Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №910/1567/26 — Північний апеляційний господарський суд

Суд: Північний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: надання послуг

Дата: 05 жовтня 2026 р.

Справа: №910/1567/26

Суддя: Крижний О.М.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2026 р. Справа № 910/1567/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Крижного О.М.

суддів: Євсікова О.О.

Чапляна С.Є.

секретар судового засідання: Нагулко А.Л.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання

розглянувши апеляційну скаргу Адвокатського об`єднання "Грекова, Головченко і партнери"

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2026

у справі № 910/1567/26 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Приватного підприємства "Ремводпласт Плюс"

до Адвокатського об`єднання "Грекова, Головченко і партнери"

про відшкодування збитків у розмірі 780 964,67 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

Приватне підприємство "Ремводпласт Плюс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Адвокатського об`єднання "Грекова, Головченко і партнери" 780 964,67 грн збитків, з яких: 6 000,00 грн реальні збитки, 774 964,67 грн упущена вигода.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.05.2026 позов задоволено частково: стягнуто з Адвокатського об`єднання "Грекова, Головченко і партнери" на користь Приватного підприємства "Ремводпласт Плюс" 6 000 (шість тисяч) грн 00 коп. попередньої оплати та 72 (сімдесят дві) грн 00 коп. судового збору; в іншій частині позову відмовлено.

Судом першої інстанції встановлено, що договір №2023/02-10/1 від 10.02.2023 було укладено сторонами з метою скасування ППР від 25.01.2023 №0072142302, ППР №0072122302, №0072152302. При цьому, оскарження вищезазначених ППР в адміністративному порядку (до орган управління вищого рівня) не входило у до вартості сплачених послуг згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 24.02.2023. Послуга щодо підготовки, оформлення та подачі процесуальних документів стосується саме захисту прав Клієнта в судовому порядку.

Так, на виконання умов договору Адвокатське об`єднання в особі Головченко Інни Олександрівни в інтересах Підприємства звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у м. Києві, у якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 25.01.2023 №0072122302, №0072152302, №0072142302.

Водночас ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.05.2023 вищенаведену позовну заяву залишено без руху у зв`язку з тим, що вона не відповідає вимогам статей 160-161 КАС України: прохальна частина позовної заяви не містила вимог, адресованих до Державної податкової служби України; недоплачений судовий збір; не вказано дати прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Крім цього, у зв`язку з неусуненням недоліків позовної заяви (неподанням жодних документів) та неподанням клопотання про продовження строку про усунення недоліків позовної заяви ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 вищенаведену позовну заяву з усіма доданими до неї документами повернуто Підприємству.

Вищезазначені ухвали не оскаржувалися в апеляційному порядку та набрали законної сили.

Судом першої інстанції визнані безпідставними доводи Адвокатського об`єднання щодо неотримання ухвали Київського окружного адміністративного суду від 09.05.2023 про залишення позову без руху, оскільки, по-перше, відповідно до Відповіді №31187542 адвокат Головченко І.О. мала з 08.04.2020 зареєстрований електронний кабінет в системі ЄСІТС; по-друге, ухвала Київського окружного адміністративного суду від 09.05.2023 справа №320/15874/23 була облікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень 12.05.2023 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/110765175).

Тобто як адвокат Головченко І.О., так й Адвокатське об`єднання, виконуючи належним чином взяті на себе зобов`язання за Договором, мали можливість ознайомитися зі змістом ухвали Київського окружного адміністративного суду від 09.05.2023 про залишення позову без руху.

Судом першої інстанції визнані безпідставними доводи Адвокатського об`єднання щодо неотримання окремого доручення від Підприємства, оскільки Підприємство звернулося до Адвокатського об`єднання з метою захисту його прав шляхом скасування ППР у судовому порядку, тому суд вважає, що надання додаткового доручення для усунення недоліків позовної заяви, поданої адвокатом Адвокатського об`єднанням, не передбачено ані положеннями Договору, ані припасами Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Суд дійшов до висновку, що позивачем доведено факт протиправної поведінки Відповідача у формі неправомірної бездіяльності у зв`язку з неналежним виконанням останнім умов Договору - неусуненням недоліків позову у спосіб та строк, встановлений ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.05.2023, що мало наслідком повернення позовної заяви разом із доданими до неї документами Позивачу.

Суд першої інстанції дійшов до висновку, що 6 000,00 грн не є збитками, а є вартістю послуг Адвокатського об`єднання, які були надані неналежної якості та не в повному обсязі, оскільки провадження у судовій справі №320/15874/23 щодо оскарження ППР не було відкрито, а позов - повернуто.

Судом першої інстанції враховано, відповідно до сталої правової позиції Великої Палати Верховного Суду, саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та, відповідно до принципу jura novit curia ("суд знає закони") визначити, яку правову норму необхідно застосувати для вирішення спору. Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову само по собі не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору.

Суд дійшов до висновку, що Адвокатським об`єднанням не було надано послуги належної якості та в повному обсязі, тому кошти попередньої оплати у розмірі 6000,00 грн підлягають поверненню Підприємству.

