Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №607/8531/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

Іменем України

10.09.2026 Справа №607/8531/26 Провадження №2/607/4647/2026

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючої судді Марциновської І.В.,

за участю секретаря судового засідання Ментух І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

І. Описова частина

1. Стислий виклад позиції позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» (далі – ТОВ «Іннова-Нова») звернулося до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 22.02.2025 ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 уклали договір про надання грошових коштів у кредит № 7182940225 (далі – Договір).

За умовами Договору відповідачу надано кредит у сумі 20000 грн на строк 360 днів.

Інші умови Договору:

- мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби;

- процентна ставка у розмірі 1% від суми кредиту за 1 день користування кредитом (застосовується протягом 180 календарних днів з дати укладення Договору);

- процентна ставка у розмірі 0,87% від суми кредиту за 1 день користування кредитом (застосовується з 181 календарного дня з дати укладення Договору і до закінчення строку дії Договору);

- комісія, пов`язана з наданням кредиту, у розмірі 15% від суми кредиту.

ТОВ «Іннова Фінанс» виконало свої зобов`язання за Договором у повному обсязі.

Відповідач покладені Договором зобов`язання належним чином не виконувала, унаслідок чого станом на 15.04.2026 наявна заборгованість у загальному розмірі 72320 грн, а саме: тіло кредиту – 20000 грн; проценти за користування кредитом – 52320 грн.

05.09.2025 ТОВ «Іннова Фінанс» змінило своє найменування на ТОВ «Іннова-Нова».

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь указану заборгованість.

07.07.2026 представник позивача адвокат Андрущенко М.В. подав відповідь на відзив, в якій додатково зазначив, що проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства.

Також зазначив, що наданий позивачем розрахунок є конкретизованим та містить інформацію за усіма складовими, що забезпечує можливість перевірки такого розрахунку судом та/або у разі незгоди – подання контррозрахунку відповідачем.

Зазначив, що на момент укладення кредитного договору відповідач не зверталася до позивача із заявою про надання роз`яснень незрозумілих їй умов договору або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, а також з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору, тим самим фактично погодилась зі всіма умовами такого договору, в тому числі з тими, що оспорює.

Крім цього, не зважаючи на своє гарантоване законом право на розірвання договору протягом чотирнадцяти днів з моменту його підписання, відповідач користувалась коштами позивача. На противагу доводів представника відповідача зазначив, що долучена позивачем квитанція «EasyPay» до платіжної інструкції № 20141-1354-192173034 про перерахування коштів від 22.02.2025 є достовірним доказом, оскільки містить усі необхідні реквізити.

2. Стислий виклад заперечень відповідача

02.07.2026 представник відповідача адвокат Іщук К.В. подав відзив, в якому позов не визнав та просив у позові відмовити повністю. Відзив обґрунтовано відсутністю доказів отримання відповідачем грошових коштів, оскільки належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» № 996 від 16.07.1999.

Зазначив, що розрахунки заборгованості та квитанція без відповідного ідентифікатора, на які посилається позивач, не є первинними документами, які підтверджують отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказано позивачем в позовній заяві, а відтак не є належними доказами існування боргу.

Також нарахована позивачем комісія не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки з урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Відтак сплачена ОСОБА_1 комісія мала б бути зарахована позивачем на погашення тіла кредиту, а тому тіло кредиту мало б становити 17000 грн і саме із цієї суми доцільно визначати сплату процентів.

08.09.2026 представник відповідача адвокат Іщук К.В. подав додаткові пояснення, в яких навів контррозрахунок та зазначив, що належною сумою стягнення за кредитним договором є 15303,55 грн (тіло кредиту), а розрахунок процентів необхідно здійснювати у розмірі 1% на день (153,04 грн) за 25 днів (з 09.05.2025 до 02.06.2025 включно), що становить 3826 грн.

3. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

22.04.2026 відкрито провадження у справі, призначено судове засідання, надано сторонам строк для подання заяв по суті справи. Задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

4. Процедура та позиції сторін у судовому засіданні

10.09.2026 у судове засідання представник позивача ТОВ «Іннова-Нова» адвокат Андрущенко М.В. не з`явився. У позовній заяві просив позов задовольнити та розгляд справи здійснювати без його участі.

10.09.2026 у судове засідання відповідач ОСОБА_2 та адвокат Іщук К.В., належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, не з`явилися. Заяви чи клопотання на день розгляду справи від відповідача та її представника до суду не надходили.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІ. Мотивувальна частина

1. Фактичні обставини, встановлені судом, та докази на їх підтвердження

22.02.2025 ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 уклали договір надання грошових коштів у кредит № 7182940225, невід`ємними частинами якого є Правила надання коштів у кредит та Паспорт споживчого кредиту, що надані позивальнику до укладення цього Договору.

Договір підписано кредитодавцем електронним підписом та позичальником електронним підписом шляхом введення одноразового ідентифікатора 2870.

Підписанням Договору відповідач підтвердила, що перед укладенням цього Договору їй була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування»; б) вказана в ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та розміщена на веб-сайті, а також інші документи та інформація, які позичальник запросив у кредитодавця до моменту укладення договору (п. 10.9 Договору).

На умовах, встановлених Договором, товариство надає позичальнику кредит у гривні, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити комісію за надання кредиту (якщо умовами Договору передбачено сплату комісії за надання кредиту), проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором (п. 2.2 Договору).

Відповідно до п. 2.3-2.8, 3.2 Договору кредит надано на таких умовах:

- сума кредиту: 20000 грн;

- тип кредиту: кредит;

- строк кредиту: 360 днів;

- тип процентної ставки: фіксована;

- мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби;

- дата надання кредиту: 22.02.2025 або наступний за ним календарний день.

Стандартна процентна ставка в день застосується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього договору, та становить:

- у розмірі 1% від суми кредиту за 1 день користування кредитом (застосовується протягом 180 календарних днів з дати укладення договору);

- у розмірі 0,87% від суми кредиту за 1 день користування кредитом (застосовується з 181 календарного дня з дати укладення договору і до закінчення строку дії договору) (п. 2.6.1 Договору).

Знижена процентна ставка 0,4% в день застосовується відповідно до таких умов - якщо позичальник 19.03.2025 сплатить кошти у сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, позичальник отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити позичальник за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою (п. 2.6.2 Договору).

Комісія за надання кредиту становить 15% від суми наданого кредиту та нараховується на суму виданого за цим договором кредиту у день надання кредиту (п. 2.7 Договору).

Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_1 (п. 3.1 Договору).

Пунктами 6.6.1, 6.6.2, 6.6.3 Договору визначено, що у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом. У другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом. У третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до Договору.

16.05.2023 ТОВ «Іннова Фінанс» та ТОВ «ФК «Контрактовий дім» уклали договір про надання послуг з приймання та переказу платежів № 160523/1.

Відповідно квитанції до платіжної інструкції № 20141-1354-192173034 ТОВ «ФК «Контрактовий дім» на виконання умов цього договору перераховано кошти на платіжну картку клієнта із призначенням платежу: кредитні кошти від ТОВ «Іннова Нова» Pay from account to card НОМЕР_2 , НОМЕР_3 .

Згідно із рішенням № 05-09/2025 єдиного учасника Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс», код ЄДРПОУ 44127243, змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова», код ЄДРПОУ 44127243.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 7182940225 від 22.02.2025 станом на 17.02.2026 наявна заборгованість у загальному розмірі 72320 грн, а саме: тіло кредиту – 20000 грн; проценти за користування кредитом – 52320 грн.

Відповідно до виписки АТ «Універсал Банк», наданої на виконання ухвали суду про витребування доказів, за період з 22.02.2025 до 25.02.2025 на платіжну картку № НОМЕР_4 , яка належить ОСОБА_1 , зараховано платіж у сумі 20000 грн.

