Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №902/347/26 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року Справа № 902/347/26

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Тимошенко О.М. , суддя Павлюк І.Ю.

секретар судового засідання Дика А.І.

без участі представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Істмед" на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 21.08.26 у справі №902/347/26 (суддя Шамшуріна М.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Істмед",

до відповідача-1 Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Мурафської сільської ради

до відповідача-2 Фізичної особи - підприємця Стефанцева Руслана Анатолійовича

про визнання незаконним та скасування рішення, оформленого протоколом відхилення тендерної пропозиції та визнання недійсним договору про закупівлю

ВСТАНОВИВ:

Додатковим рішенням Господарського суду Вінницької області від 21.08.2026 у справі №902/347/26 заяву Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Мурафської сільської ради про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Істмед" на користь Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Мурафської сільської ради 20 000,00 гривень судових витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні решти заяви Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Мурафської сільської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Істмед" 8 900,00 гривень судових витрат на професійну правничу допомогу - відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим додатковим рішенням суду першої інстанції від 21.08.2026 у справі № 902/347/26 Товариство з обмеженою відповідальністю "Істмед" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційну скаргу ТОВ "Істмед" задовольнити. Додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 21.08.2026 у справі № 902/347/26 змінити в частині визначеного розміру витрат на професійну правничу допомогу. Зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з ТОВ "Істмед" на користь Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Мурафської сільської ради, з 20 000,00 грн до 5 000,00 грн.

Листом Північно-західного апеляційного господарського суду № 902/347/26/4374/26 від 25.08.2026 витребувано матеріали справи з Господарського суду Вінницької області. 15.09.2026 матеріали справи надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 902/347/26 у складі: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Поліщук П.Я., суддя Павлюк І.Ю..

Згідно з табелем обліку робочого часу суддя-член колегії Поліщук П.Я. перебуває у відпустці у період з 21.09.26 по 25.09.2026 включно.

На підставі службової записки головуючого судді Розізнаної І.В. від 21.09.26 за розпорядженням керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду проведено повторний автоматизований розподіл справи між суддями.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу між суддями від 21.09.2026 визначено для розгляду справи колегію суддів у складі: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Павлюк І.Ю., Тимошенко О.М..

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.09.26 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Істмед" на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 21.08.2026 року у справі № 902/347/26. Розгляд апеляційної скарги призначено на "06" жовтня 2026 р. об 14:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №1. Запропоновано КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги" у строк до 01.10.2026 надати суду обґрунтований відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому статтею 263 ГПК України та докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів ТОВ "Істмед".

Учасники справи належним чином повідомлені про розгляд апеляційної скарги, що підтверджується доказами, які наявні в матеріалах справи.

Відповідно до ст.ст. 269, 270 ГПК України, апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КУзПБ в апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне.

У провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа № 902/347/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Істмед" до Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Мурафської сільської ради та до Фізичної особи - підприємця Стефанцева Руслана Анатолійовича про визнання незаконним та скасування рішення Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Мурафської сільської ради, оформленого протоколом відхилення тендерної пропозиції/пропозиції у закупівлі UA-2026-02-06-004857-a від 23.02.2026, яким відхилено пропозицію ТОВ "Істмед" та про визнання недійсним договору про закупівлю № 2026-20 від 23.02.2026, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Мурафської сільської ради та ФОП Стефанцевим Русланом Анатолійовичем.

25.06.2026 року Господарським судом Вінницької області ухвалено рішення у справі № 902/347/26, яким у задоволенні позову відмовлено повністю, судові витрати покладено на позивача.

На оголошення вступної та резолютивної частин рішення учасники справи не з`явилися, у зв`язку з чим вступну та резолютивну частини рішення долучено до матеріалів справи без проголошення. Повне рішення складено 08.07.2026 року.

13.07.2026 року під час перебування судді у відпустці до суду від Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Мурафської сільської ради надійшла заява №б/н від 11.07.2026 (вх. № 01-30/6992/26 від 13.07.2026) про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 902/347/26 в розмірі 28 900 грн.

Ухвалою місцевого господарського суду від 03.08.2026 судом прийнято заяву Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Мурафської сільської ради №б/н від 11.07.2026 (вх. № 01-30/6992/26 від 13.07.2026) про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 902/347/26 до розгляду, розгляд вказаної заяви у справі № 902/347/26 постановлено здійснювати без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, повідомлено позивача про наявність у нього права подати письмові пояснення, заперечення щодо поданої заяви.

