Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №202/8679/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2642/26 Справа № 202/8679/26 Суддя у 1-й інстанції - Волошин Є. В. Суддя у 2-й інстанції - Джерелейко О. Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Джерелейко О.Є.,

за участю:

захисника Денисенко А.Л.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

потерпілого ОСОБА_2 ,

представника Гейко К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Денисенко А.Л. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_3 на постанову Індустріального районного суду міста Дніпра від 11 вересня 2026 року щодо

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

яку визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,

В С Т А Н О В И Л А:

Відповідно до встановлених обставин у постанові суду, 31.07.2026 о 07 год 45 хв. на перехресті траси М29 в Самарському районі Дніпропетровської області, водій ОСОБА_3 керувала транспортним засобом Ford ESCAPE д.н.з. НОМЕР_1 та не вибрала безпечну швидкість руху, не вжила заходів аж до повної зупинки транспортного засобу або безпечного об`їзду перешкоди, внаслідок чого здійснила зіткнення з транспортним засобом KIA SPORTAGE д.н.з. НОМЕР_2 під керування водія ОСОБА_2 та з транспортним засобом MERCEDES-BENZ д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_4 , які знаходилися попереду неї, в результаті чого KIA SPORTAGE д.н.з. НОМЕР_2 під керування водія ОСОБА_2 здійснив некерований рух та здійснив зіткнення з транспортним засобом OPEL INSIGNIA д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався у зустрічному напрямку. В результаті даного ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_3 порушила вимоги п.12.3 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.124 КУпАП.

Постановою Індустріального районного суду міста Дніпра від 11 вересня 2026 року ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень та стягнуто судовий збір.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою, захисник Денисенко А.Л. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

В обґрунтування посилається на такі обставини:

-судом першої інстанції не взято до уваги письмові пояснення, надані ОСОБА_3 до суду;

-з тексту постанови не вбачається, чому суд першої інстанції прийшов до висновків про об`єктивну спроможність ОСОБА_3 виявити завчасно перешкоду;

-зазначає, що ОСОБА_3 мала менше двох секунд для реагування на раптову зміну дорожньої обстановки, оскільки автомобілі попереду різко загальмували, а водій Mercedes без увімкнення покажчика повороту розпочав маневр вправо, у зв`язку з чим вона, виконуючи вимоги ПДР та намагаючись уникнути ДТП, була змушена екстрено загальмувати, однак через раптовість таких дій інших учасників дорожнього руху не мала об`єктивної можливості своєчасно відреагувати та уникнути зіткнення;

-суд, оцінюючи дотримання ОСОБА_3 вимог ПДР України, не звернув увагу на те, що п.12.3 ПДР України також не встановлює вимог до режиму швидкості чи дистанції руху, а лише вказує на поведінку водія, яка вимагається при завчасно виявленій небезпеці на дорозі;

-зауважує, що пояснення зацікавлених осіб, тобто інших учасників ДТП не є беззаперечними, тоді як у пасажирів інших транспортних засобів, які були свідками ДТП пояснення не відбирались.

Будучи увідомленою про місце та час розгляду справи, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3 , до суду апеляційної інстанції не з`явилася, про причини суд не увідомила, у зв`язку з чим апеляційний розгляд проведено без її участі.

В суді апеляційної інстанції захисник Денисенко А.Л. підтримала вимоги апеляційної скарги, та просила її задовольнити, представник потерпілого та потерпілі заперечували проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи, докази і вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, суд дійшов такого висновку.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

У відповідності до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з`ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вищевказані вимоги закону судом першої інстанції дотримано у достатньому обсязі і висновок суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, підтверджується зібраними по справі доказами. Висновки, які викладені в постанові суду, відповідають матеріалам справи і фактичним обставинам події. При винесенні постанови суддею було вжито заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів справи, вина ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №733536 від 31.07.2026 року;

-схемою місця ДТП від 31.07.2026 року;

-поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 від 31.07.2026 року, які узгоджуються між собою;

-поясненнями ОСОБА_3 від 31.07.2026 року.

Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст. 124 КУпАП.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України (далі за змістом ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п. 1.4 ПДР України кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Пункт 1.9 ПДР України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пункт 12.3 ПДР України передбачає, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Висновок суду першої інстанції про порушення ОСОБА_3 вимог п. 12.3 ПДР України грунтується на сукупності доказів, досліджених під час розгляду справи.

Так, з пояснень водія автомобіля KIA SPORTAGE ОСОБА_2 вбачається, що він завчасно увімкнув лівий покажчик повороту, зупинив автомобіль KIA SPORTAGE та очікував можливості продовжити рух, щоб пропустити автомобіль OPEL INSIGNIA, який рухався у зустрічному напрямку. У подальшому він побачив у дзеркало заднього виду, як автомобіль MERCEDES-BENZ почав об`їжджати його автомобіль, і в цей момент автомобіль FORD ESCAPE, рухаючись на швидкості, здійснив удар у праву частину KIA SPORTAGE. Від отриманого удару KIA SPORTAGE відкинуло на смугу зустрічного руху, де він зіткнувся з OPEL INSIGNIA. Зазначені покази потерпілий ОСОБА_2 підтвердив під час апеляційного розгляду та додав у поясненнях, що зіткнення між його автомобілем та автомобілем MERCEDES-BENZ не було, автомобіль FORD ESCAPE зіткнувся з автомобілем MERCEDES-BENZ після того, як відбулося зіткнення автомобілів FORD ESCAPE та KIA SPORTAGE.

Водій MERCEDES-BENZ ОСОБА_4 в письмових поясненнях зазначив, що, наближаючись до повороту на місто Самар, побачив автомобіль KIA SPORTAGE, який стояв та здійснював поворот ліворуч, у зв`язку з чим він пригальмував для його об`їзду, після чого почув удар у задню частину свого автомобіля.

Водночас ОСОБА_1 , який керував OPEL INSIGNIA, зазначив, що побачив у зустрічному напрямку автомобіль FORD ESCAPE, водій якого почав різко гальмувати, однак не зміг уникнути зіткнення та здійснив удар у задню частину автомобілів MERCEDES-BENZ та KIA SPORTAGE. Після цього KIA SPORTAGE почав перетинати траєкторію руху OPEL INSIGNIA, у зв`язку з чим ОСОБА_1 намагався уникнути зіткнення, максимально зміщуючись праворуч, однак зіткнення відбулося. Під час апеляційного розгляду підтримав свої письмові пояснення та вказав на механізм зіткнення автомобілів, як зазначив потерпілий ОСОБА_2 .

Таким чином, пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 узгоджуються між собою щодо послідовності розвитку дорожньої обстановки та підтверджують, що автомобілі KIA SPORTAGE, MERCEDES-BENZ та FORD ESCAPE рухалися в одному напрямку, при цьому KIA SPORTAGE перебував попереду, MERCEDES-BENZ здійснював його об`їзд, а FORD ESCAPE не зміг своєчасно зупинитися та допустив зіткнення з транспортними засобами, що перебували попереду.

Зазначені пояснення узгоджуються зі схемою місця ДТП, на якій зафіксовано напрямок руху транспортних засобів, а також гальмівний шлях автомобіля FORD ESCAPE довжиною близько 40 метрів. Така довжина гальмівного шляху свідчить про рух автомобіля FORD ESCAPE зі значною швидкістю та, у сукупності з іншими доказами, підтверджує, що водій почав гальмування вже після виникнення небезпеки, однак не зміг своєчасно зупинити транспортний засіб.

Об`єктивно узгоджується із зазначеними поясненнями і характер пошкоджень транспортних засобів.

Так, у автомобіля FORD ESCAPE зафіксовано пошкодження переднього бампера, переднього лівого крила, капота та двох передніх фар, тобто саме передньої частини транспортного засобу, що відповідає його зіткненню з транспортними засобами, які перебували попереду.

У автомобіля MERCEDES-BENZ пошкоджено задній бампер, задню ліву арку, задній лівий ліхтар та кришку багажника, що відповідає характеру удару в його задню частину.

У автомобіля KIA SPORTAGE пошкоджено задні праві двері, заднє праве крило, задній бампер, кришку багажника, заднє праве колесо та накладку правого порога. Характер зазначених пошкоджень узгоджується з обставинами, за яких FORD ESCAPE допустив зіткнення з KIA SPORTAGE у момент, коли MERCEDES-BENZ здійснював його об`їзд.

Отже, схема місця ДТП, напрямки руху транспортних засобів, зафіксований гальмівний шлях FORD ESCAPE та характер пошкоджень транспортних засобів у своїй сукупності підтверджують послідовність подій, викладену учасниками ДТП, та спростовують версію ОСОБА_3 про те, що зіткнення між KIA SPORTAGE та MERCEDES-BENZ відбулося до її зіткнення з ними.

Пояснення ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_5 та MERCEDES-BENZ перед нею різко загальмували, після чого між ними вже сталося ДТП, а вона, побачивши це, також почала гальмувати, але не встигла зупинитися, не узгоджуються з наведеними об`єктивними відомостями та поясненнями інших учасників ДТП. Саме по собі посилання на раптовість зміни дорожньої обстановки не спростовує обов`язку водія, передбаченого п. 12.3 ПДР України.

Доводи про те, що ОСОБА_3 мала менше двох секунд для реагування на раптову зміну дорожньої обстановки, належними та допустимими доказами не підтверджені. Матеріали справи не містять об`єктивних відомостей, які б дозволяли встановити саме такий проміжок часу або свідчили про те, що небезпека виникла настільки раптово, що ОСОБА_3 була позбавлена можливості уникнути зіткнення.

При цьому можливе порушення Правил дорожнього руху іншими учасниками ДТП не звільняло ОСОБА_3 від виконання вимог п. 12.3 ПДР України. Виявивши небезпеку для руху, яку вона об`єктивно могла сприймати, ОСОБА_3 була зобов`язана негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного об`їзду перешкоди.

Твердження захисника про те, що ОСОБА_3 вжила заходів, передбачених п.12.3 ПДР України, про що свідчить гальмівний шлях, не заслуговують на увагу, оскільки вжиті заходи не досягли мети безпечної зупинки транспортного засобу чи об`їзду перешкоди.

Посилання на те, що водієм KIA SPORTAGE не було увімкнено покажчик повороту, спростовуються поясненнями ОСОБА_2 , який зазначив, що завчасно увімкнув лівий покажчик повороту, а також ОСОБА_4 , який бачив, що KIA SPORTAGE здійснював саме поворот ліворуч. Отже, напрямок маневру був зрозумілим для водіїв, які рухалися позаду, а твердження ОСОБА_3 про відсутність попереджувального сигналу підтвердження не знайшло.

Крім того, матеріалами справи не підтверджено, що саме неподання або неналежне подання попереджувального сигналу іншими водіями перебуває у безпосередньому причинному зв`язку з пошкодженням транспортних засобів. Натомість безпосередньою причиною зіткнення є невжиття ОСОБА_3 необхідних заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки автомобіля FORD ESCAPE після виявлення небезпеки.

Не заслуговує на увагу і довід про те, що суд першої інстанції не надав оцінки письмовим поясненням ОСОБА_3 . Суд дослідив її пояснення та оцінив їх у сукупності з іншими доказами, дійшовши обґрунтованого висновку про їх невідповідність об`єктивним обставинам ДТП.

Так само відсутність пояснень пасажирів транспортних засобів не свідчить про недоведеність вини ОСОБА_3 , оскільки обставини події підтверджуються сукупністю інших доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, які узгоджуються між собою.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав належну оцінку доказам.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що безпосередньою причиною виникнення даного ДТП та його наслідків стало недотримання особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_3 п. 12.3. ПДР України.

Таким чином, суд першої інстанції відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП повно, всебічно та об`єктивно з`ясував всі обставини справи, дослідив в судовому засіданні наявні у справі докази, дав їм належну правову оцінку та прийняв мотивоване законне рішення.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним судом не встановлено.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відповідність судового рішення вимогам закону та відсутність підстав для його зміни або скасування за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, у зв`язку з чим постанову залишає без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

П О С Т А Н О В И ЛА:

Апеляційну скаргу захисника Денисенко А.Л. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_3 на постанову Індустріального районного суду міста Дніпра від 11 вересня 2026 року – залишити без задоволення.

Постанову Індустріального районного суду міста Дніпра від 11 вересня 2026 року щодо ОСОБА_3 — залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду О.Є. Джерелейко