Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №185/11018/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2597/26 Справа № 185/11018/26 Суддя у 1-й інстанції - Косюк А. П. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Бобровницького В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -

на постанову судді Павлоградського міськр айонного суду Дніпропетровської області від 28 серпня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 серпня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605, 60 грн.

У постанові суду зазначено, що 16 червня 2026 року о 17 годині 40 хвилин в м. Павлоград, вул. Вокзальна (Степового Фронту), 15, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «CHEVROLET AVEO» н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, що було зафіксовано з використанням технічних засобів відеозапису «MOTOROLA VB400». Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України. Зазначені дії органом внутрішніх справ кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 порушує питання про скасування постанови, як незаконної та необґрунтованої

Вказує, що в судовому засіданні місцевого суду він пояснив, що знаходився на автостоянці біля магазину АТБ, який розташований по вул. Степового Фронту, 15 в м. Павлоград та чекав знайомого, який повинен був приїхати у вказаний час у вказане місце. Автомобілем не керував, а знаходився поруч з ним. Через деякий час на стоянку під`їхав поліцейський патрульний автомобіль, з якого вийшли працівники поліції підійшли до нього. В ході спілкування один поліцейський вказав, що вони бачили до цього, як він раніше керуючи вказаним автомобілем комусь не надав дорогу, тобто раніше порушив ПДР України. Він став заперечувати поліцейським, що викликало їх негативну реакцію. Відразу після цього один з поліцейських сказав, що від нього чути запах алкоголю і запропонував пройти огляд на стан сп`яніння.

Вважаючи дії поліцейських несправедливими, він спокійно сказав, що для цього нема ніяких підстав. При цьому спілкування з працівниками поліції проходило без будь-яких свідків, хоча у вказаний час у вказаному людному місці було достатньо людей і ніяких перепон у працівників для запрошення запросити свідків для подальшого огляду не було.

Зазначає, що працівники поліції не пропонували йому пройти медичний огляду на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного пристрою Драгер, що передбачено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та навіть не показали його.

Зауважує, що працівники поліції не зупиняли його і за кермом вони його не бачили, тому що він за кермом не був, а чекав свого знайомого.

Крім того, у порушення вимог вищевказаної Інструкції, поліцейські не запропонували йому пройти відповідний огляд у закладі охорони здоров`я та не направили туди, не зважаючи на те, що він був згодний.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просить постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 серпня 2026 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП скасувати та провадження у справі закрити.

В судовому засіданні апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник — адвокат Бобровницький В.І. підтримали доводи поданої апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні, просили апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Додатково суду ОСОБА_1 зауважив про недоведеність факту керування ним транспортним засобом, який був припаркований біля магазину “АТБ”, коли під1їхали працівники поліції. Оскільки він вважав себе на той час не водієм, а пішоходом, тому відмовився від вимоги поліцейських пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Вислухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями ст.ст. 245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом дотримано у повному обсязі.

Як убачається з оскаржуваної постанови місцевий суд в повному обсязі виконав вимоги ст.280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду належні та допустимі докази, які були перевірені та досліджені під час апеляційного перегляду справи.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 694772 від 16.06.2026, складеного стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, 16 червня 2026 року о 17 годині 40 хвилин в м. Павлоград, вул. Вокзальна (Степового Фронту), 15, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «CHEVROLET AVEO», д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, що було зафіксовано з використанням технічних засобів відеозапису «MOTOROLA VB400». Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Технічний засіб відеозапису: № 471416, 473063.

Вказано, що тимчасово посвідчення водія не вилучалось, тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами не видавався.

Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, повідомлено про час, дату та місце розгляду справи судом, про що у відповідній графі наявний власноручний підпис водія останнього.

Протокол підписаний працівником поліції, що його складав та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності (а.с.2).

Відповідно до рапорту працівника поліції від 16.06.2026, під час несення служби 16.06.2026 о 17:40 по вул. Вокзальній, 15 в м. Павлограді Дніпропетровської області було зупинено транспортний засіб «CHEVROLET AVEO», д.н.з. НОМЕР_1 . Водієм виявився ОСОБА_1 , у якого під час спілкування були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку у закладі охорони здоров`я та на місці зупинки із використанням технічного засобу Драгер водій відмовився. Щодо ОСОБА_1 , складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП за порушення п. 2.5. ПДР. Транспортний засіб передано тверезому водієві (а.с.4).

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:

1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;

2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Судом апеляційної інстанції було відтворено відеозапис, долучений до матеріалів справи працівниками поліції на одному DVD-R диску (а.с.3), на якому наявний один відеофайл під назвою: «export-f8dpd», на якому наявні відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції № 471416 та № 473063.