Також суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що скасування вказаних ППР у судовому порядку мало б наслідком повернення Позивача у первісне становище (відновлення status quo), яке мало місце до складення ППР, а не отримання доходу, тому 774 964,67 грн (збільшення податкового зобов`язання з податку на прибуток на 121 941,00 грн, податку на додану вартість на 425 234,00 грн, застосування штрафних санкцій на 68 317,00 грн) не є упущеною вигодою. Відмовив у задоволенні позову в цій частині.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, Адвокатське об`єднання "Грекова, Головченко і партнери" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2026 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

17.06.2026 через систему "Електронний суд" від Адвокатського об`єднання "Грекова, Головченко і партнери" надійшло клопотання про зміну апеляційної скарги, в якому апелянт просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2026 в частині стягнення з Адвокатського об`єднання "Грекова, Головченко і партнери" 6000,00 грн. попередньої оплати та 72,00 грн. судового збору та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції у своєму рішенні від 29.05.2026 р. щодо повернення на користь позивача оплати послуг за Договором, прийшов до хибних висновків, зазначивши, що: "оскарження вищезазначених ППР в адміністративному порядку (до орган управління вимог рівня) не входило до вартості сплачених послуг згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 24.02.2023. Послуга щодо підготовки, оформлення та подачі процесуальних документів стосується саме захисту прав Клієнта в судовому порядку".

Апелянт вказує, що запит клієнта за Договором (позивача) щодо здійснення ознайомлення, надання аналізу наявним у Клієнта документам відносно податкових повідомлень-рішень та підготовки, оформлення та подачі позовної заяви до суду, з боку АО (відповідача) було виконано в повному обсязі. Позивач не заперечує фактичне надання йому зазначених послуг, вартість яких складає 6 000,00 грн. В матеріалах справи містяться письмові докази виконання замовлення клієнта з боку АО.

За доводами апелянта "оформлення та подача процесуальних документів" означає саме оформлення та подачу процесуальних документів (що і було фактично зроблено на виконання запиту клієнта), але ж ніяк не стосується подальшого "захисту прав Клієнта в судовому порядку" за власною ініціативою АО, без звернення клієнта та відповідної оплати послуг.

Апелянт не погоджується із висновком суду першої інстанції, що підтвердженням якісного та в повному обсязі надання послуги з Договором щодо підготовки, оформлення та подачі процесуального документу є відкриття провадження в адміністративній справі, оскільки в даному випадку відсутнє будь-яке нормативне обґрунтування та навіть, певною мірою, є не досить правомірним твердженням.

Апелянт звертає увагу, що адвокат є лише учасником судового процесу (представником або захисником), він не володіє владними повноваженнями та не може диктувати суду, яке рішення прийняти. Відповідно, будь-які спроби адвоката "гарантувати" результат, є прямим обманом клієнта та зазіханням на виключне право суду, що суворо карається Правилами адвокатської етики.

За доводами апелянта запит Клієнта (Позивача) щодо здійснення ознайомлення, надання аналізу наявним у Клієнта документам відносно податкових повідомлень-рішень, підготовки, оформлення та подачі позовної заяви до суду, було виконано Відповідачем в повному обсязі, а Позивачем, зі свого боку, оплачено. Надалі, після виконання запиту, Позивачу з боку Відповідача було надано рекомендації щодо моніторингу отримання підприємством кореспонденції від суду за поданим адміністративним позовом. Інших запитів в межах оскарження податкових повідомлень-рішень, від Клієнта (Позивача) не надходило. Позивач не звертався до Відповідача щодо подальшого ведення справи, моніторингу документів по справі, будь-якого подальшого супроводження, не надавав доручення на перегляд справи в електронному кабінеті суду, не звертався із повідомленням відносно отриманої Позивачем Ували суду щодо усунення недоліків. Разом з цим, в своїй позовній заяві Позивач зазначив (та надав докази того), а суд першої інстанції встановив, що копію повного тексту ухвали суду про залишення позовної заяви без руху по справі №320/15874/23 було доставлено до електронного кабінету ПП "Ремводпласт плюс" 09.05.2023. Тобто, будучі обізнаним щодо необхідності усунення недоліків у вигляді доплати судового збору, маючи на руках Ухвалу суду, Позивач не звернувся до Відповідача з приводу можливих подальших дій, а просто проігнорував дану Ухвалу. Саме така поведінка позивача є доказом неправомірної бездіяльності останнього, яка призвела до повернення позовної заяви без розгляду по справі №320/15874/23, що було повністю проігноровано судом першої інстанції.

Однак, на думку апелянта, суд першої інстанції не надав належної оцінки поведінці самого позивача в контексті ігнорування отриманої ухвали щодо усунення недоліків.

Також апелянт звертає увагу, що не повідомляв щодо виключення адвоката І. Головченко із свого складу, таке твердження є саме запропонованою позицією позивача з метою штучного поновлення строків для подання позову щодо повторного оскарження ППД.

Апелянт вказує, що не дивлячись на наявність у Позивача всіх документів, в тому числі, Акту виконаних робіт, 20.08.2025 на адресу електронної пошти АО "Грекова, Головченко і партнери" від ПП "Ремводпласт плюс" було надіслано Вимогу (Вих. №77 від 19.08.2025 р.) про надання звіту про виконання договору про надання правничої допомоги, яку виконано та надано звіт, який не прийнятий позивачем у справі.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Приватне підприємство "Ремводпласт Плюс" у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується із доводами апелянта про виконання запиту клієнта за Договором (позивача) щодо здійснення ознайомлення, надання аналізу наявним у Клієнта документам відносно податкових повідомлень-рішень та підготовки, оформлення та подачі позовної заяви до суду, з боку Адвокатського об`єднання (відповідача) обсязі, з таких підстав.

