Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №643/13330/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/13330/26

Провадження № 2/643/7844/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

09 жовтня 2026 року місто Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі: головуючого судді Астаповича О.В.,

за участю секретаря судового засідання Анопрієнко Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за

позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі - позивач) звернулося до Салтівського районного суду міста Харкова через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі – відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2026 справа розподілена судді Астаповичу О.В.

Ухвалою суду від 07.07.2026 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.

13.07.2026 до суду надано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 15.07.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання призначити на 18.08.2026.

В судове засідання 18.08.2026 сторони не з`явились. Про час та місце розгляду справи судом повідомлені у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомили. Наступне засідання призначене на 23.09.2026.

23.09.2026 сторони в судове засідання не з`явились. Про час та місце розгляду справі судом повідомлені у встановленому законом порядку. Представник позивача надав заяву про розгляд справи за відсутності представника. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач не подав до суду відзиву на позовну заяву, не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутність до суду не надходило. Відповідачем не надано суду жодного доказу, який би мав істотне значення для вирішення справи по суті, чи спростування доводів позивача.

Відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положень ст. 223 ч. 1 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинство більш ефективно.

Ураховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

З огляду на те, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд за згодою представника позивача розглядає справу за відсутності відповідача та згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

За правилами ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Позовна вимога та її обґрунтування

Позивач сформував наступну позовну вимогу – стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 1374-9550 від 02.04.2024 в розмірі 30500,00 грн.

На її обґрунтування зазначив наступне.

02.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1374-9550 (далі - Кредитний договір) на суму 6300,00 грн.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора С5626.

Вважає, що сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов Кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

Вказує, що кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням.

Станом на 13.04.2026 загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 52550,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 6300,00 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 46250,00 грн.

Разом з цим, кредитодавцем було прийняте рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр кредит фінанс», а саме часткового списання заборгованості за нарахованими процентами у загальній сумі 22050,00 грн за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором розмірі 30500,00 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 30500,00 грн, яка складається з: 6300,00 грн - заборгованість за кредитом; 24200,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами.

Судові витрати позивача, заявлені до стягнення

Позивач просить стягнути з відповідачки судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Застосовані судом норми матеріального права

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1, 2 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина 1 статті 634 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 638 Цивільного кодексу України 1. Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. 2. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 639 Цивільного кодексу України 1. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. 2. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно з п. 5, 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» 5) електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. 6) електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» 3. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. 4. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до частини 1 статті 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частина 3 статті 1049 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч. 1 ст. 534 Цивільного кодексу України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до п. 10 ч. 1. Закону України від 30.06.2021 № 1591-IX «Про платіжні послуги» еквайринг платіжних інструментів (далі - еквайринг) - платіжна послуга, що полягає у прийнятті платіжних інструментів, результатом якої є переказ коштів отримувачу та/або видача коштів у готівковій формі.

Згідно з п. 4, 5 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про платіжні послуги» до фінансових платіжних послуг належать такі послуги:

4) послуги з виконання платіжних операцій з рахунку/на рахунок користувача (крім платіжних операцій з електронними грошима), за умови що кошти для виконання платіжної операції надаються користувачу надавачем платіжних послуг на умовах кредиту, у тому числі: а) виконання кредитового переказу; б) виконання дебетового переказу; в) виконання іншої платіжної операції, у тому числі з використанням платіжних інструментів;

5) послуги з емісії платіжних інструментів та/або здійснення еквайрингу платіжних інструментів;

Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону України «Про платіжні послуги» еквайринг здійснюється еквайром на підставі договору, укладеного з отримувачем, з урахуванням вимог законодавства.

Згідно з ч. 3 Закону України «Про платіжні послуги» предметом еквайрингу можуть бути платіжні операції з переказу коштів та/або з видачі готівкових коштів з використанням платіжного пристрою.

Згідно з ч. 5 Закону України «Про платіжні послуги» порядок здійснення еквайрингу у платіжних системах визначається правилами відповідних платіжних систем з урахуванням вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

Згідно з ч. 1-4, 6, 7 ст. 40 Закону України «Про платіжні послуги»

1. Форма та порядок надання платіжної інструкції визначаються в договорі між користувачем та надавачем платіжних послуг, якщо інше не передбачено законодавством.

2. Платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції.

3. Зазначена ініціатором у платіжній інструкції інформація має передаватися без змін незалежно від залучення до виконання платіжної операції надавачів платіжних послуг, задіяних як посередники, комерційні агенти, чи використання платіжних систем.

4. Надавач платіжних послуг платника приймає до виконання надану ініціатором платіжну інструкцію або відмовляє у її прийнятті в порядку, визначеному цим Законом.

