Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №922/3865/24 — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Харків Справа № 922/3865/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Слободін М.М.

за участю:

секретаря судового засідання: Пархоменко О.В.;

представник ініціюючого кредитора – Ібрагімов Д.М. (в залі суду);

представник боржника – Костиря Г.А. (в залі суду);

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Сахновщинське імені М.О.Ключки" (вх. №1660 Х/1) на ухвалу постановлену Господарським судом Харківської області у складі судді Усатого В.О. 14.07.2026 (повну ухвалу складено та підписано 23.07.2026) за результатом розгляду заяви Приватного акціонерного товариства "Сахновщинське імені М.О.Ключки" з додатковими грошовими вимогами до боржника (вх. № 11412 від 12.05.2026) у справі №922/3865/24

за заявою Приватного акціонерного товариства "Сахновщинське імені М.О.Ключки"

про визнання банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Восток-Н"

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.12.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ виробничо-комерційне підприємство "Восток-Н"; визнано вимоги ініціюючого кредитора - Приватного акціонерного товариства "Сахновщинське імені М.О.Ключки" до боржника в розмірі 3 277 087,41грн основного боргу та 24224,00грн - витрат зі сплати судового збору за подання до суду заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном ТОВ ВКП "Восток-Н"; розпорядником майна боржника призначено арбітражну керуючу Рудоконогу В.М.; призначено попереднє засідання суду.

Ухвалою суду від 11.11.2025 задоволено заяву ПрАТ "Сахновщинське імені М.О.Ключки" з додатковими грошовими вимогами до боржника (вх. № 2630 від 30.01.2025), з урахуванням уточнень (вх. № 26056 від 10.11.2025). Визнано грошові вимоги ПрАТ "Сахновщинське імені М.О. Ключки" до боржника в розмірі 50926328,48грн - основного боргу (4 черга задоволення вимог кредиторів), 34270181,56грн - пені (6 черга задоволення вимог кредиторів), а також 4844,80грн - витрат зі сплати судового збору (1 черга задоволення вимог кредиторів).

Ухвалою суду від 11.11.2025, залишеною без змін постановами Східного апеляційного господарського суду від 09.02.2026 та Верховного Суду від 16.04.2026, у попередньому засіданні суду визначено визнані судом вимоги, які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів ТОВ ВКП "Восток-Н"; призначено підсумкове засідання суду.

12.05.2026 до суду від Приватного акціонерного товариства "Сахновщинське імені М.О. Ключки" надійшла друга заява з додатковими грошовими вимогами до боржника (вх. № 11412), в якій заявник просить суд визнати його додаткові грошові вимоги до боржника на загальну суму 24 184 364,83грн, з яких:

19 775 989,22грн - 24% річних (за виключенням визнаних 3% річних) за договором поставки №010421С (вимоги четвертої черги);

4408375,61 грн - вимоги шостої черги (з яких: 4203063,90 грн - пеня за договором поставки № 050820П;

205311,71грн - пеня за договором купівлі-продажу від 16.09.2020).

Обґрунтовуючи правові підстави для визнання додаткових грошових вимог до Боржника у межах справи № 922/3865/24 про банкрутство ТОВ ВКП «ВОСТОК-Н», ПрАТ «Сахновщинське імені М.О. Ключки» посилається на неналежне виконання Боржником грошових зобов`язань за правочинами та зазначає таке:

- щодо Договору поставки № 010421C від 01.04.2021 (у частині 24% річних).

Умовами пункту 5 Специфікації № 1 до вказаного Договору сторони погодили порядок розрахунків, згідно з яким остаточний розрахунок здійснюється після реєстрації податкової накладної та отримання повного пакета оригіналів первинних документів. Розділом 7 Договору встановлено право Постачальника нараховувати 24% річних за кожен день прострочення виконання грошового зобов`язання. Кредитор зазначає, що під час первісного звернення із заявою з грошовими вимогами ним було заявлено до стягнення лише 3% річних (що визнані судом у сумі 2825141,33 грн). З огляду на диспозитивність цивільних прав, Кредитор стверджує про збереження за собою права на стягнення решти суми компенсаційного характеру, передбаченої договором, у зв`язку з чим заявляє додаткові вимоги в розмірі 19 775 989,22 грн.

- щодо Договору поставки № 050820П від 05.08.2020 (у частині нарахування пені).

Факт передачі товару Боржнику на загальну суму 3277087,41 грн підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними № 216, № 217, № 218, № 219 (податкові накладні зареєстровані в ЄРПН 28.08.2020) та № 220 (зареєстрована в ЄРПН 01.09.2020). Пунктом 3.1 Договору передбачено строк оплати товару — протягом 2-х банківських днів після настання сукупності подій: поставки товару та реєстрації податкових накладних. У зв`язку з порушенням Боржником строків оплати, на підставі розділу 4 Договору Кредитором нараховано пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що становить 4203063,90 грн додаткових грошових вимог.