05.08.2026 до суду першої інстанції від позивача надійшла заява № б/н від 05.08.2026 (вх. № 01-30/7980/26 від 05.08.2026) із запереченнями щодо заяви відповідача-1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

06.08.2026 до місцевого господарського суду від відповідача-1 надійшли заперечення на клопотання (заяву) позивача № б/н від 05.08.2026 (вх. № 01-30/8010/26 від 06.08.2026).

10.08.2026 від позивача до Господарського суду Вінницької області надійшли письмові пояснення та додаткові заперечення № б/н від 09.08.2026 (вх. № 01-30/8104/26 від 10.08.2026).

Додатковим рішенням Господарського суду Вінницької області від 21.08.2026 у справі №902/347/26 заяву Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Мурафської сільської ради про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Істмед" на користь КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Мурафської сільської ради 20 000,00 гривень судових витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні решти заяви КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Мурафської сільської ради в частині стягнення з ТОВ "Істмед" 8 900,00 гривень судових витрат на професійну правничу допомогу - відмовлено.

Суд першої інстанції виходив із того, що факт надання відповідачу-1 професійної правничої допомоги підтверджується матеріалами справи, зокрема підготовленим відзивом на позовну заяву та участю представника у чотирьох судових засіданнях. Водночас допущені неточності у призначенні окремих платежів суд визнав такими, що не спростовують фактичного понесення відповідачем-1 витрат, оскільки всі платіжні документи містять посилання на договір про надання правничої допомоги та стосуються цієї справи. Разом з тим суд урахував, що справа не є спором значної складності, не містить виключної правової проблеми, не потребувала значного обсягу юридичної та технічної роботи, а правова позиція відповідача-1 упродовж розгляду справи не змінювалася. Із огляду на критерії реальності, розумності, співмірності та пропорційності суд дійшов висновку, що заявлені 28 900,00 грн є завищеними, та зменшив розмір витрат, які підлягають покладенню на позивача, до 20 000,00 грн. У частині 8 900,00 грн у задоволенні заяви відмовлено як у такій, що не відповідає зазначеним критеріям.

Не погоджуючись з ухваленим додатковим рішенням суду першої інстанції від 21.08.2026 у справі № 902/347/26 Товариство з обмеженою відповідальністю "Істмед" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційну скаргу ТОВ "Істмед" задовольнити. Додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 21.08.2026 у справі № 902/347/26 змінити в частині визначеного розміру витрат на професійну правничу допомогу. Зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з ТОВ "Істмед" на користь Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Мурафської сільської ради, з 20 000,00 грн до 5 000,00 грн.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції, встановивши неспівмірність заявлених відповідачем-1 витрат, не навів належного обґрунтування, чому саме 20 000,00 грн є розумним та співмірним розміром компенсації, хоча сам констатував незначну складність справи, відсутність виключної правової проблеми, значного обсягу юридичної і технічної роботи та незмінність правової позиції відповідача-1.

На переконання скаржника, подані КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Мурафської сільської ради документи містять істотні суперечності щодо структури заявлених витрат, оскільки призначення платежів не узгоджується з умовами додаткової угоди, зокрема платіж у сумі 11 200,00 грн зазначений як оплата участі у судовому засіданні, хоча згодом КНП пояснило його як доплату за підготовку відзиву. Також апелянт звертає увагу на відсутність рахунків №18, №24, №28 та №32 і акта приймання-передачі чи іншого документа, який би дозволяв однозначно співвіднести конкретні платежі з конкретними послугами. Окремо ТОВ "Істмед" вказує на помилковість використання судом теоретично можливого гонорару у сумі 37 600,00 грн за відзив та чотири судові засідання для підтвердження фактично заявлених витрат, оскільки КНП просило компенсувати лише дві участі у засіданнях.

Скаржник також зазначає, що судом неналежно оцінено порядок і строк подання доказів судових витрат після закінчення судових дебатів, оскільки КНП у відзиві заявляло про подання таких доказів до дебатів, однак фактично подало їх пізніше та просило поновити відповідний строк. За сукупності наведеного апелянт вважає 20 000,00 грн надмірними та просить зменшити суму компенсації до 5 000,00 грн як таку, що, на його думку, відповідає критеріям реальності, необхідності, розумності та пропорційності.

