Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №907/313/26 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 рокуСправа № 907/313/26

місто Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі

головуючий суддя:Рим Т. Я.,

судді:Прядко О. В.,

Манюк П. Т.,

за участю секретаря судового засідання Кришталь М. Б., розглянув у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу:фізичної особи – підприємця Чейпеша Павла Антоновича,

на рішення:Господарського суду Закарпатської області від 19.05.2026 (повний текст рішення складено 20.05.2026, суддя Худенко А. А.),

у справі:№ 907/313/26,

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (надалі – ТОВ " Газорозподільні мережі України" або Позивач),

до відповідача:фізичної особи – підприємця Чейпеша Павла Антоновича (надалі – ФОП Чейпеш П. А., Відповідач або Апелянт),

про:стягнення 477'545,37 грн вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу.

У судовому засіданні взяли участь представники:

позивача:Фраткіна Т. Ф.,

відповідача:Бочкор А. П., Горбатова А. А.

I. ПРОЦЕДУРИ

Історія розгляду справи

1. ТОВ "Газорозподільні мережі України" звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до ФОП Чейпеша П. А. про стягнення 477'545,37 грн вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 31.03.2025 під час підготовки до періодичної повірки лічильника газу BK G4, заводський № 1120225, представники Оператора ГРМ виявили ознаки несанкціонованого втручання в роботу засобу вимірювальної техніки (надалі – ЗВТ), про що за участю представника Відповідача склали акт про порушення № ЗКФ/12. Проведеною того ж дня експертизою № 35850 підтверджено несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу з прихованими заходами, а саме встановлення на клапані вимірювального механізму додаткової деталі, яка реагує на магнітне поле. Рішенням комісії Оператора ГРМ від 29.04.2025 акт про порушення задоволено та на підставі пункту 1 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ Відповідачу нараховано 24'970,46 мі необлікованого природного газу вартістю 477'545,37 гривень. Відповідач зазначену вартість не сплатив.

3. Предметом позову є стягнення 477'545,37 грн вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу.

4. Підставою позову є несплата Відповідачем вартості необлікованого газу, нарахованої у зв`язку з несанкціонованим втручання в роботу ЗВТ.

5. Рішенням від 19.05.2026 місцевий суд задовольнив позовні вимоги. Своє рішення мотивував тим, що актом про порушення № ЗКФ/12 від 31.03.2025 та актом експертизи № 35850 від 31.03.2025 підтверджено несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу шляхом прихованих заходів, а саме встановлення на клапані вимірювального механізму додаткової деталі, яка реагує на магнітне поле та під дією постійного магніту дає можливість припинити облік природного газу, що проходить через лічильник.

6. Здійснений Позивачем розрахунок необлікованого природного газу за період з 28.03.2024 до 27.03.2025 суд визнав правильним та таким, що відповідає вимогам Кодексу ГРМ. За таких обставин суд дійшов висновку про виникнення у Відповідача обов`язку компенсувати Позивачу вартість 24'970,46 мі необлікованого природного газу в розмірі 477'545,37 гривень.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

7. Не погодившись із указаним рішенням, ФОП Чейпеш П. А. подав апеляційну скаргу до Західного апеляційного господарського суду.

8. Ухвалою від 27.07.2026 Західний апеляційний господарський суд відкрив апеляційне провадження у справі та призначив справу до розгляду на 16.09.2026.

9. Учасники справи отримали ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі 27.07.2026, про що свідчать долучені до матеріалів справи довідки про доставку електронних листів (том 1, а. с. 184-186).

10. Ухвалою від 16.09.2026 апеляційний суд відклав розгляд справи в межах розумних строків на 07.10.2026.

11. Апелянт 10.09.2026 подав додаткові пояснення, до яких долучив додаткові докази:

11.1. Виписку з медичної карти стаціонарного хворого (том 2, а. с. 21-23).

11.2. Витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 82/25/870/ВП (том 2, а. с. 24-25).

11.3. Свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування (том 2, а. с. 26).

11.4. Довідку про режим роботи стоматологічного кабінету (том 2, а. с. 27).

11.5. Податкову декларацію (том 2, а. с. 28-31).

11.6. Скриншоти кабінету платника податків (том 2, а. с. 32-34).

11.7. Трудову книжку (том 2, а. с. 35-41).

11.8. Диплом № 967390 від 26.06.1987 (том 2, а. с. 42).

11.9. Картку платника податків (том 2, а. с. 43).

11.10. Паспорт (том 2, а. с. 44-49).

11.11. Контррозрахунок розміру необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу (том 2, а. с. 50-51).

12. В обґрунтування поважності причин неподання зазначених доказів до суду першої інстанції Відповідач послався на те, що на час розгляду справи він був визнаний недієздатним, однак справа розглянута без участі органу опіки та піклування Королівської селищної ради як його законного представника, який дізнався про оскаржуване рішення лише 03.07.2026. У зв`язку з цим Відповідач вважає, що був позбавлений можливості своєчасно подати відповідні докази та належним чином захистити свої права та інтереси.

13. Позивач зазначає, що органу опіки та піклування відомо про спір з квітня 2026 (том 2, а. с. 102), про що свідчить лист (том 1, а. с. 89).

14. Відповідно до частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

15. З огляду на встановлені обставини колегія суддів вважає, що Відповідач був об`єктивно позбавлений можливості подати зазначені докази під час розгляду справи судом першої інстанції. За відсутності участі у справі особи, уповноваженої здійснювати захист прав та інтересів недієздатної особи, можливість належної реалізації Відповідачем своїх процесуальних прав, зокрема щодо збирання та подання доказів, об`єктивно була обмежена. Такі обставини мають винятковий характер у розумінні частини третьої статті 269 Господарського процесуального кодексу України, а тому колегія суддів приймає подані Відповідачем додаткові докази.

16. Позивач до відзиву на апеляційну скаргу долучив додаткові докази, які не були подані суду першої інстанції, а саме:

16.1. Акт встановлення лічильника газу від 30.11.2017 (том 1, а. с. 200)

16.2. Відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань щодо ДП "Закарпатський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" та ДП "Івано-Франківський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" (том 1, а. с. 201-206).

16.3. Статут ДП "Закарпатський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" та ДП "Івано-Франківський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" (том 1, а. с. 207-221).

16.4. Акт про порушення від 28.03.2025 з фотознімками (том 1, а. с. 222-224).

17. Обґрунтовуючи причини неподання додаткових доказів до суду першої інстанції, Позивач зазначає, що акт встановлення лічильника від 30.11.2017 подано на спростування доводу апеляційної скарги про непричетність Відповідача до лічильника, встановленого у 2017 році. Оскільки Відповідач не подав відзиву на позов, така позиція під час розгляду справи місцевим судом Позивачу не була відома, а необхідність її спростування виникла лише після подання апеляційної скарги.

18. Відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, а також акт про порушення № ЗКФ/11 від 28.03.2025 з фотознімками Позивач просить врахувати як документи інформаційного характеру, які, за його твердженням, не є доказами у розумінні статті 73 Господарського процесуального кодексу України.

19. Колегія суддів погоджується з доводами Позивача про те, що відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань є загальнодоступною інформацією, а тому враховує їх під час апеляційного перегляду справи.

20. Щодо решти доданих до відзиву доказів колегія суддів враховує, що необхідність їх подання виникла у зв`язку з доводами апеляційної скарги, яких суд першої інстанції не досліджував. За таких обставин Позивач об`єктивно не мав підстав подавати відповідні докази для спростування обставин, на які Відповідач уперше послався в суді апеляційної інстанції, а тому колегія суддів вважає наявними підстави для їх прийняття відповідно до частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України.

21. Відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду у справі № 907/935/26 за позовом ФОП Чейпеш П.А. до Закарпатської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" про:

21.1. Визнання незаконним та скасувати рішення комісії з розгляду актів про порушення Закарпатської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» від 29.04.2025 року щодо задоволення акта про порушення № ЗКФ/12 від 31.03.2025, стосовно споживача – ФОП Чейпеш П. А.

21.2. Визнання незаконним та скасувати нарахування Закарпатської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» об`єму природного газу споживачу – ФОП Чейпеш П. А., за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, село Королево, вул. Вокзальна 7В, у розмірі 24'970,46 м3, що розрахований актом-розрахунком необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

22. На думку Відповідача вирішення справи № 907/935/26 безпосередньо впливає на розгляд цієї справи, оскільки у разі скасування рішення комісії та відповідного нарахування відпаде підстава для стягнення спірної вартості природного газу, а тому до набрання законної сили рішенням у справі № 907/935/26 існує об`єктивна неможливість розгляду цієї справи відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України.

23. Відповідач при розгляді цього клопотання просить взяти до уваги те, що рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 15.01.2026 його визнано недієздатним, а орган опіки та піклування не був залучений до участі у справі в суді першої інстанції як його представник.

24. Позивач 05.10.2026 подав заперечення проти клопотання про зупинення провадження, зазначивши, що Відповідач не обґрунтував, які саме обставини не можуть бути самостійно встановлені та оцінені судом у цій справі до вирішення справи № 907/935/26, а сама пов`язаність справ не свідчить про об`єктивну неможливість їх одночасного розгляду. Крім того, Позивач звернув увагу, що апеляційну скаргу Відповідач подав 22.07.2026, письмові пояснення 20.08.2026, а з окремим позовом у справі № 907/935/26 звернувся лише 31.08.2026, уже після відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду, у зв`язку з чим вважає, що дії Відповідача спрямовані на затягування розгляду справи.

25. Розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі, колегія суддів відхилила його з таких підстав.

26. Відповідно до частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

27. За загальними правилами метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення судом обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте мають значення для розгляду справи, провадження у якій зупиняється. За змістом вищевказаного пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

28. Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

29. Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: 1) як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

30. Колегія суддів не вбачає об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення справи № 907/935/26, оскільки зібрані у справі докази дозволяють суду самостійно встановити та оцінити всі обставини, які входять до предмета доказування, у тому числі щодо правомірності рішення комісії Оператора ГРМ від 29.04.2025 та здійсненого на його підставі донарахування вартості необлікованого природного газу. Тому передбачених пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу підстав для зупинення провадження немає.

31. Аргументи Відповідача, зазначені в пункті 23 цієї постанови не впливають на висновки апеляційного суду. Його недієздатність та пов`язане з цим несвоєчасне вжиття опікуном заходів для оскарження рішення комісії пояснюють причини пізнішого звернення з позовом у справі № 907/935/26, однак не свідчать про неможливість апеляційного суду самостійно встановити та оцінити обставини, необхідні для вирішення цього спору.

32. В судовому засіданні 07.10.2026 апеляційний суд ухвалив цю постанову, проголосивши її вступну та резолютивну частини.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція Апелянта

33. ФОП Чейпеш П. А. був лише тимчасовим користувачем стоматологічного кабінету за адресою: смт Королево, вул. Вокзальна, 7, корпус В, власником якого є Чейпеш Антон Павлович, та не мав відношення до системи газопостачання і лічильника газу, встановленого на цьому об`єкті ще у 2017 році.

34. Місцевий суд не врахував порушення Оператором ГРМ установленої Кодексом ГРМ процедури виявлення несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу та проведення його експертизи. Адже під час складання акта про порушення та направлення лічильника на експертизу порушено встановлену Кодексом ГРМ процедуру. У протоколі від 31.03.2025 не зазначено, ким буде здійснюватися експертиза: комісією Оператора ГРМ чи суб`єктом судово-експертної діяльності, а лічильник не було запаковано у пакет та не було опломбовано. Крім того, акт про порушення складено в одному примірнику, представника споживача не повідомлено про право внести зауваження та заперечення, а в акті окремо не зазначено про визнання ним порушення. Тому підписання акта без зауважень не означає визнання порушення.