6. Надавач платіжних послуг зобов`язаний забезпечити фіксування в операційно-обліковій системі дати і часу надходження платіжної інструкції, прийняття її до виконання (або відмови в її прийнятті), виконання платіжної інструкції.

7. Національний банк України у своїх нормативно-правових актах визначає обов`язкові реквізити платіжних інструкцій, особливості їх оформлення, захисту, прийняття до виконання.

Згідно з підп. 1, 2, 3 п. 2 розд. І Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, яка затверджена Постановою Правління Національного банку України 29.07.2022 № 163 (далі - Інструкція про безготівкові розрахунки) ця Інструкція визначає:

1) порядок ініціювання платіжних операцій з рахунків користувачів платіжних послуг (далі - користувач), що відкриті в надавачів платіжних послуг з обслуговування рахунку (далі - надавач платіжних послуг);

2) обов`язкові реквізити платіжної інструкції, на підставі якої ініціюється платіжна операція з рахунку користувача, та вимоги щодо їх заповнення;

3) порядок виконання надавачами платіжних послуг кредитового переказу коштів, дебетового переказу коштів за згодою платника та дебетового переказу коштів без згоди платника.

Згідно з п. 4 розд. І Інструкції про безготівкові розрахунки правилами платіжної системи/внутрішніми правилами надавача платіжних послуг можуть/може бути:

1) установлені додаткові реквізити платіжної інструкції для ініціювання платіжної операції, яка використовується в цій платіжній системі/у цього надавача платіжних послуг з урахуванням вимог законодавства України;

2) визначений технічний порядок ініціювання платіжної операції.

Згідно з абз. 1-9 п. 37 розд. ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов`язкові реквізити: 1) дату складання і номер; 2) унікальний ідентифікатор платника або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код платника та номер його рахунку; 3) найменування надавача платіжних послуг платника; 4) суму цифрами та словами; 5) призначення платежу; 6) підпис(и) платника; 7) унікальний ідентифікатор отримувача або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку; 8) найменування надавача платіжних послуг отримувача.

Згідно з п. 38 розд. ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки надавач платіжних послуг платника зобов`язаний отримати згоду платника на виконання кожної платіжної операції в порядку, визначеному договором між платником та надавачем платіжних послуг платника.

Указівки щодо особливостей заповнення реквізитів платіжної інструкції, оформленої в паперовій або електронній формі наведені в додатку до Інструкції про безготівкові розрахунки.

Згідно з підп. 8, 24 п. 3 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, яке затверджено Постановою Правління Національного банку України 29.07.2022 № 164 (далі – Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів):

«8) документ за операцією з використанням платіжних інструментів (квитанція) -документ, що підтверджує результат ініціювання операції з використанням платіжного інструменту;

24) платіжна операція - дія, ініційована користувачем, із внесення, переказу або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і отримувачем, які є підставою для цього»

Згідно з п. 154 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів документи за операціями з використанням платіжних інструментів повинні містити обов`язкові реквізити, визначені цим Положенням та нормативно-правовими актами Національного банку з питань організації касової роботи.

Згідно з п. 159 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів документи за операціями з використанням платіжних інструментів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

Згідно з п. 160 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів: «Квитанція повинна містити такі обов`язкові реквізити:

1) повне або скорочене (за наявності) найменування та ідентифікатор еквайра або інші реквізити, за допомогою яких є можливість ідентифікувати еквайра;

2) ідентифікатор отримувача:

для юридичної особи - найменування та код за ЄДРПОУ;

для фізичної особи-підприємця та фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, - прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності) та РНОКПП або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта);

для фізичної особи, якій надається послуга еквайрингу, - прізвище та власне ім`я, номер рахунку в форматі IBAN або РНОКПП, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта);

для фізичної особи - унікальний (повний) номер платіжного інструменту або номер рахунку в форматі IBAN, або номер електронного гаманця, або унікальний ідентифікатор, якщо унікальний ідентифікатор було використано під час ініціювання платіжної операції;

3) ідентифікатор платіжного термінала;

4) дату та час здійснення операції;

5) суму та валюту операції;

6) суму комісійної винагороди еквайра, яка утримується з держателя (за наявності);

7) унікальний номер платіжного інструменту держателя [зазначається унікальний (повний) номер платіжного інструменту держателя, включаючи платіжні операції, здійснені на користь фізичної особи]. Унікальний номер платіжного інструменту держателя може зазначатися у форматі, що дозволений правилами безпеки емітента або платіжної системи (для платіжних інструментів, що використовуються для здійснення операцій у платіжній системі), у разі здійснення платіжної операції на користь торговця (платіжної операції, метою якої є оплата вартості товарів чи послуг цього торговця);

8) призначення платіжної операції або тип платіжної операції. За платіжною операцією, ініційованою на користь фізичної особи, якій надається послуга еквайрингу, має зазначатися мета такого переказу (включаючи “переказ коштів за надані послуги”, “переказ коштів за продаж вживаних товарів”);

9) унікальний код операції/у разі використання платіжного інструменту в платіжній системі: найменування платіжної системи та код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі;

10) код категорії діяльності отримувача.

