Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №204/9256/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2590/26 Справа № 204/9256/26 Суддя у 1-й інстанції - Некрасов О. О. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., за участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Татарка О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Татарка Олександра Олеговича, подану в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-

на постанову судді Чечелівського районного суду міста Дніпра від 02 вересня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122-2, ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі- КУпАП), -

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Чечелівського районного суду міста Дніпра від 02 вересня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122-2, ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення відповідно до ч.2 ст. 36 КУпАП в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 грн. 60 коп.

Судом першої інстанції встановлено, що 19 липня 2026 року о 22 годині 36 хвилин у м. Дніпро, вул. Юності, буд. 154, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Crosser V1 Vin НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820 ARHK 0487, результат позитивний та склав 0,99 ‰, що підтверджено чеком Драгер № 3117. З результатом ОСОБА_1 згоден, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Також 19 липня 2026 року о 22 годині 36 хвилин у м. Дніпро, вул. Юності, буд. 154, ОСОБА_1 керував транспортним засобом, не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу Crosser V1 Vin НОМЕР_1 , яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього та червоного кольору та увімкнення спеціального звукового сигналу, чим порушив п. 2.4 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник, оскаржуючи постанову в частині визнання ОСОБА_1 винним за ч.1 ст. 130 КУпАП, посилається на незаконність судового рішення через допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що в діях ОСОБА_1 не має складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вважає, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції було допущено порушення «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом МВС України 18.12.2018 №1026, зареєстрованої в МЮ України 11.01.2019 за № 28/3299 (далі Інструкція), де зазначено, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).

Як вбачається з відеофайлу, який розміщений на СD-диску, що долучений до матеріалів справи, відеозйомка не проводилась безперервно, що є порушенням п.5. розділу II Інструкції, тобто працівниками поліції безперервна відеофіксація обставин вчинення, виявлення адміністративного правопорушення не проводилась, а сам відеофайл фактично складається з об`єднаних декілька відеофайлів, які відтворюються один за однім та не є безперервними.

Таким чином, якщо із відеозапису з нагрудної камери працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, вбачається, що він є не безперервним та постійно переривається, то його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі. Зазначене кореспондує із позицією викладеною в постанові Верховного Суду від 18.07.2019 по справі № 216/5226/16-а. Отже, зміст вищезазначеного запису об`єктивно не підтверджує відомості викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 723907 від 20.07.2026.

Захисник зауважує, що перед проведенням огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 уповноваженою особою не було роз`яснено його права, передбачені ст.ст.55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, що є порушенням його права на захист.

Хоча у постанові суду першої інстанції і зазначено, що ОСОБА_1 були роз`ясненні його права, але фактично права частково були роз`ясненні вже в момент складання протоколу про адміністративне правопорушення, коли вже огляд на стан сп`яніння на місці відбувся і останній жодним чином не зміг скористатися своїм правом на захист. При цьому працівниками поліції не було вручено особі, яка притягається до адміністративної відповідальності другий примірник протоколу, що також підтверджується відеозаписом.

Зібраними матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 було запропоновано проходження огляду лише на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів, водночас не доводиться, що поліцейським також було забезпечено проведення огляду водія в закладі охорони здоров`я відповідно до порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. В матеріалах справи відсутні докази направлення водія в заклад охорони здоров`я для проходження відповідного огляду, зокрема таким документом могло б бути вручене особі, яка притягається до адміністративної відповідальності направлення поліцейського, яке складається відповідно до вимог Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ № 1103 від 17 грудня 2008 року.

У порушення п. 9 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, у справі немає доказів на підтвердження факту доставлення ОСОБА_1 на огляд у заклад охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

В той же час, відповідно до наявних в матеріалах справи відеозаписів з нагрудних камер поліцейських ОСОБА_1 було запропоновано проходження огляду лише на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів, при цьому працівниками поліції не було роз`яснено порядок застосування спеціального технічного засобу та можливість на його вимогу оглянути сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Також ОСОБА_1 , не було роз`яснено його право, що у разі незгоди з результатами огляду на місці зупинки, він буде мати можливість пройти огляд в закладі охорони здоров`я, крім того не складалося та не вручалося направлення на огляд водія транспортного засобу в заклад охорони здоров`я з метою виявлення стану сп`яніння, затвердженої форми, а лише констатувалося складання даного протоколу про адміністративне правопорушення на підставі результатів пройденого огляду на місці зупинки транспортного засобу.