35. Комісія Оператора ГРМ під час проведення експертизи вийшла за межі наданих їй повноважень, оскільки не обмежилася оглядом лічильника, перевіркою його цілісності та наявності сторонніх предметів, а самостійно встановила зміну його конструкції, реакцію внутрішньої деталі на магнітне поле та на цій підставі зробила висновок про несанкціоноване втручання. Встановлення таких обставин потребувало проведення додаткового дослідження спеціалізованою експертною установою, чого зроблено не було. Це підтверджується висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 11.03.2026 у справі № 542/881/19.

36. Працівники Оператора ГРМ не мали повноважень проводити підготовчі заходи до повірки та огляд внутрішніх частин лічильника, оскільки ЗВТ було демонтовано саме для проведення періодичної повірки, а відповідні дії мали здійснюватися працівниками уповноваженої метрологічної установи. Натомість працівники Оператора ГРМ без участі державного повірника самостійно оглянули внутрішню частину лічильника та фактично провели його експертизу.

37. Недоведеним є і саме несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ. Для здійснення донарахування недостатньо встановити наявність сторонньої деталі або зміну конструкції лічильника, адже необхідно також довести викривлення даних обліку природного газу та причинний зв`язок між втручанням і таким викривленням. Водночас висновок про вплив додаткової деталі на роботу лічильника зроблено лише комісією Оператора ГРМ без проведення дослідження спеціалізованою експертною установою. Лічильник установлено у 2017 році, відтоді він не демонтовувався та не переопломбовувався, а під час його демонтажу 28.03.2025 усі пломби були цілими. Актом експертизи № 35850 від 31.03.2025 зафіксовано цілісність заводської пломби, повірочного тавра, пломби-наліпки та відсутність ознак пошкодження відлікового механізму.

38. Безпідставним є розрахунок 24'970,46 мі необлікованого природного газу за період з 28.03.2024 до 27.03.2025 з урахуванням 8'760 годин роботи котла протягом року. Стоматологічний кабінет працював 4 години на день у робочі дні, а з 26.05.2024 Відповідач взагалі припинив прийом пацієнтів. Згідно з контррозрахунками обсяг необлікованого газу становить відповідно 2'938,88 мі вартістю 56'300,39 грн та 470,68 мі вартістю 7'686,74 гривень. Крім того, розрахунки за актами № ЗКФ/11 та № ЗКФ/12 не відповідають приєднаній потужності об`єкта. За Додатком 4/2 вона становить 6,1776 мі/год, тоді як сукупна розрахункова витрата за обома актами за період, що частково збігається, становить 67,382 мі/год та перевищує приєднану потужність приблизно у 10,91 рази. Технічного обґрунтування такої невідповідності Позивач не надав.

39. Позивач здійснив подвійне донарахування природного газу за один і той самий об`єкт та частково за один і той самий період (з 27.09.2024 до 27.03.2025). Зокрема, за актом про порушення № ЗКФ/12 від 31.03.2025 нараховано 24'970,46 мі природного газу вартістю 477'545,37 грн за період з 28.03.2024 до 27.03.2025, тоді як за актом про порушення № ЗКФ/11 від 28.03.2025 щодо несанкціонованого газопроводу (лічильника газу) за тим самим об`єктом нараховано 281'788,42 мі природного газу вартістю 5'939'507,28 грн за період з 27.09.2024 до 27.03.2025. Спір щодо останнього донарахування розглядається Господарським судом Закарпатської області у справі № 907/443/26.

Відзив

40. ФОП Чейпеш П. А., підписавши 01.01.2024 заяву-приєднання № 42Вн-589-П-24 до Договору розподілу природного газу, набув статусу споживача та взяв на себе відповідальність за збереження і цілісність вузла обліку природного газу, незалежно від того, що приміщення стоматологічного кабінету перебувало лише в його користуванні.

41. Щодо порядку виявлення порушення, то ознаки втручання в роботу лічильника були виявлені працівниками Оператора ГРМ під час підготовки до його періодичної повірки, яку надалі провела незалежна метрологічна установа та видала довідку № 548 про непридатність ЗВТ. Проведення експертизи комісією Оператора ГРМ є правомірним, оскільки такий спосіб передбачено Кодексом ГРМ, а представник Відповідача був присутній під час експертизи та підписав акт № 35850 без зауважень. За результатами експертизи підтверджено наявність усередині лічильника сторонньої деталі, яка реагує на магнітне поле та свідчить про несанкціоноване втручання в його роботу.

42. Доводи про складення акта про порушення № ЗКФ/12 від 31.03.2025 лише в одному примірнику спростовуються тим, що представник Відповідача 15.04.2025 подав клопотання про відкладення засідання комісії, дата якого була зазначена в цьому акті, що підтверджує обізнаність Відповідача з його змістом.

43. Щодо правильності донарахування, то Кодекс ГРМ не встановлює обов`язкового переліку відомостей, які має містити акт-розрахунок, а період з 28.03.2024 до 27.03.2025 та обсяг 24'970,46 мі наведені в розрахунку необлікованого природного газу.

44. Посилання Апелянта на акт про порушення № ЗКФ/11 від 28.03.2025 є безпідставним, оскільки він стосується іншого порушення, а саме виявлення несанкціонованого газопроводу поза вузлом обліку, та не стосується донарахування, здійсненого на підставі акта № ЗКФ/12 від 31.03.2025.

III. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

45. Відповідно до приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

46. Рішення від 19.05.2026 Господарського суду Закарпатської області у цій справі оскаржується Відповідачем в повному обсязі.

Обставини виявлення порушення та нарахування вартості необлікованого природного газу

47. Сторонами не заперечується, що ФОП Чейпеш П. А. був користувачем приміщення стоматологічного кабінету, розташованого за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, смт Королево, вул. Вокзальна, 7В.

