Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №904/3273/26 — Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2026м. ДніпроСправа № 904/3273/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-сервісна компанія "Проспект Правобережний" (49069, м. Дніпро, проспект Олександра Поля, буд. 97-к; ідентифікаційний код 43225823)

до Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75; ідентифікаційний код 26510514)

про стягнення 58 082 грн. 02 коп.

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

ПРОЦЕДУРА

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлово-сервісна компанія "Проспект Правобережний" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№2493/26 від 03.06.2026) до Дніпровської міської ради про стягнення 58 082 грн. 02 коп., що складає 46 531 грн. 88 коп. - заборгованості з оплати за надані послуги за період з 01.10.2020 по 31.10.2024 та 11 550 грн. 14 коп. - інфляційних нарахувань.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Дніпровська міська рада є власником нежитлового приміщення №119 загальною площею 137,6 кв.м, розташованого на першому поверсі багатоквартирного будинку №18 по проспекту Олександра Поля у місті Дніпрі, а, отже, є співвласником спільного майна цього будинку та зобов`язана нести витрати на його утримання. Позивач вказує, що на підставі договору від 01.08.2020, укладеного зі співвласниками багатоквартирного будинку, він надавав послуги з управління будинком, які відповідач у встановлені договором строки не оплачував, унаслідок чого за період з 01.10.2020 по 31.10.2024 утворилась заборгованість у розмірі 46 531 грн. 88 коп., на яку позивачем також нараховано 11 550 грн. 14 коп. інфляційних втрат.

Також просить судові витрати у справі покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

До Господарського суду Дніпропетровської області 11.06.2026 від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду №28930/26 від 11.06.2026) про долучення доказів, а саме: довідки про відкриття рахунку у Акціонерному товаристві комерційний банк "ПриватБанк" на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-сервісна компанія "Проспект Правобережний".

До Господарського суду Дніпропетровської області 12.06.2026 від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду №29098/26 від 12.06.2026), відповідно до якого відповідач просить суд позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-сервісна компанія "Проспект Правобережний", залишити без руху.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначає, що: - позовна заява подана з порушенням вимог статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не містить реквізитів банківського рахунку позивача та до неї не додано документа, що підтверджує наявність такого рахунку; - відповідач посилається на те, що додані до позовної заяви копії документів не містять належних реквізитів їх засвідчення, зокрема, дати засвідчення та особистого підпису особи, яка засвідчує копії, а замість власноручного підпису застосовано факсиміле, використання якого, на думку відповідача, не передбачене нормами Господарського процесуального кодексу України для підписання процесуальних документів та засвідчення письмових доказів.

Також, 12.06.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив (вх. суду №29203/26 від 12.06.2026) на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування відповідач зазначає, що: - позивачем не дотримано принципу "справедливої рівноваги" при встановленні різного розміру внесків для житлових та нежитлових приміщень, зокрема, щодо вартості вивезення твердих побутових відходів та витрат на утримання будинку для приміщень, розташованих на першому та другому поверхах, а також безпідставно включено до таких витрат обслуговування ліфтів, якими власник приміщення на першому поверсі фактично не користується; - позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами фактичного надання відповідачу послуг з управління багатоквартирним будинком, у зв`язку з чим вважає заявлені до стягнення суми необґрунтованими.

До Господарського суду Дніпропетровської області 16.06.2026 від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду №29694/26 від 16.06.2026) про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, відповідно до якого відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу, зазначених у позовній заяві.

В обґрунтування відповідач зазначає, що: - заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5 808 грн. 00 коп. є завищеним та неспівмірним зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, витраченим часом і ціною позову; - позивачем не наведено належного обґрунтування формування вартості правничої допомоги та детального опису наданих адвокатом послуг, а тому такі витрати не відповідають критеріям реальності, необхідності та розумності, встановленим статтею 126 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2026 було відмовлено у задоволенні клопотання Дніпровської міської ради (вх.№29098/26 від 12.06.2026) щодо залишення позовної заяви без руху, з огляду на те, що: - позивач у позовній заяві не зазначав реквізитів банківського рахунку, а тому обов`язок щодо подання документа, який підтверджує наявність такого рахунку, у нього не виникав; - водночас після відкриття провадження позивач додатково подав довідку про відкриття рахунку в банківській установі; - позивач у позовній заяві повідомив про наявність у нього оригіналів усіх письмових доказів, копії яких додано до позову; - директором позивача є Денис Кирпенко, що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