Крім цього, хоча в постанові суду першої інстанції від 02.09.2026 зазначено, що ОСОБА_1 погоджується з результатами проведеного огляду на стан сп`яніння, однак на відеозапису ОСОБА_1 чітко не зазначає про свою згоду з результатом та виглядає розгубленим, через те, що йому не було доведено повний порядок проведення огляду на стан сп`яніння, в тому числі його право і порядок дій у разі незгоди з результатом проведення такого огляду.

Також на підтвердження позиції про те, що ОСОБА_1 погоджується з результатом огляду на стан сп`яніння та взагалі з тим, що він вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП суд першої інстанції у своїй постанові посилається на фрагмент відео з нагрудних камер поліцейських з хронометражем часу 23:06:58, де ОСОБА_1 промовляє про те, що: «Ну що робити, винен». Хоча, переглянувши вказаний відеофрагмент, можна дійти до висновку, що за контекстом ОСОБА_1 спілкується з патрульними на предмет факту його незупинки на вимогу працівників поліції, а не стосовно того, що він вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці щодо ОСОБА_1 працівники поліції порушили встановлену законом процедуру такого огляду, а тому на підставі ст. 266 КУпАП, вказаний огляд є недійсним, а отже в діях ОСОБА_1 відсутня подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В матеріалах справи міститься талон про результати проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, де в графі температура зазначено «+32?с», хоча фактично в той день і час температура була суттєво нижчою, що підтверджується відповідним скріншотом з сайту «Sinoptik.ua», а саме «+22?с», який було долучено адвокатом Василевка Є.В. в ході розгляду справи у суді першої інстанції. Таким чином, виникають сумніви щодо технічної справності вказаного пристрою, а отже і коректного визначення показників алкогольного сп`яніння під час проведення огляду.

Також в матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують належний стан технічного засобу «Драгер 6820» прилад ARHK- 0487, зокрема співробітниками поліції не було долучено його сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

На підставі вищезазначеного захисник просить скасувати постанову Чечелівського районного суду міста Дніпра від 02 вересня 2026 року в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та закрити провадження в цій частині на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Постанову в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122-2 КУпАП — залишити без змін.

В судове засідання апеляційного суду особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Враховуючи думку захисника Татарка О.О., який не заперечував проти розгляду апеляційної скарги за відсутності ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає можливим провести апеляційний перегляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до приписів ч.6 ст.294 КУпАП.

Під час апеляційного перегляду справи захисник Татарко О.О. підтримав доводи поданої апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні, просив апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та в цій частині закрити провадження у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Вислухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом дотримано у повному обсязі.

Як убачається з оскаржуваної постанови суд першої інстанції в повному обсязі виконав вимоги ст.280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122-2, ч.1 ст. 130 КУпАП, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду належні та допустимі докази, які перевірені апеляційним судом в частині оскарження судового рішення, а саме в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №723907 від 20.07.2025, складеного стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, 19 липня 2026 року о 22 годині 36 хвилин у м. Дніпро, вул. Юності, буд. 154, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Crosser V1 Vin НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820 ARHK 0487, результат позитивний - 0,99 ‰, що підтверджено чеком Драгер № 3117. З результатом ОСОБА_1 згоден. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Технічний засіб відеозапису: 473560, 475940.

Зафіксовано, що тимчасово посвідчення водія не вилучалось, показано через систему «Дія».

Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП і повідомлено місце, час та місце розгляду справи судом першої інстанції, про що у відповідній графі наявний власноручний підпис ОСОБА_1 .

Протокол підписаний працівником поліції, який ого складав та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності (т.2 а.с.1).

Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння — запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Тест проведено за допомогою алкотестеру Драгер 6820, прилад ARHK-0487, результат огляду на стан сп`яніння позитивний— 0,99 проміле. З результатами огляду ОСОБА_1 згоден, про що він зазначив у відповідній графі власноручним підписом (т.2 а.с.2).

Відповідно до чеку з результатами проведеного 19.07.2026 о 22:59 годин алкотесту за допомогою приладу “Drager 6820”, ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння — 0,99 проміле. Водій ОСОБА_1 з таким результатом погодився, підписавши чек (т.2 а.с.3).

Згідно рапорту командира взводу 1 роти 4 батальйону 3 УПП в Дніпропетровській області, 19.07.2026 в складі екіпажу «Легіон 411» з адресою: м. Дніпро, Чечелівський район, вул. Татарська, 44-Б, було виявлено мопед Crosser V1 без номерного знаку, VIN НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , якому було надано вимогу про зупинку транспортного засобу синім та червоним проблисковими маячками та увімкненням спеціального звукового сигналу, яку водій проігнорував та прискорився. За адресою м. Дніпро, Чечелівський район, вул. Юності, 154, транспортний засіб було зупинено згідно п 1 та 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», а саме за порушення п. 2.3 «г» та 2.4 ПДР України. ОСОБА_1 було затримано з застосуванням фізичної сили та спеціального засобу кайданки, згідно ст. 44-45 Закону України «Про національну поліцію`та складено протокол про адміністративне затримання серії ВВ №?011320B за ст. 260-263 КУпАП. В ході перевірки документів та бесіди з водієм, у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп?яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота та поведінка, що не відповідає обстановці. Згідно спільного наказу МОЗ/МВС №1452/735, постанови КМУ №1103 та ст. 266 КУпАП водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп?яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу Alcotest DRAGER 6820 ARHK 0487, на що водій погодився. Тест №?3117, результат позитивний -0,99 проміле. З результатом водій погодився. За порушення п. 2.9 «а» ПДР на місці було складено протокол серії ЕПР1 №723907 за ч. 1 ст.130 КУпАП. Також на місці зупинки було складено протокол серії ЕПР1 №723900 за порушення п. 2.4 ПДР України за ст. 122-2 КУпАП. Також на місці було проведено розгляд справи за порушення п. 2.3 «г» ПДР України та винесено постанову серії ЕНА №7578907 за ч. 5 ст. 121 КУпАП. В ході складання адміністративних матеріалів було встановлено, що стосовно ОСОБА_1 було звернення від ІНФОРМАЦІЯ_2 Е557765 про порушення ним вимог ст. 210, 210-1 КУпАП та доставлено останнього до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 , де передано черговому. Подію зафіксовано на нагрудні відеореєстратори №475940,473560 (т.2 а.с.4).

З протоколу про адміністративне затримання серії ВВ № 011320 від 19.07.2026 убачається, що ОСОБА_1 було затримано о 23.45 годин 19.07.2026 для припинення правопорушення, складання адміністративних матеріалів, розгляд справи. Зазначено, що ОСОБА_1 доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_3 для вирішення питання щодо оформлення матеріалу про адміністративне правопорушення. Час фактичного затримання 11.37 годин (т.2 а.с.5).

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 723990 від 20.06.2026 убачається, що 19.0.2026 о 22 годині 36 хвилин у м. Дніпро, вул. Юності, буд. 154, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Crosser V1 Vin НОМЕР_1 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього та червоного кольору, а також шляхом увімкнення спеціального звукового сигналу. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п. 2.4 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП (т.1 а.с.1).

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:

1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;

2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Судом апеляційної інстанції було досліджено відеозапис з нагрудних боді-камер працівників патрульної поліції, які містяться в одному файлі під назвою «export-vnvhh» на на одному DVD-R диску долученого до матеріалів справи (т.2 а.с.6)

Так, на відеофайлі наявний відеозапис з відеореєстратора службового автомобіля працівників поліції від 19.07.2026 тривалістю 23:35:40-23:37:38, на якому зафіксовано, як водій, як потім буде встановлено ОСОБА_1 , керує транспортним засобом (мопедом). Видно, що за мопедом слідує службовий автомобіль поліцейських, на якому включені проблескові маячки синього та червоного кольорів. Далі автомобіль працівників поліції обганяє мопед водія ОСОБА_1 та перешкоджає його подальшому руху. ОСОБА_1 розвертає свій транспортний засіб у протилежну сторону та намагається втекти від працівників поліції, які у подальшому його наздогнали.

На поєднаному відеозапису з нагрудних камер поліцейський № 475940, 473560 від 19.07.2026 зафіксовано, що працівники поліції зупинили службовий автомобіль та наздогнали ОСОБА_1 , який покинув свій транспортний засіб та побіг.

ОСОБА_1 : «Все нормально. Що трапилось? ОСОБА_2 домовимось...»

Працівник поліції: «Ні, не домовимось».

ОСОБА_1 : «Чого не домовимось?»