На відеозаписі з нагрудної камери № 471416 від 16.06.2026 тривалістю 17:40:51-17:55:28 зафіксовано, що працівник поліції звертається до водія, як потім буде встановлено ОСОБА_1 : «А куди Ви так з перехрестя «стартуєте», скажіть будь ласка?»

ОСОБА_1 о 17:40:57: «Так вийшло. Воєнні навички».

Працівник поліції: «З документами у Вас все в порядку? Можна подивитись?»

ОСОБА_1 : «Не можна...»

Працівник поліції: «Чому? Як Ваше прізвище, ім`я та по батькові? Рік народження?»

ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції свої анкетні дані та місце проживання.

Працівник поліції о 17:41:45: «Ви з перехрестя як газували? Потрібно було пропустити усіх учасників дорожнього руху, а лише потім повертати наліво. Огляд на стан алкогольного сп`яніння будете проходити? Алкоголь вживали?»

ОСОБА_1 о 17:41:53: «Да».

Працівник поліції о 17:41:56: «Огляд будете проходити?»

О 17:41:56 годині ОСОБА_1 заперечно киває головою — ні.

Працівник поліції: «Ви ледь на ногах стоїте».

ОСОБА_1 о 17:42:04: «Все нормально. Але проходити не буду...»

Працівник поліції о 17:42:05: «Відмовляєтесь?»

ОСОБА_1 о 17:02:06: «Да».

Працівник поліції о 17:02:07: «У зв`язку з виявленими у Вас ознаками алкогольного сп`яніння та відмовою від проходження огляду на визначення стану сп`яніння, щодо Вас буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. Далі Вам їхати не можна».

ОСОБА_1 о 17:42:15: «Я понял Вас».

Працівник поліції: «Очікуйте хвилин десять, ми складено протокол і вручимо ОСОБА_2 його копію. Також шукайте тверезого водія».

ОСОБА_1 : «Я просто контужений після війни. Так получилось... Робіть своє діло, я не буду суперечити... так вийшло».

Далі на відеозапису видно, що на місце водії підійшла жінка та попросила працівників поліції показати відеозапис з відеореєстратора.

ОСОБА_1 показуючи працівникам поліції військовий квиток: «Ви мене зрозумійте, так вийшло. Вибачте мене, будь ласка. Це все травма. Один раз. Ви ж нормальні люди. Будь ласка, вибачте».

На відеозапису видно, що правники поліції складають адміністративні матеріали та о 17:54:04 годині повідомили водію ОСОБА_1 дату, час та місце розгляду справи судом першої інстанції.

Далі видно, що ОСОБА_1 отримав копію протоколу про адміністративне правопорушення та копію постанови про накладення адміністративного стягнення.

На відеозапису з нагрудної камери працівника поліції № 473063 від 16.06.2026 тривалістю 17:40:52-17:55:50 зафіксовано інформацію, аналогічну викладені вище з відеокамери поліцейського № 471416.

На переконання апеляційного суду досліджений судом відеозапис має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 31 Закону України “Про Національну поліцію”, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відеозапис відповідає зазначеним вимогам та положенням ст. 251 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено номери нагрудних камер працівників поліції, ці ж номери камер зазначені і на відеозаписі, долученому до матеріалів провадження.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції надав належну правову оцінку доказам, обґрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Відеозапис відповідає вимогам та положенням ст. 251 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено номери нагрудних камер працівників поліції, ці ж номери камер зазначені і на відеозаписі, долученому до матеріалів провадження. Ним зафіксовані реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на правопорушника, який керував транспортним засобом з явними ознаками сп`яніння та відмовився від проходження запропонованого працівниками поліції огляду на стан сп`яніння.

Зазначені на вказаних відеофайлах фактичні обставини, а також зміст викладеної у протоколі про адміністративне правопорушення інформації спростовують твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а знаходився поряд ним, чекаючи свого знайомого; що працівники поліції безпідставно звинуватили ОСОБА_1 , що бачили, як він раніше порушив вимоги ПДР, а коли останній їм заперечив, працівник поліції одразу вказав на наявність ознак алкогольного сп`яніння.

