Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №621/3643/26 — Зміївський районний суд Харківської області

ПОСТАНОВА

іменем України

Справа № 621/3643/26

Провадження 3/621/989/26

08 жовтня 2026 року м. Зміїв Харківської області

Суддя Зміївського районного суду Харківської області В.Філіп`єва, розглянувши матеріали відділу організації роботи із зацікавленими сторонами та забезпечення прийняття актів антикорупційної політики апарату НАЗК про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за статтею 188-46-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №27-20/13 від 28.08.2026, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований як суб`єкт лобіювання відповідно до п.9 ч.1 статті 1 Закону України «Про лобіювання», вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 статті 188 - 46-2 КУпАП за наступних обставин:

Так, 01.09.2025 року введено в дію Закон України «Про лобіювання» та розпочато функціонування Реєстру прозорості

Відповідно до частини десятої статті 5 Закону, об`єктами Реєстру прозорості є інформація про суб`єктів лобіювання та їх звітність, які ідентифікуються за допомогою реєстрових номерів.

Водночас особа набуває статусу суб`єкт лобіювання з дня внесення до Реєстру прозорості запису про її реєстрацію суб`єктом лобіювання згідно з частиною другою статті 10 Закону.

Внесення відомостей до Реєстру прозорості здійснюється реєстраторами та створювачами (суб`єктами лобіювання) з використанням програмних засобів його ведення в межах повноважень, визначених Законом і Положенням. Зазначені суб`єкти забезпечують внесення до Реєстру прозорості інформації, передбаченої статтями 11, 13 та 17 Закону, а також інших даних, необхідних для забезпечення повноти та достовірності реєстрових відомостей, і несуть відповідальність за дотримання вимог законодавства у цій сфері.

Згідно з частинами першою та другою статті 17 Закону, суб`єкт лобіювання зобов`язаний подавати до Реєстру прозорості звіт щодо лобіювання за кожне півріччя в електронній формі: за перше півріччя - до 31 липня (включно) звітного року; за друге півріччя - до 31 січня (включно) року, наступного за звітним.

Таким чином, останнім днем подання звіту щодо лобіювання за перше півріччя 2026 року є 31 липня 2026 року.

Згідно інформації з Реєстру прозорості, ОСОБА_1 набув статус суб`єкта лобіювання 17.06.2026 (ідентифікатор у Реєстрі прозорості № 2043030) та повинен був подати звіт щодо лобіювання за перше півріччя 2026 року у строк до 31 липня 2026 року (включно).

Проте, звіт щодо лобіювання за перше півріччя 2026 року, який підписано ОСОБА_1 шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису, подано несвоєчасно до Національного агентства через Реєстр прозорості, а саме: 19 серпня 2026 року, о 14 годині 11 хвилин, що свідчить про порушення вимог частини першої статті 17 Закону.

Статус суб`єкта лобіювання ОСОБА_1 припинено з 19.08.2026 після подання звіту щодо лобіювання за перше півріччя 2026 року.

Національним агентством з електронної пошти notification@nazk.gov.ua неодноразово надсилались листи-нагадування стосовно необхідності подачі звіту щодо лобіювання за перше півріччя 2026 року на електронну адресу, зазначену ОСОБА_1 під час реєстрації в Реєстрі прозорості - ІНФОРМАЦІЯ_2. Також повідомлення про необхідність подачі звіту надсилалось Національним агентством на телефонний номер ОСОБА_1 НОМЕР_2 .

Таким чином, ОСОБА_1 , як зареєстрований суб`єкт лобіювання, несвоєчасно подав до Реєстру прозорості звіт щодо лобіювання за перше півріччя 2026 року, чим порушив вимоги частини першої статті 17 Закону, за що передбачено відповідальність за ч.1 статті 18846-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення за статтею 188-46-2 КУпАП до матеріалу справи надані:

- протокол про адміністративне правопорушення №27-20/13 від 28.08.2026,

- Витяг з реєстру прозорості,

- Звіт щодо лобіювання,

-Листи-нагадування НАЗК,

- повідомлення ОСОБА_1 , відповідно до якого, він повідомляє, що не мав наміру набувати статусу суб`єкта лобіювання, його реєстрація в Реєстрі відбулася помилково. Стверджує, що суб`єктом декларування ніколи не був.

- інструкцію з реєстрації суб`єкта лобіювання.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суд зазначає наступне:

Згідно статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.