Видно, що працівники поліції провели затримання ОСОБА_1 , поклавши його на землю та одягнувши на нього спеціальний засіб — кайданки.

Працівник поліції: «Ви затримані!»

ОСОБА_1 : «За що?»

Працівник поліції: «За порушення правил дорожнього руху».

ОСОБА_1 : «Так у мене мопед, це велосипед, не транспортний засіб».

Працівник поліції: «Ви затримані за порушення правил дорожнього руху. Ми не хочемо робити Вам боляче. Ви затримані!»

ОСОБА_1 : «Оголосіть за що!».

Працівник поліції: «За порушення правил дорожнього руху — не зупинка на вимогу, аварійне керування транспортним засобом».

ОСОБА_1 : «Яка аварійна? Що я зробив?»

Працівник поліції: «Керування транспортним засобом без шолома».

ОСОБА_1 : «Хлопці, давайте домовимось. Не включай камеру».

Працівник поліції: «Вона вже працює».

ОСОБА_1 : «Давайте домовимось! Зараз приїде хлопець...»

Працівник поліції: « ОСОБА_3 прізвище, ім`я, по батькові. Чого було бігти? Ви п`яний?»

ОСОБА_1 назвав свої анкетні дані, та: «В сенсі п`яний? Це взагалі мопед!»

Працівник поліції: «Ви щось перевозили?»

ОСОБА_1 : «Та я їх продаю».

Працівник поліції: «Скільки сьогодні вживали алкоголю?»

ОСОБА_1 : «У мене друг сьогодні з війни приїхав...»

Працівник поліції о 22:50:40: «Зараз готові пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у визначеному законом порядку у медичному закладі чи на місці зупинки?»

ОСОБА_1 : «Є інші якісь?....»

Працівник поліції: «За відмову від проходження огляду передбачено адміністративна відповідальність. Щодо Вас буде складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення п. 2.5 ПДР».

ОСОБА_1 : «Що я порушив?»

Працівник поліції: «Керування транспортним засобом без шолому, не виконання вимоги про зупинку...»

ОСОБА_1 : «Я згоден, але ви ж, хлопці... Я все розумію...»

Працівник поліції: «Огляд проходити будете? За відмову від проходження огляду буде складено протокол. Пропонуємо Вам пройти медичний огляд на місці зупинки...»

ОСОБА_1 , перериваючи: «Хлопці, давайте домовимось... Я ж нічого такого серйозного не порушив!».

Працівник поліції: «Керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, керування без шолома, не зупинка на вимогу...»

ОСОБА_1 : «Це ж велосипед...»

Працівник поліції: «Це є транспортний засіб. Vin-код є на ньому?»

ОСОБА_1 : «Є. Це нові мопеди. Давайте домовимось...»

Працівник поліції: «Не домовимось. За таке передбачена кримінальна відповідальність».

ОСОБА_1 : «Я ж не на машині їхав...».

Працівник поліції: ««Дія», чи документи у Вас є?»

ОСОБА_1 : «У мене нічого немає. Я назвав прізвище, ім`я та по батькові. «Дія» у мене є».

Працівник поліції: «Огляд будемо проходити? Як повідомив мій напарник, у Вас виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Ми пропонуємо Вам пройти огляд у визначеному законом порядку на місці зупинки транспортного засобу».

ОСОБА_1 о 22:56:28: «Я згоден».

Далі на відеозапису видно, що працівники поліції дістали зі службового автомобіля прилад Алкотестер Драгер, зробили контрольний замір повітря, а потім водій ОСОБА_1 пройшов медичний огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, результат позитивний — 0,99 проміле.

О 22:58:12 працівник поліції: «Ви згодні з результатами огляду?»

ОСОБА_1 о 22:58:28: «Мабуть... але я хочу...»

Працівник поліції: «Євген Володимирович, повідомляю, що щодо Вас буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується чеком з приладу Драгер. Перед цим, ознайомлю Вас з Вашими правами».

О 23:04:17 працівник поліції ознайомив водія ОСОБА_1 з положеннями ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, а також вказав на наявність у нього права користуватися послугами адвоката або іншого фахівця у галузі права. Крім того роз`яснив право на оскарження дій працівників поліції.

На запитання поліцейського, чи зрозумілі йому його процесуальні права, водій ОСОБА_1 о 23:04:41: «Зрозуміло».