Так, до відзиву Адвокатським об`єднанням додано непідписаний сторонами акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 24.02.2023 року до Договору №2023/02-10/1 про надання правової допомоги від 10.02.2023, тобто зі сплином 14 календарних днів від моменту його укладення. Водночас, строк дії Договору закінчився лише 31 грудня 2023 року (п. 5.1 договору). Позивач звертає увагу апеляційного суду на те, що в цьому Акті до Договору зазначено дві послуги загальною вартістю 6 000,00 грн: - ознайомлення з матеріалами справи, аналіз отриманих матеріалів - 1 шт. - 2 000,00 грн; - підготовка, оформлення та подача процесуальних документів - 1 шт. - 4 000,00 грн. При цьому, оскарження ППР в адміністративному порядку (до органу управління вищого рівня) не входило до вартості сплачених послуг згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 24.02.2023. Послуга щодо підготовки, оформлення та подачі процесуальних документів стосується саме захисту прав Клієнта в судовому порядку.

Позивач вважає нормативно обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що підтвердженням якісного та в повному обсязі надання послуги за Договором щодо підготовки, оформлення та подачі процесуального документу є відкриття провадження в адміністративній справі. Крім того, ухвала про відкриття провадження є процесуальним рішенням суду, але не вирішує справу по суті. Головним є те, щоб позовна заява відповідала вимогам статей 160-161 КАС України та містила виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, достатність яких в подальшому має бути оцінена судом в ході судового розгляду справи по суті. Тому твердження апелянта, що позиція суду першої інстанції щодо використання визначення оцінки якості роботи за допомогою критерію необхідності гарантованого отримання результату у вигляді відповідного рішення суду, з посиланням на ст. 18 Правил адвокатської етики, в даному випадку не заслуговує на увагу cуду апеляційної інстанції.

Позивач вважає, що надання окремого доручення відповідачу на перегляд справи в кабінеті Електронного суду не передбачено згідно Договору та не мало необхідності, оскільки повністю охоплене умовами Договору та нормами чинного законодавства.

Позивач вважає, що апеляційна скарга Адвокатського об`єднання на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2026 по справі № 910/1567/26 є необґрунтованою та безпідставною, а рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2026 по справі № 910/1567/26 законним та повністю обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини.

На підставі висновків акта перевірки ГУ ДПС у м. Києві від 26.02.2020 №15/1-26-15-05-06-02/34456142 відносно Приватного підприємства "Ремводпласт Плюс" складено ППР від 25.01.2023 №0072142302 про збільшення податкового зобов`язання з податку на прибуток на суму 121 941 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 12 194 грн, ППР №0072122302 про збільшення податкового зобов`язання з ПДВ на суму 425 234 грн та застосування штрафної санкції на суму 42 523 грн, №0072152302 про застосування штрафної санкції на суму 13600 грн.

10.02.2023 між Адвокатським об`єднанням "Грекова, Головченко і партнери" (за текстом договору - Виконавець) та Приватним підприємством "Ремводпласт Плюс" (за текстом договору - Клієнт, Замовник) було укладено договір №2023/02-10/1, відповідно до пункту 2.1 якого Адвокатське об`єднання на підставі звернення Клієнта приймає на себе зобов`язання представляти права та законні інтереси Замовника на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності, в органах місцевого самоврядування, державної влади та державної безпеки, в т.ч., але не виключно, в органах Служби безпеки України, внутрішніх справ, міліції, поліції, прокуратури, в органах виконавчої та фіскальної служби, в усіх судах України, в т.ч будь-якої спеціалізації, будь-яких інстанцій та у Верховному Суді, перед будь-якими особами; надавати Замовнику на його прохання усні або письмові консультації з будь-яких питань правового характеру (юридична допомога).

Відповідно до пункту 2.2 договору Партнери Адвокатського об`єднання та/або адвокати, виступаючи в інтересах Клієнта та на підставі цього Договору, мають право, зокрема:

- здійснювати права та обов`язки представника (захисника тощо) Замовника, які передбачені Господарським процесуальним кодексом України, Цивільним процесуальним кодексом України, Кримінальним та Кримінальним процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, ЗУ "Про виконавче провадження", ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими нормативно-правовими актами чинного законодавства України;

- подавати від імені Замовника будь-які заяви, клопотання, скарги, в т.ч. апеляційні та касаційні, письмові пояснення, заперечення тощо, з правом їх підпису;

- сплачувати від імені Замовника державне мито, судовий збір та інші витрати, сплата яких необхідна, виходячи з умов цього Договору;

- брати участь в судових засіданнях, слідчих та виконавчих діях від імені Замовника тощо; одержувати від імені Замовника копії рішень, ухвал, постанов та інших процесуальних документів;

- засвідчувати від імені Замовника копії документів;

- одержувати необхідні довідки та будь-які документи, необхідні для належного виконання цього Договору;

- користуватись іншими правами, наданими чинним законодавством України адвокату, представнику (захиснику) Замовника, тощо.

За приписами пункту 4.1 договору Юридичну допомогу, що надається Адвокатським об`єднанням, Клієнт оплачує гривнях згідно виставленого рахунку.