Статтею 188-46-2 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за неподання або несвоєчасне подання звіту щодо лобіювання суб`єктом лобіювання до Реєстру прозорості.

Згідно з приміткою ст. 188-46-2 КУпАП, суб`єктом правопорушення за цією статтею є фізичні особи та керівники юридичних осіб, які відповідно до Закону України "Про лобіювання", зареєстровані як суб`єкти лобіювання.

Згідно п.9 ч.1 статті 1 Закону України «Про лобіювання», суб`єктом лобіювання є фізична або юридична особа, яка здійснює лобіювання на підставах та в порядку, передбачених цим Законом.

Лобіювання (або лобізм) - це легальний вплив громадян, бізнесу чи організацій на органи державної влади задля ухвалення вигідних управлінських чи законодавчих рішень

Відповідно до статті 7 Закону України «Про лобіювання», методами лобіювання є дії, що вчиняються суб`єктами лобіювання під час лобіювання. До методів лобіювання належать:

1) будь-яка пряма чи опосередкована комунікація з об`єктом лобіювання щодо питань, пов`язаних з предметом лобіювання;

2) підготовка та розповсюдження реклами, пропозицій, програмних і позиційних документів, аналітичних матеріалів, результатів соціологічних та інших досліджень щодо питань, пов`язаних з предметом лобіювання, у тому числі з використанням медіа або мережі Інтернет;

3) участь у заходах щодо питань, пов`язаних з предметом лобіювання, з метою впливу (спроби впливу) на об`єкт лобіювання;

4) запрошення об`єкта лобіювання для участі у зустрічах, конференціях, заходах тощо;

5) організація проведення публічних заходів, інформаційних кампаній, інших заходів, не заборонених законом, що пов`язані з предметом лобіювання;

6) інші методи, не заборонені Конституцією та законами України, які полягають у здійсненні суб`єктом лобіювання впливу (спроби впливу) на об`єкт лобіювання щодо предмета лобіювання.

Відповідно до ч.2 статті 10 Закону України «Про лобіювання», особа набуває статусу суб`єкта лобіювання з дня внесення до Реєстру прозорості запису про її реєстрацію суб`єктом лобіювання.

Згідно з ч.1, 2 ст.17 Закону України «Про лобіювання» суб`єкт лобіювання зобов`язаний подавати до Реєстру прозорості звіт щодо лобіювання за кожне півріччя: 1) за перше півріччя - до 31 липня (включно) звітного року; 2) за друге півріччя - до 31 січня (включно) року, наступного за звітним. Звіт щодо лобіювання подається в електронній формі щодо всіх сфер лобіювання.

Разом з тим, доказів про те, що ОСОБА_1 є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 188-46-2 КУпАП, тобто здійснює лобіювання (або лобізм) - будь-який легальний вплив громадян, бізнесу чи організацій на органи державної влади задля ухвалення вигідних управлінських чи законодавчих рішень, - до матеріалів справи не надано.

Відповідно до пояснень, наданих ОСОБА_1 , що містяться в матеріалах справи, він ніколи не здійснював і не мав наміру здійснювати діяльність, що підпадає під ознаки лобіювання, а зареєструвався в реєстрі помилково 17.06.2026 року під час працевлаштування в ДСНС Харківської області, коли йому була потрібна довідка з НАЗК для заповнення Декларації про доходи.

Доказів надсилання відділом організації роботи із зацікавленими сторонами та забезпечення прийняття актів антикорупційної політики апарату НАЗК нагадувань з 17.06.2026 по 31.07.2026 року про необхідність подання ОСОБА_1 Звіту щодо лобіювання матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

На особу, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, поширюються гарантії передбачені статтею 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, передбачені для «кримінального обвинувачення».

Відповідно до частини 3 статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.

З урахуванням того, що такі докази мають випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто бути такими, що не залишать місце сумнівам, оскільки, наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Протокол про адміністративне правопорушення, складений за відсутності особи, без наявності інших достатніх і обгрунтованих доказів, не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумнівів у суду.

Відповідно до п.1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, провадження у справі про адміністративне правопорушення за статтею 188-46-2 КУпАП належить закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладенного, керуючись ст. ст. 9, 51 ч. 1, ст. 188-46-2, 245, 247 п.1, 264, 265, 284 ч. 1 п. 3, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за статтею 188-46-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП в зв`язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження.

Суддя В. Філіп`єва