48. Відповідно до статті 40 Закону України «Про ринок природного газу» розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.

49. На виконання вимог статті 40 Закону України "Про ринок природного газу", постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1384/27829) затверджено Типовий договір розподілу природного газу (надалі – Договір), який є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи (п. 1.1 Договору).

50. Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема, надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (п. 1.3. Договору).

51. З метою отримання послуг з розподілу природного газу до об`єкта за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, смт Королево, вул. Вокзальна, 7В, ФОП Чейпеш П. А. 01.01.2024 підписав заяву-приєднання № 42Вн-589-П-24 (том 1, а. с. 11) до умов Типового договору розподілу природного газу для споживача, що не є побутовим (том 1, а. с. 48-51).

52. Отже, підписавши заяву-приєднання, ФОП Чейпеш П. А. набув статусу споживача щодо цього об`єкта та взяв на себе передбачені Договором і Кодексом ГРМ обов`язки, у тому числі щодо належного користування та збереження ЗВТ. Належність приміщення іншій особі не звільняє його від виконання таких обов`язків. Тому безпідставними є аргументи Апелянта, зазначені у пункті 33 цієї постанови.

53. Облік природного газу, спожитого на цьому об`єкті, здійснювався за допомогою лічильника газу BK G4 виробництва Elster, заводський № 1120225, що відображено у переліку точок комерційного обліку об`єкта споживача (том 1, а. с. 12).

54. З метою проведення періодичної повірки лічильника газу BK G4 виробництва Elster, заводський № 1120225, представники Закарпатської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" 28.03.2025 здійснили його демонтаж. Після демонтажу лічильник передано ФОП Чейпешу П. А., який самостійно доставив його до місця проведення періодичної повірки. За результатами демонтажу та передачі лічильника складено протокол щодо направлення ЗВТ та/або пломби на періодичну повірку від 28.03.2025 (том 1, а. с. 16).

55. У судовому засіданні представник Відповідача пояснив, що після демонтажу 28.03.2025 лічильник перебував у сина ФОП Чейпеша П. А., який 31.03.2025 доставив його для проведення періодичної повірки.

56. Під час підготовки лічильника до періодичної повірки 31.03.2025 на підставі договору про надання послуг з повірки ЗВТ № 3кФ/100/22.1-Р-ТД-2929/25 від 27.03.2025 (том 1, а. с. 13-15) працівники Закарпатської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" виявили ознаки втручання в його роботу, у зв`язку з чим за участю представника ФОП Чейпеша П. А. склали акт про порушення № ЗКФ/12 від 31.03.2025 (том 1, а. с. 17). В акті зафіксовано порушення у вигляді несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ. Представник ФОП Чейпеша П. А. підписав акт без зауважень.

57. У зв`язку з виявленими ознаками втручання того ж дня складено протокол про направлення лічильника газу BK G4 виробництва Elster, заводський № 1120225, на експертизу (том 1, а. с. 19).

58. За результатами проведеної 31.03.2025 експертизи лічильника Позивачем складено акт № 35850 (том 1, а. с. 23), яким підтверджено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ із застосуванням прихованих заходів. Зокрема:

58.1. Встановлено зміну конструкції лічильника шляхом розміщення на клапані вимірювального механізму додаткової деталі, яка реагує на магнітне поле та не передбачена заводською конструкцією лічильника.

58.2. При прикладенні до корпусу лічильника постійного магніту під дією спрямованого магнітного поля на додатково встановлену деталь відбувається підняття клапана вимірювального механізму, внаслідок чого газ проходить напряму та припиняється його облік.

58.3. Додаткову деталь виявлено за допомогою гнучкої камери: на клапані вимірювального механізму (вимірювальної групи) встановлено сторонній предмет, який реагує на магнітне поле та піднімає клапан вимірювального механізму, внаслідок чого припиняється обліку природного газу, що проходить через лічильник (газ проходить через вимірювальний механізм напряму).

58.4. На задній частині корпусу лічильника виявлено потертості, а внесені до його конструкції зміни неможливо виявити під час візуального огляду без застосування допоміжних засобів та гнучкої камери.

59. За результатами повірки лічильника ДП "Івано-Франківський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" 31.03.2025 видало довідку № 548 (том 1, а. с. 24) про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки.

60. Розгляд акта про порушення № ЗКФ/12 від 31.03.2025 було призначено на 15.04.2025. За клопотанням представника ФОП Чейпеша П. А., адвоката Білоцерковця Ю. С., від 15.04.2025 (том 1, а. с. 28-29) рішенням комісії від 15.04.2025 (том 1, а. с. 32) розгляд акта відкладено на 29.04.2025. Рішення про відкладення надіслано на електронну пошту адвоката (том 1, а. с. 34). Отже, на стадії розгляду акта про порушення комісією Оператора ГРМ Відповідач користувався професійною правничою допомогою адвоката.

61. Клопотання про проведення експертизи лічильника під час розгляду акта про порушення Відповідач не подавав.

62. За результатами розгляду акта про порушення № ЗКФ/12 від 31.03.2025 комісія Закарпатської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" 29.04.2025 прийняла рішення (том 1, а. с.35-36) про його повне задоволення.

63. На підставі рішення комісії від 29.04.2025 Позивач склав акт-розрахунок необлікованого природного газу за період з 28.03.2024 до 27.03.2025 (том 1, а. с. 37-38). Розрахунок проведено за номінальною потужністю встановленого на об`єкті Відповідача газового котла Roca 24 кВт із номінальною витратою природного газу 2,87 мі/год та з урахуванням 8'760 годин роботи газового обладнання.

64. Відповідно до акта-розрахунку обсяг необлікованого природного газу за період з 28.03.2024 до 27.03.2025 визначено у розмірі 24'970,46 мі, а його вартість у сумі 477'545,37 гривень.