2. Норми права, які застосував суд

Частини 1, 5 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частини 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Стаття 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі – Закон), згідно зі ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відносини, які виникли між сторонами цього спору, є правовідносинами, пов`язаними з виконанням кредитного договору, та регулюються главою 71 ЦК України.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом – це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

3. Оцінка доказів та мотиви, з яких виходить суд

Суд встановив, що відповідно до наведених вище положень законодавства сторони уклали в електронній формі кредитний договір № 7182940225 від 22.02.2025. Між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору та договір підписано його сторонами, у тому чсилі відповідачем електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора.

Відтак у сторін Договору відповідно до приписів статті 11 ЦК України виникли права та обов`язки, які випливають із кредитного договору.

Позивач довів суду, що виконав умови Договору та надав відповідачу кредит у сумі 20000 грн.

Відповідач покладені Договором зобов`язання належним чином не виконала, оскільки не здійснила сплату платежів відповідно до погоджених договором строків та розмірів. Докази зворотного суду не надано.

Щодо надання кредитних коштів суд зазначає таке

Доказами, які можуть підтверджувати наявність кредитної заборгованості боржника перед банком та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами.

До такого правового висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18.

Матеріали справи містять виписку з банківського рахунку, з якої вбачається, що кредитні кошти було зараховано на банківський рахунок, відкритий на ім`я ОСОБА_1 . Таким чином, факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується належним та допустимим доказом.

Крім того, суд враховує, що відповідач після отримання кредитних коштів неодноразово здійснювала платежі на погашення заборгованості за кредитним договором. Така поведінка є послідовною з виконанням нею договірних зобов`язань та свідчить про її обізнаність щодо існування кредитного договору та оцінюється судом у сукупності з іншими доказами, наявними в матеріалах справи, які підтверджують факт укладення договору та надання відповідачу кредитних коштів.

Щодо стягнення заборгованості за комісією суд зазначає таке

Умовами Договору визначено сплату комісії за надання кредиту, що розраховується за ставкою 15% від суми кредиту та становить 3000 грн.

Аналіз умов Договору свідчить про те, що така комісія є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику.

Умови Договору не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які кредитодавцем встановлена комісія за обслуговування кредиту.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання якого не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 09.12.2019 у справі № 524/5152/15.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що положення Договору про сплату позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту в розмірі 3000 грн суперечать положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» і є нікчемними з моменту укладення договору.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 10.01.2024 у справі 727/5461/23, від 09.10.2024 у справі 582/202/22.

З наданого розрахунку заборгованості вбачається, що проценти за користування кредитом нараховано за період з 22.02.2025 до 19.03.2025 за відсотковою ставкою 0,4% за один день користування кредитом, за період з 20.03.2025 до 21.08.2025 за відсотковою ставкою 1% за один день користування кредитом та за період з 22.08.2025 до 17.02.2026 за відсотковою ставкою 0,87% за один день користування кредитом, що відповідає умовам Договору.

Також 19.03.2025 відповідач здійснила платіж у сумі 5000 грн, з яких 3000 грн зараховано на погашення заборгованості за комісією.

Однак з урахуванням зазначених вище положень чинного законодавства та висновків суду про нікчемність умов договору, якими визначено сплату комісії, такий платіж мав бути зарахований виключно на оплату процентів за користування кредитом та тіла кредиту.

Також з урахуванням пунктів 6.6.1, 6.6.2, 6.6.3 Договору розрахунок заборгованості слід здійснювати з урахуванням платежів, які підлягали зарахуванню на погашення основної суми кредиту (тіла кредиту), оскільки на момент їх здійснення заборгованість за процентами погашалась відповідачем у повному обсязі.

