Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №173/2325/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6333/26 Справа № 173/2325/25 Суддя у 1-й інстанції - Челюбєєв Є. В. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.

Категорія 32

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Петешенкової М.Ю.,

суддів Макарова М.О., Пищиди М.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 04 грудня 2025 року у складі судді Челюбєєва Є.В.

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2025 року ТОВ "Бізнес позика" звернулося до суду із вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 09 січня 2022 року між ТОВ “Бізнес позика” та ОСОБА_1 було укладено договір № 443112-КС-001 про надання кредиту, за умовами якого позичальнику було надано кредит у розмірі 10000,00 грн. шляхом перерахування на його банківську картку.

ТОВ "Бізнес позика" свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором.

У свою чергу відповідач всупереч чинному законодавству та умовам договору, належним чином покладені на нього обов`язки не виконав, порушив умови кредитного договору і допустив станом на 08 серпня 2025 року утворення заборгованості у розмірі 22424,70 грн. яка складається із: 10000,00 грн. - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 12082,00 грн. - сума прострочених платежів по процентах, 342,70 грн. - сума прострочених платежів за комісією, яку позивач просив стягнути на свою користь та вирішити питання розподілу судових витрат.

Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 04 грудня 2025 року позов ТОВ «Бізнес Позика» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за договором №443112-КС-001 про надання кредиту від 09 січня 2022 року, що становить 22424,70 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 10000,00 грн., суми прострочених платежів по процентах - 12082,00 грн., суми прострочених платежів за комісією - 342,70 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано наявністю підстав для стягнення в примусовому порядку з боржника суми непогашеної заборгованості, оскільки договір №443112-КС-001 від 09 січня 2022 року про надання кредиту укладений у спосіб, визначений чинним законодавством й фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що було ухвалено внаслідок неповного з`ясування обставин, які мають значення для справи, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Вказує, що судом першої інстанції порушені його права, оскільки жодних документів по даній справі не надходило ні на його адресу, ні на електрону пошту, що позбавило можливості подати процесуальні документи по справі. Крім того, вказує, що суд першої інстанції не перевірив адресу його реєстрації, матеріали справи не містять інформації про реєстрацію місця проживання від ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, вказане підтверджує, що судом першої інстанції поштові повідомлення, судові повістки, ухвали суду та рішення суду на його адресу не направлялися. Вказує, що не погоджується з розрахунком заборгованості, оскільки у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України мав можливість сплатити в рахунок заборгованості лише 3660,00 грн., а тому визначена сума до стягнення є неправомірною. Крім того, вказує, що суд першої інстанції не звернув належної уваги на те, що позивачем не надано належних доказів ознайомлення з правилами надання споживчого кредиту, тобто у даному випадку не надано доказів, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Бізнес Позика» просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно із частиною 1 статті 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Судом встановлено, що 09 січня 2022 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір № 443112-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», одноразовим ідентифікатором «G-7876».

За взаємною згодою сторони погодили умови договору, а саме сума кредиту становить 10000,00 грн., строк кредиту 24 тижні, тобто до 26 червня 2022 року, комісія за надання кредиту 1500,00 грн., процентна ставка фіксована та становить 0,862950000% на день.

ТОВ "Бізнес позика" свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором, шляхом перерахування кредитних коштів у розмірі 10000,00 грн. на банківську картку позичальника, номер транзакції НОМЕР_1 .

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості за кредитним договором № 443112- КС-001 від 09 січня 2022 року у ОСОБА_1 наявна заборгованість у розмірі 22424,70 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 10000,00 грн., суми прострочених платежів по процентах - 12082,00 грн., суми прострочених платежів за комісією - 342,70 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори й інші правочини.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; -електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; -аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що кредитний договір укладений між сторонами у спосіб визначений чинним законодавством України, сторони кредитного договору досягли згоди з усіх істотних умов договору перед його укладанням, сума кредиту, строк кредиту, процентна ставка по кредиту, розмір процентів за користування кредитом, річна процентна ставка, загальна вартість кредиту для позичальника з урахуванням процентної ставки та виходячи з обраних споживачем умов кредитування, ОСОБА_1 погодився на укладення договору саме такого змісту та підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, тому в силу частини 1 статті 638 ЦК України договір вважається укладеним.

У розумінні положень статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З урахуванням викладеного та на підставі належним чином оцінених доказів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову, з яким погоджується колегія суддів, оскільки кредитний договір укладений у спосіб, визначений чинним законодавством й враховуючи те, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку не повернуті, що свідчить про порушення прав кредитора, останній вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення грошових коштів відповідно до умов договору.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що судом першої інстанції порушені його права, оскільки жодних документів у справі не надходило ні на його адресу, ні на електрону пошту, що позбавило можливості подати процесуальні документи у справі, є безпідставними та спростовується матеріалами справи, оскільки під час розгляду справи, суд першої інстанції повідомляв скаржника про розгляд справи за вказаною у позові адресою, однак на адресу суду повернулось поштове відправлення разом з рекомендованими повідомленнями про вручення, з позначкою «відмова», що у розумінні положень пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України, є належним повідомленням скаржника про розгляд даної справи.

Аргументи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції не перевірив його адресу реєстрації, матеріали справи не містять інформації про реєстрацію місця проживання від ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки в матеріалах справи наявна відповідь №1723977 від 02 вересня 2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру, на запит суду, відповідно до якої адреса реєстрації скаржника зазначена: АДРЕСА_1 (а.с.31), що свідчить про дотримання судом першої інстанції норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надано суду належних доказів щодо ознайомлення скаржника з правилами надання споживчого кредиту, тобто, позивачем не надано доказів, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, є безпідставними, оскільки підписавши кредитний договір сторони дійшли згоди щодо істотних умов цього договору, з яким ознайомився та погодився скаржник.

Незгода скаржника із приведеним розрахунком заборгованості за кредитним договором, без надання власного контррозрахунку із зазначенням дати, суми, призначення кожного платежу і залишку боргу після його зарахування, не свідчить про неправильність рішення суду та не звільняє обов`язку повернути тіло кредиту, сплатити проценти за користування кредитним коштами та комісію.

Аргументи апеляційної скарги про безпідставне задоволення позову, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі доводи зводяться до викладення обставин справи із наданням коментарів та тлумаченням норм чинного законодавства на власний розсуд, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для скаржника, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно статті 141 ЦПК України суд апеляційної інстанції, залишаючи рішення суду без змін, не змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И А Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 04 грудня 2025 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 09 жовтня 2026 року.

Головуючий: М.Ю.Петешенкова

Суддя: М.О. Макаров

М.М. Пищида