До Господарського суду Дніпропетровської області 19.06.2026 від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла відповідь (вх. суду №30372/26 від 19.06.2026) на відзив на позовну заяву, за змістом якої позивач заперечує проти доводів відповідача та підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Позивач зазначає, що: - рішенням загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку №18 по проспекту Олександра Поля у місті Дніпрі його було визначено управителем будинку, затверджено умови договору та визначено осіб, уповноважених представляти інтереси співвласників при укладенні, зміні та розірванні договору; - додаткові угоди до договору були підписані уповноваженою співвласниками особою та недійсними у встановленому законом порядку не визнавалися, у зв`язку з чим їх умови є обов`язковими для відповідача як співвласника будинку; - ліфтове обладнання є спільним майном багатоквартирного будинку, а обов`язок співвласника брати участь у витратах на його утримання не залежить від фактичного користування таким майном; - заперечує доводи відповідача про недоведеність фактичного надання послуг, посилаючись на акти надання послуг за період з 01.10.2020 по 31.10.2024, підписані від імені співвласників будинку уповноваженою особою ОСОБА_1 ; - послуги з управління будинком надавалися у тому числі відповідачу як власнику нежитлового приміщення у цьому будинку.

Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається з матеріалів справи, територіальній громаді міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради на праві комунальної власності належить нежитлове приміщення №119 загальною площею 137,6 кв.м, розташоване на першому поверсі багатоквартирного будинку №18 по проспекту Олександра Поля у місті Дніпрі, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.08.2025.

Відповідно до матеріалів справи, 23.07.2020 відбулися загальні збори співвласників багатоквартирного будинку №18 по проспекту Олександра Поля у місті Дніпрі, за результатами яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлово-сервісна компанія "Проспект Правобережний" було визначено управителем будинку, затверджено умови договору з управителем та визначено осіб, уповноважених представляти інтереси співвласників під час укладення, внесення змін та розірвання договору з управителем, серед яких ОСОБА_1 .

В подальшому, 01.08.2020 між позивачем та співвласниками багатоквартирного будинку №18 по проспекту Олександра Поля у місті Дніпрі укладено договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, відповідно до умов якого позивач зобов`язався надавати співвласникам послугу з управління будинком, а співвласники - оплачувати таку послугу. Відповідно до пункту 30 договору він набрав чинності з 01.10.2020.

Пунктом 10 договору визначено, що ціна послуги з управління становить 5 грн. 95 коп. на місяць за 1 кв.м загальної площі житлового або нежитлового приміщення. Пунктом 11 договору передбачено, що плата за послугу з управління нараховується щомісяця управителем та вноситься кожним співвласником не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Додатковою угодою від 01.02.2023 №1/02-1 встановлено вартість послуги з вивезення твердих побутових відходів для нежитлових приміщень у розмірі 150 грн. на місяць.

Додатковою угодою від 01.03.2023 визначено, що для співвласників квартир та приміщень, розташованих на першому та другому поверхах, витрати на утримання будинку та прибудинкової території становлять 7 грн. 00 коп. на місяць за 1 кв.м загальної площі.

Додатковою угодою від 01.08.2023 №1/08-1 вартість послуги з вивезення твердих побутових відходів для нежитлових приміщень встановлено у розмірі 175 грн. на місяць.

Зазначені додаткові угоди від імені співвласників багатоквартирного будинку підписані уповноваженою ними особою Олійник М.В.

З урахуванням площі належного відповідачу нежитлового приміщення розмір щомісячної плати за послуги визначався позивачем таким чином: за період з 01.10.2020 до 01.02.2023 - 818 грн. 72 коп. на місяць (137,6 кв.м Ч 5,95 грн.); з 01.02.2023 до 01.03.2023 - 968 грн. 72 коп. на місяць (137,6 кв.м Ч 5,95 грн. + 150 грн.); з 01.03.2023 до 01.08.2023 - 1 113 грн. 20 коп. на місяць (137,6 кв.м Ч 7 грн. + 150 грн.); з 01.08.2023 до 01.11.2024 - 1 138 грн. 20 коп. на місяць (137,6 кв.м Ч 7 грн. + 175 грн.).

На підтвердження надання послуг з управління багатоквартирним будинком за період з 01.10.2020 по 31.10.2024 позивачем долучено до матеріалів справи акти надання послуг, підписані від імені співвласників будинку уповноваженою особою Олійник М.В. Матеріали, на які посилається позивач, містять відомості про прийняття послуг співвласниками без зауважень.