- щодо Договору купівлі-продажу б/н від 16.09.2020 (у частині нарахування пені):

На виконання умов вказаного правочину Кредитор передав, а Боржник прийняв товар (насіння соняшнику) згідно з видатковою накладною № 240 від 29.09.2020 на суму 161 260,06 грн (відповідна податкова накладна зареєстрована в ЄРПН 12.10.2020). Спеціальними умовами розділу «Відповідальність сторін і вирішення спорів» передбачено, що за порушення термінів розрахунку Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої продукції за кожен день прострочення. Внаслідок нездійснення Боржником своєчасної оплати, заявлено додаткові грошові вимоги (пеню) у розмірі 205 311,71 грн.

В повідомленні розпорядника майна (вх.№13390) про результати розгляду заяви ПрАТ "Сахновщинське імені М.О.Ключки" (вх.№11412 від 12.05.2026) додаткові грошові вимоги кредитора визнано арбітражним керуючим частково в розмірі 19 775 989,22 грн із включенням до 4 черги реєстру без права вирішального голосу на зборах та в комітеті кредиторів.

03.06.2026 до суду від ТОВ ВКП "Восток-Н" надійшли пояснення (вх. № 13399) щодо заяви з додатковими грошовими вимогами до боржника, в яких боржник просить суд зменшити йому суму по сплаті відсотків річних за грошовими вимогами кредитора ПрАТ "Сахновщинське імені М.О. Ключки" від 12.05.2026 за договором поставки № 010421С від 01.04.2021 до розміру раніше визнаних у справі про банкрутство №922/3865/24 3% річних та відмовити у визнанні додатково нарахованих кредитором відсотків річних; відмовити в повному обсязі ПрАТ "Сахновщинське імені М.О. Ключки" у задоволенні заяви з додатковими грошовими вимогами до ТОВ ВКП "Восток-Н" від 12.05.2026 щодо визнання грошових вимог у розмірі 24 184 364,83 грн.

03.06.2026 до суду від ТОВ ВКП "Восток-Н" надійшла заява (вх. № 13456), в якій боржник просить суд застосувати до грошових вимог ПрАТ "Сахновщинське імені М.О. Ключки" строки позовної давності, в порядку передбаченому ч. 3 ст. 267 ЦК України.

03.06.2026 до суду від ТОВ ВКП "Восток-Н" (вх. № 13461) надійшла заява про закриття провадження за додатковими вимогами кредитора до боржника, в обґрунтування якої ТОВ ВКП "Восток-Н" посилається на те, що відсотки та пеня за визначений ініціюючим кредитором період вже була заявлена кредитором в іншій заяві та була предметом розгляду в ухвалі Господарського суду Харківської області від 11.11.2025 у справі № 922/3865/24.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.07.2026 постановлено:

- відмовити в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Сахновщинське імені М.О.Ключки" з додатковими грошовими вимогами до боржника (вх. № 11412 від 12.05.2026);

- відхилити грошові вимоги Приватного акціонерного товариства "Сахновщинське імені М.О.Ключки" за заявою з додатковими грошовими вимогами до боржника (вх. № 11412 від 12.05.2026).

Суд виходив з того, що повторне звернення з додатковими грошовими вимогами до боржника спрямоване на перегляд уже розглянутих вимог за аналогічний період, що суперечить принципу правової визначеності; кредитор не має права збільшувати визнані судом вимоги через власні помилки в розрахунках після спливу встановленого строку, а визначення початкового розміру було результатом його процесуального розсуду.

В частині вимог за Договором поставки № 010421С від 01.04.2021суд зауважив, що ПрАТ "Сахновщинське імені М.О. Ключки" як сторона вищезазначеного правочину, будучи безумовно обізнаним зі змістом договору та правом заявляти вимоги про сплату 24% річних, у першій заяві з додатковими грошовими вимогами (вх. № 2630 від 30.01.2025, з урахуванням уточнень вх. № 26056 від 10.11.2025) заявив до Боржника за неналежне виконання обов`язків саме 3% річних за період з травня/червня 2021 року по 29.12.2024 на загальну суму 2825141,33грн за 11 видатковими накладними (№ 62, № 63, № 68 від 01.04.2021; № 79 від 16.05.2021; № 80, № 81 від 17.05.2021; № 82, № 83 від 18.05.2021; № 84 від 19.05.2021; № 85, № 86 від 20.05.2021).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.11.2025 вказану першу заяву ініціюючого кредитора було повністю задоволено та визнано його грошові вимоги до боржника (зокрема, основного боргу, пені та витрат зі сплати судового збору), у тому числі й у частині 3% річних за зазначеними 11 видатковими накладними.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що у другій заяві з додатковими грошовими вимогами (вх. № 11412 від 12.05.2026) ініціюючий кредитор безпідставно просить визнати вимоги у вигляді донарахованих по вищевказаним одинадцяти накладним 24% річних (за виключенням вже визнаних 3%), оскільки ці суми нараховані за той самий (тотожний) період прострочення, який вже був заявлений кредитором, досліджений судом та задоволений ухвалою суду від 11.11.2025, що набрала законної сили.

