Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №904/4067/26 — Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2026м. ДніпроСправа № 904/4067/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Дупляка С.А.,

без повідомлення (виклику) учасників справи,

дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи №904/4067/26

за позовом Комунального підприємства "Підгородне-сервіс" Підгородненської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційні екотехнології України"

про стягнення неустойки,

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Комунальне підприємство "Підгородне-сервіс" Підгородненської міської ради (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційні екотехнології України" (далі - відповідач) про стягнення 56.270,99 грн неустойки.

Судові витрати позивач просить стягнути з відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/4067/26 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2026.

Ухвалою від 13.07.2026 позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви, про які зазначено в тексті ухвали.

Через систему "Електронний суд" 15.07.2026 від позивача надійшла заява про усунення недоліків разом із відповідними доказами.

Ухвалою від 17.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).

Через систему «Електронний суд» 24.07.2026 від відповідача надійшов відзив, у якому відповідач просить суд у його задоволенні позовних вимог відмовити.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції позивача

06.02.2026 позивач (замовник) та відповідач (виконавець) за результатами публічної закупівлі було укладено договір №010 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 договору, виконавець взяв на себе зобов`язання щодо надання послуги із оброблення та зберігання відходів, що за своїм типом відносяться до твердих побутових, надання послуги із зберігання відходів, що за своїм типом відносяться до будівельних, а замовник - прийняти та оплатити надані послуги.

Починаючи з 24.04.2026, відповідач в односторонньому порядку, діючи всупереч п. 1.1, п. 2.2 та п. 9.3 договору, повністю припинив виконання своїх зобов`язань та протиправно заблокував допуск спеціалізованого автотранспорту (сміттєвозів) позивача на територію полігону для вивантаження сміття.

Факт недопуску та грубого порушення умов договору з боку відповідача підтверджується наявними письмовими доказами: доповідною запискою водія мусоровоза Сеніна І. М. від 24.04.2026, поданою на ім`я директора КП Юрашка О. І., в якій зафіксовано, що 24.04.2026 о 16:00 годині диспетчер полігону відповідача без жодних законних підстав відмовив у допуску на територію полігону для вивантаження сміття; Актом про відмову у прийнятті відходів від 01.05.2026, складеним о 10 год. 15 хв. за участю інженера позивача Поволоцького В., водія Сеніна І. та залучених представників. Актом зафіксовано безпідставний недопуск на полігон (вул. Смоленська 72) транспортного засобу (сміттєвоза) IVECO, державний номер НОМЕР_1 , що унеможливило виконання графіка вивезення сміття та підтверджує порушення п. 1.1 договору. Представники полігону (заступник директора Горейнов В. І. та диспетчер Крючок В. В.) від підпису акта відмовилися. Подія відбувалася у присутності працівників поліції (до укладення акта залучено співробітників ВП ДРУП-2 лейтенанта Александрова А. О. та капітана Лотвіна Я. С.); Актом про відмову у прийнятті відходів від 03.07.2026, складеним о 14 год. 15 хв. за участю інженера КП Манько О., та водія ОСОБА_1 . Актом зафіксовано безпідставний недопуск на полігон (вул. Смоленська 72) транспортного засобу (сміттєвоза) IVECO, державний номер НОМЕР_1 , що унеможливило виконання графіка вивезення сміття та підтверджує порушення договору. Представники полігону представлятися відмовилися та від підпису акта відмовилися.

На підставі п. 6.3 договору позивач нарахував до стягнення з відповідача неустойку за період з 24.04.2026 по 06.07.2026.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач з заявленими позовними вимогами не погоджується і наголошує, що згідно з п. 4.1 договору замовник має право отримати послуги на умовах цього договору, та за п. 4.2 він же зобов`язується виконувати взяті на себе за даною угодою зобов`язання, проте протягом 2026 року позивачем як замовником не були виконані прийняті на себе зобов`язання з оплати фактично наданих послуг.

