і тверджень позивача чи сплати наявної суми заборгованості.

За таких обставин, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 233, 234, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТІКС Україна» (адреса: 02081, м. Київ, вул. Урлівська, буд. 11/44; ЄДРПОУ: 38474055) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (адреса: 01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5; код ЄДРПОУ: 40538421) заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 34 380,81 грн, нараховані на зазначену суму заборгованості 3% річних у розмірі 6 772,19 грн та інфляційні втрати у розмірі 23 747,00 грн, а також заборгованість з внесків на обслуговування вузла комерційного обліку у розмірі 34,87 грн та судовий збір у розмірі 3 328,00 грн.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписане суддею після її тривалої відпустки та лікарняного 08.10.2026.

Суддя Світлана ПОГРІБНА