Суд першої інстанції також дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог заяви Приватного акціонерного товариства "Сахновщинське імені М.О.Ключки" в частині грошових вимог у розмірі 4 408 375,61 грн (з яких: 4203063,90 грн — пеня за договором поставки № 050820П; 205311,71 грн — пеня за договором купівлі-продажу від 16.09.2020). Зазначений висновок місцевого господарського суду мотивований тим, що у наявних у матеріалах справи видаткових накладних (№ 216 від 06.08.2020, № 217 від 07.08.2020, № 218 від 11.08.2020, № 219 від 12.08.2020, № 220 від 13.08.2020, № 240 від 26.09.2020) міститься посилання на договір № 05082011 від 05.08.2020, який у матеріалах справи відсутній. З огляду на це, суд ухвалою від 30.12.2024 про відкриття провадження у справі про банкрутство констатував факт укладення між сторонами договору у спрощений спосіб. Оскільки ініціюючий кредитор, будучи обізнаним із правовими висновками ухвали суду від 30.12.2024, безпідставно здійснив нарахування пені із застосуванням умов зовсім інших правочинів (договору поставки № 050820П від 05.08.2020 та договору купівлі-продажу від 16.09.2020), положення яких не можуть поширюватися на вищевказані накладні, суд першої інстанції визнав ці вимоги необґрунтованими.

З огляду на відхилення грошових вимог Приватного акціонерного товариства "Сахновщинське імені М.О.Ключки" за заявою (вх. № 11412 від 12.05.2026), Господарський суд Харківської області не розглядавав заяви ТОВ ВКП "Восток-Н" про зменшення сум по сплаті відсотків річних та застосування строків позовної давності.

03.08.2026 Приватне акціонерне товариство "Сахновщинське імені М.О.Ключки" звернулась до Східного апеляційного господарського суду через підсистему Електронний суд з апеляційною скаргою, в якій просить:

1. Прийняти та відкрити апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою.

2. Скасувати частково ухвалу Господарського суду Харківської області від 14 липня 2026 року по справі № 922/3865/24 в частині відмови у задоволенні заяви з додатковими грошовими вимогами до боржника (вх. № 11412 від 12.05.2026 року) Приватного акціонерного товариства "Сахновщинське імені М.О. Ключки" у сумі 19 775 989,22 грн., з яких 19 775 989,22 грн. - 24% річних (за виключенням визнаних 3% річних) за договором поставки №010421С.

3. Прийняти в цій частині нове рішення, яким частково задовільнити заяву з додатковими грошовими вимогами до боржника (вх. № 11412 від 12.05.2026 року) Приватного акціонерного товариства "Сахновщинське імені М.О. Ключки" та визнати грошові вимоги Приватного акціонерного товариства "Сахновщинське імені М.О. Ключки" до ТОВ "ВКП "ВОСТОК-Н" у сумі 19 775 989,22 грн., з яких 19 775 989,22 грн. - 24% річних (за виключенням визнаних 3% річних) за договором поставки №010421С.

4. В іншій частині ухвалу Господарського суду Харківської області від 14 липня 2026 року по справі № 922/3865/24 залишити без змін.

5. Звільнити ПрАТ "Сахновщинське імені М.О.Ключки" від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 14 липня 2026 року по справі № 922/3865/24.

6. У випадку, якщо суд не дійде висновків щодо можливості звільнити ПрАТ "Сахновщинське імені М.О.Ключки" від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 14 липня 2026 року по справі № 922/3865/24, - відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до прийняття судового рішення за результатом її розгляду.

В обґрунтування доводів та мотивів апеляційної скарги скаржник зазначає, що ухвалою суду від 11.11.2025 задоволено його першу заяву з додатковими грошовими вимогами (вх. № 2630 від 30.01.2025, з урахуванням уточнень вх. № 26056 від 10.11.2025) та визнано вимоги у розмірі 50 926 328,48 грн основного боргу, 34270181,56грн пені та 4844,80грн судового збору, при цьому до складу вимог четвертої черги увійшла заборгованість за Договором поставки № 010421С у вигляді 26356964,52грн основної заборгованості, 2825141,33 грн 3% річних та 14492093,96грн інфляційних втрат.

Апелянт наголошує, що умовами розділу "7. Відповідальність сторін" Договору поставки № 010421С сторони у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України встановили 24 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання, що нараховуються за вимогою Постачальника, проте попереднім представником кредитора при підготуванні та поданні першої заяви було допущено помилку та помилково заявлено 3% річних замість 24%.

З метою усунення арифметичної помилки скаржник звернувся із другою заявою (вх. № 11412 від 12.05.2026), у якій навів розрахунок виходячи зі ставки 24% річних за вирахуванням уже визнаних судом 3% річних, що становить 19 775 989,22 грн.

Скаржник вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що кредитор на власний розсуд змінив умови договору процентів з 24% на 3% річних, оскільки за змістом ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін або за рішенням суду, натомість ані договір, ані норми цивільного законодавства не передбачають таку підставу для односторонньої зміни змісту договору як звернення кредитора до суду із заявою з грошовими вимогами.

Заявник зазначає, що позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, проте вимоги про визнання грошових вимог у розмірі 3% річних та 24% річних (за вирахуванням уже розглянутих сум) за своїм змістом не є тотожними, оскільки за спільної підстави виникнення заборгованості (порушення обов`язку з оплати) матеріально-правовою вимогою та предметом є визнання певної конкретної суми заборгованості.

Кредитор наголошує, що решта грошових вимог у розмірі 21% річних раніше судом не розглядалася і не визнавалася, а заявляючи 3% річних, кредитор фактично просив визнати лише частину грошових вимог, після чого він відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦК України здійснює цивільні права вільно, на власний розсуд та зберігає право повторно звернутися до суду щодо визнання решти заборгованості.

Апелянт підкреслює, що цивільним законодавством (глава 50 ЦК України, статті 598, 599) не визначено такої підстави для часткового припинення зобов`язання як задоволення судом позову чи визнання грошових вимог у меншому розмірі через самостійне пред`явлення кредитором вимоги не на повну суму, а висновок суду першої інстанції фактично звільняє недобросовісного боржника від відповідальності та дозволяє уникнути її за рахунок помилки кредитора.

Скаржник вказує, що посилання суду першої інстанції на неприпустимість зловживання процесуальними правами чи заборону суперечливої поведінки не є обґрунтованим, оскільки сама собою суперечлива поведінка не заборонена, а право блокується через очевидну несправедливість (постанова Верховного Суду у справі № 470/1471/13-ц), натомість у боржника, який погодився на умови договору та допустив тривале прострочення, немає розумних сподівань розраховувати на незастосування узгодженої ставки відсотків.

Посилаючись на правові висновки Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц та від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, скаржник зазначає, що рішення суду є правофіксуючим, а не правовстановлюючим документом, наявність судового акта про стягнення або визнання вимог не припиняє правовідносин сторін, не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу, а невиконане належним чином зобов`язання продовжує існувати, у зв`язку з чим у суду були наявні всі правові підстави для розгляду та визнання решти заборгованості (відсотків річних) за Договором поставки № 010421С.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями Східного апеляційного господарського суду від 03.08.2026 справу №922/3865/24 передано на розгляд суду у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Слободін М.М., суддя Тихий П.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.08.2026 витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/3865/24. Відкладено вирішення питань щодо руху апеляційної скарги ПрАТ "Сахновщинське імені М.О.Ключки" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.07.2026 у справі №922/3865/24 до надходження матеріалів справи.

13.08.2026 справа №922/3865/24 надійшла до Східного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.08.2026 відмовлено у задоволенні клопотання ПрАТ "Сахновщинське імені М.О.Ключки" про відстрочення або звільнення його від сплати судового збору (з підстав, наведених в ухвалі); апеляційну скаргу ПрАТ "Сахновщинське імені М.О.Ключки" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.07.2026 у справі №922/3865/24 залишено без руху; встановлено апелянту строк впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків, а саме надати до Східного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору у сумі 7987,20грн.

У строк, визначений судом, скаржник надіслав до апеляційного суду заяву про усунення недоліків від 19.08.2026, до якої, на виконання вимог ухвали суду від 13.08.2026, додано докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "Сахновщинське імені М.О.Ключки" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.07.2026 у справі №922/3865/24; установлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; установлено строк до 10.09.2026 для подання заяв та клопотань. Розгляд скарги призначено на 22.09.2026 об 11:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.

У встановлений ухвалою суду від 21.08.2026 строк відзиви на апеляційну скаргу не надійшли.

У зв`язку з перебуванням судді Тихого П.В. станом на дату судового засідання (22.09.2026) у відпустці, згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 18.09.2026, справу №922/3865/24 передано на розгляд суду у складі колегії: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.

За приписами ч. 14 ст. 32 ГПК України, у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті, суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

В судове засідання Східного апеляційного господарського суду, призначене на 22.09.2026, з`явився представник боржника та представник ініціюючого кредитора (апелянта). Арбітражний керуючий (розпорядник майна) не з`явився, причин неявки суд не повідомив, будь – яких заяв/клопотань не подавав, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином та завчасно.

Представник апелянта надав пояснення по суті спору, підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представник боржника заперечував проти задоволення апеляційної скарги кредитора, навівши відповідні обґрунтування, з посиланням, зокрема, на судову практику у справі №922/2438/24.

Представник ініціюючого кредитора зауважив про необхідність часу для здійснення аналізу судового рішення, на яке посилається боржник.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2026 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду апеляційної скарги ПрАТ "Сахновщинське імені М.О.Ключки" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.07.2026 у справі №922/3865/24 до 29.09.2026 р. до 15:30 год у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №132.

29.09.2026 до Східного апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення ініціюючого кредитора з обгрунтуванням нерелевантності судової практики у справі №922/2438/24, оскільки висновки, які містяться у постанові Східного апеляційного господарського суду по справі № 922/2438/24 від 24.03.2026 року здійснені за суттєво відмінних обставин, у відмінних правовідносинах та не покладають на суд апеляційної інстанції обов`язків з їх врахування.

В судове засідання Східного апеляційного господарського суду, призначене на 29.09.2026, з`явився представник боржника та представник ініціюючого кредитора (апелянта). Арбітражний керуючий (розпорядник майна) не з`явився, причин неявки суд не повідомив, будь – яких заяв/клопотань не подавав, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином та завчасно.

Присутні представники сторін підтримали надані раніше пояснення за заперечення. Зазначили про відсутність заперечень щодо розгляду справи за відсутності арбітражного керуючого (розпорядника майна).

Враховуючи, що ухвалами Східного апеляційного господарського суду від 21.08.2026 та 22.09.2026 явка в судове засідання не визнавалась обов`язковою, беручи до уваги, що участь в судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторони, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності арбітражного керуючого (розпорядника майна).

Східний апеляційний господарський суд, відповідно до ст.219 ГПК України, після судових дебатів у справі за участю представника боржника та представника ініціюючого кредитора (апелянта) оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення (постанови), відкладення його ухвалення та проголошення на 06.10.2026 о 14:30 год.

06.10.2026 під час проголошення судового рішення були присутні представник боржника та представник ініціюючого кредитора (апелянта).

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заперечення позивача, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги враховуючи наступне.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Кодексом України з процедур банкрутства, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. За змістом частини першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з абзацами першим, третім частини першої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 вказаного Кодексу, кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.

Засади здійснення цивільних прав визначені статтею 12 Цивільного кодексу України, відповідно до частини першої якої особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Статтею 13 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також зловживання правом в інших формах.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як убачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.12.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Восток-Н" та визнано первісні вимоги ініціюючого кредитора — Приватного акціонерного товариства "Сахновщинське імені М.О.Ключки" до боржника частково — в розмірі 3 277 087,41 грн основного боргу та 24224,00грн витрат зі сплати судового збору.

Не погодившись із зазначеною ухвалою від 30.12.2024 в частині обсягу визнаних вимог, сторони звернулися з апеляційними скаргами, за результатами розгляду яких постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.02.2025 ухвалу місцевого суду було скасовано, а у відкритті провадження — відмовлено. Проте постановою Верховного Суду від 17.06.2025 касаційну скаргу ПрАТ "Сахновщинське імені М.О. Ключки" задоволено частково, постанову суду апеляційної інстанції скасовано, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.12.2024 про відкриття провадження у справі про банкрутство (якою первісні вимоги кредитора було визнано частково) залишено в силі.

Офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство здійснено 31.12.2024, з огляду на що останнім днем строку на заявлення грошових вимог кредиторів, визначеним частиною першою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, є 30.01.2025.

У межах встановленого законом строку ініціюючий кредитор звернувся до суду із заявою з додатковими грошовими вимогами до боржника (вх. № 2630 від 30.01.2025), у якій, з урахуванням уточнених розрахунків (вх. № 26056 від 10.11.2025), заявив до визнання за договором поставки № 010421С від 01.04.2021 саме 3% річних у розмірі 2 825 141,33 грн за відповідний період прострочення з травня/червня 2021 року по 29.12.2024 по одинадцяти видаткових накладних. Ухвалою суду від 11.11.2025 вказану заяву кредитора задоволено та повністю визнано його грошові вимоги до боржника, у тому числі в частині відсотків річних. Зазначене судове рішення набрало законної сили.