Протягом 2026 року відповідач на виконання договору надавав позивачу послуги, а саме:

згідно акту №59 від 28.02.2026 надано послуги з оброблення відходів, що за своїм типом відносяться до твердих побутових, за лютий 2026 року обсягом 389,4 куб. метрів вартістю 42.834,00 грн без ПДВ, які були оплачені згідно платіжної інструкції №1565 від 22.04.2026;

згідно акту №58 від 09.04.2026 року надано послуги з оброблення відходів, що за своїм типом відносяться до твердих побутових за лютий 2026 року обсягом 592,6 куб. метрів вартістю 65.186,00 грн без ПДВ, які були оплачені згідно платіжної інструкції №13/04/2026 від 14.04.2026;

згідно акту №101 від 31.03.2026 надано послуги з оброблення відходів, що за своїм типом відносяться до твердих побутових за березень 2026 року обсягом 1.812,6 куб. метрів вартістю 199.386,00 грн., які не оплачені наразі;

згідно акту №84 від 10.04.2026 надано послуги з оброблення відходів, що за своїм типом відносяться до твердих побутових за березень 2026 року обсягом 120,4 куб. метрів вартістю 13.244,00 грн, які оплачені згідно платіжної інструкції №13/04/2026 від 14.04.2026;

згідно акту №106 від 27.04.2026 надано послуги з оброблення відходів, що за своїм типом відносяться до твердих побутових з 1 по 27.04.2026 обсягом 1.887,0 куб. метрів вартістю 207.570,00 грн, які не оплачені наразі.

Відповідач наголосив, що всього в період з 06.02.2026 по 27.04.2026 позивачем було надано послуг на суму 528.220,00 грн, тоді як оплачено було лише 121.264,00 грн.

Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 27.04.2026 за договором №010 складала 406.956,00 грн.

Крім договору №010 від 06.02.2026 (фактична підстава позову у даній справі), у 2025 році між позивачем та відповідачем так само за результатами публічної закупівлі №UA-2025-01-08-002388-a-c1 укладався договір №5 від 24.01.2025.

В період виконання сторонами договору №5 було надано, а позивачем прийнято без зауважень послуги, загальна заборгованість за якими становить 517.060,00 грн.

17.04.2026 відповідачем на адресу позивача була направлена вимога вих. №17/04/26 про погашення заборгованості. Вимога була вручена відповідачу нарочно, та згідно відповіді від 24.04.2026 (вих. №2404/1) позивач вказав на те, що вказана у вимозі заборгованість за двома договорами, в тому числі за спірним договором, є не підтвердженою та безпідставною, адже відсутні первинні бухгалтерські документи, що підтверджують факт надання послуг та прийняття їх замовником за грудень 2025 року, січень 2026 року, березень 2026 року; відсутній акт звірки розрахунків.

Відповідач вказав, що наразі у провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебувають дві судові справи (№904/2939/26 та №904/2908/26) щодо стягнення з позивача заборгованості за договорами №5 від 24.01.2025 та №010 від 06.02.2026 на загальну суму 924.016,00 грн, і це без врахування нарахованих інфляційних втрат та 3% річних.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять обставини: укладення договору; строку дії договору; правомірності/неправомірності відмови відповідача у виконанні договору; правомірності/неправомірності стягнення пені.

Суд встановив, що 06.02.2026 між позивачем (далі – позивач, замовник) та відповідачем (далі – відповідач, виконавець) був укладений договір №010 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання щодо надання щодо надання послуги із оброблення та зберігання відходів, що за своїм типом відноситься до твердих побутових, надання послуги із зберігання відходів, що за своїм типом відноситься до будівельних за кодом ДК 021:2015:90510000-5: Утилізація/видалення сміття та поводження зі сміттям, ДК 021:2015:90513000-6 – Послуги з поводження із безпечними сміттям і відходами та їх утилізація, а замовник прийняти та оплатити надані послуги.

Додатковою угодою №1 від 17.03.2026 сторони внесли зміни до п. 3.3 договору, а саме загальна сума договору складає 2.105.720,00 грн без ПДВ.

Цей договір, відповідно до п. 8.1, вважається укладеним та набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2026. Останній строк дії договору 31.12.2026.

Причиною виникнення спору у даній справі є те, що починаючи з 24.04.2026, відповідач в односторонньому порядку, діючи всупереч п. 1.1, п. 2.2 та п. 9.3 договору, повністю припинив виконання своїх зобов`язань та протиправно заблокував допуск спеціалізованого автотранспорту (сміттєвозів) позивача на територію полігону для вивантаження сміття.