За розрахунком позивача, внаслідок несплати відповідачем вартості наданих послуг за період з 01.10.2020 по 31.10.2024 утворилась заборгованість у розмірі 46 531 грн. 88 коп.

Рішенням загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку договір з позивачем було припинено та визначено нового управителя будинку. 01.11.2024 укладено договір про надання послуги з управління цим будинком з ТОВ "Житлово-сервісна компанія "Проспект Правобережний 2".

Оскільки заявлений до стягнення період закінчується 31.10.2024, а нового управителя ТОВ "Житлово-сервісна компанія "Проспект Правобережний 2" визначено з 01.11.2024, заявлені позовні вимоги не охоплюють період діяльності нового управителя.

Таким чином, спір у цій справі виник у зв`язку з несплатою Дніпровською міською радою як власником нежитлового приміщення №119 вартості послуг з управління багатоквартирним будинком, наданих позивачем у період з 01.10.2020 по 31.10.2024.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов`язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку, регулюються, зокрема, Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Матеріалами справи підтверджено, що територіальній громаді міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради на праві комунальної власності належить нежитлове приміщення №119 загальною площею 137,6 кв.м, розташоване на першому поверсі багатоквартирного будинку №18 по проспекту Олександра Поля у місті Дніпрі.

Отже, відповідач як власник нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку є співвласником спільного майна такого будинку та зобов`язаний брати участь у витратах на його утримання.

Як встановлено судом, 23.07.2020 загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 позивача визначено управителем будинку, затверджено умови договору з управителем та визначено осіб, уповноважених представляти інтереси співвласників під час укладення, внесення змін та розірвання договору з управителем, серед яких ОСОБА_1 .

В подальшому, 01.08.2020 між позивачем та співвласниками багатоквартирного будинку укладено договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, за умовами якого позивач зобов`язався надавати співвласникам послугу з управління будинком, а співвласники зобов`язалися оплачувати таку послугу. Відповідно до пункту 30 договору він набрав чинності з 01.10.2020.

Пунктом 11 договору встановлено, що плата за послугу з управління нараховується щомісяця управителем та вноситься кожним співвласником не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Таким чином, відсутність окремого договору, безпосередньо укладеного між позивачем та Дніпровською міською радою, не звільняє відповідача від виконання обов`язків співвласника, оскільки договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком укладено на виконання рішення співвласників і він регулює відносини управителя з усіма співвласниками будинку.

Щодо заперечень відповідача стосовно розміру плати за послуги суд зазначає наступне.

Згідно з умовами договору первісна ціна послуги з управління становила 5 грн. 95 коп. на місяць за 1 кв.м загальної площі житлового або нежитлового приміщення.

Додатковою угодою від 01.02.2023 №1/02-1 до договору визначено вартість послуги з вивезення твердих побутових відходів для нежитлових приміщень у розмірі 150 грн. на місяць.

Додатковою угодою від 01.03.2023 визначено, що для співвласників квартир/приміщень першого та другого поверхів витрати на утримання будинку та прибудинкової території складають 7 грн. 00 коп. на місяць за 1 кв.м загальної площі.

Додатковою угодою від 01.08.2023 №1/08-1 вартість послуги з вивезення твердих побутових відходів для нежитлових приміщень визначено у розмірі 175 грн. на місяць.

Вказані додаткові угоди від імені співвласників будинку підписані уповноваженою ними особою Олійник М.В.

Матеріали справи не містять доказів визнання у встановленому законом порядку недійсними рішення співвласників про обрання позивача управителем, договору від 01.08.2020 або укладених до нього додаткових угод.

З огляду на викладене господарський суд не вбачає підстав для неврахування при визначенні розміру заборгованості умов договору та додаткових угод, які діяли у спірний період.

Посилання відповідача на недотримання принципу "справедливої рівноваги" при встановленні різного розміру внесків саме по собі не спростовує обов`язку відповідача виконувати умови чинного договору та додаткових угод. Відповідачем не надано доказів визнання недійсними відповідних правочинів або скасування рішень, на підставі яких визначено умови управління будинком.

Стосовно посилання відповідача на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №908/1206/20, господарський суд зазначає наступне.