Як убачається з дослідженого судом відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, останні підійшли до ОСОБА_1 , який вже перебував поряд з автомобілем, та вказали йому про те, що вони слідували за автомобілем ОСОБА_1 , який на перехресті, у порушення вимог правил дорожнього руху, не пропустивши інших учасників дорожнього руху, на великій швидкості виконав маневр повороту ліворуч. На що ОСОБА_1 не тільки не оспорював факт керування ним транспортним засобом та порушення при цьому вимог ПДР, а і підтвердив цей факт, зазначивши о 17:40:57: «Так вийшло — військові навички», а о 17:42:30 «Я просто контужений після війни. Так вийшло. Робіть своє діло. Я не буду суперечити. Так вийшло». Після цього, в ході спілкування з водієм ОСОБА_1 поліцейські повідомили про виявлені у останнього ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд на визначення стану сп`яніння. Жодних зауважень про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом та про безпідставність вимог працівників поліції щодо проходження огляду на перебування у стані алкогольного сп`яніння, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не зазначав та просив лише вибачити його, оскільки у всьому винна його травма, отримана під час проходження військової служби.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що закон вимагає відеофіксації обставин проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння або відмови від проходження такого огляду, а не фіксування факту керування особою транспортним засобом, причин такої зупинки транспортного засобу, встановлення порушень ПДР, що може бути встановлено за допомогою інших доказів. Тому апеляційні доводи щодо відсутності фіксування на відео керування транспортним засобом ОСОБА_1 та порушення ним вимог правил дорожнього руху, як підстави для висновку про недоведеність в діях останнього складу правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, суд апеляційної інстанції відкидає, як неспроможні.

У відповідності до вимог ч.2 ст.266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

В даному випадку факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння фіксувався на бодікамери працівників поліції, тож не було підстав для запрошення свідків для проведення даної процедури, що цілком узгоджується з приписами вищезазначеної норми закону. Таким чином апеляційні доводи сторони захисту про те, що працівники поліції не запросили свідків для огляду ОСОБА_1 , є не прийнятними та суперечать вимогам закону.

Згідно загальних положень, що містяться у п.1.1. ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до п.2.9 «а», п.2.5 ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.п.1,2 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі- Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 за №1413/27858, ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду.

Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

На переконання апеляційного суду, досліджені та покладені в основу рішення суду першої інстанції докази, які були перевірені під час апеляційного розгляду, є належними та допустимими доказами по справі у розумінні ст.251 КУпАП, оскільки складені уповноваженими особами, відповідно до процедури їх збирання та у своїй сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у відмові особи, яка керує транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження в установленому законом порядку огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння при обставинах встановлених постановою судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 серпня 2026 року, чим було порушено вимоги п.2.5 ПДР України, тобто ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

У свою чергу стороною захисту не наведено жодних переконливих аргументів на спростування висновків місцевого суду про наявність належних та допустимих доказів винуватості водія ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення.

Як убачається з долученого до матеріалів справи відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, під час спілкування з водієм ОСОБА_1 та декілька разів пропонував пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння (17:41:52, 17:41:56, 17:42:05), на що ОСОБА_1 категорично відмовлявся (17:41:56, 17:42:04, 17:02:16), повідомивши о 17:41:53, що вживав алкоголь.

Враховуючи, що ОСОБА_1 від проходження запропонованого огляду на перебування у стані алкогольного сп`яніння відмовився, у працівників поліції не було підстав показувати останньому спеціальний технічний прилад Драгер та направляти його до закладу охорони здоров`я. Таким чином порушень порядку проходження огляду водія на перебування у стані сп`яніння, встановленого Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, працівниками поліції допущено не було. Ствердження апелянта про те, що ОСОБА_1 погодився на проходження огляду у медичному закладі не відповідають дійсності на спростовуються наявним у матеріалах справи відеозаписом. Крім того водій ОСОБА_1 без жодних зауважень та клопотань підписав протокол про адміністративне правопорушення, складений щодо нього за ч.1 ст. 130 КУпАП (а.с.2).

Таким чином сукупність досліджених судом доказів беззаперечно підтверджує факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і у закладі охорони здоров`я.

Порушень порядку проходження огляду водія на перебування у стані сп`яніння, встановленого Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, працівниками поліції допущено не було.

Апеляційний суд зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженою державою особою. Проте ні ОСОБА_1 , ні його захисник не скористалися процесуальною можливістю та не зверталися із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, якими були складені відповідні процесуальні документи у цій справі. Також стороною захисту не надано відомостей про, що останні зверталися до суду в порядку КАС України щодо оскарження дій або бездіяльності відповідних посадових осіб – працівників поліції.

Таким чином, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об`єктивності, з дотриманням вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому підстав для закриття провадження у справі, визначених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, на чому наполягає апелянт, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Апеляційний суд вважає, що суддею місцевого суду при постановленні рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та при накладенні на винну особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст.23 та ст.ст.33-35 КУпАП, а також враховано підвищений рівень суспільної небезпеки скоєного винною особою адміністративного правопорушення.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.

Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи поданої апеляційної скарги є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 серпня 2026 року є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її зміни або скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 серпня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДЯ ДНІПРОВСЬКОГО

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО