Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №344/10678/26 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 344/10678/26

Провадження № 33/4808/570/26

Категорія ст.485 МК України

Головуючий у 1 інстанції Тринчук В. В.

Суддя-доповідач Васильєв

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П.,

за участю представника Івано-Франківської митниці Тирського В.,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника адвоката Крутня І.В. на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 серпня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 485 МК України та накладено на неї стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 58159 (п`ятдесят вісім тисяч сто п`ятдесят дев`ять) гривень 98 копійок, стягнуто на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору, -

в с т а н о в и в :

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 вчинила протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, шляхом використання товару – транспортного засобу, ввезеного на митну територію України в умовах воєнного стану у якості гуманітарної допомоги, стосовно якого при ввезенні надано пільги щодо сплати митних платежів в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Так 26.04.2022 о 15 годині 47 хвилин через пункт пропуску “Ягодин-Дорогуск”, митного поста “Ягодин” Волинської митниці, громадянкою України ОСОБА_1 ввезено на митну територію України у якості гуманітарної допомоги транспортний засіб марки “Opel”, моделі “Frontera” д.н.з. НОМЕР_1 , VIN – код НОМЕР_2 , отримувачем якого являється військова частина НОМЕР_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), яка входить до складу військової частини НОМЕР_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 АДРЕСА_2 ), а та в свою чергу входить до складу ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка базується в Івано-Франківській області та входить до складу Регіонального управління Сил Тро « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Івано-Франківською митницею з метою підтвердження чи спростування факту отримання військовою частиною НОМЕР_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 АДРЕСА_2 ) до складу якої входить військова частина НОМЕР_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) транспортного засобу марки “Opel”, моделі “Frontera” д.н.з. НОМЕР_1 , VIN – код НОМЕР_2 , направлено лист від 10.12.2025 №7.21-3/20-01/4/5387 до Державної митної служби України з метою направлення звернення до Регіонального управління Сил територіальної оборони “ ІНФОРМАЦІЯ_3 ” ( АДРЕСА_1 ) щодо отримання інформації та копій документів, які підтверджують або спростовують замовлення, очікування та отримання військовими частинами А7030, А7127, А7370 транспортних засобів, перелік яких додається до листа.

04.03.2026 року до Івано-Франківської митниці надійшов лист Департаменту боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Держмитслужби №20/20-02-01/7/215 (вх. Івано-Франківської митниці №1160/4-20 від 04.03.2026) щодо надання інформації Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України про стан отримання транспортних засобів, ввезених в якості гуманітарної допомоги на адресу військових частин НОМЕР_5 , НОМЕР_3 , НОМЕР_7 .

Згідно листа Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України від 24.02.2026 №220/9/248, яким скеровано лист командира військової частини НОМЕР_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 АДРЕСА_2 ) до складу якої входить військова частина НОМЕР_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) зазначено, що транспортний засіб марки “Opel”, моделі “Frontera” д.н.з. НОМЕР_1 , VIN – код НОМЕР_2 у військовій частині НОМЕР_3 – відсутній (немає інформації) та на обліку не перебуває.

З метою з`ясування обставин ввезення на митну територію України даного транспортного засобу, Івано-Франківською митницею направлено запит до Волинської митниці від 09.03.2026 №7.21-3/20-01/7/1022 щодо надання копій документів на підставі, яких транспортний засіб марки “Opel”, моделі “Frontera” д.н.з. НОМЕР_1 , VIN – код НОМЕР_2 ввезено в Україну в якості гуманітарної допомоги.

Згідно відповіді Волинської митниці від 13.03.2026 №7.3-3/28-08-05/7/3319 (вх. Івано-Франківської митниці 1386/7-20 від 13.03.2026) встановлено, що 26.04.2022 року при ввезенні на митну територію України транспортного засобу марки “Opel”, моделі “Frontera” д.н.з. НОМЕР_1 , VIN – код – НОМЕР_2 громадянка України ОСОБА_1 подала Декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою (за формою, встановленою Додатком до Постанови Кабінету міністрів України від 01.03.2022 № 174 “Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану” (зі змінами та доповненнями), у якій, зокрема, у графах: 1. “Прізвище, власне ім`я, по батькові особи, що здійснює декларування” вказано “ ОСОБА_1 ”; 2. “Прізвище, власне ім`я, по батькові водія” вказано “ ОСОБА_1 ”; 3. “Марка машини” вказано “OPEL”; 4.“Номер машини” вказано “ НОМЕР_8 ”; 5. “Відправник” вказано “ ІНФОРМАЦІЯ_4 ”; 6. “Отримувач” вказано “військова частина НОМЕР_3 код НОМЕР_4 ”; 7. “Фактичне місце призначення” вказано “м. Рівне”; 8. “Пункт пропуску” вказано “ ОСОБА_2 ”; 9. “Вид допомоги” вказано “транспортний засіб марки “Opel”, моделі “Frontera”, VIN – код – НОМЕР_2 .

09.04.2026 року листом Івано-Франківської митниці №7.21-3/20-01/8.2/1522 направлено запит на адресу військової частини НОМЕР_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 АДРЕСА_2 ), до складу якої входить військова частина НОМЕР_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) щодо надання інформації про видачу листа для отримання та ввезення на митну територію України в якості гуманітарної допомоги, а також надходження на адресу військової частини НОМЕР_3 транспортного засобу марки “Opel”, моделі “Frontera”, VIN – код – НОМЕР_2 .

01.05.2026 року Івано-Франківською митницею отримано лист військової частини НОМЕР_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 АДРЕСА_2 ) від 24.04.2026 №1472/31/1/2/ в якому міститься інформація, що транспортний засіб марки “Opel”, моделі “Frontera”, VIN – код НОМЕР_2 до військової частини не надходив. У зв`язку з передачею військової частини НОМЕР_3 з військової частини НОМЕР_5 до військової частини НОМЕР_9 , згідно спільної дерективи МОУ та Головнокомандувача ЗСУ №Д-321/65/дск від 22.05.2025р. за атестатом №718/6/75 від 21.06.2025р. надати інформацію щодо спростування та підтвердження видачі військовими частинами листів для отримання та ввезення на територію України зазначених транспортних засобів в якості гуманітарної допомоги немає технічної можливості.

Івано-Франківською митницею громадянці ОСОБА_1 були направлені повідомлення від 26.03.2026 №7.21-3/20-01/10/1258 та 06.05.2026 №7.21-3/20-01/10/1900 з проханням з`явитися до митниці для з`ясування обставин стосовно ввезення на митну територію України та митного оформлення транспортного засобу марки “Opel”, моделі “Frontera”, VIN – код НОМЕР_2 в якості гуманітарної допомоги та складання протоколу про порушення митних правил.

На повідомлення Івано-Франківської митниці для надання пояснень громадянка ОСОБА_1 не з`явилася, будь-яких пояснень не надала.

У зв`язку із службовою необхідністю, управлінням боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Івано-Франківської митниці надіслано лист (від 06.05.2026 №20/20-01/2172) до управління контролю та адміністрування митних платежів Івано-Франківської митниці, з проханням визначити митну вартість та надати розрахунок митних платежів, які підлягали би сплаті при ввезенні на митну територію України та митному оформленні в митному режимі «імпорт» транспортного засобу марки “Opel”, моделі “Frontera”, VIN – код НОМЕР_2 станом на дату ввезення в Україну - 26.04.2022, з урахуванням відомостей зазначених у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу та роздруку «перетин кордону» АСМО «Інспектор».

Згідно службової записки управління контролю та адміністрування митних платежів Івано-Франківської митниці (від 08.05.2026 №15/15-01/2197) розмір митних платежів, які б підлягали сплаті при здійсненні митного оформлення в митному режимі “імпорт” транспортного засобу марки “Opel”, моделі “Frontera”, VIN – код НОМЕР_2 станом на 26.04.2022 становить 116 319,95 грн. (з яких ввізне мито – 7547,42 грн.; акцизний податок – 76806,83 грн.; ПДВ – 31965,7 грн.).

Таким чином, ОСОБА_1 вчинила порушення митних правил, передбачене ст.485 МК України.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, захисник адвокат Крутень І.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04.08.2026 року та ухвалити нове судове рішення, яким закрити провадження у справі №344/10678/26 у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

В апеляційній скарзі захисник не погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, та вказує на їх необґрунтованість.

Зазначає, що 26.04.2022 вона ввезла на митну територію України як гуманітарну допомогу транспортний засіб марки «Opel Frontera», державний реєстраційний номер НОМЕР_8 , VIN-код НОМЕР_10 . При цьому ввезення автомобіля було здійснено з метою забезпечення потреб Збройних Сил України, що підтверджується зверненням військової частини НОМЕР_3 від 21.04.2022 вих. № 322/2022 щодо необхідності отримання саме цього транспортного засобу.

На думку апелянта, наявність зазначеного звернення спростовує висновок суду про ввезення автомобіля в інших цілях. Водночас матеріали справи не містять доказів того, яку саме іншу мету переслідувала ОСОБА_1 або що транспортний засіб використовувався нею у власних інтересах.

Посилання митного органу на лист військової частини, відповідно до якого відсутня технічна можливість підтвердити факт видачі відповідного листа у зв`язку з передачею військової частини та зміною її підпорядкування, апелянт вважає неналежним доказом невидачі такого документа. При цьому звернення військової частини НОМЕР_3 від 21.04.2022 було долучене до матеріалів справи самим митним органом.

Апелянт також зазначає, що митним органом не доведено наявності умислу, необхідного для притягнення особи до відповідальності за ст. 485 МК України. ОСОБА_1 діяла добросовісно, здійснила необхідні дії для митного оформлення транспортного засобу як гуманітарної допомоги та мала на меті його передачу для забезпечення потреб військовослужбовців. Подальше взяття автомобіля на військовий облік, на її думку, належало до обов`язків військової частини або особи, яка отримала транспортний засіб, а не особи, яка здійснила його ввезення.

Посилаючись на положення ст. 19, 62 Конституції України, ст. 251, 280 КУпАП, ст. 489 МК України та принцип «поза розумним сумнівом», апелянт вважає, що саме на митний орган покладається обов`язок довести наявність у її діях складу правопорушення. Однак належних і достатніх доказів умисного використання митної пільги не за призначенням або вчинення дій, спрямованих на ухилення від сплати митних платежів, матеріали справи не містять.

У зв`язку з цим захисник адвокат Крутень І.В. вважає, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, та просить скасувати постанову суду першої інстанції і закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

У запереченнях на апеляційну скаргу Івано-Франківська митниця зазначає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та безпідставною, а постанова Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 серпня 2026 року у справі № 344/10678/26 — законною та обґрунтованою.

Митниця вказує, що суд першої інстанції при розгляді справи повно та всебічно з`ясував усі обставини, дослідив наявні у матеріалах справи докази та надав їм належну правову оцінку в їх сукупності. На думку митного органу, досліджені судом докази підтверджують, що ОСОБА_1 вчинила дії, наслідком яких стала несплата митних платежів у розмірі 116 319,95 грн, шляхом використання транспортного засобу, ввезеного нею на митну територію України в умовах воєнного стану як гуманітарної допомоги із застосуванням відповідних пільг зі сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими такі пільги були надані.

Івано-Франківська митниця вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують встановлених судом обставин та висновків щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України. Зокрема, митний орган не погоджується з доводами захисника про відсутність доказів використання транспортного засобу в інших цілях та вважає, що наявні у справі матеріали в достатній мірі підтверджують обставини, покладені судом в основу постанови.

Також митниця посилається на судову практику Івано-Франківського міського суду, Івано-Франківського апеляційного суду та Львівського апеляційного суду у справах щодо аналогічних правовідносин, копії відповідних судових рішень долучено до заперечень.

За таких обставин Івано-Франківська митниця вважає, що підстав для скасування постанови суду першої інстанції за доводами апеляційної скарги немає, а доводи захисника Крутень І.В. є необґрунтованими та не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

У зв`язку з наведеним Івано-Франківська митниця просить апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 — Крутень Івана Володимировича залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 серпня 2026 року у справі № 344/10678/26 — без змін.

До початку судового розгляду на адресу Івано-Франківського апеляційного суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисника адвоката Крутня І.В.

Враховуючи зазначене клопотання, а також те, що учасники справи повідомили про відсутність необхідності їхньої участі в судовому засіданні, суд вважає, що перешкод для розгляду справи за наявними в матеріалах справи доказами та без участі ОСОБА_1 і її захисника адвоката Крутня І.В. не встановлено.

Заслухавши представника Івано-Франківської митниці Тирського В.В., який заперечив проти апеляційних вимог, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи вищевказані доводи апеляційної скарги, апеляційний суд, враховуючи недосконалість КУпАП, який було введено в дію Постановою Верховної Ради Української РСР №8074-10 від 07.12.1984 року, вважає за необхідне здійснювати правосуддя, виходячи з загальних принципів здійснення судочинства, з метою забезпечення справедливої процедури і юридичної визначеності.

Апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що ЄСПЛ неодноразово зазначав, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. («Пономарьов проти України»)

Апеляційний суд вважає, що допущені судом першої інстанції порушення процесуального закону не можуть бути безумовною підставою для скасування судового рішення та ухвалення іншого судового рішення аналогічного за своїм змістом.

Апеляційний суд вважає, що підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції можуть бути тільки істотні порушення вимог процесуального законодавства, які перешкодили суду правильно встановити фактичні обставини та надати вірну оцінку сукупності досліджених доказів та прийти до обґрунтованого висновку про доведеність вини у вчиненні правопорушення.

Так, діючий КУпАП не містить визначення правових підстав для скасування судового рішення суду першої інстанції у зв`язку з чим при вирішанні цього питання необхідно виходити із загальних принципів здійснення судочинства.

Апеляційний суд вважає, що судове рішення суду першої інстанції підлягає обов`язковому скасуванню у тому, випадку, коли за наявності підстав для закриття провадження суд не закрив провадження по справі, або коли рішення було ухвалено незаконним складом суду.

Зокрема, підлягає обов`язковому скасуванню судове рішення у тому разі, коли вину обвинуваченого не доведено сукупністю належних та допустимих доказів по справі, коли відсутня подія правопорушення або коли в діях особи, яка притягається до відповідальності відсутній склад відповідного правопорушення.

Разом з тим, безпідставне закриття справи стосовно особи, вина якої у вчиненні правопорушення доводиться сукупністю наявних у справі доказів також свідчить про необхідність скасування судового рішення та ухвалення нового рішення відповідно до вимог апеляційної скарги.

Згідно положень ст. 487 МК України, провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Відповідно до вимог ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 485 МК України дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, зокрема використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, тягнуть за собою адміністративну відповідальність.

Таким чином, при вирішенні питання про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, підлягають встановленню обставини щодо надання відповідних пільг зі сплати митних платежів, мети, з якою такі пільги були надані, та фактичного використання товару відповідно до визначеної мети.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про гуманітарну допомогу» гуманітарна допомога є цільовою адресною безоплатною допомогою, яка надається визначеним законом отримувачам та набувачам. Цільовий характер гуманітарної допомоги обумовлює необхідність її використання відповідно до визначеної мети.

На час ввезення транспортного засобу порядок пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану визначався постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2022 року № 174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану». Зазначене регулювання встановлювало особливий порядок пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану, однак не змінювало цільового характеру такої допомоги.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 26 квітня 2022 року о 15 год. 47 хв. через пункт пропуску «Ягодин-Дорогуск» митного поста «Ягодин» Волинської митниці ОСОБА_1 ввезла на митну територію України як гуманітарну допомогу транспортний засіб марки «Opel», моделі «Frontera», державний реєстраційний номер НОМЕР_8 , VIN-код НОМЕР_10 .

Під час митного оформлення зазначений транспортний засіб був заявлений як гуманітарна допомога для потреб військової частини НОМЕР_3 , у зв`язку з чим при його ввезенні були застосовані пільги зі сплати митних платежів.

Таким чином, надання відповідних пільг було обумовлене не самим фактом ввезення транспортного засобу на митну територію України, а його заявленим цільовим призначенням як гуманітарної допомоги для потреб військової частини.

Як зазначає апелянт, 21 квітня 2022 року військовою частиною НОМЕР_3 було направлено звернення вих. № 322/2022 щодо необхідності отримання транспортного засобу марки «Opel Frontera», VIN-код НОМЕР_10 . Копія зазначеного звернення міститься в матеріалах справи.

Разом з тим, саме по собі звернення військової частини щодо необхідності отримання автомобіля свідчить про наявність відповідного наміру прийняти відповідний транспортний засіб та використовувати його в подальшому для потреб ЗСУ і не підтверджує факту його реальної передачі та надходження до військової частини.

Для підтвердження цільового використання транспортного засобу має бути встановлено не лише обставину його ввезення із заявленою метою, а й факт його фактичного отримання визначеним отримувачем та використання відповідно до цієї мети.

При цьому матеріали справи не містять документів, які б підтверджували фактичну передачу автомобіля військовій частині НОМЕР_3 . Зокрема, відсутні документи, які б дозволяли встановити факт та обставини передачі автомобіля уповноваженому представнику військової частини, його фактичного отримання військовою частиною та подальшого використання нею.

Так, з відповіді військової частини вбачається, що транспортний засіб марки «Opel», моделі «Frontera», VIN-код НОМЕР_10 , до військової частини не надходив та у ній не перебуває.

Таким чином, відомості, отримані митним органом безпосередньо від військової частини, не підтверджують факту передачі автомобіля та доводять, що вказаний транспортний засіб не було передано відповідній військовій частині.

Посилання апелянта на те, що військова частина не мала технічної можливості підтвердити чи спростувати факт видачі відповідного листа для отримання та ввезення транспортного засобу носить голослівний та бездоказовий характер.

Необґрунтованим є і посилання апелянта на те, що подальше взяття автомобіля на військовий облік є обов`язком військової частини або військовослужбовця, який його отримав.

Апеляційний суд вважає, що, особа, яка скористалась відповідними пільгами щодо сплати митних платежів повинна надати дані, які свідчать про те, що ввезений транспортний засіб дійсно було передано на потреби ЗСУ.

Апеляційний суд вважає що вищевказаний висновок повністю узгоджується із вимогами постанови КМУ від 29 жовтня 2024 р. № 1235, якою врегульовані питання отримання транспортних засобів, кінцевими набувачами яких є військовослужбовці, для використання під час здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, безпеки населення та захисту інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Зокрема, зі змісту вищевказаної постанови вбачається, що передача транспортного засобу військовослужбовцю повинна бути оформлена належним чином з обов`язковим складанням відповідного акту-передачи, даними які дозволяють конкретизувати військовослужбовця та подальшою постановкою транспортного засобу на тимчасовий державний облік.

Апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги про те, що сам факт звернення військової частини підтверджує цільове використання автомобіля, є необґрунтованими, оскільки звернення підтверджує лише потребу у транспортному засобі, а не його фактичне отримання.

Апеляційний суд вважав необґрунтованими клопотання щодо витребування у Міністерства оборони України персональних даних ОСОБА_3 для забезпечення допиту останнього в якості свідка у даному провадженні, оскільки зі змісту документів, які були надані стороною захисту вбачається, що останній з 13.01.2026 року виключений зі списку особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Апеляційний суд також вважає безпідставними клопотання про необхідність отримання даних щодо перетину кордону України ОСОБА_3 , оскільки вказана інформація не стосується обставин, які повинні бути встановлені під час розгляду провадження.

Апеляційний суд також вважає безпідставними доводи клопотання про допит в якості свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які нібито можуть підтвердили наявність обставин щодо передачі транспортного засобу військовій частині.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що судочинство з розгляду справ про адміністративні правопорушення здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами їх правових позицій, прав і інтересів засобами, передбаченими законом, а суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Принцип змагальності ґрунтується на тому переконанні, що протилежність інтересів сторін є найкращою гарантією для забезпечення повноти судового розгляду та встановлення обставин, які мають істотне значення для вирішання питання про доведеність вини у вчиненні адміністративного правопорушення.

Разом з тим, стороною захисту не надані дані, які свідчать про те, що вищевказані свідки дійсно можуть надати суду показання, які стосуються суті висунутого обвинувачення та підтвердять факт передачі особою, яка притягається до адміністративної відповідальності відповідного транспортного засобу на потреби ЗСУ. При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що стороною захисту не надані достатні дані, які дозволяють здійснити виклик вищевказаних свідків у відповідності до вимог ст.277-2 КУпАП шляхом направлення відповідних судових повісток.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідна передача транспортного засобу в якості гуманітарної допомоги повинна бути належним чином оформлена та документальна підтверджена.

Разом з тим, стороною захисту не надано даних, які свідчать про те, що допит вищевказаних свідків дозволить встановити отримання військової частиною відповідного транспортного засобу в якості гуманітарної допомоги та повністю спростує правильність даних, які зазначені у листі Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України від 24.02.2026 №220/9/248, яким скеровано лист командира військової частини НОМЕР_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 АДРЕСА_2 ) до складу якої входить військова частина НОМЕР_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про те, що транспортний засіб марки “Opel”, моделі “Frontera” д.н.з. НОМЕР_1 , VIN – код НОМЕР_2 у військовій частині НОМЕР_3 – відсутній (немає інформації) та на обліку не перебуває.

Апеляційним судом задоволені клопотання захисника про долучення до матеріалів провадження відповідей на запити щодо намагання встановити перебування у користуванні військових частин транспортного засобу, який було ввезено ОСОБА_1 та фотографію на якій нібито зафіксовано передачу вказаного транспортного засобу військовослужбовцю ОСОБА_4 .

Разом з тим, вищевказані документи не містять даних, які свідчать про неправильність висновків суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення.

Апеляційний суд також не погоджується з доводом про те, що митним органом не встановлено, яку саме іншу мету переслідувала ОСОБА_1 під час ввезення автомобіля, оскільки у даному випадку відсутність вищевказаних даних не свідчить про неправильність висновку суду першої інстанції про вчинення правопорушення.

Диспозиція ст. 485 МК України у відповідній частині пов`язує відповідальність із використанням товарів, щодо яких надано пільги зі сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими такі пільги були надані.

Таким чином, для вирішення питання про наявність складу правопорушення визначальним є встановлення того, чи відповідає фактичне використання товару меті, з якою було надано пільгу зі сплати митних платежів. При цьому встановлення конкретного способу подальшого використання автомобіля чи особи, якій він був переданий, не є обов`язковим, якщо сукупність досліджених доказів свідчить про невикористання товару за визначеним цільовим призначенням.

При цьому апеляційний суд враховує положення ч. 1 ст. 495 МК України, відповідно до якої доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 495 МК України такі дані встановлюються протоколом про порушення митних правил, іншими документами, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності, поясненнями свідків, речовими доказами, висновком експерта та іншими доказами.

Жоден доказ не має наперед установленої сили, а суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

У цій справі суд першої інстанції оцінив докази у їх сукупності, врахувавши факт ввезення автомобіля як гуманітарної допомоги, заявлену мету його ввезення, звернення військової частини щодо необхідності його отримання, відсутність документів про фактичну передачу автомобіля, а також інформацію військової частини про те, що автомобіль до неї не надходив.

Сукупність зазначених обставин є достатньою для висновку про те, що передбачена при ввезенні мета використання автомобіля фактично не була підтверджена.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, проаналізував сукупність досліджених судом доказів, прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення.

Висновок суду першої інстанції про використання товару в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими були надані пільги зі сплати митних платежів, ґрунтується на сукупності доказів та встановлених обставин, а не на припущенні.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин доводи апеляційної скарги про відсутність суб`єктивної сторони правопорушення не можуть бути прийняті як підстава для скасування постанови суду першої інстанції.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Апеляційний суд не встановив обставин, які б свідчили про те, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, неправильно оцінив докази або неправильно застосував норми матеріального чи процесуального права.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що доводи сторони захисту про неповне з`ясування судом фактичних обставин є безпідставними, оскільки суд першої інстанції на підставі сукупності доказів, які були надані сторонами, прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що отримання стороною захисту належних та допустимих доказів про те, що суд першої інстанції прийшов до неправильного висновку про ухилення ОСОБА_1 від сплати митних платежів, шляхом використання товару – транспортного засобу, ввезеного на митну територію України в умовах воєнного стану у якості гуманітарної допомоги, може бути правовою підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Таким чином, підстав для скасування постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 серпня 2026 року не встановлено, апеляційну скаргу захисника Крутня І.В. слід залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 серпня 2026 року, без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника адвоката Крутня І.В. залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 серпня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення.

Суддя Івано-Франківського

апеляційного суду О.П. Васильєв