У вказаній справі Верховний Суд виходив із необхідності належного обґрунтування встановлення різного розміру внесків для окремих категорій співвласників та дотримання при цьому справедливої рівноваги. У справі №908/1206/20 судами було встановлено відсутність належних доказів, які б підтверджували різний режим функціонування приміщень, різне навантаження на 1 кв.м, різний обсяг витрат на їх обслуговування та інші обставини, що могли б обґрунтовувати збільшений розмір внесків.

У даній справі предметом розгляду є стягнення заборгованості за послуги, надані на виконання чинного договору управління та додаткових угод до нього, які у встановленому законом порядку недійсними не визнані. Матеріали справи не містять доказів скасування відповідних рішень співвласників або визнання недійсними умов договору та додаткових угод.

За таких обставин посилання відповідача на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.06.2022 у справі №908/1206/20, не спростовують обов`язку відповідача виконувати чинні умови договору та не є підставою для відмови у задоволенні позову.

Щодо доводів відповідача про необґрунтованість включення до витрат плати за обслуговування ліфтів з огляду на розташування належного йому приміщення на першому поверсі, суд зазначає наступне.

Власник приміщення у багатоквартирному будинку є співвласником спільного майна такого будинку. Обов`язок брати участь у витратах на утримання спільного майна не ставиться у залежність виключно від фактичного користування співвласником кожним окремим елементом цього майна.

Тому сама по собі обставина розташування нежитлового приміщення відповідача на першому поверсі та фактичне невикористання ліфта не звільняють відповідача від участі у витратах на утримання спільного майна будинку. Позивач у відповіді на відзив також вказував, що ліфтове обладнання є складовою спільного майна, а користування ним є правом співвласника, тоді як участь у витратах на його утримання є обов`язком.

Стосовно заперечень відповідача про недоведеність фактичного надання послуг суд зазначає наступне.

На підтвердження виконання договору позивачем до матеріалів справи долучено акти надання послуг за період з 01.10.2020 по 31.10.2024, підписані від імені співвласників будинку уповноваженою особою Олійник М.В.

Відповідно до наданих актів послуги з управління будинком у спірний період прийняті співвласниками без зауважень.

Матеріали справи не містять доказів пред`явлення співвласниками у спірний період претензій щодо ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості.

Таким чином, оцінюючи надані сторонами докази у їх сукупності, господарський суд доходить висновку, що позивачем належними доказами підтверджено факт надання у період з 01.10.2020 по 31.10.2024 послуг з управління багатоквартирним будинком.

Розмір щомісячної плати відповідача визначався виходячи з площі належного йому нежитлового приміщення - 137,6 кв.м - та умов договору і додаткових угод, чинних у відповідний період.

Так, за період з 01.10.2020 по 01.02.2023 вартість послуги становила 818 грн. 72 коп. на місяць; з 01.02.2023 по 01.03.2023 - 968 грн. 72 коп.; з 01.03.2023 по 01.08.2023 - 1 113 грн. 20 коп.; з 01.08.2023 по 01.11.2024 - 1 138 грн. 20 коп. на місяць.

Відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача заборгованість складається з:

- 22 924 грн. 16 коп. за період з 01.10.2020 по 01.02.2023;

- 968 грн. 72 коп. за період з 01.02.2023 по 01.03.2023;

- 5 566 грн. 00 коп. за період з 01.03.2023 по 01.08.2023;

- 17 073 грн. 00 коп. за період з 01.08.2023 по 01.11.2024.

Загальний розмір основного боргу становить 46 531 грн. 88 коп.

Доказів оплати вказаної заборгованості відповідач суду не надав.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Оскільки договором визначено строк внесення плати не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення 46 531 грн. 88 коп. - основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення інфляційних нарахувань

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення інфляційні нарахування у загальному розмірі 11 550 грн. 14 коп.

Зокрема, позивачем нараховано інфляційні нарахування:

- 7 167 грн. 86 коп. - на суму заборгованості 22 924 грн. 16 коп.;

- 284 грн. 10 коп. - на суму заборгованості 968 грн. 72 коп.;

- 1 568 грн. 35 коп. - на суму заборгованості 5 566 грн. 00 коп.;

- 2 529 грн. 83 коп. - на суму заборгованості 17 073 грн. 00 коп.

Загальна сума інфляційних нархувань відповідно до розрахунку позивача становить 11 550 грн. 14 коп.