Факт недопуску та грубого порушення умов договору з боку відповідача підтверджується наявними письмовими доказами: доповідною запискою водія мусоровоза Сеніна І. М. від 24.04.2026, поданою на ім`я директора КП Юрашка О. І., в якій зафіксовано, що 24.04.2026 о 16:00 годині диспетчер полігону відповідача без жодних законних підстав відмовив у допуску на територію полігону для вивантаження сміття; Актом про відмову у прийнятті відходів від 01.05.2026, складеним о 10 год. 15 хв. за участю інженера позивача Поволоцького В., водія Сеніна І. та залучених представників. Актом зафіксовано безпідставний недопуск на полігон (вул. Смоленська 72) транспортного засобу (сміттєвоза) IVECO, державний номер НОМЕР_1 , що унеможливило виконання графіка вивезення сміття та підтверджує порушення п. 1.1 договору. Представники полігону (заступник директора Горейнов В. І. та диспетчер Крючок В. В.) від підпису акта відмовилися. Подія відбувалася у присутності працівників поліції (до укладення акта залучено співробітників ВП ДРУП-2 лейтенанта Александрова А. О. та капітана Лотвіна Я. С.); Актом про відмову у прийнятті відходів від 03.07.2026, складеним о 14 год. 15 хв. за участю інженера КП Манько О., та водія ОСОБА_1 . Актом зафіксовано безпідставний недопуск на полігон (вул. Смоленська 72) транспортного засобу (сміттєвоза) IVECO, державний номер НОМЕР_1 , що унеможливило виконання графіка вивезення сміття та підтверджує порушення договору. Представники полігону представлятися відмовилися та від підпису акта відмовилися.

На підставі п. 6.3 договору позивач нарахував до стягнення з відповідача неустойку за період з 24.04.2026 по 06.07.2026, яку відповідач у добровільному порядку не сплатив, що зумовило звернення позивача до суду з даною позовною зявою.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Предметом позову позивач визначив стягнення 56.270,99 грн неустойки.

Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Оцінивши зміст договору, господарський суд встановив, що сторонами погоджено його істотні умови.

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорено; не розірвано; не визнано недійсним.

Таким чином укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Отже двосторонній характер договору зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Тобто з укладенням такого договору виконавець бере на себе обов`язок надати послуги в установлених обсягах, належної якості і, водночас, споживач зобов`язується прийняти та оплатити визначені договором послуги.

Причиною виникнення спору у даній справі є те, що починаючи з 24.04.2026, відповідач в односторонньому порядку, діючи всупереч п. 1.1, п. 2.2 та п. 9.3 договору, повністю припинив виконання своїх зобов`язань та протиправно заблокував допуск спеціалізованого автотранспорту (сміттєвозів) позивача на територію полігону для вивантаження сміття.

Вказані обставини підтверджуються доповідною запискою (арк. 16, том 1) відповідно до якої водій позивача повідомив, що 24.04.2026 його не допустили на територію полігону для вивантаження сміття.

Крім цього, в матеріалах справи наявні акти про відмову у прийнятті відходів від 01.05.2026 та від 03.07.2026.

У відзиві відповідач зазначив, що в період з 06.02.2026 по 27.04.2026 відповідачем було надано послуг позивачу на загальну суму 528.220,00 грн, тоді як оплачено було лише 121.264,00 гривень. Заборгованість позивача перед відповідачем за спірним договором складає 406.956,00 гривен.

За іншим договором, укладеним з позивачем, загальна сума заборгованості становить 517.060,00 грн.

Також відповідач вказав на наявність в Господарському суді Дніпропетровської області двох проваджень про стягнення заборгованості відповідачем з позивача (№904/2939/26 та №904/2908/26).

До відзиву долучена вимога відповідача від 17.04.2026, адресована позивачу, у якій відповідач вказав, що станом на 17.04.2026 у позивача, зокрема, за спірним договором наявна заборгованість за послуги, отримані у 2025 році у розмірі 517.060,00 грн.

Також відповідач послався на положення п. 4.3 договору, яким визначено право виконавця (тобто відповідача) при порушенні своїх зобов`язань за даною угодою припинити виконання узятих на себе зобов`язань за даною угодою до усунення порушень, відповідно до ст. 615 ГК України.

У вказаній вимозі відповідач вимагав у позивача сплатити суму заборгованості у семиденний строк.

Представник позивача (директор Юрашко Олег) претензію відповідача отримав 20.04.2026.

У відповідач на вимогу відповідача позивач у листі від 24.04.2026 вказав, що заборгованість відповідача перед позивачем не підтверджена первинними документами та актом звірки. Вимоги відповідача позивач не визнав.

Листом від 27.04.2026 відповідач направив на адресу позивача акти наданих послуг та акт звірки. Вказані документи відповідач просив позивача підписати та повернути.

Також відповідач надіслав на адресу позивача попередження від 27.04.2026, у якому відповідач повідомив позивача про припинення надання послуг на підставі положень п. 4.3 договору, оскільки заборгованість позивача перед відповідачем не погашена.

Відправка листа від 27.04.2026 з додатками та попередження від 27.04.2026 підтверджується долученими до відзиву листом з описом вкладення, накладною від 28.04.2026 та фіскальним чеком.