Інші учасники справи не надали до суду апеляційної інстанції письмових пояснень з приводу аплеяційної скарги та оскаржуваного судового рішення.

Згідно ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Щодо незгоди ТОВ "Істмед" із оскаржуваним судовим рішенням, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Частинами 1,2 ст. 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунок таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як убачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених судових витрат в суді першої інстанції, відповідачем-1 було надано: ордер на надання правничої допомоги КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Мурафської сільської ради адвокатом Загороднім Є.О. (том 1, а.с. 134); свідоцтво про заняття адвокатською діяльністю (том 1, а.с. 134 на звороті) договір № 2304/26ГПК про надання правничої допомоги від 23.04.2026 (том 1, а.с. 195-196); додаткову угоду до договору № 2304/26 ГПК про надання правничої допомоги від 23.04.2026 (том 1, а.с. 196 на звороті); платіжні інструкції № 2696, № 2667, № 2779, № 2752 (том 1, а.с. 197-198).

23.04.26 між Комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Мурафської сільської ради в особі директора підприємства Боднар Г.А. з однієї сторони та Адвокатським бюро "Олександр Байдик та Партнери" в особі керуючого бюро Байдик О.А. з другої сторони, укладено договір № 2304/26ГПК про надання правничої допомоги від 23.04.2026 (надалі - договір).

Згідно п. 1.1 договору клієнт доручає, а бюро приймає на себе доручення клієнта про надання обумовленої цим договором правничої допомоги в інтересах клієнта в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, а клієнт зобов`язується сплатити гонорар за надану бюро правничу допомогу, а також, у випадках передбачених договором, відшкодувати фактичні витрати адвоката пов`язані з виконанням доручення.

Відповідно до п. 4.1. договору гонорар бюро за виконання доручення клієнта та фактичні витрати бюро, понесені ним у зв`язку з виконанням договору, визначаються за домовленістю сторін і при необхідності зазначаються у додатковій угоді до договору.

23.04.2026 між КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Мурафської сільської ради в особі директора підприємства Боднар Г.А. з однієї сторони та Адвокатського бюро "Олександр Байдик та Партнери" в особі Керуючого бюро Байдик О.А., з другої сторони, укладено додаткову угоду до договору № 2304/26ГПК про надання правничої допомоги від 23.04.2026 (надалі - додаткова угода).

Згідно п. 1 додаткової угоди, керуючись пунктом 4.1 договору сторони визначили, що розмір гонорару бюро за підготовку та подання відзиву на позовну заяву у справі № 902/347/26 за позовом ТОВ "Істмед" до Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Мурафської сільської ради та ФОП Стефанцева Р.А., про визнання незаконним та скасування рішення, оформленого протоколом відхилення тендерної пропозиції та визнання недійсним договору про закупівлю є фіксованим та становить 20000 грн.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди, керуючись пунктом 4.1 договору сторони визначили, що розмір гонорару бюро за участь адвоката бюро в одному судовому засіданні у справі № 902/347/26 за позовом ТОВ "Істмед" до КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Мурафської сільської ради, до ФОП Стефанцева Р.А., про визнання незаконним та скасування рішення, оформленого протоколом відхилення тендерної пропозиції та визнання недійсним договору про закупівлю є фіксованим та становить 4400 грн.

Також матеріали справи містять:

- платіжну інструкцію № 2667 від 28.04.2026, згідно якої КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Мурафської сільської ради перерахувало АО "Олександр Байдик та Партнери" 8 800 грн. Призначення платежу: за надання правової допомоги. Згідно рахунку № 18 від 24.04.2026, договір № 2304/26ГПК від 23.05.2026. Без ПДВ, проведення держзакупівлі не передбачено:

- платіжну інструкцію № 2696 від 13.05.2026, згідно якої КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Мурафської сільської ради перерахувало АО "Олександр Байдик та Партнери" 4 400 грн. Призначення платежу: за участь в судовому засіданні по справі № 902/347/26 зг. рахунку № 24 від 13.05.2026, дог. № 2304/26 ГПК від 23.04.2026. Без ПДВ, проведення держзакупівлі непередбачено;

- платіжну інструкцію № 2752 від 16.06.2026, згідно якої КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Мурафської сільської ради перерахувало АО "Олександр Байдик та Партнери" 4500 грн. Призначення платежу: за участь в судовому засіданні по справі № 902/347/26 згідно рахунку № 28 від 10.06.2026. Договір № 2304/26 ГПК від 23.04.2026. Без ПДВ, проведення держзакупівлі не передбачено;

- платіжну інструкцію № 2779 від 10.07.2026, згідно якої КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Мурафської сільської ради перерахувало АО "Олександр Байдик та Партнери" 11 200 грн. Призначення платежу: за участь в судовому засіданні по справі № 902/347/26 зг. рахунку № 32 від 09.07.2026. Договір № 2304/26ГПК від 23.04.2026. Без ПДВ. Проведення держзакупівлі не передбачено.