Перевіривши складений позивачем розрахунок інфляційних нарахувань, господарський суд дійшов висновку, що він є арифметично правильним, а вимога про стягнення 11 550 грн. 14 коп. інфляційних нарахувань - обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, надавши оцінку доводам та запереченням сторін, господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-сервісна компанія "Проспект Правобережний" є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судових витрат зі сплати судового збору

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 662 грн. 40 коп. - судових витрат на сплату судового збору.

Щодо судових витрат на професійну правничу допомогу

Відповідно до частин 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

У позовній заяві позивач зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат включає, крім судового збору, гонорар успіху за досягнення представником позивача позитивного результату розгляду справи в суді першої інстанції у розмірі 10% від суми, задоволеної судом першої інстанції; заявлений позивачем до відшкодування розмір такого гонорару становить 5 808 грн. 00 коп.

На підтвердження підстав та розміру витрат на професійну правничу допомогу позивачем до матеріалів справи надано договір про надання правничої допомоги від 01.01.2026 та додаток до нього, умовами яких передбачено сплату адвокату гонорару успіху у разі досягнення позитивного результату розгляду справи в суді першої інстанції. Факт наявності в матеріалах справи зазначених договору та додатка також не заперечується відповідачем, який у клопотанні про зменшення витрат посилається на їх зміст.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни його розміру, порядок сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності таких витрат, встановлення їх дійсності та необхідності, а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Водночас відповідно до частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності таких витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про їх зменшення.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.06.2026 відповідач подав клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому просить відмовити позивачу у відшкодуванні заявлених витрат у розмірі 5 808 грн. 00 коп. Відповідач посилається на те, що справа не є складною, має незначну кількість учасників, а заявлений розмір витрат, на його думку, є завищеним та неспівмірним з обсягом виконаної адвокатом роботи.

Господарський суд враховує, що позовна заява у цій справі підготовлена та подана представником позивача, останнім також здійснювалося представництво інтересів позивача під час розгляду справи та підготовлено відповідь на відзив відповідача.

При цьому твердження відповідача стосовно того, що справа не є складною, не може бути достатньою підставою для повної відмови у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідачем не наведено конкретного розрахунку суми витрат, яка, на його думку, відповідала б критеріям співмірності та розумності, не зазначено, які саме роботи представника позивача були зайвими чи не пов`язаними з розглядом цієї справи, а також не надано доказів, які б свідчили про очевидну невідповідність заявленої суми характеру та обсягу наданої правничої допомоги. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається саме на сторону, яка заявляє клопотання про їх зменшення.

Крім того, погоджений сторонами гонорар успіху поставлено у залежність від досягнення позитивного результату розгляду справи в суді першої інстанції та визначено у розмірі 10% від суми, задоволеної судом першої інстанції.

Як вбачається, за результатами розгляду цієї справи позовні вимоги задоволено у повному обсязі на суму 58 082 грн. 02 коп., а тому передбачена сторонами умова, з якою пов`язано виникнення обов`язку зі сплати гонорару успіху, настала.

Позивачем заявлено до відшкодування саме 5 808 грн. 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.

Врахувавши предмет та ціну позову, характер спірних правовідносин, обсяг здійсненого представником позивача представництва, результат розгляду справи, а також розмір заявленого гонорару успіху, судом не встановлено, що сума 5 808 грн. 00 коп. є явно завищеною або неспівмірною з виконаною адвокатом роботою.

Натомість доводи відповідача у цій частині мають загальний характер та не доводять неспівмірності заявлених позивачем витрат, обов`язок доказування якої відповідно до частини 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України покладено саме на відповідача.

За таких обставин клопотання Дніпровської міської ради про відмову у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягає.

З огляду на задоволення позовних вимог у повному обсязі та відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 808 грн. 00 коп. підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-сервісна компанія "Проспект Правобережний" (49069, м. Дніпро, проспект Олександра Поля, буд. 97 К; ідентифікаційний код 43225823) до Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75; ідентифікаційний код 26510514) про стягнення 58 082 грн. 02 коп. - задовольнити.

2. Стягнути з Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75; ідентифікаційний код 26510514) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-сервісна компанія "Проспект Правобережний" (49069, м. Дніпро, проспект Олександра Поля, буд. 97 К; ідентифікаційний код 43225823) 46 531 (сорок шість тисяч п`ятсот тридцять одна) грн. 88 коп. - заборгованості, 11 550 (одинадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят) грн. 14 коп. – інфляційних нарахувань, 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. - витрат на сплату судового збору та 5 808 (п`ять тисяч вісімсот вісім) грн. 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

09.10.2026