Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №621/3525/26 — Зміївський районний суд Харківської області

Суд: Зміївський районний суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 05 жовтня 2026 р.

Справа: №621/3525/26

Суддя: Філіп'єва В. В.

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 621/3525/26

Провадження 2/621/2755/26

06 жовтня 2026 року м. Зміїв Харківської області

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого – суддя В.Філіп`єва,

за участі секретаря судового засідання – А. Головіної,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 (не з`явився),

відповідач - ОСОБА_2 (не з`явився),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за відсутності учасників в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,

про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до Зміївського районного суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_4 , в якому просить суд:

- стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти у зв`язку з проходженням навчання, у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), щомісяця, але не більше ніж до досягнення 23-х років.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач є сином відповідача ОСОБА_4 . 14.07.2026 року позивачу виповнилось 18 років і на даний час він є студентом закладу фахової передвищої освіти Відокремленого структурного підрозділу "Харківський фаховий коледж інформаційних технологій Національної аерокосмічного університету "Харківський авіаційний інститут" та навчається на дистанційній формі навчання. Орієнтовний час навчання червень місяць 2029 року. Відповідач ОСОБА_5 є працездатним, отримує регулярний дохід, не має інвалідності чи інших осіб утриманців, які б заважали йому надавати матеріальну допомогу позивачу. В добровільній формі відповідач матеріальної допомоги не надає. Оскільки у зв`язку із навчанням позивач не має змоги повноцінно працювати та самостійно себе забезпечувати, керуючись положенням ст. 199 Сімейного кодексу, ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути аліменти на свою користь в зв`язку з продовженням навчання в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), щомісяця, але не більше ніж до досягнення ним 23-х років.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 08.09.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників в судове засідання.

Учасники справи в судове засідання не з`явились.

Позивач ОСОБА_3 подав заяву, в якій просить провести розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_5 подав до суду заяву, в якій визнав позовні вимоги частково на аліменти в розмірі 1/6 частки від його заробітку (доходу), та просив проводити розгляд справи без його участі. Вказав, що має на утриманні матір похилого віку, яка має хронічні захворювання та потребує постійного лікування та догляду.

Відповідно до частини 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши доводи позовної заяви та докази надані на її обґрунтування, судом встановлено, що:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є сином відповідача ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження, Серія НОМЕР_1 від 24.07.2008 року, виданого Комсомольською селищною радою Зміївського району Харківської області (а. с. 4).

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є студентом 1 курсу денної форми навчання Відокремленого структурного підрозділу "Харківський фаховий коледж інформаційних технологій Національної аерокосмічного університету "Харківський авіаційний інститут" і навчається на бюджетній основі. Зазначене підтверджується Довідкою навчального закладу № 482 від 27.08.2026 року. Термін вступу до коледжу 01.09.2026 року, термін закінчення коледжу 30.06.2029 року (а. с. 5).

Відповідач ОСОБА_5 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , разом із своєю матір`ю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується Довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб

Мати відповідача ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є пенсіонером з 11.12.2019 року довічно, та має хронічні захворювання, що підтверджується виписками з медичних карт, а отже потребує додаткових витрат на лікування

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд зазначає наступне:

Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. ст. 76 - 81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статті 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до статті 200 Сімейного кодексу України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Статтею 182 Сімейного кодексу України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Частиною 1 статті 191 Сімейного кодексу України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Частиною 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Судовим розглядом встановлено, та не оспорюється відповідачем, що позивач навчається у Відокремленому структурному підрозділі "Харківський фаховий коледж інформаційних технологій Національної аерокосмічного університету "Харківський авіаційний інститут", в зв`язку з чим позбавлений можливості працевлаштуватися й утримувати себе самостійно, а тому потребує матеріальної допомоги.

Відповідач визнав позов частково та просив стягнути з нього аліменти на утримання сина, у зв`язку з його навчанням, у розмірі 1/6 частини від заробітку (доходу), посилаючись на необхідність надання матеріальної допомоги на лікування матері-пенсіонерки.

Отже, при визначенні розміру аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, суд враховує, що позивач вже є повнолітньою особою з можливістю здійснення матеріального забезпечення власних потреб і на бюджетній основі отримує стипендію у навчальному закладі.

Крім того, обов`язок щодо надання допомоги по утриманню сина також покладається за законом на другого з батьків - матір позивача.

Відповідач, в свою чергу, не відмовляючись від виконання обов`язків по утриманню повнолітнього сина, має зобов`язання щодо надання матеріальної допомоги на лікування матері.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог і стягнення з відповідача на користь позивача аліментів по його утриманню в розмірі 1/5 частки всіх доходів (заробітку) щомісячно до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення позивачем 23 років.

Оскільки при зверненні до суду, позивач був звільнений від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір", з відповідача ОСОБА_4 належить стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 гривень, як передбачено положеннями ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України.

На виконання вимог п. 1 ч. 1 ст. 430 Цивільного процесуального кодексу України, суду належить допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись статтями 2, 10-13, 81-83, 133, 141, 258-259, 263-265, 268, 352, 354, 430 ЦПК України, статтями 180, 181, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти, в розмірі 1/5 (однієї п`ятої) частки заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову - 04.09.2026 року, - і до закінчення сином навчання, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_1 23 років.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя В. Філіп`єва

Оригінал: reyestr.court.gov.ua