65. На визначену за результатами розрахунку вартість необлікованого природного газу у сумі 477'545,37 грн Позивач виставив ФОП Чейпешу П. А. рахунок (том 1, а. с. 41), який скерував разом із вимогою від 06.05.2025 № ЗкФ/100/26.1-Вих-7982-25 (том 1, а. с. 39-40). Факт скерування цих документів підтверджується описом вкладення (том 1, а. с. 42), списком згрупованих відправлень (том 1, а. с. 43) та фіскальним чеком (том 1, а. с. 44).

66. ФОП Чейпеш П. А. вказану суму не сплатив, що стало підставою для звернення ТОВ "Газорозподільні мережі України" до суду з позовом про стягнення 477'545,37 грн вартості необлікованого природного газу.

67. Місцевий господарський суд правильно встановив наведені вище фактичні обставини справи, які підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами.

68. З огляду на доводи апеляційної скарги апеляційному суду необхідно перевірити правильність висновків місцевого суду щодо: 1) дотримання Оператором ГРМ порядку виявлення та оформлення порушення, а також доведеності несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу; 2) наявності підстав для донарахування необлікованого природного газу та правильності визначення його періоду, обсягу і вартості.

Щодо порядку виявлення та оформлення несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу

69. Спір у цій справі виник у зв`язку з донарахуванням Відповідачу вартості необлікованого природного газу внаслідок виявлення у встановленому на його об`єкті лічильнику сторонньої деталі, яка не передбачена заводською конструкцією, реагує на магнітне поле та при прикладенні постійного магніту впливає на роботу вимірювального механізму. Оператор ГРМ кваліфікував встановлення такої деталі як несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ із застосуванням прихованих заходів та на цій підставі здійснив донарахування необлікованого природного газу.

70. Пунктом 4 глави 1 розділу I Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1379/27824 (надалі – Кодекс ГРМ), визначено:

70.1. Несанкціонований відбір природного газу – відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема цього Кодексу.

70.2. Несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу – втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.

70.3. Приховані заходи – несанкціоновані заходи, здійснені споживачем чи іншою особою, внаслідок яких здійснюється необліковане (обліковане частково чи з порушенням законодавства) використання природного газу, які неможливо виявити без використання спеціальних технічних засобів, проведення земельних робіт, демонтажу будівельних конструкцій чи оздоблювальних матеріалів, часткового чи повного демонтажу ЗВТ або дактилоскопічної експертизи чи перевірки метрологічних характеристик ЗВТ.

71. Відповідно до підпункту 3 пункту 1 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів природного газу, належить несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, зокрема лічильника газу.

72. Зі змісту наведених приписів Кодексу ГРМ вбачається, що для встановлення несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ необхідно з`ясувати, чи було здійснено стороннє втручання в конструкцію або роботу лічильника та чи призвело воно до викривлення обліку природного газу. При цьому відсутність зовнішніх пошкоджень лічильника чи пломб не виключає такого втручання, оскільки воно може здійснюватися прихованими заходами.

73. Апелянт заперечує правомірність встановлення порушення, посилаючись на те, що працівники Позивача під час підготовчих заходів до періодичної повірки без участі державного повірника оглянули лічильник та виявили ознаки втручання в його роботу, хоча, на думку Апелянта, не мали на це повноважень. Також він вважає неправомірним проведення подальшої експертизи комісією Позивача без залучення спеціалізованої експертної установи.

74. Відповідно до підпункту 5 пункту 7 глави 9 розділу X Кодексу ГРМ у разі виявлення під час перевірки комерційного вузла обліку чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ представник Оператора ГРМ складає акт про порушення.

75. Отже, Кодекс ГРМ наділяє працівників Оператора ГРМ повноваженнями виявляти та документально фіксувати ознаки можливого втручання, не пов`язуючи здійснення цих дій з обов`язковою участю державного повірника.

76. Аналогічний порядок дій передбачено пунктом 11.1 Договору про надання послуг з повірки ЗВТ від 27.03.2025 № ЗкФ/100/22.1-Р-ТД-2929/25. Зокрема, у випадку виявлення ознак втручання в роботу ЗВТ до його прийняття на повірку передбачено складання акта про порушення, пакування та пломбування лічильника з подальшим направленням на експертизу. Таким чином, виявлення ознак втручання під час підготовчих заходів до повірки та їх фіксація працівниками Позивача узгоджуються з визначеним договором порядком реагування на такі обставини.

77. Як установлено судом, 28.03.2025 лічильник газу Elster BK G4, заводський № 1120225, було демонтовано для періодичної повірки та передано представнику Відповідача, який 31.03.2025 доставив його до КПП ДП «Закарпаттястандартметрологія» за адресою: м. Ужгород, вул. Погорєлова, 2 (нині вул. Коновальця, 2). За цією ж адресою знаходиться Позивач, працівники якого під час підготовчих заходів до повірки виявили ознаки втручання в роботу лічильника, склали акт про порушення № ЗКФ/12 від 31.03.2025 та протокол про направлення ЗВТ на експертизу (див. пункти 56-57 цієї постанови). Отже, Позивач і метрологічна установа здійснювали різні дії: працівники Позивача виявили та зафіксували ознаки можливого порушення, тоді як періодичну повірку лічильника провела метрологічна установа, за результатами якої ДП "Івано-Франківський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" видало довідку № 548 від 31.03.2025 про його непридатність. При цьому зазначення у документах про направлення лічильника на повірку КПП ДП "Закарпаттястандартметрологія" не спростовує належності виданої довідки, оскільки це підприємство припинено 04.04.2025, а його правонаступником згідно зі статутом є ДП "Івано-Франківський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" (том 1, а. с. 207-221).