Працівник поліції: «Також щодо Вас буде складено протокол за невиконання вимог про зупинку транспортного засобу за ч.1 ст. 122-2 КУпАП та постанова про накладення адміністративного стягнення за ч.5 ст. 121 КУпАП».

Далі працівник поліції знову роз`яснив водію ОСОБА_1 положення ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

ОСОБА_1 : «Молодці, я радий, що в нашій країні немає корупції».

На відеозапису видно, що працівники поліції переходять до складання відповідних адміністративних матеріалів. ОСОБА_1 зателефонував дружині, щоб вона забрала транспортний засіб.

О 23:30:16 ОСОБА_1 : «Я розумію, що винен. Злякався та побіг...»

Також на відео видно, що працівники поліції доставили ОСОБА_1 до приміщення РТЦК та СП, де останній був ознайомлений зі складеними щодо нього процесуальними документами, підписав відповідні з них та отримав копії.

На переконання апеляційного суду, зазначені на відеофайлі фактичні обставини, а також інші докази по справі в їх сукупності, зокрема зміст викладеної у протоколах про адміністративні правопорушення, акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів інформації спростовують твердження захисника Василевка Є.В. про те, що вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП не підтверджена належними та допустимим доказами.

Долучений працівниками поліції до матеріалів провадження відеозапис адміністративного правопорушення надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення. Фіксація правопорушення була здійснена працівниками поліції технічними засобами відеофіксації відповідно до вимог ч.2 ст.266 КУпАП, а сам відеозапис, який приєднаний до протоколу про адміністративне правопорушення у справі, сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає, оскільки не містить ознак фальсифікації та фабрикації, тому відеозапис є належним та допустимим доказом у справі.

Посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що відеозапис долучений до матеріалів справи не містить повного безперервного запису з нагрудних камер працівників поліції з початку виконання ними своїх службовий обов`язків до його завершення, на переконання апеляційного суду не є слушними, оскільки наявний у справі відеофайл у достатній мірі містить інформацію, що стосуються обставин вчинення саме ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, які підтверджуються сукупністю усіх інших доказів. А відсутність у матеріалах цього провадження повного відеозапису усього періоду перебування працівників поліції на робочому місці – з самого початку виконання ними своїх службових обов`язків і до моменту його завершення, жодним чином не свідчить про те, що відеозапис, на якому зафіксовано вчинення ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення є неналежним та недопустимим доказом.

Разом з цим, на переконання апеляційного суду, є некоректними посилання апелянта на правову позицію КАС Верховного Суду, викладену у справі №216/5226/16-а, оскільки наведене судове рішення, у супереч твердженням адвоката, не містить жодних правових висновків щодо відеозапису з нагрудних камер працівників поліції. Крім того, висновки КАС ВС стосуються правовідносин, що регулюються Кодексом адміністративного судочинства України, а отже є відмінними від правовідносин, які існують у нашій справі та які регулюються нормами КУпАП, зокрема, статтею 251 цього Кодексу.

Водночас суд апеляційної інстанції враховує той факт, що в поданій апеляційній скарзі стороною захисту не оспорюється факти перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом, а оспорюється наявність належних та допустимих доказів для підтвердження вказаних обставин.

Згідно загальних положень, що містяться у п.1.1. ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до п.2.9 «а», п.2.5 ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.п.1,2 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі- Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 за №1413/27858, ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду.

Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Аналізуючи твердження апелянта про порушення працівниками поліції процедури проведення огляду водія на стан сп`яніння, яка передбачена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських засобів, що знижують увагу та швидкість реакції, оскільки працівники поліції не пропонували ОСОБА_1 пройти медичний огляд у закладі охорони здоров`я, не вручили йому направлення на проходження такого огляду, не доставили його до медичного закладу, а також про те, що ОСОБА_1 не погодився з результатами огляду, проведеного на місці зупинки транспортного засобу, - апеляційний суд відкидає, як безпідставні.