При розрахунку вартості юридичної допомоги, вказаної в п. 2.1 цього Договору, враховується час, витрачений Адвокатським об`єднанням, його партнерами, адвокатами, співробітниками (пункт 4.2 договору).

Даний Договір укладений на строк до 31 грудня 2023 року та набирає чинності з моменту його підписання сторонами (пункт 5.1 договору).

Відповідно до пункту 6.1. договору Адвокатське об`єднання не гарантує Клієнту позитивний результат по справі, але зобов`язується здійснити всі можливі та передбачені чинним законодавством України дії для його досягнення.

24.02.2023 Приватним підприємством "Ремводпласт Плюс" сплачено на користь Адвокатського об`єднання "Грекова, Головченко і партнери" 6 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №4 від 24.02.2023. У призначенні платежу вказано, що ці кошти сплачені за надання адвокатських послуг згідно договору №2023/02-10/1 від 10.02.2023 без ПДВ.

На виконання умов Договору адвокат Адвокатського об`єднання "Грекова, Головченко і партнери" Головченко Інна Олександрівна в інтересах Приватного підприємства "Ремводпласт Плюс" звернулася до Державної податкової служби України зі скаргою (вх.№5536/6 від 28.02.2023) на вищезазначені ППР.

Рішенням Державної податкової служби України №9242/6199-00-00-01-01-06 від 14.04.2023 залишено без змін ППР ГУ ДПС у м. Києві від 25.01.2023 №0072142302, №0072122302, №0072152302, а скаргу - без задоволення.

Адвокат Адвокатського об`єднання "Грекова, Головченко і партнери" Головченко Інна Олександрівна в інтересах Приватного підприємства "Ремводпласт Плюс" звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у м. Києві, у якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві (форми "Р") №0072122302 від 25.01.2023 на загальну суму 467757,00 грн, з яких сума штрафних санкцій складає 42523,00 грн. та збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 425234,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві (форми "ПН") №0072152302 на суму 13 600,00 грн за відсутність реєстрації протягом граничного строку податкових накладних/розрахунків коригування до податкової накладної на суму 425233,65 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві (форми "Р") №0072142302 на загальну суму 134135,00 грн, з яких сума штрафних санкцій складає 12194,00 грн. та збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на суму 121 941,00 грн.

Вказана позовна заява від імені Приватного підприємства "Ремводпласт Плюс" подана та підписана адвокатом Головченко Інною Олександрівною.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.05.2023 вищенаведену позовну заяву залишено без руху у зв`язку з тим, що вона не відповідає вимогам статей160-161 Кодексу адміністративного судочинства України: прохальна частина позовної заяви не містила вимог, адресованих до Державної податкової служби України; недоплачений судовий збір; не вказано дати прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Вказаною ухвалою встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання уточненої позовної заяви (три примірники), з урахуванням вказаних судом зауважень та оригіналу платіжного документа про сплату судового збору у розмірі 6 548,38 грн.

Копія ухвали Київського окружного адміністративного суду від 09.05.2023 була направлена на електронну адресу Приватного підприємства "Ремводпласт Плюс", яка вказана у позовній заяві (vsesetil@gmail.com) та доставлена до електронної скриньки 10.05.2023, про що свідчить звіт про доставку на електронну адресу.

Останнім днем установленого судом строку для надання суду документів для усунення недоліків позовної заяви було 22.05.2023.

Однак у зв`язку з неусуненням недоліків позовної заяви (неподанням жодних документів) та неподанням клопотання про продовження строку про усунення недоліків позовної заяви ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 позовну заяву з усіма доданими до неї документами повернуто Приватному підприємству "Ремводпласт Плюс".

29.04.2025 та 19.08.2025 Приватне підприємство "Ремводпласт Плюс" зверталося до Адвокатського об`єднання з вимогами про надання звіту про виконання договору про надання правничої допомоги в порядку статті 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" за вих. №50, №77 відповідно.

У своїй відповіді від 15.09.2025 на лист від 19.08.2025 №77 Адвокатське об`єднання повідомило про надання Звіту щодо виконання Договору (вих. №11-08 від 26.08.2025) та зазначено про неотримання ухвали Київського окружного адміністративного суду від 09.05.2023 про залишення позову без руху, а також про відсутність будь-яких зобов`язань після закінченням строку дії Договору (31.12.2023).

У Звіті зазначено, що Адвокатським об`єднанням було здійснено наступні заходи та виконані наступні роботи:

1) ознайомлення з документацією, наданої Клієнтом, аналіз отриманих матеріалів;

2) складання та направлення Клієнту для подальшого подання Скарги на податкові повідомлення-рішення до ДПС України, що є необхідним для складання позовної заяви (із копіями для Міністерства фінансів України (пану ОСОБА_1 ); Державної регуляторної служби України (пану ОСОБА_2 ); Бізнес-омбудсмена Ради бізнес-омбудсмена (пану ОСОБА_3); Головного управління ДПС у м. Києві) (вх. №5536/6 від 28.02.2023). Рішення за результатами Скарги було отримано Клієнтом 14.04.2023 р. (вих. №9242/6199-00-00-01-01-06 від 14.04.2023);

3) 03.05.2023 було підготовлено, погоджено з Клієнтом та подано до Київського окружного адміністративного суду адміністративний позов про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (вих. №2023/05-03/1).