78. Отже, Апелянт помилково ототожнює виявлення ознак втручання в роботу лічильника з проведенням його експертизи. Працівники Позивача лише зафіксували ознаки можливого порушення та ініціювали їх подальшу перевірку, що належить до повноважень Оператора ГРМ. Саме для з`ясування характеру втручання та його впливу на облік природного газу лічильник було направлено на експертизу. Тому доводи Апелянта, наведені у пункті 36 цієї постанови, не дають підстав вважати, що працівники Позивача самовільно дослідили внутрішню конструкцію лічильника, фактично провели його експертизу або перебрали на себе повноваження метрологічної установи.

79. Апелянт заперечує повноваження комісії Оператора ГРМ на проведення експертизи лічильника та вважає, що встановлення зміни його конструкції і впливу додаткової деталі на роботу вимірювального механізму потребувало проведення додаткової експертизи спеціалізованою експертною установою (див. пункт 35 цієї постанови).

80. Відповідно до пункту 2 глави 10 розділу X Кодексу ГРМ під час складання протоколу щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу за згодою сторін визначається ким буде здійснюватися така експертиза (комісією з проведення експертизи ЗВТ та пломб, яка затверджується наказом Оператора ГРМ, або суб`єктом судово-експертної діяльності, діяльність якого регулюється Законом України «Про судову експертизу»). Оператор ГРМ не має права відмовити споживачу в проведенні експертизи суб`єктом судово-експертної діяльності.

81. Отже, Кодекс ГРМ передбачає можливість проведення експертизи ЗВТ як комісією Оператора ГРМ, так і суб`єктом судово-експертної діяльності та не встановлює обов`язкового проведення такої експертизи останнім у кожному випадку виявлення ознак несанкціонованого втручання.

82. У цій справі експертизу лічильника проведено комісією Оператора ГРМ за участю представника Відповідача, який підписав складений за її результатами акт експертизи № 35850 без зауважень (див. пункт 58 цієї постанови). Тому проведення експертизи такою комісією відповідало передбаченому пунктом 2 глави 10 розділу X Кодексу ГРМ порядку та саме по собі не зумовлювало необхідності залучення суб`єкта судово-експертної діяльності.

83. Безпідставними є й доводи Апелянта про перевищення комісією Оператора ГРМ своїх повноважень у зв`язку з дослідженням конструкції лічильника та встановленням впливу виявленої сторонньої деталі на його роботу (див. пункт 35 цієї постанови).

84. Відповідно до пункту 5 глави 10 розділу X Кодексу ГРМ під час проведення експертизи комісія проводить зовнішній огляд пакувального пакета (тари), в який було запаковано ЗВТ та/або пломбу. Після зовнішнього огляду пакувального пакета (тари) комісією перевіряються:

84.1. Відповідність місць фактичного розташування пломб місцям, зазначеним у протоколі.

84.2. Цілісність та місцезнаходження пломб, а також ознаки порушень, зазначених у протоколі.

84.3. Цілісність заводського та повірочного тавра на ЗВТ.

84.4. Цілісність лічильного механізму та корпусу ЗВТ.

84.5. Цілісність конструктивних елементів вихідного патрубка ЗВТ.

84.6. Наявність сторонніх предметів усередині ЗВТ.

84.7. Відповідність маркування ЗВТ нормативно-технічній документації.

84.8. Відповідність ЗВТ, програмного забезпечення та контрольної суми паспорту на ЗВТ та/або опису типу на цей тип ЗВТ.

84.9. Відповідність втручань у роботу ЗВТ наявним актам перевірок та/або відомостям про повірку та ремонт ЗВТ тощо.

85. Отже, повноваження комісії Оператора ГРМ з проведення експертизи ЗВТ не обмежуються зовнішнім оглядом лічильника та перевіркою цілісності пломб, а охоплюють також дослідження його конструктивних елементів, наявності сторонніх предметів усередині лічильника та відповідності ЗВТ технічній документації.

86. У цій справі під час експертизи всередині лічильника виявлено додаткову деталь, не передбачену його конструкцією, та встановлено, що під дією постійного магнітного поля вона підіймає клапан вимірювального механізму, забезпечуючи проходження газу без його обліку. Отже, комісія не лише зафіксувала зміну конструкції ЗВТ, а й установила механізм впливу сторонньої деталі на його роботу та наслідок такого впливу для обліку природного газу. З`ясування цих обставин охоплюється передбаченою пунктом 5 глави 10 розділу X Кодексу ГРМ перевіркою наявності сторонніх предметів усередині ЗВТ та втручання в його роботу, а тому безпідставними є доводи Апелянта як про перевищення комісією своїх повноважень, так і про недоведеність впливу виявленої деталі на облік природного газу.

87. При цьому те, що заводська пломба, повірочне тавро та пломба-наліпка були цілими, а відліковий механізм не мав пошкоджень, наведеного висновку не спростовує. У цьому випадку втручання встановлено не за ознаками пошкодження пломб чи відлікового механізму, а за фактом зміни конструкції лічильника шляхом розміщення всередині нього сторонньої деталі та встановленим способом її впливу на облік природного газу. Тому відсутність одних ознак втручання не спростовує наявності інших, безпосередньо встановлених під час експертизи. Заперечуючи результати цієї експертизи, Відповідач не ініціював проведення іншої експертизи лічильника ні під час розгляду акта про порушення, де його інтереси представляли адвокат та його син, ні під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції. Відтак результати проведеної експертизи належними та допустимими доказами не спростовані. Тому колегія суддів відхиляє аргументи Апелянта, зазначені у пункті 37 цієї постанови.

88. Посилання Апелянта на постанову Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2026 у справі № 542/881/19 не підтверджує його доводів про те, що встановлення обставин несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ у будь-якому випадку потребує проведення додаткової експертизи спеціалізованою експертною установою. Аналізуючи передбачену Кодексом ГРМ процедуру, Велика Палата Верховного Суду у пунктах 114, 115 цієї постанови виходила з того, що саме комісія під час експертизи перевіряє цілісність ЗВТ та його конструктивних елементів, наявність усередині нього сторонніх предметів, відповідність ЗВТ нормативно-технічній документації, а також інші ознаки, зазначені у протоколі, та відображає результати такого огляду в акті експертизи.