Згідно санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно вимог ч.ч.2, 3 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно п.6, 7 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться:

- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби);

- лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

Відповідно до п.3,6,8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, огляд водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться:

- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність);

- лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Як убачається з долученого до матеріалів справи відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, після виявлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, поліцейський о 22:50:40 запропонував водію пройти медичний огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння у визначеному законом порядку, а саме – у медичному закладі або на місці зупинки транспортного засобу. ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці події за допомогою приладу алкотестер Драгер, пройшов його та погодився з його результатами — 0,99 проміле, без зауважень (о 22:58:28) підписав складені адміністративні матеріали, зокрема чек-роздруківку алкотестеру з результатами тестування; акт огляду водія на стан алкогольного сп`яніння та протокол про адміністративне правопорушення. При цьому ОСОБА_1 жодним чином не заперечував факт його перебування у стані алкогольного сп`яніння, на запитання працівника поліції чи вживав він сьогодні алкоголь, повідомив, що сьогодні його друг повернувся з війни. За таких обставин у працівник поліції не було підстав виписувати направлення ОСОБА_1 на проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я та доставляти останнього до лікарні. Порушень порядку проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, встановленого наведеними вище вимогами законодавства, працівниками поліції допущено не було.

Доводи апелянта про те, що в матеріалах справи відсутнє свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, сертифіката відповідності алкотестера “Драгер”, а також про те, що працівники поліції перед проведенням огляду ОСОБА_1 не надали йому можливість оглянути зазначені документи - не є слушними, так як в матеріалах провадження відсутні відомості про те, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 пред`являв вимогу про надання сертифікату та свідоцтва про повірку.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що газоаналізатори «Drager Alcotest» сертифіковані Міністерством економічного та торгового розвитку України за №UA-МІ/1-96-2014 від 01 вересні 2014 року та відповідно до свідоцтва про Державну реєстрацію № 14455/2014 внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення і дозволені для застосування на території України. Використання медичних виробів, «газоаналізатор Drager Alkotest», які були завезені та реалізовані на території України, та введені в експлуатацію користувачем протягом терміну дії свідоцтва про державну реєстрацію є можливим за умов додержання вимог щодо повірки (калібрування) та інших нормативних документів, що підтверджують вірність результатів вимірювання. Наказом Держлікслужби № 1529 від 29 грудня 2014 року затверджено перелік зареєстрованих медичних виробів, які вносяться до державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, де в пункті 43 вказано газоаналізатори «Drager Alcotest», реєстрація та строк дії свідоцтва яких необмежений. Жодних обмежень щодо виду газоаналізатору за номером не передбачено. Відповідно до сертифікату затвердженого типу засобів вимірювальної техніки №UA-MI/1-96-2014 виданий 01 вересня 2014 року (серія А № 007292) виданий фірмі Drager Safety AG & Co KGaA, Німеччина, на підставі позитивних результатів державних контрольних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, затверджений тип засобів вимірювальної техніки «Газоаналізатори Alkotest …, Interlock XT», який зареєстровано в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером Н788-14. Газоаналізатори Alkotest…, Interlock XT під час випуску з виробництва підлягають повірці. Міжповірочний інтервал, установлений під час затвердження типу засобів вимірювальної техніки – 1 рік. Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року № 1747 «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» встановлено міжповірочний інтервал вимірювачів вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається 1 рік. Тобто, технічні засоби, що використовуються органами національної поліції для проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння, проходять технічне обслуговування з інтервалом в 1 рік.

Як убачається з чеку, виданого за результатом огляду водія ОСОБА_1 проведеного за допомогою Alkotest Drager 6820, останнє калібрування приладу за допомогою якого ОСОБА_1 проходив огляд на стан сп`яніння, проводилось в межах міжповірочного інтервалу.

Ствердження захисника в апеляційній скарзі про технічну несправність технічного засобу “Драгер” через те, що у роздруківці чеку “Драгера” зазначено температуру повітря +32?С, однак згідно скріншоту з сайту «Sinoptik.ua» температура повітря 19.07.2026 о 21.00 годин складала +22?С, на переконання апеляційного суду є слушними, оскільки відповідно до Інструкції з експлуатації газоаналізатора «Drager Аlсоtеst», відбір проби повітря, що видихає особа, та результат тестування здійснюється таким приладом автоматично та у разі будь-яких порушень під час відбору пристрій зазначає про помилку. Різниця в температурних показниках (навколишнього середовища та тих, які зафіксовані в роздруківці спеціального технічного засобу) може бути спричинена тим, що до початку вимірювання прилад міг знаходитись у температурних умовах, що відрізняються від поточних погодних умов. Відповідно, поточна робоча температура для приладу буде відрізнятись від зовнішніх погодних умов, однак, жодним чином не впливатиме на результати тестування (результат огляду на стан сп`яніння), і це не свідчить про його непридатність.

Крім того, як вбачається з відеозапису з нагрудних камер поліцейських та роздруківки чеку “Драгер” до початку проведення огляду ОСОБА_1 19.07.2026 о 22:59 годин за допомогою газоаналізатора “Драгер” працівником поліції було проведено перевірки чистоти приладу. Результат перевірки склав 0,00‰, тобто будь-яких несправностей приладу не зафіксовано.

Отже, досліджені та покладені в основу рішення суду першої інстанції докази, які були перевірені під час апеляційного розгляду, є належними та допустимими доказами по справі у розумінні ст.251 КУпАП, оскільки складені уповноваженими особами, відповідно до процедури їх збирання та у своїй сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, чим було порушено вимоги п. 2.9.”а” ПДР України при обставинах, встановлених постановою судді Чечелівського районного суду міста Дніпра від 02 вересня 2026 року, тобто ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

У свою чергу апелянтом в поданій апеляційній скарзі не наведено жодних переконливих аргументів на спростування висновків місцевого суду про наявність належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні зазначених правопорушень.

Щодо доводів апелянта про порушення працівниками патрульної поліції вимог закону у зв`язку із не роз`ясненням особі, яка притягається до адміністративної відповідальності процесуальних прав, апеляційний суд зазначає, що згідно відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, останніми двічі – перед складанням протоколу про адміністративне правопорушення о 23:04:17, та перед розглядом справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126 КУпАП о 23:04:45, було роз`яснено його права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, а також роз`яснено право на правову допомогу та право на оскарження дій поліцейських. При цьому ОСОБА_1 зауважень, клопотань, зокрема і щодо нероз`яснення йому процесуальних прав не заявляв. Крім того, права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст.268 КУпАП, були відновлені шляхом, зокрема і подання апеляційної скарги та надання їй можливості відстоювати свою позицію в апеляційному суді. Разом з тим, апеляційний суд відзначає, що права, передбачені ст. 268 КУпАП, передбачають їх використання під час розгляд справи, зокрема користуватися юридичною допомогою адвоката, оскаржити постанову по справі.

Водночас апеляційний суд враховує й процесуальну поведінку ОСОБА_1 , який в судові засідання ані суду першої, ані апеляційної інстанції не з`явився, що вказує на свідому відмову останнього в реалізації своїх процесуальних прав, передбачених ст. 268 КУпАП, зокрема надати докази та пояснення щодо власної версії подій.

За таких обставин, відсутність даних про роз`яснення особі процесуальних прав, передбачених ст. 268 КУпАП, перед проходженням огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, автоматично не тягне за собою безумовне закриття провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, на чому наполягає сторона захисту.

Обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності судом не встановлено. Будь-яких доказів оскарження дій співробітників поліції при складанні адміністративного матеріалу щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП суду надано не було.

В апеляційній скарзі містяться також інші доводи, які зводяться до дослівного викладу положень нормативно-правових актів, без їх належного співвідношення до доказів та фактичних обставин цієї справи, тому не потребують детального аналізу апеляційним судом, оскільки не мають вирішального значення у цьому провадженні, виходячи із предмету та меж доказування у даній категорії справ, а правова оцінка та мотиви апеляційного суду за всіма ключовими доводам сторони захисту, на які апелянт акцентував увагу в апеляційній скарзі, викладені вище.

Застосовуючи такий підхід, апеляційний суд виходить з усталеної практики Європейського суду з прав людини щодо мотивування судового рішення. І хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 р., заява № 4909/04, § 58). Суд не мусить надавати відповіді на кожне порушене питання, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені.

Таким чином, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об`єктивності, з дотриманням вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому підстав для закриття провадження у справі, визначених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, на чому наполягає апелянт, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Апеляційний суд вважає, що суддею місцевого суду при постановленні рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122-2, ч.1 ст.130 КУпАП та при накладенні на винну особу адміністративного стягнення, на підставі ч.2 ст. 36 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст.23 та ст.ст.33-35 КУпАП, а також враховано підвищений рівень суспільної небезпеки скоєного винною особою адміністративного правопорушення.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.

Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи апеляційної скарги захисника є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова судді Чечелівського районного суду міста Дніпра від 02 вересня 2026 року є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її зміни або скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника Татарка Олександра Олеговича, подану в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Чечелівського районного суду міста Дніпра від 02 вересня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122-2, ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДЯ ДНІПРОВСЬКОГО

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО