Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №205/6419/26 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/6419/26

Номер провадження2/205/4536/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

15 вересня 2026 року місто Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Дорошенко Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Копич В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Факторинг Партнерс» в особі директора Сердійчук Я.Я. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого зазначено, що 21.02.2022 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2967482, відповідно до умов якого укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС Кредитодавця, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний застосунок «Credit7», а ідентифікація споживача в ІКС Товариства здійснюється при вході споживача в особистий кабінет/мобільний застосунок «Credit7», в порядку передбаченому договором та/або ЗУ «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки кредитодавцем правильності введення коду, направленого кредитодавцем на номер мобільного телефону споживача, вказаний споживачем при вході (в тому числі через месенджери), та/або шляхом перевірки правильності введення відповідно пароля входу до особистого кабінету/мобільного застосунку «Credit7». На умовах, встановлених договором, кредитодавець надає споживачу кредит у гривні, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обов`язки, передбачені договором. Кредитним договором встановлена сума кредиту (загальний розмір) - 11000 грн; тип кредиту - кредит; строк кредиту - 364 днів. Сторони цього договору, також узгодили, що грошові кошти кредиту надаються кредитодавцем у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника.

17 травня 2023 року було укладено договір №17052023, відповідно до якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором №2967482.

23 травня 2024 року було укладено договір факторингу №23/05/24, відповідно до якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором №2967482.

Загальний розмір заборгованості з повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом за договором №2967482 від 22.02.2022 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 57262,94 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 11000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 46262,94 грн. На підставі викладеного, представник позивача звернулась з цією позовною заявою, в якій просила стягнути з відповідача на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором №2967482 від 22.02.2022 року в розмірі 57262,94 грн, а також судові витрати по справі.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 19.05.2026 року витребувано у Державної міграційної служби України інформацію про зареєстроване місце проживання/перебування відповідача на території України.

22.05.2026 року на виконання зазначеної ухвали до суду надійшла інформація від Державної міграційної служби України, згідно з якою підтверджено реєстрацію відповідача за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 25.05.2026 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 25.05.2026 витребувано в АТ КБ «Приватбанк» наступні документи/інформацію: інформацію щодо належності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) карткового рахунку № НОМЕР_2 ; виписку по картковому рахунку № НОМЕР_2 , на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), за період з 21.02.2022 по 03.03.2022 року; інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_2 за період з 21.02.2022 по 03.03.2022 року; інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_2 за період з 21.02.2022 по 03.03.2022 року; інформацію чи знаходиться номер телефону НОМЕР_3 в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

18.06.2026 року від АТ КБ «Приватбанк» надійшла витребувана інформація.

Представник позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» у судове засідання не з`явилася, зазначивши в позовній заяві прохання провести розгляд справи за її відсутності, наполягаючи при цьому на задоволенні позову.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомила, будь-яких заяв, клопотань, відзиву на позов суду не надала, у зв`язку з чим суд, відповідно до ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, вважає можливим розглянути справу за її відсутності на підставі наявних у ній даних чи доказів та за згоди представника позивача постановити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.02.2022 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено електронний договір №2967482 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» надало відповідачу кредит на суму 11000 грн строком на 364 днів з фіксованою процентною ставкою і стандартною процентною ставкою в розмірі 1,99% в день від суми кредиту, зі зниженою процентною ставкою 0,90% в день від суми кредиту (а.с. 7-15).

Відповідно до п. 2.1. вищевказаного договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_2 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту.

Також судом встановлено, що додаток №1 до договору про надання споживчого кредиту №2967482 від 22.02.2022 року містить таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної ставки за договором про споживчий кредит, який погоджений сторонами договору (а.с. 15, зворот).

Вищезазначені кредитний договір та додаток №1 до нього підписано відповідачем ОСОБА_1 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «Т963».

Крім того, вищевказані умови кредитування визначені і в паспорті споживчого кредиту «Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма)», який 21.02.2022 року о 14:41:15 підписано відповідачем ОСОБА_1 електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором (а.с. 17-18).

ТОВ «Лінеура Україна» перерахувало грошові кошти на вказану відповідачем банківську картку № НОМЕР_2 у розмірі 11000,00 грн, номер транзакції в системі iPay.ua - 139383914, що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 01.03.2024 року вих. №1-0103 (а.с. 68).

Крім того, на виконання ухвали суду від 25 травня 2026 року АТ КБ «ПриватБанк» надано відповідь №20.1.0.0.0/7-260528/152721-БТ від 18 червня 2026 року, відповідно до якої на ім`я ОСОБА_1 у банку емітовано банківську картку № НОМЕР_2 . До відповіді банком додано виписку за вказаним рахунком за період з 21.02.2022 року по 03.03.2022 року, з якої вбачається зарахування 21.02.2022 року грошових коштів у сумі 11000 грн. Крім того, банком зазначено фінансовий номер телефону НОМЕР_3 , на який надсилалася інформація щодо підтвердження операцій за вказаною платіжною карткою, та який зазначений в анкетних даних ОСОБА_1 (а.с. 84-86).

Відповідно до п. 5.1.3. договору про надання споживчого кредиту №2967482 від 22.02.2022 року товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача.

Матеріалами справи підтверджено, що 17 травня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №17052023, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» право грошової вимоги до боржників згідно з реєстру боржників (а.с. 23-24).

У матеріалах справи наявний акт приймання-передачі реєстру боржників за договором факторингу №17052023 від 17 травня 2023 року (а.с. 25).

Судом встановлено, що відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №17052023 від 17 травня 2023 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №2967482 від 22.02.2022 року на загальну суму заборгованості 57262,94 грн, яка складається з заборгованості: 11000 грн - за основною сумою боргу; 46262,94 грн - за процентами (а.с. 25-27, зворот).

Також, матеріалами справи підтверджено, що 23 травня 2024 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №23/05/24, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» право вимоги до боржників зазначених у реєстрі заборгованостей (а.с. 27-32, зворот).

20 грудня 2024 року між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору факторингу №23/05/24 від 23 травня 2024 року, у зв`язку з виявленням технічної помилки (описки), якою внесено відповідні зміни до Реєстрів Заборгованостей, що є додатками до зазначеного договору (а.с. 35-36, зворот).

Крім того, 23 травня 2024 року представниками сторін договору факторингу №23/05/24 підписано Акт прийому-передачі Реєстру Заборгованостей, який скріплено печатками товариств (а.с. 37-38).

Як видно із платіжної інструкції від 24.05.2024, позивачем оплачено ТОВ «ФК «ЄАПБ» 2944375,35 грн за договором факторингу №23/05/24 від 23.05.2024 року (а.с. 37).

Судом встановлено, що відповідно до витягу з реєстру заборгованостей №5 до договору факторингу №23/05/24 від 23 травня 2024 року, ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором за кредитним договором №2967482 на загальну суму заборгованості 57262,94 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 11000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 46262,94 грн (а.с. 38-41).

Частиною 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями ст. ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до інформації за укладеним договором ТОВ «Лінеура Україна» щодо договору №2967482 від 22.02.2022 року судом встановлено, що заборгованість відповідача станом на 17.05.2023 року становить 57262,94 грн (а.с. 69-71).

Також у матеріалах справи наявний розрахунок заборгованості ТОВ «Факторинг Партнерс» за кредитним договором договору №2967482 від 22.02.2022 року зі змісту якого судом встановлено, що у відповідача станом на 05.02.2026 року наявна заборгованість в загальному розмірі 57262,94 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 11000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 46262,94 грн (а.с. 22).

Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У статті 3 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 ЗУ «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із частиною 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) і договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно із ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Отже, принцип змагальності сторін визначений законом і він передбачає, що кожна сторона повинна довести перед судом обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У кожної із сторін не має процесуальних переваг в доведенні своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено факти укладення між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 вищевказаного кредитного договору, отримання відповідачем коштів за його умовами, та невиконання відповідачем належним чином зобов`язань з повернення кредитних коштів.

Зазначений правочин вчинено відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію» та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Наявність заборгованості відповідача за кредитним договором №2967482 від 22.02.2022 року в загальному розмірі 57262,94 грн підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема розрахунком заборгованості, наданим позивачем.

Вказаний розрахунок перевірений судом та відповідає умовам укладеного між сторонами кредитного договору щодо розміру процентної ставки, строку користування кредитом та порядку нарахування процентів. Відповідачем не надано власного контррозрахунку заборгованості, не наведено конкретних обставин, які б свідчили про неправильність здійснених позивачем нарахувань, та не надано належних і допустимих доказів на спростування розміру заявленої до стягнення заборгованості.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 11000 грн також підтверджується матеріалами справи, зокрема інформацією, наданою АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали суду. Відповідачем не спростовано факту отримання ним кредитних коштів, у тому числі не надано доказів, які б підтверджували відсутність їх зарахування на належний йому картковий рахунок.

Доказів належного виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором, зокрема погашення заборгованості перед позивачем або попередніми кредиторами, матеріали справи не містять.

Отже, з урахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів суд доходить висновку, що відповідач належним чином не виконав своїх договірних зобов`язань щодо повернення отриманих кредитних коштів та сплати передбачених договором платежів, унаслідок чого утворилася заборгованість.

За таких обставин, оскільки відповідачем не спростовано факт отримання кредитних коштів, належне виконання зобов`язань за кредитним договором не доведено, а розрахунок заборгованості, наданий позивачем, відповідає умовам кредитного договору та не спростований відповідачем належними доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відтак з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2967482 від 22.02.2022 року в загальному розмірі 57262,94 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд дійшов наступних висновків.

Представником позивача в позовній заяві заявлено вимоги про стягнення із відповідача витрат зі сплати судового збору в сумі 3328 грн, а також витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16000,00 грн.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19) витрати на професійну правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) суду надано: Договір №02-07/2024 про надання правової допомоги від 02 липня 2024 року, який укладений між ТОВ «Факторинг Партнерс» та АО «Лігал Ассістанс»; заявка на надання юридичної допомоги №928 від 01 січня 2026 року щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 ; витяг з акту №27 про надання юридичної допомоги від 30 січня 2026 року, яким визначено вартість години роботи адвоката, переліком проведеної роботи з кількістю витраченого на надану правову допомогу часу на загальну суму 16000 грн (а.с. 46-53).

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Враховуючи висновки щодо застосування відповідних норм права, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, враховуючи заперечення відповідача щодо надмірного розміру заявлених витрат на правничу допомогу, що справа є незначної складності, є типовою, в даній категорії справ наявна узгоджена та установлена судова практика, існує відпрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, фактичну участь представника позивача при розгляді даної справи, ціну позову, невеликий обсяг досліджених доказів, суд вважає, що вимоги про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги у даній справи підлягають частковому задоволенню, в розмірі 10000,00 грн, що відповідає критерію об`єктивності та буде співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягнення сума судового збору в розмірі 3328, 00 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 258-259, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2967482 від 22.02.2022 року в розмірі 57262 (п`ятдесят сім тисяч двісті шістдесят дві) грн 94 коп., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 11000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 46262,94 грн; а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 (десять тисяч) грн 00 коп. та судовий збір в розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн 00 коп.; а всього 70 590 (сімдесят тисяч п`ятсот дев`яносто) гривень 94 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуто Новокодацьким районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, оф. 521, електронний кабінет наявний;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 , електронний кабінет відсутній.

Суддя Г. В. Дорошенко