Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №621/2414/25 — Зміївський районний суд Харківської області

РІШЕННЯ

іменем України

справа №621/2414/25

провадження 2/621/347/26

08 жовтня 2026 року м. Зміїв Харківської області

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді В.Філіп`євої,

за участю секретаря судового засідання – А.Головіної

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 (не з`явилась),

відповідач 1 – ОСОБА_2 (не з`явилась),

відповідач 2 – Зміївська міська рада Чугуївського району Харківської області, представник - К.Заможська (не з`явилась),

розглянувши у підготовчому засіданні за відсутності учасників в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Зміївської міської ради Чугуївського район Харківської області,

про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

28.07.2025 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, в якому просила встановити факт постійного проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із спадкодавцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю на день смерті останньої за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку спадкування за законом після батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на житловий будинок (літ. А-1) з верандою (літ. А1-1), загальною площею 94,8 кв.м., житловою площею 63,0 кв.м.; літня кухня (літ. Б); погріб (літ. В); гараж (літ. Г); сарай (літ. Д); сарай (літ. Е); вбиральня (літ. Ж); огорожа (№1); хвіртка (№2); свердловина (№3); трубчатий колодязь (№4); вигрібна яма (№5), розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначено, що батько позивачки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після смерті батька відкрилась спадщина, яка складається з житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачка ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 у батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_6 . 27.04.1991 року позивачка вийшла заміж і змінила прізвище на « ОСОБА_7 ». 17.03.1998 року батьки позивачки ОСОБА_3 та ОСОБА_6 - розлучились. 12.10.2010 року батько позивачки вдруге уклав шлюб з ОСОБА_2 , але вона не має наміру спадкувати після смерті ОСОБА_3 . Таким чином, на день смерті батька інших дітей, окрім позивачки ОСОБА_1 , він не мав. Після смерті батька позивачка мала намір оформити право власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , тому звернулась до приватного нотаріуса Чугуївського нотаріального округу Харківської області Лещенко Л.В. із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину, проте отримала відмову у вчиненні нотаріальної дії. У подальшому виявилося те, що за життя батько позивачки - ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_4 не звертався, відповідно - не оформив у належному порядку право власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що належав його матері - бабі позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_4 . Як слідує з постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 23.07.2025 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , не заводилась. Згідно довідки КП «БТІЗМА» Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, згідно архівних матеріалів, право власності на будинок АДРЕСА_1 станом на 31.12.2012 зареєстровано в цілому за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого виконкомом Чемужівської сільської ради народних депутатів 01.06.1992 року, зареєстрованого в Зміївському МДПТІ 02.06.1992. ОСОБА_4 є матір`ю батька позивачки ОСОБА_3 , та народила його ІНФОРМАЦІЯ_8 , а батьком в свідоцтві про народження вказаний чоловік на ім?я « ОСОБА_8 ». За життя ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений 22.11.1993 року секретарем виконкому Чемужівської сільської ради народних депутатів Готвальдівського району Харківської області, в якому заповіла все майно, що належатиме їй на день смерті, ОСОБА_9 та ОСОБА_3 в рівних долях. ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_9 . ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 . Хоча батько позивачки - ОСОБА_3 - рідний та єдиний син померлої ОСОБА_4 , після її смерті до нотаріуса не звертався, проте, він весь час з 1998 року після розірвання шлюбу з матір?ю, у тому числі на день смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживав з нею за адресою: АДРЕСА_1 .

Оскільки баба позивачки ОСОБА_4 мала на підставі праві приватної власності житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , а її син був єдиним спадкоємцем, але не оформив у належному порядку право власності у порядку спадкування за заповітом, тому позивачка ОСОБА_10 вимушена звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання батька - ОСОБА_3 разом зі своєю матір?ю ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, тобто на ІНФОРМАЦІЯ_7 та про визнання права власності на майно у порядку спадкування за законом на житловий будинок (літ. А-1) з верандою (літ. А1-1), загальною площею 94,8 кв.м., житловою площею 63,0 кв.м.; літня кухня (літ. Б); погріб (літ. В); гараж (літ. Г); сарай (літ. Д); сарай (літ. Е); вбиральня (літ. Ж); огорожа (№1); хвіртка (№2); свердловина (№3); трубчатий колодязь (№4); вигрібна яма (№5), розташований за адресою: АДРЕСА_1 . (а. с. 1 - 7).

Протоколом автоматизовного розподілу судової справи між суддями від 28.07.2025 року справу розподілено в провадження судді Зміївського районного суду Харківської області І.Вельможної (а. с. 37).

Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області І.Вельможної від 11.08.2025 року позовну заяву прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження з викликом учасників в судове засідання (а. с. 40).

Протоколом повторного авторозподілу справи між суддями від 13.10.2025, пов`язаного з тривалою хворобою судді І.Вельможної, для розгляду справи визначено суддю В.Філіп`єву (а. с. 69).

Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області В.Філіп`євої від 18.11.2025 року цивільну справу прийнято до свого провадження та призначено підготовче засідання (а. с. 73).

Учасники справи в підготовче засідання не з`явились, повідомлялись належним чином.

Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Гетьман О.М. подала заяву про проведення підготовчого засідання без її участі та без участі позивачки. У зв`язку з визнанням відповідачкою ОСОБА_2 позову та відсутності заперечень з боку відповідача Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області просила ухвалити рішення в підготовчому засіданні.

Відповідачка ОСОБА_2 подала заяву про визнання позовних вимог, в якій підтвердила факт постійного проживання ОСОБА_3 разом зі своєю матір`ю ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 по день її смерті, ІНФОРМАЦІЯ_7 та який здійснював за нею догляд. Розгляд справи просила проводити без її участі.

Представник відповідача - Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області К.Заможська подала до суду заяву про розгляд справи без участі представника міської ради, за наявними у справі матеріалами, відзиву на позовну заяву чи заперечень проти позову не висловила.

Відповідно до частини 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В зв`язку з неявкою всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового засідання звукозаписувальними технічними засобами не здійснюється.

Дослідивши доводи позовної заяви та додані до неї письмові докази, суд встановив наступне:

ІНФОРМАЦІЯ_6 народилась ОСОБА_11 , батьками якої є ОСОБА_12 - батько, ОСОБА_13 - мати (прізвища, ім`я та по батькові у свідоцтві зазначені російською мовою, що підтверджується копією Свідоцтва про народження, Серія НОМЕР_1 , виданого 05.10.1973 року Чемужівською сільською радою Зміївського району Харківської області , актовий запис № 44 від 05.10.1973 (а. с. 10).

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища, виданого Зміївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (№ витягу 00048666514 від 10.01.2025 року) ОСОБА_14 зареєстрував шлюб з ОСОБА_15 . Після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено з " ОСОБА_16 " на " ОСОБА_7 " (а. с. 11 - 11, 58, зворот).

Згідно свідоцтва про народження, Серія НОМЕР_2 від 18.11.1949 року, ІНФОРМАЦІЯ_8 народився ОСОБА_12 , батьками якого є батько - " ОСОБА_8 " (прізвище та по батькові у свідоцтві не зазначено), ОСОБА_17 - мати (прізвища, ім`я та по батькові у свідоцтві зазначені російською мовою) (а. с. 13).

Згідно Свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого виконкомом Чемужівської сільської ради народних депутатів 01.07.1992 року, ОСОБА_4 є власницею в цілому будинку АДРЕСА_1 (а. с. 18).

22.11.1993 року ОСОБА_4 склала заповіт, в якому заповіла все майно, що належатиме їй на день смерті, ОСОБА_9 та ОСОБА_3 в рівних долях. Зазначене підтверджується наявним в матеріалах справи Дублікатом заповіту, зареєстрованого в реєстрі за № 115, секретарем виконкома Чемужівської сільської ради народних депутатів Готвальдівського району Харківської області. Реєстрація заповіту підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а. с. 14, 15).

ІНФОРМАЦІЯ_9 помер ОСОБА_9 (прізвища, ім`я та по батькові у свідоцтві зазначені російською мовою), що підтверджується Свідоцтвом про смерть, Серія НОМЕР_3 , виданого 26.10.1994 року Чемужівською сільською радою Зміївського району Харківської області (а. с. 16).

ІНФОРМАЦІЯ_7 померла ОСОБА_4 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть, Серія № НОМЕР_4 , виданого Чемужівською сільською радою Зміївського району Харківської області (а. с. 17).

Згідно Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину (№ 81955787 від 23.07.2025 року), після смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_4 , спадкова справа не заведена (а. с. 31).

12.10.2010 року батько позивачки ОСОБА_3 зареєстрував шлюб із ОСОБА_2 , (відповідачем) що підтверджується Свідоцтвом про шлюб, Серія НОМЕР_5 , виданого 12.10.2010 року Виконавчим комітетом Чемужівської сільської ради Зміївського району Харківської області (а. с. 20).

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть, Серія НОМЕР_6 , виданого 02.01.2025 року Зміївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис 02 від 02.01.2025 року (а. с. 12).

Згідно довідки директора КП "Зміївське БТІЗМА" № 1197 від 18.03.2025 року, відповідно до архівних матеріалів КП «Зміївське БТІЗМА», право власності на будинок АДРЕСА_1 , станом на 31.12.2012 р., зареєстроване в цілому за ОСОБА_4 , на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого виконкомом Чемужівської сільської ради народних депутатів 01.06.1992 р., зареєстрованого Зміївським МДПТІ 02.06.1992 р., книга запису реєстрів № 2, реєстровий запис - 179 (а. с. 22).

Згідно відповіді Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області приватному нотаріусу Чугуївського РНО Харківської області Л.Лещенко (№ 01-14/775 від 11.03.2025 року), за відомостями будинкової книги № 16 та карткового обліку (адресна картка форми Б) с. Чемужівка, разом з померлою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , на день її смерті, а саме, ІНФОРМАЦІЯ_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , ніхто не був зареєстрований (а. с. 23).

Згідно акту про встановлення факту проживання особи, складеного 25.02.2025 року депутатом Зміївської міської ради О.Власенко, в присутності свідків: ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , встановлено за свідченнями свідків, що за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , постійно проживав без реєстрації разом зі своєю матір`ю ОСОБА_4 , з червня 1998 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 . Вищевказані громадяни проживали однією родиною, вели спільне господарство, ОСОБА_3 здійснював догляд за хворою матір`ю (а. с. 24).

Як вбачається з технічного паспорту на будинок, який виготовлено 21.02.2025 року КП "Зміївське БТІЗМА", будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , має, загальну площу 94,8 кв.м., житлову площу 63,0 кв.м., допоміжну площу 29,9 кв.м. (в тому числі 1,9 кв.м. літніх, неопалювальних приміщень), кількість житлових кімнат 4. Технічний паспорт містить план будинку, характеристики, експлікацію приміщень, їх призначення, площу, тощо (а. с. 25 - 29 зворот).

Згідно Звіту про незалежну оцінку нерухомого майна: житловий будинок, об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , оціночна вартість об`єкта складає 265400,00 гривень (а. с. 32 - 33).

З постанови приватного нотаріуса Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Л.Лещенко від 23.07.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 її бабусі ОСОБА_4 – відмовлено (а. с. 30).

18.08.2026 року на виконання ухвали суду про витребування доказів, приватним нотаріусом Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Л.Лещенко подано до суду Спадкову справу № 17/2025, заведену після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 52 – 65).

З Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 82239143 від 18.08.2025 року вбачається, що у Спадковому реєстрі інформація про заповіти/спадкові договори – відсутня (а. с. 53).

Спадкова справа № 17/2025 заведена за заявою ОСОБА_1 .

В матеріалах спадкової справи наявна заява ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , згідно якої відповідач сповістила нотаріуса, що спадщину за законом у встановлені строки після смерті чоловіка не прийняла, на неї не претендує, до суду за продовженням строку для прийняття спадщини звертатися не буде і не заперечує, щоб свідоцтва про право на спадщину за законом були видані на ім`я дочки – ОСОБА_1 (а. с. 55 зворот).

Згідно відповіді Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, наданої на запит нотаріуса (№ 291 від 10.02.2025 року), за відомостями, які містяться в Реєстрі територіальної громади, ОСОБА_3 станом на 27.12.2024 року був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Разом з померлим на день його смерті на підставі Реєстру територіальної громади були зареєстровані особи: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_12 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а. с. 56 зворот).

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд зазначає наступне:

Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ч. 1 статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до пунктів 1-4 частини першої статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд має вирішити, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно ч.4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст. ст. 76 - 81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч. 2 статті 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з пункту 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Згідно положень статей 1216 – 1217 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно статті 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом норм Книги шостої "Спадкове право", для оформлення права на спадщину, уповноваженій особі необхідно встановити вид спадкування (за законом чи заповітом), склад спадщини, час та місце відкриття спадщини, коло спадкоємців, а також осіб, що мають право на обов`язкову частку у спадщині.

Згідно ч. 1 статті 1221 Цивільного кодексу України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до положень статті 1222, 1223 Цивільного кодексу України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Місцем проживання фізичної особи, згідно з частиною першою статті 29 Цивільного кодексу України, є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Статтями 2, 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Відсутність реєстрації місця проживання позивачки за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що вона не проживала зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.

Відповідно до ч. 3 статті 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 5 статті 1268 Цивільного кодексу України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 статті 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах – до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Відповідно до ч. 3 статті 1296 Цивільного кодексу України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину

Відповідно до п. 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК) Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Закону України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В судовому засіданні належними й допустимими доказами підтверджено, що батько позивачки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , після розірвання шлюбу з її матір`ю, весь час фактично проживав зі своєю матір`ю ОСОБА_4 до дня смерті останньої ІНФОРМАЦІЯ_7 за адресою: АДРЕСА_1 , а отже є таким, що прийняв спадщину відповідно до положень ч.3 статті 1268 Цивільного кодексу України.

При цьому, батько позивачки ОСОБА_3 є спадкоємцем за заповітом 1/2 частки майна, належного померлій матері, а також спадкоємцем за законом І черги, оскільки інший спадкоємець за заповітом - ОСОБА_9 помер раніше спадкодавиці.

Тобто, батько позивачки прийняв спадщину після матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка складалася в цілому з домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_10 є спадкоємицею І черги за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 спадкодавця ОСОБА_3 , яка бажає прийняти спадщину та звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

Інший спадкоємець І черги за законом - дружина спадкодавця (відповідач) ОСОБА_2 у встановленому законом порядку подала до нотаріуса заяву про відмову у прийнятті спадщини, а також подала до суду заяву про визнання позову в повному обсязі.

Право позивача на спадкування вказаного домоволодіння відповідачем - Зміївською міською радою Чугуївського району Харківської області - не оспорюється.

На підставі встановлених судовим розглядом обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявності підстав для його задоволення.

Позивачем вимоги щодо розподілу судових витрат не заявлялися, в зв`язку з чим, дотримуючись принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд не вирішує питання розподілу судових витрат між сторонами.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 141-142, 197-198, 211, 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву – задовольнити.

Встановити факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із спадкодавцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті останньої ІНФОРМАЦІЯ_7 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку спадкування за законом після батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач 1 ОСОБА_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач 2: Зміївська міська рада Чугуївського району Харківської області, адреса місцезнаходження: вул. Адміністративна, буд. 9, м. Зміїв, Чугуївський район, харківська область, 63404.

Суддя В. Філіп`єва