Договір та додаткова угода № 1 до договору підписані директором КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Мурафської сільської ради Боднар Г.А. та керуючим АО "Олександр Байдик та Партнери" Байдиком О.А..

Колегія суддів апеляційної інстанції виснує, що як передбачено ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Аналогічна за змістом позиція викладена і Верховним Судом у постанові від 30.01.2023 року у справі №910/7032/17.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Такий висновок викладений у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18 та у додатковій постанові від 20.08.2020 у справі №910/3437/19 і додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Колегія суддів апеляційної інстанції враховує, що матеріали справи містять заяву позивача щодо заяви відповідача-1 про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу (том 1, а.с. 206-208), письмові пояснення та додаткові заперечення (том 1, а.с. 215-218). Позивач у поданих запереченнях зазначив, що надані відповідачем-1 документи не підтверджують належним та несуперечливим чином заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 28 900,00 грн. Зокрема, позивач звернув увагу на невідповідність призначення окремих платежів умовам додаткової угоди, у тому числі платежу у сумі 11 200,00 грн, який у платіжному документі зазначений як оплата участі у судовому засіданні, тоді як відповідач-1 надалі пояснив його як оплату за підготовку відзиву. Також позивач вказав на відсутність рахунків №18, №24, №28 та №32, акта приймання-передачі послуг або іншого первинного документа, який би дозволяв співвіднести здійснені платежі з конкретними послугами. Окремо зауважено, що заявлені 8 900,00 грн за участь у двох судових засіданнях не відповідають погодженій сторонами вартості 4 400,00 грн за одне засідання. Крім того, позивач посилався на неспівмірність заявлених витрат зі складністю справи, обсягом виконаної роботи та предметом спору і просив відмовити у задоволенні заяви відповідача-1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно висновків, викладених Верховним Судом у п. 4.16. постанови від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19 "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспівмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.

Так, відповідно до пунктів 69-73 постанови КГС ВС від 18.05.2022 у справі №910/4268/21 суд, вирішуючи питання, чи є розмір витрат позивача на правничу допомогу співмірним, повинен враховувати, чи змінювалась позиція сторін під час розгляду справи, в тому числі у судах першої та апеляційної інстанції, чи є аргументи, наведені в різних процесуальних документах, що подавались сторонами під час розгляду справи судом апеляційної та касаційної інстанцій, аналогічними аргументам, викладеним в позовній заяві та інших процесуальних документах, що подавались під час розгляду справи в суді першої інстанції тощо.

Подібна позиція наведена в постанові Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №902/1051/19 та додатковій постанові Верховного Суду від 24.11.2021 у справі №925/1546/20, де зазначено, що вирішуючи питання щодо розміру витрат на правничу допомогу за підготовку відзиву на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що правова позиція, викладена у відзиві на апеляційну скаргу не відрізняється від правової позиції, викладеної в зустрічній позовній заяві та у відзиві на первісний позов. Тобто фактично позиція та доводи сторін під час усього розгляду справи були незмінними, натомість коригувалась лише структура документа.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, додаткова постанова Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

Суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 775/9215/15ц).

Отже, розмір таких витрат має бути розумним, обґрунтованим, підтвердженим належними доказами, тобто відповідати вищевказаним критеріям.

Ураховуючи вищезазначене, колегія суддів відхиляє доводи апелянта про недоведеність факту та розміру понесених відповідачем-1 витрат на професійну правничу допомогу лише з огляду на відсутність рахунків №18, №24, №28, №32, акта приймання-передачі наданих послуг та наявність неточностей у призначенні окремих платежів.

У матеріалах справи наявні договір про надання правничої допомоги № 2304/26ГПК від 23.04.2026, додаткова угода до договору № 2304/26ГПК про надання правничої допомоги від 23.04.2026, якою безпосередньо визначено види правничої допомоги та їх фіксовану вартість, платіжні інструкції із посиланням на відповідний договір, а факт надання правничої допомоги додатково підтверджується наявним у справі відзивом на позовну заяву та участю представника відповідача-1 у судових засіданнях. За таких обставин відсутність окремих рахунків чи акта сама по собі не спростовує фактичного надання правничої допомоги, її зв`язку з розглядом цієї справи та існування у відповідача-1 обов`язку щодо оплати відповідних послуг.

Так само колегія суддів не вважає, що помилкове зазначення у платіжній інструкції №2779 від 10.07.2026 на суму 11 200,00 грн призначення платежу як оплати за участь у судовому засіданні є достатньою підставою для висновку про відсутність відповідних витрат взагалі. Вирішальним у цьому випадку є не формулювання окремого реквізиту платіжного документа саме по собі, а оцінка доказів у їх сукупності, з яких убачається існування договірних відносин щодо надання правничої допомоги саме у справі №902/347/26, фактичне надання такої допомоги та здійснення КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Мурафської сільської ради платежів на користь Адвокатського бюро "Олександр Байдик та Партнери". Водночас наведені неточності підлягають врахуванню судом разом з іншими обставинами при визначенні тієї частини фактично понесених витрат, яка може бути покладена саме на іншу сторону спору.

Не є самостійною підставою для зменшення відшкодування до запропонованих апелянтом 5 000,00 грн його посилання, що суд першої інстанції при оцінці доказів зазначив про можливу договірну вартість правничої допомоги у сумі 37 600,00 грн з урахуванням участі адвоката у чотирьох судових засіданнях.

Суд апеляційної інстанції вважає, що незалежно від обґрунтування такого додаткового розрахунку матеріалами справи підтверджується фактичне надання відповідачу-1 правничої допомоги, а тому саме по собі наведення місцевим господарським судом зазначеної суми не спростовує права відповідача-1 на компенсацію розумних та співмірних витрат.

Доводи апелянта про суперечність у процесуальній поведінці відповідача-1 з огляду на те, що у відзиві останній зазначав про подання доказів понесення судових витрат до проведення судових дебатів, тоді як фактично такі докази були подані після ухвалення рішення, колегія суддів вважає необґрунтованими. Як убачається з протоколу судового засідання від 25.06.2026, представник відповідача-1 Загородній Є.О. повідомив суд про намір подати заяву та докази понесених судових витрат протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення у справі (том 1, а.с. 177 на звороті). Отже, до завершення розгляду справи відповідач-1 конкретизував раніше викладену у відзиві процесуальну позицію щодо порядку подання відповідних доказів, а сам по собі попередній намір подати їх до судових дебатів не позбавляв сторону права скористатися передбаченим частиною восьмою статті 129 ГПК України порядком подання таких доказів після ухвалення рішення, за умови здійснення відповідної заяви у встановлений процесуальним законом термін. При цьому питання щодо своєчасності подання заяви та доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу було вирішено судом першої інстанції в ухвалі від 03.08.2026, якою заяву відповідача-1 про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду.

Разом з тим колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги в тій частині, що суд першої інстанції, встановивши невідповідність заявлених 28 900,00 грн критеріям розумності та співмірності, не навів конкретних мотивів, з яких саме сума 20 000,00 грн відповідає характеру та обсягу фактично наданої правничої допомоги. Місцевий господарський суд констатував, що ця справа не є спором значної складності, не характеризується наявністю виключної правової проблеми, не потребувала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а правова позиція відповідача-1 протягом розгляду справи не змінювалася, проте після цього обмежився загальним висновком про зменшення витрат до 20 000,00 грн, не зазначивши, які саме послуги та в якому розмірі визнаються ним розумними і співмірними. Такий підхід не дозволяє встановити зв`язок між установленими судом критеріями співмірності та визначеною ним кінцевою сумою компенсації.

Як убачається з матеріалів справи додатковою угодою до договору № 2304/26ГПК про надання правничої допомоги від 23.04.2026 сторони окремо визначили вартість підготовки та подання відзиву на позовну заяву у розмірі 20 000,00 грн та участі адвоката в одному судовому засіданні у розмірі 4 400,00 грн.

У заяві про ухвалення додаткового рішення відповідач-1 просив стягнути з позивача 28900 грн витрат, понесених на професійну правничу допомогу (з яких 20000 грн - підготовлений відзив на позовну заяву, 8900 грн - участь у двох судових засіданнях).

