Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №352/813/24 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 352/813/24

Провадження № 22-ц/4808/2022/26

Головуючий у 1 інстанції ГРИНЬКІВ Д. В.

Суддя-доповідач Бойчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Бойчука І.В.,

суддів: Томин О.О., Девляшевського В.А.

секретаря Панасюк В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», на ухвалу Тисменицького районного суду від 26 серпня 2026 року під головуванням судді Гриньків Д.В. у м. Івано-Франківську,

в с т а н о в и в:

В лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулась з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтувало тим, що в 2018 році відповідач уклав із АТ «Ідея Банк» кредитний договір №С-106-014606-18-980 від 06.11.2018.

В липні 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №07072023. Згідно п.2.2 цього договору права вимоги які АТ «Ідея Банк» передає ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за цим договором передаються в розмірі заборгованості боржників та які визначені в реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників №4 до договору факторингу, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_3 за кредитним договором №С-106-014606-18-980 в сумі 19 433,28 грн.

Ухвалою від 01.04.2024 зупинено провадження у зв`язку з перебуванням ОСОБА_3 у складі Збройних Сил України.

У зв`язку зі смертю ОСОБА_3 на підставі ухвали суду від 23.04.2026 поновлено провадження у справі. До участі у справі залучено правонаступників ОСОБА_1 , як законного представника ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , як законного представника ОСОБА_4 .

Ухвалою Тисменицького районного суду від 26.08.2026 позовну заяву ТОВ «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів» залишено без розгляду.

У апеляційній скарзі представник ТОВ «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів» посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду.

Зазначає, що судом не винесено ухвали про витребування доказів по справі, натомість визнано обов`язкову явку позивача в судове засідання.

Вказує, що в ухвалі про визнання явки позивача обов`язковою, не було зазначено, які саме пояснення або докази необхідні для розгляду справи та не роз`яснено про неможливість розгляду справи без поданих пояснень позивача.

Звертає увагу на те, що судом не прийнято до уваги клопотання сторони позивача про розгляд справи за відсутності представника позивача, тому вважає, що суд дійшов передчасного висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

Просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Учасники справи правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися, що відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

В засідання апеляційного суду сторони не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про час і місце розгляду справи. Апелянт та його представник повідомлені через підсистему «Електронний суд» і будь-яких заяв чи клопотань від них до суду не надходило, що не перешкоджає апеляційному суду проводити розгляд апеляційної скарги без участі сторін та їх представників.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, ураховуючи таке.

З матеріалів справи вбачається, що в 2018 році ОСОБА_3 уклав із АТ «Ідея Банк» кредитний договір №С-106-014606-18-980 від 06.11.2018 на суму 7 000 грн терміном на 12 місяців з процентною ставкою 48 % річних.

В липні 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №07072023. Згідно п.2.2 цього договору права вимоги які АТ «Ідея Банк» передає ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за цим договором передаються в розмірі заборгованості боржників та які визначені в реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників №4 до договору факторингу, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набула право грошової вимоги до ОСОБА_3 за кредитним договором №С-106-014606-18-980 в сумі 19 433,28 грн з яких: 7 000 грн – заборгованість за тілом кредиту; 12 433,28 грн – заборгованість за відсотками.

На підставі ухвали суду від 01.04.2024 провадження зупинено до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України.

Відповідно до відповіді в/ч НОМЕР_1 від 18.11.2025 ОСОБА_3 числиться таким, що зник безвісти з 14.05.2024.

Згідно відповіді відділу ДРАЦС у м. Івано-Франківськ від 18.02.2026 наявний актовий запис № 20 від 03.12.2025 про смерть ОСОБА_3 .

У зв`язку з цим, на підставі ухвали суду від 23.04.2026 поновлено провадження у справі. До участі цій справі судом залучено правонаступників ОСОБА_1 , як законного представника ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , як законного представника ОСОБА_4 .

Ухвалою Тисменицького районного суду від 19.06.2026 у справі визнано явку представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів» в судове засідання обов`язковою.

Вказану ухвалу суду представником позивача та позивачем отримано в електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд» 23.06.2026 року, про що у матеріалах справи містяться довідки про доставку електронного документу, повістки про виклик до суду на 07.08.2026 року та 26.08.2026 року також доставлені стороні позивача у електронний кабінет підсистеми «Електронний суд».

Представник позивача в судові засідання на 02.07.2026 року, 07.08.2026 року та 26.08.2026 року не з`явився, повідомлена про дату, час та місце розгляду справи належним чином, зокрема через підсистему «Електронний суд». Будь-яких заяв чи клопотань від неї чи позивача до суду не надходило.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина 1статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до частини другої статті 211 ЦПК України про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Відповідно до частин третьої-п`ятої статті 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Частиною шостою статті 128 ЦПК України передбачено, що судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи. Якщо повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення. (ч.8 статті 130 ЦПК України).

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України).