Суд вважає, що розрахунок заборгованості відповідача за Договором слід здійснити таким чином:

- проценти за період з 22.02.2025 до 19.03.2025 становлять 1242 грн (20000 грн (тіло кредиту) х 0,4% х 25 днів = 2000 грн);

- платіж від 19.03.2025 у сумі 5000 грн – 2000 грн зарахування на сплату процентів, 3000 грн зарахування на сплату тіла кредиту. Проценти сплачено повністю, залишок тіла кредиту 17000 грн;

- проценти за період з 20.03.2025 до 12.04.2025 становлять 4080 грн (17000 грн (тіло кредиту) х 1% х 24 дні = 4080 грн);

- платіж від 12.04.2025 у сумі 4800 грн - 4080 грн зарахування на сплату процентів, 720 грн зарахування на сплату тіла кредиту. Проценти сплачено повністю, залишок тіла кредиту 16280 грн;

- проценти за 13.04.2025 становлять 162,80 грн (16280 грн (тіло кредиту) х 1% х 1 день = 162,80 грн);

- платіж від 13.04.2025 у сумі 200 грн – 162,80 грн зарахування на сплату процентів, 37,20 грн зарахування на сплату тіла кредиту. Проценти сплачено повністю, залишок тіла кредиту 16242,80 грн;

- проценти за період з 14.04.2025 до 08.05.2025 становлять 4060,70 грн (16242,80 грн (тіло кредиту) х 1% х 25 днів = 4060,70 грн);

- платіж від 08.05.2025 у сумі 5000 грн – 4060,70 грн зарахування на сплату процентів, 939,70 грн зарахування на сплату тіла кредиту. Проценти сплачено повністю, залишок тіла кредиту 15303,50 грн;

- проценти за період з 09.05.2025 до 21.08.2025 становлять 16068,68 грн (15303,50 грн (тіло кредиту) х 1% х 105 днів = 16068,68 грн);

- проценти за період з 22.08.2025 до 17.02.2025 становлять 23965,28 грн (15303,50 грн (тіло кредиту) х 0,87% х 180 днів = 23965,28 грн).

Відтак наявність заборгованості відповідача перед позивачем за Договором у сумі 55337,46 грн (15303,50 грн (тіло кредиту) + 40033,96 грн (проценти за користування кредитом) доведено позивачем належними та достатніми доказами.

Суд відхиляє доводи представника відповідача щодо можливості нарахування процентів за користування кредитом лише включно до 02.06.2025, оскільки умовами Договору визначено строк договору до 17.02.2026 включно. Відтак з урахуванням положень ч. 1 ст. 1048 ЦК України нарахування процентів після 02.06.2025 відповідає вимогам чинного законодавства та є правомірним.

ІІІ. Висновки суду щодо заявлених вимог

З урахуванням викладеного суд встановив порушення відповідачем майнових прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова-Нова» заборгованості за кредитним договором № 7182940225 від 22.02.2025 на загальну суму 55337,46 грн, з яких: заборгованість за кредитом – 15303,50 грн; заборгованість за процентами за користування кредитом – 40033,96 грн.

Вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту у сумі ще 4696,50 грн та процентів за користування кредитом у сумі ще 12286,04 грн є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

IV. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частина 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 2622,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 36 від 09.04.2026.

Позов задоволено частково у сумі 55337,46 грн, що становить 76,52% від заявленої суми.

Судовий збір у сумі 2037,27 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Судовий збір у сумі 625,13 грн (23,48% від заявленої суми) необхідно покласти на позивача.

Керуючись ст. 4, 13, 76-81, 89, 133, 141, 247, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» заборгованість за договором надання грошових коштів у кредит № 7182940225 від 22.02.2025 у сумі 55337 (п`ятдесят п`ять тисяч триста тридцять сім) гривень 46 копійок.

У іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» судові витрати у виді судового збору у сумі 2037 (дві тисячі тридцять сім) гривень 27 копійок.

Судовий збір у сумі 625 (шістсот двадцять п`ять) гривень 13 копійок покласти на позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова», місцезнаходження: вул. Верхній Вал, буд. 10, поверх 2, офіс 5, м. Київ; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 44127243.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Представник відповідача: адвокат Іщук Костянтин Валентинович, місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

СуддяІ. В. Марциновська

Повне судове рішення складено 15.09.2026.