Щодо витрат на підготовку та подання відзиву, колегія суддів враховує, що останній є змістовним процесуальним документом, містить аналіз фактичних обставин закупівлі, нормативного регулювання спірних правовідносин, технічних характеристик предмета закупівлі та заперечення проти заявлених позовних вимог, а його підготовка потребувала опрацювання відповідних матеріалів справи.

Разом з тим, як слушно зауважує апелянт, спір не характеризувався виключною правовою складністю, не потребував проведення експертиз, допиту свідків чи складних розрахунків, а значна частина доводів відзиву не була визначальною для вирішення справи, оскільки самостійною підставою для відмови у позові судом першої інстанції визнано неефективність обраного способу захисту. При цьому суд апеляційної інстанції враховує, що предметом закупівлі був електрокардіограф, вартість закупівлі якого первинно становила близько 35000 грн, а ціна договору, укладеного за результатами його закупівлі з відповідачем-2, становила 28 500 грн. При вирішенні даного спору суд апеляційної інстанції враховує реальне економічне значення даної угоди для сторін.

За сукупності наведеного, колегія суддів вважає 7 000,00 грн, із заявлених відповідачем-1 20000 тисяч, розумним та співмірним розміром витрат за підготовку і подання відзиву.

Колегія суддів також бере до уваги загальний характер процесуального супроводу справи. Судові засідання, у яких брав участь представник відповідача-1, тривали відповідно 13 хвилин, 7 хвилин, 30 хвилин та 5 хвилин, тобто загалом 55 хвилин, участь представника здійснювалася дистанційно, а його правова позиція протягом розгляду справи залишалася незмінною.

Оцінюючи витрати, пов`язані з представництвом інтересів відповідача-1 у судових засіданнях, колегія суддів виходить із того, що факт участі адвоката у судових засіданнях матеріалами справи підтверджений, а тому така правнича допомога також не може залишатися поза оцінкою суду лише з огляду на нетривалість засідань.

Як убачається з матеріалів справи відповідачем-1 заявлено до відшкодування витрати лише за дві участі у судових засіданнях, тоді як доказів значного окремого обсягу підготовчої роботи до кожного із них не надано.

За таких обставин колегія суддів вважає співмірним відшкодування 1 500,00 грн за кожну із двох заявлених участей у судових засіданнях, що становить 3 000,00 грн загалом.

Отже, за результатами окремої оцінки фактично наданих видів професійної правничої допомоги колегія суддів визначає обґрунтований розмір витрат у сумі 10 000,00 грн, з яких 7 000,00 грн становлять витрати на підготовку та подання відзиву на позовну заяву, а 3 000,00 грн - витрати на представництво адвокатом відповідача-1 у двох судових засіданнях.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Статтею 277 ГПК України унормовано, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, враховуючи встановлені обставини, характер та обсяг фактично наданої відповідачу-1 професійної правничої допомоги, а також критерії реальності, необхідності, розумності, співмірності та пропорційності судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про часткову обґрунтованість доводів апеляційної скарги. Додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 21.08.2026 у справі №902/347/26 підлягає зміні в частині розміру витрат на професійну правничу допомогу шляхом зменшення суми, що підлягає стягненню з ТОВ "Істмед" на користь КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Мурафської сільської ради, з 20 000,00 грн до 10 000,00 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Ураховуючи ухвалення даної постанови за відсутності учасників справи, датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 273, 275,277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Істмед" на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 21.08.26 у справі №902/347/26 задоволити частково.

2. Змінити додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 21.08.26 у справі №902/347/26, виклавши пункти 1-4 резолютивної частини оскаржуваного судового рішення в наступній редакції:

"1. Заяву Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Мурафської сільської ради про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Істмед" (02217, місто Київ, вул. Закревського Миколи, будинок 29А, ідентифікаційний код юридичної особи 45660668) на користь Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Мурафської сільської ради (23530, Вінницька обл., Жмеринський р-н, село Мурафа, вул. Жовтнева, будинок 26а, ідентифікаційний код юридичної особи 42303334) 10 000 гривень судових витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням суду законної сили.

4. У задоволенні решти заяви Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Мурафської сільської ради в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Істмед" 18 900,00 гривень судових витрат на професійну правничу допомогу - відмовити".

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому ст.ст. 287-289 ГПК України.

4. Справу №902/347/26 повернути до Господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Павлюк І.Ю.