Іншою ухвалою за наслідками попереднього засідання суду від 11.11.2025 ці визнані судом вимоги кредитора були включені до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємство "Восток-Н". Зазначена ухвала попереднього засідання суду також переглядалась в апеляційному та касаційному порядку та була залишена без змін постановами Східного апеляційного господарського суду від 09.02.2026 та Верховного Суду від 16.04.2026, та набрала законної сили.

Через шість місяців після постановлення Господарським судом Харківської області ухвал від 11.11.2025, а саме 12.05.2026, ПрАТ "Сахновщинське імені М.О.Ключки" звернулося до суду з другою заявою з додатковими грошовими вимогами до боржника (вх. № 11412), в якій просить визнати за той самий період прострочення та за тими самими одинадцяти накладними ще 21% річних за договором поставки № 010421С (як різницю між передбаченими договором 24% річних та вже визнаними судом 3% річних) у розмірі 19 775 989,22 грн, посилаючись на допущену попереднім представником помилку при первісному визначенні розміру вимог.

В обґрунтування заяви ініціюючий кредитор зазначив, що згідно з ч. 1 ст. 12 ЦК України, кредитор здійснює свої права вільно та на власний розсуд, а тому пред`явлення у першій заяві вимог у меншому розмірі (3% замість 24%) є стягненням лише частини боргу, що не позбавляє його права звернутися до суду по решту суми. Розрахунок відсотків за ставкою 3% замість договірних 24% стався внаслідок технічної помилки та неуважності попереднього представника кредитора, що не може бути підставою для звільнення недобросовісного боржника від відповідальності. Перша та друга заяви не є тотожними, оскільки за наявності спільної підстави вони мають різний предмет спору — конкретні суми нарахувань, а решта 21% річних судом раніше взагалі не розглядалася. Наявність судового акта про визнання вимог не припиняє договірних зобов`язань, а чинне законодавство не передбачає припинення зобов`язання боржника через прорахунок кредитора.

14.07.2026 року Господарським судом Харківської області постановлено оскаржувану ухвалу, якою у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Сахновщинське імені М.О.Ключки" з додатковими грошовими вимогами до боржника (вх.№ 11412 від 12.05.2026) відмовлено, а грошові вимоги кредитора відхилено в повному обсязі. Мотиви, з яких виходив суд першої інстанції при прийнятті зазначеного судового рішення, наведені вище у тексті даної постанови.

Східний апеляційний господарський суд зазначає, що ухвала Господарського суду Харківської області від 14 липня 2026 року у справі № 922/3865/24 оскаржується кредитором лише в частині відмови у задоволенні заяви про визнання додаткових грошових вимог у сумі 19775989,22грн процентів річних за договором поставки № 010421С від 01.04.2021. З огляду на вимоги статті 269 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний перегляд здійснюється судом саме в цій оскаржуваній частині, тоді як в іншій частині (щодо відмови у визнанні пені) оскаржувана ухвала не переглядається.

Надаючи відповідь на доводи апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, нарахування відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов`язання (як у мінімальному законному розмірі 3%, так і в іншому розмірі, встановленому договором) здійснюється виключно на вимогу кредитора. Зазначена норма права прямо кореспондує з пунктом 7.6 Договору поставки № 010421С, де сторони погодили, що 24% річних нараховуються саме за вимогою Постачальника.

Стягнення процентів річних у підвищеному (договірному) розмірі за своєю правовою природою є диспозитивним правом кредитора, реалізація якого залежить від його власної ініціативи та пред`явлення відповідної вимоги.

З урахуванням наведеного, Східний апеляційний господарський суд зауважує, що договірний розмір відсотків річних не застосовується автоматично і не існує як безумовне грошове зобов`язання без відповідного волевиявлення кредитора. Навпаки, обов`язок боржника щодо їх сплати виникає лише в тому обсязі, в якому кредитор заявив (пред`явив) свою вимогу.

Звернувшись до суду із першою заявою про визнання додаткових грошових вимог (вх. № 2630 від 30.01.2025, з урахуванням уточнень від 10.11.2025), ПрАТ "Сахновщинське імені М.О. Ключки" самостійно визначило обсяг своєї вимоги за вказаний період прострочення та по конкретних накладних, обчисливши її виходячи зі ставки 3% річних. Таким чином, пред`явивши вимогу саме в такому розмірі, кредитор у передбачений законом спосіб реалізував своє диспозитивне право та визначив межі матеріально-правового обов`язку боржника за цей період. Ухвалою суду від 11.11.2025 вказану вимогу було повністю задоволено в заявлених межах, і судове рішення набрало законної сили.