Внутрішні документи надавача платіжних послуг та/або правила платіжних систем можуть передбачати також інші додаткові реквізити документів за операціями з використанням платіжних інструментів.»

Згідно з п. 160-1 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів: «Квитанція у разі взаємодії еквайра на підставі договору з іншим надавачем платіжних послуг (надавачем платіжних послуг, який надає послугу з переказу коштів без відкриття рахунку, еквайром отримувача) повинна містити, крім реквізитів, зазначених у пункті 160 розділу VIII цього Положення, такі додаткові обов`язкові реквізити:

1) номер платіжної інструкції, що надається держателем надавачу платіжних послуг, який надає послугу з переказу коштів без відкриття рахунку;

2) повне або скорочене (за наявності) найменування надавача платіжних послуг (надавача платіжних послуг, який надає послугу з переказу коштів без відкриття рахунку, еквайра отримувача);

3) номер рахунку надавача платіжних послуг (надавача платіжних послуг, який надає послугу з переказу коштів без відкриття рахунку, еквайра отримувача) у форматі IBAN, на який еквайр перераховує кошти держателя;

4) номер рахунку отримувача у форматі IBAN (зазначається у разі переказу на користь суб`єкта господарювання);

5) сума комісійної винагороди надавача платіжних послуг, яка утримується з держателя (за наявності).»

Встановлені судом обставин справи та оцінка доказів

Судом встановлено, що 02.04.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем укладено договір про відкриття кредитної лінії №1374-9550. Сторони узгодили його істотні умови, зокрема:

- строк 300 календарних днів,

- процентна ставка 2,5% за кожний день користування кредитом;

- сума кредиту 6300,00 грн.

- дата повернення кредиту 26.01.2025.

Суд вважає, що укладання договору відповідає вимогам ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Виконання кредитором свого обов`язку перед відповідачем підтверджується квитанцією Liqpay від 02.04.2024 на суму 6300,00 грн, призначення платежу: видача кредитних коштів за договором 1374-9550 від 02.04.2024.

Таким чином у відповідача виник обов`язок повернути кредитні кошти на умовах, що передбачені договором.

Що ж до відсотків за користування кредитом суд вказує наступне..

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX всесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» яким обмежено максимальний розмір денної процентної ставки. Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої статті 8 Закону, не може перевищувати 1 %.

Відповідно до п 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023. Отже до 22.04.2024 застосовується максимальна денна процентна ставка у розмірі 2,5%, з 23.04.2024 до 20.08.2024 застосовується максимальна денна процентна ставка у розмірі 1,5%, з 21.08.2024 застосовується максимальна денна процентна ставка у розмірі 1 %.

Заборгованість за відсотками в період з 02.04.2024 по 22.04.2024 становить 20 днів за ставкою 2.5% в день (157,50 грн.) 157,50*20 = 3150 грн.

Заборгованість за відсотками в період з 23.04.2024 по 20.08.2024 становить 120 днів за ставкою 1,5% в день (94,5 грн.) 94,5*120= 11340 грн.

Заборгованість за відсотками в період з 21.08.2024 по 26.01.2025 становить 159 днів за ставкою 1.0% в день (63 грн.) 63*159= 10017 грн.

Отже заборгованість за відсотками за користування кредитом становить 24507 грн.

Позивач просить стягнути відсотків 24200 грн, що підтверджується проведеним сулом розрахунком.

Висновок по суті позовних вимог

Суд вважає, що за встановлених обставин є підстави для застосування заходів судового захисту порушеного права позивача.

Позов слід задовольнити.

Щодо судового збору

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки позов задоволено повністю, тому з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 2662 грн. 40 коп.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263, 264, 265, 279, 280-282 ЦПК України суд

УХВАЛИВ :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1374-9550 від 02.04.2024 у сумі 30500,00 грн (тридцять тисяч п`ятсот грн 00 коп), з яких: прострочена заборгованість за кредитом 6300,00 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 24200 грн.

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн 40 коп).

4. Заочне рішення може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

5. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

6. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

7. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

8. Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 09.10.2026.

Суддя Олександр АСТАПОВИЧ