Також до відзиву Адвокатським об`єднанням додано непідписаний зі Сторони Підприємства акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 24.02.2023 до Договору №2023/02-10/1 про надання правової допомоги від 10.02.2023.

У цьому Акті до Договору зазначено дві послуги загально вартістю 6 000,00 грн:

- ознайомлення з матеріалами справи, аналіз отриманих матеріалів - 2 000,00 грн;

- підготовка, оформлення та подача процесуальних документів - 1шт. - 4 000,00 грн.

Оскільки Адвокатським об`єднанням "Грекова, Головченко і партнери" не надав Приватному підприємству "Ремводпласт Плюс" належної якості послуги за Договором №2023/02-10/1 про надання правової допомоги від 10.02.2023, останній звернувся з даним позовом до суду про стягнення збитків у розмірі 6 000,00 грн. (реальні збитки) та упущену вигоду у розмірі 774 964,67 грн (збільшення податкового зобов`язання з податку на прибуток на 121 941,00 грн, податку на додану вартість на 425 234,00 грн, застосування штрафних санкцій на 68 317,00 грн).

Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився / не погодився з висновками суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що договір №2023/02-10/1 від 10.02.2023 було укладено сторонами з метою скасування ППР від 25.01.2023 №0072142302, ППР №0072122302, №0072152302.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, в межах дії договору Адвокатське об`єднання в особі Головченко Інни Олександрівни в інтересах Підприємства звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у м. Києві, у якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 25.01.2023 №0072122302, №0072152302, №0072142302.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.05.2023 вищенаведену позовну заяву залишено без руху у зв`язку з тим, що вона не відповідає вимогам статей 160-161 КАС України: прохальна частина позовної заяви не містила вимог, адресованих до Державної податкової служби України; недоплачений судовий збір; не вказано дати прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

У зв`язку з неусуненням недоліків позовної заяви (неподанням жодних документів) та неподанням клопотання про продовження строку про усунення недоліків позовної заяви ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 вищенаведену позовну заяву з усіма доданими до неї документами повернуто позивачу.

Судом першої інстанції правильно відхилені доводи Адвокатського об`єднання щодо неотримання ухвали Київського окружного адміністративного суду від 09.05.2023 про залишення позову без руху, оскільки, відповідно до Відповіді №31187542 адвокат Головченко І.О. мала з 08.04.2020 зареєстрований електронний кабінет в системі ЄСІТС; ухвала Київського окружного адміністративного суду від 09.05.2023 справа №320/15874/23 була облікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень 12.05.2023 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/110765175).

Апеляційний господарський суд звертає увагу, що позовна заява від імені Приватного підприємства "Ремводпласт Плюс" подана та підписана адвокатом Головченко Інною Олександрівною.

Тобто, як адвокат Головченко І.О., так й Адвокатське об`єднання, виконуючи належним чином взяті на себе зобов`язання за Договором, мали можливість ознайомитися зі змістом ухвали Київського окружного адміністративного суду від 09.05.2023 про залишення позову без руху.

Апеляційний господарський суд погоджується із відхиленням судом першої інстанції доводів Адвокатського об`єднання щодо неотримання окремого доручення від Підприємства, оскільки Підприємство звернулося до Адвокатського об`єднання з метою захисту його прав шляхом скасування ППР у судовому порядку, тому суд вважає, що надання додаткового доручення для усунення недоліків позовної заяви, поданої адвокатом Адвокатського об`єднанням, не передбачено ані положеннями Договору, ані припасами Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Суд дійшов до правильного висновку, що позивачем доведено факт неналежного виконанням умов договору щодо зобов`язання представляти права та законні інтереси Замовника на в судах України, а саме неусуненням недоліків позову у спосіб та строк, встановлений ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.05.2023, що мало наслідком повернення позовної заяви разом із доданими до неї документами Позивачу.

Відповідно до сталої правової позиції Великої Палати Верховного Суду, саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та, відповідно до принципу jura novit curia ("суд знає закони") визначити, яку правову норму необхідно застосувати для вирішення спору. Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову само по собі не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору.

Як правильно встановлено судом першої інстанції в акті здачі-приймання робіт (надання послуг) від 24.02.2023 до Договору №2023/02-10/1 про надання правової допомоги від 10.02.2023 (яка складена відповідачем та не підписана позивачем) зазначено дві послуги загально вартістю 6 000,00 грн: ознайомлення з матеріалами справи, аналіз отриманих матеріалів - 2 000,00 грн; підготовка, оформлення та подача процесуальних документів - 1шт. - 4 000,00 грн.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що 6 000,00 грн не є збитками, а є вартістю послуг Адвокатського об`єднання, які були надані неналежної якості та не в повному обсязі, оскільки провадження у судовій справі №320/15874/23 щодо оскарження ППР не було відкрито, а позов - повернуто, тому кошти попередньої оплати у розмірі 6000,00 грн підлягають поверненню Підприємству.

Також суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що скасування вказаних ППР у судовому порядку мало б наслідком повернення Позивача у первісне становище (відновлення status quo), яке мало місце до складення ППР, а неотримання доходу, тому 774 964,67 грн (збільшення податкового зобов`язання з податку на прибуток на 121 941,00 грн, податку на додану вартість на 425 234,00 грн, застосування штрафних санкцій на 68 317,00 грн) не є упущеною вигодою. Відмовив у задоволенні позову в цій частині.