Колегія суддів зазначає, що за своєю правовою природою відсотки річних за статтею 625 ЦК України є компенсаційним нарахуванням (санкцією) за конкретний проміжок часу. Сформувавши межі своєї матеріальної вимоги у першій заяві з додатковими грошовими вимогами, кредитор не може після остаточного розгляду справи та включення вимог до реєстру стверджувати, що він стягнув лише "законну частину відсотків", а тепер заявляє "договірну". Право на стягнення процентів річних за період з травня/червня 2021 року по 29.12.2024 вже повністю реалізоване кредитором та вичерпане судовим розглядом.

З огляду на це, посилання апелянта на арифметичну помилку чи на те, що договірна ставка є основною, є безпідставними. Повторне нарахування різниці у розмірі 21% річних за тотожний період і за тими самими накладними є фактично спробою ретроспективного збільшення обсягу раніше пред`явленої та вже розглянутої судом матеріальної вимоги. Оскільки спеціальна норма статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства не надає кредитору права змінювати реєстр вимог кредиторів через власні прорахунки, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні заяви.

Враховуючи, що за своєю правовою природою додаткові грошові вимоги кредиторів у розумінні статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства мають виникати з нових підстав або охоплювати інші періоди заборгованості, які раніше не були предметом судового розгляду, зазначена норма не може слугувати інструментом для ретроспективного збільшення розміру відповідальності боржника за вже оціненими судом зобов`язаннями. З огляду на те, що Кредитор намагається здійснити повторне донарахування відсотків за аналогічний період прострочення, який отримав остаточну правову оцінку в ухвалі суду від 11.11.2025, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви в цій частині.

Щодо доводів апелянта про те, що розрахунок відсотків за ставкою 3% замість договірних 24% річних у першій заяві стався виключно внаслідок помилки, неуважності та прорахунку його попереднього представника, що не може позбавляти кредитора права на стягнення решти суми заборгованості, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 96 Господарського процесуального кодексу України, представник користується процесуальними правами та несе процесуальні обов`язки від імені та в інтересах довірителя. Таким чином, будь-які процесуальні дії або бездіяльність представника в суді (зокрема, щодо визначення підстав, предмета спору та математичного обчислення обсягу матеріально-правових вимог) мають безпосередні правові наслідки для самого учасника справи, якого він представляє.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України, яка закріплює фундаментальний принцип змагальності сторін, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Колегія суддів наголошує, що обрання конкретного способу та обсягу захисту порушеного права, формування остаточного розрахунку грошових вимог і наведення його математичного обґрунтування є виключним диспозитивним правом та обов`язком самого заявника. Прорахунки, помилки чи неуважність, допущені стороною або її повноважним представником під час підготовки та подання первісної заяви з додатковими грошовими вимогами до боржника (вх.№ 2630 від 30.01.2025), є процесуальними ризиками самого кредитора.

У господарському судочинстві суб`єктивні помилки сторони чи її представника не можуть створювати для кредитора процесуального права на ретроспективний перегляд уже розглянутого судом періоду прострочення. В іншому випадку це призвело б до порушення стабільності реєстру вимог кредиторів, тривалої правової невизначеності для всіх учасників процесу та безпідставного звуження майнових прав інших конкурсних кредиторів у справі про банкрутство, що прямо суперечить вимогам статей 2, 45 Кодексу України з процедур банкрутства та статтям 12, 13 Цивільного кодексу України.

Крім того, оцінюючи твердження скаржника про те, що пред`явлення вимог у розмірі 3% річних замість договірних 24% сталося внаслідок помилки та неуважності його попереднього представника, колегія суддів зазначає, що такі доводи спростовуються наступним.

Як убачається з матеріалів справи, безпосередньо під час розгляду першої заяви з додатковими грошовими вимогами, а саме 11.11.2025 року, керівник кредитора ПрАТ "Сахновщинське імені М.О. Ключки" — ОСОБА_1 — подала до суду додаткові письмові пояснення (уточнення). У вказаній заяві керівник кредитора чітко зазначила про допущення помилки, яка, однак, стосувалася виключно визначення дат реєстрації окремих податкових накладних в ЄРПН (квитанцій про реєстрацію).

При цьому, виправляючи зауважені неточності, керівник кредитора повторно навела у тексті пояснень детальний розрахунок відсотків річних саме у розмірі 3% по всіх одинадцяти видаткових накладних за договором поставки №010421С з урахуванням уточнених дат реєстрації податкових накладних. Жодних зауважень, застережень чи незгоди щодо помилковості застосування ставки 3% річних замість договірних 24% вказана заява керівника не містила.

Зазначені обставини свідчать, що нарахування 3% річних за відповідний період прострочення було не випадковою помилкою представника, а результатом усвідомленого волевиявлення, в тому числі, вищого керівного органу юридичної особи (кредитора), яка скористалася своїм правом на власний розсуд у межах диспозитивності. Подальше посилання кредитора у другій заяві на помилку представника як на підставу для донарахування відсотків річних прямо суперечить його ж попередній процесуальній поведінці та позиції керівника (який станом на дату подання другої заяви з додатковими грошовими вимогами не змінився).

Східний апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта про те, що відмова у визнанні додаткових 21% річних фактично звільняє недобросовісного боржника від відповідальності та суперечить загальним засадам справедливості й добросовісності.

Наведені твердження про звільнення боржника від відповідальності повністю спростовуються матеріалами справи, оскільки за аналогічний період прострочення по вказаних 11 видаткових накладних відповідальність ТОВ ВКП "Восток-Н" за порушення грошового зобов`язання вже настала у передбаченому законом та ініційованому самим кредитором обсязі. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.11.2025, яка набрала законної сили, грошові вимоги ПрАТ "Сахновщинське імені М.О. Ключки" у вигляді 3% річних та інфляційних втрат за вказаний проміжок часу були повністю визнані та включені до реєстру вимог кредиторів. Таким чином, цивільно-правова відповідальність за порушення грошового зобов`язання у цих правовідносинах була повністю реалізована.

Східний апеляційний господарський суд зауважує, що захист судом принципу остаточності судових рішень (res judicata) та принципу правової визначеності як елементів верховенства права не може розцінюватися як дія на користь недобросовісної сторони. Обов`язковість судового акта, що набрав законної сили (стаття 326 ГПК України) не може бути нівельована чи поставлена в залежність від суб`єктивного незадоволення однієї зі сторін процесу обсягом раніше самостійно заявлених нею вимог. Стабільність судового рішення та реєстру вимог кредиторів захищає не приватний інтерес окремого недобросовісного боржника, а передбачуваність судочинства та майнові інтереси всієї сукупності конкурсних кредиторів у процедурі банкрутства.

Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц та від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, згідно з якими судове рішення є правофіксуючим, а не правовстановлюючим актом, а наявність судового рішення про стягнення або визнання вимог не припиняє договірного зобов`язання боржника та підстав його виникнення.

За змістом висновків Верховного Суду у наведених справах, судове рішення про стягнення або визнання грошових вимог за своєю суттю є правофіксуючим, а не правоперетворюючим актом, який сам собою не припиняє матеріально-правових зобов`язань між сторонами, а триваюче невиконання боржником свого обов`язку дає кредитору право на отримання компенсаційних сум на підставі статті 625 Цивільного кодексу України.

Проте скаржник помилково застосовує зазначені висновки Верховного Суду до обставин даної справи, оскільки закріплене у них право кредитора на захист свого майнового інтересу стосується виключно можливості нарахування відсотків річних та інфляційних втрат за новий (наступний) період прострочення, який триває після ухвалення первісного судового рішення, адже правопорушення з боку боржника не припиняється

Натомість у справі № 922/3865/24, що переглядається, ПрАТ "Сахновщинське імені M.O. Ключки" звернулося із заявою не за новий чи наступний період прострочення, а здійснило додаткове нарахування процентів річних за той самий минулий, тотожний період (з травня/червня 2021 року по 29.12.2024), який уже повністю охоплювався первісним судовим розглядом і за наслідками якого ухвалою суду від 11.11.2025 вимоги кредитора були задоволені та включені до реєстру вимог кредиторів (в заявлених кредитором межах 3% річних).

Таким чином, оскаржуваний висновок суду першої інстанції ґрунтується на оцінці правових наслідків реалізації кредитором його диспозитивного права під час подання первісної заяви з грошовими вимогами. Оскільки матеріально-правова вимога щодо стягнення процентів річних за Договором поставки № 010421С від 01.04.2021.за період з травня/червня 2021 року по 29.12.2024 вже була самостійно сформована та пред`явлена кредитором, розглянута господарським судом та задоволена ухваленою у справі ухвалою від 11.11.2025, яка набрала законної сили, обсяг цього зобов`язання за вказаний тотожний період є остаточно визначеним, що повністю відповідає принципу правової визначеності (res judicata).

Заявлення за той самий період заборгованості додаткових сум під виглядом іншої (договірної) ставки суперечить природі додаткових вимог кредиторів у розумінні статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Колегія суддів зазначає, що аргументи ПрАТ "Сахновщинське імені М.О.Ключки" були почуті, проте доводи, викладені в апеляційній скарзі, з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, наведеного вище не спростовують та не впливають на правильність вирішення спору.

Таким чином, доводи заявника апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції належним чином досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала Господарського суду Харківської області від 14.07.2026 у справі №922/3865/24 підлягає залишенню без змін.

З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання, покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Сахновщинське імені М.О.Ключки" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.07.2026 у справі №922/3865/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.

Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 09.10.2026.

Головуючий суддя І.А. Шутенко

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя М.М. Слободін