89. Проведення дослідження іншою установою Велика Палата Верховного Суду розглядала саме як додатковий спосіб перевірки встановлених обставин. Так, у пункті 116 постанови зазначено, що за рішенням комісії додаткова експертиза пломби чи ЗВТ у частині дослідження матеріалів і речовин, з яких вони виготовлені, може здійснюватися відповідними органами та установами. Цьому відповідає і висновок пункту 132 постанови, за яким Оператор ГРМ для встановлення прихованого втручання має дотриматися передбаченої Кодексом процедури та, у разі необхідності, звернутися до експертної установи. Отже, Велика Палата Верховного Суду не визначила звернення до спеціалізованої експертної установи обов`язковим етапом у кожному випадку встановлення несанкціонованого втручання, а пов`язала проведення такої експертизи з необхідністю додаткового дослідження відповідних обставин.

90. Апелянт посилається на недотримання порядку проведення експертизи, оскільки після демонтажу лічильник не було запаковано та опломбовано, а у протоколі про його направлення на експертизу не зазначено, ким саме вона мала проводитися (див. пункт 34 цієї постанови).

91. Відповідно до пункту 2 глави 10 розділу X Кодексу ГРМ після зняття ЗВТ та/або пломби, пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломбу, чи гвинта, на якому закріплено пломбувальний матеріал, у присутності сторін пломба або ЗВТ пакується в пакет з поліетилену чи з іншого цупкого матеріалу (або в транспортну тару, що передбачена заводом-виробником та зазначена в паспорті на ЗВТ), який опломбовується пломбою Оператора ГРМ з унікальним номером та, за бажанням, пломбою споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу).

92. Наведена вимога покликана унеможливити будь-яку зміну стану ЗВТ після його демонтажу та забезпечити проведення експертизи демонтованого ЗВТ саме у тому стані, в якому він перебував на момент зняття. Тому недотримання порядку його пакування та опломбування може поставити під сумнів достовірність результатів такої експертизи лише за наявності обставин, які свідчать про можливість зміни стану лічильника після демонтажу та до початку його дослідження.

93. У цій справі після демонтажу 28.03.2025 лічильник був переданий представнику ФОП Чейпеша П. А. (його сину) та до 31.03.2025 перебував у його володінні, після чого був ним самостійно доставлений для проведення періодичної повірки (див. пункт 54 цієї постанови). За таких обставин ризик можливої зміни стану ЗВТ у період від його демонтажу до передачі для проведення повірки внаслідок відсутності пакування та опломбування не може покладатися на Оператора ГРМ. До того ж Апелянт не наводить жодних обставин, які би свідчили про те, що протягом цього періоду стан лічильника фактично змінився. Тому саме по собі недотримання зазначеної вимоги не дає підстав ставити під сумнів результати подальшої експертизи.

94. Не є підставою для скасування рішення і посилання Апелянта на складення акта про порушення № ЗКФ/12 від 31.03.2025 в одному примірнику та неповідомлення представника споживача про право внести до нього зауваження і заперечення (див. пункт 34 цієї постанови).

95. Акт складено за участю представника ФОП Чейпеша П. А. (його сина), який підписав його без зауважень. Надалі, 15.04.2025, вже інший представник Відповідача (адвокат) звернувся з клопотанням про відкладення засідання комісії, на якому мав розглядатися цей акт (див. пункти 56, 60 цієї постанови). Отже, Відповідач був обізнаний зі змістом акта та порядком його подальшого розгляду, а його інтереси на цій стадії представляв адвокат, який надавав йому професійну правничу допомогу та мав можливість заявити відповідні зауваження і заперечення щодо зафіксованого порушення. За таких обставин недоліки оформлення акта, на які посилається Апелянт, фактично не перешкодили Відповідачу реалізувати право на захист своїх інтересів під час розгляду акта комісією Оператора ГРМ. Водночас аргумент про неналежне повідомлення адвоката Відповідача про засідання комісії представник навів під час судового засідання апеляційної інстанції. В апеляційній скарзі такого доводу не було. За частиною 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд перевіряє рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги.

96. Таким чином досліджені в сукупності обставини не дають підстав вважати, що виявлення та перевірка несанкціонованого втручання в роботу лічильника проведені з такими порушеннями Кодексу ГРМ, які ставлять під сумнів установлені за результатами експертизи обставини.

Щодо підстав та правильності донарахування необлікованого природного газу

97. Апелянт заперечує правильність здійсненого Позивачем донарахування, посилаючись на безпідставне визначення обсягу необлікованого природного газу виходячи з цілодобової роботи встановленого на об`єкті котла, без урахування фактичного режиму роботи стоматологічного кабінету. Вважає, що за актами про порушення № ЗКФ/11 від 28.03.2025 (том 1, а. с. 222) та № ЗКФ/12 від 31.03.2025 Позивач двічі здійснив донарахування за один об`єкт та частково за один і той самий період (див. пункти 38, 39 цієї постанови).

98. Відповідно до підпункту 3 пункту 1 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу) належить до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу.

99. Порядок визначення такого об`єму для споживача, що не є побутовим, установлений главою 4 розділу XI Кодексу ГРМ.

100. Відповідно до пункту 1 глави 4 розділу XI Кодексу ГРМ у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за номінальною потужністю газового обладнання споживача (несанкціонованого споживача) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення. Якщо несанкціонований газопровід здійснений шляхом прихованих заходів або несанкціонованим споживачем, початок періоду, за який визначається об`єм необлікованого природного газу, визначається з дня набуття споживачем (несанкціонованим споживачем) права власності чи користування на його об`єкт (приміщення), але не більше трьох років, що передували дню виявлення порушення. Якщо несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ здійснено шляхом прихованих заходів, початок періоду, за який визначається об`єм необлікованого природного газу, визначається з дня встановлення відповідного ЗВТ та/або пломби, які виявились пошкодженими (їх встановлення повинно підтверджуватися відповідним актом про їх встановлення), але не більше 12 місяців.

101. При цьому номінальна потужність газового обладнання – сумарна об`ємна витрата (споживання) природного газу всього встановленого газового обладнання/устаткування, яка згідно з паспортними даними відповідає номінальному режиму роботи цього обладнання/устаткування (пункт 4 глави 1 розділу I Кодексу ГРМ).

102. Отже, для споживача, який не є побутовим, Кодекс ГРМ передбачає визначення необлікованого об`єму природного газу за номінальною потужністю встановленого газового обладнання протягом відповідного періоду порушення. Такий порядок не вимагає встановлення фактичного обсягу споживання газу за кожен день цього періоду, оскільки для донарахування застосовуються визначені Кодексом ГРМ показники.

103. Згідно з главою 6 розділу VI Кодексу ГРМ розмір величини річної замовленої потужності для споживача, що не є побутовим, визначається Оператором ГРМ виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.

104. У цій справі відомості про встановлене на об`єкті Відповідача газове обладнання містяться в Додатку 4/1 до заяви-приєднання № 42Вн-589-П-24 від 01.01.2024. Зокрема, для котла Roca зазначено номінальні витрати природного газу 2,87 мі/год та режим роботи 24 години на добу. Саме ці показники Позивач поклав в основу донарахування за актом № ЗКФ/12 від 31.03.2025.

105. Колегія суддів враховує, що виявлене втручання в роботу лічильника здійснено шляхом прихованих заходів, для яких пункт 1 глави 4 розділу XI Кодексу ГРМ передбачає можливість визначення необлікованого об`єму природного газу за період не більше 12 місяців. Позивач здійснив донарахування за період з 28.03.2024 до 27.03.2025, тобто в межах установленого граничного строку, використавши номінальні витрати газу котлом Roca 2,87 мі/год та 8'760 годин його роботи. За результатами розрахунку об`єм необлікованого природного газу визначено в розмірі 24'970,46 мі (том 1, а. с. 37-38).

106. За таких обставин колегія суддів відхиляє доводи Апелянта про необхідність обмеження розрахунку чотирма годинами роботи стоматологічного кабінету на добу (див. пункт 38 цієї постанови). Апелянт пов`язує тривалість роботи котла з графіком здійснення господарської діяльності, хоча ці показники не є тотожними. Закінчення прийому пацієнтів саме по собі не означає припинення роботи опалювального обладнання, а в Додатку 4/1 для котла Roca безпосередньо зазначено цілодобовий режим роботи. Тому здійснений Відповідачем контррозрахунок, який ґрунтується виключно на чотиригодинному робочому дні стоматологічного кабінету, не спростовує застосованого Позивачем режиму роботи газового обладнання.

107. Відповідно до підпункту 1 пункту 11 глави 5 розділу XI Кодексу ГРМ розрахований відповідно до вимог цього розділу необлікований (донарахований) об`єм природного газу, що припадає на період до 01 числа місяця, в якому прийнято рішення комісії щодо задоволення акту про порушення (тобто до закритого балансового періоду), не потребує коригування (включення до) закритих періодів, а його вартість в повному обсязі має бути оплачена споживачем (несанкціонованим споживачем) Оператору ГРМ. При цьому вартість природного газу визначається Оператором ГРМ: для споживачів, що не є побутовими - середньоарифметичне значення маржинальної ціни придбання, визначеної Оператором ГТС відповідно до положень глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, протягом періоду необлікованого природного газу.

108. На підставі зазначених положень Позивач визначив вартість донарахованого природного газу в сумі 477'545,37 гривень. Як убачається з наданого розрахунку (том 1, а. с. 37-38), вартість газу обчислено окремо за відповідні періоди із застосуванням визначеної для кожного з них ціни, після чого отримані суми підсумовано. Отже, донарахування здійснено з урахуванням не лише об`єму необлікованого природного газу, а й вартості газу за відповідні періоди.

109. Щодо доводів Апелянта про подвійне донарахування, а також посилань на відмінності у відомостях, зазначених у відповідних актах (див. пункти 38 та 39 цієї постанови), колегія суддів зазначає, що акт № ЗКФ/11 від 28.03.2025 та акт № ЗКФ/12 від 31.03.2025 складені за різними порушеннями, щодо різних способів необлікованого споживання природного газу в різних приміщеннях будівлі. Акт № ЗКФ/11 стосується виявлення несанкціонованого газопроводу поза вузлом обліку, тоді як підставою для складання акта № ЗКФ/12 стало несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу. Правомірність донарахування за актом № ЗКФ/11 є предметом розгляду в іншій справі № 907/443/26, а тому саме по собі здійснення окремого донарахування за цим актом не свідчить про повторне нарахування вартості того самого обсягу природного газу за актом № ЗКФ/12.

110. Отже, наведені в апеляційній скарзі заперечення не дають підстав для висновку про необґрунтованість здійсненого за актом № ЗКФ/12 від 31.03.2025 донарахування 24'970,46 мі природного газу вартістю 477'545,37 гривень.

IV. ВИСНОВКИ

111. Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

112. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.05.2026 у справі № 907/313/26 прийнято з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін.

V. СУДОВІ ВИТРАТИ

Розподіл витрат на оплату судового збору

113. Відповідно до частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

114. Оскільки апеляційний суд залишає рішення місцевого суду без змін витрати на оплату судового збору залишаються за Апелянтом на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 73, 74, 76, 77, 78, 79, 91, 114, 282, Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи – підприємця Чейпеша Павла Антоновича залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.05.2026 у справі № 907/313/26 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції в порядку та строки, визначені статтями 287, 288 Господарського процесуального кодексу України. Касаційну скаргу подають безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено та підписано 09.10.2026.

Головуючий суддяРим Т. Я.

СуддіПрядко О. В.

Манюк П. Т.