Суд встановив, що відправлення з попередженням від 27.04.2026 прибуло до відділення 29.04.2026, вручено позивачу 01.05.2026, що убачається з трекінгу поштових відправлень.

У пункті 9.3 договору сторони узгодили, що внесення змін до договору в односторонньому порядку не допускається. Внесення змін до договору допускається тільки за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити умови договору повинна надіслати відповідну пропозицію другій стороні за цим договором (п. 9.4 договору).

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (п. 9.5 договору).

Будь-які зміни та доповнення до договору мають юридичну силу тільки у разі, якщо вони виконані у письмовій формі шляхом підписання додаткової угоди до договору уповноваженими представниками обох сторін. Додаткові угоди та додатки до даного договору є його невід`ємною частиною (п. 9.6 договору).

Зміни в цей договір набирають чинності з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді або у чинному законодавстві України (п. 9.7 договору).

Якщо інше прямо не передбачено цим договором або чинним законодавством України, цей договір може бути розірваний тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору (п. 9.8 договору).

Цей договір вважається розірваним з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому договорі або у чинному законодавстві України (п. 9.9 договору).

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни умов договору, його розірвання або у разі неодержання відповіді у встановлений строк, з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (п. 9.10 договору).

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішення, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду (п. 9.11 договору).

Докази зміни строку дії договору та / або змісту зобов`язань відповідача, які б були оформлені відповідно до домовленостей сторін, викладених у договорі, або д рішення суду про розірвання (припинення) цього договору в матеріалах справи відсутні.

Відповідач посилається на те, що станом на час вирішення даного спору у провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебувають дві справи ((№904/2939/26 та №904/2908/26) про стягнення заборгованості з позивача на користь відповідача за двома договорами, в тому числі і за спірним.

Водночас докази наявності заборгованості за спірним договором, в т.ч. за рішеннями суду, які набрали законної сили, відповідач суду не надав.

Суд доходить висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для односторонньої відмови від виконання укладеного між сторонами договору.

Сторони врахували встановлену законом свободу договору, та на власний розсуд погодили підстави та порядок припинення його виконання, що, у свою чергу, не суперечить вимогам ст. 6, 525, 598, 627, 651 ЦК України. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2024 у справі 904/2444/22.

Як встановлено судом, спірний договір вважається укладеним та набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2026.

Відтак відповідач в строк до 31.12.2026 включно повинен був надавати послуги із оброблення та зберігання відходів, що за своїм типом відноситься до твердих побутових, надання послуги із зберігання відходів, що за своїм типом відноситься до будівельних за кодом ДК 021:2015:90510000-5: Утилізація/видалення сміття та поводження зі сміттям, ДК 021:2015:90513000-6 – Послуги з поводження із безпечними сміттям і відходами та їх утилізація.

Суд звертає увагу, що предметом даного спору є стягнення неустойки з відповідача за невиконання зобов`язань, які передбачені договором.

Суд дійшов висновку, що на час прийняття рішення, договір, укладений між сторонами діє, що дає підстави для висновку про неправомірність недопуску позивача на територію полігону з 24.04.2026.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

За визначенням ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені (ч. 3).

Відповідно до п. 6.3 договору у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань під час надання послуг виконавець сплачує на вимогу замовника неустойку у розмірі облікової ставки НБУ від суми ненаданих послуг за кожний день затримки, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач нарахував до стягнення з відповідача неустойку за період з 24.04.2026 до 06.07.2026 включно на суму 56.270,99 грн.

При цьому базу для нарахування визначив таким чином. Сума ненаданих послуг у межах невиконаного залишку за договором складає 1.984.436,00 грн (загальна вартість договору становить 2.105.720,00 грн – вартість фактично наданих послуг за лютий-березень 2026 року (108.040,00 грн + 13.244,00 грн).

Відповідач контррозрахунку не надав; вимогу заперечив. Належних доказів наявності заборгованості позивача перед відповідачем у розмірі 528.220,00 грн суду не надані.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

Господарський суд перевірив розрахунок неустойки та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Судові витрати

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73-79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІННОВАЦІЙНІ ЕКОТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ" (Україна, 52001, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, місто Підгороднє, вул. Сарматська, будинок 72; ідентифікаційний код 39794282) на користь КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ПІДГОРОДНЕ-СЕРВІС" ПІДГОРОДНЕНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (Україна, 52001, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, місто Підгороднє, вул. Центральна, будинок 25; ідентифікаційний код 44273031) 56.270,99 грн (п`ятдесят шість тисяч двісті сімдесят грн 99 к.) неустойки, 2.662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн 40 к.) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.А. Дупляк