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Частинами першою, другою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною п`ятою статті 223, пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його неявка перешкоджає розгляду справи.

Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду 11 березня 2020 року у справі № 761/8849/19 (провадження № 61-21428св19), від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21), від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц (провадження № 61-9020св21), від 18 січня 2023 року у справі № 947/15524/20 (провадження № 61-20943св21).

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Тисменицького районного суду від 19 червня 2026 року явка представника позивача у судове засідання була визнана обов`язковою. Однак, представник позивача у призначені на 02.07.2026 року, 07.08.2026 року та 26.08.2026 року судові засідання не з`явився і будь-яких клопотань чи заяв до суду про причини неявки не надходило. При цьому представник позивача був повідомлений про розгляд справи шляхом надіслання судових повісток в системі «Електронний суд», що підтверджується відповідними довідками.

Постановляючи оскаржене судове рішення, суд першої інстанції правильно керувався ч. 2 ст. 223 ЦПК України про відкладення судом розгляду справи у разі першої неявки учасника справи, якого повідомлено належним чином, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; пунктом 2 частини 3 статті 223 ЦПК України, що у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки, суд розглядає справу за його відсутності; частиною 5 статті 223 і пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України про те, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок, що представник позивача повторно не з`явилися в судове засідання, про причини неявки позивач чи його представник не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутності не подавали, а тому існують передбачені законом підстави для залишення позову без розгляду.

З такими висновками суду погоджується колегія суддів апеляційного суду.

Доводи апелянта про те, що в прохальній частині позовної заяви міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, і у випадку неявки в судове засідання відповідача у визначені судом дату та час, слід було ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, суперечить вимогам процесуального закону.

Ухвалою суду першої інстанції визнано явку представника апелянта в судове засідання обов`язковою, тому клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його представника, викладене у прохальній частині позовної заяви, вичерпало свою процесуальну актуальність і не могло враховуватись судом надалі.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 14 лютого 2024 року, якщо нез`явлення позивача перешкоджає вирішенню спору, суд, не зважаючи на заяву позивача про розгляд справи за його відсутності, позбавлений права розглянути справу по суті. У разі, якщо суд визнав явку позивача обов`язковою до подання позивачем клопотання про розгляд справи за його відсутності, то суд, не зважаючи на це клопотання, зобов`язаний залишити позов без розгляду. У разі, якщо до подання такого клопотання, суд не визнавав явку позивача обов`язковою, у такому випадку суд повинен повідомити позивача про те, що розгляд справи за його відсутності є неможливими та визнати його явку обов`язковою, вирішити питання про відкладення або перерву в судовому засіданні та у разі нез`явлення позивача в наступне судове засідання залишити позов без розгляду.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 30 жовтня 2025 року у справі № 308/3334/18 зазначив, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду, проте лише у випадку, якщо позивач був належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце судового засідання. У справі, що переглядається, позивач та його представник були належним чином повідомлені про дату, час та місце судових засідань, призначених на 02.07.2026, 07.08.2026 та 26.08.2026, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, у цьому випадку існують усі підстави, передбачені ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст.257 ЦПК України для залишення позову без розгляду, а саме: сторона позивача належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи; неявка позивача у судове засідання є повторною (тричі повідомлявся); позивач не повідомив про причини неявки; судом було визнано явку сторони позивача у судове засідання обов`язковою.

З огляду на те, що позивач повторно не з`явився на виклик суду, при цьому, неявка позивача перешкоджає розгляду справи, оскільки за відсутності аргументованих пояснень, суд першої інстанції був позбавлений можливості прийняти законне та справедливе рішення, тому дійшов обґрунтованого висновку, що неодноразова неявка належним чином повідомленого позивача в судові засідання свідчить про небажання підтримувати позовні вимоги, що є підставою для залишення позову без розгляду.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що у цій справі слід урахувати також тривалість перебування справи у провадженні суду, дії позивача у розгляді його позовних вимог, який не цікавився рухом справи, не з`являвся в судові засідання після визнання його явки обов`язковою і не вжив дій, спрямованих на забезпечення його особистої присутності в суді через представника та у режимі відеоконференції.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справи є обов`язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та зводяться до неправильного тлумачення апелянтом норм процесуального права, які регулюють оскаржувану процесуальну дію.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного суду дійшла переконання, що оскаржувана ухвала судом першої інстанції постановлена з додержанням вимог матеріального і процесуального права, тому її слід залишити в силі. Доводи апеляційної скарги не спростовують її законності і обґрунтованості. Не встановлено підстав для скасування ухвали суду першої інстанції з наведених у ній мотивів.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.

Частиною першою зазначеної статті встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на апелянта.

Керуючись ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» залишити без задоволення.

Ухвалу Тисменицького районного суду від 26 серпня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанову складено 09 жовтня 2026 року.

Суддя-доповідач: І.В. Бойчук

Судді: В.А. Девляшевський

О.О. Томин