Враховуючи, що апеляційна скарга не містить вимог щодо оскарження рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення неотримання доходу у розмірі 774 964,67 грн, апеляційним господарським судом рішення суду першої інстанції в цій частині не переглядається.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.

Апеляційний господарський суд не погоджується із доводами апелянта, що суд першої інстанції, дійшов до неправильного висновку про неналежне надання послуг за договором, що підтвердженням якісного та в повному обсязі надання послуги з Договором щодо підготовки, оформлення та подачі процесуального документу є відкриття провадження в адміністративній справі.

Так, за умовами договору №2023/02-10/1 Адвокатське об`єднання на підставі звернення Клієнта приймає на себе зобов`язання представляти права та законні інтереси Замовника на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності, в органах місцевого самоврядування, державної влади та державної безпеки, в т.ч., але не виключно, в органах Служби безпеки України, внутрішніх справ, міліції, поліції, прокуратури, в органах виконавчої та фіскальної служби, в усіх судах України, в т.ч будь-якої спеціалізації, будь-яких інстанцій та у Верховному Суді, перед будь-якими особами; надавати Замовнику на його прохання усні або письмові консультації з будь-яких питань правового характеру (юридична допомога).

Матеріалами справи підтверджується, що договір №2023/02-10/1 від 10.02.2023 було укладено сторонами з метою скасування ППР від 25.01.2023 №0072142302, ППР №0072122302, №0072152302.

Так, до відзиву Адвокатським об`єднанням додано непідписаний зі Сторони Підприємства акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 24.02.2023 до Договору №2023/02-10/1 про надання правової допомоги від 10.02.2023.

У цьому Акті до Договору зазначено дві послуги загально вартістю 6 000,00 грн:

- ознайомлення з матеріалами справи, аналіз отриманих матеріалів - 2 000,00 грн;

- підготовка, оформлення та подача процесуальних документів - 1шт. - 4 000,00 грн.

Таким чином, саме відповідачем складений акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 24.02.2023 до Договору №2023/02-10/1 про надання правової допомоги від 10.02.2023, в якому вказані послуги та їх вартість на загальну суму 6 000,00 грн.

При цьому, як правильно вказано судом першої інстанції, оскарження вищезазначених ППР в адміністративному порядку (до орган управління вищого рівня) не включено до вартості сплачених послуг згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 24.02.2023. Послуга щодо підготовки, оформлення та подачі процесуальних документів стосується саме захисту прав Клієнта в судовому порядку.

Апеляційний господарський суд враховує, що у Звіті зазначено, що Адвокатським об`єднанням було здійснено наступні заходи та виконані наступні роботи:

1) ознайомлення з документацією, наданої Клієнтом, аналіз отриманих матеріалів; 2) складання та направлення Клієнту для подальшого подання Скарги на податкові повідомлення-рішення до ДПС України, що є необхідним для складання позовної заяви (із копіями для Міністерства фінансів України (пану ОСОБА_1 ); Державної регуляторної служби України (пану ОСОБА_2 ); Бізнес-омбудсмена Ради бізнес-омбудсмена (пану ОСОБА_3 ); Головного управління ДПС у м. Києві) (вх. №5536/6 від 28.02.2023). Рішення за результатами Скарги було отримано Клієнтом 14.04.2023 р. (вих. №9242/6199-00-00-01-01-06 від 14.04.2023); 3) 03.05.2023 було підготовлено, погоджено з Клієнтом та подано до Київського окружного адміністративного суду адміністративний позов про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (вих. №2023/05-03/1).

Між тим, доказів складення акту здачі-приймання робіт (надання послуг), які вказані у Звіті відповідачем до суду не надано.

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, що "оформлення та подача процесуальних документів" означає саме оформлення та подачу процесуальних документів (що і було фактично зроблено на виконання запиту клієнта), але ж ніяк не стосується подальшого "захисту прав Клієнта в судовому порядку" за власною ініціативою АО, без звернення клієнта та відповідної оплати послуг.

Так, Адвокатське об`єднання в особі Головченко Інни Олександрівни в інтересах Підприємства звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у м. Києві, у якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 25.01.2023 №0072122302, №0072152302, №0072142302.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.05.2023 вищенаведену позовну заяву залишено без руху у зв`язку з тим, що вона не відповідає вимогам статей 160-161 КАС України: прохальна частина позовної заяви не містила вимог, адресованих до Державної податкової служби України; недоплачений судовий збір; не вказано дати прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до пункту 2.2 договору Партнери Адвокатського об`єднання та/або адвокати, виступаючи в інтересах Клієнта та на підставі цього Договору, мають право, зокрема: здійснювати права та обов`язки представника (захисника тощо) Замовника, які передбачені Господарським процесуальним кодексом України, Цивільним процесуальним кодексом України, Кримінальним та Кримінальним процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, ЗУ "Про виконавче провадження", ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими нормативно-правовими актами чинного законодавства України; подавати від імені Замовника будь-які заяви, клопотання, скарги, в т.ч. апеляційні та касаційні, письмові пояснення, заперечення тощо, з правом їх підпису; сплачувати від імені Замовника державне мито, судовий збір та інші витрати, сплата яких необхідна, виходячи з умов цього Договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини 1 статті 1 "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Оскільки позивач звернулося до відповідача з метою захисту його прав шляхом скасування ППР у судовому порядку, тому суд вважає, що надання додаткового доручення для усунення недоліків позовної заяви, поданої адвокатом Адвокатського об`єднанням, не передбачено ані положеннями Договору, ані припасами Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

У судовому засіданні апеляційного суду сторони підтвердили, що 6000,00 грн сплачувалося саме за підготовку позовної заяви (адміністративного позову). Тобто кінцева мета послуг - підготовка позовної заяви, яка, звичайно, буде прийнята до розгляду.

Адміністративним судом позов залишено без руху у зв`язку з тим, що він не відповідає вимогам статей 160-161 КАС України: прохальна частина позовної заяви не містила вимог, адресованих до Державної податкової служби України; неоплачений судовий збір; не вказано дати прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Суд звертає увагу, що адміністративний позов подано адвокатом. Адвокат мав можливість ознайомитися з ухвалою в електронному кабінеті, або ж у ЄДР судових рішень.

Щодо судового збору суд апеляційної інстанції звертає увагу, що договір містить право адвокатського об`єднання оплати судового збору адвокатським об`єднанням. Адвокатське об`єднання повинно повідомити замовника послуг про необхідність сплати судового збору.

Однак інші підстави залишення позову без руху повинні бути не допущені, або ж усунуті адвокатським об`єднанням у встановлений судом строк.

Тому апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що Адвокатським об`єднанням не було надано послуги належної якості та в повному обсязі, тому кошти попередньої оплати у розмірі 6000,00 грн підлягають поверненню Підприємству.

Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду.

Суд констатує право сторони на звернення до суду із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції. У межах розгляду апеляційної скарги встановлено, що права відповідача порушені не були.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду.

Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Отже, заявляючи до стягнення збитків, позивач повинен, окрім наявності всіх чотирьох елементів, чітко визначити у чому вони (збитки) полягають у розмінні статті 22 Цивільного кодексу України, (упущена вигода/реальні збитки/моральна шкода).

Слід зазначити, що господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази (близький за змістом висновок щодо самостійного встановлення судом складу правопорушення сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі №920/715/17, а також у постановах Верховного Суду від 15.02.2022 у справі №927/219/20, від 14.09.2021 у справі №923/719/17, від 10.06.2021 у справі №5023/2837/11, від 22.04.2021 у справі №915/1624/16, від 10.03.2020 у справі №902/318/16, від 10.12.2020 у справі №922/1067/17 та від 10.06.2021 у справі №5023/2837/11).

Склад цивільного правопорушення, за наявності якого стягуються збитки, досліджується і встановлюється судом не на момент його виявлення, зумовленого поведінкою його посадової особи, а на момент вчинення цього правопорушення.

Предметом позову є стягнення на користь позивача, як Клієнта, збитків з Адвокатського об`єднання внаслідок неналежного виконання останнім умов Договору.

У постановах від 05.03.2021 у справі №910/9752/16 та від 19.09.2024 у справі №916/3392/23 Верховний Суд вказав, що необхідно відрізняти обов`язок боржника по відшкодуванню збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання, що випливає з договору (Глава 51 Цивільного кодексу України) від позадоговірної шкоди, тобто від зобов`язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 Цивільного кодексу України).

Зазначене розмежування підстав відповідальності пояснюється також тим, що збитки, заподіяні невиконанням договірних зобов`язань, повинен відшкодувати контрагент за договором, а позадоговірну шкоду - особа, яка її завдала.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Водночас, поведінка заподіювача шкоди може полягати не тільки в його активних діях, а й у бездіяльності.

Бездіяльність - це пасивна поведінка особи, яка проявилася в невиконанні нею дій, які вона повинна та могла в даній ситуації здійснити.

Бездіяльність визнається протиправною, якщо особа, яка зобов`язана вчинити певні дії, свідомо їх не виконує.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди.

Положеннями частини 2 статті 612 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Боржник не має права на відшкодування збитків, завданих простроченням кредитора, якщо кредитор доведе, що прострочення не є наслідком його вини або осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання (частина 3 статті 613 Цивільного кодексу України).

10.02.2023 між Адвокатським об`єднанням "Грекова, Головченко і партнери" та Приватним підприємством "Ремводпласт Плюс" було укладено договір №2023/02-10/1 про надання правової допомоги.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до частин 3, 5 статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правничої допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За приписами частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Даючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами в ході виконання договору №2023/02-10/1 від 10.02.2023, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що такий за своєю правовою природою є договором про надання послуг, за яким, відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Договір про надання послуг є складним зобов`язанням, що складається із двох органічно поєднаних між собою зобов`язань: по-перше, правовідношення, в якому виконавець повинен надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; по-друге, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Відокремлення договорів про надання послуг від інших договорів можливо здійснити за наступними критеріями:

- основним результатом при наданні послуг є результат нематеріального характеру, який не втілюється у жодну з матеріальних форм, однак, попри відсутність матеріальної форми, має економічну цінність та корисний ефект для замовника такої послуги;

- послуга хоча і тісно пов`язана з особою виконавця та процесом вчинення ним певних дій (здійснення певної діяльності), але не збігається із самими діями (здійсненням діяльності) виконавця, існує як окреме явище - певне нематеріальне благо, споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, не набуваючи матеріалізованого вигляду;

- укладаючи договір про надання послуг, продається не сам результат, а дії, які до нього призвели;

- якість послуги, що надається, є чи не найважливішою характеристикою предмета договору. Законом чи іншими правовими актами можуть бути передбачені обов`язкові вимоги щодо якості результату. Який буде отриманий внаслідок наданої за даним договором послуги. Гарантії якості можуть бути також договірні та такі, що встановлюються законом. Гарантії якості поширюються на результат наданої послуги у цілому. Надання певного виду послуг може передбачати збереження отриманого замовником корисного ефекту протягом розумного строку.

Статтею 902 Цивільного кодексу України передбачено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

За приписами частини 4 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Відповідно до частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За приписами статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки (частина 1).

Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором (частина 2).

Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення (частина 3).

При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання (частина 4).

Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконане боржником.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 19.09.2019 у справі №925/245/19, законодавством не передбачено можливості стягнення витрат на оплату правової допомоги в адміністративній справі у порядку господарського судочинства, як і немає правових підстав для ототожнення витрат на правову допомогу і шкоди (збитків) у розумінні положень чинного законодавства.

Виходячи із вищезазначеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що 6000,00 грн не є збитками, а є вартістю послуг Адвокатського об`єднання, які були надані неналежної якості.

У той же час, відповідно до сталої правової позиції Великої Палати Верховного Суду, саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та, відповідно до принципу jura novit curia ("суд знає закони") визначити, яку правову норму необхідно застосувати для вирішення спору. Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову само по собі не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору.

Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц та від 08.06.2021 у справі № 662/397/15-ц).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі №917/1739/19 зазначила, що самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Оскільки договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, проте нормами Глави 63 Цивільного кодексу України не врегульовано особливостей повернення виконавцем замовнику попередньої оплати в разі невиконання виконавцем своїх зобов`язань за договором про надання послуг та правового механізму її повернення, до правовідносин, що виникли між позивачем та відповідачем, є можливим застосування частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України за аналогією закону з метою дійсного захисту прав позивача (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26.03.2018 у справі №910/1030/17).

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (частина 2 статті 693 Цивільного кодексу України).

Зі змісту частини 2 статі 693 Цивільного кодексу України вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. І вразі настання такої умови покупець може діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. А тому волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову (такі висновки викладено у постановах Верховного Суду: від 07.02.2018 у справі №910/5444/17, від 27.11.2019 у справі №924/277/19, від 09.03.2023 у справі №910/5041/22, від 15.02.2024 у справі №910/3611/23, від 09.04.2024 у справі №909/335/23, від 14.05.2024 у справі №916/1164/23, від 16.07.2024 у справі №910/3574/23).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19 вказано, що попередня оплата - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар, який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17 та підтриманий у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19).

Також суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що скасування вказаних ППР у судовому порядку мало б наслідком повернення Позивача у первісне становище (відновлення status quo), яке мало місце до складення ППР, а неотримання доходу, тому 774 964,67 грн (збільшення податкового зобов`язання з податку на прибуток на 121 941,00 грн, податку на додану вартість на 425 234,00 грн, застосування штрафних санкцій на 68 317,00 грн) не є упущеною вигодою. Відмовив у задоволенні позову в цій частині.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. З урахуванням розглядуваних відносин, інші аргументи сторін по справі стосуються викладених та проаналізованих у рішенні обставин та доводів сторін, розширюють та доповнюють їх, не змінюючи сутність правовідносин та їх оцінку, надану судом, і, відповідно, не потребують окремої оцінки.

Апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що місцевий господарський суд правильно встановив, що Адвокатським об`єднанням не було надано належної якості та в повному обсязі за договором №2023/02-10/1 про надання правової допомоги від 10.02.2023 послуги, які вказані відповідачем в акті здачі-приймання робіт (надання послуг) від 24.02.2023 до Договору №2023/02-10/1 про надання правової допомоги від 10.02.2023 на суму 6 000,00 грн., тому кошти попередньої оплати у розмірі 6000,00 грн підлягають поверненню Підприємству.

Апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що 6000,00 грн не є збитками, а є вартістю послуг Адвокатського об`єднання, які були надані неналежної якості та не в повному обсязі, тому кошти попередньої оплати у розмірі 6000,00 грн підлягають поверненню відповідачу.

Також суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що скасування вказаних ППР у судовому порядку мало б наслідком повернення Позивача у первісне становище (відновлення status quo), яке мало місце до складення ППР, а неотримання доходу, тому 774 964,67 грн (збільшення податкового зобов`язання з податку на прибуток на 121 941,00 грн, податку на додану вартість на 425 234,00 грн, застосування штрафних санкцій на 68 317,00 грн) не є упущеною вигодою. Відмовив у задоволенні позову в цій частині.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Судові витрати

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Адвокатського об`єднання "Грекова, Головченко і партнери" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2026 у справі № 910/1567/26 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2026 у справі № 910/1567/26 - залишити без змін.

3. Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покласти на Адвокатське об`єднання "Грекова, Головченко і партнери".

4. Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом не підлягає оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, передбачених пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 08.10.2026.

Головуючий суддя О.М. Крижний

Судді О.О. Євсіков

С.Є. Чаплян

Оригінал: reyestr.court.gov.ua